Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Зінченко, В.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17918
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області / В.О. Зінченко // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 4(14). — С. 30-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-17918
record_format dspace
spelling irk-123456789-179182013-02-13T02:48:04Z Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області Зінченко, В.О. Соціально-економічні проблеми Донбасу 2008 Article Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області / В.О. Зінченко // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 4(14). — С. 30-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17918 uk Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Соціально-економічні проблеми Донбасу
Соціально-економічні проблеми Донбасу
spellingShingle Соціально-економічні проблеми Донбасу
Соціально-економічні проблеми Донбасу
Зінченко, В.О.
Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області
format Article
author Зінченко, В.О.
author_facet Зінченко, В.О.
author_sort Зінченко, В.О.
title Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області
title_short Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області
title_full Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області
title_fullStr Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області
title_full_unstemmed Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області
title_sort вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів луганської області
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2008
topic_facet Соціально-економічні проблеми Донбасу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17918
citation_txt Вплив зовнішнього середовища на діяльність вищих навчальних закладів Луганської області / В.О. Зінченко // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 4(14). — С. 30-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT zínčenkovo vplivzovníšnʹogoseredoviŝanadíâlʹnístʹviŝihnavčalʹnihzakladívlugansʹkoíoblastí
first_indexed 2025-07-02T19:03:28Z
last_indexed 2025-07-02T19:03:28Z
_version_ 1836563047104118784
fulltext 30 Економічний вісник Донбасу В. О. Зінченко На сучасному етапі становлення ринкових відно- син в Україні відбувається в складних умовах, що по- в’язано з конкурентною боротьбою (не завжди цивілі- зованою), відсутністю чіткої стратегії економічного роз- витку держави, постійною зміною нормативно-право- вої бази господарювання та іншими чинниками. Тому українським підприємствам задля досягнення успіху в діяльності вкрай необхідно визначати особливості рин- кового середовища. Для закладів вищої професійної освіти необхідність дослідження впливу зовнішнього середовища зумовлене особливостями їхнього функ- ціонування, а саме реалізацією, крім загальних для всіх суб’єктів господарювання організаційно-управлінської та фінансово-господарської функцій, ще й навчальних, виховних, наукових та соціальних. Метою цієї статті є дослідження сучасних підходів щодо визначення поняття «зовнішнє середовище» та діагностика зовнішнього середовища вищих навчаль- них закладів Луганської області. Різні аспекти проблематики зовнішнього середо- вища та його значення щодо здійснення стратегічного менеджменту організації в достатній мірі досліджені в працях зарубіжних (В. Веснін, О. Виханський, М. Ла- пуста, М. Мескон, О. Наумов, М. Портер, А. Стрикленд, А. Томпсон, Р. Фатхутдінов) та вітчизняних (В. Бело- шапка, В. Герасимчук, Л. Довгань, Г. Кіндрицька, Н. Куденко, В. Науменко, С. Олійник) учених. Л. Абал- кін визначає «зовнішнє середовище» як сукупність фак- торів, що характеризують оточення в якому відбуваєть- ся діяльність підприємства [1]. Однак до останнього часу в економічній літературі немає єдиного підходу щодо визначення структури зовнішнього середовища. Деякі економісти всі фактори зовнішнього середови- ща структурують за ознаками «прямого впливу» та «по- бічного впливу» [2—5]. До складу факторів прямого впливу вони відносять постачальників, споживачів, кон- курентів, трудові ресурси, закони, установи державно- го регулювання, а до складу факторів побічного впли- ву — стан економіки, соціально-культурні та політичні зміни, рівень науково-технічного прогресу, національні інтереси, міжнародні політичні та економічні події тощо. Друга група економістів на чолі з М. Лапустою вважають, що зовнішнє середовище, в якому відбу- вається економічна діяльність, є «середовищем об’- єктивним і діє незалежно від бажань» [6]. До складо- вих зовнішнього середовища вони відносять: В. О. Зінченко, кандидат педагогічних наук, м. Луганськ ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ • економічне положення в країні та регіонах; • політичну ситуацію, що характеризується ста- більністю розвитку суспільства та держави; • правове середовище, що чітко встановлює пра- вила, обов’язки, відповідальність суб’єктів госпо- дарської діяльності; • державне регулювання та підтримка економіч- них суб’єктів; • соціально-економічну обстановку, що пов’яза- на з рівнем платоспроможного попиту населення, рівнем безробіття та іншим; • культурне середовище, яке зумовлене рівнем освіти населення та забезпечує можливість вільно здійснювати суб’єктам господарювання бізнесову діяльність; • науково-технічне та технологічне середовище; • наявність у достатній кількості природних фак- торів виробництва, необхідних для розвитку визначе- них видів діяльності; • фізичне середовище, пов’язане з кліматичними умовами, які впливають на процес функціонування економічних суб’єктів; • відсутність вияву природних катаклізмів; • інституційно-організаційне середовище, що свідчить про наявність достатньої кількості організацій, які забезпечують здійснення комерційних операцій, ділових угод, банківського обслуговування тощо. Наголошуючи на «сприятливості» об’єктивної дії підсистем, М. Лапуста, О. Поршнев, Ю. Старостін та Л. Скамай не конкретизують ступеня впливу їх фак- торів на макро- та мікрорівнях. Як «сукупність зовнішніх факторів, з якими суб’- єкти економічної діяльності взаємодіють та які повинні враховувати в своїй діяльності», визначає зовнішнє середовище В. Веснін. Дослідник називає його також оточенням, що повинно бути діловим та фоновим [7]. До ділового оточення, на його думку, належать яви- ща, процеси та інститути середовища, з якими еко- номічні суб’єкти безпосередньо взаємодіють і можуть тільки пристосовуватися, бо цілеспрямовано вплива- ти на нього не в змозі: «Політика держави, стан ринку та багато інших обставин більшості організацій не- підвладні — їх потрібно приймати до уваги та або підко- рятися, або уникати від їх впливу, або намагатися тим чи іншим способом нейтралізувати наслідки» [7]. Найбільш близьким нашому дослідженню з про- 2008’4 31 аналізованих поглядів на зовнішнє середовище та його фактори є ствердження Р. Фатхутдінова про те, що «до компонентів зовнішнього середовища відносяться фак- тори мікро- та макросередовища фірм, інфраструктури регіону, що впливають на якість управлінських рішень» [8]. Він вважає, що фактори макросередовища впли- вають на діяльність суб’єктів господарювання побічно. До них відносяться міжнародні, політичні, економічні, соціально-демографічні, правові, екологічні, природнок- ліматичні, науково-технічні та культурні фактори [9]. Підприємства та установи інфраструктури галузей та- кож впливають на цю діяльність опосередковано. До галузей інфраструктури Р. Фатхутдінов відносить: рин- кову інфраструктуру, моніторинг навколишнього при- родного середовища, охорону здоров’я, науку та осві- ту, культуру, торгівлю, систему громадського харчу- вання, транспорт та зв’язок, приміське сільське госпо- дарство, будівництво, житлово-комунальне господар- ство, побутове обслуговування, промисловість [9]. До факторів прямого впливу зовнішнього сере- довища вчений відносить постачальників сировини, матеріалів, інформації та інших ресурсів; споживачів товарів; конкурентів; контактні аудиторії, маркетинго- вих посередників; законодавство по оподаткуванню та зовнішньоекономічній діяльності. Таким чином, основу зовнішнього середовища в якому відбувається діяльність суб’єктів господарюван- ня складають ієрархічні рівні підсистем, яким власти- вий свій визначений перелік факторів прямого та по- бічно впливу. Одні й ті самі фактори для різних суб’єктів господарювання будуть мати різне значення, а значить по-різному відбиватися у професійній діяльності еко- номіста. Дослідження різних підходів науковців дозво- ляє класифікувати фактори зовнішнього середовища на політичні, економічні, ринкові, науково-технічні, со- ціальні, екологічні та правові фактори. Слід також зазначити, що для різних підсистем буде властивим перехід факторів з класу прямого впливу в клас побічного. Але існують фактори, що є загальними для всіх суб’єктів господарювання. Вони ніколи не будуть редукувати, їх поділ на фактори пря- мого та побічного впливу є умовним і залежить від можливості суб’єкта економічної діяльності впливати на них. Вплив же самих факторів на суб’єкти інфрас- труктури всіх рівнів є одночасним. Тому доцільно класифікувати фактори зовнішнього середовища, які відбиваються на діяльності суб’єктів господарюван- ня, на групи загальних та структурних факторів. Щодо діяльності суб’єктів господарювання можна виділити п’ять ієрархічних інфраструктур і відповідного до них зовнішнього середовища, а саме: міжнародну, загальнодержавну, регіональну, обласну та місцеву. Не- обхідно відзначити, що поділ на ці підсистеми проведено не за адміністративно-територіальним поділом, а з еко- номічної точки зору. Економічне районування або ви- значення економічного регіону базується на синтезі явищ природи, розселення, праці і міграції населення, госпо- дарства, науки, культури і освіти. Районування відбиває територіальну диференціацію господарства на основі системи територіального поділу праці [10], що призво- дить до необхідності виділення в системі зовнішнього середовища й регіональної ланки. На рис. 1 показано редукування структурних факторів зовнішнього середо- вища при переході через системи інфраструктур різних рівнів управління у напрямках «знизу-уверх» та «звер- ху-вниз», а також одночасний вплив на всі суб’єкти гос- подарської діяльності загальних факторів. Структурні фактори між близькими рівнями здійснюють прямий вплив, між віддаленими — побічний вплив на суб’єкти відповідних рівнів інфраструктури. Структурні фактори — це результат діяльності суб’єктів інфраструктур ієрархії підсистем системи управління. Тому зовнішнє середо- вище, що є оточенням цих підсистем, являє собою про- дукт діалектичної взаємодії суб’єктів інфраструктур. Взагалі інфраструктура ринку — це установи, фірми, компанії всіх видів власності, які забезпечу- ють взаємодію між суб’єктами ринкових відносин. Кожному рівню управління відповідає свій склад суб’єктів, тобто своя інфраструктура. Розглянемо на прикладі Луганської області склад обласного рівня управління, що є типовим для всіх областей України. Інфраструктура обласного рівня системи управ- ління суб’єктами господарської діяльності (у тому числі й закладів вищої освіти) включає в себе такі галузі: • галузь інфраструктури товарного ринку: тери- торіальне управління по антимонопольній політиці, Комітет по підтримці підприємництва, Управління кон- тролю за цінами, Управління по економіці обласної адміністрації та інші органи державного регулювання ринку; підприємства оптової та роздрібної торгівлі; аукціони; ярмарки; товарні біржі; торгово-промисло- ва палата; інформаційно-консультаційні фірми; органи державного правопорядку та контролю; партнери, по- стачальники ресурсів та споживачі; • галузь інфраструктури фінансового ринку: бан- ки, лізингові та страхові компанії; фондова біржа; інве- стиційні компанії, аудиторські фірми; кредитні спілки та інші кредитно-фінансові установи. • галузь інфраструктури ринку праці: обласне уп- равління зайнятості населення; кадрові агенції; навчальні заклади по підготовці та перепідготовці кадрів тощо; • спілки, асоціації, ради, комітети та громадські організації по підтримці та розвитку підприємництва, промисловості, сільського господарства; • заклади охорони здоров’я, науки, освіти і культури; • підприємства громадського харчування та жит- лово-комунальних послуг; В. О. Зінченко 32 Економічний вісник Донбасу Рис. 1. Схема впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність ВНЗ В. О. Зінченко • підприємства обласного сільського господар- ства, промисловості, транспорту та зв’язку; • підприємства засобів масової інформації; • підприємства та установи природоохоронного, санітарно-епідеміологічного та технічного нагляду. Суб’єкти названих галузей є основними генерато- рами структурних факторів зовнішнього середовища для місцевого та обласного рівня управління суб’єктами гос- подарської діяльності. На регіональному та загальнодер- жавному рівні ці фактори враховуються як елемент зво- ротного зв’язку регіонального та державного управлін- ня. Серед факторів даних рівнів ВНЗ повинні першочер- гово враховувати кількісний та якісний склад потенцій- них споживачів освітніх послуг Луганщини, напрямки соціально-економічного розвитку області, стан ринку праці, ринок конкурентів серед аналогічних закладів ос- віти, можливість покращення якісного рівня професорсь- ко-викладацького складу за рахунок науковців області. Для закладів вищої освіти Луганської області важ- ливий вплив мають суб’єкти інфраструктури та факто- ри зовнішнього середовища регіонального, загально- державного та міжнародного рівня. На регіональному рівні такий вплив характеризується входженням Лу- ганської області до складу старопромислового Донець- кого регіону, який характеризується найвищим природ- но-ресурсним потенціалом, що відбивається на напрям- ках професійної підготовки студентів у ВНЗ, обсягу набору, особливостях змісту навчання, подальшому працевлаштуванні молодих фахівців, можливостей зак- ладів вищої освіти залучати у найбільшому обсязі інші джерела фінансування, крім бюджетних тощо. Загальнодержавний рівень впливає на діяльність ВНЗ завдяки функціонуванню системи управління ви- щою професійною освітою, до якої входять Міністер- ство освіти і науки України, Вища атестаційна комісія, Національна академія наук України, Академія педагогіч- них наук, науково-дослідницькі інститути, науково-ме- тодичні центри та навчально-методичні об’єднання. Значний вплив має діяльність таких елементів системи управління суб’єктами господарської діяльності, як Кабінет міністрів України, Міністерство фінансів та Міністерство у справах сім’ї та молоді, що визначають напрямки соціально-економічного розвитку країни, обсяги фінансування, політику держави відносно про- фесійної освіти та підтримки молоді тощо. Нами прове- дено дослідження впливу факторів зовнішнього сере- довища даного рівня на діяльність ВНЗ, для чого було сформовано групу з 15 експертів — управлінців зак- ладів вищої освіти Луганської області (ректори, про- ректори, директори інститутів, декани факультетів, го- 2008’4 33 В. О. Зінченко ловні бухгалтери), які мають досвід управлінської діяль- ності у ВНЗ не менше 5 років. Вибір кількості експертів зроблений на підставі правила, яке покладене в основу формування наукових і дисертаційних рад, комісій фахівців та інших, а саме: вимог репрезентативності групи, що складається з N експертів, і прийняття рішень по чисельності m подій, яке можна подати як mN ≥ . Враховуючи, що аналізується вплив зовнішніх факторів відносно організаційно-управлінської, фінансово-гос- подарської та науково-педагогічної діяльності ВНЗ, по- трібно погодитися з тим, що Nе = 15 буде достатнім для оцінки трьох подій: 15 = mN ≥ = 3. Обробка результатів оцінки економістами впли- ву факторів зовнішнього середовища на господарсь- ку діяльність ВНЗ представила такі середні показники (табл. 1). Аналіз результатів проведеного дослідження доз- воляє зробити висновки, що найбільший вплив на діяльність ВНЗ ринкові (2,79), науково-технічні (2,79) та правові (2,59) фактори зовнішнього середовища загальнодержавного рівня. Крім того, експерти в ус- ному обговоренні проблеми зазначали, що в останній час діяльність вищої школи все більше попадає під вплив політичних факторів, зумовлених нестабільною політичною ситуацією в Україні. Зовнішнє середовище міжнародного рівня для діяль- ності вищих навчальних закладів Луганської області має не останнє місце, оскільки серед контингенту іноземні сту- денти складають за окремими спеціальностями до 20 %. У цьому контексті важливим є наявність ратифікованих угод між країнами, громадяни яких навчаються у ВНЗ Луганської області та України, науково-технічне та педа- гогічне визнання вагомості отриманих молодими фахів- цями дипломів на міжнародному рівні, можливість органів влади та закладів вищої освіти забезпечити соціалізацію іноземних студентів у новому середовищі тощо. Тобто, на даному рівні підвищується вплив правових, політич- них та соціальних факторів зовнішнього середовища. Таким чином, результати нашого дослідження доз- воляють зробити висновок, що ВНЗ як суб’єкт господа- рювання постійно повинен здійснювати задля якісного виконання своєї основної функції — професійної підго- товки кадрів — аналіз зовнішнього середовища, оскіль- ки на кожному рівні середовища активізують свій вплив різноманітні, притаманні тільки даному рівню фактори. У зв’язку з цим виникають такі практичні питання щодо впливу факторів зовнішнього середовища на процес ціноутворення освітніх послуг, залучення різних джерел фінансування господарської діяльності ВНЗ, що безперечно є напрямками майбутніх досліджень. Література 1. Экономическая энциклопедия / [гл. ред. Л. И. Абалкин]. — М., 1999. — 696 c. 2. Беляев В. А. Системология организации / В. А. Беляев, Э. М. Ко- ротков. — М., 2000. — 348 с. 3. Менеджмент орга- низаций : учеб. пособ. / Румянцева З. П., Салома- тин Н. А., Акбердин Р. З. и др. — М., 1995. — 424 с. 4. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мес- кон, М. Альберт, Ф. Хедоури; пер. с англ. — М., 1992. — 814 с. 5. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань. — К., 2001. — 316 с. 6. Предпринимательство : учеб. / под ред. М. Г. Ла- пусты. — М., 2000. — 412 с. 7. Веснин В. Р. Основы менеджмента / В. Р. Веснин. — М., 1999. — 388 с. 8. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент / Р. А. Фатхутдинов. — М., 1998. —612 с. 9. Фатхут- динов Р. А. Система менеджмента : учеб.-практ. по- соб. / Р. А. Фатхутдинов. — 2-е изд. — М., 1997. — 524 с. 10. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методика, практика) / С. І. Іщук. — К., 2001. — 464 с. Таблиця 1 Оцінювання впливу факторів зовнішнього середовища загальнодержавного рівня на діяльність ВНЗ Луганської області Значущість факторів, серед. бал Найменування функцій діяльності ВНЗ П ол іт ич ні Е ко но м іч ні Ри нк ов і Н ау ко во - те хн іч ні С оц іа ль ні Е ко ло гі чн і П ра во ві 1 2 3 4 5 6 7 8 Організаційно-управлінська 1,76 2,85 2,49 2,38 2,32 1,1 2,59 Фінансово-господарська 2,52 2,73 3,10 0,71 0,24 1,15 1,14 Науково-педагогічна 0,05 1,18 1,15 2,79 1,95 0,47 1,09