Собори духовенства Київської митрополичої архиєпархії XIII− XVI століть: євхаристійна еклезіологія, адміністративна “тріада”, пасторальна модель та фіскальні функції
На прикладі Київської митрополичої архиєпархії розглядається генеза євхаристійної моделі соборування у Руській церкві княжої доби, основою якої була духовна єдність локальної спільноти (єпархії), що інституційно забезпечувалася щорічними зібраннями митрополита-архиєпископа з духовенством і “н...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2019
|
| Назва видання: | Княжа доба: історія і культура |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179051 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Собори духовенства Київської митрополичої архиєпархії XIII− XVI століть: євхаристійна еклезіологія, адміністративна “тріада”, пасторальна модель та фіскальні функції / І. Скочиляс // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 191-213. — Бібліогр.: 106 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | На прикладі Київської митрополичої
архиєпархії розглядається генеза євхаристійної
моделі соборування у Руській церкві
княжої доби, основою якої була духовна
єдність локальної спільноти (єпархії), що
інституційно забезпечувалася щорічними
зібраннями митрополита-архиєпископа
з духовенством і “народом Божим” (мирянами). На існування євхаристійної
самосвідомості в українсько-білоруських землях вказують повчання київських митрополитів
священикам, що збереглися у вигляді “свитків законних” і циклів повчань
у Кормчих книгах києво-академічної редакції. Руською особливістю соборування
була давня церковна практика поєднання інституту соборів із духовним судом
і пастирськими візитаціями. Виявлені в рукописних джерелах та систематизовані
автором згадки про побутування церковного податку “куниче” дали змогу простежити
динаміку та особливості функціонування інституту єпархіяльних соборів
упродовж XIII−XVI ст. Уже в княжу добу очолювані владиками собори стали основою
організації та канонічної структури Київської митрополії та важливим публічним
форумом саморепрезентації руської етноконфесійної спільноти. |
|---|