Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Наші ювіляри
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179821
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 238-241 — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-179821
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1798212021-06-13T01:26:14Z Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років Наші ювіляри 2021 Article Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 238-241 — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179821 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наші ювіляри Наші ювіляри
spellingShingle	Наші ювіляри Наші ювіляри Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років Економічний вісник Донбасу
format	Article
title	Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років
title_short	Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років
title_full	Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років
title_fullStr	Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років
title_full_unstemmed	Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років
title_sort	шляхами освітянського олімпу! співзасновнику журналу – луганському національному університету імені тараса шевченка – 100 років
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Наші ювіляри
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179821
citation_txt	Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 238-241 — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
first_indexed	2025-07-15T18:58:19Z
last_indexed	2025-07-15T18:58:19Z
_version_	1837740493650264064
fulltext	НАШІ ЮВІЛЯРИ 238 Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021 ШЛЯХАМИ ОСВІТЯНСЬКОГО ОЛІМПУ! СПІВЗАСНОВНИКУ ЖУРНАЛУ – ЛУГАНСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА – Вимогою сьогодення є виховання висококвалі- фікованих працівників, що здатні вести творчий пошук, мають практичні навички, вміють знахо- дити рішення нетривіальних проблем. Розвиваються бурхливо наука і освіта. Результати наукових до- сліджень впроваджуються як у навчальний процес, так й у реальне життя, тому що наукові розробки підвищують ефективність виробництва, його конку- рентоспроможність на ринку. У всьому світі зараз активно впроваджується система безперервного навчання, якою передбачається постійне підви- щення кваліфікації персоналом, що загалом дозво- ляє підвищувати продуктивність праці. В сучасних умовах децентралізації університети отримали знач- ну автономію, тим самим виникла можливість ак- тивно долучатися до грантових програм, міжнарод- них проєктів, співпрацювати не лише з державним, а й з приватним бізнесом. Тож під час проведення системних реформ виникає необхідність вдоскона- лювати механізми інтеграції освіти, науки та біз- несу, вивчати зарубіжний досвід цих процесів та адаптувати його до національних особливостей. Акцентується увага актуальним проблемам, які пов’язані з розвитком та інтеграцією освіти, науки й бізнесу на прикладі Луганського національного уні- верситету імені Тараса Шевченка, що завжди був і залишається лідером освіти й науки, центром куль- турного розвитку східноукраїнського регіону. Першого березня 2021 року виповнилося 100 років від часу заснування Луганського національ- ного університету імені Тараса Шевченка, що являє собою невід'ємну частину науково-педагогічної, ін- телектуальної, культурної історії України і є флаг- маном освіти у східному регіоні України, одним із найпотужніших вищих навчальних закладів на Дон- басі та в Україні в цілому. Університет визнано лі- дером у різних номінаціях Міжнародного Академіч- ного рейтингу «Золота Фортуна», ЛНУ – володар п'яти медалей Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні» за інновацій- ність, актуальні наукові розробки, якість освіти. Університет неодноразово здобував високе звання й статус «Лідер сучасної освіти», визнавався найкра- щим спортивним закладом України. У 2007 році ЛНУ відзначено золотою медаллю десятої ювілей- ної виставки «Сучасна освіта в Україні – 2007» за «Упровадження досягнень педагогічної науки в освітню практику» (На медалі, виготовленій із зо- лота 583 проби, зображена Муза педагогіки). Університет неодноразово визнано лідером у різних номінаціях Міжнародного Академічного рей- тингу «Золота Фортуна». На VII Міжнародній ви- ставці «Сучасні заклади освіти – 2016» ЛНУ імені Тараса Шевченка отримав золоті медалі в тематич- них номінаціях «Психосоціальна підтримка дітей і молоді, що знаходяться в складних життєвих ситу- аціях» та «Використання комплексу сучасних засо- бів ІКТ, програм і рішень для підвищення якості освіти». ЛНУ – єдиний університет, що успішно прой- шов процедуру зовнішнього оцінювання ВНЗ та під- твердив свій міжнародний статус. В Університеті продовжується робота з оптимізації навчального процесу, науково-дослідної діяльності, іде інтен- сивне реформування та впровадження принципів де- мократії. ЛНУ – єдиний вищий навчальний заклад у регіоні, який є дійсним членом Міжнародної асоціа- ції університетів. Сьогодні Луганський національний універси- тет імені Тараса Шевченка – це великий навчально- науково-виробничий комплекс, у складі якого діють вісім інститутів, три факультети, 6 коледжів. Як відзначається в Стратегії інноваційного роз- витку України на 2010-2020 роки (підрозділ «Сис- тема освіти і підготовки спеціалістів»): «Для потреб інноваційного розвитку країни освіта відіграє над- звичайно важливу роль. Вона є не лише зв’язуючою, але й конструктивною ланкою в системі трьох головних складових інноваційної економіки – «наука – освіта – виробництво». У цьому поєднанні освітній потенціал виступає одночасно як джерело поповнення науки кадрами і як головний фактор оволодіння робочою силою, всім населенням сучас- ними знаннями, необхідними для забезпечення еко- номічного, соціального і культурного розвитку сус- пільства на основі використання передових досяг- НАШІ ЮВІЛЯРИ 239 Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021 нень науки, технологій, інновацій». Місія вищої освіти, згідно проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки – «забезпечення сталого інноваційного розвитку України через під- готовку висококваліфікованих фахівців, створення та поширення знань, формування інтелектуального, соціального та духовного капіталу суспільства, го- тового до викликів майбутнього. А розвиток інфор- маційного суспільства та високотехнологічної еко- номіки, до якої прямує суспільство на глобальному рівні, потребує масової вищої освіти, вимагає від кожної сучасної людини високого рівня освіченості та здатності до критичного мислення. Вища освіта є необхідним стратегічним елементом безпеки сус- пільства. Стратегічним пріоритетом держави має бути максимальне охоплення населення країни ви- щою освітою без компромісів щодо її якості, стиму- лювання здобуття другої або й третьої вищої освіти в межах безперервної освіти дорослих». Навчально-науковий інститут економіки та бізнесу (ЛНУ імені Тараса Шевченка) Дуже приємними і практично удосконаленими були поставлені викладачами кафедри менеджменту заняття на семінарах, обговорення й атестація сту- дентів, захист дипломних робіт, практики студентів. Особливо цим питання приділялося значної уваги з боку завідувачів кафедр. Науково-педагогічна діяльність кафедри ме- неджменту Навчально- наукового інституту еконо- міки та бізнесу проводиться за напрямами «Розви- ток освітніх інноваційних процесів у вищій школі» та «Удосконалення систем менеджменту підпри- ємств на основі адаптивної організації їх діяльно- сті». В Університеті створено належні організа- ційно-педагогічні умови блочно-модульної побу- дови навчальних планів, наявності в програмі курсів за вибором, навчально-методичного забезпечення та налагодженої системи консультування студентів ЗВО; вдосконалюється зміст професійної підго- товки шляхом введення в навчальні плани курсів, спрямованих на підготовку студентів ЗВО до між- культурної взаємодії в умовах політкультурного суспільства; розробляються методологічні, загаль- нотеоретичні і організаційно-управлінські аспекти співпраці установ економічної орієнтації і універси- тету, якими передбачається професійна підготовка на умовах партнерських відносин. Університет має численних партнерів серед провідних вищих навчальних закладів світу. Зо- крема в Австрії, Білорусі, країнах Близького Сходу, Естонії, Китайській народній республіці, Латвії, Ні- дерландах, США, Франції, Японії. Широкий спектр зв’язків Університету з віт- чизняними вищими навчальними закладами й на- уково-дослідними установами. Так, кафедра менедж- менту співпрацює з Запорізьким національним уні- верситетом, Національним технічним університе- том України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інститутом економіки промисловості НАН України, Дніпровським Дер- жавним хіміко-технологічним університетом, На- ціональним технічним університетом «Дніпровська політехніка», Міжнародним гуманітарним універси- тетом, Національним університетом «Львівська по- літехніка», Національним авіаційним університе- том, МОН республіки Казахстан, Баішев Універси- тетом, Інноваційним Євразійським Університетом та ін. Запорізький національний університет – дав- НАШІ ЮВІЛЯРИ 240 Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021 Практичні заняття зі студентами ЛНУ імені Тараса Шевченка (м. Кремінне, Луганська область) ній співучасник та співорганізатор ряду науково- практичних заходів – науково-практичних конфе- ренцій та круглих столів за проблемами «Управ- ління соціально-економічним розвитком регіонів та держави», де науковці кафедри менеджменту ЛНУ брали активну участь як доповідачі, у складі оргко- мітету конференцій, співавтори колективних моно- графій. Сьогодні відбувається становлення економіки, в якій основним виробничим ресурсом стають знання та інформація, розвинене інформаційне сере- довище, тобто економіки, «що базується на знан- нях» (knowledge-based economy). Саме знання у та- кому суспільстві безпосередньо комерціалізуються, перетворюючись на технології для виробництва ма- теріальних товарів і послуг. Сучасні умови розвитку економіки України ха- рактеризуються динамічними змінами, які вимага- ють від суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності та виду діяльності, нових підходів до реалізації процесів залучення та використання ресурсів. Зважаючи на гостроту проблеми обмеже- ності матеріальних ресурсів, перед вітчизняними підприємствами постає важливе завдання пошуку дієвих механізмів їх компенсації. В умовах еконо- міки, заснованої на знаннях (Knowledge-Based Economy), – ЕЗ, головним компенсатором ресур- содефіцитності мають стати генеровані людиною ідеї. Їх поява, головним чином, зумовлена отриман- ням нових знань, вмінь та навичок, джерелом яких стає освіта у найрізноманітніших формах (фор- мальна, неформальна, інформальна та дуальна). Тому важливою науковою проблемою в теоретич- ному та прикладному аспекті є розробка та удоско- налення інструментарію взаємодії освітніх закладів з виробничими структурами, в першу чергу тими, результати діяльності яких значною мірою залежать від наявності високопрофесійних кадрів, здатних ге- нерувати власні та використовувати залучені ідеї, пропозиції, ноу-хау тощо. Промисловий сектор по- винен безпосередньо опікуватись процесами підго- товки кваліфікованих інженерних (управлінських) кадрів, як у матеріально-технологічному, так і в ме- тодичному та професійному сенсі. Звичною практи- кою, майже для всіх галузей промисловості, є жит- тєва необхідність перепідготовки молодих спеціалі- стів на виробництві або за його межами. А питання кадрового забезпечення мають вирішуватися шля- хом створення умов для розвитку ринку праці, зни- ження дефіциту висококваліфікованих кадрів про- мислових підприємств, формування та виконання комплексних заходів щодо підготовки, перепідго- товки та закріплення кадрів на підприємствах. Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованої й та- лановитої молоді є важливими складовими вдоско- налення системи освіти. Подальше навчання цієї та- лановитої молоді у вищих навчальних закладах може бути пов'язаним з ознайомленням та вивчен- ням сучасних важливих складових творчої діяль- ності. Важливою проблемою на цей час залишається практична реалізація та впровадження у процес під- НАШІ ЮВІЛЯРИ 241 Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021 готовки майбутніх професійних кадрів досконалого інноваційного інструментарію Smart-технологій. Ця проблема посіла вже важливе місце в стратегії роз- витку Smart-технологій для галузей промисловості, побудови екологічно небезпечних підприємств пе- реробки промислових та твердих побутових відхо- дів, функціонування держбюджетних установ, біз- нес-структур, сфери освітніх послуг. У навчально-науковому інституті економіки та бізнесу визначено ролі викладача та їх зміст у про- цесі використання Smart-технологій: менеджер – підбір, адаптація інформації; постановка мети навчання та добір педагогічного інструментарію для її реалізації; організатор – організація освітнього процесу та підвищення мотивації споживача щодо навчання; керівник проєктної діяльності: посилення навичок командної та наукової діяльності; тьютор- коуч – створення індивідуальних умов для розвитку та творчої самореалізації майбутніх менеджерів. З досвіду країн світу доведено ефективність освіти в тому, що майбутні фахівці проходять навчання і отримують компетенції на замовлення і під контролем досвідчених фахівців промислових підприємств і бізнес-структур, де виконуються проєкти і творчі завдання на замовлення вироб- ництва. Це дає змогу майбутнім фахівцям у подаль- шому виступати сформованими професіоналами. Доцільним при визначенні ефективності інновацій- них процесів реформування системи вищої освіти в нашій державі вважається використання комплекс- них показників ефективності та конкурентоспро- можності ЗВО як сукупності оцінок внутрішньої та зовнішньої якості освіти і доданої академічної вар- тості. Щиро вітаємо професорсько-викладацький склад, співробітників та здобувачів із 100-річчям від дня заснування. Створений у найтяжких умовах розрухи та громадянської війни, Заклад відразу ж прийняв слухачів педагогічних курсів у березні 1921 року. Саме з відкриттям Першого березня 1921 року першого на Донбасі вищого навчального закладу ‒ Донецьких вищих педагогічних губернських курсів, починається історія вищої школи в Донецькому ре- гіоні. У 1923 році вони були реорганізовані в До- нецький інститут народної освіти. 1934‒1935 навча- льний рік інститут почав, маючи статус Луганського державного педагогічного. У довоєнний час інсти- тут перетворився на одне з найбільших вищих на- вчальних закладів України. Протягом 1935-1940 ро- ків інститут дав вищу освіту 6,5 тисячам юнаків та дівчат. 26 квітня 1939 року Указом Президії Вер- ховної Ради УРСР інституту було присвоєно ім’я генія українського народу Тараса Шевченка. Не ви- падково навчальному закладу дали ім’я Кобзаря, адже на той час це був єдиний інститут промисло- вого краю, де готували викладачів української мови та літератури. У період другої світової війни інсти- тут пережив дві евакуації, а після звільнення Воро- шиловграду, з осені 1943 року, для навчального закладу почався період складного відновлення. У 1998 році Луганський державний педагогічний ін- ститут стає університетом. 11 вересня 2003 року Указом Президента України №1012/2003 Лугансь- кому державному педагогічному університету імені Тараса Шевченка присвоєно статус національного. У 2014 році Університет пережив вже третю свою окупацію. І вже понад сім років розпочинає навча- льний рік у м. Старобільськ (Луганська область), до якого вимушений був тимчасово переміститися після окупації м. Луганськ. У цей тяжкий окупацій- ний період вчену раду ЛНУ очолює Віталій Курило, доктор педагогічних наук, професор, академік На- ціональної академії педагогічних наук України, а ректорат університету – ректор Сергій Савченко, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспо- ндент Національної академії педагогічних наук Ук- раїни. Висловлюємо глибоку подяку і шану всьому колективу університету й зичимо успіхів у плеканні молодої надії нашої держави. Нехай натхнення і жага творчого пошуку будуть Вашими вірними супутниками, життя – багатогранним і плідним, шлях до професійного зростання – успішним. Пере- конливих Вам здобутків в ім'я українського народу, міцного здоров'я, довголіття, родинного щастя! Президія Академії економічних наук України, Вчена рада Інституту економіки промисловості НАН України, Редколегія журналу «Економічний вісник Донбасу»

Шляхами освітянського олімпу! Співзасновнику журналу – Луганському національному університету імені Тараса Шевченка – 100 років

Institution

Ähnliche Einträge