1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття

Мета дослідження. Пропонується погляд на відновлення Польської держави в 1918 р. як на доленосний, переломний історичний момент, але водночас тільки початок тривалого, історичного, тісно зв’язаного в єдине ціле процесу, учасниками якого ми зараз є. Методологія базується на основних принципах істори...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Менджецький, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2020
Schriftenreihe:	Український історичний журнал
Schlagworte:	Історичні студії До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179744
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття / В. Менджецький // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 38-45. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-179744
record_format	dspace
fulltext
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історичні студії До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР Історичні студії До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР
spellingShingle	Історичні студії До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР Історичні студії До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР Менджецький, В. 1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття Український історичний журнал
description	Мета дослідження. Пропонується погляд на відновлення Польської держави в 1918 р. як на доленосний, переломний історичний момент, але водночас тільки початок тривалого, історичного, тісно зв’язаного в єдине ціле процесу, учасниками якого ми зараз є. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Наукова новизна полягає в тому, що така пізнавальна перспектива дозволяє набагато глибше в порівнянні з попередніми підійти до інтерпретації окремих подій та явищ, що становлять історію Польщі за останні сто років. Іншим ефектом цієї перспективи буде можливість порівняльного аналізу різних історичних процесів, які відбуваються після 1918 р. в більш широкому масштабі, особливо в реґіоні Центрально-Східної Європи. Будь-яке велике явище в історії того чи іншого народу не можна належним чином відобразити з короткої перспективи, у вузьких хронологічних рамках, без широкого порівняльного контексту. Стверджується, що відновлення польської державності не було безумовним, а відбулося завдяки, з одного боку, сприятливій системі міжнародних сил, а з іншого – ефективній діяльності як у внутрішньому вимірі, так і на світовій арені новостворених державних установ та польської політичної спільноти, котра взяла на себе відповідальність за наслідки відновлення державної суб’єктності. У цьому сенсі листопадові дні 1918 р. розпочали нову реальність, творення якої триває по цей час. Висновки. Сучасний історик ясно усвідомлює, що 1918-й рік – це початок розбудови нової Європи, котра впродовж ХХ ст. пережила декілька драматичних і трагічних епізодів, які однак не можна виключити із загального історичного процесу. У цьому сенсі пробудження народів Центрально-Східної Європи, їх державотворчі прагнення 1917–1921 рр. перестають бути відірваними епізодами, а складаються в єдину масштабну картину. Історія польського та українського емансипаційного й державотворчого процесів, хоч і мають відмінності, а проте демонструють низку подібностей, досі не помічених в історіографії.
format	Article
author	Менджецький, В.
author_facet	Менджецький, В.
author_sort	Менджецький, В.
title	1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття
title_short	1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття
title_full	1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття
title_fullStr	1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття
title_full_unstemmed	1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття
title_sort	1918-й рік в історії польщі й україни з перспективи століття
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Історичні студії До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179744
citation_txt	1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття / В. Менджецький // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 38-45. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT mendžecʹkijv 1918jríkvístoríípolʹŝíjukraínizperspektivistolíttâ
first_indexed	2025-07-15T18:43:28Z
last_indexed	2025-07-15T18:43:28Z
_version_	1837739561851027456
spelling	irk-123456789-1797442021-06-08T01:26:35Z 1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття Менджецький, В. Історичні студії До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР Мета дослідження. Пропонується погляд на відновлення Польської держави в 1918 р. як на доленосний, переломний історичний момент, але водночас тільки початок тривалого, історичного, тісно зв’язаного в єдине ціле процесу, учасниками якого ми зараз є. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Наукова новизна полягає в тому, що така пізнавальна перспектива дозволяє набагато глибше в порівнянні з попередніми підійти до інтерпретації окремих подій та явищ, що становлять історію Польщі за останні сто років. Іншим ефектом цієї перспективи буде можливість порівняльного аналізу різних історичних процесів, які відбуваються після 1918 р. в більш широкому масштабі, особливо в реґіоні Центрально-Східної Європи. Будь-яке велике явище в історії того чи іншого народу не можна належним чином відобразити з короткої перспективи, у вузьких хронологічних рамках, без широкого порівняльного контексту. Стверджується, що відновлення польської державності не було безумовним, а відбулося завдяки, з одного боку, сприятливій системі міжнародних сил, а з іншого – ефективній діяльності як у внутрішньому вимірі, так і на світовій арені новостворених державних установ та польської політичної спільноти, котра взяла на себе відповідальність за наслідки відновлення державної суб’єктності. У цьому сенсі листопадові дні 1918 р. розпочали нову реальність, творення якої триває по цей час. Висновки. Сучасний історик ясно усвідомлює, що 1918-й рік – це початок розбудови нової Європи, котра впродовж ХХ ст. пережила декілька драматичних і трагічних епізодів, які однак не можна виключити із загального історичного процесу. У цьому сенсі пробудження народів Центрально-Східної Європи, їх державотворчі прагнення 1917–1921 рр. перестають бути відірваними епізодами, а складаються в єдину масштабну картину. Історія польського та українського емансипаційного й державотворчого процесів, хоч і мають відмінності, а проте демонструють низку подібностей, досі не помічених в історіографії. The purpose of this paper is to take a look at the restoration of the Polish state in 1918, as a turning point in its history, and at the same time as the beginning of long-term historical process which we are still participating in. The methodology is based on the basic principles of historicism, objectivity, multifactoriality and a comprehensive approach. Scientific novelty. This long-term, cognitive perspective allows a more comprehensive approach in comparison with previous research to understanding of the events that make up Poland’s history of the last hundred years. Another effect of this perspective is the possibility to conduct a comparative analysis of the various historical processes occurring after 1918 on a larger scale – especially in the East-Central Europe. The author believes that any significant phenomenon in the history of a nation cannot be depicted accurately from a shorttime perspective, in a narrow chronological framework, without a broader comparative context. The author argues that the revival of Polish statehood was not unconditional, but it was, on the one hand, due to a favorable system of international forces, and on the other hand, due to the effective activity, both domestically and internationally, by the newly created state institutions and the Polish political community, which took the responsibility for the consequences of the restoration of state subjectivity. In this meaning, the events of November 1918 created a new reality. This new reality has been created up to nowadays. Conclusions. A contemporary historian is clearly aware that 1918 is the beginning of the construction of a new Europe, which went through several dramatic and tragic episodes during the 20th century, which, however, cannot be excluded from the overall historical process. In this sense, the awakening of the nations of East-Central Europe, their state-building aspirations of 1917–1921 cease to be detached episodes, but they form a common large-scale picture. According to the author, although the history of the Polish and Ukrainian emancipation and state-making processes have differences, they appear to share a number of similarities not yet noticed in historiography. 2020 Article 1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття / В. Менджецький // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 38-45. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/uhj2020.02.038 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179744 94(477)«1918» uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України

1918-й рік в історії Польщі й України з перспективи століття

Institution

Ähnliche Einträge