Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти

Рецензія на книгу: Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти. – К.: Фоліант, 2020. – 472 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Даниленко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179759
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти / В. Даниленко // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 231-233. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-179759
record_format dspace
spelling irk-123456789-1797592021-06-08T01:26:37Z Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти Даниленко, В. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти. – К.: Фоліант, 2020. – 472 с. 2020 Article Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти / В. Даниленко // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 231-233. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179759 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії й огляди
Рецензії й огляди
spellingShingle Рецензії й огляди
Рецензії й огляди
Даниленко, В.
Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти
Український історичний журнал
description Рецензія на книгу: Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти. – К.: Фоліант, 2020. – 472 с.
format Article
author Даниленко, В.
author_facet Даниленко, В.
author_sort Даниленко, В.
title Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти
title_short Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти
title_full Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти
title_fullStr Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти
title_full_unstemmed Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти
title_sort мех н. одвічні слова української культури: словник з історії української літературної мови кінця хvііі – початку ххі ст.: базові концепти
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2020
topic_facet Рецензії й огляди
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179759
citation_txt Мех Н. Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти / В. Даниленко // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 231-233. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT danilenkov mehnodvíčníslovaukraínsʹkoíkulʹturislovnikzístorííukraínsʹkoílíteraturnoímovikíncâhvííípočatkuhhístbazovíkoncepti
first_indexed 2025-07-15T18:45:17Z
last_indexed 2025-07-15T18:45:17Z
_version_ 1837739667687997440
fulltext Український історичний журнал. – 2020. – №2 «Слово, як породіння Духа, безсмертне, й немає сили на його знищення», – такий вислів І.Огієнка, що став крилатим, обрала епіграфом до своєї книги професорка Наталія Мех. Слово – нетлінне та віч- не, витримує історичні бурі й незгоди, утримує в історичному часі та просторі народ. Це вогонь, но- сій національного духу народу. «Я тільки у слові жила», – пише Ліна Костенко. Слово виявляє сут- ність народу. Знання слова й бережливе ставлення до нього – запорука сили та могутності кожного народу, його національно-культур- ного, духовного поступу, нерозривної єдності з людством і цілим Усесвітом. Українська мова має дуже давню і складну історію. Склавшись у глибоких надрах народної культури Київської Русі, вона подолала нелегкий шлях розвитку й боротьби за існування та стала тим консолідуючим чинником, який нині цемен- тує націю, визначає її національно-культурне обличчя. Важливу роль у розвитку національної духовної культури відіграють словники – на сьогодні масовий жанр лінгвістичної літератури. Поява їх у великій кількості в куль- турному просторі України в останні десятиріччя засвідчує динамічність і природність розвитку мови як системи. Відповідно лексикографічні праці, представляючи одну з найцікавіших проблем лінгвістики, постійно залишаються в полі зору дослідників. У контексті сказаного значний інтерес становить рецензована праця. Передусім від- значу вдалу назву. По-перше, лінгвокультурологічно вартісні одиниці – «одвічні слова», що найширше пов’язані з культурою народу й відбивають специфіку його колективної сві- домості, привертають нині особливу увагу лінгвістів. По-друге, серед усіх синонімів слово «одвічне» найбільш точно відповідає змісту словника, його духовній наповненості. Словник «Одвічні слова української культури» Н.Мех – це логічне продовження її багаторічних досліджень слова ще від брошури «Семантичне поле зі значенням “слово- мова” у “Кобзарі” Тараса Шевченка» (1997 р.) та індивідуальних монографій «Структура лексико-семантичного поля “мова-слово” в українській поетичній мові ХІХ – початку ХХ ст.» (2001 р.), «Наскрізні концепти Григорія Сковороди» (2005 р.), «Інтерпретація концептів “слово”, “мова” в українській культурній традиції» (2008 р.), «Лінгво- культурологема Логос у науковій, релігійній та художній картинах світу» (2011 р.). Обговорення та подальше затвердження в 2019 р. нової редакції українського правопису у черговий раз актуалізувало суспільні та наукові дискусії про історич- ний розвиток української літературної мови. У таких умовах додаткової актуаль- ності набуває рецензований словник Н.Мех, в якому представлено фаховий аналіз наукових, релігійних, художніх текстів кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст. як інструмен- ту для послідовного вивчення історичної змінності літературної мови. Наукове видання має чітко виражену форму авторської лінгвокультурологічної рецепції базових концептів у лексикографічному та текстовому вимірах. Уведене меХ н. одВічні СлоВа УкРаїнСької кУльтУРи: СлоВник з іСтоРії УкРаїнСької літеРатУРної моВи кінця ХVііі – початкУ ХХі Ст.: базоВі концеп- ти. – к.: фоліант, 2020. – 472 С. Український історичний журнал. – 2020. – №2 232 Рецензії й огляди в лексикон поняття «одвічні слова» перебуває в тісних синонімічних зв’язках із та- кими лінгвокультурними одиницями, як «культурні концепти», «константи куль- тури» тощо. Показово, що авторка відверто визнає, що представлений лексикон, як і будь-який словник, є результатом суб’єктивного відбору одиниць. Структура праці Н.Мех продумана, логічно обумовлена. Вона складається з передмови, реєстру словника, трьох розділів: «Логосвіт», «Мікросвіт», «Макросвіт», алфавітного покажчика реєстрових одвічних слів, списку лексикографічних дже- рел, використаної літератури. Структура словника дала можливість авторці реалі- зувати її концептуальний задум і є результатом осмислення наукових, релігійних та художніх текстів літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст. як фрагментів лінгвокультури різних часових зрізів у міждисциплінарному вимірі. Реєстр одвіч- них слів, базових концептів української культури, структуровано з метою відо- браження їх текстової реалізації в діахронії та синхронії відповідно до історичної змінності й сучасного стану мовної свідомості, а також з урахуванням тенденцій у лексикографічній практиці. Джерельну базу праці Н.Мех становлять опубліковані словники, що містять українську лексику, одвічні слова української культури. Лексичні одиниці взяті авторкою із загальномовних тлумачних і перекладних лексикографічних джерел, до яких віднесено «Словарь росийско-український» (1893–1898 рр.; М.Уманець, А.Спілка), «Словарь української мови» (1909 р.; Б.Грінченко), «Словник українсько- російський» (1927 р.; А.Ніковський), «Російсько-український академічний словник» (1924–1933 рр.; А.Кримський, С.Єфремов), «Російсько-український словник» (1930 р.; О.Ізюмов), академічний «Словник української мови» в 11 т. (1970–1980 рр.), «Словник української мови» (2012 р.; В.Жайворонок). Видання загалом презентативні й ви- сокої наукової та інформативної вартісності. Зокрема «Словарь української мови» Б.Грінченка у ХХ ст. перевидавався вісім разів. А російсько-український академіч- ний словник, який було укладено в 1920-х рр. за редакцією академіків С.Єфремова і А.Кримського, професор Ю.Шевельов уважав неперевершеним за якістю. Блок «Словникова реалізація концепту» включає тлумачні та перекладні лекси- кографічні джерела, які є особливо знаковими та інформативними. Натомість блок «Текстова реалізація концепту» – послідовно групує використану широку та різноас- пектну джерельну базу на декілька часових зрізів: кінець ХVІІІ ст., ХІХ ст., кінець ХІХ – початок ХХ ст., ХХ ст., кінець ХХ – початок ХХІ ст. Кожен із них сприймається як певний мовний культурний пласт зі своєю системою цінностей і дозволяє простежити на конкретних текстових прикладах зміну аксіологічної рецепції досліджуваної про- блеми. В основі роботи – наукові, філософські, літературознавчі та історичні тексти, ре- лігійні (Біблія), богословські й художні тексти Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, П.Тичини, В.Сосюри, М.Рильського, М.Стельмаха, О.Гончара, Л.Костенко та ін. Багата й різностильова джерельна база дослідження, творче використання ме- тоду моделювання базових концептів української культури в текстах художнього, наукового та релігійного стилів літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст. дало змогу авторці зробити нові акценти у трактуванні поняття міжкультурної ко- мунікації, яка, зокрема, мотивує історичну змінність літературної мови. Реєстрові одиниці словника – концепти, згруповані в названі вище розділи, мають свої особливості. Так, концептосфера розділу «Логосвіт» представлена по- няттями, що пов’язані з духовною сферою, із вірою та моральністю людини. Розділ Український історичний журнал. – 2020. – №2 233Рецензії й огляди охоплює наскрізні концепти релігійної картини світу «ангел», «Бог», «благодать», «віра», «душа», «дух», «істина», «любов», «правда», що функціонують у літературній мові в текстах різних часових зрізів. Концептосфера розділу «Мікросвіт» представлена поняттями, що пов’язані з людиною, її діяльністю. Розділ охоплює такі одвічні слова, як «батько», «мати», «баба», «дід», «дочка», «син», «дитина» тощо. Концептосфера розділу «Макросвіт» представлена поняттями, що пов’язані зі світом загалом. Розділ цілком логічно поділено на два підрозділи: «Природа» (по- няття «вода», «земля», «небо», «море» та ін.) та «Суспільство» (поняття «держава», «історія», «культура», «народ»). Усі ці поняття репрезентовані як у лексикографіч- них джерелах, так і в досліджуваних текстах різних часових зрізів. Простежено взаємодію стилів, їх певний взаємовплив, підкреслено явища переходу абстракт- них значень у конкретні та навпаки. Н.Мех справедливо наголошує на цінності культурних продуктів минулих сто- літь, а також на ролі видатних осіб, знакових історичних, культурних постатей у процесі формування сучасного розгалуженого культурно-інформаційного поля. Саме це поле, з одного боку, розширює горизонти нашого пізнання, а з іншого – дає можливість зануритися у глибини нашої історії та культури. Словник Н.Мех демонструє практичну реалізацію зв’язку наукової та освітньої площин життя суспільства. Сучасна освітня сфера потребує подібних лексикогра- фічних праць нового покоління, що виступають як своєрідні культурологічні дай- джести, ідеографічні лексикони, а також авторських словників, які формують уяв- лення про історію літературної мови та її стилів як феноменів, тісно пов’язаних із розвитком національної свідомості. Авторка справедливо констатує, що її словник не вичерпує означену проблему, тож варто продовжувати дослідження й урізнома- нітнювати джерела та реєстрові одиниці. Працю Н.Мех присвячено, як зазначалося, базовим концептам української лі- тературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст. Це важливо й цінно. Однак є надія, що дослідниця продовжить свою наукову роботу та заглибиться в більш ранні пе- ріоди історії української мови, «збільшить вік» її одвічних слів. Предметом уваги можуть бути відомі авторці словники живої української мови Лаврентія Зизанія (1596 р.), Памви Беринди (1627 р.) та ін. Вартий уваги і перший словник сучасної української мови, складений за- чинателем нової української літератури й нової української лексикографії І.Котляревським до його поеми «Енеїда», а також невеликий (понад 1 тис. слів) словник, виданий у Москві 1823 р. І.Войцеховичем. Загалом дослідження Н.Мех має новаторський та цілісний характер, важливе наукове й суспільне значення та заслуговує на високу оцінку. Історія становлення словників української літературної мови – незмінно актуальна для наукового світу тема. І поява кожної нової праці такого роду – це подія. «Одвічні слова…» – це од- вічність української історії, української культури й української мови. Словник, без сумніву, стане у пригоді науковцям, учителям, студентам. Віктор Даниленко член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст., Інститут історії України НАН України (Київ, Україна), viddil@email.ua