Портал Успенського собору в Галичі
Описано нові дослідження білокам’яного різьбленого декору Успенського собору в Галичі княжого часу. На основі міждисциплінарних досліджень проаналізовано технологічні особливості та історичний аспект створення порталу храму за часів існування Галицько-Волинської держави....
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Княжа доба: історія і культура |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179028 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Портал Успенського собору в Галичі / В. Мельник // Княжа доба: історія і культура. — 2018. — Вип. 12. — С. 59-64. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179028 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1790282021-04-01T01:26:11Z Портал Успенського собору в Галичі Мельник, В. Описано нові дослідження білокам’яного різьбленого декору Успенського собору в Галичі княжого часу. На основі міждисциплінарних досліджень проаналізовано технологічні особливості та історичний аспект створення порталу храму за часів існування Галицько-Волинської держави. This is a nover view of the research of the carved whites tone of the décor of the Assumption Cathedral in Galich princely times. On the basis of new multidisciplinary studies, the technological features and historical aspect of creating the portal of this temple of the Galician- Volyn principality have been analyzed. 2018 Article Портал Успенського собору в Галичі / В. Мельник // Княжа доба: історія і культура. — 2018. — Вип. 12. — С. 59-64. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179028 726.7(477.86)“11”:061.6(477) uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Описано нові дослідження білокам’яного
різьбленого декору Успенського собору
в Галичі княжого часу. На основі міждисциплінарних досліджень проаналізовано технологічні особливості та історичний аспект
створення порталу храму за часів існування Галицько-Волинської держави. |
| format |
Article |
| author |
Мельник, В. |
| spellingShingle |
Мельник, В. Портал Успенського собору в Галичі Княжа доба: історія і культура |
| author_facet |
Мельник, В. |
| author_sort |
Мельник, В. |
| title |
Портал Успенського собору в Галичі |
| title_short |
Портал Успенського собору в Галичі |
| title_full |
Портал Успенського собору в Галичі |
| title_fullStr |
Портал Успенського собору в Галичі |
| title_full_unstemmed |
Портал Успенського собору в Галичі |
| title_sort |
портал успенського собору в галичі |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2018 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179028 |
| citation_txt |
Портал Успенського собору в Галичі / В. Мельник // Княжа доба: історія і культура. — 2018. — Вип. 12. — С. 59-64. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Княжа доба: історія і культура |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikv portaluspensʹkogosoboruvgaličí |
| first_indexed |
2025-07-15T17:53:42Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:53:42Z |
| _version_ |
1837736420266999808 |
| fulltext |
Віктор МЕЛЬНИК
ПОРТАЛ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ В ГАЛИЧІ
Багатолітні археологічні дослідження фундаментів Успенського собору
княжого Галича, виявлених на терені сучасного села Крилос Галицького р-ну
Івано-Франківської обл., дали змогу історикам архітектури та мистецтва впро-
вадити до наукового вжитку чималу кількість унікальних артефактів княжої
доби, нерідко одиноких для західноукраїнських земель відповідного періоду.
Бiльшiсть білокам’яних деталей, віднайдених досі на крилоському городищі,
походять саме з будівлі Успенського собору. Першу відому дотепер писемну
згадку про собор уміщено під 1187 р. в Київському літописі. Вона пов’язана з
похованням знаменитого галицького князя Ярослава Осмомисла (1153–1187):
“Того же лѣт ̑ престависѧ Галичькии кнѧ҃зь Ӕрославъ снъ҃ Володимерь . мс ц̑а .
ѡктбѧ̑ . въ . а ҃ . днь҃ а во вторъıи днь҃ положенъ бъıс ̑ во цркв҃и стъ҃ıӕ Бца҃”1.
Фундаменти сакральної будівлі в 1936 р. віднайшла експедиція Науко-
вого товариства імені Тараса Шевченка під керівництвом доктора Яросла-
ва Пастернака2. Найбільшу кількість білокам’яних деталей з мурування та
оздоб лення споруди віднайдено завдяки дослідженням Ярослава Пастернака
1936–1938 рр., Вітольда Ауліха 1974–1975 рр., Юрія Лукомського 1992–2000 рр.3
Як зазначав Володимир Вуйцик, остаточно собор перестав існувати в другій
половині XVI ст. коли з його блоків звели існуючу донині Успенську церкву4.
Віднайдені при розкритті фундаментів собору та подальших археологічних
дослідженнях поблизу нього немало великих і дрібніших фрагментів кам’яних
різьблених деталей дали матеріал для дослідження неодмінного для епохи
архітектурного оздоблення споруди. До них належать, зокрема, численні цілі
та фрагментовані вапнякові й алебастрові блоки як з профільованим, так і
1 Ипатьевская летопись Полное собрание
русских летописей. Т. 2. Москва, 1998. Стб. 656.
2 Пастернак Я. Старий Галич. Археологіч-
но-історичні досліди у 1850–1943 рр. Івано-
Франківськ, 1998. С. 97–102.
3 Лукомський Ю., Петрик В. Успенський
собор княжого Галича: історія вивчення та
нові дослідження Вісник інституту “Укрза-
хідпроектреставрація”. Ч. 8. Львів, 1997. С. 90–
91; Лукомський Ю., Петрик В. Серце княжого
Галича Галицька брама. Львів, 1998. Ч. 9(45).
С. 4–5; Бевз М., Бевз В., Лукомський Ю., Пе-
трик В. Успенський собор давнього Галича:
історія вивчення, проблеми збереження та
консервації Пам’ятки України: історія та
культура. 2001. Ч. 4. С. 30–32; Лукомський Ю.
Архітектурно-археологічні дослідження па-
м’яток монументального будівництва кня-
жого Галича ХІІ–ХІІІ ст. Фортеця: збірник
заповідника “Тустань”. Кн. 1: На пошану Ми-
хайла Рожка. Львів, 2009. С. 424–426.
4 Вуйцик В. Церква Успення Пресвятої Бо-
городиці у Крилосі. До проблеми датуван-
ня Народознавчі зошити. 2000. Ч. 2. С. 228–236.
Передрук: Його ж. Вибрані праці. До 70-річ-
чя від дня народження Вісник Інституту
“Укрзахідпроектреставрація”. Ч. 14. Львів,
2004. С. 268–278. Пор. також: Войтович Л. Чи
було зруйновано Успенський собор у Гали-
чі 1241 року Успенський собор Галича: мину-
ле, сучасне, майбутнє. Матеріали Міжнарод-
ної науково-практичної конференції. Галич,
14–15 грудня 2017 року. Галич, 2017. С. 3–22;
Його ж. Коли було зруйновано Успенський
собор у Галичі Галич. Збірник наукових праць.
Вип. 3. Івано-Франківськ, 2018. С. 107–118.
УДК 726.7(477.86)“11”:061.6(477)
60 Віктор МЕЛЬНИК
орнаментальним рiзьбленням, різноманітні уламки аркатур, зубчатих фризiв,
колонок, капiтелей, баз, антропоморфних й зооморфних рельєфів, тощо5.
2015 року до навчально-реставраційних майстерень кафедри архітектури
та реставрації Національного університету “Львівська політехніка” з Львівсько-
го історичного музею надійшла білокам’яна різьблена деталь, на поверхні якої
прочитувався так званий “шаховий орнамент”, характерний для романської
архітектури. Пам’ятку, що про неї йтиметься далі, ідентифіковано як архітек-
турну деталь втраченого Успенського собору. Свого часу її передано до колекції
музею як знахідку при археологічних дослідженнях Успенського собору, що
їх проводив Я. Пастернак в другій половині 30-х років ХХ ст. На території ру-
мовища фундаментів та поблизу решток собору віднайдено ще декілька дуже
подібних об’єктів з таким самим “шаховим орнаментом”, наділених співстав-
ними розмірами із зазначеною білокам’яною деталлю, переданою на реставра-
цію. Зараз вони знаходяться в експозиції Музею історії Галича, що є структур-
ним підрозділом Національного заповідника “Давній Галич”. Чимало з цих
деталей теж віднайдено під час досліджень Я. Пастернака.
Упродовж 2015/2016 навчального року із білокам’яною деталлю збірки
Львівського історичного музею проведено повний комплекс заходів з розчи-
щення та консервації. Основне завдання полягало в тому, щоб видалити по-
верхневі забруднення та біонарости (мохи), а після цього – законсервувати
об’єкт, аби він набув прийнятного для можливого експонування вигляду. Увесь
комплекс запланованих заходів під керівництвом викладачів кафедри у повно-
му обсязі виконала дипломниця Наталія Шарабуряк.
Об’єкт виготовлено з каменю-вапняку. За словами кандидата геологічних
наук Уляни Борняк, доцента кафедри геології Львівського національного уні-
верситету ім. Івана Франка, яка спеціально досліджувала кам’яний матеріал,
використаний при побудові Успенського собору, даний вапняк має невеликий
відсоток глиняних включень. Через це вже у розчищеному стані простежуються
невеликі плями та смуги коричневого кольору. Матеріалом для виготовлення
даного об’єкту є вапняк світло-сірого забарвлення, доволі міцний, однорідний.
Наявний у складі самої породи в незначній кількості глинистий матеріал утво-
рює округлі та видовжені стяжіння, виявлені на розчищеній поверхні у вигляді
плям та смужок коричневого кольору різних розмірів. Окрім того, власне гли-
нистий матеріал у карбонатному матриксі служить тим чинником, який послаб-
лює міцність каменю при механічному розчищенні та призводить до легкого
руйнування й осипання компонентів поверхневого шару архітектурної деталі*.
Застосований при виготовленні зазначеної деталі матеріал належить до
однієї з чотирьох, визначених у процесі попередніх досліджень, груп вапняків,
використаних при будівництві Успенського собору, й загально характеризується
5 Основний їх фонд до наукового вжит-
ку впровадив: Пастернак Я. Старий Галич.
С. 113–150. З новішої літератури див., зо-
крема: Фіголь М. Мистецтво стародавнього
Галича. Київ, 1997. С. 123–126; Жишкович В.
Пластика Русі-України Х – перша полови-
на ХІV століть. Львів 1999. C. 128–137; Його
ж. Кам’яна пластика Галицько-Волинської
держави Доба короля Данила в науці, мисте-
цтві, літературі (Матеріали Міжнародної
наукової конференції 29–30 листопада 2007 р.
Львів). Львів, 2008. С. 341–345; Архипова Є.
Скульптура та архітектурний декор Історія
українського мистецтва: У 5 т. Т. 2: Мисте-
цтво середніх віків. Київ, 2010. С. 556–560.
* Висловлюю щиру подяку У. Борняк за
проведені дослідження, які немало допомо-
гли при розчищенні та консерваційних за-
ходах, а водночас також підтвердили слуш-
ність дотеперішньої ідентифікації пам’ятки
як автентичної деталі оздоблення Успен-
ського собору.
61ПОРТАЛ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ В ГАЛИЧІ
Фото 1(а)
Білокам’яна різьблена
деталь до реставрації
Фото 1(б) Білокам’яна
різьблена деталь до рес-
таврації (зворотній бік)
Фото 2 Білокам’яна
різьблена деталь після
реставрації
Фото 3 Обміри та креслення: Ю. Лукомський, В. Мельник,
В. Петрик, Н. Шарабуряк
62 Віктор МЕЛЬНИК
на такий спосіб: “Сірий, міцний, дрібнозернистий і дрібнопористий вапняк з
білими строматолітами та великою кількістю зерен кварцу”6.
Важливою частиною досліджень стали обміри та подальша графічна ре-
конструкція пам’ятки. Після проведення сухого та вологого розчищення за
участі викладачів кафедри Юрія Лукомського, Віктора Мельника та Василя
Петрика здійснено ретельні обміри, що стали підставою до реконструкції пер-
вісних розмірів та форми архітектурної деталі. На підставі виконаних обмірів
вдалося зробити принципово важливий висновок про те, що, враховуючи ха-
рактерне звуження блоку вгору і праворуч, деталь впевнено можна ідентифіку-
вати як нижній блок романської портальної півциркульної арки. У процесі до-
слідження висунуто припущення, згідно з яким пам’ятка повинна бути одним
з фрагментів головного перспективного порталу входу до Успенського собору.
На підставі усього проведеного комплексу досліджень отримані дані стали
основою для гіпотетичної графічної реконструкції, що її виконали Н. Шара-
буряк та В. Петрик. Ця реконструкція важлива, найперше тим, що завдяки їй
склалася можливість чітко визначити ширину вхідного порталу собору (1920
мм) і гіпотетичну висоту самого входу (згідно з пропорціями існуючих роман-
ських порталів). Проте, необхідно враховувати й той факт, що у лапідарії біля
фундаментів Успенського собору та у Музеї історії Галича зберігається нема-
ло білокам’яних деталей, які, після їх належного опрацювання, здатні знайти
своє місце у реконструкції (зокрема графічній) порталу собору. Провівши таке
дослідження, без сумніву, зможемо уточнити не тільки його висоту, а й кон-
струкцію і мистецьке оздоблення.
Так званий “шаховий орнамент” в архітектурному оздобленні доволі ха-
рактерний для періоду побудови Успенського собору та відображає часи роз-
квіту романського стилю в Європі. Він має вигляд квадратних чи прямокутних
валиків (так званих “сухариків”), розміщених на однаковій відстані, з близь-
кими чи тотожними розмірами. Ці валики розташовані у три ряди і творять
характерний орнамент, тому їх і називають “шахівницею”, хоча сама ця назва
є умовною. Середні розміри валиків даного фрагменту дорівнюють 4,5х4,5 см.
На жаль, в задовільному стані вціліли лише декілька валиків, найкраще збере-
жений горішній їх ряд. У заглибленнях між валиками можна зауважити сліди
від інструменту, яким працював майстер. Очевидно, це аналог скульптурного
інструменту, який у професійному середовищі скульпторів називають “шпун-
том”. На оброблених поверхнях, менше скородованих, можна побачити, що,
під фаховим оглядом, це, безперечно, майстерне виконання. Спостереження
свідчить про дуже високий професійний рівень будівничих Успенського со-
бору. Участь різних артілей – як романської, так і, можливо, ранньоготичної
скульптурної традиції, у побудові собору цілком узгоджується як зі знайдени-
ми достатньо різнорідними за характером поодинокими білокам’яними дета-
лями, так і з отриманими при археологічних дослідженнях даними про все ще
недостатньо осмислені зміни в процесі його спорудження.
Походження мотиву розташованих у шаховому порядку валиків, який не-
рідко виступає в обрамленні віконних прорізів і архівольтів, порталів часто
пов’язують з бургундською архітектурною школою. Але в XI–XII ст. цей мотив
6 Борняк У., Гулій В., Петрик В., Жолоб Г.
Природні камені у фрагментах будівлі
Успенського собору с. Крилос Збірник ма-
теріалів міжнародної науково-практичної кон-
ференції “Сучасні технології та особливості
видобутку, обробки і використання природного
каміння” (24–25 листопада 2017, Київ). Київ,
2017. С. 45–48.
63ПОРТАЛ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ В ГАЛИЧІ
Фото 4. Реконструкція арки порталу
за визначеними в процесі дослідження
розмірами (фото Н. Шарабуряк,
В. Петрик).
Фото 5. Фрагмент архівольта порталу
Успенського собору в експозиції “Музею
історії давнього Галича” (фото В. Пе-
трик). У заглибленнях між валиками
спостерігаємо сліди від інструменту.
Фото 6. Білокам’яна різьблена деталь
повторного використання в інтер’єрі
церкви Успіння Богородиці ХVI ст.,
с. Крилос (фото В. Петрик).
Фото 5 (а) Фрагменти порталу Успен-
ського собору в експозиції “Музею істо-
рії давнього Галича” (фото В. Петрик)
64 Віктор МЕЛЬНИК
уже був поширений по всій Європі7. Надалі точаться суперечки про взірці,
спроможні слугувати основою для побудови храмів Галича княжої доби, втім
і найважливішого з них – собору. Але жодна з висловлених дотепер гіпотез не
є до кінця переконливою та належно аргументованою. Попри вже майже сто-
літнє вивчення собору та величезний масив накопичених матеріалів, усе ще не-
має змоги відповісти на багато запитань щодо вигляду та походження традиції
архітектури Успенського собору і його скульптурного оздоблення.
Тому на актуальному етапі осмислення галицької архітектурної та скульп-
турної практики княжої доби єдино прийнятним шляхом з’ясування відповід-
ного кола проблем сприймається проведення різнорідних планомірних погли-
блених комплексних міждисциплінарних наукових досліджень з подальшою
систематизацією та публікацією результатів при одночасному поглибленому
вивченні можливого ширшого культурно-історичного контексту. У підсумку
це не тільки дало б змогу належно і повноцінно впровадити пам’ятки галиць-
кої архітектурно-скульптурної школи до загальноєвропейського контексту бу-
дівельної сакральної традиції ХІІ–ХІІІ ст. Водночас такий підхід здатний також
забезпечити вихід на нові, актуальні позиції у вивченні відповідного унікаль-
ного аспекту мистецької спадщини княжого Галича та осмисленні її нечислен-
них доступних досі автентичних зразків.
Національний університет “Львівська політехніка”
7 Архипова Е. И. Архитектурный декор и
скульптура ХІІ века Южной, Юго-Западной
Руси и Рязани [Электронный ресурс]. URL:
https://docplayer.ru/46804213-Arhitekturnyy-
dekor-i-skulptura-xii-veka-yuzhnoy-yugo-za-
padnoy-rusi-i-ryazani.html.
|