Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями)
Запропоновано аналіз літописних та найновіших археологічних даних, що стосуються першого етапу оздоблення інтер’єру та екстер’єру собору Богородиці ХІІІ ст. у Холмі. На основі проведених міждисциплінарних досліджень зроблено спробу гіпотетично відтворити мистецький образ сакральної споруди. Завд...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2015
|
| Назва видання: | Княжа доба: історія і культура |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178985 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) / В.А. Мельник // Княжа доба: історія і культура. — 2015. — Вип. 9. — С. 177-181. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178985 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1789852021-03-27T01:26:34Z Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) Мельник, В.А. Запропоновано аналіз літописних та найновіших археологічних даних, що стосуються першого етапу оздоблення інтер’єру та екстер’єру собору Богородиці ХІІІ ст. у Холмі. На основі проведених міждисциплінарних досліджень зроблено спробу гіпотетично відтворити мистецький образ сакральної споруди. Завдяки проведеним хіміко-технологічним дослідженням, описано технологію створення фресок, застосовану при виконанні елементів малярського оздоблення собору. The article presents an analysis of the chronicles and archaeological data relating to the first phase of interior and exterior decoration of the XIII century princely Cathedral of Our Lady in Kholm. On the basis of interdisciplinary study the artistic image of a religious building are hypothetically recreated. Also, due to conducted chemical and technological researches, frescoes creating technology, used in the painting decoration of the cathedral, was described. 2015 Article Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) / В.А. Мельник // Княжа доба: історія і культура. — 2015. — Вип. 9. — С. 177-181. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178985 [94(477.82/.86):929.7]“12/13” uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Запропоновано аналіз літописних та найновіших археологічних даних, що стосуються першого етапу оздоблення інтер’єру
та екстер’єру собору Богородиці ХІІІ ст. у
Холмі. На основі проведених міждисциплінарних досліджень зроблено спробу гіпотетично
відтворити мистецький образ сакральної
споруди. Завдяки проведеним хіміко-технологічним дослідженням, описано технологію
створення фресок, застосовану при виконанні
елементів малярського оздоблення собору. |
| format |
Article |
| author |
Мельник, В.А. |
| spellingShingle |
Мельник, В.А. Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) Княжа доба: історія і культура |
| author_facet |
Мельник, В.А. |
| author_sort |
Мельник, В.А. |
| title |
Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) |
| title_short |
Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) |
| title_full |
Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) |
| title_fullStr |
Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) |
| title_full_unstemmed |
Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) |
| title_sort |
новий штрих до мистецького образу собору богородиці в холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178985 |
| citation_txt |
Новий штрих до мистецького образу собору Богородиці в Холмі (за літописним переказом та археологічними дослідженнями) / В.А. Мельник // Княжа доба: історія і культура. — 2015. — Вип. 9. — С. 177-181. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Княжа доба: історія і культура |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikva novijštrihdomistecʹkogoobrazusoborubogorodicívholmízalítopisnimperekazomtaarheologíčnimidoslídžennâmi |
| first_indexed |
2025-07-15T17:40:57Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:40:57Z |
| _version_ |
1837736227151806464 |
| fulltext |
Віктор МЕЛЬНИК
НОВИЙ ШТРИХ ДО МИСТЕЦЬКОГО ОБРАЗУ
СОБОРУ БОГОРОДИЦІ В ХОЛМІ
(ЗА ЛІТОПИСНИМ ПЕРЕКАЗОМ ТА
АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ)
Найважливіші писемно зафіксовані явища мистецької культури холм-
ського регіону середини XIII ст. належать до середовища князя Данила
Романовича. Винятково вимовні, хоча й, відповідно для свого часу, достат-
ньо скупі з огляду викладених реалій перекази про мистецькі моменти ді-
яльності короля Данила Романовича вціліли у холмській частині Галиць-
ко-Волинського літопису1. Виклад стосується достатньо широкого спектру
різних аспектів мистецької активності, проте має принагідний і нерідко
насамперед випадковий та мало конкретний характер.
Однією з особливостей відповідного тексту виявляється те, що укла-
дач літописного оповідання мало торкався малярства та декоратив-
но-ужиткового мистецтва, дещо докладніше йдеться про окремі осо-
бливості скульп турного оздоблення та елементи архітектури. Зокрема,
згадуються різьблені з каменю рельєфи Спаса та святого Іоана Златоуста
над порталами храму святого Іоана Златоуста. При цьому одинокий раз
для Холма відзначено їх автора – майстра Авдія2. До його ж доробку від-
несено й описані в церкві святого Іоана Златоуста капітелі “з головами”,
що на них спиралися конструкції завершення3, а також літописний мо-
нумент з орлом і так само “головами”4.
Монументального малярства в літописному викладі стосується тіль-
ки унікальна лаконічна нотатка щодо однієї з рідкісних особливостей
УДК [94(477.82/.86):929.7]“12/13”
1 Ипатьевская летопись. – Стб. 843–846.
Найдокладніший їх аналіз див.: Алек-
сандрович В. Мистецькі сюжети холмсько-
го літопису князя Данила Романовича:
нотатки до відчитання, сприйняття та ін-
терпретації джерела // Український архе-
ографічний щорічник. Нова серія. – Київ,
2009. – Вип. 13–14. – С. 38–72. Пор.: Пуць-
ко В. Літописне оповідання про місто
Холм // Український історичний жур-
нал. – 1997. – № 1. – С. 115–121.
2 Ипатьевская летопись. – Стб. 844. Най-
новіший коментар до цього запису див.:
Александрович В. Мистецькі сюжети… –
С. 46, 47–48, 52–53.
3 Ипатьевская летопись. – Стб. 843. До
доробку майстра їх віднесено: Алексан-
дрович В. Мистецькі сюжети… – С. 48–49.
4 Ипатьевская летопись. – Стб. 845.
Атрибуцію запропоновано: Александро-
вич В. Мистецтво Холма доби князя Да-
нила Романовича // Княжа доба: історія і
культура. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 146.
Найдокладніший коментар до цього сю-
жету з оглядом давнішої літератури див.:
Його ж. Мистецькі сюжети… – С. 60–68.
178 Віктор МЕЛЬНИК
оздоблення інтер’єру княжої церкви святого Іоана Златоуста, спорудженої в
ансамблі зведеної у Холмі резиденції5. Коротко описуючи її конструкцію та
структуру, літописець при цьому зазначив: “…входящи во олтарь. cтояста
два столпа. от цела камени. и на нею комара. и выспрь же верхъ оукрашенъ.
звьздами златыми на лазоурь”6. Наведене трактування Володимира Алек-
сандровича показало в закінченні зацитованої фрази вказівку на верх та
оздоблення бані. Така лаконічна й не зовсім однозначна нотатка виявила-
ся єдиним літописним свідченням до історії монументального малярства
княжих часів на терені Холма.
Собор Богородиці у Холмі у літописному повідомленні описано зна-
чно скромніше, ніж церкву святого Іоана Златоуста, – як “…церков превели-
ку, величеством, красотою не менее сущих древних”7. У тексті стверджено
також, що князь “украсив ю пречудними іконами”8, хоча докладніше їх не
відзначено. Однією з них, здогадно, мала бути знана згодом Холмська чу-
дотворна ікона Богородиці (Луцьк, Волинський краєзнавчий музей – Музей
волинської ікони)9, віднайдена й впроваджена до наукового вжитку 2000 р.10
Вона підтвердила винятково високий рівень тих взірців, які прибували зі
столиці східнохристиянського світу й слугували зразковими орієнтирами
для місцевої практики11.
У лаконічному описі головного холмського храму – собору Богороди-
ці (у пізнішій традиції – Різдва Богородиці) про малярське оздоблення
інтер’єру чи екстер’єру не згадано. Водночас під час археологічних дослід-
жень, що їх проводили члени міжнародної українсько-польської археоло-
гічної експедиції 2013–2014 рр., виявлено фрагменти тиньку зі слідами по-
ліхромії, що стало уже само по собі неоціненним відкриттям. Матеріали
для досліджень передав безпосередній учасник експедиції – науковий пра-
цівник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, викла-
дач кафедри РАМС Національного університету “Львівська політехніка”,
кандидат історичних наук Юрій Лукомський, за що висловлюю йому щиру
5 Ипатьевская летопись. – Стб. 843–844.
Найдокладніший аналіз літописного
опису храму див.: Александрович В. Мис-
тецькі сюжети… – С. 48–59.
6 Ипатьевская летопись. – Стб. 843.
Трактуваня заключної частини наведеної
фрази як опис завершення храму запро-
поновано: Александрович В. Мистецькі сю-
жети… – С. 48–52.
7 Ипатьевская летопись. – Стб. 845.
8 Там же.
9 Найкращу репродукцію див.: Музей
волинської ікони. Книга-альбом. – Київ,
2012. – С. 37–39.
10 Найдокладніше про неї як унікаль-
ну пам’ятку релігійної мистецької куль-
тури див.: Александрович В. Холмська
ікона Богородиці (Історичні та культуро-
логічні студії. – Т. 1). – Львів, 2001. Прав-
да, в соборі ікона принагідно відзначена
щойно 1622 р.: Акты, издаваемые Вилен-
скою археографическою комиссиею для
разбора древних актов. – Вильна, 1896. –
Т. 23. – С. 39.
11 Про візантійське аристократичне
малярство як найважливішу складову
мистецького імпорту в Україні й, зокре-
ма, на Волині за умов княжої доби див.:
Александрович В. Візантійський імпорт
та візантизуюча течія волинського ма-
лярства княжої доби // Волинська ікона:
питання історії вивчення, дослідження та
реставрації. Науковий збірник. – Луцьк,
2009. – Вип. 16: Матеріали XVI міжнарод-
ної наукової конференції, м. Луцьк, 4–5
листопада 2009 р. – С. 17–27.
179НОВИЙ ШТРИХ ДО МИСТЕЦЬКОГО ОБРАЗУ СОБОРУ БОГОРОДИЦІ В ХОЛМІ…
подяку. Фрагмент належить до по-
ліхромії західного порталу собору
й відкриває цілком нову сторінку
у вивченні оздоблення не тільки
самого храму. Адже це перший за-
фіксований на західноукраїнських
землях приклад монументального
малярського оздоблення храмового
екстер’єру княжої доби.
Фрагменти тиньку з верствою
поліхромії було виявлено біля збе-
реженої долішньої частини пер-
спективного порталу собору (роз-
коп – шурф 14). При попередньому
візуальному дослідженні зауважено,
що поверхня тиньку має, очевидно,
різноколірне забарвлення, але це по-
требувало наукового підтвердження.
При мікроскопічному дослідженні
(бінокулярний мікроскоп МБС-10)
на поверхні тиньку виявлено сліди
пофарбування. Невизначеною за-
лишалася і технологія малярства.
Враховуючи важливість унікального
відкриття для різних аспектів куль-
турної практики епохи, стала оче-
видною потреба провести глибше
хіміко-технологічне дослідження
віднайденого фрагмента. Його здій-
снила хімік-технолог, художник-реставратор вищої категорії, працівник На-
ціонального музею у Львові ім. Андрея Шептицького Ірина Мельник*.
За результатами проведених мікроскопічних досліджень зроблено на-
ступні попередні висновки: з мінеральних пігментів наявні
– вохра червона
– вохра золотиста
– чорний пігмент (вірогідно, сажа), розбілений вапняними білилами.
Доступний фрагмент дав змогу провести також попередні хіміко-тех-
нологічні дослідження фрескового тиньку.
При дії на фрагмент тиньку HCl він бурхливо реагує, що свідчило про
наявність у його складі вапна. В осаді наявний дрібний пісок, незначні, про-
те не випадкові вугільні включення.
Поверх тиньку спостерігається вапняний набіл, на якому виконано по-
фарбування. Білків тваринного походження не виявлено.
* Автор висловлює щиру подяку пані
Ірині Мельник за всебічну допомогу у
проведенні досліджень.
Вигляд зверху зі слідами на поверхні
червоної вохри, нанесеної поверх сіро-
го пофарбування
Загальний вигляд фрагмента зі сліда-
ми триколірної поліхромії
180 Віктор МЕЛЬНИК
Після розчинення вапняного набілу з сірим фрагментом на поверх-
ні виділено тонку клейову, можливо, – пізнішу плівку у залишку. Такий
технологічний різновид фрески відомий, але для підтвердження чи запе-
речення цих результатів потрібно провести додаткові аналізи на більшій
кількості матеріалу.
При візуальному обстеженні наданого для вивчення зразка виявлено
залишки фарбових шарів, нанесених безпосередньо на поверхню вапняно-
го тиньку. Пігменти ідентифіковано завдяки специфічним аналізам за ме-
тодиками аналітичної хімії, що застосовують у реставраційних досліджен-
нях. Для цього пробу роздрібнено на окремі мікропроби, кожну з яких
розглянуто окремо.
У результаті мікрохімічного аналізу пігментів, виявлених на поверхні
фрагмента фрески з археологічного розкопу, виявилося наступне: сірого
відтінку фарбовий шар, що лежить під охристими шарами, має у своєму
складі чорний пігмент (при прожарюванні проби чорний колір вигорає,
у залишку – сірий попіл) та вапно (що активно реагує з розчином соляної
кислоти HCl). Висновок: у сірому пофарбуванні – сажа, розбілена вапном.
У малярському шарі виявлено, також, іони заліза Fe+++. Це дало підста-
ви ствердити, що пігменти наявних у пробах кольорів, які мають у складі
іони Fe+++, – це вохри світла та червона (болюсна глина).
На підготовлених мікрошліфах (поперечних перерізах проб) можна
побачити, що фарбові шари нанесені один поверх іншого. У складі тиньку
виявлено одне зернятко цемянки теракотового кольору та декілька слідів
дрібних трубчастих волокон. Це спостереження дає певне уявлення про
технологію приготування та нанесення тиньку під фрескове малярство.
Як бачимо, навіть невеличкий за розмірами уламок тиньку подає три-
колірне криволінійне пофарбування в одній площині, що може свідчити
про наявність орнаментального оздоблення порталу. Необхідно зазначити,
що усі проведені аналізи зроблено на основі єдиного наявного фрагменту,
тому вони повинні вважатися попередніми. Без сумніву, об’єкт такого іс-
торичного значення потребує подальшого поглибленого міждисциплінар-
ного дослідження.
Один з польських дослідників собору – Станіслав Голуб, публікуючи ма-
теріали археологічного сезону 2013 р., оприлюднив дані про знайдені фраг-
менти золотої смальти, кольорового віражного скла та вітражних спайок,
фрагменти полив’яних різнокольорових плиток від підлоги княжої святині13.
Відповідь на запитання, яким був план Данилової церкви Богородиці в
Холмі, і – відповідно – його реконструйований вигляд, повинні будуть дати
археологи та архітектори, натомість, оперуючи наявними на сьогодні дани-
ми, можемо резюмувати наступне:
Зовні портал собору від самого початку був поліхромованим. Тиньк
дослідженої поліхромії вказує на те, що її виконано одразу і це, очевидно,
13 Gołub S. Polsko-ukraiński project ba-
dań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej
w Chełmie przez Daniela Romanowicza
w XIII wieku. Wstęmpne wyniki badań //
Rocznik Chiełmski. – Chełm, 2013. – T. 17. –
S. 298.
181НОВИЙ ШТРИХ ДО МИСТЕЦЬКОГО ОБРАЗУ СОБОРУ БОГОРОДИЦІ В ХОЛМІ…
входило до первісного плануваль-
ного задуму. Чи мав інтер’єр холм-
ської святині хоча б орнаментальну
поліхромію стін інтер’єру на цьо-
му етапі комплексних досліджень
ствердити не можна. Частинки зо-
лотої смальти однозначно свідчать
про наявність золотого тла, проте
воно не могло належати до якихось
композицій монументального ха-
рактеру, оскільки слідів мозаїки в
залишках собору не виявлено. Поки
немає підстав робити будь-які кон-
кретні висновки. Зазначимо лише,
що фрагменти смальти віднайде-
но й при дослідженнях Успенської
церкви в Дорогобужі Гощансько-
го р-ну Рівненської обл. Тобто, може
йтися про ширшу регіональну тра-
дицію княжого часу. Підлогу со-
бору вкривали полив’яні керамічні
плитки, вікна прикрашали вітражі.
Головною святинею храму, очевид-
но, була, щасливо збережена досі,
згадана ікона Холмської Богороди-
ці. Натомість, аби стверджувати
наявність чи відсутність фрескових
розписів в інтер’єрі, потрібно мати
більше даних. На сьогодні підтвер-
дження ми не маємо, але відомо що в пізнішій традиції, пов’язаній з ді-
яльністю князя Лева Даниловича, монастирські церкви у Спасі та Лаврові
фресок теж не мали, отож були прикрашені винятково іконами.
Тож можемо бачити, що за декілька років інтенсивних досліджень
холмський собор як надзвичайно важливий для національної історії та
культури об’єкт починає увиразнюватися, а літописна фраза про його кра-
су та велич набуває не абстрактних, а реальних рис. Маємо надію, що по-
дальші археологічні пошуки принесуть нові матеріали, що дадуть змогу
провести глибше міждисциплінарне вивчення фрагментів малярства со-
бору Богородиці короля Данила Романовича та краще розуміти образ цієї
знакової для епохи сакральної споруди.
Національний університет “Львівська політехніка”
Макрозйомка поверхні проби, мікро-
скоп МБС-10
Поперечний переріз з червоним по-
фарбуванням та дрібним піском у
складі тиньку
|