Religijność króla Daniela Romanowicza

Здивування викликає той факт, що, попри існування досить обширної літератури, присвяченої різним аспектам діяльності Данила Романовича, дослідники не звернули уваги на проблему релігійності цього визначного володаря. Очевидно, насамперед стан збереження джерел не дає змоги висловлюватися про вір...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
1. Verfasser: Dąbrowski, D.
Format: Artikel
Sprache:Polish
Veröffentlicht: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2015
Schriftenreihe:Княжа доба: історія і культура
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178980
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Religijność króla Daniela Romanowicza / D. Dąbrowski // Княжа доба: історія і культура. — 2015. — Вип. 9. — С. 79-90. — Бібліогр.: 63 назв. — пол.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Здивування викликає той факт, що, попри існування досить обширної літератури, присвяченої різним аспектам діяльності Данила Романовича, дослідники не звернули уваги на проблему релігійності цього визначного володаря. Очевидно, насамперед стан збереження джерел не дає змоги висловлюватися про віру князя і короля Русі. Можна, однак, віднайти досить немало інформації про його релігійність у широкому культурному і суспільному контексті, а насамперед того, кого з небожителів виділяв особливим шануванням і в який спосіб це висловлював. Аналіз джерельних переказів, насамперед Галицько-Волинського літопису, вказує, що Данило, коли йдеться про форми шанування, не виділявся серед інших сучасних Рюриковичів, причому привертає увагу імпонуюча фундаторська діяльність, пов’язана насамперед з розбудовою нової резиденції/столиці. З іншого боку, його відзначав якнайвиразніше прагматичний стосунок до релігії, на що могло мати вплив виховання як у традиції Східної, так і Західної Церкви. Данило міг, зокрема, в спосіб іноді навіть просто брутальний домагатися прерогативи влади щодо духовенства. Дивує також факт, що в його некролозі немає рис, пов’язаних з наголошенням релігійності, що, навпаки, досить активно наголошено в некролозі Василька Романовича та апології Володимира Васильковича. На нашу думку, це досить вимовне і вказує, що в очах оточення Данило не належав до володарів особливо релігійних.