Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”

Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20–30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Дмитренко, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
Теми:	Рецепція творчості Лесі Українки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17935
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна” / В. Дмитренко // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 116-123. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17935
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-179352011-03-13T12:03:38Z Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна” Дмитренко, В. Рецепція творчості Лесі Українки Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20–30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”. The article is devoted to the novel “Donna Anne” of the Ukrainian author of the 20–30ies of the past century G. Brascyuk. In his work main messages of Lesya Ukrainka put in the base of such works as “Wood song” (“Lisova Pisnya”) and “Stone Master” (“Kaminny Hospodar”) have found their peculiar expression. 2008 Article Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна” / В. Дмитренко // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 116-123. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0050 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17935 821. 161. 2 – 31. 09 + 929 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецепція творчості Лесі Українки Рецепція творчості Лесі Українки
spellingShingle	Рецепція творчості Лесі Українки Рецепція творчості Лесі Українки Дмитренко, В. Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”
description	Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20–30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”.
format	Article
author	Дмитренко, В.
author_facet	Дмитренко, В.
author_sort	Дмитренко, В.
title	Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”
title_short	Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”
title_full	Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”
title_fullStr	Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”
title_full_unstemmed	Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”
title_sort	особливості рецепції творчості лесі українки в романі г. брасюка „донна анна”
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Рецепція творчості Лесі Українки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17935
citation_txt	Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна” / В. Дмитренко // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 116-123. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT dmitrenkov osoblivostírecepcíítvorčostílesíukraínkivromanígbrasûkadonnaanna
first_indexed	2025-07-02T19:04:12Z
last_indexed	2025-07-02T19:04:12Z
_version_	1836563093804548096
fulltext	116 УДК 821. 161. 2 – 31. 09 + 929 Вікторія Дмитренко ОСОБЛИВОСТІ РЕЦЕПЦІЇ ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ В РОМАНІ Г. БРАСЮКА „ДОННА АННА” Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20– 30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”. Ключові слова: рецепція, інтерпретація, художня структура, реконструкція, національний характер. Ім’я Гордія Івановича Брасюка (1899–1941) майже забуте сучасними літературознавцями. Воно лише принагідно згадуєть- ся в незначній кількості публікацій останніх часів і, зрозуміло, не стало центром уваги окремого дослідження. В „Українській літературній енциклопедії”, ледве чи не єдиному сучасному джерелі інформації про митця, бо імені його немає навіть у двотомній „Історії української літератури ХХ століття”, відсутні біографічні відомості про Г. Брасюка, натомість уміщено роз- пливчасту інформацію про місце його народження. Про твор- чість письменника також написано дуже коротко: «Автор збірок оповідань: „В потоках” (1927), „Устинка” (1929), „Сни і дій- сність”(1930), роману „Донна Анна” (1929). Останній піддався критиці за дрібнотем’я і натуралістичні тенденції. З 1931 року від літератури відійшов» [7, 229]. Це майже все, що може дізнатися про письменника той, хто не має доступу до архівної бази, видань і періодики 20–30-х років минулого століття. Тому сьогодні можемо констатувати той факт, що постать митця залишилась поза увагою сучасних фахових дослідників. Про останній роман Г. Брасюка „Донна Анна” неможливо знайти більшої інформації, ніж переказ сприйняття твору критиками 30-х років. Щоправда, роман не був обділений увагою критики після свого виходу. У періодиці того часу рецензії PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 117 вмістили Г. Пронь, Л. Старинкевич, О. Фінкель, Л. Юровська та ін. Однак усі рецензії були негативні. Так, наприклад, в одній з них читаємо: „Отже, бачимо, що хоч би з якого боку підійти до роману, він є безумовно явище негативне. Дуже сумнівної художньої вартости, він безумовно шкідливий з боку соціально- літературного. Це витвір розбещеного міщанина, хтиве сюсюкан- ня ласого на клубнічку, для якого фізіологічні процеси є єдиний чинник людської поведінки. Недурно ж зовсім непочутна у романі доба, коли він діється. Роман розрахований на смак такої ж міщанської публіки, як автор та його герої. Нашому новому читачеві нема чого з ним робити, а тому хай він краще не тратить марно часу і не береться за цю зайву книжку” [8, 210]. Проте наявність у рецензії неточностей і огріхів (Вольський названий Вольщий, Нік – Ніккі) говорить про неуважне, а враховуючи час написання – й упереджене ставлення і до автора, й до його твору. Зовсім не згадується в рецензії творчість Лесі Українки, яка, що видно навіть нелітературознавчим оком – з назви твору й не тільки, стала поштовхом і певною основою для роману. Зовсім не говориться про роль музики у розкритті характерів героїв. Твір цей не перевидавався з 1929 року, тому доступ до тексту дуже обмежений. Це стало однією з причин вилучення роману з літературного обігу й неуваги до нього сучасних критиків. На нашу думку, надійшов час його неупередженого аналізу. Це й окреслює мету нашого дослідження, завдання якого вбачаємо в сучасному прочитанні роману „Донна Анна” Г. Брасюка й акцентуванні уваги на визначенні особливостей рецепції творчості Лесі Українки в ньому. Г. Брасюк у час написання роману входив до київської літературної організації МАРС (Майстерня революційного слова). Її члени, на відміну від досить значної кількості сучас- ників, вважали своїм завданням продовжувати кращі традиції попередників. Тому в їхній творчості своєрідне продовження знайшли ідеї української й світової класики. Не останнє місце серед них посіли творчі досягнення Лесі Українки. В „Історії PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 118 української літератури ХХ століття” знаходимо підтвердження цієї думки: «Могутній духовний заряд поезії Лесі Українки наснажував сучасників, а пізніше – представників „розстріляного відродження”» [5, 67]. Крім того, на нашу думку, спроба такого своєрідного переосмислення творчості саме Лесі Українки пояснюється ще й волинським походженням Г. Брасюка. У його романі знайшли своєрідне переосмислення філо- софські ідеї письменниці, які еволюціонували в її творах, написаних у різні періоди. „У доробку Лесі Українки дедалі увиразнювалось тяжіння до драматичного світобачення, до осяг- нення дійсності в її неминучих конфліктних ситуаціях, нерідко з трагічним розв’язанням. Тому цілком закономірно вона еволю- ціонувала від ліричного самовираження до драматичних поем, створюючи свій цілком самобутній театр новітнього філософ- ського спрямування” [5, 67]. У „Лісовій пісні” В. Агеєва виділяє бінарні опозиції лісового/сільського світу, лісу/хати, людини/природи [1, 197], порушуючи таким чином проблему гармонії людського життя. Роман „Донна Анна” Г. Брасюка в першій частині містить прямі паралелі з „Лісової пісні”: Ганна, її донька Таля, композитор Влодимир Шальвій по черзі уявляють себе й оточення персонажами цієї п’єси. Ці оприявлення героїв класичного твору допомагають простежити зазначені вище паралелі. Так, наприклад, Ганна Бачинська, опинившись у зеленій хащі, почуває себе так, ніби „вирвалась з якогось ув’язнення”. Її перебування в лісі дало їй надію на те, що „вона відродиться, відмолодіє” [2, 32]. Володимир Шальвій саме на лоні природи шукає творчого натхнення для написання своєї опери „Лісова пісня”. Як навесні Мавка прокинулась від звуків Лукашевої сопілки, так Ганна змінюється під час звучання музики Володимира, приходить до висновку, що вона не самітна й у житті є „ясні акорди, що єднають з усіма, хто почуває їх, хто творить їх” [2, 50]. Саме зустрічі з музикою стають для Ганни поштовхом для власних рефлексій: „Ганна підросла у власних очах […]. Вже перші звуки увертюри зродили для Ганни перспективу того PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 119 чарівного світу майбутнього, що його прагнула вона. Ганна відчула, що вона прокидається від довголітньої сплячки. У неї є ще досить сили, вона ще молода. Мусить ще жити повнокровно, барвисто” [2, 109]. Однак у другій частині твору, у якій Ганна знищує незакінчену оперу Володимира „Лісова пісня” і яка представляє переосмислення ідей „Камінного господаря” Лесі Українки, саме музика допомагає Ганні усвідомити роздвоєний стан своєї душі. Після зустрічі в опері з Ніком у свідомості Ганни намічається злам: образи музики Володимира почали змішуватись їй з життям і шумами заводу. Кульмінацією твору є сприйняття Ганною опери Моцарта „Дон-Жуан”, вона усвідомлює, що Володимир убив Ніка Бачинського, імітувавши нещасний випадок, а вона сама є не хто інший як донна Анна. „Камінний господар” Лесі Українки виділяється із загаль- ного масиву її творів тим, що письменниця першою в україн- ській літературі звернулася до традиційного для світової літератури сюжету про Дон-Жуана. Вона наголосила на екзистенційних аспектах цього образу, проблемі пошуку іден- тичності, відчуження особистості у велелюдному світі. Однак минуле для неї не є чимось суцільно відрізаним від реального буття. Минулі події сприймаються нею не монологічно, а в діалектичному зв’язку із сучасністю. Тобто свідоме реконстру- ювання авторкою певного психоповедінкового типу відбувається при зміні мотиваційно-ціннісних орієнтацій персонажів. Однак у Лесі Українки представлена своя концепція теми й образу, яка не повторює й еклектично не сполучає попередників. Крім того, на відміну від них, Леся Українка у центрі свого твору поставила не Дон-Жуана, а донну Анну, якій належить активна роль. Її зв’язок з Дон-Жуаном – горде самоствердження, протест проти пат- ріархальних традицій. Те ж саме спостерігаємо й у творі Г. Брасюка: зустріч з Володимиром вириває її зі звичного кола домашнього господарства, яке позбавило Ганну індивідуаль- ності, зробило лише дружиною свого чоловіка. Ми зустрічаємося з головною героїнею у складний для неї період: вона дізнається PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 120 про зраду коханого чоловіка й це позбавляє сенсу її існування. Однак доля дарує їй зустріч з композитором В. Шальвієм, який наповнює її життя новим змістом: вона стає його музою. Нік Бачинський і Володимир Шальвій є уособленням різних світоглядів. В одній із суперечок між ними Бачинський висловлює таку думку: „Для того, щоб відчути пульс життя, мало бродити знічев’я й ловити замість ґав ніжні звуки, що розкладають нерви. Треба дотикнутись власною рукою до молота, до підойми. Треба відчути власні м’язи в русі коліс і двигунах” [2, 63]. На це Володимир дає достойну відповідь, зазначивши, що він розуміє вагу індустрії, але не варто робити з неї фетиша, бо вона лише кам’яний божок, у якого відсутня душа. Своєрідне метання між прихильністю (а назвати це любов’ю було б неправильно) до цих двох протилежних за внутрішньою суттю чоловіків поглиблюють роздвоєність свідомості Ганни. Г. Брасюк створює свого роду містифіковану, знакову часо- просторову текстову площину. Відбувається зміщення та накладання різних історичних часопросторів. Традиційний сюжет потрапляє в коло авторської свідомості й піддається осучасненню. О. М. Веселовський під осучасненням розумів оновлення традиційних сюжетів, тобто наповнення їх новим змістом життя [3, 56]. У творі ми спостерігаємо осучаснення психоповедінкових типів несучасної авторові епохи, які виступають певними знаками для реципієнта й створюють сугестивне тло розуміння твору. І. Ю. Журавська зазначала, що світовий образ у новій обробці стає героєм із ясно вираженими ознаками свого часу [4, 455]. Це чітко простежується в романі Г. Брасюка „Донна Анна”. Традиційний образ використовується як ім’я-символ. Письменника цікавить не структурно-семантична характерис- тика персонажа, а його ідейне наповнення, зашифрована в ньому метафорично-символічна сутність. Тому цей образ існує в романі як частина зображально-аналогійного плану твору, що виконує роль сугестивної деталі, яка органічно вписується в автентичне PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 121 тло оповіді. Глибина зображуваного починає розкривається в романі Г. Брасюка „Донна Анна” після того як стає відомо, що новий знайомий Анни Бачинської композитор Володимир Шальвій працює над оперою „Лісова пісня”. Шальвій: „Я тільки тепер усвідомив, оскільки ви важили для мене. Я не можу пережити розлуки з вами. Для мене цей ліс стане пусткою. Цієї ночі я страчу себе. Я так зжився з думкою, що ви будете зі мною довго, може навіть завжди... Як я мріяв, що ми проведемо в лісі золоту осінь!.. І раптом... така іронія. Ганнусю, любо, для чого це? Невже вас вабить кам’яний саркофаг міста?” [2, 79]. Однак пізніше для читача стає зрозумілим, що в образі композитора знаходимо відгомін образу Дон-Жуана з творів Гофмана й Мюссе, якими він стилізується на шукача абсолюту ідеальної Жінки,– але не як остаточної мети життя, а як засобу збагатити індивідуальність і розвинути своє „Я”. Так і Ганна й Таля потрібні лише для того, щоб навіювати йому образи його майбутньої опери. Тому для Ганни донька Таля стала важливішою за Воло- димира: „Бачити Талю для Ганни стало якоюсь органічною потребою. Вона почувала, що задихається без неї тут, як без повітря. Її вже не могли розважити запобігливі Володимирові пестощі. В них було щось цинічне, що примушувало Ганну морщитись від огиди. Його гра на роялі дратувала” [2, 88–89]. Тобто у Ганни верх бере її материнське начало. І тут ми зустрічаємося з продовженням рис Дон-Жуана, які представлені у творчості Байрона й Шоу: вістря революційного пафосу загострено проти одного лиха – тих пут, що жінка-мати не надихає митця, а навпаки – через сучасний шлюб сковує його. Для їхніх героїв кайдани шлюбу найдошкульніші з тих, що суспільство обплутало творчу індивідуальність. На підтвер- дження цього Володимир одного разу вигукує: „Хто сказав, що нежонатому зле жити? Де мій спокій? Де моя воля?” [2, 161]. Саме пошуком нової музи варто пояснювати зв’язок Воло- димира з Талею і примадонною Баталовою. А Ганна Бачинська бачить свій зв’язок зі світом тільки через чоловіків: спочатку PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 122 Ніка, потім Володимира. Таке антифеміністичне спрямування й пояснює доволі песимістичну кінцівку твору, коли Ганна, втративши будь-яку надію на вияв своєї індивідуальності, зазнавши поразки і як жінка-коханка, і як жінка-мати, вважає, що найважливіше для неї зараз – обміркувати меню на завтрашній день. Таким чином, у творі Г. Брасюка „Донна Анна”, при всьому його намаганні переосмислити на новому рівні основні ідеї Лесі Українки „про протест особистості проти середовища [6, 28], ми спостерігаємо чоловічий погляд на жінку, яка повинна бути лише куховаркою й самицею, а всі її спроби виявити свою індивідуальність закінчуються невдало. Такі спроби Ганни призводять до того, що вона, маючи талант до співу й прагнучи самореалізації, стає лише додатком спочатку одного, а потім іншого чоловіка, які, такі різні по суті, не бачили в Ганні людини, а лише ту, що може задовольняти їхні фізичні й духовні потреби. Це лише один з можливих поглядів на роман Г. Брасюка, відкриття творчості якого ще попереду, бо він поки що залишається білою плямою в історії української літератури 20–30-х років минулого століття. Література 1. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації: Монографія.– К.: Либідь, 1999.– 264 с. 2. Брасюк Г. Донна Анна.– К.: Сяйво, 1929.– 300 с. 3. Веселовский А. Историческая поэтика.– М.: Высш. шк., 1989.– 406 с. 4. Журавская И. Мировые образы в украинской советской лите- ратуре (в контексте других славянских литератур) // Сравнительное изучение славянских литератур.– М.: Наука, 1973.– С. 450–459. 5. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.– Кн. 1: Перша половина ХХ ст.: Підручник / За ред. В. Г. Дончика.– К.: Либідь, 1998.– 494 с. 6. Розумний Я. Українськість Дон Жуана в „Камінному господарі Лесі Українки // Сучасність.– 1991.– Ч. 12.– С. 26–36. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Рецепція творчості Лесі Українки 123 7. Українська літературна енциклопедія: В 5 т.– К.: Головна ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988.– Т. 1: А – Г.– 536 с. 8. Фінкель О. Бібліографія. Г. Брасюк Донна Анна. Сяйво 1929 р. т. 300, ціна 2 крб. 60 коп. // Червоний шлях.– 1930.– № 1.– С. 208–210. Dmytrenko V. The Peculiarities of Reception of Lesya Ukrainka’s Creative Work in the Novel “Donna Anne” after G. Brascyuk. The article is devoted to the novel “Donna Anne” of the Ukrainian author of the 20–30ies of the past century G. Brascyuk. In his work main messages of Lesya Ukrainka put in the base of such works as “Wood song” (“Lisova Pisnya”) and “Stone Master” (“Kaminny Hospodar”) have found their peculiar expression. Key word: reception, interpretation, artistic structure, reconstruction, national character. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Особливості рецепції творчості Лесі Українки в романі Г. Брасюка „Донна Анна”

Репозитарії

Схожі ресурси