Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення
У статті привернуто увагу до відсутності системного вивчення археології середньовічного Львова. Подано нові матеріали про давні археологічні напластування на плато Цитаделі....
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2017
|
| Назва видання: | Княжа доба: історія і культура |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179013 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення / C.В. Терський // Княжа доба: історія і культура. — 2017. — Вип. 11. — С. 9-14. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179013 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1790132021-03-31T01:26:05Z Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення Терський, C.В. У статті привернуто увагу до відсутності системного вивчення археології середньовічного Львова. Подано нові матеріали про давні археологічні напластування на плато Цитаделі. The article attracted attention to the lack of a systematic study of the archeology of the medieval city of Lviv. New materials on ancient archaeological plating on the Citadel Plateau were submitted. 2017 Article Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення / C.В. Терський // Княжа доба: історія і культура. — 2017. — Вип. 11. — С. 9-14. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179013 902(477.83-25)“…/12” uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті привернуто увагу до відсутності системного вивчення археології
середньовічного Львова. Подано нові матеріали про давні археологічні напластування на
плато Цитаделі. |
| format |
Article |
| author |
Терський, C.В. |
| spellingShingle |
Терський, C.В. Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення Княжа доба: історія і культура |
| author_facet |
Терський, C.В. |
| author_sort |
Терський, C.В. |
| title |
Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення |
| title_short |
Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення |
| title_full |
Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення |
| title_fullStr |
Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення |
| title_full_unstemmed |
Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення |
| title_sort |
поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного львова: зауваження до системного вивчення |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179013 |
| citation_txt |
Поселенська структура – агломерація ранньосередньовічного Львова: зауваження до системного вивчення / C.В. Терський // Княжа доба: історія і культура. — 2017. — Вип. 11. — С. 9-14. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Княжа доба: історія і культура |
| work_keys_str_mv |
AT tersʹkijcv poselensʹkastrukturaaglomeracíârannʹoserednʹovíčnogolʹvovazauvažennâdosistemnogovivčennâ |
| first_indexed |
2025-07-15T17:52:43Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:52:43Z |
| _version_ |
1837736357044158464 |
| fulltext |
Cвятослав ТерСЬкИй
посеЛенсЬка структура-аГЛоМераЦія
раннЬосереДнЬовічноГо ЛЬвова: зауваження
До систеМноГо вивчення
питання ранньої історії львова є важливою складовою археології княжої
доби, тому його неможливо ґрунтовно з’ясувати поза ширшим галицько-волин-
ським контекстом. як відомо, розвиток поселенських структур великих міст Га-
лицько-волинської держави підпорядковувався певним закономірностям. особ-
ливо багато паралелей можна провести між структурами головних волинських
міст, розташованих суцільною смугою вздовж межі лісової та лісостепової зон.
львів, заснований у долині р. полтви на межі малого полісся та галицького
опілля, географічно належить до басейну р. західний Буг. тому природно шука-
ти паралелі його територіальній організації, насамперед, серед волинських міст.
автор детально вивчав територіальні структури володимира, лучеська,
пересопниці та ряду менших міст волині. задовільному збереженню їх дав-
ніх культурних напластувань сприяло, в одних випадках, перенесення центру
поселенської активності, в інших – періодичний занепад самих міст. завдяки
цьому в культурних шарах виразно формувалися т.зв. закриті комплекси. їх
поступальний розвиток чергувався з періодами занепаду, які найпростіше за-
фіксувати на пам’ятках. наявність таких комплексів, що включали, окрім ма-
сового матеріалу, предмети із вузьким датуванням, допомагає з’ясувати про-
блему датування археологічних пластів. завдяки цій особливості культурних
шарів волинських міст вдалося вибудувати власну хронологічну шкалу.
інша справа – археологія львова – міста, яке поступально, без помітних пе-
ріодів занепаду, розвивалося на одному місці майже вісім століть. поведені за
цей час розбудови, ландшафтні зміни та, подекуди, суцільна забудова терито-
рії створили проблему належного фіксування давніх культурних напластувань
археологічними методами.
упродовж останніх десятиліть запропоновано декілька спроб каталогізу-
вати інформацію стосовно підсумків різночасових розкопок1. у єдину систему
зведено різні за інформативністю та достовірністю хронології дослідження,
що, природно, викликало певний скепсис частини науковців2. тому щирі на-
магання з’ясувати питання ранньої історії міста за умови недостатньої якості
джерел та недосконалої методики їх інтерпретації часто приводили до хибних
висновків. отже, ключовим питанням археології львова залишається правиль-
не датування масового археологічного матеріалу.
1 диба Ю., Петрик В. планувальна струк-
тура до локаційного львова // семіна-
рій “княжі часи”. – львів, 2002. – с. 40–59;
Бандрівський М. археологія найдавнішого
львова // вісник нтШ. – львів, 2006. – ч. 35. –
с. 23–26; Мацкевий л. археологічні пам’ятки
львова. – львів, 2008. – с. 70, 81–82.
2 див. у цьому збірнику: лазурко о., Шні-
цар М. матеріали княжої доби в історичній
частині львова. – с. 21.
уДк 902(477.83-25)“…/12”
10 Cвятослав ТЕРСЬКИЙ
аналізуючи матеріали розкопок олексія ратича на високому замку, а та-
кож розкопів інших дослідників (1992 р., територія сучасного ринку “добро-
бут”, зокрема), автор дійшов висновку про систематичне зістарення здобутих
тоді матеріалів3. сприяло цьому усталене до того в науці уявлення про нібито
тотальну зміну матеріальної культури україни у середині XIіі ст., тоді, коли на-
справді щось подібне відбулося лише наприкінці XIV – на початку XV ст., уже
за нових історичних умов як наслідок припливу західних колоністів, серед яких
було чимало ремісників. свідченням цього є непоодинокі знахідки характерних
для періоду з-перед середини XIіі ст. енколпіонів, причорноморських амфор,
половецьких казанів у закритих комплексах навіть пізнішого часу4.
свого часу автор уклав докладний історичний нарис археологічних робіт у
львові станом на 2005 р.5, опрацьовано низку колекцій з розкопок у центральній
частині міста, здійснено власні археологічні спостереження за поширенням дав-
ніх культурних напластувань в різних частинах середмістя і його околиці6. за-
вдяки цьому встановлено недоведеність присутності культурних пластів з-перед
середини XIII ст. поміж матеріалами проведених до того часу досліджень7. на-
томість на конкретних прикладах показано, що в середньовічних культурних
шарах, зазвичай, найпотужнішими є пласти XIV–XV ст. вони присутні в усіх
розкопах першої надзаплавної тераси правого берега р. полтви. найдетальні-
ший аналіз їх формування, зокрема, проведено за результатами розкопок 1997 р.
на узбіччі головного для львова кінця XIII ст. ринкового майдану. дослідження
на площі 500 м2 дали змогу встановити функціонування поряд кварталу східних
купців та ремісників8. до речі, глибший аналіз імпорту, зокрема східного, до-
поміг би в майбутньому краще хронологічно розрізнити культурні горизонти.
натомість, лівий берег р. полтви вивчений вкрай недостатньо. досі серед-
ньовічні археологічні матеріали тут фіксувалися лише на урочищі клепарів
(територія сучасного пивзаводу), де, зокрема, виявлено датований у вузьких ча-
сових межах скарб празьких грошів9.
3 Терський С. В. до проблеми датування
археологічного матеріалу періоду Галиць-
ко-волинської держави // наукові запис-
ки львівського історичного музею. – львів,
2001. – вип. 10. – с. 130–158.
4 лазурко о., Шніцар М. середньовічний
скарб культових речей зі львова // археоло-
гічні дослідження львівського університе-
ту. – львів, 2012. – вип. 16. – с. 339–349.
5 Терський С. В. археологічні виставки;
археологічні дослідження; археологічні
музеї // енциклопедія львова: у 6-и т. –
львів, 2007. – т. 1: а–Г. – с. 101–112.
6 див.: Терский С. В. многослойное посе-
ление на территории исторического центра
г. винники близ львова // древнейшие об-
щности земледельцев и скотоводов северно-
го причерноморья V тыс. до н. э – V в н. э.
материалы международной археологичес-
кой конференции 10–14 октября 1994 г. – ти-
располь, 1994. – с. 19–22; його ж. з далекого
минулого княжих винник під львовом //
наукові записки львівського історичного му-
зею. – львів, 1994. – вип. 2–3. – с. 22–38; його
ж. археологічні дослідження львівського іс-
торичного музею у львові та околиці (роботи
1995–2006 рр.) // археологія & фортифікація
україни. збірник матеріалів сьомої міжна-
родної науково-практичної конференції. –
кам’янець-подільський, 2017. – с. 336–339.
7 Терський С. В. високий замок у львові:
археологічний коментар // Галицька бра-
ма. – львів, 2006. – № 1–2(133–134): високий
замок: незалежна експертиза. – с. 28.
8 його ж. старий ринок у львові (за да-
ними археологічних досліджень) // Галич і
Галицька земля у державотворчих процесах
україни. матеріали міжнародної ювілейної
наукової конференції. – івано-Франківськ;
Галич, 1998. – с. 61–64; його ж. старий ринок
у львові (деякі підсумки археологічного ви-
вчення) // археологічні дослідження львів-
ського університету. – львів, 2004. – вип. 7. –
с. 332–338.
9 оприск В., рожко М. скарб срібних монет
з вул. клепарівської у м. львові // матеріали
і дослідження з археології прикарпаття і
волині. – львів, 2008. – вип. 12. – с. 393–406.
11ПОСЕЛЕНСЬКА СТРУКТУРА-АГЛОМЕРАЦІЯ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЛЬВОВА…
лише 2016 р. під час розвідок, які автор провів спільно з краєзнавцем наза-
ром кравцем, вперше виявлено сліди давніх культурних пластів на терені піз-
нішої цитаделі. як відомо, основний комплекс споруд цитаделі зведено упро-
довж 1852–1856 рр. на південній околиці львова на горах вроновська, каліча,
пелчинська (познанська), що в результаті значних земляних робіт утворили
велике плато. після проведення такого перепланування культурні шари, як
вважалося, загалом, мали б бути знищені. очевидно, саме тому сюди не наві-
дувалися археологічні експедиції. на проведені тоді значні переміщення ґрун-
ту вказує рів та вал при головній споруді цитаделі – центральній триповерховій
казармі, що має біля торців дві квадратні в плані, триярусні вежі з гарматними
та стрілецькими бійницями. рови глибиною близько 5 м з кам’яними контрес-
карпами влаштовані також навколо чотирьох самостійних веж, розташованих
на кутах плато. з південної, напільної, сторони кутові вежі поєднує високий
вал, крізь нього проходила в’їзна брама цитаделі. для захищеного сполучення
між центральною казармою та вежами прокладено заглиблені шляхи, надій-
но прикриті земляними брустверами10. внаслідок проведених земляних робіт
частина давніх культурних напластувань мала б бути похована у підошвах ва-
лів, а решту, навпаки, викинута на поверхню.
саме на поверхні насипу валу, облаштованого з ґрунту, вийнятого з рову
південніше описаної центральної триповерхової казарми, вдалося зібрати ке-
раміку культури лійчастого посуду, періодів пізньої бронзи (фракійського галь-
штату?) та XII–XIV ст., крем’яні відщепи. ці знахідки дають підстави припус-
тити, що вигідні для облаштування поселень пагорби лівого берега р. полтви
активно підключено до формування міської агломерації львова від самих по-
чатків його історії.
Городище, яке могло існувати на горі вроновських (Шембека), варто
пов’язувати з контролем над давньою сокільницькою дорогою біля самого під-
ніжжя узвишшя, а також, дорогою на Галич річковою долиною поруч. натомість,
відомий з писемних джерел XIV ст. монастир святого Юра, розміщений анало-
гічно, у сприятливому для оборони місці, контролював дорогу на перемишль.
як відомо, на узгір’ях над давньою сокільницькою дорогою краєзнавці у
XIX cт. фіксували доісторичні кургани та рештки, ймовірно, ідола (святилище?)11,
10 Піняжко Т. о. львівська цитадель. –
львів, 2008.
11 див.: Pauli Ż. Starożytnośсi Galicyjskie. –
Lwów, 1840. – S. 5 (“W zachodnio-południo-
wej stronie miasta Lwowa, wznosi się nad za-
kładem naukowym imienia Ossolińskich dość
wysoka góra dziś Wronowską zwana, przypie-
rająca do góry Kaliczej (Mancomontium) i do
szańców tureckich. Dawniej nosiła nazwę góry
Szemberka i pamiętna jest r. 1672 w oblężeniu
Lwowa przez Turków, ktorzy na takową działa
swe wytoczyli. Na szczycie tej góry obok now-
szemi czasy utworzonego rondelu, spostrzega-
my ogromne płyty kamienne koło siebie lezące
i ile się zdaje nie naturą, lecz rękami ludzkiemi
złożone. Szczególniejszy kształt tej góry okrą-
głej, nad całą okolicą panującej, pomienione
płyty do owych podobne, jakie przy dawnych
pogańskich ołtarzach napotykamy, kilka tam-
że wykopanych popielnic wnioskować każą, iż
miejsce to jeszcze za czasów pogaństwa religij-
nym obrzędom było poświęcone. Na szczegól-
niejszą jednakże uwagę zasługuje posąg, daw-
niej ziemią zaryty, dziś do połowy odkopany
i w zachodnio-północnej ścianie tarassu sto-
jący, ile się zdaje jeden z najstarożytniejszych
pomników Lwowa. Jest on z jednej ogromnej
sztuki piaskowca, z przodu tylko wyrobiony,
w tyle nad głową pozostała nierówna bryła,
co prowadzi na domysł, że był niegdyś wmu-
rowany. Głowa prawie bez szyi okrągła, lewa
ręka spoczywa na piersiach, prawa zaś opusz-
czona na dół; u spodu rodzaj pasa. Reszta
odłamanа może dotąd gdzie jeszcze w ziemi
spoczywa. Cała wysokość posąga przechodzi
półtora łokcia, szerokość zaś u dołu koło pasa
wynosi trzy ćwierci łokcia. Kto wie azali nie
jest to jakoweś bożyszcze dawnych pogańskich
12 Cвятослав ТЕРСЬКИЙ
знахідки кам’яних сокир та ножів12. аналіз давньої топографії за мапою 1766 р.
навіть дозволив свого часу розмістити на північному виступі узгір’я середньо-
вічне городище13. однак, упродовж усього XX ст. археологам так і не випало
нагоди підтвердити присутність тут археологічних пластів та з’ясувати їх куль-
турну належність.
виходячи з наведених фактів, апріорі вартувало б допустити, що у львові
діяли ті ж закономірності при формуванні міської території, що й в інших ве-
ликих волинських містах, виражені через концентрацію життя навколо річко-
вої заплави. до такого висновку автора підштовхнув аналіз результатів архео-
логічних пошуків попередників, а також власних досліджень.
так, до певної міри головною містотворчою віссю львова випадає визнава-
ти р. полтву, не розділяючи, відтак, її береги на міський та приміський. адже
для згаданих волинських міст ріки (луга, стир, стубла) були об’єднуючим, а не
роз’єднуючим фактором. саме в долинах рік вирувало ремісниче та торгове се-
редовище, яке потребувало близької води. до певної міри, це засвідчили також
результати згаданого вивчення території на місці нинішнього ринку “добробут”.
завдяки проведеним упродовж останніх тридцяти років розкопкам вста-
новлено, що освоєнню долини р. полтви передувала низка давніших поселень.
зокрема, за доби енеоліту вздовж балто-чорноморського вододілу виникли
укріплені поселення культури лійчастого посуду на території малих Грибо-
вичів, ситихова, винників (ур. Жупан та лисівка). їх розташування у вигідних
для оборони місцях свідчить про складні відносини з сусіднім пізньотрипіль-
ським населенням, яке просувалося з боку поділля. на території пізнішого
львова могли існувати, щонайменше, два таких городища – на замковій горі та
цитаделі, де зібрана кераміка відповідного походження.
свідченням заселення доби бронзи є окремі знахідки в районі цитаделі,
парку знесіння та поодинокі кургани (парк івана Франка тощо).
наступним археологічно помітним заселенням долини р. полтви в межах
старого міста стали порівняно потужні напластування культури фракійського
гальштату, зафіксовані на правому березі на пл. підкови у 1993 р.14, на місці
будівництва підземного переходу в сШ № 62 по вул. театральній у 1982 р. та
1992 р. на місці планованого будівництва готелю “золотий лев” (тепер ринок
“добробут”). виявлення 2016 р. тогочасних матеріалів на протилежному, ліво-
му березі р. полтви, ймовірно, здатне вказувати на наявність там укріпленого
центру, характерного для цієї культури.
з пізньоримської доби помітною кульмінаційною зоною в заселенні до-
лини р. полтви став мис біля підніжжя замкової гори, вздовж краю першої
надзаплавної тераси якого у більшості розкопів, починаючи від 1992 р.15, від-
найдено матеріали та споруди черняхівської, празької, райковецької культур.
очевидно, поселення поступально розвивалося упродовж IV–X ст.
значно менше слідів періоду підпорядкування побужжя київській дер-
жаві. виразні поселення X–XII ст. відомі поза межами старого міста, зокрема,
naszych przodków, sama niekształtna rzeźba
wskazuje już na najodleglejsze czasy, a wklę-
słe oczy służyły może do wkładania drogich
jaśniejących kamieni…”).
12 Janusz B. Zabytki przedhistoryczne Galicyi
Wschodniej. – Lwów, 1918. – S. 168.
13 диба Ю., Петрик В. планувальна струк-
тура… – рис. 12.
14 див., наприклад: Могитич р. розкопки
на площі підкови у львові // вісник інсти-
туту “укрзахідпроектреставрація”. – львів,
1997. – ч. 8. – с. 67–71.
15 див.: лазурко о., Шніцар М. матеріа-
ли… – с. 17.
13ПОСЕЛЕНСЬКА СТРУКТУРА-АГЛОМЕРАЦІЯ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЛЬВОВА…
на знесінні (здогадне городище “святовитове поле”), по вул. науковій, у під-
львівських чишках16 тощо. для цього періоду археологи зауважили певне
скорочення заселення даної території, що є характерним для галицько-во-
линських земель загалом17. систематичні дослідження, проведені в старому
місті від 1970-х років, поки, на нашу думку, не дають достатніх підстав виділяти
стратиграфічні горизонти XII – початку XIII ст. навряд чи зручна для заселен-
ня долина р. полтви стояла пусткою, проте малоймовірно, аби поселення, що
існували тут, мали шанс перерости у місто. Головною перешкодою поклика-
ний був стати сусідній звенигород, куди стікався увесь додатковий продукт з
обов’язкової для міст такого рангу округи – 30 км – добовий перехід війська.
розвитку поселенської структури в долині р. полтви дав шанс перемож-
ний похід хана Батия у 1241 р., коли несподівано для володарів Галицько-во-
линської держави стали очевидними переваги укріплень на одиноких пагор-
бах із крутими схилами. падіння звенигорода визначило потребу побудови
нового адміністративного центру великокнязівської влади – нового пункту збо-
ру податків. князівській фортеці на замковій горі серед інших укріплень, які
з’явилися у цій частині держави, не було конкурентів. саме князі будували мо-
нументальні споруди храмів і сприяли появі масштабних міських укріплень,
яких, безперечно, потребував новий князівський центр. лише у добре захи-
щеному місці могла відбутися концентрація численних економічно активних
переселенців – німців, вірмен і т.зв. “сарацинів”18.
проблемою системного археологічного вивчення львова є майже повна
відсутність стаціонарних досліджень широкими площами. для прикладу, на-
віть розкоп “золотий лев” (1992), який системно досліджували з рівня кінця
XVIII ст. до материка, з різних причин не дав змоги сформувати надійну хро-
нологічну колонку львівських старожитностей, не говорячи вже про фіксуван-
ня у стратиграфії відомих з писемних джерел пожеж. зокрема, здивування
викликає датування ряду системних розкопок досліджених споруд широким
періодом – кінцем XIII ст.–1381 р.19, враховуючи відоме знищення львова вій-
ськами волинського князя дмитра-любарта20.
отже, в історичній частині львова на сьогодні не досліджено закритих
комплексів та, взагалі, культурних нашарувань, які можна було б надійно дату-
вати XIII ст. також, попри значні земляні роботи останніх років21, не доведено
безперервної тяглості упродовж X–XIII ст. поселення на території замкового
(старостинського) передмістя.
16 Терський С. В. з історії міста винники
(IX–XIV ст.) // міжнародна археологічна кон-
ференція “еволюція розвитку слов’янських
градів VIII–XIV ст. у передгір’ї карпат і татр”,
львів, 27–29 вересня 1994 р.: тези доповідей і
повідомлень. – львів, 1994. – C. 39–40; його ж.
розвідкові роботи волинської археологічної
експедиції львівського історичного музею //
археологічні дослідження на львівщині у
1995 році. – львів, 1996. – с. 73–75.
17 Филипчук М. а. слов’янські поселення
VIIі–Х ст. в українському прикарпатті. –
львів, 2012. – с. 146; Пшеничний Ю., Ткач В.
Городище медунова гора біля с. мирогоща
і пов’язаний з ним мікрорегіон у слов’яно-
руський час // археологія & фортифікація
україни. збірник матеріалів п’ятої всеукра-
їнської науково-практичної конференції /
відп. ред. в. с. травінський. – кам’янець-
подільський, 2015. – с. 136–137.
18 Терський С. В., овчінніков о. г., Войнаров-
ський В. М. чинбарський спеціалізований
комплекс XV–XVI cт. з розкопок на площі
старий ринок у львові 1997 року // матеріа-
ли та дослідження з археології прикарпаття
та волині. – львів, 2007. – вип. 11. – с. 295–314.
19 Могитич р. розкопки... – с. 67–71.
20 про це див.: Joannis de Czarnkow. Cronicon
Polonorum // Monumenta Poloniae Historica. –
Leopolis, 1872. – T. 2. – S. 630.
21 див.: лазурко о., Шніцар М. матеріа-
ли… – с. 15–22.
14 Cвятослав ТЕРСЬКИЙ
важливим моментом розгляду питання формування поселенської струк-
тури – агломерації ранньосередньовічного львова є врахування пам’яток з
обох берегів р. полтви: ріка не роз’єднувала, а, навпаки, об’єднувала їх. адже
відомо, що її лівобережжя розвивалося завдяки проляганню тут важливих до-
ріг: на перемишль та Галич, а також до найближчих соляних джерел при-
карпаття в районі сучасного дрогобича (т.зв. сокільницький шлях). мабуть,
шляхи на перемишль (теперішня вул. Городоцька) та Галич, а також Белз були
головними структуротворчими вісями міста, сформованого на кордонах зве-
нигородської, Белзької та перемишльської земель. натомість, сокільницький
шлях, правдоподібно, виник як відгалуження шляху на Галич, що мав почина-
тися від відомого ще з XV ст. мосту через р. полтву поряд з південно-західним
рогом укріплень середмістя22.
а, загалом, проблема із з’ясуванням археологічного образу міста виникла
в результаті цілеспрямованої політики знищення науки. навіть отримання до-
звільних документів для проведення археологічних досліджень державні чин-
ники зараз сприймають лише як власний “комерційний проект”.
львівський історичний музей
національний університет “львівська політехніка”
22 крип’якевич і. історичні проходи по
львову. – львів, 1991. – с. 115–116.
|