Єврейський рух опору в Україні: від контексту до концепту
Мета дослідження – комплексний аналіз публікацій з історії єврейського руху опору в Україні та його теоретичне осмислення. Методологія. Використано проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-системний методи, а також термінологізації, періодизації, актуалізації, класифікації, історіо...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179779 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Єврейський рух опору в Україні: від контексту до концепту / М. Слободянюк // Український історичний журнал. — 2020. — Число 3. — С. 66-79. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета дослідження – комплексний аналіз публікацій з історії єврейського руху опору
в Україні та його теоретичне осмислення. Методологія. Використано проблемно-хронологічний,
історико-порівняльний, історико-системний методи, а також термінологізації, періодизації, актуалізації, класифікації, історіографічного аналізу й синтезу. Наукова новизна полягає у виокремленні єврейського руху опору в Україні у самостійний об’єкт дослідження. На основі широкого кола джерел проаналізовано стан і перспективи студіювання теми, запропоновано періодизацію
вивчення проблеми й уточнення термінології. Викладено концептуальний погляд на місце єврейського опору в історії антинацистської та антифашистської боротьби. Наголошено на важливості
синхронізації категоріально-понятійного апарату при вивченні єврейського руху опору в Україні –
з одного боку, та руху опору в Україні загалом – з іншого. Проаналізовано основні історіографічні
етапи, визначено головні наукові центри студіювання проблеми, досягнуті результати. Висновки.
Наголошено на необхідності відрізняти опір євреїв від єврейського опору. Історіографію єврейського руху опору в Україні можна розподілити на два етапи: 1945–1991 рр. і з 1992 р. Після закінчення Другої світової війни радянська влада не дозволяла історикам займатися вивченням боротьби євреїв проти нацистського геноциду поза контекстом радянського підпільно-партизанського руху, тому вивчення теми відбувалося за межами СРСР. На другому історіографічному
етапі центр досліджень перемістився в Україну. Констатовано необхідність продовження процесу
контекстуалізації й концептуалізації єврейського руху опору в рамках загальноукраїнської історії.
Наголошено на визначальній ролі держави в освітній політиці та формуванні колективної пам’яті
про події Другої світової війни. Окреслено подальші напрями досліджень. |
|---|