Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки

Розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві та мовознавстві XIX – початку XX століть, аналізуються переклади творів Лесі Українки німецькою мовою....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Тарасинська, І., Поліщук, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
Schlagworte:	Рецепція творчості Лесі Українки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17930
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки / І. Тарасинська, Н. Поліщук // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 62-72. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17930
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-179302011-03-13T12:03:33Z Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки Тарасинська, І. Поліщук, Н. Рецепція творчості Лесі Українки Розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві та мовознавстві XIX – початку XX століть, аналізуються переклади творів Лесі Українки німецькою мовою. The article deals with the concept of translation as a scientific problem in the Ukrainian literature and linguistics in the XIXth and the beginning of the XXth century. The translations of Lesya Ukrainka’s works into German are also analysed. 2008 Article Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки / І. Тарасинська, Н. Поліщук // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 62-72. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0050 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17930 821. 161. 2. 09. Леся Українка uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецепція творчості Лесі Українки Рецепція творчості Лесі Українки
spellingShingle	Рецепція творчості Лесі Українки Рецепція творчості Лесі Українки Тарасинська, І. Поліщук, Н. Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки
description	Розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві та мовознавстві XIX – початку XX століть, аналізуються переклади творів Лесі Українки німецькою мовою.
format	Article
author	Тарасинська, І. Поліщук, Н.
author_facet	Тарасинська, І. Поліщук, Н.
author_sort	Тарасинська, І.
title	Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки
title_short	Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки
title_full	Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки
title_fullStr	Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки
title_full_unstemmed	Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки
title_sort	зі спостережень над німецькими перекладами творів лесі українки
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Рецепція творчості Лесі Українки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17930
citation_txt	Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки / І. Тарасинська, Н. Поліщук // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 62-72. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT tarasinsʹkaí zíspostereženʹnadnímecʹkimiperekladamitvorívlesíukraínki AT políŝukn zíspostereženʹnadnímecʹkimiperekladamitvorívlesíukraínki
first_indexed	2025-07-02T19:04:00Z
last_indexed	2025-07-02T19:04:00Z
_version_	1836563080809545728
fulltext	62 УДК 821. 161. 2. 09. Леся Українка Інна Тарасинська, Надія Поліщук ЗІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НАД НІМЕЦЬКИМИ ПЕРЕКЛАДАМИ ТВОРІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві та мовознавстві XIX – початку XX століть, аналізу- ються переклади творів Лесі Українки німецькою мовою. Ключові слова: переклад, критерії оцінки художнього твору, перекладознавча думка, літературознавство. Осмислення перекладу як наукової проблеми в українській літературній і мовознавчій критиці XIX – початку XX ст. засвідчує важливе значення перекладознавчої думки в розвитку літературознавства, мовознавства, у результаті чого поглиблю- валося розуміння завдань та перспектив літературного поступу загалом та індивідуальної творчості митця зокрема [5, 15]. О. Б. Тетеріна в дисертаційному дослідженні „Переклад як наукова проблема в українській літературно-критичній думці XIX – початку XX ст. (компаративний дискурс)” зауважує: „Ще у літературній критиці I пол. XIX ст. проблема художнього перекладу як засобу розвитку та піднесення нової української літературної мови, утвердження її можливостей у відтворенні високих зразків світової класики набуває першочергового загальнолітературного значення. У зв’язку з цим поглиблюється розуміння літераторами (які в XIX ст., як правило, поєднували літературно-критичну діяльність з перекладацькою творчістю) проблеми адекватності в перекладі,– поряд із відповідним відтворенням змісту надається велика увага передачі форми оригіналу, тобто стилю та структурі” [5, 6]. Новий етап, який розпочинається літературно-критичною діяльністю, перекладацькою практикою та оригінальною твор- чістю П. Куліша („Літературно-критичні міркування”) дають PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 63 підстави зробити висновок щодо його розуміння проблеми різноаспектності вивчення перекладу: від оцінки його художньої вартості, майстерності до осмислення в контексті національного літературного розвитку, що свідчить про цілісність авторської концепції. М. Драгоманов уперше науково обґрунтовує проблему перекладу в контексті жанрово-стильового збагачення україн- ської літератури. Якщо П. Куліш проблему перекладу вперше теоретично сформулював та розглянув у контексті розвитку української літератури, то М. Драгоманов поклав її в основу системи літературного поступу, що становить цінний здобуток українського літературознавства означеної доби та сигналізує про його новий період [5, 9]. Перекладознавчі міркування О. Потебні розглядаються в контексті його психолінгвістичної теорії літератури, що дає нові можливості для глибшого вивчення перекладу як наукової проблеми в українській літературній критиці. І. Франко чітко визнає переклад вагомою частиною модер- нізму української літератури, яка орієнтувалася на органічне засвоєння здобутків західноєвропейських та східних культур, широко окреслювала її перспективи з огляду на процес взаємопроникнення двох визначальних літературних явищ – інтернаціоналізації та націоналізації. Це засвідчує його широка перекладацька програма збагачення та оновлення української літератури. І. Франко вперше в українському літературознавстві на матеріалі українських перекладів творів А. Міцкевича та оригінальної і перекладної творчості А. Кримського науково осмислює проблему перекладу як стимулу національного літературного процесу. «Якісно новий рівень осмислення перекладу як наукової проблеми пов’язується з літературознавчими поглядами, перек- ладацькою та оригінальною діяльністю Лесі Українки <...> Українська письменниця художній переклад розглядає у кон- тексті особливостей національного літературного розвитку кінця XIX – початку XX ст. насамперед у зв’язку із проблемою пошуку PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 64 нових художньо-естетичних форм та їхньої трансформації на рідному ґрунті (це, зокрема, промовисто засвідчує масштабна перекладацька програма Лесі Українки, підготовлена для проекту „Плеяди” з метою створення „Бібліотеки світової літера- тури”) <...>. Перекладознавчі погляди Лесі Українки та новатор- ська творчість письменниці, широко окреслюючи проблему художнього перекладу як на рівні власне перекладацьких питань, так і в контексті концепції оновлювального розвитку української літератури, піднесли її на якісно новий рівень осмислення, визначаючи основні напрями її наукового вивчення наступними поколіннями літературознавців та перекладачів» [5, 11–15]. Корній Чуковський та його однодумці (сучасні перекладачі, мовознавці, літературознавці) основними вважають три прин- ципи перекладу поезії: принцип еквілінеарності та еквіліритмії, принцип мовної відповідності та принцип збереження авторсь- кого стилю. Еквілінеарність виявляється в дотриманні однакової кількос- ті рядків в оригіналі та перекладі. Можливість дотримання вимог цього принципу залежить і від рівня спорідненості мов, які беруть участь у трансляторному акті. У перекладах російською мовою цей принцип здебільшого реалізований, переклади на німецьку та англійську мови не враховують цю перекладознавчу вимогу. Застосовуючи нові підходи до вивчення художнього перек- ладу і науки про нього, порівняльне літературознавство, мово- знавство ставлять у центрі студій переклад і породжену ним перекладознавчу думку не лише з метою розв’язання проблем методологічного плану, а й вироблення нових перекладознавчих концепцій. Загальновідомо, що твори Лесі Українки перекладали слов’янськими, романськими, германськими мовами. Але ж Леся Українка і сама була перекладачем. Художній переклад – явище поліфункціональне, проте для Лесі Українки найважливішим були дві його функції: функція впливу на почуття, на переконання, що сприяло б самоіденти- PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 65 фікації українського читацького загалу, та функція розвитку мови-переймача за рахунок її внутрішніх можливостей та безпосередніх запозичень. Нині у теорії та практиці художнього перекладу співіснують дві тенденції: перша виявляється у намаганні якомога точніше відтворити оригінал, зберігаючи всі особливості його формаль- ної організації; друга полягає у збереженні духу оригіналу, його загального емоційного та естетичного впливу на читача. Художня, історико-літературна, публіцистична спадщина Лесі Українки вже неодноразово була предметом дослідження вітчизняних мовознавців та літературознавців. І останнім часом ці галузі нашої науки активно звертається до багатогранної спадщини Лесі Українки слов’янськими та західноєвропей- ськими мовами та іншими мовами народів світу. Також німецькі славісти і перекладачі відкривають творчість відомої української поетеси німецькому читачеві. Німецьке наукове видавництво Boehlau опублікувало в 1994 році збірник “Lesja Ukrainka und europäische Literatur” за редакцією Ю. Бойка- Блохина, Г. Роте та Ф. Шольца. Книжка вийшла як 18-й том славістичних видань Німеччини, що висвітлюють різні аспекти слов’янських культур. Ще в 1982 р. професор Ю. Бойко-Блохин організував у Мюнхені наукову конференцію, присвячену дослідженню творчості Лесі Українки. Найкращі доповіді було опубліковано у збірнику “Lesja Ukrainka und europäische Literatur” [1, 161]. У ньому надрукували серед інших наукові статті такі німецькі славісти: Г. Глясл, Ю. Бойко-Блохин, І. Качуровський, Ф. Шольц, Е. Ведель, М. Неврлі, Г. Роте, А. Кіпа, Й. Гак. Не менш важливою є проблема дослідження перекладів художніх творів Лесі Українки німецькими перекладачами. Особлива заслуга в перекладанні творів Лесі Українки належить відомому німецькому перекладачеві Й. Груберу. Збірник “Hoffnung” налічує 46 віршів і поем, перекладених ним німецькою мовою. У передмові збірника професор А. Іщук пише про Лесю Українку як про поетесу, у творах якої лунають PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 66 мотиви любові до рідного краю, народу, заклики до активної боротьби за свободу. У передмові перед німецьким читачем вимальовується багатогранна постать талановитої поетеси, яка запалює серця народу правдивим, свободолюбивим словом, сповнює його душу добром та справедливістю. Її життя, її ентузіазм викликають подив [4, 7–13]. Переклади творів Лесі Українки Й. Грубера характери- зуються високою ідейно-художньою майстерністю, вони пере- важно адекватні українському тексту глибиною й образністю думки, зберігають лексико-стилістичні особливості поетичної мови Лесі Українки, її ритміко-інтонаційну структуру. Як перекладач Й. Грубер глибоко осягнув ідейно-художнє багатство поезії Лесі Українки, її жанрову палітру, емоційно художню насиченість. Перекладач захоплюється ніжною ліри- кою Лесі Українки, її мистецтвом глибоко проникати в світ почуттів людини. Німецький вірш, як і український, багатий на стилістичні фігури, звукові ефекти, маршові інтонації. Й. Грубер у перекладах творів Лесі Українки прагне до максимального збереження всіх поетичних ознак першотвору. Ось, наприклад, як точно відтворено анафори, що виконують у вірші Лесі Українки „Сон” не лише формальну функцію, а й привертають увагу читача: Сон Той самий вираз і усмішка мила, Той самий погляд довгий, розумливий [4, 54]. Ein Traum Dasselbe Lächeln um den klugen Mund, Derselbe Blick im Auge voller Glanz [4, 55]. Відтворюється анафора і в поетичній прозі „Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами”: Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 67 слізьми? Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О, візьми мене з собою і нехай над нами в’януть білі троянди! Візьми мене з собою. <...> Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя, я для тебе вмерла й воскресла. Візьми мене з собою [4, 106]. Oh, mein Freund, mein Herzensfreund, muß es jedoch so sein, warum gelingt es mir dann nicht, Deine Hände mit meinen Tränen zu benetzen, die Hände, die sanft wie Saiten zittern? Oh, mein Freund, mein Herzensfreund, muß ich wirklich zugrunde gehen? Nimm, oh nimm mich mit Dir, und die weißen Rosen mögen über uns welken. Nimm, oh nimm mich mit Dir! <...> Nimm, oh, nimm mich mit Dir! Mir ist angst und bange vor dem Leben. Und wenn ich auch eine völlige neue Jugend beginnen könnte, reizt mich doch das Leben nicht mehr. Nimm, oh nimm mich mit Dir! [4, 107] Особливо зростає емоційність твору і його мова набуває ораторського пафосу внаслідок повторення синтаксичної кон- струкції. Візьми мене з собою! – Nimm, oh, nimm mich mit Dir! У перекладі німецькою мовою емоційність підсилюється вживан- ням вигуку оh та повторним вживанням дієслова nimm. Отже, анафора сприяє композиційній стрункості, завершеності та посилює емоційність твору оригіналу та його перекладу. В окремих випадках перекладачеві не вдається передати адекватність структур при перекладі анафори, пор.: Забута тінь Він іншої дружини не знайшов. Він заквітчав її вінцем такої слави, Якою ні одна з жінок ще не пишалась [ 4, 90]. Der vergessene Schatten Hat nie er eine andere gekannt, Er schmückte sie mit einem Ruhmeskranz, Den keine Frau auf Erden je getragen [ 4, 91]. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 68 Значна роль у вираженні емоційності в поетичній мові Лесі Українки належить однорідним членам речення, напр.: Зібрав співець мистецькою рукою Оті квітки і сплів їх у вінок, Скупав його в таємних водах Стіксу, Скропив його небесною росою І положив на раннюю могилу Вродливій Беатріче Портінарі [4, 90]. Однорідні члени речення в поєднанні з іншими синтак- сичними засобами посилення емоційності надають поезії Лесі Українки легкості в читанні, зібраності і єдності у звучанні. У перекладі Й. Грубера збережено не всі однорідні члени речення, пор.: Es flocht aus ihnen meisterhaft der Sänger Den Kranz, den er dann in den Styx getaucht, Den er mit lichtem Himmelstau besprenkelt Und ihn mit sanfter Hand aufs Grab gelegt Der wunderschönen, jungen Beatrice [ 4, 91]. За рахунок незбереження всіх однорідних членів речення (дієслів) збіднюється образність цього фрагменту вірша. Л. В. Бублейник у статті „Співвідношення в компонентному складі метафор у російських перекладах лірики Лесі Українки” зауважує: «Іноді переклад вимагає уваги до буквального значен- ня, на якому базується метафора, тому що вихідні лексико- семантичні варіанти однокореневих відповідників в обох мовах можуть суттєво різнитися, і неврахування цього в перекладі затемнює змістові основи поетичного образу. Так, з цього погляду переклад із „Досвітніх огнів” (Вставай, хто живий, в кого думка повстала!) слова думка російським дума (Вста- вайте, живые, в ком дума восстала!) В. Звягінцевої не зовсім вдалий. У Лесі Українки образ повсталої думки символізує свідомість, яка пробуджується для боротьби, а вжите в перекладі PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 69 дума – більш вузьке, конкретне за значенням, синонімізується зі словами размышление, раздумье» [3, 145]. Не зовсім вдалим, на наш погляд, є і переклад „Досвітніх огнів” російською мовою Я. Городецького, пор.: Привиддя лихі мені душу гнітили, Повстати ж не мала я сили. Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене,– Досвітні огні засвітили! [4, 60] Измучили призраки душу поэта, Но встать не могла я до света. Вдруг зори грядущего дня От сна пробудили меня,– Огни предрассветные это! [6, 56] У перекладі Я. Городецького дещо змінено ідейний сенс першотексту, його колорит і характерні особливості: встать не могла я до света – зовсім неадекватне повстати не мала я сили. На нашу думку, ближче до оригіналу переклад німецькою мовою Й. Грубера, пор.: Der Nächte Gespenster erschrecken mein Leben Und lähmen die Kraft zum Erheben Doch hat ein erwachter Strahl Des Dämmers mit einemmal Dem Lichte und Leben mich wiedergeben [4, 61]. Назва поеми Лесі Українки “Contra spem spero” („Всупереч надії сподіваюся”) є видозміною відомої латинської сентенції: “Dum spiro, spero” (Доки дихаю, сподіваюся). Саме вона зумовила повторення: „без надії таки сподіватись” (друга й остання строфи). Вигуком в останньому рядку сьомої строфи: „Буду жити / – Геть думи сумні” виражається оптимістична ідея цього вірша. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 70 У перекладі ж німецькою мовою ідея оптимізму акценту- ється менше, тому немає точності у передачі ідейного змісту та художньої виразності оригіналу, пор.: Без надії таки сподіватись. Жити хочу! Геть думи сумні [4, 28, 2 строфа] Без надії таки сподіватись. Буду жити! Геть думи сумні! [4, 28, 7 строфа] Auh hoffnugslos hoff ich im Leben,– O fort mit euch, Ächzen und Stöhnen! [4, 29, 2 строфа] Auh hoffnungslos hoff ich im Leben,– O fort mit euch, Ächzen und Stöhnen! [4, 29, 2 строфа] Як зразок класичної і разом з тим модерністичної поезії А. О. Білецький розглядає сонет Лесі Українки “Fа” із циклу віршів „Сім струн”. Він пише: «У цьому творі поетеса має на увазі лише ту людську фантазію, що створила ідеальні образи добра, краси, людинолюбства, залишаючи осторонь фантазію, що створила потворні образи всякого зла, людиноненависництва, пекельних мук, диявола, чортів тощо. Поетеса пов’язує своє розуміння фантазії з міфологією („Що збудувала світ в порож- ньому просторі”, тобто виникнення світу – космосу з первісного хаосу). Це виявляється і в зверненні до Фантазії (з великої літери) як до „легкокрилої богині”. Тут Фантазія як муза мрій та поезії, ще одна богиня в античному пантеоні. Все це, звичайно, стосується ідейного змісту Лесиного твору, його форма – сонет, але не з його класичною будовою» [2, 206–207]. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 71 У перекладі німецькою мовою порушено точність у передачі ідейного змісту та художньої виразності оригіналу (відсутня анафора, значно менше питальних речень), пор.: Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? Як розбудити розум, що заснув? Як час вернуть, що марне проминув? Як певную мету вказати розпачливим? Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим! [4, 36] Wie erneut man, sag, die alte Welt, Was der Gleichgültigen Herz erhellt? Sag, wie weckt man den Verstand der Toren. Wo den Tag man findet, der verloren, Wie man denen helfe, die verzagen. Sag: Wie soll das Unglück man ertragen? [4, 37] Німецька література лише нещодавно стала на шлях глибшого засвоєння художньої спадщини Лесі Українки. На німецьких перекладачів чекає значна частина творчого доробку великої поетеси. Література 1. Горбач А.-Г. Німецькі славісти перекладають творчість Лесі Українки // Сучасність.– № 3 – № 4.– 1996. 2. Білецький А. О. Про мову і мовознавство.– К.: АртЕк, 1996. 3. Бублейник Л. В. Співвідношення в компонентному складі метафор у російських перекладах лірики Лесі Українки // Зб. тез та повідомл. наук.-метод. конф., присвяченій 120-річчю від дня народжен- ня Лесі Українки.– Луцьк, 1991. 4. Lesja Ukrainka. Hoffnung. Ausgewählte Gedichte.– Kiew: Dnipro, 1971. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 72 5. Тетеріна О. Б. Переклад як наукова проблема в українській літературно-критичній думці XIX – початку XX ст. (компаративний дискурс).– Автореф. … канд. філол. н.– К., 2004. 6. Украинка Леся. Избр. стихи.– К.: Держлітвидав України, 1940. Tarasynska I., Polishchuk N. From Researches of German Translations of Lesya Ukrainka’s Works. The article deals with the concept of translation as a scientific problem in the Ukrainian literature and linguistics in the XIXth and the beginning of the XXth century. The translations of Lesya Ukrainka’s works into German are also analysed. Key word: translation, criteria of evaluation of the work of art, translator’s thought, criticism of literature. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Зі спостережень над німецькими перекладами творів Лесі Українки

Institution

Ähnliche Einträge