Проблема служби жінок у британській армії в роки Другої світової війни: аналіз публічного дискурсу В.Черчилля
Метою статті є аналіз публічного дискурсу В.Черчилля в 1930–1940-х рр. щодо залучення жінок до служби в армії, який не лише доповнить його біографію новими відомостями, але й дасть змогу з’ясувати, по-перше, в який спосіб він як медійна особа формував суспільний дискурс, по-друге, який вплив як о...
Saved in:
| Date: | 2021 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Series: | Український історичний журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179916 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблема служби жінок у британській армії в роки Другої світової війни: аналіз публічного дискурсу В.Черчилля / Н. Залєток, О. Гуржій // Український історичний журнал. — 2021. — Число 1. — С. 73-83. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Метою статті є аналіз публічного дискурсу В.Черчилля в 1930–1940-х рр.
щодо залучення жінок до служби в армії, який не лише доповнить його біографію новими
відомостями, але й дасть змогу з’ясувати, по-перше, в який спосіб він як медійна особа
формував суспільний дискурс, по-друге, який вплив як очільник уряду він здійснював на
чинний ґендерний режим Великобританії в 1940-х рр. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загальнонаукові
(аналіз і синтез, індукція й дедукція, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичний
аналіз джерел, ретроспективний, історико-порівняльний) методи, а також ґендерний підхід. Наукова новизна. У статті вперше предметом спеціального дослідження є проблема
ставлення В.Черчилля до служби жінок в армії. Це питання лише побіжно досліджувалося у західній історіографії, де й досі побутує чимало сумнівних тверджень щодо цього, заснованих на однобокому вивченні доступних джерел. Під час наукового пошуку автори
опрацювали широке коло різнопланової літератури. Також було проаналізовано значний
пласт джерел, серед яких есе та промови В.Черчилля, мемуари безпосередніх учасників подій, низка звітів засідань англійського парламенту. Висновки. На основі аналізу публічних висловлювань та опублікованих творів В.Черчилля, а також основних заходів його уряду
щодо служби жінок, автори статті дійшли висновку, що він украй негативно ставився до
офіційного надання жінкам можливості воювати зі зброєю в руках. Публічний
дискурс В.Черчилля щодо жінок на службі в армії перебував у межах патріархального уявлення
щодо них як слабких і миролюбних створінь, котрі не можуть і, головне, не повинні складати конкуренцію чоловічій частині населення. Активно використовуючи працю жінок у допоміжних службах під час війни, політик дозволяв собі нетактовні висловлювання на
їхню адресу по завершенні бойових дій. |
|---|