Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки

На матеріалі листів Лесі Українки розглядаються етикетні епітети, етикетні лексеми та різновиди етикетних фразеологізмів, які вживалися як інтенсифікатори ввічливості....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Журавльова, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
Теми:	Мовна концептосфера Лесі Українки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17952
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки / Н. Журавльова // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 307-315. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17952
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-179522011-03-13T12:03:43Z Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки Журавльова, Н. Мовна концептосфера Лесі Українки На матеріалі листів Лесі Українки розглядаються етикетні епітети, етикетні лексеми та різновиди етикетних фразеологізмів, які вживалися як інтенсифікатори ввічливості. Etiquette epithets, etiquette lexemes and different sorts of etiquette phraseologisms, used as courtesy intensificators in the epistolary of Lesya Ukrainka, are analysed in the article. 2008 Article Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки / Н. Журавльова // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 307-315. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0050 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17952 821.161.2У-3.09.:82-94 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Мовна концептосфера Лесі Українки Мовна концептосфера Лесі Українки
spellingShingle	Мовна концептосфера Лесі Українки Мовна концептосфера Лесі Українки Журавльова, Н. Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки
description	На матеріалі листів Лесі Українки розглядаються етикетні епітети, етикетні лексеми та різновиди етикетних фразеологізмів, які вживалися як інтенсифікатори ввічливості.
format	Article
author	Журавльова, Н.
author_facet	Журавльова, Н.
author_sort	Журавльова, Н.
title	Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки
title_short	Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки
title_full	Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки
title_fullStr	Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки
title_full_unstemmed	Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки
title_sort	дещо про епістолярну ґречність лесі українки
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Мовна концептосфера Лесі Українки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17952
citation_txt	Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки / Н. Журавльова // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 307-315. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT žuravlʹovan deŝoproepístolârnugrečnístʹlesíukraínki
first_indexed	2025-07-02T19:04:55Z
last_indexed	2025-07-02T19:04:55Z
_version_	1836563138459205632
fulltext	Мовна концептосфера Лесі Українки 307 УДК 821.161.2У-3.09.:82-94 Наталія Журавльова ДЕЩО ПРО ЕПІСТОЛЯРНУ ҐРЕЧНІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ На матеріалі листів Лесі Українки розглядаються етикетні епітети, етикетні лексеми та різновиди етикетних фразеологізмів, які вживалися як інтенсифікатори ввічливості. Ключові слова: ґречність, етикетний, інтенсифікатор, лексема, епітет, фразеологізм, фразеологізоване словосполучення, специфічно український, власне епістолярний. Етикетні засоби вираження ввічливості в епістолярній спадщині Лесі Українки вже були предметом вивчення в сучасному мовознавстві. Так, мовному етикету листів поетеси присвячені роботи С. Богдан [2; 3; 4] та Г. Аркушина [1]. Однак ще є ряд питань, які залишились поза увагою дослідників. Зокрема, не знайшло належного висвітлення питання про інтенсифікатори епістолярної ґречності письменниці. Тому ставимо за мету з’ясувати, які ж саме етикетні слова та різновиди етикетних фразеологізмів використовувались авторкою в листах з метою посилення чемності. Так, перш за все слід відмітити, що Леся Українка в епістолярію часто послуговувалася полонізмом ґречність (тобто „шаноблива ввічливість”), тоді як інші українські інтелігенти ХІХ – початку ХХ ст. надавали перевагу слову ввічливість: „Велике Вам спасибі за надіслані рецензії та лист. Се не то що велика ґречність, се більше ніж ґречність, бо небагато є людей, щоб так старалися про втіху чужої, незнайомої людини” (до О. Маковея) [8, 153]; „П. Ольга і її родичі (батько, мати і два брати) дуже сердечно мене приймають, але без тої галицько- польської ґречності, що вже й дихнути гостеві не дає” (до родини Косачів) [9, 223]; „З її чоловіком (Франком) ми говорили чимало, все в границях ґречності, ні до чого, звісно, не дого- PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 308 ворились” (до О. Косач (матері) [9, 365]; «Коли Вам „Пророчий сон” не до сподоби (дядько каже, що він нічого собі), то відішліть його редакторові „Буковини” як пам’ятку від мене, я все одно винна йому ґречність, то нехай буде се...» (до М. Пав- лика) [8, 302]. Як синонім до традиційного виразу Ваша ласка (тобто доброзичливість, прихильність, виявлена вами), широко вжива- ного в епістолярній увічливості ХІХ – початку ХХ ст., у листах поетеси іноді трапляється шанобливе утворення Ваша ґречність: «... я якраз повинна просити Вас зробити мені ласку велику і помогти мені у моїх деяких справах. Я знаю, що не годиться так користуватись Вашою ґречністю, що се виходить, „коли мед, то й ложкою”, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність» (до О. Маковея) [8, 166]. Якщо дехто з українських письменників, громадських і культурних діячів (Ю. Федькович, М. Грушевський, С. Крушельницька, Дніпрова Чайка та інші) теж зрідка вживали у своїх листах полонізм ґречність, то в епістолярію Лесі Українки наявні не лише слово ґречність та утворення Ваша ґречність, але й етикет- ний епітет ґречний та етикетна лексема ґречно, які виконували роль інтенсифікаторів шанобливої ввічливості: „Більше маю одваги вдатись до Вас, хоч знаю, що і Ви не багато маєте віль- ного часу, – Ви були такі ґречні, що дали мені дозвіл вдаватись до Вас із своїми орудками, а я осміляюсь скористати з сього дозволу” (до О. Маковея) [8, 188]; „Так уже прощаю Вам на сей раз, спогадавши, що Ви ж мене так ґречно в свою хату зак- ликаєте” (до М. Павлика) [8, 304]; „Інші Ваші колишні приятелі вже не варті тепер сього ймення, та Ви се знаєте, – у нас з ними ґречні відносини, але мені тяжко з ними говорити” (до М. Дра- гоманова) [8, 202]. Інтенсифікаторами епістолярної шанобливої ввічливості ґречно і ґречний письменниця послуговувалася і в етикетних ситуаціях згадування про відсутню особу та передачі вітання, привіту, поклону комусь відсутньому від когось відсутнього: „Люди – грузини-кахетинці – привітні й ґречні, та рідко прихо- PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Мовна концептосфера Лесі Українки 309 диться з ними як слід розговоритись, бо здебільшого вони тільки свою рідну мову знають...” (до Г. Комарової) [10, 206]; „Пан Квітка просить когось ґречно привітати” (до О. Кобилянської) [9, 264]. Посиленню шанобливої епістолярної ввічливості іноді сприяв інтенсифікатор дуже, який вживався з прислівником- інтенсифікатором ґречно: „Пан і пані Дерижанови вітають тебе дуже ґречно” (до О. Косач – матері) [9, 40]; „...мої сусіди, свідомі українці, дуже ґречно приймали мене у себе...” (до О. Косач – матері) [8, 416]. В етикетній ситуації вибачення як синонім до слова нечем- ність часто вживалася у її листах лексема неґречність: „Простіть за таку нечемність, вона більш на папері, ніж в думці” (до М. Павлика) [9, 79]; „Вважаючи на се, може, проба- чите мені мою неґречність супроти Вас” (до Б. Грінченка) [10, 92]; „Дуже прошу, нехай п. Чернявський вибачить мені сю неґречність, що й тепер не пишу до нього просто, а се тим, що я згубила його адресу чи, може, лишила її ненароком вдома” (до М. Коцюбинського) [9, 228]. Слова неґречний, неґречність нерідко входили до складу епістолярних індивідуально-авторських виразів чемного виба- чення: „Се ж, видно, Ви хочете подати мені слово привіту, невважаючи на те, що я була до краю неґречна супроти Вас і навіть не обізвалась ні словом подяки на Ваші товариські дарунки, хоч вони глибоко порушили мені серце” (до А. Кримсь- кого) [9, 309]; „От Ви на портреті – то вже зовсім як живі; при сьому згадала, що я досі не подякувала Вам за фотографію та ще з таким прихильним написом, але вже вибачте мені мою українську halb-азіатську неґречність” (до М. Павлика) [8, 77]; „Дядино моя дорога! Спасибі Вам за Ваш прихильний лист. Я знов показала мимо волі неґречність, не одписавши Вам так хутко, як би слід” (до Л. Драгоманової) [8, 145]. У листі до Г. Хоткевича від 24 лютого 1907 року Леся Ук- раїнка писала: «На закінчення всього беру назад усі ті вирази в моєму листі, які могли Вам здатись неделікатними чи вразли- PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 310 вими (а коли хочете, то й увесь лист) і прошу Вас вірити, що я зовсім не з „легким серцем” їх писала, навпаки, мені було дуже тяжко, і я рада, що можу тепер позбутися того тягаря» [10, 194]. Її вроджена делікатність чи не найяскравіше проявилась у чемних виразах прохання, де поряд із фразеологізмами-інтенси- фікаторами часто вживалися підрядні умовні речення, які й були відображенням епістолярної делікатної ввічливості авторки, що значно рідше трапляється у листах інших адресантів: коли можна; коли Вам се не прикро і не трудно; коли Вам се здасться вартим праці; якщо Вам то не справляє прикрості; коли маєте час і охоту; коли справа не забере Вам багато часу та не завдасть клопоту і багато інших. Напр.: «Ще би я Вас об одній речі красненько попросила, якщо не буде то для Вас клопотливо: чи не були би ласкаві привезти мені „Помарніла наша доля” (сталось якось, що власне сього у мене нема) та ще які там є нові видання Вашого чоловіка, а также деякі книжки дядькові, але все то не конче старайтеся, а хіба як не тяжко для Вас буде» (до О. Франко) [8, 90]; „Ще, будьте ласкаві, коли можна, вишліть мені нову книжечку Стефаника і ту брошуру Франка, що вийшла недавно в Чернівцях” (до О. Кобилянської) [9, 201]; „Коли Вам то не прикро і не трудно, то, будьте ласкаві, просвітіть мене в сій справі, я буду Вам дуже вдячна” (до І. Франка) [10, 78]; «Якщо Вам прийде „охота й потреба писати”, то, майте добрість, надішліть мені вірші» (до М. Павлика) [8, 127]. Як в українській епістолярній увічливості ХІХ – початку ХХ ст., так і в листах поетеси високочастотними були фразео- логізми-інтенсифікатори, в яких відбилась така етнопсихо- логічна риса нашої духовності як ласкавість [див.: 5; 6]. Так, при шанобливо-ввічливому проханні Леся Українка іноді послуго- вувалася епістолярним фразеологізованим словосполученням- інтенсифікатором прошу Вашої ласки: „Написала я і п. Якобов- ському листа, дала відправити, і мені його загубили, може, напишу другого, але все ж прошу Вашої ласки, перепросіть його від мене за зволікання” (до О. Кобилянської) [9, 134]. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Мовна концептосфера Лесі Українки 311 Особливо частотними синонімічними фразеологізмами- інтенсифікаторами в епістолярній ґречності авторки були такі традиційні вирази, як-от: будьте ласкаві, коли Ваша ласка, з ласки Вашої, зробіть (вчиніть) ласку, будь ласка. Напр.: „Будьте ласкаві, добудьте мені адресу Павла Граба” (до М. Павлика) [9, 129]; «Якщо будете відповідати мені, то не забудьте, з ласки Вашої, поглянути десь по книгах за тим, чи є в якутській мові слово „воля” (liberte), що я колись Вас питала, – сей інтерес не зник для мене і тепер» (до А. Кримського) [10, 94–95]; „Просимо прислати відповідь, коли Ваша ласка, на адресу п.Старицького або Лисенка” (до О. Барвінського) [8, 224]; „Зробіть велику ласку, нагляньте особисто, щоб на 24 стор. було надруковано як слід (там з двох куплетів зроблено один і тим затерто значення віршів, бо діалог збився” (до В. Гнатюка) [9, 134]; „Піди, будь ласка, до Трегубова і скажи йому, що я застала Ольгу Федорівну здоровішою, ніж сподівалась, і вона зробила на мене враження таке, як завжди” (до О. Косач – сестри) [9, 227]. Як зазначає В. Кононенко, надзвичайно частотним словом чемності у галичан є дієслівна форма прошу (прошу дуже, рідко – прошу пана), „діапазон уживання якого навіть важко окрес- лити” [7, 28]. На семантику та особливості функціонування етикетно-ввічливої дієслівної форми прошу звертав увагу і Ю. Шевельов, який писав, що «принесена з Галичини форма прошу набуває значення не стільки прислівника чи, певніше, вставного слова, тотожного або близького значенням (хоч і дещо відмінного і семантичними нюансами, і емоційним забарвлен- ням), до слова „будь ласка”» [7, 28]. У листах українських інтелігентів, в тому числі Лесі Українки, етикетний вислів чемного прохання прошу за значенням та функцією лише тоді наближався до фразеологізму будь ласка як інтенсифікатора епістолярної ввічливості, якщо поєднувався з дієсловом у формі наказового способу: „Прошу, не забувайте мене і не лишайте без письм, а може, і я буду трохи акуратніша, ніж досі була” (до М. Павлика) [8, 91]. Якщо ж етикетна дієслівна форма прошу сполучалася з інфінітивом, то таке утворення слід розглядати як PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 312 епістолярне фразеологізоване словосполучення, яке виконувало роль не інтенсифікатора, а було мовним засобом вираження епістолярної ґречності: „Прошу від мене поздоровити пп. Стоць- ких і подякувати за обіцяну гостинність, а як я таки виберуся хоч восени до Черновець, то сподіваюся, що і тоді вони не відмовлять мені притулку в їх шановній господі” (до О. Коби- лянської) [10, 161]; „Крім того, я щиро інтересуюся сею справою і рада доложити до неї всякого старання, на яке лише можу здобутися, тому прошу не вважати мене цілком сторонньою людиною і вшанувати мене Вашим довір’ям” (до Ф. Колесси) [10, 252]. Епістолярне фразеологізоване словосполучення чемного прохання прошу (Вас) з метою посилення ввічливості у листах поетеси ускладнювалося прислівниками-інтенсифікаторами ду- же, щиро, а також іноді стилістично маркованим дериватом хорошенько: „Тому, прошу Вас дуже, напишіть мені, не гаючись, докладнішу відповідь” (до М. Павлика) [8, 301]; „Не мучте Ви себе стільки другий раз, щиро прошу Вас, дорогий товаришу, бо я виразно почуваю, як тяжко Вам сей натуралізм дається” (до А. Кримського) [10, 150]; „Прошу Вас хорошенько, аби-сьте протримали коректуру в передмові до нашого Гейне, нехай там швидше друкують та висилають нам в листах” (до І. Франка) [8, 136]. Частотним інтенсифікатором епістолярної ґречності пись- менниці був прислівник дуже, який нерідко повторювався: «Високоповажаний добродію! Дуже дякую Вам від себе і від імені мого чоловіка за надіслану книжку „Дум”» (до Ф. Колесси) [10, 350]; „Дуже буду Вам вдячна, якщо не забарите відповіді, – мені важно її знати скоріше, щоб не гаяти дорогого часу...” (до М. Аркаса) [10, 251]; „Вельмишановні Маріє Миколаївно і Борисе Дмитровичу! Дуже-дуже ми обоє вдячні Вам за авторські дарунки, а ще більше за пам’ять про нас” (до М. і Б. Грінченків) [10, 281]; „Дуже-дуже дякую Вам за відповідь та ще з такою доброю звісткою, аж мені світ миліший став!” (до Ф. Колесси) [10, 445]. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Мовна концептосфера Лесі Українки 313 З метою вираження прихильного ставлення до своїх ад- ресатів Леся Українка послуговувалася низкою синонімічних власне епістолярних етикетних фразеологізмів. Їх семантика у листах нерідко розширювалася і поглиблювалася за рахунок етикетних епітетів-інтенсифікаторів, виражених прикметниками. Однак сила вияву епістолярної прихильності, а отже, і ввічли- вості, значно посилювалася, якщо роль інтенсифікаторів викону- вали прикметники у формі найвищого ступеня порівняння: „З найвищою повагою зістаюсь” (до Василя Лукича) [8, 87]; „З най- більшою пошаною” (до М. Коцюбинського) [9, 228]; „З найглиб- шою повагою до Вас” (до І. Франка) [9, 283]. Особливо частот- ним у її листах був власне епістолярний фразеологізм „З пова- жанням”: „З найбільшим поважанням” (до В. Гнатюка) [9, 136]; „З найглибшим поважанням” (до А. Москви) [10, 269]; „З найщи- рішим поважанням” (до К. Панькевич) [10, 62] та (до Ф. Колес- си) [10, 267]; „...з правдивим і найглибшим поважанням” (до бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка) [10, 458]. Роль інтенсифікаторів ґречності в етикетній ситуації прохан- ня іноді виконували й фразеологізми релігійного змісту, у яких знайшла відображення така етнопсихологічна риса української ментальності як релігійність: „І, на ласку Божу, не забудьте прислати те, що прошу” (до М. Павлика) [8, 165]; „Коли дістати можна сі книжки без великого клопоту (може, Черняхівські дадуть, мабуть, у їх є), то пришліть, Бога для, а я обов’язуюся вернути, кому й коли скажете” (до Ф. Петруненка) [10, 382]; „Скажіть, на Бога, де я можу тих перводжерел здобути?” (до А. Кримського) [10, 395]. Прикметник уклінний (тобто шанобливо-чемний) як високо- частотний специфічно український інтенсифікатор епістолярної ввічливості ХІХ – початку ХХ ст. в етикеті листування Лесі Ук- раїнки трапляється зрідка: „Високоповажаний добродію! Зна- ючи, яку велику роль Ви граєте у всіх ділах Наукового товари- ства імені Шевченка, я звертаюсь до Вас з уклінним проханням вплинути на те, щоб товариство скоріше вшанувало мене відпо- PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 314 віддю на мій лист, де була пропозиція в справі видання кобзарських мелодій” (до В. Гнатюка) [10, 260]. Таким чином, визначальними рисами епістолярної ґречності Лесі Українки були шанобливість і делікатність, які досягалися використанням різноманітних інтенсифікаторів, серед яких виділяємо: а) етикетні епітети (ґречний, уклінний); б) етикетні лексеми (ґречність, ґречно, дуже, щиро); в) етикетні фразео- логізми (будьте ласкаві, з Вашої ласки, будь ласка, на ласку Божу та інші); г) епістолярні фразеологізовані словосполучення (прошу Вашої ласки); ґ) підрядні умовні речення (якщо Вам прийде охота і потреба писати та багато інших). Література 1. Аркушин Г. Л. Варіанти імені, жартівливі прізвиська, псевдоніми та криптоніми Лесі Українки // Дивослово.– 1995.– № 2.– С. 15–16. 2. Богдан С. Епістолярій Лесі Українки і мовленнєвий етикет українського народу // Укр. мова і літ. в шк.– 1993.– № 2.– С. 33–36. 3. Богдан С. „До когось любого, і дорогого, і славного...” (Семантико-синтаксичний феномен листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської) // Дивослово.– 1994.– № 2.– С. 15–19. 4. Богдан С. Етикетні формули прохання в епістолярії Лесі Українки // Богдан С. Мовний етикет українців: традиції і сучасність.– К.: Рідна мова, 1998.– С. 393–396. 5. Журавльова Н. „...Лиш о ласку вас благаю...” (Формули ввічливості з коренем ласк- в епістолярному стилі ХІХ – початку ХХ ст.) // Семантика мови і тексту: Зб. ст. VIII Міжнар. наук. конф.– Івано-Франківськ: Плай, 2003.– С. 183–189. 6. Журавльова Н. Ласкавість як важлива етнопсихологічна ознака українського епістолярного етикету ХІХ – початку ХХ ст. // Вісн. Черкас. ун-ту. Філологічні науки.– Вип. 78.– 2005.– С. 40–47. 7. Кононенко В. І. Регіональний аспект загальнонародного // Урок української.– 2002.– № 9.– С. 27–28. 8. Українка Леся Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 10: Листи (1876–1897).– К.: Наук. думка, 1978.– 542 с. 9. Українка Леся Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 11: Листи (1898–1902).– К.: Наук. думка,1978.– 478 с. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Мовна концептосфера Лесі Українки 315 10. Українка Леся Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 12: Листи (1903–1913).– К.: Наук. думка,1979.– 694 с. Zhuravlyova N. M. On Epistolary Courtesy of Lesya Ukrainka. Etiquette epithets, etiquette lexemes and different sorts of etiquette phraseologisms, used as courtesy intensificators in the epistolary of Lesya Ukrainka, are analysed in the article. Key words: courtesy, etiquette, intensificator, lexeme, epithet, phraseological unit, phraseological collocation, specific Ukrainian, essentially epistolary. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Дещо про епістолярну ґречність Лесі Українки

Репозитарії

Схожі ресурси