Історичне письмо пізнього П.Куліша як предтеча консервативного проекту української історіографії початку ХХ ст. (До 200-річчя від дня народження)
Метою дослідження є аналіз історичного письма пізнього П.Куліша. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології. Наукова новизна пов’язана з вивченням соціокультурних контекстів та інтелектуальних впливів на історичний наратив пізнього П.Куліша. У статті показується, що в українській...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Series: | Український історичний журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179480 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історичне письмо пізнього П.Куліша як предтеча консервативного проекту української історіографії початку ХХ ст. (До 200-річчя від дня народження) / О. Ясь // Український історичний журнал. — 2019. — № 4. — С. 61-87. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Метою дослідження є аналіз історичного письма пізнього
П.Куліша. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології.
Наукова новизна пов’язана з вивченням соціокультурних контекстів та інтелектуальних впливів на історичний наратив пізнього П.Куліша. У статті показується, що в українській історіографії за ним переважно закріпилася
репутація інтелектуала-деструктора. Відзначається, що праці П.Куліша
й до сьогодні намагаються спопуляризувати в річищі так званої концепції
«возз’єднання». Розглядаються просвітницькі, романтичні й позитивістські
впливи на практики та тексти автора. Підкреслюється, що на полі української історіографії він фактично посідав становище приватного вченого. Крім того, П.Куліш був відомий як самобутній письменник, критик, рецензент,
перекладач, публіцист і популяризатор. Висловлюється думка про вибіркову
та обмежену рецепцію позитивізму в його студіях. Зазначається, що П.Куліш
здебільшого сприймав позитивізм із культурної та духовної перспектив. Аналізується історичне письмо у світлі консервативних ідеалів, пізнавальних настанов і світоглядних орієнтирів. Висвітлюється консервативна традиція
в репрезентації постаті П.Куліша. Порівнюються концептуальні пропозиції
П.Куліша та В.Липинського як консерваторів. Висновки. Наголошується, що
останніх єднала низка схожих рис, як-от пошуки органічного суспільного ідеалу, обстоювання традиційних, доіндустріальних цінностей, представлення конфлікту між культурою та цивілізацією, звернення до морально-етичних і
релігійних цінностей, дуалістичний поділ світу на природно-матеріальну та
ідеально-духовну площини тощо. Обстоюється теза, що П.Куліша доречно репрезентувати як складного та суперечливого предтечу консервативного проекту української історіографії початку ХХ ст. |
|---|