Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі
Оприлюднено нові дані досліджень будівельного каменю та малярського оздоблення Успенського собору у княжому Галичі. Віднайдено ймовірне джерело постачання травертину для будівництва собору та шляхи його транспортування. Показано неперервність застосування травертинів у будівництві в регіоні....
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2019
|
| Назва видання: | Княжа доба: історія і культура |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179047 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі / В. Мельник, У. Борняк // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 99-105. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179047 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1790472021-04-04T01:26:09Z Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі Мельник, В. Борняк, У. Оприлюднено нові дані досліджень будівельного каменю та малярського оздоблення Успенського собору у княжому Галичі. Віднайдено ймовірне джерело постачання травертину для будівництва собору та шляхи його транспортування. Показано неперервність застосування травертинів у будівництві в регіоні. Обґрунтовано твердження про одночасність монументальних розписів усієї будівлі. In the article new data of researches of a building stone and painting decoration of the Dormition Cathedral in princely Halych are published. A probable source of supply of travertine for the construction of the cathedral and the way sofits transportation have beenfound. The continuity of the use of travertines for construction in the region is shown. Thestatement about the simultaneity of the monumental murals of the whole building is substantiated. 2019 Article Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі / В. Мельник, У. Борняк // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 99-105. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179047 94:[726.6(477.86)]"11" uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Оприлюднено нові дані досліджень будівельного
каменю та малярського оздоблення
Успенського собору у княжому Галичі.
Віднайдено ймовірне джерело постачання
травертину для будівництва собору та
шляхи його транспортування. Показано
неперервність застосування травертинів у
будівництві в регіоні. Обґрунтовано твердження
про одночасність монументальних
розписів усієї будівлі. |
| format |
Article |
| author |
Мельник, В. Борняк, У. |
| spellingShingle |
Мельник, В. Борняк, У. Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі Княжа доба: історія і культура |
| author_facet |
Мельник, В. Борняк, У. |
| author_sort |
Мельник, В. |
| title |
Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі |
| title_short |
Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі |
| title_full |
Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі |
| title_fullStr |
Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі |
| title_full_unstemmed |
Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі |
| title_sort |
нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення успенського собору в княжому галичі |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2019 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179047 |
| citation_txt |
Нові дані до історії, технології побудови та мистецького оздоблення Успенського собору в княжому Галичі / В. Мельник, У. Борняк // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 99-105. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Княжа доба: історія і культура |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikv novídanídoístoríítehnologíípobudovitamistecʹkogoozdoblennâuspensʹkogosoboruvknâžomugaličí AT bornâku novídanídoístoríítehnologíípobudovitamistecʹkogoozdoblennâuspensʹkogosoboruvknâžomugaličí |
| first_indexed |
2025-07-15T17:55:14Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:55:14Z |
| _version_ |
1837736515958996992 |
| fulltext |
1 Мельник В. нововіднайдені фраґменти
фресок успенського собору в Галичі / віктор
мельник Пам’ятки сакрального мистецтва
Волині: науковий зірник. Вип. 8 : Матеріали VIII
міжнародної наукової конференції, (м. луцьк,
13–14 грудня 2001 р.). луцьк, 2001. с. 97.
2 Пастернак я. старий Галич : археологіч-
но-історичні досліди у 1850–1943 рр. краків;
львів, 1944. с. 149.
3 Мельник В. нововіднайдені фраґменти
фресок… с. 96–97.
4 Пастернак я. старий Галич… с. 84.
уДк 94:[726.6(477.86)]"11"
Віктор МелЬнИк, Уляна Борняк
нові Дані До історії, теХноЛоГії поБуДови
та МистеЦЬкоГо озДоБЛення
успенсЬкоГо соБору в княЖоМу ГаЛичі
Багаторічне вивчення успенського собору княжого Галича вже принесло
чималий масив різнорідної наукової інформації. проте, нові міждисциплінар-
ні дослідження часто дають змогу відкривати невідомі аспекти історії побудо-
ви та оздоблення цієї знакової будівлі княжого часу.
уже немало десятиліть у науковому середовищі побутувало усталене твер-
дження, що вапняк для будівництва та оздоблення собору завозився з околиць
міста миколаєва над дністром, а саме з території села демня, оскільки в око-
лицях самого Галича така порода каменю відсутня. археологічні матеріали
стосовно будівлі успенського собору другої половини Хіі ст. в Галичі та його
оздоблення відомі від моменту археологічного відкриття решток споруди, про-
те літописного повідомлення про них у доступних на сьогодні джерелах не-
має. у такому разі на допомогу дослідникові приходять археологія, геологія,
новітні технологічні дослідження та метод порівняльного аналізу.
собор є також єдиною відомою на сьогодні пам’яткою княжого Галича,
стосовно якої, враховуючи весь проведений комплекс наукових досліджень,
можна певно стверджувати що вона мала цілісний (від гори донизу1) ансамбль
фрескового оздоблення. свого часу михайло осінчук – відомий маляр-прак-
тик та знавець давніх малярських технік, якого д-р ярослав пастернак залучив
до аналізу віднайдених фрагментів монументального малярства, відзначив,
що фреска, з рештками якої він проводив дослідження, виконана на двоша-
ровому тиньку і більше подібна до західної, ніж східної, оскільки “не має тих
додатків (прядиво, клоччя, різана солома)”2, які були притаманні розробленій
на візантійській основі класичній технології монументального малярства ста-
рокиївського зразка. новіші дослідження на значно ширшому матеріалі під-
твердили слушність цього спостереження3.
на основі проведеного вивчення будівельних матеріалів та тиньків маємо
підстави твердити про ансамбль монументального малярства усього інтер’єру
собору, оскільки залишки фресок знаходилися і на нижніх блоках (вапняко-
вих та алебастрових), і блоках зі склепіння, витесаних з подільського порис-
того травертину, як слушно зазначав свого часу я. пастернак4, опираючись на
100 Віктор МЕЛЬНИК, Уляна БОРНЯК
дослідження свого брата, северина пастернака5. ця будівельна технологія пе-
реконливо свідчить про системний та професійний підхід будівничих до вла-
штування стін та склепінь.
дослідження матеріалів будівельних блоків Успенського собору
натурні обстеження білокам’яних блоків, що походять з успенського со-
бору Хіі ст., у свіжому зламі дозволили виділити декілька різновидів вапня-
ку, а саме: крейдоподібний, масивний, вапняк білого забарвлення, за складом
коколіто-форамініферовий, та білий, міцний, дрібнозернистий і дрібнопо-
ристий літотамнієвий вапняк, полідетритовий, зі значною кількістю дрібних
зерен кварцу, а також сірий, міцний, дрібнозернистий і дрібнопористий вап-
няк з білими строматолітами та чималою кількістю зерен кварцу; сірий, по-
ристий, нерівномірнозернистий уламковий полідетритовий вапняк з білими
включеннями палеофауни6.
алебастр, який бачимо в залишках стін та різьбленого оздоблення, має біле
й сіре, часто з блакитнуватим відтінком, забарвлення; він масивний, смугастий,
зозулястий, інколи з перешаруванням алебастрових, гіпсових та карбонатно-гли-
нистих прошарків, в окремих блоках із прожилками напівпрозорого паралель-
но-волокнистого гіпсу – селеніту, сантиметрової потужності7. він походить з око-
лиць розташованих неподалік від Галича сіл Бовшів, вікторів, Журавно, сокіл8.
за твердженням я. пастернака, для влаштування склепінь вживався поділь-
ський травертин9, хоча докладніше про походження цього матеріалу нічого не по-
відомлено. наші дослідження 2017–2018 рр. показали, що тесані блоки травертину
мають сіре, зі світло бежевим відтінком забарвлення зовні та темніші у свіжому
зломі. це міцні, хоча дещо крихкі, карбонатні породи з пористою текстурою. мі-
кроскопічні дослідження вказують на дрібнозернисту структуру, переважно кар-
бонатний склад, з домішками глинистого матеріалу та зернами кварцу10.
травертин широко використовуються у будівництві храмів, зведених в
різні історичні періоди. Його залучення є наслідком поєднання міцності з
легкістю завдяки високій пористості. вона також забезпечує низьку тепло-
провідність, хорошу звукоізоляцію та легке різання. найширше залуча-
ли травертин в італії, що зумовлено наявністю найбільших травертинових
кар’єрів на її території. відомі випадки, коли розроблення родовищ травер-
тинового каменю здійснюється з моменту закладання міста і він стає осно-
вним матеріалом для усіх видів будівництва, як, наприклад, в будівлі храму
святого емідія (Хі ст.) у місті асколі пічено.
використання пористих цеглин у верхніх будівельних верствах давніх київ-
ських церков відзначав ще михайло Грушевський при огляді будівельної техні-
ки, однозначно пов’язуючи цю практику лише з візантійською традицією11.
5 Пастернак С. з чого була збудована кня-
жа катедра у крилосі наша Батьківщина.
львів, 1938. ч. 9. с. 200.
6 Борняк У., гулій В., Петрик В., Жолоб г. при-
родні камені у фрагментах будівлі успенсько-
го собору с. крилос Збірник матеріалів міжна
родної науково-практичної конференції “Сучасні
технології та особливості видобутку, обробки і
використання природного каміння” (24–25 лис
топада 2017, київ). київ, 2016. с. 46–47.
7 там само. с. 45–46.
8 Вуйцик В. новый пам’ятник древне-
русской белокаменной резьбы Памятники
культуры. новые открытия. Письменность
Искусство археология. ежегодник 1982. мо-
сква, 1984. с. 213.
9 Пастернак я. старий Галич... – с.84.
10 Борняк У., гулій В., Петрик В., Жолоб г.
природні камені… с. 47.
11 грушевський М. історія україни-руси: в
11 т., 12 кн. т. 3 : до року 1340. київ, 1993.
с. 426.
101НОВІ ДАНІ ДО ІСТОРІЇ, ТЕХНОЛОГІЇ ПОБУДОВИ ТА МИСТЕЦЬКОГО ОЗДОБЛЕННЯ…
окрім успенського собору княжого Галича, на наших теренах автори за-
фіксували ще два пізніших випадки використання травертинових блоків у
склепінні сакральних споруд. першим таким об’єктом є замкова каплиця (у
деяких джерелах – костел) святої трійці у місті Бережани тернопільської обл.
вона розташована в південно-західній частині території замкового подвір’я
та має типові ознаки ренесансної будівлі з елементами пізньої готики й но-
вішими додатками уже часів бароко. каплицю зведено водночас із замком й
вона служила усипальницею декільком поколінням його власників. замок по-
став на багнистому острівному терені між двома рукавами р. золота липа, на
схід від міста, що розкинулось на пограниччі північного поділля, Галичини й
південної волині12. цілком ймовірно, замок будували в декілька етапів, хоча
за найпоширенішою версією його спорудження тривало близько 20 років на
кошти великого коронного гетьмана, руського воєводи миколая сенявського.
завершення у 1554 р. стверджує напис на білокам’яній плиті, вмурованій над
в’їзною брамою головного південного фасаду13. сучасний стан замкової капли-
ці є найгіршим за всі роки її існування. оскільки в ній обвалився дах й елемен-
ти склепіння опинилися на долівці, з’явилася можливість ідентифікувати ма-
теріал, використаний для його зведення. цілком очевидно, що це травертин,
проте джерело та шляхи його постачання ще потребують дослідження. окрім
того, немає можливості оцінити розміри тесаних блоків та спосіб їх укладан-
ня, оскільки актуально доступне лише румовище під стіною каплиці.
іншим б’єктом, у якому виявлено травертинові блоки в склепінні, виявив-
ся закинутий замковий костел вознесіння Богородиці монастиря домініканців
в урочищі червоне поблизу села нирків тернопільської обл. Його звели в стилі
пізнього ренесансу з елементами готики 1615 р. коштом родини лісецьких14.
тесані блоки з травертину у склепінні костелу щільно підігнані один до одно-
го. окрім того, травертинові блоки у чималій кількості використані всередині
костелу. проведені упродовж 2017–2018 рр. натурні дослідження уляни Борняк
виявили, що й склепіння підвальних приміщень, “хори” для хористів, престіл,
колони теж складені з тих самих травертинових блоків характерного сірува-
то-бурого забарвлення. у деяких місцях збережено тиньки, якими покривали
блоки. використання травертину для виконання внутрішніх елементів буді-
вель характерне для будівництва храмів у Європі, проте, для травертинових
колон покриття тиньком не притаманне, оскільки структурно-текстурні осо-
бливості каменю наділені виразною самодостатньою декоративною цінністю.
описані фрагменти ренесансної будівлі в ниркові достатньо добре збере-
жені (якщо таке формулювання можна вжити до її сучасного стану). тривалі
деструкційні процеси та відсутність спеціальних досліджень роблять немож-
ливим встановлення на даному етапі наявності фрескового малювання на них.
але цінність цього “технологічного” свідчення вбачаємо у тому, що принаймні
від Хіі ст. можна стверджувати тяглість та неперервність відповідного аспекту
будівельної традиції регіону, притаманного і пізнішим часам.
враховуючи наведені напрацювання, автори поставили собі за мету, вико-
ристовуючи результати проведених мінералого-петрографічних досліджень,
12 Пламеницька о. а. деякі аспекти хро-
нології та типології Бережанського замку в
контексті формування урбаністичної систе-
ми міста Українська академія мистецтва. до
слідницькі та науково-методичні праці. № 18.
київ, 2011. с. 258.
13 там само. с. 257.
14 Полюхович д. червоногород – зникле
місто Zbruch. 2016 [електронний ресурс] ре-
жим доступу: https://zbruc.eu/node/52608.
102 Віктор МЕЛЬНИК, Уляна БОРНЯК
знайти ідентичний матеріал у природних травертинових комплексах серед-
нього подністров’я задля встановлення джерел походження, а також відтво-
рення ймовірних шляхів його постачання для будівництва успенського собору
давнього Галича.
за результатами масиву накопиченої та опрацьованої інформації зробле-
но важливий висновок: найбільшу наближеність до виявлених у крилосі тра-
вертинових блоків за сукупністю мінералого-петрографічних характеристик
(забарвлення, речовинний склад, текстурно-структурні особливості) мають
травертинові породи в селі порохова. у ході експедиції зразки для порівняно-
го аналізу відібрано з травертинової скелі, що знаходиться на вершині лівого
схилу долини річки Бариш на південній околиці села біля лісу. довжина ске-
лі – близько 100 м, висота – 10–11 м. можна припустити, що будівельний мате-
ріал для собору постачався з цього села чи найближчих його околиць. якщо
проаналізувати схему розміщення травертинових природних комплексів на
території середнього подністров’я (рис. 1), то не складно відзначити, що, влас-
не, село порохова та найближчі до нього травертинові скелі поблизу сусідніх
сіл делева, стінка та космирин знаходяться найвище за течією ріки дністер, а,
значить – виявляються найближчими до місця зведення собору. про наявність
тут родовища травертинів зазначено, зокрема, на сайті тернопільської обласної
держадміністрації15. офіційно віднайдене родовище не розробляється і слідів
сучасного розроблення травертинових скель у ході експедиції не зафіксовано.
Ймовірним шляхом транспортування будівельного матеріалу служили ріки
Бариш, дністер та, можливо, луква (рис. 2).
застосування, принаймні, трьох порід каменю (вапняку, алебастру й
пористого травертину), а також високий мистецький рівень збережених
білокам’яних та алебастрових деталей безпосередньо, зі свого боку, так само
вказують на успенський собор як знакову споруду в архітектурній спадщині
княжого Галича. загальнопоширена практика вимагала, аби новозведена бу-
дівля деякий час простояла нетинькованою для просідання стін й запобігання
утворенню від цього тріщин у малярському шарі. але дослідження під мікро-
скопом не вказують на довшу тривалість цього періоду, тому що ані між вер-
ствами тиньку, ні між тиньком та каменем у вивчених взірцях не віднайдено
шару пилу, який неодмінно утворився би, коли б будівля стояла нетинькова-
ною триваліший час.
проведені комплексні дослідження дали змогу виявити самобутність ан-
самблю монументального малярства, виконаного в стінах собору, очевидно,
у третій чверті XII ст. як і сама архітектура, він, без сумніву, репрезентував
східнохристиянську традицію. на нашу думку, варто згадати, що Юлія стрі-
ленко та роман Гуцуляк за реультатами вивчення будівельних розчинів собо-
ру відзначили: “наявність різних мурувальних розчинів та різних технологій
мурування можуть свідчити про різні періоди в будівництві собору і зміну в
підходах до його будівництва. таким чином, доки були збудовані підмурки со-
бору, техніка будівництва змінилась кілька разів, що, очевидно, було відобра-
женням (наслідком) бурхливих політичних подій, а можливо, і зміни влади в
стольному Галичі”; “гіпсові розчини ХII ст. успенського собору є оригінальни-
ми і одними з найцікавіших, з наукової точки зору, серед пам’яток київської
15 перспективні ділянки та родовища
корисних копалин тернопільської області
[електронний ресурс] режим доступу: http://
www.oda.te.gov.ua/main/ua/publication/
content/19460.htm.
103НОВІ ДАНІ ДО ІСТОРІЇ, ТЕХНОЛОГІЇ ПОБУДОВИ ТА МИСТЕЦЬКОГО ОЗДОБЛЕННЯ…
рис. 2. карта-схема ймовірного шляху постачання матеріалу з каменоломні
до місця будівництва Успенського собору
рис. 1. Схематична карта поширення травертинів на Поділлі. Свинко й. Траверти
нові скелі Середнього Придністров’я. Посібник-путівник. Тернопіль. 2004. С. 44
104 Віктор МЕЛЬНИК, Уляна БОРНЯК
русі домонгольського періоду. досі невідомі аналоги цих розчинів в україні.
тому бажано провести більш глибоке їх вивчення і дослідження території
їхнього можливого застосування”16. Ще раніше їхню своєрідність зауважив і
вказав павло раппопорт: “среди растворов древнего Галича резко выделяются
растворы успенского собора, где связующее – гипс, а заполнитель – дробленый
алебастр”17. необхідно пам’ятати, що алебастр добували, практично, на місці –
у сусідніх селах сокіл та вікторів18.
Глибокі та багатопланові технологічні дослідження алебастру, застосовано-
го при будівництві собору, нещодавно провели уляна Борняк та василь Гулій.
різна збереженість алебастрових блоків пов’язана зі структурно-текстурними
характеристиками матеріалу. візуально виділяються декілька морфогенетич-
них типів, що, опосередковано, може вказувати на різні джерела постачання
алебастру19. на сьогодні ми продовжуємо дослідження алебастрових блоків
успенського собору й маємо надію на відкриття завдяки цьому нових сторінок
історії цієї знакової будівлі.
необхідно зауважити, що при перепалюванні алебастру за певних умов
утворюється гіпс. у цьому контексті варто згадати про гіпсові розчини, харак-
терні для передроманської мурованої архітектури, відомі, зокрема, в польщі20.
цей аргумент також може вказувати на користь ранішого, ніж за часів князя
ярослава осмомисла, початку будівництва. закладення собору і перший буді-
вельний період, найправдоподібніше, належить пов’язувати з батьком ярос-
лава осмомисла – князем володимирком володаревичем21. на нашу думку,
саме після його смерті (1152 р.) змінено план будівлі, причому, у збережених
фрагментах стін археологи виявили алебастрові (можливо “реставраційні”) до-
повнення цього періоду22. на основі власних археологічних досліджень Юрій
лукомський прослідкував поетапні зміни будівельного плану успенського со-
бору23. ми припускаємо, що процеси зміни плану та розпису собору могли
бути також пов’язані із заснуванням у Галичі єпископської кафедри24. деякий
час собор, як уже зазначено, мусів простояти нетинькованим, аби стіни просі-
ли і на поверхні малярського шару не утворювалися тріщини. найімовірніше,
його розписано раніше, але, не володіючи іншими даними, за верхню часову
16 гуцуляк р. Б., Стріленко Ю. н. на-
уково-реставраційні дослідження залишків
мурувань успенського собору в с. крилос
Галицького р-ну Збереження та використан
ня культурної спадщини України: проблеми
та перспективи: матеріали Міжнародної юві
лейної наукової конференції, (галич, 4–6 лист.
2004 р.). Галич, 2004. с. 128–140.
17 раппопорт П. а. строительное про-
изводство древней руси (X–XIII вв.). санкт-
петербург, 1994. с. 46–47.
18 Пастернак я. Галицька катедра у кри-
лосі (попереднє звідомленнє з розкопів у
1936 і 1937 р.) Записки наукового товариства
імені Шевченка (далі – знтШ). т. 154: праці
історично-філософічної секції. львів, 1937.
с. і–ХХі.
19 Борняк У., гулій В., Петрик В., Жолоб г.
природні камені… с. 46–47.
20 диба Ю. Фундації богородичних ро-
тонд у кракові та перемишлі у контексті
центральноєвропейських міждержавних
зв’язків середини XI ст. ЗнТШ. т. 249 : пра-
ці комісії архітектури та містобудування.
львів, 2005. C. 46–50.
21 Скочиляс і. Галицька (львівська) єпар-
хія Хіі–XVIII ст.: організаційна структура та
правовий статус. львів, 2010. с. 144–153.
22 Скочиляс і. початки християнства у
прикарпатському регіоні та заснування Га-
лицької єпархії в середині Хіі століття кня
жа доба: історія і культура. вип. 3 / відп. ред.
л. войтович. львів, 2010. с. 424–426.
23 лукомський Ю. успенський собор дав-
нього Галича (за результатами нових дослі-
джень 1992–2000 років) ЗнТШ. т. 244: праці
археологічної комісії. львів, 2002. с. 592–
607.
24 Скочиляс і. Галицька (львівська) єпар-
хія... с. 154–157.
105НОВІ ДАНІ ДО ІСТОРІЇ, ТЕХНОЛОГІЇ ПОБУДОВИ ТА МИСТЕЦЬКОГО ОЗДОБЛЕННЯ…
межу випадає прийняти щойно першу літописну згадку 1187 р. у зв’язку з по-
хованням князя ярослава осмомисла. іпатіївський літопис подає цю подію у
такому трактуванні: “того же лѣт ̑ престависѧ Галичькии кнѧ҃зь Ӕрославъ снъ҃
володимерь. мс ц̑а . ѡктбѧ̑ . въ . а ҃ . днь҃ а во вторъıи днь҃ положенъ бъıс ̑ во цркв҃и
стъ҃ıӔ Бца҃”25. процес дослідження місця імовірного княжого поховання та
його подальшу долю докладно описали микола Бандрівський, Юрій луком-
ський та роман сулик26. не варто забувати про малярське оздоблення собору
“від низу й до самого верха”, оскільки на саме такий його характер вказують за-
лишки фресок на пористих блоках з травертину та блоках, близьких до фунда-
менту. необхідно також відзначити алебастрові деталі так само як істотну час-
тину мистецького оздоблення собору. таку присутність цієї породи каменю,
безперечно, зумовило його активне використання при спорудженні пам’ятки.
Висновки опрацювання відібраних проб тиньку з фрагментами маляр-
ства як з верхніх пористих (подільський травертин27) блоків, так і вапнякових з
основи будівлі підтвердили ідентичність їхнього складу, що свідчить, насампе-
ред, про синхронність розписів усієї будівлі та належність розшуканих фраг-
ментів, які з часом опинилися у різних випадкових місцях, до однієї споруди,
під якою є усі підстави вбачати успенський собор. проведені комплексні дослі-
дження вапнякових, алебастрових і травертинових блоків дали змогу віднай-
ти та ідентифікувати конкретні джерела походження основних застосованих
будівельних матеріалів та визначити гіпотетичні шляхи їх транспортування до
місця побудови собору. можна також стверджувати, що тяглість та неперерв-
ність застосування травертинів у будівництві регіону бере початок від Хіі ст.,
хоча, через скромність давнього мурованого будівництва на місцевому ґрунті,
відповідні приклади нині поодинокі. Гіпотетично, будівельна традиція, згідно
з якою зведено та оздоблено успенський собор Галича, може походити з італії,
де травертин широко використовують як будівельний матеріал. наше дослі-
дження стилістики білокам’яного різьблення собору, зі свого боку, теж здатне
підтвердити цю гіпотезу, але цьому питанню буде присвячено окрему статтю.
дослідження у зазначеному напрямі продовжується. це, зокрема, стосується і
будівельних розчинів та фрескових тиньків. маємо надію, що подальші робо-
ти з доступними матеріалами допоможуть відкрити нову сторінку у вивченні
успенського собору княжого Галича.
львівський національний університет імені івана Франка
національний університет “львівська політехніка”
25 ипатьевская летопись. 2-е изд. / под
ред. а. а. Шахматова Полное собрание рус
ских летописей. т. 2. санкт-петербург, 1908.
стб. 565.
26 Бандрівський М., лукомський Ю. Су
лик. р. з історії дослідження успенського со-
бору в Галичі (відкриття поховання галиць-
кого князя ярослава осмомисла) ЗнТШ.
т 225: праці історико-філософської секції.
львів, 1993. с. 397–399.
27 Пастернак я. старий Галич... с. 65– 69.
|