Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст.
Рецензія на книгу: Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. – К., 2016. – 473 с....
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179244 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. / Ю. Мицик) // Український історичний журнал. — 2018. — № 6. — С. 210-212. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179244 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1792442021-04-17T01:25:52Z Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. Мицик, Ю. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. – К., 2016. – 473 с. 2018 Article Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. / Ю. Мицик) // Український історичний журнал. — 2018. — № 6. — С. 210-212. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179244 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди |
| spellingShingle |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди Мицик, Ю. Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. Український історичний журнал |
| description |
Рецензія на книгу: Гнатенко Л.
Палеографічно-орфографічна атрибуція
української рукописної книги: Уставні та
півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. –
К., 2016. – 473 с. |
| format |
Article |
| author |
Мицик, Ю. |
| author_facet |
Мицик, Ю. |
| author_sort |
Мицик, Ю. |
| title |
Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. |
| title_short |
Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. |
| title_full |
Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. |
| title_fullStr |
Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. |
| title_sort |
гнатенко л. палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: уставні та півуставні кодекси кінця хііі – початку хvіі ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії й огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179244 |
| citation_txt |
Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги: Уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. / Ю. Мицик) // Український історичний журнал. — 2018. — № 6. — С. 210-212. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT micikû gnatenkolpaleografíčnoorfografíčnaatribucíâukraínsʹkoírukopisnoíknigiustavnítapívustavníkodeksikíncâhííípočatkuhvííst |
| first_indexed |
2025-07-15T18:15:19Z |
| last_indexed |
2025-07-15T18:15:19Z |
| _version_ |
1837737779064209408 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2018. – №6
У радянські часи історії України було від-
ведено роль Попелюшки, особливо щодо ко-
зацьких і більш давніх часів. Те саме сталося
й з українською кодикологією та палеографі-
єю. Тому великий комплекс середньовічних
українських книг залишався недостатньо
вивченим і часто зараховувався до «загаль-
ної східнослов’янської спадщини». Ситуація
почала змінюватися на краще після прого-
лошення державної незалежності України,
але зміни відбуваються надто повільно. До того ж серйозною перешкодою
на шляху наукових досліджень стало складне економічне становище нашої
держави. І зараз серед науковців дуже мало охочих займатися складними
проблемами української середньовічної палеографії ХІІІ – початку ХVІІ ст.,
що, зокрема, вимагає ретельної роботи в архівах та доброго знання досві-
ду палеографів, кодикологів ХІХ–ХХ ст. За таку роботу взялася Людмила
Анатоліївна Гнатенко, яка плідно працює близько 30 років в Інституті руко-
писів Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського. Вона вже видала
низку наукових каталогів кириличної рукописної книги ХІІ–ХVІ ст., які су-
проводжувалися ґрунтовними фаховими дослідженнями й палеографічни-
ми альбомами. Вона ж була, між іншим, у складі невеликої групи фахівців,
котрі підготували до друку Пересопницьке євангеліє ХVІ ст. (на ньому при-
сягають президенти України).
Наслідком багаторічної роботи дослідниці стала рецензована моногра-
фія з палеографічно-орфографічної атрибуції української уставної та піву-
ставної книги кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. Актуальність обраної проблема-
тики не підлягає сумніву, адже комплексна атрибуція писемного джерела,
з’ясування авторства, дати та місця написання є наріжним каменем у науко-
вих дослідженнях національної історії, писемності, мови, літератури, мисте-
цтвознавства тощо.
Праця складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків і
додатків. У вступному розділі – «Історіографія та джерельна база дослі-
дження» – уперше проведено аналіз історіографії з цього напряму студію-
вань і показано, що питання атрибуції кириличної рукописної книги має
багатоаспектний характер, а проблема використання орфограм як палео-
графічних ознак при проведенні їх атрибуції не набула системного вирі-
шення. Авторка провела палеографічний і кодикологічний аналіз близько
1 тис. рукописних книг, серед них виявила й атрибутувала як українські
ГнатенкО л.
ПалеОГрафічнО-ОрфОГрафічна атриБуціЯ
українськОї рукОПиснОї книГи: уставні та
Півуставні кОДекси кінцЯ хііі – ПОчатку хvіі ст. –
к., 2016. – 473 с.
Український історичний журнал. – 2018. – №6
Рец, ензії й огляди 211
майже 300. До роботи було залучено рукописні кодекси, що зберігаються
у фондах бібліотек і музеїв України та зарубіжних країн, як опублікова-
ні, так і архівні. Кодекси, піддані аналізу, в основному зберігаються у ві-
тчизняних сховищах (Національна бібліотека України ім. В.Вернадського,
Львівська національна наукова бібліотеки ім. В.Стефаника, Наукова бі-
бліотека Ужгородського національного університету, Закарпатський крає-
знавчий музей в Ужгороді, львівські музеї), у Росії (Бібліотека Російської
академії наук, Наукова бібліотека ім. О.Ґорького МДУ ім. М.Ломоносова,
Державний історичний музей, Російська державна бібліотека, Російська на-
ціональна бібліотека, Російський державний архів давніх актів), Угорщині
(Національна бібліотека ім. Ф.Сечені).
У другому розділі – «Методологічні засади палеографічно-орфографіч-
ного напряму» – авторка заклала підвалини палеографічно-орфографічного
напряму дослідження середньовічної кириличної рукописної книги, безпосе-
редньо української. Тут вагомим здобутком є поглиблення палеографічного
методу дослідження письма та вироблення нових принципів, методів, мето-
дик. Розроблено і принцип графічного буквеного узгодження в дублетних
опозиціях та два нових методи.
У третьому розділі – «Атрибуційні орфограми української книжної ки-
риличної писемності кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст.» (тобто до часу опублі-
кування перших засад правил церковнослов’янської орфографії, здійснених
Мелетієм Смотрицьким у 1619 р. за рукописними джерелами українського
походження) – розглянуто розвиток середньовічної української книжної пи-
семності в контексті слов’янського середньовічного історико-культурного й
реформативно-правописного процесу. Досліджено атрибуційні орфограми
української книжної кириличної писемності кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст.
та встановлено основні критерії виявлення орфограм з атрибуційними озна-
ками. Доведено, що орфограми набувають атрибуційних ознак у буквених
дублетних опозиціях, а це має винятково важливе значення саме для па-
леографічно-орфографічних студій. Запропоновано проведення атрибуції
староукраїнської кириличної рукописної книги. Л.Гнатенко арґументовано
доводить, що треба відмовитися від уживання термінів «давньоруський пе-
ріод», «давньоруська книжна писемність», які є безпосередньою калькою ро-
сійських, і замінити їх визначеннями «давньоукраїнський період», «давньо-
українська книжна писемність». Це очевидно і зрозуміло, дозволяє уникнути
визнання обговорюваної спадщини як староросійської (рос. «древнерусской»).
Відзначимо, що в російській історіографії термін «руський» неправомірно пе-
рекладають як «русский» або «российский».
У четвертому розділі – «Палеографічно-орфографічна атрибуція україн-
ських уставних та півуставних книг кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. за бук-
венними дублетними опозиціями» – напрацьовано методику проведення
палеографічно-орфографічної атрибуції українських уставних та півустав-
них книг указаного періоду за буквеними дублетними опозиціями, доведено
значимість запропонованих до використання 11 груп атрибуційних букве-
них дублетних опозицій. Запропоновано використання даної методики при
Український історичний журнал. – 2018. – №6
212 Рец, ензії й огляди
створенні в архівах, бібліотеках, музеях атрибуційних баз даних українських
кириличних писемних джерел.
У п’ятому розділі – «Комплексне палеографічне та кодикологічне дослі-
дження української кириличної рукописної книги» – при комплексному па-
леографічному, кодикологічному та графіко-орфографічному дослідженні ви-
значних українських писемних пам’яток (Лаврське євангеліє третьої чверті
ХІV ст., Четьї-Мінеї 1489 р., Пересопницьке євангеліє 1556–1561 рр.) доведено
доцільність і дієвість використання розроблених авторкою принципів та ме-
тодів палеографічно-орфографічної атрибуції української середньовічної ки-
риличної уставної та півуставної рукописної книги, залучення атрибуційних
орфограм при встановленні її часу й місця написання, мовної редакції, прото-
графа, письма, книжної школи, скрипторію, книжників-писців тощо.
У висновках вичерпно й логічно підсумовано здобуті вагомі наукові ре-
зультати. Слід підкреслити, що авторці вдалося по-новому показати тен-
денції розвитку писемних форм української книжності та культури, а також
ідентифікувати українську спадщину, розкидані по світу рукописи, зарахо-
вувані до інших слов’янських культур. Своїм дослідним досягненням автор-
ка визнала вивчення характеру змін графічно-орфографічної системи пись-
ма української кириличної середньовічної книжної писемності в контексті
східно- й південнослов’янської книжної традиції; проведення системного
аналізу використання букв і буквених знаків в орфографічній системі укра-
їнських рукописних книг; визначення комплексу атрибуційних орфограм у
буквених дублетних опозиціях та доведення, що в різних хронологічних пе-
ріодах вони набувають палеографічних ознак.
Наприкінці книги крім значного списку використаних джерел і літера-
тури (854 позиції), списку скорочень та ілюстрацій уміщено великий дода-
ток (с.411–473), де у 32 таблицях представлено за хронологічними періодами
атрибуційні орфограми в 11 палеографічно-орфографічних формулах. У до-
датку знаходимо й чимало фотографій сторінок стародавніх рукописів, яки-
ми проілюстровано динаміку змін атрибуційних орфографічних ознак.
Монографія Л.Гнатенко, як і будь-яке перше системне дослідження, не
позбавлена певних вад, але їх не так уже й багато. На наш погляд, працю
можна було б доповнити узагальненнями щодо авторського внеску в дату-
вання, передатування, визначення книги українського походження, повні-
ше розкрити сутність рукописної книги як комплексного джерела, показати
її історичний профіль (побутування), ареал розповсюдження та співвідно-
шення української й інших слов’янських книг серед тих, що були перегляну-
ті як слов’янські.
Підбиваючи підсумки, зазначимо, що монографія Л.Гнатенко – сумлінне
і трудомістке дослідження, робить вагомий внесок у розвиток української ко-
дикології та палеографії, дозволяє значно ефективніше виокремити україн-
ські рукописи кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. із масиву слов’янських і провести
їх комплексну атрибуцію.
Юрій Мицик (Київ)
|