Как Прохор-Лебядник киевлян накормил. Слово 31-е Киево-Печерского патерика как источник по истории средневековой Руси и ее материальной культуре
Аналізуються свідчення матеріальної культури та політичної історії Східної Європи кінця XI ст., збережені в Києво-Печерському Патерику XI–XIII ст., конкретно, в Слові 31-му, присвяченому преподобному Прохору. Згадані тут як чуда виготовлення “солодкого” хліба з лободи та солі з попелу віднаходя...
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2018
|
| Series: | Княжа доба: історія і культура |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179027 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Как Прохор-Лебядник киевлян накормил. Слово 31-е Киево-Печерского патерика как источник по истории средневековой Руси и ее материальной культуре / А. Мусин // Княжа доба: історія і культура. — 2018. — Вип. 12. — С. 39-57. — Бібліогр.: 91 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Аналізуються свідчення матеріальної
культури та політичної історії Східної Європи кінця XI ст., збережені в Києво-Печерському Патерику XI–XIII ст., конкретно,
в Слові 31-му, присвяченому преподобному
Прохору. Згадані тут як чуда виготовлення
“солодкого” хліба з лободи та солі з попелу
віднаходять своє пояснення у сільському побуті Східної Європи. Елемент чудесного, засвоєний цим побутовим явищем, пов’язаний
не тільки з логікою агіографічного жанру, а й
відмінностями міської й сільської середньовічної культури, до яких належали, відповідно автор Патерика й преподобний Прохор.
На основі аналізу середньовічних текстів і
новгородських берестяних грамот вираховується вага згаданої у Патерику головажні
як міри твердих тіл, вживаної на Русі в Середньовіччі та в Україні аж до Нового часу, –
75 гр. Водночас доводиться ідентичність
таких середньовічних мір ваги, як берковець
та віз, які дорівнюють 163,8 кг. Слово про
преподобного Прохора включає унікальні
деталі громадянської війни в Київській Русі 1096–1101 рр. та її сприйняття київським
суспільством. Літопис і традиційна українська й російська історіографії бачили тут
боротьбу за вотчини між різними гілками Рюриковичів. Об’єктивний аналіз середньовічних текстів дає змогу стверджувати,
що рішення про вотчину, прийняті на Любецькому з’їзді в 1097 р., стосувалися тільки Руської землі в Середньому Подніпров’ї.
Решту князів боролися за права влади в містах на торгових шляхах, що давало їм право
на входження до “союзу архонтів” Руської землі – політичної структури, нав’язаної
Східній Європі Візантією, і право на участь (“причастя”) в політичному житті цього політичного утворення. Ця структура
лише згодом прибрала форми родового співволодіння і неспівставна з європейським corpus
fratrum. Джерела свідчать про архаїчну систему влади на Русі того часу, де домінували
ціннісні орієнтації, складені в X ст., а економіка продовжувала базуватися на контролі
над далекою торгівлею. Зроблено висновок про важливість Патерика як джерела знань з історії й археології Східної Європи. |
|---|