До питання визначення поняття «бізнес-процес»
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17904 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання визначення поняття «бізнес-процес» / Г. П. Штапаук // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 4(14). — С. 136-138. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-17904 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-179042013-02-13T02:44:45Z До питання визначення поняття «бізнес-процес» Штапаук, Г.П. Менеджмент 2008 Article До питання визначення поняття «бізнес-процес» / Г. П. Штапаук // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 4(14). — С. 136-138. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17904 uk Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Штапаук, Г.П. До питання визначення поняття «бізнес-процес» |
| format |
Article |
| author |
Штапаук, Г.П. |
| author_facet |
Штапаук, Г.П. |
| author_sort |
Штапаук, Г.П. |
| title |
До питання визначення поняття «бізнес-процес» |
| title_short |
До питання визначення поняття «бізнес-процес» |
| title_full |
До питання визначення поняття «бізнес-процес» |
| title_fullStr |
До питання визначення поняття «бізнес-процес» |
| title_full_unstemmed |
До питання визначення поняття «бізнес-процес» |
| title_sort |
до питання визначення поняття «бізнес-процес» |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17904 |
| citation_txt |
До питання визначення поняття «бізнес-процес» / Г. П. Штапаук // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 4(14). — С. 136-138. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT štapaukgp dopitannâviznačennâponâttâbíznesproces |
| first_indexed |
2025-07-02T19:02:55Z |
| last_indexed |
2025-07-02T19:02:55Z |
| _version_ |
1836563012684611584 |
| fulltext |
136
Економічний вісник Донбасу
Г. П. Штапаук
Постановка проблеми. Існує багато визначень та
інтерпретацій терміну «бізнес-процес». Це пов’язано, на-
самперед, з стрімким розвитком процесного підходу до
управління, швидкість якого перевищує можливості уза-
гальнення окремих концепцій. А вважаючи, що кількість
публікацій з цієї проблеми досить велика, потреба тако-
го узагальнення стає чимдалі, тим нагальніше.
Метою цієї статті є дослідження підходів до визна-
чення поняття «бізнес-процес», виявлення спільних рис
та розбіжностей та виведення визначення, яке б макси-
мально відповідало семантичному полю цього поняття.
Аналіз публікацій. Проблемам управління на
основі процесного підходу присвячено велику кількість
публікацій другої половини 90-х років та початку но-
вого століття. Їхній сплеск був породжений працею
М. Хаммера та Дж. Чампі «Реінжинірінг корпорацій:
маніфест революції бізнесу» [4], що вийшла у 1993 році.
Проте ще на початку 90-х років з’явилися публікації
Т. Давенпорта [2], Дж. Харрінгтона [5] та ін.
Виклад основного матеріалу. Аналіз вітчизня-
них та зарубіжних джерел дозволив виявити принаймні
15 визначень поняття «бізнес-процесс»:
1. Сукупність різних видів діяльності, у рамках якої
«на вході» використаються один або більше видів ре-
сурсів, і в результаті цієї діяльності на «виході» створюєть-
ся продукт, що представляє цінність для споживача [4].
2. Набір логічно взаємозалежних дій, виконуваних
для досягнення певного виходу бізнесів-діяльності [2].
3. Структурована кінцева безліч дій, спроекто-
ваних для виробництва специфічної послуги (продук-
ту) для конкретного споживача або ринку. Або — спе-
цифічно впорядкована сукупність робіт, завдань у часі
й у просторі, із вказівкою початку й кінця точним ви-
значенням входів і виходів. Або — структурируемый,
вимірюваний набір дій, створений, щоб зробити пев-
ний вихід для конкретного клієнта або ринку [1].
4. Сутність, обумовлена через крапки входу й вихо-
ду, інтерфейси й організаційні устрої, що частково вклю-
чають устрої споживача послуг/товарів, у якій відбуваєть-
ся нарощування вартості виробленої послуги/товару [7].
5. Безліч внутрішніх кроків (видів) діяльності, що
починаються з одного й більше входів і заканчиваю-
щихся створенням продукції, необхідної клієнтові (про-
сто клієнт або процес, що протікає в зовнішнім ото-
ченні компанії) і задовольняючої його за вартістю, дов-
говічності, сервісу і якості. Або — повний потік подій
у системі, що описує, як клієнт починає, веде й за-
вершує використання бізнесу [15].
Г. П. Штапаук,
аспірант,
м. Луганськ
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «БІЗНЕС-ПРОЦЕС»
6. Логічні серії взаємозалежних дій, які викори-
стають ресурси підприємства для створення або одер-
жання в доступному для огляду або вимірно передба-
чуваному майбутньому корисного для замовника ви-
ходу, такого як продукт або послуга [12].
7. Горизонтальна ієрархія внутрішніх і залежних
між собою функціональних дій, кінцевою метою яких
є випуск продукції або окремих її компонентів [10].
8. Будь-які види діяльності в роботі організації [3].
9. Систематизоване послідовне виконання функ-
ціональних операцій, які приносять специфічний ре-
зультат [8; 9].
10. Сукупність взаємозалежних ресурсів і діяль-
ності, що перетворить вхідні елементи у вихідні [11].
11. Низка взаємозалежних видів діяльності, що
перетворить входи у виходи [16]. Або — безліч взає-
мозалежних і взаємодіючих операцій, які перетворять
входи у виходи [6].
12. Дія, що переводить вхід системного об’єкта
у вихід [14].
13. Логічний, послідовний взаємопов’язаний
набір заходів, що споживає ресурси постачальника,
утворює цінність та видає результат споживачу [17].
14. Об’єктивно існуюча сукупність взаємопов’-
язаних цільових одиниць управлінської діяльності (за-
лежно від масштабів аналізу — комплексів робіт, за-
дач, робіт), що має чітко визначений вхід та вихід та
протікає в межах інформаційних зв’язків, закріпле-
них існуючою організаційною структурою [13].
15. Набір видів діяльності (організації), за допо-
могою яких конкретні вихідні складові трансформують-
ся у вихідні відповідно до раніше встановлених спе-
цифікацій, щоб створити цінність для споживача [18].
Таким чином, автори робіт, присвячених процесній
теорії та реінжинірінгу залежно від завдань акцентують
увагу лише на одному або декількох властивостях бізнес-
процесу. Наприклад, бізнес-процес як цільова організац-
ійна діяльність (дії); одержання продукту (послуги/това-
ру) — одна з основних цілей процесу; бізнес-процес —
це система; бізнес-процес — механізм одержання додат-
кової вартості й т.д. Деякі автори ототожнюють поняття
«бізнес-процес» і «проект» [15]. Зазначимо, що багато
хто «ключові» властивості бізнес-процесу виділяє без на-
лежного обґрунтування. Наприклад, як властивість бізнес-
процес ніяк не можна задавати ознакою «дія над ресурса-
ми», тому що це властиво будь-якому процесу без винят-
ку. Та й саме поняття «дія» апріорі має на увазі присутність
ресурсу. Так само не є відмітними ознаками: формуван-
2008’4
137
ня додаткової вартості, цільова спрямованість і т.п. Здоро-
вий глузд підказує, що ймовірно найбільш вивіреними є
визначення, що пройшли ретельні процедури погоджень
в авторитетних організаціях, яким делегована відпові-
дальність за розробку стандартів або рекомендацій до них
(наприклад, визначення 9 — 11). Проте, авторитет гуру
реінжинірінгу бізнес-процесів, об’єктивна консервативність
стандартів і важливість порушеної теми для формування
загальної мови спілкування між провідниками реінжинір-
інгу, керівництвом організації, зовнішніми виконавцями й
методологами реінжинірінгу створюють проблемну ситу-
ацію, що настійно вимагає дозволи.
Для усунення виявлених невідповідностей у виз-
наченнях можна було б використати формальні мето-
ди теорії визначень. Однак, можна уникнути викорис-
тання подібних громіздких процедур, якщо покласти-
ся на формальну логіку.
Насамперед, необхідно звернути увагу на прямий
переклад англійського слова «business» як «діяльність»,
а також практично повну лінгвістичну ідентичність цих
понять. Поняття «діяльність» є базовою категорією, ви-
користовуваної для опису форм існування індивіда.
Звідси очевидно, що інших процесів, крім процесів
«діяльності» в організаціях не існує. Тому, припущен-
ня наявності в організаціях інших процесів діяльності
крім «діяльносних процесів» (маємо на увазі бізнес-
процес), висунуте деякими гуру реіжинірінгу [4], за
правилами лінгвістики є некоректним. Природно, існу-
ють і іншого роду аргументи проти розподілу безлічі
процесів в організаціях на бізнес-процеси і інші проце-
си. Розглянемо деякі з них докладніше.
Найбільше часто основною ознакою бізнесу-про-
цесу різними авторами називається «поставка продукту
зовнішньому (!) споживачеві». При цьому, як прави-
ло, не даються відповіді на такі питання:
1. Які процеси містить у собі бізнес-процес — (1)
всю сукупність процесів, що забезпечують виробництво
й поставку продукту, або (2) тільки якусь їхню частину?
2. Якщо обрано варіант відповіді (1), то чи не
буде ця повна сукупність процесів, дотримуючись си-
стемного світогляду, збігатися з повною безліччю про-
цесів організації, тобто чи не буде організація бути єди-
ним бізнесом-процесом?
3. Якщо обрано варіант відповіді (2), то як цю
повну сукупність процесів відокремити від усього
безлічі процесів організації, які відповідно до систем-
ного підходу прямо або побічно взаємозалежні? Які
адекватні критерії такої декомпозиції?
4. Якщо, не зауважувати перші 3 питання, то яка,
властиво, прагматична мета та/або методологічна
доцільність поділу організаційних процесів на бізнес-
процеси і інші процеси? Чи існує який-небудь прак-
тичний ефект від такого «методичного» пошуку?
5. Скільки насправді в організації провадиться
продуктів? Чи обмежена безліч вироблених в органі-
зації продуктів продуктами, що поставляють зовніш-
ньому стосовно організації споживачеві? Чи не про-
вадяться продукти, споживані усередині організації?
6. Як співвіднести обговорювана ознака з моделлю
організації, у якій налагоджений строгий облік послуг
поставляють виконавцями один одному, коли поняття
«зовнішній споживач» розмивається? Тут мова може йти
не тільки про персонал або «внутрішньому ринку», але й
про організації як виробничої кооперації підприємств, спря-
мованої на випуск загальної продукції. Інакше кажучи,
чи не має зміст ця ознака тільки для найпростішої моделі
організації зі зрозумілим зовнішнім споживачем?
Основний висновок з цих питань очевидний: всім
процесам організації властивий економічний зміст,
тобто в кожного процесу є свій споживач і, отже, свій
продукт. Оскільки в кожного процесу є свій викона-
вець, то процес є одним з обов’язкових атрибутів діяль-
ності виконавця. Отже, будь-який процес — це про-
цес діяльності або бізнес-процес.
М. Хаммер та Дж. Чампи [4] поділяють усі про-
цеси організації на зовнішні й внутрішні. Зважаючи на
вимогу задовольняти потреби споживачів бізнес-про-
цеси — це зовнішні процеси організації. Проте прин-
цип відкритості для складних систем робить безглуз-
дим поділ властивостей організації на зовнішні і
внутрішні й вимагає включення процесів споживача
продукту організації в бізнес-процес організації.
Часто вважається, що бізнес-процес — це такий
організаційний процес, без якого бізнес не може існу-
вати. Дійсно, без бухгалтерії можна обійтися якийсь
час. Ще більший час можна обійтися без маркетинго-
вих досліджень або ... прибирання приміщень. Який
час є критичним, щоб процес віднести або не віднес-
ти до бізнес-процес? Очевидно, така ознака дуже не-
строга. Ми повинні завжди пам’ятати закони більших
систем. Виключення хоча б одного процесу із систе-
ми процесів організації тягне зміну вигляду організації.
Інші нерідко виділювані ознаки бізнес-процесу
— формування процесом доданої й/або споживчої
вартості, а також нарощування вартості.
Як правило, автори, що виділяють ознаку «до-
дана вартість» не конкретизують, у контексті якої теорії
вартості варто розглядати цю ознаку. Наприклад, за
Карлом Марксом (загальновизнаний і найчастіше ци-
тований автор), додана вартість формується за раху-
нок споживання виробничим процесом «додаткового
часу», що виконавець процесу «дарує» виробництву.
Строго кажучи, сам бізнес-процес не завжди бере
участь у формуванні доданої вартості, а робить це
тільки в «додатковий час». Та й створює додану
вартість не бізнес-процес, а «хазяїн» або відповідаль-
ний виконавець бізнес-процесу. Звідси висновок —
додана вартість — це не ознака бізнес-процесу.
Викликає сумнів й така ознака бізнес-процесу,
як «споживча вартість» продукту. На практиці ми всю-
Г. П. Штапаук
138
Економічний вісник Донбасу
ди зіштовхуємося із прикладами, що відкидають та-
кий взаємозв’язок. З урахуванням традицій, закладе-
них фахівцями з маркетингу, і впливу процесної ме-
тодології на загальний світогляд розумно вважати
«споживчу вартість» властивістю не виробничого про-
цесу, а процесу споживання продукту.
І, нарешті, остання ознака — «нарощування вар-
тості». Собівартість — це грошове вираження витрат.
Вартість як упредметнена у послузі/товарі суспільна пра-
ця визначається кількістю праці й виміряється робочим
часом, потрібним для виготовлення послуги/товару. Тоб-
то собівартість є невід’ємною властивістю продукту, а
вартість продукту виникає лише тоді, коли продукт є по-
слугою/товаром, тобто продукт призначений для обміну.
В останньому випадку вартість дорівнює собівартості. Іна-
кше кажучи, вартість народжується в обміні послугами/
товарами, змінюючись стрибком від нуля до величини
собівартості, а після здійснення такого стрибка вже не за-
лежить від корисності продукту. Оскільки в обмін послу-
гами/товарами залучені не тільки організація й зовнішній
споживач, але й внутрішні стосовно організації виробни-
ки послуг/товарів (наприклад, асоціативні члени, члени
відкритих товариств, кооперативів, виробничих об’єднань,
персонал), то вартість є невід’ємною характеристикою
будь-якого процесу й не може бути використана як відмітна
ознака бізнес-процес.
Отже, ми прийшли до наступних заключних вис-
новків щодо відмітних ознак поняття «бізнес-процес»:
1. «Поставка продукту зовнішньому спожива-
чеві», «формування процесом прибавочної й/або спо-
живчої вартості», «нарощування вартості» не можуть
використатися як ознаки бізнес-процесe.
2. Усі процеси організації беруть участь в обміні
послугами/товарами незалежно від ступеня обліку
такого обміну в самій організації й, отже, з усім влас-
тивим ним економічним змістом не мають специфічні
відмітні ознаки, якщо контекстом їхнього опису є мо-
делювання дій над ресурсами.
Висновки. Таким чином, бізнес-процес можна
визначити як сукупність взаємопов’язаних видів діяль-
ності, спрямованих на отримання певного продукту
шляхом перетворення ресурсів та зміни самої органі-
зації. Інакше кажучи, бізнес-процесом можна назва-
ти будь-який процес, що протікає в діловій організації.
Подальше формування процесної організаційної
теорії потребуватиме свідомого уточнення її тезауру-
су, оскільки, як свідчить навіть побіжний огляд дже-
рел, конструювання будь-яких методичних матеріалів
в рамках цієї теорії стикається з багатозначними виз-
наченнями одних термінів та визначенням різними тер-
мінами однакових понять.
Література
1. Davenport T. H. Process innovation:
reengineering work through information technology /
T. H. Davenport. — Boston, Mass. : Harvard Business
School Press, 1993. — 337 p. 2. Davenport T. H. The
New Industrial Engineering: Information Technology and
Business Process Redesign / T. H. Davenport, J. E. Short
// Sloan Management Review. — 1990, (Summer). —
P. 11—27. 3. Deming W. E. Quality, productivity, and
competitive position / W. E. Deming. — Cambridge, MA:
Massachusetts Institute of Technology, Center for
Advanced Engineering Study, 1982. — 373 p.
4. Hammer M. Reengineering the corporation: a
manifesto for business revolution / M. Hammer,
J. Champy. — New York : HarperBusiness, 1993. —
223 p. 5. Harrington J. H. Business process
improvement: the breakthrough strategy for total quality,
productivity, and competitiveness / J. H. Harrington. —
New York : McGraw-Hill, 1991. — 274 p. 6. ISO
9000:2000, Quality management systems —
Fundamentals and vocabulary. — 2000. 7. Porter M. E.
How Information Gives You Competitive Advantage /
M. E. Porter, V. E. Millar // Harvard Business Review,
1985. — V. 85. — (July-August). — P. 149—160.
8. TeleManagement Forum. Telecom Operations Map.
Evaluation Version 2.1. — Morristown, NJ : TMForum,
2000. — 82 p. 9. TeleManagement Forum. TOM
Application Note. Process Re-engineering, Development
and Management Simple Methodology Steps. —
Morristown, NJ : TMForum, 2000. — 19 p. 10. Верни-
ков Г. Что такое реинжиниринг? / Г. Верников. —
Consulting.ru, 1999. 11. ГОСТ Р ИСО 9001-96. Сис-
темы качества. Модель обеспечения качества при про-
ектировании, разработке, производстве, монтаже и
обслуживании. — ИПК «Издательство стандартов»,
1997. 12. Зиндер Е. З. Новое системное проектиро-
вание: информационные технологии и бизнес-реинжи-
ниринг / Е. З. Зиндер // Системы управления базами
данных. — 1996. — № 1. — С. 55—67. 13. Мазур И. И.
Реструктуризация предприятий и компаний / И. И. Ма-
зур, В. Д. Шапиро и др. [под. ред. И. И. Мазура]. —
М. : Высш. шк., 2000. — С. 211. 14. Никаноров С. П.
Системный анализ: этап развития методологии реше-
ния проблем в США // Оптнер Ст. Системный анализ
для решения деловых и промышленных проблем. —
М. : Сов. радио, 1969. — С. 7—43. 15. Ойхман Е. Г.
Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и
информационные технологии / Е. Г. Ойхман, Э. М. По-
пов. — М. : Финансы и статистика, 1997. — 333 с.
16. Оценка и аттестация зрелости процессов созда-
ния и сопровождения программных средств и инфор-
мационных систем (ISO/IEC TR 15504-CMM). — М. :
Книга и Бизнес, 2001. — 348 с. 17. Харрингтон Дж.
Оптимизация бизнес-процессов. Документирование,
анализ, управление, оптимизация / Дж. Харрингтон,
К. С. Эсселинг, Х. В. Нимвеген. — СПб. : ООО «БМик-
ро», «Азбука», 2002. — С. 1. 18. Янсен Ф. Эпоха ин-
новаций / Ф. Янсен. — М. : ИНФРА-М, 2002. — С. 300.
Г. П. Штапаук
|