Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки)
Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію предикатності) та функціональне застосування прикметника як периферійної частини мови у нетипових синтаксичних п...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17959 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) / М. Фенко // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 383-390. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-17959 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-179592011-03-13T12:03:51Z Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) Фенко, М. Граматичні параметри текстів Лесі Українки Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію предикатності) та функціональне застосування прикметника як периферійної частини мови у нетипових синтаксичних позиціях. The article is devoted to the investigation of the problem of functionalcategorical characteristics of the adjective in semantic-syntactic sentence structure. It deals with the semantic-syntactic category of the adjective (category of predicativity) and functional usage of the adjective as the part of speech in untypical syntactic positions. 2008 Article Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) / М. Фенко // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 383-390. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0050 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17959 821.161.2 – 1.08 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Граматичні параметри текстів Лесі Українки Граматичні параметри текстів Лесі Українки |
| spellingShingle |
Граматичні параметри текстів Лесі Українки Граматичні параметри текстів Лесі Українки Фенко, М. Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) |
| description |
Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію предикатності) та функціональне застосування прикметника як периферійної частини мови у нетипових синтаксичних позиціях. |
| format |
Article |
| author |
Фенко, М. |
| author_facet |
Фенко, М. |
| author_sort |
Фенко, М. |
| title |
Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) |
| title_short |
Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) |
| title_full |
Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) |
| title_fullStr |
Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) |
| title_full_unstemmed |
Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) |
| title_sort |
прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості лесі українки) |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Граматичні параметри текстів Лесі Українки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17959 |
| citation_txt |
Прикметник у структурі категорії предикатності (на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки) / М. Фенко // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 383-390. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT fenkom prikmetnikustrukturíkategoríípredikatnostínamateríalípoetičnoítvorčostílesíukraínki |
| first_indexed |
2025-07-02T19:05:13Z |
| last_indexed |
2025-07-02T19:05:13Z |
| _version_ |
1836563157334622208 |
| fulltext |
Граматичні параметри текстів Лесі Українки
383
УДК 821.161.2 – 1.08
Марія Фенко
ПРИКМЕТНИК У СТРУКТУРІ
КАТЕГОРІЇ ПРЕДИКАТНОСТІ
(на матеріалі поетичної творчості Лесі Українки)
Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів
прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто
семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію преди-
катності) та функціональне застосування прикметника як периферійної
частини мови у нетипових синтаксичних позиціях.
Ключові слова: категорія, прикметник, речення, синтаксична оди-
ниця, семантико-синтаксична структура речення, предикатність, суб-
станціальність, валентність, звертання, об’єкт, суб’єкт, предикат.
Повільно обертається диск історії. Спочатку тільки шум…
Потім, мов крізь бурю, мов крізь товщу різноманітних історич-
них зрушень,– крізь віки звучить сильний поетичний голос Лесі
Українки. Перші невмирущі звуки того дивного голосу прозву-
чали у вірші „Надія”, яким дев’ятирічна дівчинка відгукнулась
на тодішню несправедливість, її раниме дитяче серце відчуло
горе і не могло мовчати, не могло лишитися байдужим до недолі
інших людей. Відтоді її голос поета-борця, поета-лірика,
вловлюючи від берегів Случі до Дніпра „плач, і стогін, і
ридання”, став на захист інтересів народу. Той голос силою
звучання був здатний запалювати в людських серцях „блискучу
іскру Прометея” – нездоланний дух боротьби – і освітлювати
народові ідеали свободи й правди. Чистий, ніжний і сумний,
суворий і гнівний – звучить він і сьогодні неповторними
акордами з рядків її вогненної громадянської і зворушливо-
інтимної лірики, філософсько-психологічних, безкомпромісно-
пристрасних поем і драматичних творів, чарівної прози й
блискучих літературно-критичних та публіцистичних статей,
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
384
численних високохудожніх перекладів, він живе і в „дзеркалі її
душі” – епістолярії.
Академік Олександр Білецький в одній зі статей про поетесу
назвав її „голосом світового звучання”. Дійсно, адже Леся Ук-
раїнка лишила нам у спадок новаторську, оригінальну, невми-
рущу поезію та драматургію, яка житиме у віках і нестиме
поетичне слово правди та любові нащадкам.
Спадщина Лесі Українки має цінність не лише для літера-
турознавців, вона є неоціненним скарбом і для мовознавчих до-
сліджень. Адже оригінальність її мови, нетрадиційність синтак-
сичних конструкцій та широкий діапазон різноманітних мовних
засобів змушує дослідників до наукових пошуків, до заглиблен-
ня у сутність кожного синтаксичного явища.
Наша стаття має на меті дослідити функціональні можли-
вості прикметника як периферійної частини мови у структурі
категорії предикатності, а матеріалом наукового пошуку служи-
тиме поетична спадщина Лесі Українки.
Як відомо, семантико-синтаксичні категорії неоднорідні за
граматичною природою і характеризують об’єктивний та су-
б’єктивний зміст речення. До категорій об’єктивного семантико-
синтаксичного змісту належать категорії субстанціальності (пре-
дметності) та предикатності (ознаковості). Ці категорії як надка-
тегорійні явища української мови розподіляються на менші вели-
чини, так звані підкатегорії.
Більшість вітчизняних дослідників стверджують, що кате-
горія предикатності ґрунтується на здатності частин мови здій-
снювати функцію предиката речення [1, 2, 7]. В історії лінгвіс-
тики можна простежити, що поняття предикатності тісно
пов’язане, а іноді його навіть ототожнюють, з поняттям преди-
кативності. Проте з цим слід не погодитись, адже предикатність
речення полягає, насамперед, у його організації навколо преди-
ката і в суб’єктно-предикатному членуванні, а предикативність –
у віднесенні змісту речення до реальної дійсності.
Предикат та його семантичне значення виступає централь-
ною величиною категорії предикатності. До того ж значення
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Граматичні параметри текстів Лесі Українки
385
цього предиката не може бути довільним, а повинне вказувати на
ознаку (вона маленька), стан (їй сумно), ставлення до інших
предметів (Олег мудріший за Петра) і т. ін. Власне категорій-
ність предиката створюють значення, закладені в основних
поняттєвих категоріях із проекцією їх представлення мовними
одиницями. У традиційній лінгвістичній науці побутує думка,
що формальним вираженням предиката речення виступає дієсло-
во. Проте дієслово як лексико-граматична категорія репрезентує
лише одну із семантичних (хоч і найпоширенішу) ознак преди-
ката. Будучи семантично рівнозначною, така ознака може
реалізуватися іншими лексико-граматичними розрядами, які
можуть запозичувати ознакові предикатні функції.
Прикметник – це одна з периферійних частин мови, яка
позначає ознаку предмета, має зумовлені опорним іменником
словозмінні категорії роду, числа й відмінка, функціонує в
реченні як формально-синтаксичний приіменниковий другоряд-
ний член речення і як семантико-синтаксичний атрибутивний
компонент (атрибутивна синтаксема) та може виконувати
комунікативну функцію теми чи реми [1, 121].
Щодо синтаксичної позиції прикметника, то вона регла-
ментується порядком слів у реченні. В. В. Виноградов зауважує,
що прикметники, які розміщені у препозиції, функціонують у
ролі означення, а ті ж прикметники у постпозиції – у ролі
предиката речення, наприклад: Тихий вечір і Вечір тихий [1, 125].
Загалом синтаксичний критерій встановлює функціональні межі
кожної з частин мови як з формально-синтаксичного, так і з
семантико-синтаксичного погляду.
За семантичною сутністю предикати семантико-синтаксич-
ної структури речення можуть поділятися на класи (семантичні
типи предикатів), що є яскравим вираженням категорії предикат-
ності. Загалом предикатність як надкатегорія поділяється на:
грамему предиката дії, грамему предиката стану, грамему преди-
ката якості, грамему предиката кількості і т. ін. [7, 127–144].
Основною семантичною характеристикою прикметника є те,
що він виражає ознаку предмета, його якість (внутрішню суть).
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
386
Предикативна функція прикметника є, звісно, вторинною
(нетиповою) щодо його частиномовної природи, проте прикмет-
ник як повнозначна периферійна частина мови може реалізову-
вати себе як предикат речення. При цьому прикметник зазнає
функціональних, семантичних та категорійних модифікацій.
Так предикати якості, функціонуючи в реченнєвій структурі,
позначають постійну, внутрішню, незмінну ознаку певного
предмета (об’єкта-суб’єкта думки). Відмінність прикметнико-
вого предиката якості полягає в тому, що якість предмета не
з’являється подібно до дії чи процесу, не несе ознаки фазовості, а
навпаки – супроводжує предмет постійно, виступає його
внутрішньою властивістю та своєрідною відмінністю від інших
типових предметів, наприклад: Місяць яснесенький… Промінь
тихесенький…; Тяжка годинонька! Гірка хвилинонька!; Лагідні
веснянії ночі зористі!; Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті;
…чари потужні весняні…; Зорі… то лагідні…то палкії…;
Розпачлива, сумна, одинокая зірка ясная…; Конвалія біла…;
…думи глибокі…;…гіркі сльози – спільні…; Летючі зорі, тиха
літня ніч… Уривчаста, палка, завзята річ…; Ті промені горді,
ясні, золотії…; Солодкі речі або тихі жалі…; Був ясний день,
веселий, провесняний… Унаслідок функціонування прикметника
в атипових для нього позиціях він набуває нових категорійних
ознак, які через послаблення визначальних семантико-синтак-
сичних та формально-синтаксичних характеристик модифікують
функціональні можливості прикметника як частини мови і вста-
новлюють його якісно нову спеціалізацію на вираженні
предикатів якості. Проте крім звичайних предикатів якості, що є
виразниками простої статичної ознаки предмета, наприклад:
Ранок був тихий, пишний, теплий…; Нічка тиха і темна була;
Була весна весела, щедра, мила; Одинокая зірка ясна…; Година
сумна; Всі квіти розкішні…; Азалії є запашні…; Ох, сльози
палкі…; Страшний той гук, потужний і величний…; Той самий
погляд довгий, роздумливий…; Високеє і темнеє склепіння…; Та
сон був короткий, можна виділити ще дві групи предикатів
якості: порівняння та міри якості (міри ознаки), що
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Граматичні параметри текстів Лесі Українки
387
безпосередньо стосуються семантичного навантаження власне-
прикметника як виразника ознаки предмета.
У монографії „Структура синтаксичних категорій”
М. В. Мірченко виділяє дванадцять основних лексико-граматич-
них груп на позначення власне-якості: 1) кольори і відтінки
(зелений, червоний, смарагдовий, синій); 2) смакові вияви
(солодкий, смачний, гіркий, солоний); 3) звукова гама (дзвінкий,
тихий, шумний); 4) масть (вороний, гнідий, рижий); 5) дотик
(гострий, тупий); 6) вага (легкий, важкий); 7) розмір (великий,
малий); 8) вік (старий, молодий); 9) риса характеру (ніжний,
добрий, гордий, лагідний); 10) фізичні чинники (худий, здоровий,
хворий, товстий); 11) зовнішня форма (круглий, квадратний,
прямий, овальний); 12) внутрішні і зовнішні риси (гарний,
поганий, багатий, щедрий) тощо [7, 137–138].
Щодо предикатів якості порівняння, то вони, функціонуючи
у реченнєвій структурі, відкривають дві валентні позиції –
суб’єкта і об’єкта порівняння, наприклад: Я подібний до … бать-
ка; …подібна небу і землі. Саме ці двовалентні предикати якості
визначають ознаку шляхом її ідентифікації з ознакою іншого
предмета або істоти. Вони можуть вказувати на часткову
спільність ознак у двох порівнюваних предметах, тобто на їх
подібність, схожість. До них належать прикметники: подібний,
схожий, наприклад: Вона була чудово гарна, схожа на Матір
Божу… Досить часто такі предикати якості репрезентують
повний збіг ознак предметів або ж їх повну відповідність, серед
них виділяємо такі прикметники: однаковий, аналогічний,
відповідний, тотожний і подібні, наприклад: Брат однаковий з
сестрою.
Проте серед предикатів якості, що визначають ознаку
способом порівняння з ознакою іншого предмета, найпоказовіше
представлені ті, які вказують на нетотожність, відмінність ознак
предметів. Переважна їх більшість – це прикметники з часткою-
префіксом не- (несхожий, нетотожний, неоднаковий, невідпо-
відний), а також прикметники відмінний та різний, наприклад: Як
несхожі голуб і голубка…; Різні долі і недолі…
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
388
Слід підкреслити, що ці предикативні прикметники (зі зна-
ченням схожості, подібності або ж відмінності) належать до тих
прикметникових предикатів, які характеризуються переважним
використанням у присудковій позиції. Саме у зв’язку із закріп-
ленням у присудковій функції вони максимально наблизилися до
типової предикатної сполучуваності (яскраво представляють
семантико-синтаксичну категорію предикатності).
Як уже зазначалося, предикати якості містять також форми
для вираження міри ознаки. Ознака предмета залежно від
ступеня її вияву може бути як недостатньою, так і надмірною,
наприклад: жовтуватий, темнуватий, зеленавий, солодкуватий;
височенний, старезний, довжелезний, премудрий, прадавній,
правічний, надчутливий та інші. У зазначених формах маємо
поєднання предикатів, один з яких (головний) несе семантичне
навантаження власне-ознаки, а другий (супровідний) видозмі-
нює цю ознаку в напрямку інтенсивності або ж послабленості її
вияву. Також в сучасній українській мові наявні аналітичні
форми ступеня вияву якості, що утворюються з допомогою
аналітичних елементів типу трохи, дуже, ледве, зовсім, надто,
наприклад: Вона була надто бліда; Рута зелененька…; Сі круглії
вежі й високії мури – Страшні та суворі, непевні, понурі…; Огні
незліченні, та стрічки огненні… Величнеє море таємне…
Щодо предикатів співвідносної міри якості, то їх семантика
реалізується з допомогою синтетичних та аналітичних форм
прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння прикмет-
ників. Вони представляють ознаку предмета у порівнянні з
іншими за найбільшим її виявом, наприклад: …І страшніші, ніж
сонні кошмари…; Дорога довша, ніж життя…; Смутні мої
думи, смутніші…; Фелахи, парії щасливіші від нас….
Ступеньовані предикати якості мають двовалентну спро-
можність приєднувати суб’єктно-об’єктні актанти. Ступеньо-
ваність може утворюватися з допомогою аналітичних форм
більш, найбільш або менш, найменш. Ці предикати (з більшим
або меншим ступенем ознаки) варто сприймати як окремий клас
слів, адже їх семантичне наповнення, структура власне слів, а
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Граматичні параметри текстів Лесі Українки
389
також валентна рамка є відмінними, наприклад: Слова все більш
смутніші від одчаю…; Відгуки найменш привітні з…; Смерть
найбільш жадана річ… [7, 138].
Отже, предикатність – це семантико-синтаксична категорія,
властива реченню як певному мовленнєвому та мовному
утворенню. Суть предикативності як категорійного явища
ґрунтується на функціональній специфіці мовних ресурсів пред-
ставляти домінанту в реченнєвій структурі. Предикатність – це
семантична сутність, запрограмована системними відношеннями
у міжкомпонентній структурі речення. Це семантико-синтак-
сична надкатегорія, узагальнене абстрактне поняттєве явище
віртуального реченнєвого рівня.
Література
1. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія
української мови.– К.: Університет. Вид-во „Пульсари”, 2004.– 398 с.
2. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис.– К.:
Наук. думка, 1993.– С. 110–125.
3. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному
аспекті.– К.: Наук. думка, 1988.– 256 с.
4. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису.– К.:
Наук. думка, 1992.– 222 с.
5. Костусяк Н. М. Категорія ступенів порівняння прикметників і
прислівників.–Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Ук-
раїнки, 2002.– 179 с.
6. Українка Леся. Поезії. Поеми.– К.: „Дніпро”, 1989.– 500 с.
7. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій.– Луцьк:
РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001.– 340 с.
8. Сучасна українська мова: Синтаксис / За ред. І. К. Білодіда.– К.:
Наук. думка, 1972.– 515 с.
Fenko M. J. The Adjective in the Structure of Category of
Predicativity.
The article is devoted to the investigation of the problem of functional-
categorical characteristics of the adjective in semantic-syntactic sentence
structure. It deals with the semantic-syntactic category of the adjective
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
390
(category of predicativity) and functional usage of the adjective as the part of
speech in untypical syntactic positions.
Key words: category, category of valency, category of predicativity,
category of substantivity, unit, semantic-syntactic structure of the sentence,
object, subject.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|