Матеріальне заохочення слов’янських "будителів " як знаряддя поширення Російською імперією ідеї панславізму (друга половина ХІХ ст.)
Дослідження матеріального чинника в діяльності слов’янських інтелектуалів не тільки розширює наші уявлення про умови праці «будителів», але й виявляє деякі внутрішні та зовнішні мотиви їх публічності, висвітлює окремі сторінки небезкорисливого інтересу правлячих кіл Російської імперії до інтелектуа...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179171 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Матеріальне заохочення слов’янських "будителів " як знаряддя поширення Російською імперією ідеї панславізму (друга половина ХІХ ст.) / Є. Бевзюк // Український історичний журнал. — 2018. — №3. — С. 73-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Дослідження матеріального чинника в діяльності слов’янських інтелектуалів не тільки розширює наші уявлення про умови праці «будителів», але й виявляє деякі внутрішні та зовнішні мотиви їх публічності, висвітлює окремі
сторінки небезкорисливого інтересу правлячих кіл Російської імперії до інтелектуальної сторони практик слов’янських діячів. Наявний фактаж дозволяє стверджувати, що досить часто зміст світоглядних переконань національних
ідеологів дещо корелювався статусом та матеріальними можливостями їх
носіїв. Тому цілком логічно, що західнослов’янські діячі, а переважно саме вони
закладали підвалини національної науки, використовували будь-яку можливість заробити гроші для реалізації своїх гуманітарних проектів. До того
ж у багатьох випадках для вирішення власних побутових проблем «будителі» були змушені обслуговувати «духовні забаганки» своїх «маститих спонсорів», що, безумовно, дещо заважало процесу реалізації їхніх особистих творчих
планів і звужувало систему світоглядних переконань. На цьому тлі Російська
імперія в контексті своєї західної політики вміло використовувала матеріально-фінансовий чинник для підтримки образу «захисниці слов’янства», що, безумовно, мало політичний підтекст. Нерідко натхненників слов’янського
Ренесансу стимулювали в напрямку тиражування інтеґраційної ідеологеми «всеслов’янської єдності». |
|---|