Письма из хутора. Об украинской истории (До 170-річчя О.Єфименко та 100-ліття першої публікації її допису) (вступна стаття О.Яся)
У листі-дописі О.Єфименко окреслюються кардинальні трансформації українського культурного простору, спричинені революційними метаморфозами 1917–1918 рр. Висвітлюється феномен культурно-просвітницького руху, пов’язаного з масовим поширенням самоосвітніх курсів українознавства. Обстоюється теза, що у...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179121 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Письма из хутора. Об украинской истории (До 170-річчя О.Єфименко та 100-ліття першої публікації її допису) (вступна стаття О.Яся) / А. Ефименко // Український історичний журнал. — 2018. — №1. — С. 174-183. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У листі-дописі О.Єфименко окреслюються кардинальні трансформації українського культурного простору, спричинені революційними метаморфозами 1917–1918 рр. Висвітлюється феномен культурно-просвітницького руху,
пов’язаного з масовим поширенням самоосвітніх курсів українознавства. Обстоюється теза, що українознавство є початковою, недиференційованою та
дисциплінарно неоформленою формою соціогуманітарних знань про Україну,
в якій поважне місце посідає історія України. Наголошується, що Українська
держава 1917–1918 рр. постала як вислід суспільного волевиявлення, а не як
продукт еволюційної й органічної поступовості в розрізі позитивістських уявлень. Розглядаються специфічні складнощі в репрезентації історії України з державно-політичної та територіально-просторової перспектив, зокрема у
царині педагогічних і культурно-освітніх практик. Акцентується увага на
тому, що історія України не є одноманітним просторовим тереном, а вирізняється культурною й територіальною багатоманітністю, позаяк історичний процес розгортався у сфері впливів трьох держав («політичних організмів») – Московської Русі, Польщі й Татарського ханства. |
|---|