Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України"

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автори: Юсов, С., Булгакова, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179699
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України" / С. Юсов, О. Булгакова // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 224-225. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-179699
record_format dspace
spelling irk-123456789-1796992021-05-31T01:26:12Z Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України" Юсов, С. Булгакова, О. Хроніка 2019 Article Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України" / С. Юсов, О. Булгакова // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 224-225. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179699 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Юсов, С.
Булгакова, О.
Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України"
Український історичний журнал
format Article
author Юсов, С.
Булгакова, О.
author_facet Юсов, С.
Булгакова, О.
author_sort Юсов, С.
title Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України"
title_short Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України"
title_full Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України"
title_fullStr Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України"
title_full_unstemmed Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України"
title_sort круглий стіл "30-річчя створення народного руху україни"
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2019
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179699
citation_txt Круглий стіл "30-річчя створення Народного руху України" / С. Юсов, О. Булгакова // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 224-225. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT ûsovs kruglijstíl30ríččâstvorennânarodnogoruhuukraíni
AT bulgakovao kruglijstíl30ríččâstvorennânarodnogoruhuukraíni
first_indexed 2025-07-15T18:38:23Z
last_indexed 2025-07-15T18:38:23Z
_version_ 1837739230527225856
fulltext Український історичний журнал. – 2019. – №6 святослАв юсов (Київ), оКсАнА булгАКовА (Київ) КРУГЛИЙ СТІЛ «30-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ» Захід відбувся 10 жовтня 2019 р. в актовій залі Інституту історії України НАН України. Заявлені дев’ятнадцять тем виступів охоплювали широкий спектр про- блем. Тематичні напрями, винесені на обговорення, були покликані розкрити роль і місце НРУ в історії й історіографії України. У заході взяли участь в основному співробітники Інституту історії України НАНУ. Прийшли послухати виступи та дискусію кількадесят охочих із-поміж на- уковців, аспірантів названого інституту і студентів Національного педагогічного уні- верситету ім. М.Драгоманова. Роботу круглого столу відкрив директор Інституту історії України НАН України академік НАНУ Валерій Смолій. У своєму вступному слові він наголосив, що поява НРУ – феномен, який зародився на вітчизняному державному полі. У процесі свого існування Рух еволюціонував від громадської організації, котра існувала в рамках радянсько-партійної системи координат, до політичної партії з набуттям незалеж- ності України. НРУ відіграв величезну роль у конструюванні державотворчих про- цесів. Також важливим було те, що саме Рух започаткував формування спільної іс- торичної пам’яті українців. Модератором наукового заходу був завідувач відділу історії України другої поло- вини ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Віктор Даниленко (д-р іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України). На початку засідання він зазначив, що НРУ акумулював усі тодішні суспільні настрої в республіці. Він був започаткований як Народний рух України за перебудову, але зі зростанням революційної активності людей перетво- рився на опозиційну до влади силу. Згодом провідною ідеєю Руху стала боротьба за незалежність. В.Даниленко задав учасникам круглого столу мотиваційне для дис- кусії запитання: чи виконав НРУ покладені на нього завдання? Виступи виголосили представники Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький, Степан Віднянський, Василь Марочко, Сергій Кот, Людмила Ковпак, Галина Денисенко, а також Андрій Кудряченко (Інститут всесвітньої історії НАН України), Василь Деревінський (Київський національний університет будівництва й архітектури). Доповідь Станіслава Кульчицького (д-р іст. наук, проф.) присвячувалася ви- значенню місця НРУ в революції 1989–1991 рр. На рубежі 1988–1989 рр. у СРСР відбулася конституційна реформа. Вона теоретично поклала край диктатурі партій- них чиновників. Зокрема були такі революційні послаблення: дозволили голосува- ти, дозволили говорити (розпочалися мітинги), дозволили друкувати, було скасова- но цензуру. На думку доповідача, це була «революція розпаду». Адже радянський лад був унікальним. Держава занурювалась у суспільство радянською, партійною та вертикаллю держбезпеки. Зв’язків горизонтальних, незалежних від центру (тобто громадянського суспільства) не було. Зазначена конституційна реформа надала по- штовх таким зв’язкам. Почали виникати громадсько-політичні, екологічні та інші організації. В УРСР вони фактично злилися й утворили НРУ. Важливими тезами у виступі стали причини розпаду СРСР. На думку С.Кульчицького, першочергова Український історичний журнал. – 2019. – №6 Хроніка 225 серед них – економічна, адже в постіндустріальну епоху Радянський Союз так і не вступив, залишившись на рівні 1930-х рр. Андрій Кудряченко (д-р іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України) зробив спробу порівняння опозиційних рухів у східноєвропейських країнах та в УРСР наприкінці 1980-х рр. На його думку, гельсінський процес мав вплив як на Захід, так і на «соцта- бір». Його наслідками стало, зокрема, постання опозиційних рухів у Східній Європі. А зі зміною політичної ситуації у СРСР сформувалися аналоги й у радянських рес- публіках. В УРСР унаслідок аварії на Чорнобильський АЕС, про яку заговорили на Заході, а всередині країни замовчували, першим зародився екологічний рух. Степан Віднянський (д-р іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України) розглянув ре- ґіональні аспекти створення та діяльності НРУ. Більш конкретно він зупинився на огляді історії Закарпатської крайової організації. На момент її створення у краї вже були рухи антикомуністичного спрямування. Місцевою особливістю стало підкарпат- ське русинство, що політично було створене Кремлем. На реґіональному зрізі допо- відач показав, що рушійною силою НРУ стала інтеліґенція, яка переважала й на обласному з’їзді. Напрями діяльності Руху на Закарпатті були подібними до решти областей республіки: екологічні акції (забруднення територій відходами, вирубка лі- сів), просвітництво (мова, історія, символіка). С.Віднянський розглянув також перші масові мітинги, які відбулися 1989 р. в Ужгороді, Хусті, Мукачеві. Василь Марочко (д-р іст. наук, проф.) у своєму виступі «Народність НРУ: еволю- ційне та революційне у тактиці й стратегії дій» розглянув низку цікавих і малодослі- джених аспектів. Зокрема він доволі детально висвітлив проблематику соціального та кількісного складу як активу НРУ, так і рядових членів організації. У питанні соціального складу солідаризувався з С.Віднянським стосовно інтеліґентського ядра Руху в республіканському масштабі. Тезу про кількісний склад В.Марочко розглянув за допомогою компаративістського аналізу революційних рухів загалом. Так, зазви- чай, цілком достатньо, коли у соціально-політичному русі беруть участь не більше 7% населення. Подібно до А.Кудряченка В.Марочко також порівняв опозиційні рухи в Польщі й Литві («Солідарність» і «Саюдіс») з НРУ. Василь Деревінський (д-р іст. наук, проф.) у своєму виступі розкрив ряд аспектів діяльності лідера Руху, котрі стосувалися розбудови інформаційно-пресової служби організації. В.Чорновіл від початку брав дієву участь в її створенні, уважаючи ефек- тивну роботу запорукою міцності, чисельності та дієвості Руху, а також його здат- ності справляти організований, системний і цілеспрямований вплив на світогляд суспільства. Людмила Ковпак (канд. іст. наук) висвітлила питання екологічної безпеки в ідеології та політичній діяльності НРУ в період до проголошення незалежності України, а Галина Денисенко (канд. іст. наук) розглянула проблематику історичної пам’яті про Рух у контексті дослідження культурної спадщини. Через брак часу інші присутні учасники круглого столу не змогли виступити, проте мали можливість коментувати доповіді та взяти участь у дискусії. Варто зазна- чити, що практично всі учасники вказали на відсутність монографій, присвячених історії Народного руху України. Загалом дослідники, що взяли участь у роботі на- укового заходу, констатували перспективність подальших студій.