Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні
Обґрунтовано, що відродження самодостатності економіки, промисловості потребує випереджаючого зростання національного машинобудування, удосконалення механізмів стимулювання розвитку, одним із яких є політика уряду у імпортозаміщенні шляхом локалізації виробництва. Розглянуто світовий досвід запрова...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179802 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні / І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька, О.А. Чорна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 37-51. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179802 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1798022021-06-11T01:26:12Z Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. Чорна, О.А. Маркетинг і логістика Обґрунтовано, що відродження самодостатності економіки, промисловості потребує випереджаючого зростання національного машинобудування, удосконалення механізмів стимулювання розвитку, одним із яких є політика уряду у імпортозаміщенні шляхом локалізації виробництва. Розглянуто світовий досвід запровадження заходів з локалізації. Досліджено труднощі впровадження заходів з локалізації виробництва в Україні. Обґрунтовано доцільність впровадження заходів уряду щодо локалізації виробництва продукції галузі машинобудування в процесі державних закупівель. Визначено, що протекціоністську політику щодо розвитку промислового сектору, зокрема локалізацію виробництва в теперішній час практикують майже всі країни світу, в першу чергу – розвинені. Локалізація виробництва розглядається у науковому колі з двох протилежних позицій: 1) як протекціоністський захід, який не сприяє економічному зростанню та заважає вільному руху товарів і капіталів; 2) як захід уряду щодо підтримки розвитку національного товаровиробника. Проаналізовано проєкти змін до нормативно правової бази у політиці імпортозаміщення: 1) Проєкт постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації пілотного проекту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» до 31 грудня 2021 року; 2) Проєкт змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості. Зважаючи на те, що Україна підписала ряд міжнародних договорів щодо вільної торгівлі, доведено, що слід більш детально визначити та обґрунтувати власні інтереси, захист національної і економічної безпеки, правомірність змін до закону та можливості їх впровадження в українське законодавство. Обґрунтовано гіпотезу про закріплення для України спеціального режиму на визначений термін та встановлення норм локалізації виробництва для державних закупівель. Обосновано, что возрождение самодостаточности экономики, промышленности требует опережающего роста национального машиностроения, совершенствования механизмов стимулирования развития, одним из которых является политика правительства в импортозамещении посредством локализации производства. Рассмотрен мировой опыт внедрения мероприятий по локализации. Исследованы трудности внедрения мероприятий по локализации производства в Украине. Обоснована целесообразность внедрения мер правительства по локализации производства продукции отрасли машиностроения в процессе государственных закупок. Определено, что протекционистскую политику по развитию промышленного сектора, в частности локализацию производства в настоящее время практикуют почти все страны мира, в первую очередь – развитые. Локализация производства рассматривается в научном сообществе с двух противоположных позиций: 1) как протекционистская мера, не способствующая экономическому росту и мешающая свободному движению товаров и капиталов; 2) как мера правительства по поддержке развития национального товаропроизводителя. Проанализированы проекты изменений в нормативно-правовую базу в политике импортозамещения: 1) Проект постановления Кабинета Министров «Некоторые вопросы реализации пилотного проекта по осуществлению закупок техники отрасли машиностроения с подтвержденной степенью локализации производства» до 31 декабря 2021 г.; 2) Проект изменений в Закон Украины «О публичных закупках» по созданию предпосылок для устойчивого развития и модернизации отечественной промышленности. Несмотря на то, что Украина подписала ряд международных договоров о свободной торговле доказано, что следует более детально определить и обосновать собственные интересы, защиту национальной и экономической безопасности, правомерность изменений в закон и возможности их внедрения в украинское законодательство. Обоснована гипотеза о закреплении для Украины специального режима на определенный срок и установлении норм локализации производства для государственных закупок. It is substantiated that the revival of self-sufficiency of the economy and industry requires the outpacing growth of national engineering, improvement of mechanisms to stimulate development, one of which is the government's policy on import substitution, including measures to localize production. The world experience of introduction of localization measures is considered. The difficulties of implementing measures to localize production in Ukraine have been studied. The expediency of introduction of measures of the government concerning localization of manufacture of production of branch of mechanical engineering in the course of public purchases is proved. It is determined that the protectionist policy on the development of the industrial sector, in particular the localization of production, is currently practiced by almost all countries of the world, primarily developed ones. The localization of production is considered in the scientific community from two opposite positions: 1) as a protectionist measure that does not promote economic growth and hinders the free movement of goods and capital; 2) as a government measure to support the development of national producers. The draft amendments to the regulatory framework in import substitution policy are analyzed: 1) Draft resolution of the Cabinet of Ministers "Some issues of implementation of the pilot project on procurement of machinery in the field of mechanical engineering with a confirmed degree of localization" until December 31, 2021; 2) Draft amendments to the Law of Ukraine "On Public Procurement" to create the conditions for sustainable development and modernization of domestic industry. Given that Ukraine has signed a number of international free trade agreements, it has been proved that it is necessary to define and substantiate in more detail its own interests, protection of national and economic security, legality of amendments to the law and the possibility of their implementation in Ukrainian legislation. The hypothesis of fixing a special regime for Ukraine for a certain period of time and establishing norms of localization of production for public procurement is substantiated. 2021 Article Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні / І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька, О.А. Чорна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 37-51. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-37-51 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179802 338.1:338.45:339:658 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Маркетинг і логістика Маркетинг і логістика |
| spellingShingle |
Маркетинг і логістика Маркетинг і логістика Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. Чорна, О.А. Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні Економічний вісник Донбасу |
| description |
Обґрунтовано, що відродження самодостатності економіки, промисловості потребує випереджаючого зростання національного машинобудування, удосконалення механізмів стимулювання розвитку, одним із яких є політика уряду у імпортозаміщенні шляхом локалізації виробництва.
Розглянуто світовий досвід запровадження заходів з локалізації. Досліджено труднощі впровадження заходів з локалізації виробництва в Україні. Обґрунтовано доцільність впровадження заходів уряду щодо локалізації виробництва продукції галузі машинобудування в процесі державних закупівель.
Визначено, що протекціоністську політику щодо розвитку промислового сектору, зокрема локалізацію виробництва в теперішній час практикують майже всі країни світу, в першу чергу – розвинені. Локалізація виробництва розглядається у науковому колі з двох протилежних позицій: 1) як протекціоністський захід, який не сприяє економічному зростанню та заважає вільному руху товарів і капіталів; 2) як захід уряду щодо підтримки розвитку національного товаровиробника.
Проаналізовано проєкти змін до нормативно правової бази у політиці імпортозаміщення: 1) Проєкт постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації пілотного проекту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» до 31 грудня 2021 року; 2) Проєкт змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості.
Зважаючи на те, що Україна підписала ряд міжнародних договорів щодо вільної торгівлі, доведено, що слід більш детально визначити та обґрунтувати власні інтереси, захист національної і економічної безпеки, правомірність змін до закону та можливості їх впровадження в українське законодавство. Обґрунтовано гіпотезу про закріплення для України спеціального режиму на визначений термін та встановлення норм локалізації виробництва для державних закупівель. |
| format |
Article |
| author |
Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. Чорна, О.А. |
| author_facet |
Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. Чорна, О.А. |
| author_sort |
Булєєв, І.П. |
| title |
Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні |
| title_short |
Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні |
| title_full |
Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні |
| title_fullStr |
Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні |
| title_full_unstemmed |
Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні |
| title_sort |
модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Маркетинг і логістика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179802 |
| citation_txt |
Модернізація промисловості шляхом імпортозаміщення та локалізації виробництва у машинобудуванні / І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька, О.А. Чорна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 37-51. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT bulêêvíp modernízacíâpromislovostíšlâhomímportozamíŝennâtalokalízacíívirobnictvaumašinobuduvanní AT brûhovecʹkanû modernízacíâpromislovostíšlâhomímportozamíŝennâtalokalízacíívirobnictvaumašinobuduvanní AT čornaoa modernízacíâpromislovostíšlâhomímportozamíŝennâtalokalízacíívirobnictvaumašinobuduvanní |
| first_indexed |
2025-07-15T18:54:49Z |
| last_indexed |
2025-07-15T18:54:49Z |
| _version_ |
1837740264141094912 |
| fulltext |
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
37
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
УДК 338.1:338.45:339:658 doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-37-51
І. П. Булєєв,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-7912-3649,
e-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua,
Н. Ю. Брюховецька,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-6652-4523,
e-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua,
О. А. Чорна,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0001-7262-1138,
e-mail: chorna@nas.gov.ua,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ШЛЯХОМ ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ
ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА У МАШИНОБУДУВАННІ
Постановка проблеми. Аналіз заходів подо-
лання криз в економіках розвинених країн свідчить,
що воно починається із машинобудування, яке за-
безпечує власне оновлення засобів виробництва та
інших галузей реального сектору економіки. Однак
у даний час цей шлях недостатньо використовується
в Україні. За даними Державної служби статистики
України, у 1990 р. на машинобудування припа-
дало 32,9% загального обсягу промислового вироб-
ництва. Останніми роками питома вага з реалізації
продукції машинобудування в обсязі промислової
продукції суттєво скоротилась: у 2008 р. становила
13,3%, у 2013 р. – 8,7, у 2019 р. – 7,6% [1].
В економічно розвинених країнах питома вага
машинобудування в продукції промисловості знахо-
диться в межах від 30 до 60%. У Німеччині цей по-
казник становить 53,6%, в Японії – 51,5, в Англії –
39,6, у Китаї – 35,4 [2, с. 11], в Угорщині – 49, у Сло-
венії – 36, у Південній Кореї – 34, у Росії – 20% [3].
Останніми роками питома вага з реалізації про-
дукції машинобудування в Україні в обсязі промис-
лової продукції суттєво скоротилась та у 2019 р. ста-
новила 7,6%, тоді як у світовій практиці вважається,
що технічне переоснащення промисловості мож-
ливе при розвитку машинобудування, обсяг реаліза-
ції якого у структурі промислового комплексу ста-
новить близько 30%.
За 8-10 років реальна ситуація на внутрішньому
та зовнішньому ринках демонструє згортання про-
позиції товарів вітчизняного виробництва, збіль-
шення імпортної складової в задоволенні внутріш-
нього попиту і, як наслідок, зростання від’ємного
сальдо зовнішньої торгівлі товарами промислової
групи, що стало національною проблемою еконо-
мічного розвитку. Так, у 2019 р. «рівень імпорту в
публічних закупівлях країни досягає 38% (по маши-
нобудуванню – 46%), тоді як у світі цей показник в
основному коливається в межах 4-8%» [4].
Науковці справедливо відмічають, що «потре-
би вітчизняної економіки в інвестиційних товарах
для валового нагромадження основного капіталу
майже повністю (на 86-99%) покриваються продук-
цією іноземних виробників (коди С26-С29). Масш-
табне використання закордонних машин та устатку-
вання спостерігається в усіх галузях, що свідчить
про майже цілковиту технологічну залежність на-
ціональної економіки від імпорту. Постачання ма-
шин, обладнання та механізмів; електротехнічного
обладнання (групи 84-85 УКТЗЕД) відбувається пе-
реважно з країн Азії (47% сукупного обсягу імпорту
товарів зазначених груп у 2019 р., у тому числі з Ки-
таю – 35%), європейських країн (43%, у тому числі
з Німеччини – 11%), СНД (6%, у тому числі з РФ –
4%). Засоби наземного транспорту, літальні апа-
рати, плавучі засоби (групи 86-89 УКТЗЕД) поста-
чаються з європейських країн (51%, у тому числі з
Німеччини – 16%), з країн Азії (22%, з них 10% – із
Японії), з країн Америки (14%, з них 12% – із
США)» [5, с. 14].
Відродження самодостатності економіки по-
требує випереджаючого зростання національного
машинобудування, удосконалення механізмів сти-
мулювання розвитку, зокрема у напрямі таких ви-
кликів сьогодення, як Індустрія 4.0, процесів інте-
лектуалізації, підвищення інтелектуальної складо-
вої виробництва власної продукції та послуг, тех-
нічного переоснащення і модернізації, впровад-
ження сучасних інформаційних технологій в усі
сфери управління національних промислових під-
приємств. Одним із важливих напрямків стимулю-
вання є політика уряду у імпортозаміщенні, зокрема
заходи з локалізації виробництва.
Утім, спроби уряду України рухатися у напрямі
захисту вітчизняного виробництва, пропонуючи по-
літику імпортозаміщення на основі локалізації ви-
робництва продукції машинобудування, зустріча-
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
38
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
ють протидію з боку міжнародних організацій-парт-
нерів та спричиняють жваву дискусію серед різних
експертів і дослідників, економістів і юристів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Причини деградації української промисловості,
шляхи її відновлення та модернізації активно до-
сліджуються науковцями, у тому числі Інституту
економіки промисловості НАН України на протязі
багатьох років. Серед останніх публікацій можна на-
звати низку фундаментальних робіт [6-11].
Одним із напрямків розвитку галузі машинобу-
дування вітчизняними науковцями названо реалі-
зацію політики імпортозаміщення. А. Мазаракі,
Т. Мельник вважають доцільність використання мо-
делі імпортозаміщуючої індустріалізації, для реалі-
зації якої необхідно активно залучати міжнародні
компанії та прямі іноземні інвестиції транснаціо-
нальних корпорацій. У цьому сенсі вони справед-
ливо вважають, що «держава повинна займатися по-
ліпшенням іміджу України для потенційних інвес-
торів» [3, с. 10-12].
Ю. Шипуліна, Т. Ващенко розглядають перед-
умови та механізм реалізації стратегії імпортозамі-
щення на рівні промислових підприємств. Ними за-
пропоновано організаційно-економічну схему впро-
вадження стратегії імпортозаміщення, зокрема ви-
значено напрями реалізації стратегії імпортозамі-
щення машинобудівного підприємства з метою під-
вищення його конкурентоспроможності [12].
О. Собкевич, Є. Бєлашова розкривають тенден-
ції у машинобудуванні України, системні проблеми
розвитку підгалузей, ринки продукції яких є най-
більш імпортозалежними. Ними обґрунтовано і за-
пропоновано заходи державної політики щодо реа-
лізації потенціалу машинобудування у стратегії ім-
портозаміщення [13].
І. Шовкун досліджує проблеми імпортозалеж-
ності української економіки та політику імпортоза-
міщення у різних країнах. Вона відмічає, що «ва-
гому частину функцій з обслуговування споживчого
та інвестиційного ринку виконують іноземні вироб-
ники, тоді як обробний сектор країни здебільшого
зайнятий виробництвом проміжної продукції, яка
залишається ще й основою його експорту (метали,
сировинно-мінеральні продукти, деревина і вироби
з неї, неорганічна хімія). … На внутрішньому ринку
товарів проміжного споживання віднедавна закріпи-
лася абсолютна перевага імпорту, особливо продук-
ції хімічної галузі, машинобудування, легкої про-
мисловості» [5, с. 14].
Питання локалізаційних бар’єрів у політиці
(Local Content Requirements, LCR, вимоги до локаль-
ного вмісту) у дослідженнях зарубіжних вчених
С. Стоун, Д. Флейг, Ф. Ван Тонгерен, Д. Мес-
сент [14; 15] вважають, що політика LCR може мати
певний позитивний ефект у короткостроковій пер-
спективі, втім підриває промислову конкуренто-
спроможність у довгостроковій перспективі; об-
ґрунтовують, що політика з локалізації згубно впли-
ває на економіки країн, які її запроваджують, зо-
крема країни, які накладають LCR, менше експорту-
ють в секторах, що не підпадають під дію LCR; про-
понують альтернативні варіанти політики.
К. Енкі [16] доводить, що заходи з локалізації
не ведуть до економічного зростання або розвитку
для країни, натомість вони дають зворотний ефект,
що призводить до зниження продуктивності, зрос-
тання споживчих цін та втрати інвестицій у місцеві
галузі.
Х. Дерингер, Ф. Еріксон, Ф. Лампрехт, Е. ван
дер Марель [17] досліджували, які країни найбільше
застосовують заходи з локалізації та оцінювали
вплив локалізації на економіки країн.
Вітчизняні дослідження питань імпортозамі-
щення на основі локалізації виробництва
І. Шовкун розкриває сутність вимог щодо лока-
лізації виробництва, економічні причини та форми
їх застосування, обґрунтовує ефективність політики
локалізації для забезпечення економічного розвитку
на прикладах її успішної реалізації в різних країнах,
досліджує світову практику узгодження вимог щодо
локалізації з правилами СОТ та обґрунтовує необ-
хідність проведення системних заходів з локалізації
виробництва в Україні. І. Шовкун вважає, що «реа-
лізація системних заходів з локалізації виробництва
є об'єктивною необхідністю для національного гос-
подарства та окремих видів промислової діяльно-
сті. … В Україні склалися об'єктивні передумови та
гостра економічна необхідність для формування
та реалізації системи заходів з локалізації вироб-
ництва. Період стихійного нарощування залежності
від імпорту має змінитися свідомим регулюванням
за допомогою системних заходів з локалізації ви-
робництва, що позитивно вплине на динаміку та
якість економічного зростання» [18, с. 48, 49].
І. Гужва наводить прогнозні оцінки економіч-
ного ефекту галузі машинобудування від застосу-
вання заходів з локалізації виробництва [19].
В. Медведєв досліджує можливості застосу-
вання в України заходів з локалізації виробництва та
обґрунтовує суперечливість методики оцінки, що
використовуються при визначенні економічного
ефекту від запропонованих урядом обмежень з ло-
калізації виробництва [20].
Наразі локалізація виробництва розглядається
у науковому колі з двох протилежних позицій: 1) як
протекціоністський захід, який не сприяє економіч-
ному зростанню та заважає вільному руху товарів
і капіталів; 2) як захід уряду щодо підтримки роз-
витку національного товаровиробника.
Втім дискусійним залишається питання, чи до-
цільним є впровадження заходів з локалізації в Ук-
раїні для модернізації виробництва та розвитку га-
лузі машинобудування. Відродження промислово-
сті, забезпечення конкурентоспроможності промис-
лових підприємств на внутрішньому і зовнішньому
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
39
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
ринках має стати одним із пріоритетів національ-
ного економічного розвитку країни. Це у свою чергу
стане підґрунтям до імпортозаміщення промислової
продукції в країні. Цим процесам має сприяти дер-
жава, створивши цілісну систему стимулювання, що
сприятиме підтримці та захисту промислових галу-
зей, зокрема машинобудування у напрямі Індустрії
4.0 у контексті розвитку внутрішнього ринку.
Відсутність стратегічного підходу до розвитку
внутрішнього ринку, розв'язання проблеми наси-
чення внутрішнього ринку товарами вітчизняного
виробництва, зокрема машинобудування на основі
якісної імпортозамінної продукції призвела до знач-
ного дисбалансу між попитом і пропозицією на ок-
ремих товарних ринках і може витіснити вітчизня-
ного виробника не тільки із зовнішнього, але і внут-
рішнього ринку. Все це потребує обґрунтованої по-
літики та заходів уряду у напрямі розвитку внутріш-
нього ринку, імпортозаміщення та локалізації виро-
бництва.
Метою статті є аналіз та обґрунтування заходів
щодо модернізації вітчизняної промисловості на ос-
нові розвитку машинобудування, імпортозаміщення
та локалізації виробництва.
Вимоги з захисту національних виробників ма-
ють давню історію. Локалізація виробництва вважа-
ється протекціоністською політикою, яка вимагає
від підприємств-імпортерів використання у вироб-
ництві продукції, що імпортується, товарів або пос-
луг вітчизняного виробництва.
Світовий досвід запровадження заходів
з локалізації
Локалізація використовується як розвиненими
країнами, так і країнами, що розвиваються. Напри-
клад, країни Латинської Америки намагалися роз-
ширити свої сектори, засновані на природних ре-
сурсах, а країни Азії все частіше намагалися вико-
ристати свою порівняльну перевагу у висококвалі-
фікованих трудомістких секторах. Розвинені країни
також стратегічно використовували локалізацію для
сприяння зростанню окремих галузей. У 1970-х ро-
ках Норвегія вперше запровадила локалізацію у
своєму нафтогазовому секторі. Відомим прикладом
є Закон США «Купуй американське» (Buy American
Act), прийнятий ще у 1933 р. Закон є досі чинним та
в нього періодично вносяться зміни.
Після фінансової кризи 2008 р. у світі спостері-
гається збільшення використання заходів з локаліза-
ції. Багато країн запровадили дискримінаційні тор-
гові заходи з метою підтримки вітчизняних підпри-
ємств. Такі заходи проводяться у рамках політики
державних закупівель.
Аналіз економічних систем свідчить, що лока-
лізація виробництва є достатньо поширеним інстру-
ментом для багатьох країн. Так, в Польщі «заходи з
локалізації виробництва вже давно використову-
ються на державному рівні. Китайська компанія
CRRC стала найбільшим в світі виробником заліз-
ничного транспорту саме завдяки локалізації. Спо-
чатку китайці висували умову – якщо ти хочеш
взяти участь в тендері на поставку залізничного
транспорту, то ти повинен локалізувати ряд деталей.
Вони поставили конкретну мету щодо забезпечення
створення всередині держави повного виробничого
ланцюжка. І в кінці кінців постачальники товару ви-
явилися всередині Китаю» [21].
Більшість розвинених країн використовують
протекціоністську політику, у тому числі локаліза-
цію, реалізують заходи захисту своїх виробників
при державних закупівлях. Так, в США держуста-
нови зобов'язані віддавати перевагу продукції, яка в
залежності від складності виробу містить від 40
до 80% місцевої складової. В Євросоюзі норми
щодо локалізації встановлюються Директивою
2014/25/ЄС щодо державних закупівель за багатьма
напрямками – від питної води до транспортних засо-
бів: замовник має право відхилити тендерні пропо-
зиції, якщо менше 50% їх вартості сформовано не в
країнах ЄС [4].
Із 2000 р. Узбекистан почав вводити державні
програми по локалізації виробництва. Ставка була
зроблена на виробництві імпортозамінної та екс-
портоорієнтованої продукції, за рівнем локалізації
не менше 36%. На даний час в країні реалізовано
2,8 тис. проєктів вартістю 5,5 млрд дол. Питома вага
локалізованих товарів у загальному обсязі промис-
лової продукції Узбекистану перевищує 20%. В ме-
жах політики локалізації створено галузь економі-
ки – автомобілебудування. Ще в 90-х роках в місті
Асака Андижанської області був побудований авто-
завод, на якому почався випуск автомобілів марки
Daewoo. Пізніше автозаводи були відкриті в Таш-
кенті, Хорезмі і Самарканді. На сьогодні в країні
виробляються легкові автомобілі марок Ravon,
Chevrolet, автобуси і вантажівки Isuzu, а також вели-
ковантажні автомобілі спільно з німецькою компа-
нією MAN (Maschinenfabrik Augsburg-Nürnberg,
Societas Europa – німецький автомобільний та маши-
нобудівний концерн належить концерну Volkswagen
AG). У 2019 р. в Узбекистані з конвеєрів зійшла
271 тисяча автомобілів [21].
Натомість в Україні автопром в 2019 р. працю-
вав на 2% від своєї потужності, вироблено трохи
більше 7 тис. автомобілів [21]. Виробництво авто-
транспортних засобів в 2019 р. становило всього
31% від рівня 2012 р. Рівень проникнення імпорту в
публічні закупівлі України досягає 38% (з машино-
будування – 46%), тоді як у світі цей показник в ос-
новному коливається в межах 4-8% [4].
За даними організації Global Trade Alert, на сьо-
годні найбільш активно впроваджують заходи з ло-
калізації Аргентина, Бразилія, Китай, Індія, Індоне-
зія, Росія, Саудівська Аравія та США (див. рисунок).
Одна Індія зараз використовує більше чверті гло-
бального застосування локалізації. Доцільно наве-
сти приклад Бразилії, яка після 2008 р. використовує
локалізацію у більшості основних галузей, таких
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
40
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Рисунок. Частка запроваджених проєктів з локалізації за країнами, % [17]
як ІКТ, енергетика, охорона здоров'я, медіа, страху-
вання, легка промисловість, машинобудування та ін.
Більш детальна інформація по країнам, які ма-
ють вимоги по локалізації наведено у джерелі [15,
с. 15, 79-100]. Так, у документі «Emerging Policy
Issues: Localisation Barriers to Trade», складеному
Організацією економічного співробітництва та роз-
витку (OECD) у 2015 р., в Україні було зазначено
2 документи: 2012 р. – Закон передбачає державні
стимули для виробництва електроенергії з альтерна-
тивних джерел, які застосовуються за умови, що
принаймні 15% вартості будівництва відповідного
об'єкта повинні складати матеріали, роботи та по-
слуги українського походження і 2013 р. – Закон
№ 11100 «Про державні закупівлі», відповідно до
якого передбачено підтвердження «власності ви-
робничих потужностей та/або сервісних центрів на
території України» для того, щоб претендувати на
тендери у державних закупівлях. Особливо виділя-
ються за кількістю законів, що містять обмеження з
локалізації США (23 обмеження), Індонезія (18 об-
межень), Бразилія (17 обмежень), Російська Федера-
ція (9 обмежень), Аргентина (7 обмежень) та ін.
Показовим прикладом є політика Китаю, яка
вимагає від іноземних підприємств створення спіль-
них підприємств з китайськими фірмами з мінімаль-
ною часткою 50%, що через декілька років залиша-
ється у власності країни. Це набуває додаткової
ваги, враховуючи те, що Китай нещодавно став
найбільшим автомобільним ринком у світі, який у
2016 р. виріс майже на 14%. Багато іноземних ком-
паній дотримуються цього правила, продукція спіль-
них підприємств складає до 80% іноземних компо-
нентів. Більшість усіх провідних автомобільних ви-
робників створили спільні підприємства в Китаї для
уникнення обмежень, введених для іноземних авто-
мобільних компаній на китайському ринку. Міжна-
родні виробники автомобілів є найбільш доміну-
ючими у сегментах легкових автомобілів [17].
Політика США також є показовою та відзнача-
ється запровадженням масштабних фіскальних про-
грам, особливо у період світових фінансових криз.
Так, Закон про відновлення та реінвестування Аме-
рики від 2009 р. (American Recovery and Reinvest-
ment Act of 2009 – ARRA, закон, який передбачає до-
даткові асигнування на збереження та створення ро-
бочих місць, інвестиції в інфраструктуру, енерго-
ефективність та науку, допомогу безробітним, дер-
жавну та місцеву фіскальну стабілізацію та на інші
цілі) включав положення, згідно з якими все залізо
та сталь, придбані за кошти ARRA, повинні вироб-
лятися в країні.
Таким чином, локалізація виробництва є про-
текціоністським заходом, який практикують як роз-
винені країни, так і країни, що розвиваються, для
підтримки галузей, які переживають становлення,
трансформацію та у періоди світових економічних
та внутрішніх криз.
Проєкти змін нормативно-правової бази
політики імпортозаміщення в Україні
З метою стимулювання розвитку виробництва
машинобудування урядом ініційовано локалізацію
машинобудівної продукції при державних закупів-
лях як інструмент промислової політики та розроб-
лено проєкт постанови Кабінету Міністрів «Деякі
питання реалізації пілотного проекту зі здійснення
закупівель техніки галузі машинобудування з під-
твердженим ступенем локалізації виробництва» до
31 грудня 2021 р. Проєктом постанови пропонується
0
10
20
30
40
Ча
ст
ка
в
ід
з
аг
ал
ьн
ої
к
іл
ьк
ос
ті
вп
ро
ва
дж
ен
их
L
CR
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
41
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
«затвердити Порядок визначення ступеня локаліза-
ції виробництва техніки галузі машинобудування,
яким встановлюється механізм визначення ступеня
локалізації виробництва техніки галузі машинобу-
дування та перелік техніки галузі машинобудування
для реалізації пілотного проекту» [22; 23].
Одночасно Комітет Верховної Ради з питань
економічного розвитку виступив з ініціативою за-
провадити зміни до Закону України «Про публічні
закупівлі» (законопроєкт №3739) щодо створення
передумов для сталого розвитку та модернізації віт-
чизняної промисловості [24].
Проєкт постанови Кабінету Міністрів «Деякі
питання реалізації пілотного проекту зі здійснення
закупівель техніки галузі машинобудування з під-
твердженим ступенем локалізації виробництва»
Даним проєктом постанови пропонується за-
провадити реалізацію до 31 грудня 2021 р. пілотного
проєкту зі здійснення закупівель техніки у галузі ма-
шинобудування з підтвердженим ступенем локалі-
зації виробництва1 (далі – пілотний проєкт), за ре-
зультатами якого Мінекономіки має підготувати
звіт та подати на розгляд Кабінету Міністрів Укра-
їни до 31 березня 2022 р. [26].
У пілотному проєкті планується установити
[23]:
для визначення найбільш економічно вигідної
тендерної пропозиції/пропозиції під час закупівлі
техніки галузі машинобудування, перелік якої за-
тверджений цією постановою, крім ціни або варто-
сті життєвого циклу, замовником застосовуються
критерій локалізації виробництва або інші критерії
оцінки разом з критерієм локалізації виробництва;
якщо крім ціни або вартості життєвого циклу
замовником застосовується тільки критерій локалі-
зації виробництва, його вартісний еквівалент або
питома вага у загальній оцінці тендерної пропози-
ції/пропозиції має становити 30 відсотків;
якщо крім ціни або вартості життєвого циклу
замовником застосовується критерій локалізації ви-
робництва разом з іншим (іншими) критерієм (кри-
теріями) оцінки, вартісний еквівалент або питома
вага критерію локалізації виробництва у загальній
оцінці тендерної пропозиції/пропозиції не може
бути нижчим, ніж 15 відсотків;
інформація щодо ступеня локалізації виробни-
цтва техніки галузі машинобудування міститься в
«Переліку техніки галузі машинобудування» [27] з
підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
Слід навести деякі положення, які містяться у
пояснювальній записці пілотного проєкту [26]:
– станом на сьогодні вимоги щодо локалізації
виробництва в Україні застосовуються, зокрема до
виробництва сільськогосподарської техніки та об-
1 Локалізація виробництва – це рівень виробництва техніки галузі машинобудування на митній території України
у собівартості виробленої продукції, що складає не менш як 35 відсотків [25].
ладнання. Машинобудівна продукція сьогодні ім-
портується, переважно з Китаю (у тому числі назем-
ний транспорт, електричні машини, котли). Так, за
підсумками 2018 р. імпорт склав 4,06 млрд дол.
США, за середньорічним курсом Національного
банку України, більше навіть, ніж реалізували свою
продукцію на внутрішньому ринку всі українські
виробники (3,8 млрд дол. США);
– практика використання вимог з локалізації
виробництва має місце в таких країнах, як США
(Buy America Act), Індія (Make in India), Китай, Ка-
нада, Норвегія, Бангладеш та ін.;
– реалізація постанови не потребує фінансу-
вання з державного чи місцевого бюджетів;
– реалізація акту матиме вплив на ключові інте-
реси таких зацікавлених сторін, як: учасники-рези-
денти та учасники-нерезиденти в розумінні Закону
Украйни «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на викладене у Проєкті постанови
Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації пілот-
ного проєкту зі здійснення закупівель техніки галузі
машинобудування з підтвердженим ступенем лока-
лізації виробництва» ( 1) Пояснювальна записка;
2) Перелік техніки галузі машинобудування для ре-
алізації пілотного проєкту; 3) Порядок визначення
ступеня локалізації виробництва техніки галузі ма-
шинобудування; 4) Аналіз регуляторного впливу до
проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Де-
які питання реалізації пілотного проєкту зі здійс-
нення закупівель техніки галузі машинобудування з
підтвердженим ступенем локалізації виробництва»)
не зовсім зрозуміло, як було створено перелік тех-
ніки галузі машинобудування для реалізації пілот-
ного проєкту; чи усі можливі обладнання та техніка,
передбачено у ньому; чи максимально враховано
внутрішній потенціал промислового виробництва.
Разом із цим, для національних виробників га-
лузі машинобудування дані вимоги можуть сприяти
конкуренції та дати стимул до інтеграції у міжна-
родні ланцюги створення вартості.
Законопроєкт №3739 комітету Верховної
Ради України з питань економічного розвитку,
зміни до Закону України «Про публічні закупівлі»
У разі затвердження змін до Закону України
«Про публічні закупівлі» брати участь у державних
закупівлях техніки машинобудування зможуть
тільки ті компанії, чий товар матиме підтверджений
рівень локалізації не нижче 25-40%. Передбача-
ється, що правила почнуть діяти для 88 груп товарів
упродовж 10 років вже з 1 січня 2021 р.
У результаті доопрацювання законопроєкту
після першого читання передбачається поступове
зростання частки локалізації: у 2021 р. планується
почати із 10%, у 2022 р. збільшити до 15%, у
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
42
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
2023 р. – до 20% і так далі, поки локалізація не до-
сягне 40%. І такою локалізація залишатиметься на
весь десятирічний строк дії закону [28].
Замовник здійснює закупівлю наступних това-
рів виключно у випадку, якщо ступінь локалізації їх
виробництва в Україні перевищує чи дорівнює вста-
новленій нормі. Зокрема, з 2021 р. – для комунальної
техніки – 25%; локомотивів – 30; міських, туристи-
чних, громадських автобусів, трамваїв, тролейбу-
сів – 35; пересувних бурових веж – 45; пожежних
транспортних засобів – 40% тощо.
Змінами до закону «Про публічні закупівлі»
передбачається завантажити вітчизняних машино-
будівників і стимулювати іноземні компанії розмі-
щувати в нашій країні виробничі потужності.
Органи законодавчої влади та їх представники
підтримують заходи щодо протекції національних
товаровиробників. Так, народний депутат, заступ-
ник голови парламентського комітету з економіч-
ного розвитку Дмитро Кисилевський справедливо
зазначає, що «український ринок відкритий для
будь-якого імпорту, Україна не дає преференцій
своїм виробникам при держзакупівлях, не надає по-
даткових пільг, немає пільгового або просто розум-
ного кредитування, немає експортного фінансу-
вання. Іноземні конкуренти отримують все або біль-
шість цих видів підтримки. Зрештою, доступ на екс-
портні ринки для українських виробників теж обме-
жений митами та іншими бар'єрами, вимогами лока-
лізації, сертифікаціями і всіма іншими інструмен-
тами, які використовують країни для захисту своїх
виробників» [21].
У даний час Проєкт Закону про внесення змін
до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо
створення передумов для сталого розвитку та мо-
дернізації вітчизняної промисловості прийнято в
першому читанні 21.07.2020 р. [29].
Зміни до закону «Про публічні закупівлі», що
стосуються локалізації, є механізмом підтримки на-
ціонального машинобудування, захисту економіч-
них інтересів національної і економічної безпеки.
Перепони до захисту національного виробництва
Серйозну стурбованість ініціативами Кабінету
Міністрів і парламентського комітету Верховної
Ради України з економічного розвитку щодо локалі-
зації висловив глава представництва Європейського
Союзу Матті Маасікас [30], назвавши вимогу про
локалізацію при держзакупівлях «істотним пору-
шенням» принципів рівного ставлення і недискримі-
нації у взаємній торгівлі.
Дійсно, проєкт змін до Закону України «Про
публічні закупівлі» щодо створення передумов для
1 Аcquis ЄС (з франц. – «доробок») – це надбання європейської інтеграції у політичній, правовій і економічній
сферах, яке будується на європейських спільних цінностях, визначених у статті 2 Договору про ЄС. У політичному
і правовому значенні – це комплекс прав і обов'язків держав-членів ЄС. Вони усі зобов'язані поділяти і дотримуватися
acquis ЄС, якщо не погоджено інакше [32].
сталого розвитку та модернізації вітчизняної про-
мисловості (законопроєкт №3739) дещо перечить
міжнародним зобов’язанням України. В Угоді про
асоціацію є окрема глава (Глава 8 «Державні заку-
півлі», Стаття 148) [31], яка присвячена державним
закупівлям та у якій зазначається: «Ця Глава перед-
бачає забезпечення взаємного доступу до ринків
державних закупівель на основі принципу націо-
нального режиму на загальнодержавному, регіо-
нальному та місцевому рівнях для державних кон-
трактів та договорів концесії у традиційних галузях
економіки, а також у комунальному господарстві.
Це передбачає послідовне наближення законодав-
ства України у сфері державних закупівель до acquis
ЄС1 у сфері державних закупівель, що супроводжу-
ватиметься інституційною реформою та створенням
ефективної системи державних закупівель на основі
принципів, якими регулюються державні закупівлі
Сторони ЄС, а також понять та визначень, встанов-
лених в Директиві 2004/18/ЄС Європейського Пар-
ламенту і Ради від 31 березня 2004 року про коорди-
націю процедур з проведення тендерів на укладення
контрактів на виконання робіт, постачання товарів
і надання послуг (далі – Директива 2004/18/ЄС) і Ди-
рективи 2004/17/ЄС Європейського Парламенту та
Ради від 31 березня 2004 року про координацію про-
цедур здійснення закупівель суб’єктами, що здійс-
нюють свою діяльність у водному, енергетичному,
транспортному та поштовому секторах (далі – Ди-
ректива 2004/17/ЄС)». Тобто, одним із принципів є
недискримінаційність.
На це вказує і Головне науково-експертне уп-
равління Апарату Верховної Ради України, даючи
Висновок на проєкт змін до Закону України «Про
публічні закупівлі», зауважуючи зокрема таке [33]:
– пропозиція проєкту у частині запровадження
вимоги щодо локалізації при публічних закупівлях
деяких товарів містить ризики невідповідності взя-
тим Україною міжнародно-правовим зобов'язан-
ням, насамперед, у сфері європейської інтеграції,
оскільки фактично встановлює дискримінаційні
умови для нерезидентів;
– пропонована форма підтримки вітчизняного
товаровиробника виглядає вразливою у контексті
позбавлення вітчизняних виробників відповідної
продукції дієвих стимулів щодо розвитку високо-
технологічного виробництва, що, у свою чергу, у
довгостроковій перспективі, тобто після десятиріч-
ного періоду застосування преференційного режиму
у сфері публічних закупівель містить ризик суттєвої
втрати (з відповідними наслідками) конкурентних
позицій у відповідних сегментах як на національ-
ному, так і, особливо, на зовнішніх ринках;
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
43
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
– у супровідних до проєкту документах від-
сутнє належне обґрунтування пропонованого у но-
вому п. 6-1 розділу X Закону переліку товарів, щодо
яких пропонується застосування вимоги щодо сту-
пеня локалізації, у тому числі й у частині наявності
конкуренції з виробництва вказаних товарів серед
національних виробників, фактичного ступеня лока-
лізації, терміну їх запровадження;
– відповідно до нової ч. 12 ст. 26 Закону пропо-
нується встановити «підтвердження відповідності
предмету закупівлі ступеня локалізації». При цьому,
згідно з абз. 2 нового п. 29-1 ч. 1 ст. 1 Закону ступінь
локалізації «визначається Уповноваженим органом
в порядку та за методикою, встановленою Кабіне-
том Міністрів України». Запропонований підхід
може вимагати додаткових витрат на фінансування
відповідного органу. Водночас належного фінан-
сово-економічного обґрунтування (включаючи від-
повідні розрахунки), відповідно до вимог ч. 3
ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ч. 1
ст. 27 Бюджетного кодексу України до проєкту не
надано. До того ж, необхідність підтвердження сту-
пеня локалізації може призвести до корупційних ри-
зиків при їх виданні.
Однак не з усіма пунктами цього висновку
можна погодитись, пам’ятаючи про необхідність
розвитку національного виробництва. Україна не
встановлює дискримінаційні умови для нерезиден-
тів. А на певний час вводить спеціальний режим для
імпортерів з метою стимулювання розвитку вітчиз-
няних галузей промисловості, які внаслідок систем-
них криз в країні опинились у занепаді.
Національне агентство з питань запобігання ко-
рупції (далі – Національне агентство) у висновку на
проєкт Закону України «Про внесення змін до За-
кону України «Про публічні закупівлі» щодо ство-
рення передумов для сталого розвитку та модерніза-
ції вітчизняної промисловості» відмічає, що «Закон
України «Про публічні закупівлі» закріплює правові
гарантії для проведення відкритих процедур закупі-
вель та добросовісної конкуренції учасників з ме-
тою економії бюджетних коштів. Об’єктивне та не-
упереджене ставлення до учасників процедур заку-
півель виключає будь-які форми дискримінації. На
противагу зазначеному, запропонований розробни-
ками проєкт Закону порушує зазначені правові
стандарти та містить корупціогенні фактори, які
унеможливлюють прийняття проєкту у поточній ре-
дакції». У висновку Національного агентства зо-
крема зазначено [34]:
1. Проєкт Закону передбачає застосування не-
цінового критерію у закупівлях продукції машино-
будування та преференції для окремих виробників.
2. Непрозорий механізм підтвердження відпо-
відності предмета закупівлі ступеню локалізації, не-
визначеність прав та обов’язків суб’єктів господа-
1 Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, професор Піттсбурзького університету, екс-міністр
розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
рювання, які мають намір підтвердити ступінь лока-
лізації власного виробництва, та порядку прийняття
рішень відповідальним органом влади створюють
умови для вчинення корупційних правопорушень.
3. Отримання підтвердження відповідності
предмета закупівлі ступеню локалізації є адмініст-
ративною послугою, порядок отримання якої має
бути врегульовано у проєкті Закону для мінімізації
корупційних ризиків.
4. Положення проєкту Закону мають бути уз-
годжені із міжнародно-правовими зобов’язаннями
України у сфері європейської та євроатлантичної ін-
теграції.
Щодо Проєкту постанови Кабінету Міністрів
України «Деякі питання реалізації пілотного
проекту зі здійснення закупівель техніки галузі ма-
шинобудування з підтвердженим ступенем локалі-
зації виробника» Національне агентство наголошує,
що у частині механізму реалізації моделі закупівель
техніки машинобудування містить корупціогенні
фактори, які унеможливлюють прийняття цього
проєкту у поточній редакції, зокрема [35]:
1. Включення до Переліку техніки галузі маши-
нобудування стане головною умовою для участі у
процедурах закупівлі техніки, яке за своїм змістом є
адміністративною послугою, а тому має бути врегу-
льовано на законодавчому рівні, а отже правовідно-
сини локалізації в закупівлях не можуть бути вре-
гульовані постановою Кабінету Міністрів України.
2. Проєкт постанови встановлює непрозорий та
необґрунтований механізм підтвердження ступеня
локалізації Міністерством розвитку економіки, тор-
гівлі та сільського господарства України (далі –
Мінекономіки), що містить корупціогенні фактори
та може бути джерелом корупційного ризику під час
прийняття рішення. У висновку зазначено, що
«проєкт постанови містить корупціогенні фактори
та потребує доопрацювання з урахуванням наведе-
них рекомендацій та врахування інших зауважень».
Протекціоністські заходи держави у стимулю-
ванні розвитку машинобудівних підприємств від-
носно ступеня локалізації виробництва спричинили
жваву дискусію серед різних експертів і дослідни-
ків, економістів і юристів.
30 червня 2020 р. Київська школа економіки1
оприлюднила результати дослідження, згідно з
якими запропоновані обмеження по локалізації при-
зведуть до падіння ВВП України – і чим суворішими
та ширшими будуть обмеження, тим більше він ско-
ротиться: «загальний ефект на ВВП у разі імпле-
ментації парламентської пропозиції по фактичній
забороні продажу через Prozorro деяких імпортних
продуктів машинобудівної продукції без певного
(25-40%) ступеня локалізації розраховується як за-
гальний негативний ефект (4,66%), зважений на
частку публічних закупівель в економіці відповід-
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
44
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
них секторів машинобудування. Таким чином, за-
гальний негативний ефект від парламентської про-
позиції Київська школа економіки оцінює у мінус
0,573% ВВП або близько 642 млн дол. США (в циф-
рах 2017 р.) [36].
Інші дослідження і розрахунки показують про-
тилежні результати. І. Гужва наводить дані моделю-
вання і прогнозування оцінки економічного ефекту
законопроєкту №3739, яке показало, що реалізація
його у середньостроковій перспективі забезпечить
[19]:
– зростання ВВП України на додаткові 3,9%;
– збільшення випуску продукції у переробній
промисловості на 10,65%;
– підвищення обсягів податкових надходжень
до бюджету на 8,17%;
– скорочення імпорту товарів, робіт і послуг на
13,2% (близько 8,4 млрд дол. США);
– активізацію виробництва забезпечить збере-
ження існуючого рівня зайнятості у відповідних га-
лузях (збереже понад 200 тис. робочих місць, які
опинилися під загрозою внаслідок кризи, пов'язаної
із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19)
і буде сприяти створенню близько 62,5 тис. нових
робочих місць. Нові робочі місця будуть створені за
рахунок масштабування діючих підприємств і ство-
рення нових підприємств для забезпечення відпо-
відного рівня локалізації.
Експерт в державних закупівлях Олександр На-
ход (директор ДП «Прозорро» у 2015-2016 рр.) [37]
вважає, що зміни до Закону України «Про публічні
закупівлі» щодо локалізації призведуть до колапсу
закупівельних процедур. Він відмічає, що: «в пуб-
лічних тендерах беруть участь і виграють майже ви-
ключно українські компанії». Також «по тих пози-
ціях, де вітчизняні машинобудівники пропонують
якісний товар, вони майже завжди виграють у кон-
курентів з імпортом. Тому для них імпорт на пуб-
лічних закупівлях є не конкурентом, а скоріше мо-
тивуючим чинником». О. Находа називає міфами
такі твердження:
1. В публічних закупівлях засилля іноземців. Із
5,2 млн тендерів, що були проведені за весь час ро-
боти Prozorro, нерезиденти взяли участь тільки в
4500. Це менше 0,1% від загальної кількості тенде-
рів.
2. Українські виробники програють імпорту в
Prozorro. В Україні тролейбуси купувалися тільки
«Дніпро», «Богдан» та «Еталон». Постачальники ім-
портних моделей програвали за ціною. Утім, імпорт
закуповували – тролейбуси, що вже були у викорис-
танні. Загалом 23 одиниці Volvo, Skoda та інших ку-
пили в Запоріжжі, Херсоні, Чернівцях та Івано-
Франківську. Причина: б/в тролейбуси вп’ятеро де-
шевші за нові – близько 1 млн грн кожний проти
5 млн грн за нові вітчизняні моделі. Також через
Prozorro за 2018-2019 рр. купили 30 нових трамваїв
та 56 б/в. Всі 30 нових трамваїв купив Київ, розді-
ливши їх на три тендери. В одному аукціоні переміг
одеський виробник Татра-Юг, в двох інших – львів-
ський Електрон. Львів'яни перемогли, але потім не
надали вчасно всі необхідні документи, порушивши
процедуру, і перемога перейшла до PESA. Новий
вітчизняний трамвай, який купував Київ, коштує
біля 50 млн грн за вагон, а б/в імпортний – 5 млн грн.
Судячи з бюджетів інших міст, вони вирішили ку-
пити по 10 вживаних Tatra, а не один Електрон. Крім
трамваїв та тролейбусів було куплено також 353
одиниці іншого рейкового транспорту. З нього жод-
ного імпортного. Вагони та дизель-поїзди для Укр-
залізниці поставляє Крюківський вагонзавод, а рей-
козварювальні машини – Каховський завод електро-
зварювального устаткування.
За 2018-2019 рр. львів’яни взяли участь загалом
у 18 процедурах у системі Прозорро. Електрон пере-
міг у 13 із 15 тендерів. Він програв тільки у двох
процедурах: коли після виграшу в аукціоні не за-
вантажив вчасно необхідні за законом документи
і Київпастранс був змушений підписати договір на
10 вагонів з польською PESA, що йшла другою.
Електрон був дискваліфікований на кременчуць-
кому тендері на автобуси за помилки в документа-
ції – і в результаті переміг представник Мінського
автомобільного заводу.
3. Українська техніка легко замінить імпор-
тну. Виникає питання: Як вже у 2021 р., коли має
набрати чинності законопроєкт, будуть підтриму-
вати свій електротранспорт українські міста, крім
Києва? Адже імпорт (навіть б/в) буде заборонений.
І судячи з позиції представників Євросоюзу щодо
законопроєкту, тепер ми навряд чи зможемо розра-
ховувати в цьому на гроші ЄБРР чи ЄІБ. Більше
того, у законопроєкті йдеться не тільки про рейко-
вий транспорт, а й про легкові автомобілі, автобуси,
вантажні транспортні засоби, гірничу техніку, тур-
біни, електронне обладнання… Чи хтось перевірив,
що абсолютно всі потреби державних замовників по
цих групах зможуть забезпечити вітчизняні вироб-
ники? Аналіз тільки найбільших закупівель за 2018-
2019 рр. виявляє величезну кількість позицій, по
яких ніхто з вітчизняних виробників ніколи навіть
не пропонував свою продукцію.
На недоліки проєкту №3739 вказують юристи:
1) Олеся Кривецька, радниця юридичної фірми
Asters та Олексй Пустовіт, партнер Asters відзнача-
ють, що Угода Світової організації торгівлі (СОТ)
про державні закупівлі (Government Procurement
Act, GPA) «відносить вимоги щодо локалізації до
поняття «офсетної угоди», забороненої договором
через порушення національного режиму». Вони від-
мічають, «члени СОТ, приєднуючись до GPA, ма-
ють право обмежити перелік замовників і предметів
закупівлі, на які міжнародний договір поширює
свою дію. Наприклад, ініціатива Buy American, яку
часто наводять прихильники законопроєкту №3739,
є результатом саме широких винятків із зобов’язань
США як учасниці GPA. Проте Україна таким пра-
вом не скористалася, що має наслідком безпреце-
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
45
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
дентну відкритість її ринку публічних закупівель
перед світом. Викликає сумнів і можливість України
виправдати порушення принципу національного
режиму статусом країни, що розвивається. Тоді як
GPA справді закріплює положення про спеціальний
режим для таких країн (special and differential
treatment), Україна при приєднанні до договору не
зробила чітких застережень щодо потреб розвитку.
Надання винятків з міркувань рівня розвитку еконо-
міки підлягає погодженню з іншими договірними
сторонами GPA. Для цього Україні потрібно буде
нотифікувати нову законодавчу ініціативу перед Ко-
мітетом СОТ з публічних закупівель. … Націо-
нальне законодавство окремих держав-членів ЄС
насправді передбачає вимоги про локалізацію щодо
українських компаній. Але таке право обмежене по-
казниками вартості предмета закупівлі, що не пере-
вищують порогові значення, встановлені у профіль-
них директивах ЄС та в Угоді про асоціацію ЄС-
Україна. Зазначений фактор у законопроєкті №3739
не врахований, тож український підхід є дещо від-
мінним від прикладу ЄС. Насамкінець: документ не
враховує інтереси українських підприємств, які у
своєму виробництві використовують імпортну про-
дукцію, що підпадатиме під вимоги про локаліза-
цію» [38]. Експерти вважають, що законопроєкт
№3739 вимагає доопрацювання так, щоб у ньому
було більше гарантованих вигід для національного
виробника та менше передумов для виникнення спо-
рів;
2) Олена Омельченко, партнер юридичної фі-
рми «Ілляшев та Партнери», керівник практики між-
народної торгівлі відмічає таке: «Угода СОТ про
державні закупівлі є окремою та необов'язковою
угодою СОТ. Однак Україна вважала за необхідне
прийняти зобов'язання в рамках цієї угоди, що успіш-
но і зробила в 2016 році, сподіваючись на нові мож-
ливості для експортерів. На той момент ринок дер-
жавних закупівель України не передбачав дискримі-
нації та був відкритим для всіх країн за українським
законодавством, а зовнішній ринок сторін угоди був
з річним обсягом закупівель близько $1,7 трильйо-
на. До укладення цієї угоди де-юре Україна була
вправі реалізовувати ідею щодо локалізації, однак
не зробила цього. …. Проблема полягає у тому, що
Угода про асоціацію з ЄС та Угода СОТ про дер-
жавні закупівлі як міжнародні договори мають вищу
юридичну силу, ніж закон, який можуть прийняти
депутати. … Серед іншого варто очікувати: 1) зупи-
нення виконання наступного етапу з відкриття рин-
ку держзакупівель ЄС для України; 2) затягування
на роки процесу з оновлення Угоди про асоціацію,
особливо торгової частини; 3) розірвання домовле-
ності щодо відкриття ринку електронної комерції
(«цифровий безвіз»); 4) блокування домовленостей
щодо «дзеркального бюджету для України» у рам-
ках участі у Зелений Угоді ЄС; 5) можливий зрив до-
мовленостей щодо політичних рішень у рамках Са-
міту Україна-ЄС» [39].
Отже, стурбованість юристів оправдана, оскіль-
ки «Конституція України встановлює підхід, від-
носно якого у разі конфлікту між положеннями між-
народних договорів та національним законодав-
ством, за винятком Конституції України, пріоритет
мають міжнародні договори» [32]. Тому правове
доопрацювання змін до закону «Про публічні заку-
півлі» та проєкту постанови Кабінету Міністрів «Де-
які питання реалізації пілотного проекту зі здійс-
нення закупівель техніки галузі машинобудування з
підтвердженим ступенем локалізації виробництва»
є доцільним.
На підтримку ініціатив Верховної Ради України
та Уряду щодо локалізації при здійсненні публічних
закупівель стали окремі українські роботодавці та
представники підприємств машинобудування у від-
критому зверненні до Президента, Верховної Ради
та Кабінету Міністрів України [40]. У ньому зазна-
чено, що реалізація ініціатив «повною мірою відпо-
відає положенням програми Президента України
щодо розвитку внутрішнього виробництва, а також
презентованій Програмі Уряду «Стимулювання еко-
номіки для подолання наслідків епідемії COVID-
19». Відкрите звернення підписали: Федерація робо-
тодавців України, ПАТ «Крюківський вагонобудів-
ний завод», ПрАТ «АвтоКрАз», ПрАТ «Кредмаш»,
ПрАТ «Хорольський механічний завод», ПрАТ
«Дніпровагонмаш», МП «Дніпродзержинський ста-
леливарний завод», ПП ВКП «Альфатекс», ПАТ
«Укрелектроапарат», ПАТ «Завод «Екватор», ДП
«Завод Електроважмаш», ВАТ «Телсіс», ВАТ «НВП
Хартрон-Експрес», ПрАТ «Імпульс», ПрАТ «Дніпро-
спецсталь», ПІГ «Аурум Груп», ТОВ «Миколаїв-
ський тепловозоремонтний завод», ТОВ «Полтав-
ський тепловозоремонтний завод», ДП «Дніпров-
ський електровозобудівний завод», АТ «Ельворті»,
ТОВ Компанія «Тітал», ТОВ «Проєктно-конструк-
торське виробниче підприємство МДС», Корпорація
«Укрінмаш», Спілка роботодавців Кременчука, Фе-
дерація профспілок України, Полтавська облпроф-
рада, Полтавська обласна державна адміністрація,
мерії окремих міст Полтавської області.
Таким чином, підтримка національного вироб-
ника викликає неоднозначну реакцію, оскільки по-
садовці побоюються ризиків порушення міжнарод-
них зобов’язань України, зокрема Угоди Світової
організації торгівлі (СОТ) про державні закупівлі,
Угоди про асоціацію, оскільки в основу міжнарод-
них договорів покладений принцип національного
режиму, який зобов’язує Україну надавати націо-
нальним та іноземним компаніям однаковий рівень
доступу до свого ринку держзакупівель, але з огляду
на захист національних інтересів не є правомірним.
Стратегією національної безпеки України [41]
підтверджено, що введення в Україні розумних про-
текціоністських заходів в умовах системного па-
діння промислового виробництва є актуальним пи-
танням. Зміни до Закону України «Про публічні за-
купівлі» щодо створення передумов для сталого
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
46
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
розвитку та модернізації вітчизняної промисловості
(законопроєкт №3739) потребують правового до-
опрацювання. За міжнародним зобов’язанням, слід
розглянути можливість закріплення для України
спеціального режиму розвитку (special and differen-
tial treatment) на визначений термін та встановлення
норм локалізації виробництва для державних заку-
півель.
Висновки. Відповідно до ст. 1 Конституції [42]
Україна є суверенною і незалежною, соціальною,
правовою державою. Реалізація цих задач вимагає
наявності самодостатньої, розвиненої економіки,
що має індустріальну матеріально-технічну базу,
тобто сучасну промисловість, що функціонує завдя-
ки високотехнологічному, наукоємному машино-
будуванню.
Однак у даний час реформування економіки,
перехід її на ринкові відносини, жорстка конкурен-
ція на внутрішньому і зовнішніх ринках без до-
статньо ефективного управління супроводжується
глибокою і системною кризою, падінням вироб-
ництва реального сектору економіки, промислово-
сті, машинобудування. Перед органами управління
всіх рівнів (від макро- до мікрорівня, управління
суб’єктами господарської діяльності) стоїть завдан-
ня відродження економіки, промисловості шляхом
модернізації підприємств, перш за все машинобуду-
вання. Питома вага машинобудування в економіці,
промисловості повинна бути доведена до рівня кіль-
кісних і якісних показників, які забезпечать повне
оновлення на сучасному науково-технологічному
рівні матеріально-технічної бази усіх галузей еконо-
міки, промисловості за 8-10 років. Їх основу можуть
скласти машини та обладнання вітчизняного вироб-
ництва.
До цього необхідно створити відповідні умови
відродження вітчизняних машинобудівних підпри-
ємств, в теорії перейти від неоліберальних напрямів
економіки до неокейнсіанських, неокласичних. Дер-
жава, органи державного, регіонального і місцевого
управління повинні активно брати участь у регуля-
торних процесах відродження економіки шляхом
розширення внутрішнього ринку, виводу національ-
них підприємств на зовнішні ринки.
Дієвим напрямом розвитку промисловості, ма-
шинобудування є політика імпортозаміщення, зо-
крема на основі локалізації виробництва. Остання
має давню історію та є протекціоністським заходом,
який практикують як розвинені країни, так і країни,
що розвиваються для підтримки галузей, які пере-
живають становлення, трансформацію та у періоди
світових економічних та внутрішніх криз.
Зважаючи на необхідність розвитку національ-
ного виробництва, ініціативи у підтримку націо-
нальної промисловості, зокрема машинобудування,
є досить вчасними. Зміни до закону «Про публічні
закупівлі» та проєкт постанови Кабінету Міністрів
«Деякі питання реалізації пілотного проекту зі здій-
снення закупівель техніки галузі машинобудування
з підтвердженим ступенем локалізації виробництва»
спроможні дати поштовх до розвитку машинобуду-
вання в Україні та частковій заміні імпортних про-
мислових товарів. Ці інституціональні ініціативи
мають стимулювати національні виробництва до їх
включення у міжнародні ланцюги створення вар-
тості та поглиблення інтелектуалізації підприємств
машинобудування у напрямі Індустрії 4.0.
Зважаючи на те, що Україна підписала ряд між-
народних договорів щодо вільної торгівлі, слід
більш детально визначити та обґрунтувати націо-
нальні інтереси щодо захисту національної і еконо-
мічної безпеки, правомірність змін до закону «Про
публічні закупівлі» та можливості їх впровадження в
українське законодавство. Слід розглянути можли-
вість закріплення для України спеціального режиму
на визначений термін та можливості встановити
норми локалізації виробництва для державних заку-
півель.
Напрями подальших досліджень: виявлення
пріоритетних галузей машинобудування, які доціль-
ні для України; аналіз результатів впливу асоціації
із ЄС на економіку України, машинобудування;
розробка моделі грошово-кредитного фінансування
інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств
машинобудування; дослідження можливості вбудо-
ви вітчизняних підприємств у світові технологічні
ланцюги високотехнологічного виробництва.
Література
1. Державна служба статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 05.03.2021).
2. Дикань В. Л. Механизм восстановления машино-
строительного комплекса Украины в условиях логи-
стической интеграции. Вісник економіки транспорту і
промисловості. 2014. № 47. С. 9-14. 3. Мазаракі А.,
Мельник Т. Імпорт та перспективи імпортозаміщення
в Україні. Вісник КНТЕУ. 2012. № 6. С. 5-15. 4. Алек-
сей Шевнин. Вперед, машина! Удастся ли разогнать
экономику законом о локализации. 21.07.20. Деловая
столица. URL: https://www.minprom.ua/digest/262913.
html (дата звернення 05.03.2021). 5. Шовкун І. А. За-
лежність української економіки від промислового ім-
порту та передумови формування ефективної виробни-
чої спеціалізації. Економіка промисловості. 2020. № 3
(91). С. 5-28. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry
2020.03.005. 6. Методи розвитку та забезпечення
капіталізації промислових підприємств в умовах інсти-
туціональних змін: моногр. / І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюхо-
вецька та ін. Київ: ІЕП НАН України, 2016. 312 с.
7. Промисловість Донецької та Луганської областей:
проблеми подальшого функціонування та віднов-
лення: наук.-аналіт. доп. / О. І. Амоша, І. П. Булеев,
Н. Ю. Брюховецька та ін. Київ: ІЕП НАН України,
2016. 152 с. 8. Промисловість України – 2016: стан та
перспективи розвитку: наук.-аналіт. доп. / О. І. Амоша,
І. П. Булєєв, А. І. Землянкін, Л. О. Збаразська, Ю. М. Ха-
разішвілі та ін. Київ: ІЕП НАН України, 2017. 120 с.
9. Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю. Розбудова сучас-
ної промисловості. Відновлення Донбасу: оцінка
соціально-економічних втрат і пріоритетні напрями
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
47
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
державної політики: національна доповідь / за заг. ред.
Е. М. Лібанової [доп варіант: НАН України]. Київ,
2015. 208 с. 10. Промисловість України 2014-2016: не-
використані можливості, шляхи відновлення, мо-
дернізації та сучасної розбудови: наукова доповідь /
редкол.: О. І. Амоша, І. П. Булєєв, Ю. С. Залознова.
Київ: ІЕП НАН України, 2017. 354 с. 11. Модернізація
економіки промислових регіонів України в умовах де-
централізації управління: монография / О. І. Амоша,
Ю. М. Харазішвілі, В. І. Ляшенко та ін. / НАН України,
Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 300 с. URL:
https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2019/08/mono_2018
_amosha_liashenko_kharazishvili_compressed.pdf (дата
звернення 07.03.2021). 12. Шипуліна Ю. С., Ващен-
ко Т. В. Обґрунтування вибору напрямку реалізації
стратегії імпортозаміщення на підприємстві машино-
будівної галузі. Технологический аудит и резервы про-
изводства. 2015. № 1(6). С. 37-42. doi: 10.15587/2312-
8372.2015.38554. 13. Собкевич О. В, Бєлашов Є. В.
Щодо реалізації потенціалу машинобудівної галузі у
стратегії імпортозаміщення: аналітична записка /
Національний інститут стратегічних досліджень. URL:
http://old2.niss.gov.ua/articles/1110/ (дата звернення
05.03.2021). 14. Susan Stone, Dorothee Flaig and Frank
Van Tongeren. Modelling Local Content Requirements:
Quantitative Restrictions in a CGE Model. OECD, Trade
and Agriculture Directorate. URL: https://www.gtap.
agecon. purdue.edu/resources/download/7203.pdf (дата
звернення 07.03.2021). 15. Stone S., Messent J. and
Flaig D. (2015-05-01). Emerging Policy Issues: Locali-
sation Barriers to Trade. OECD Trade Policy Papers.
No. 180. OECD Publishing, Paris. doi: http:
//dx.doi.org/10.1787/5js1m6v5qd5j-en (дата звернення
07.03.2021). 16. Cody Ankeny. Local Content Require-
ments: Measures Intended to Boost Domestic Industry
Boomerang to Bring Failure. 2016. URL: https:
//www.itic.org/news-events/techwonk-blog/local-content-
requirements-measures-intended-to-boost-domestic-indus
try-boomerang-to-bring-failure (дата звернення 05.03.
2021). 17. Hanna Deringer, Fredrik Erixon, Philipp
Lamprecht, Erik van der Marel. The Economic Impact
of Local Content Requirements: A Case Study of Heavy
Vehicles. 2018. URL: https://ecipe.org/publications/the-
economic-impact-of-local-content-requirements/ (дата
звернення 05.03.2021). 18. Шовкун І. А. Локалізація
виробництва – світова практика та висновки для
України. Економіка і прогнозування. 2017. № 2.
С. 31-56. doi: https://doi.org/10.15407/eip2017.02.031.
19. Гужва И. Локализуемся, ведь мы этого заслужи-
ваем. URL: https://zn.ua/promyshliennost/lokalizuemsja-
ved-my-etoho-zasluzhivaem.html. 20. Медведєв В. Ло-
калізація виробництва – єдиний вектор розвитку
України. URL: http://www.kvsz.com/index.php/ua/pres-
sluzhba/item/2520-lokalizatsiia-vyrobnytstva-iedynyi-vek
tor-rozvytku-ukrainy (дата звернення 05.03.2021).
21. Василий Январев. Локализация в промышленно-
сти: как Украина может сохранить машиностроение.
2020. URL: https://www.minprom.ua/articles/262663.
html (дата звернення 05.03.2021). 22. Повідомлення
про оприлюднення проекту постанови Кабінету Мініс-
трів України «Деякі питання реалізації пілотного про-
екту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобу-
дування з підтвердженим ступенем локалізації вироб-
ництва». URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail
?lang=uk-UA&id=1b66d59d-7815-4d2e-a319-c51695669
d52&title=PovidomlenniaProOpriliudnenniaProektuPosta
noviKabinetuMinistrivUkrainideiakiPitanniaRealizatsiiPil
otnogoProektuZiZdiisnenniaZakupivelTekhnikiGaluziMa
shinobuduvanniaZPidtverdzhenimStupenemLokalizatsiiV
irobnitstva (дата звернення 09.03.2021). 23. Проект по-
станови Кабінету Міністрів України «Деякі питання
реалізації пілотного проекту зі здійснення закупівель
техніки галузі машинобудування з підтвердженим сту-
пенем локалізації виробництва». URL: https:
//www.me.gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-
4e93-ba1f-c5518ee41b6d (дата звернення 09.03.2021).
24. Проект Закону про внесення змін до Закону
України «Про публічні закупівлі» щодо створення пе-
редумов для сталого розвитку та модернізації вітчиз-
няної промисловості. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/
pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (дата звернення
09.03.2021). 25. Порядок визначення ступеня локаліза-
ції виробництва техніки галузі машинобудування до
проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі
питання реалізації пілотного проекту зі здійснення за-
купівель техніки галузі машинобудування з підтвер-
дженим ступенем локалізації виробництва». URL:
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-
b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (дата звернення 05.03.
2021). 26. Пояснювальна записка до проекту поста-
нови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реа-
лізації пілотного проекту зі здійснення закупівель тех-
ніки галузі машинобудування з підтвердженим ступе-
нем локалізації виробництва». URL: https://www.me.
gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-
c5518ee41b6d (дата звернення 09.03.2021). 27. Перелік
техніки галузі машинобудування для реалізації пілот-
ного проекту до проекту постанови Кабінету Міністрів
України «Деякі питання реалізації пілотного проекту зі
здійснення закупівель техніки галузі машинобуду-
вання з підтвердженим ступенем локалізації виробни-
цтва». URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail
?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (дата звер-
нення 09.03.2021). 28. Проект Закону про внесення
змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо
створення передумов для сталого розвитку та модерні-
зації вітчизняної промисловості. Текст законопроекту
до другого читання 02.02.2021. URL: https://w1.c1.
rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (дата
звернення 09.03.2021). 29. Про прийняття за основу
проекту Закону України про внесення змін до Закону
України «Про публічні закупівлі» щодо створення пе-
редумов для сталого розвитку та модернізації вітчиз-
няної промисловості: Постанова Верховної Ради Укра-
їни, від 21 липня 2020 р. № 812-IX URL: https:
//zakon.rada.gov.ua/laws/show/812-20#Text (дата звер-
нення 05.03.2021). 30. Позиція Євросоюзу щодо про-
єктів по «локалізації» закупівель (неофіційний пере-
клад Представництва ЄС в Україні). 2020. Київ. URL:
http://nashigroshi.org/2020/07/04/pozytsiia-yevrosoiuzu-
shchodo-proiektiv-po-lokalizatsii-zakupivel-neofitsiynyy-
pereklad-predstavnytstva-yes-v-ukraini/ (дата звернення
05.03.2021). 31. Угода про асоціацію між Україною, з
однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейсь-
ким співтовариством з атомної енергії і їхніми держа-
вами-членами, з іншої сторони. URL: https://zakon.
rada.gov. ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення
05.03.2021). 32. Acquis ЄС. URL: https://eu-agreement.
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
48
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
ed-era.com/b1/p3 (дата звернення 05.03.2021). 33. Висно-
вок Головного науково-експертного управління на
проект Закону України «Про внесення змін до Закону
України «Про публічні закупівлі» щодо створення пе-
редумов для сталого розвитку та модернізації вітчиз-
няної промисловості». 07.07.2020. URL: https:
//w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=6927
5 (дата звернення 05.03.2021). 34. Висновок антико-
рупційної експертизи проєкту Закону України «Про
внесення змін до Закону України «Про публічні за-
купівлі» щодо створення передумов для сталого ро-
звитку та модернізації вітчизняної промисловості».
URL: https://nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-anty
koruptsijnoyi-ekspertyzy-proyektu-zakonu-ukrayiny-pro-
vnesennya-zmin-do-zakonu-ukrayiny-pro-publichni-zaku
pivli-shhodo-stvorennya-peredumov-dlya-stalogo-rozvyt
ku-ta-modernizatsiyi-vitchyz/ (дата звернення 05.03.
2021). 35. Висновок антикорупційної експертизи
проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі
питання реалізації пілотного проєкту зі здійснення за-
купівель техніки галузі машинобудування з підтвер-
дженим ступенем локалізації виробника». 01.09.2020.
URL: https://nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-antyko
ruptsijnoyi-ekspertyzy-proyektu-postanovy-kabinetu-mini
striv-ukrayiny-deyaki-pytannya-realizatsiyi-pilotnogo-pro
yektu-zi-zdijsnennya-zakupivel-tehniky-galuzi-mashyno
buduvannya-z-pidtver/ (дата звернення 05.03.2021).
36. Українська економіка може втратити $591-642
млн від преференцій українському машинобудуванню
в Prozorro. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/
news/ukrayinska-ekonomika-mozhe-vtratiti-591-642-mln-
vid-preferentsiy-ukrayinskomu-mashinobuduvannyu-v-
prozorro/ (дата звернення 01.03.2021). 37. Наход А.
Камбэк «купуй українське»: 3 мифа о вреде импорта
для украинских производителей. URL: https:
//biz.liga.net/ekonomika/all/opinion/kambek-kupuy-ukrai
nske-3-mifa-o-vrede-importa-dlya-ukrainskih-proizvo dite
ley (дата звернення 01.03.2021). 38. Кривецька О., Пу-
стовіт О. Закон про локалізацію виробництва: позитив
чи торгова війна? URL: https://uba.ua/eng/news/7775/
print/ (дата звернення 05.03.2021). 39. Омельченко О.
Операція локалізація: чим небезпечний обраний Украї-
ною шлях захисту нацвиробника. 23.07.2020. URL:
https://www.eurointegration.com.ua/experts/2020/07/23/7
112467/ (дата звернення 05.03.2021). 40. Відкрите
звернення до Президента України, Верховної Ради
України та Кабінету Міністрів України. URL: http:
//www.kvsz.com/index.php/ua/pres-sluzhba/item/2530-vi
dkryte-zvernennia-do-prezydenta-ukrainy-verkhovnoi-ra
dy-ukrainy-ta-kabinetu-ministriv-ukrainy (дата звер-
нення 05.03.2021). 41. Стратегія національної безпеки
України. Безпека людини – безпека країни: Указо Пре-
зидента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020.
URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-
35037 (дата звернення 05.03.2021). 42. Конституція
України. Офіційне видання. Харків «Право», 2016.
76 с.
References
1. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Sta-
tistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved
from http://www.ukrstat.gov.ua/ (last accessed
05.03.2021) [in Ukrainian].
2. Dikan, V. L. (2014). Mekhanizm vosstanovleniya
mashinostroitel'nogo kompleksa Ukrainy v usloviyakh
logisticheskoy integratsii [The mechanism of restoration of
the machine-building complex of Ukraine in the conditions
of logistic integration]. Visnik ekonomiki transportu i
promislovosti, 47, pp. 9-14 [in Russian].
3. Mazaraki, A., Melnyk, T. (2012). Import ta per-
spektyvy importozamishchennia v Ukraini [Imports and
prospects of import substitution in Ukraine]. Visnik
KNTEU, 6, рр. 5-15 [in Ukrainian].
4. Alexey Shevnin. (2020, 21 july). Vpered, mashina!
Udastsya li razognat' ekonomiku zakonom o lokalizatsii
[Forward, car! Will the localization law be able to disperse
the economy?] Delovaya stolica. Retrieved from https:
//www.minprom.ua/digest/262913.html (last accessed
05.03.2021) [in Russian].
5. Shovkun, I. A. (2020). Dependence of the Ukrain-
ian economy on industrial imports and prerequisites for the
formation of effective production specialization. Econ.
promisl, 3 (91), рp. 5-28. doi: https://doi.org/10.15407/
econindustry 2020.03.005 [in Ukrainian].
6. Buleev, І. P., Bryukhovetska, N. Yu. et al. (2016).
Metody rozvytku ta zabezpechennia kapitalizatsii promys-
lovykh pidpryiemstv v umovakh instytutsionalnykh zmin
[Methods of development and capitalization of industrial
enterprises in terms of institutional change]. Kyiv, IІЕ of
NAS of Ukraine. 312 p. [in Ukrainian].
7. Amosha, O. І., Buleev, I. P, Bryukhovetska, N. Yu.
et al. (2016). Promyslovist Donetskoi ta Luhanskoi
oblastei: problemy podalshoho funktsionuvannia ta vid-
novlennia [Industry of Donetsk and Luhansk regions: prob-
lems of further functioning and restoration]. Kyiv, ІІЕ of
NAS of Ukraine. 152 p. [in Ukrainian].
8. Amosha, О. І., Buleev, I. P., Zemlyankin, A. I.,
Zbarazska, L. O., Kharazishvili, Yu. M. et al. (2017). Pro-
myslovist Ukrainy – 2016: stan ta perspektyvy rozvytku
[Industry of Ukraine – 2016: state and prospects of devel-
opment]. Kyiv. IІЕ of NAS of Ukraine. 120 p. [in
Ukrainian].
9. Buleev, I. P., Bryukhovetskaya, N. Yu. (2015).
Rozbudova suchasnoi promyslovosti [Development of
modern industry]. Restoration of Donbass: assessment of
socio-economic losses and priority areas of public policy:
a national report. Kyiv, NAS of Ukraine. 208 p. [in
Ukrainian].
10.Amosha, O. I., Buleev, I. P., Zaloznova, Yu. S.
(Eds.). (2017). Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevyko-
rystani mozhlyvosti, shliakhy vidnovlennia, modernizatsii
ta suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016:
untapped opportunities, ways of restoration, modernization
and modern development]. Kyiv: ІІЕ of NAS of Ukraine.
354 p. [in Ukrainian].
11. Amosha, O. I., Kharazishvili, Yu. M., Lyashen-
ko, V. I. et al. (2018). Modernizatsiia ekonomiky promys-
lovykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii
upravlinnia [Modernization of the economy of industrial
regions of Ukraine in terms of decentralization of manage-
ment]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 300 p. Retrieved from
https://iie.org.ua/wp-content/uploads/
2019/08/mono_2018_amosha_liashenko_kharazishvili_
com pressed.pdf (last accessed 07.03.2021) [in Ukrainian].
12. Shipulina, Y. S, Vashchenko, T. V. (2015).
Obgruntuvannia vyboru napriamku realizatsii stratehii
importozamishchennia na pidpryiemstvi mashynobudivnoi
haluzi [Substantiation of the choice of the direction of re-
alization of strategy of import substitution at the enterprise
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
49
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
of machine-building branch]. Tekhnologicheskij audit i
rezervy proizvodstva, 1 (6), pp. 37-42. doi:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.38554 [in
Ukrainian].
13. Sobkevich, O. V., Belashov, E. V. Shchodo
realizatsii potentsialu mashynobudivnoi haluzi u stratehii
importozamishchennia [Regarding the realization of the
potential of the machine-building industry in the strategy
of import substitution: an analytical note]. (n.d.). Retrieved
from http://old2.niss.gov.ua/articles/1110/ (last accessed
05.03.2021) [in Ukrainian].
14. Susan Stone, Dorothee Flaig and Frank Van Ton-
geren. Modeling Local Content Requirements: Quantita-
tive Restrictions in a CGE Model. OECD, Trade and Agri-
culture Directorate. Retrieved from https://www.gtap.
agecon.purdue.edu/resources/download/7203.pdf (last
accessed 07.03.2021).
15. Stone, S., Messent, J. and Flaig, D. (2015-05-01).
Emerging Policy Issues: Localization Barriers to Trade.
OECD Trade Policy Papers, no. 180. Paris, OECD Pub-
lishing. doi: http://dx.doi.org/10.1787/5js1m6v5qd5j-en
(last accessed 07.03.2021).
16. Cody Ankeny. (2016). Local Content Require-
ments: Measures Intended to Boost Domestic Industry
Boomerang to Bring Failure. Retrieved from https:
//www.itic.org/news-events/techwonk-blog/local-content-
requirements-measures-intended-to-boost-domestic-indus
try-boomerang-to-bring-failure (last accessed 05.03.2021).
17. Hanna Deringer, Fredrik Erixon, Philipp Lam-
precht, Erik van der Marel. (2018). The Economic Impact
of Local Content Requirements: A Case Study of Heavy
Vehicles. Retrieved from https://ecipe.org/publications/
the-economic-impact-of-local-content-requirements/ (last
accessed 5.03.2021).
18. Shovkun, I. A. (2017). Lokalizatsiia vyrob-
nytstva – svitova praktyka ta vysnovky dlia Ukrainy [Lo-
calization of production – world practice and conclusions
for Ukraine]. Ekonomіka і prognozuvannya, 2, pp. 31-56.
doi: https://doi.org/10.15407/eip2017.02.031 [in Ukraini-
an].
19. Guzhva, I. Lokalizuyemsya, ved' my etogo
zasluzhivayem [We are localized, because we deserve it].
Retrieved from https://zn.ua/promyshliennost/loka-
lizuemsja-ved-my-etoho-zasluzhivaem.html [in Russian].
20. Medvedev, V. Lokalizatsiia vyrobnytstva –
yedynyi vektor rozvytku Ukrainy [Localization of produc-
tion is the only vector of Ukraine's development].
Retrieved from http://www.kvsz.com/index.php/ua/pres-
sluzhba/item/2520-lokalizatsiia-vyrobnytstva-iedynyi-
vektor-rozvytku-ukr ainy (last accessed 05.03.2021) [in
Ukrainian].
21. Vasily Yanvarev. (2020). Lokalizatsiya v pro-
myshlennosti: kak Ukraina mozhet sokhranit' mashino-
stroyeniye [Localization in industry: how Ukraine can pre-
serve mechanical engineering]. Retrieved from
https://www.minprom.ua/articles/262663.html (last
accessed 05.03.2021) [in Russian].
22. Notification on promulgation of the draft resolu-
tion of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues
of implementation of the pilot project on procurement of
machinery in the field of mechanical engineering with a
confirmed degree of localization of production». Retrieved
from https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-
UA&id=1b66d59d-7815-4d2e-a319-c51695669d52&title
=PovidomlenniaProOpriliudnenniaProektuPostanoviKa-
binetuMinistrivUkrainideiakiPitanniaRealizatsiiPilotnogo
Proektu ZiZdiisnenniaZakupivelTekhnikiGaluziMashino-
buduvanniaZPidtverdzhenimStupenemLokalizatsiiVirobn
itstva (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
23. Draft Resolution of the Cabinet of Ministers of
Ukraine «Some issues of implementation of the pilot pro-
ject on procurement of machinery in the field of mechani-
cal engineering with a confirmed degree of localization of
production». Retrieved from https://www.me.gov.ua/Doc-
uments/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-
c5518ee41b6d (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
24. Draft Law on Amendments to the Law of Ukraine
«On Public Procurement» to create preconditions for sus-
tainable development and modernization of domestic in-
dustry. Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/
zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (last accessed 09.03.
2021) [in Ukrainian].
25. Procedure for determining the degree of localiza-
tion of mechanical engineering machinery to the draft res-
olution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some is-
sues of implementation of a pilot project for procurement
of mechanical engineering machinery with a confirmed de-
gree of localization of production». Retrieved from
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-
b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (last accessed 05.03.2021)
[in Ukrainian].
26. Explanatory note to the draft resolution of the
Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of the pilot
project on procurement of machinery in the field of me-
chanical engineering with a confirmed degree of localiza-
tion of production». Retrieved from https://www.me.gov.
ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c55
18ee41b6d (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
27. List of engineering machinery for the implemen-
tation of a pilot project to the draft resolution of the Cabinet
of Ministers of Ukraine «Some issues of the pilot project
for procurement of machinery in the engineering industry
with a confirmed degree of localization of production».
Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/De-
tail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (last
accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
28. Draft Law on Amendments to the Law of Ukraine
«On Public Procurement» to create preconditions for sus-
tainable development and modernization of domestic in-
dustry. The text of the bill to the second reading
02.02.2021. Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/
pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (last accessed
09.03.2021) [in Ukrainian].
29. On the adoption of the draft Law of Ukraine on
Amendments to the Law of Ukraine» On Public Procure-
ment «to create conditions for sustainable development and
modernization of domestic industry: Resolution of the
Verkhovna Rada of Ukraine, dated July 21, 2020 № 812-
IX. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
812-20#Text (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
30. Position of the European Union on projects to «lo-
calize» procurement (unofficial translation of the EU Del-
egation to Ukraine). (2020, July 3). Kyiv. Retrieved from
http://nashigroshi.org/2020/07/04/pozytsiia-yevrosoiuzu-
shchodo-proiektiv-po-lokalizatsii-zakupivel-neofitsiynyy-
pereklad-predstavnytstva-yes-v-ukraini/ (last accessed
05.03.2021) [in Ukrainian].
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
50
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
31. The Association Agreement between Ukraine, of
the one part, and the European Union, the European
Atomic Energy Community and their Member States, of
the other part. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/984_011#Text (last accessed 05.03.2021) [in
Ukrainian].
32. EU acquis. Retrieved from https://eu-agree-
ment.ed-era.com/b1/p3 (last accessed 5.03.2021) [in
Ukrainian].
33. Conclusion of the Main Scientific and Expert De-
partment on the draft Law of Ukraine «On Amendments to
the Law of Ukraine» On Public Procurement «to create
conditions for sustainable development and modernization
of domestic industry». (2020, 7 July). Retrieved from
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511
=69275 (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
34. Conclusion of the anti-corruption examination of
the draft Law of Ukraine «On Amendments to the Law of
Ukraine» On Public Procurement «to Create Preconditions
for Sustainable Development and Modernization of Do-
mestic Industry». Retrieved from https://nazk.gov.ua/en/
documents/vysnovok-antykoruptsijnoyi-ekspertyzy-proy
ektu-zakonu-ukrayiny-pro-vnesennya-zmin-do-zakonu-uk
rayiny-pro-publichni-zakupivli-shhodo-stvorennyaperedu
mov-dlya-stalogo-rozvytku-ta-modernizatsiyi-vitchyz/
(last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
35. Conclusion of the anti-corruption examination of
the draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine
«Some issues of implementation of the pilot project on pro-
curement of machinery in the field of mechanical engineer-
ing with a confirmed degree of localization of the manu-
facturer». (2020, 1 Sep.). Retrieved from https:
//nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-antykoruptsijnoyi-
ekspertyzy-proyektu-postanovy-kabinetu-ministriv-ukray
iny-deyaki-pytannya-realizatsiyi-pilotnogo-proyektu-zi-zd
inen galuzi-mashynobuduvannya-z-pidtver / (last accessed
05.03.2021) [in Ukrainian].
36. The Ukrainian economy may lose $ 591-642 mil-
lion from preferences for Ukrainian engineering in Pro-
zorro. Retrieved from https://kse.ua/en/about-the-school/
news/ukrayinska-ekonomika-mozhe-vtratiti-591-642-mln-
vid-preferentsiy-ukrayinskomu-mashinobuduvannyu-v-
prozorro/ (last accessed 01.03.2021) [in Ukrainian].
37. Nahod, A. Kambэk «kupui ukrainske»: 3 myfa o
vrede ymporta dlia ukraynskykh proyzvodytelei [Kambek
«buy Ukrainian»: 3 myths about the dangers of imports for
Ukrainian producers]. Retrieved from https://biz.liga.net/
ekonomika/all/opinion/kambek-kupuy-ukrainske-3-mifa-
o-vrede-importa-dlya-ukrainskih-proizvoditeley (last
accessed 01.03.2021) [in Russian].
38. Kryvetska, O., Pustovit, O. Zakon pro lokaliza-
tsiiu vyrobnytstva: pozytyv chy torhova viina? [Law on lo-
calization of production: positive or trade war?]. Retrieved
from https://uba.ua/eng/news/7775/print/ (last accessed
05.03.2021) [in Ukrainian].
39. Omelchenko, O. Operatsiia lokalizatsiia: chym
nebezpechnyi obranyi Ukrainoiu shliakh zakhystu natsvy-
robnyka [Operation localization: how dangerous is
Ukraine's chosen way to protect the national producer].
(2020, 23 July). Retrieved from https://www.eurointegra-
tion.com.ua/experts/2020/07/23/7112467/ (last accessed
05.03.2021) [in Ukrainian].
40. Open appeal to the President of Ukraine, the
Verkhovna Rada of Ukraine and the Cabinet of Ministers
of Ukraine. Retrieved from http://www.kvsz.com/in-
dex.php/en/pres-sluzhba/item/2530-vidkryte-zvernennia-
do-prezydenta-ukrainy-verkhovnoi-rady-ukrainy-ta-kabi-
netu-ministriv-ukrainy (last accessed 05.03.2021) [in
Ukrainian].
41. National Security Strategy of Ukraine. Human se-
curity is the security of the country: Decree of the President
of Ukraine of September 14, 2020 № 392/2020. Retrieved
from https://www.president.gov.ua/documents/3922020-
35037 (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
42. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of
Ukraine]. (2016). Official publication. Kharkiv, Pravo».
76 p. [in Ukrainian].
Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю., Чорна О. А.
Модернізація промисловості шляхом імпортозамі-
щення та локалізації виробництва у машинобуду-
ванні
Обґрунтовано, що відродження самодостатності
економіки, промисловості потребує випереджаючого
зростання національного машинобудування, удоскона-
лення механізмів стимулювання розвитку, одним із
яких є політика уряду у імпортозаміщенні шляхом ло-
калізації виробництва.
Розглянуто світовий досвід запровадження захо-
дів з локалізації. Досліджено труднощі впровадження
заходів з локалізації виробництва в Україні. Обґрунто-
вано доцільність впровадження заходів уряду щодо ло-
калізації виробництва продукції галузі машинобуду-
вання в процесі державних закупівель.
Визначено, що протекціоністську політику щодо
розвитку промислового сектору, зокрема локалізацію
виробництва в теперішній час практикують майже всі
країни світу, в першу чергу – розвинені. Локалізація
виробництва розглядається у науковому колі з двох
протилежних позицій: 1) як протекціоністський захід,
який не сприяє економічному зростанню та заважає
вільному руху товарів і капіталів; 2) як захід уряду
щодо підтримки розвитку національного товаровироб-
ника.
Проаналізовано проєкти змін до нормативно пра-
вової бази у політиці імпортозаміщення: 1) Проєкт по-
станови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації
пілотного проекту зі здійснення закупівель техніки га-
лузі машинобудування з підтвердженим ступенем ло-
калізації виробництва» до 31 грудня 2021 року;
2) Проєкт змін до Закону України «Про публічні заку-
півлі» щодо створення передумов для сталого розвитку
та модернізації вітчизняної промисловості.
Зважаючи на те, що Україна підписала ряд міжна-
родних договорів щодо вільної торгівлі, доведено, що
слід більш детально визначити та обґрунтувати власні
інтереси, захист національної і економічної безпеки,
правомірність змін до закону та можливості їх впро-
вадження в українське законодавство. Обґрунтовано
гіпотезу про закріплення для України спеціального ре-
жиму на визначений термін та встановлення норм ло-
калізації виробництва для державних закупівель.
Ключові слова: модернізація промисловості, під-
приємства машинобудування, імпортозаміщення, ло-
калізація виробництва, Local Content Requirements,
державні закупівлі.
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, О. А. Чорна
51
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Buleev I., Bryukhovetska N., Chorna O. Mo-
dernization of Industry through Import Substitution
and Localization of Production in Mechanical Engi-
neering
It is substantiated that the revival of self-sufficiency
of the economy and industry requires the outpacing growth
of national engineering, improvement of mechanisms to
stimulate development, one of which is the government's
policy on import substitution, including measures to loca-
lize production.
The world experience of introduction of localization
measures is considered. The difficulties of implementing
measures to localize production in Ukraine have been stu-
died. The expediency of introduction of measures of the
government concerning localization of manufacture of pro-
duction of branch of mechanical engineering in the course
of public purchases is proved.
It is determined that the protectionist policy on the
development of the industrial sector, in particular the loca-
lization of production, is currently practiced by almost all
countries of the world, primarily developed ones. The lo-
calization of production is considered in the scientific com-
munity from two opposite positions: 1) as a protectionist
measure that does not promote economic growth and hin-
ders the free movement of goods and capital; 2) as a go-
vernment measure to support the development of national
producers.
The draft amendments to the regulatory framework in
import substitution policy are analyzed: 1) Draft resolution
of the Cabinet of Ministers "Some issues of implementa-
tion of the pilot project on procurement of machinery in the
field of mechanical engineering with a confirmed degree of
localization" until December 31, 2021; 2) Draft amend-
ments to the Law of Ukraine "On Public Procurement" to
create the conditions for sustainable development and
modernization of domestic industry.
Given that Ukraine has signed a number of interna-
tional free trade agreements, it has been proved that it is
necessary to define and substantiate in more detail its own
interests, protection of national and economic security, le-
gality of amendments to the law and the possibility of their
implementation in Ukrainian legislation. The hypothesis of
fixing a special regime for Ukraine for a certain period of
time and establishing norms of localization of production
for public procurement is substantiated.
Keywords: modernization of industry, machine-
building enterprises, import substitution, localization of
production, Local Content Requirements, public procure-
ment.
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е., Черная А. А.
Модернизация промышленности посредством им-
портозамещения и локализации производства в ма-
шиностроении
Обосновано, что возрождение самодостаточности
экономики, промышленности требует опережающего
роста национального машиностроения, совершенство-
вания механизмов стимулирования развития, одним из
которых является политика правительства в импорто-
замещении посредством локализации производства.
Рассмотрен мировой опыт внедрения меропри-
ятий по локализации. Исследованы трудности внедре-
ния мероприятий по локализации производства в
Украине. Обоснована целесообразность внедрения мер
правительства по локализации производства продук-
ции отрасли машиностроения в процессе государ-
ственных закупок.
Определено, что протекционистскую политику по
развитию промышленного сектора, в частности лока-
лизацию производства в настоящее время практикуют
почти все страны мира, в первую очередь – развитые.
Локализация производства рассматривается в научном
сообществе с двух противоположных позиций: 1) как
протекционистская мера, не способствующая эконо-
мическому росту и мешающая свободному движению
товаров и капиталов; 2) как мера правительства по под-
держке развития национального товаропроизводителя.
Проанализированы проекты изменений в норма-
тивно-правовую базу в политике импортозамещения:
1) Проект постановления Кабинета Министров «Неко-
торые вопросы реализации пилотного проекта по осу-
ществлению закупок техники отрасли машиностро-
ения с подтвержденной степенью локализации произ-
водства» до 31 декабря 2021 г.; 2) Проект изменений в
Закон Украины «О публичных закупках» по созданию
предпосылок для устойчивого развития и модерниза-
ции отечественной промышленности.
Несмотря на то, что Украина подписала ряд меж-
дународных договоров о свободной торговле доказано,
что следует более детально определить и обосновать
собственные интересы, защиту национальной и эконо-
мической безопасности, правомерность изменений в
закон и возможности их внедрения в украинское зако-
нодательство. Обоснована гипотеза о закреплении для
Украины специального режима на определенный срок
и установлении норм локализации производства для
государственных закупок.
Ключевые слова: модернизация промышленно-
сти, предприятия машиностроения, импортозамеще-
ние, локализация производства, Local Content
Requirements, государственные закупки.
Стаття надійшла до редакції 12.03.2021
Прийнято до друку 16.03.2021
|