До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія
11 січня 2021 р. виповнилося 70 років від дня народження знаного українського історика, політолога, етнолога й культуролога, доктора історичних наук, професора Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Федоровича Юрія....
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179970 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія / Я. Калакура // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 231-233. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179970 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1799702021-07-13T12:21:16Z До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія Калакура, Я. Ювілеї 11 січня 2021 р. виповнилося 70 років від дня народження знаного українського історика, політолога, етнолога й культуролога, доктора історичних наук, професора Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Федоровича Юрія. 2021 Article До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія / Я. Калакура // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 231-233. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179970 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Калакура, Я. До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія Український історичний журнал |
| description |
11 січня 2021 р. виповнилося 70 років від дня народження знаного українського історика, політолога, етнолога й культуролога, доктора історичних наук, професора Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Федоровича Юрія. |
| format |
Article |
| author |
Калакура, Я. |
| author_facet |
Калакура, Я. |
| author_sort |
Калакура, Я. |
| title |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія |
| title_short |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія |
| title_full |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія |
| title_fullStr |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія |
| title_full_unstemmed |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія |
| title_sort |
до 70-річчя доктора історичних наук, професора м.юрія |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179970 |
| citation_txt |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора М.Юрія / Я. Калакура // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 231-233. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT kalakuraâ do70ríččâdoktoraístoričnihnaukprofesoramûríâ |
| first_indexed |
2025-07-15T19:21:31Z |
| last_indexed |
2025-07-15T19:21:31Z |
| _version_ |
1837741944986402816 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2021. – №2
11 січня 2021 р. виповнилося 70 років від дня народження знано-
го українського історика, політолога, етнолога й культуролога,
доктора історичних наук, професора Чернівецького національно-
го університету ім. Юрія Федьковича, заслуженого діяча науки і
техніки України Михайла Федоровича Юрія. Він відомий насам-
перед своїми ґрунтовними міждисциплінарними дослідженнями людиноцентричного спря-
мування, численними науковими працями з цивілізаційної історії України, методології істо-
ричного пізнання, історії культури, політології, антропології тощо. Особисто знаю, спілкуюся
і співпрацюю з ним понад чверть століття й кожного разу відкриваю для себе нові його грані,
риси, інтереси, захоплення. У нас спільна альма-матер, подібний життєвий шлях, багато у чому
збігаються погляди на сенс життя та цінності. Особливо здружилися за останнє двадцятиріччя,
працюючи в колективі з іншими науковцями над інноваційним науковим проектом із цивілі-
заційного історії, культури, ментальності України, її антропологічного коду. Усе це і спонукає
мене написати це слово про ювіляра та в такий спосіб привітати його від усіх українських істо-
риків і гуманітаристів.
Народився Михайло Федорович у с. Шишківці Новоселицького р-ну на Бу ко ви ні, у селян-
ській родині. Батьки з дитинства прищепили йому любов до всього українського – до рідної зем-
лі, мови, праці, інтерес до знань, християнські цінності, повагу до старших людей, сформували
мрію й заклали фундамент його життєвого кредо: вдивлятися у себе, пізнавати світ і творити світ
власний. Із легкої руки шкільного історика вже в 5-му класі зацікавився історією, причому цей
інтерес постійно зростав. Успішно закінчивши в 1967 р. Новоселицьку середню школу №1, рік
працював у місцевому колгоспі, а відтак поступив на вечірнє відділення історичного факультету
Чернівецького державного університету. У 1968 р. був призваний на військову службу, після де-
мобілізації продовжив навчання, поєднуючи його з роботою лаборанта, а згодом учителя істо-
рії у Чернівецькій СШ №36. Уже з молодших курсів університету захопився науковою роботою
з історичного краєзнавства, і це захоплення набрало нового змісту після отримання в 1976 р. ди-
плома історика й переходу на викладацьку роботу у Чернівецькому торгівельно-економічному
інституті Київського національного торгівельно-економічного університету, де здолав шлях від
лаборанта, старшого викладача, доцента до професора. 27 років очолював тут кафедру соціаль-
но-гуманітарних наук, тісно співпрацюючи водночас з істориками, політологами та філософами
Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, а з осені 2020 р. він – штатний
професор цього вишу.
Із 1978 по 1989 рр. М.Ф.Юрій навчався у заочній аспірантурі, а відтак у докторантурі
Московського історико-архівного інституту, де пройшов добру школу науково-дослідної ро-
боти. Тут він познайомився з багатьма авторитетними вченими, працював у центральних архі-
вах та бібліотеках, а його вчителями й наставниками були такі відомі на той історики, як Юрій
Миколайович Афанасьєв, Микола Петрович Єрошкін, Павло Васильович Волобуєв та ін.
У 1982 р. він успішно захистив кандидатську дисертацію «Центральний військово-промисло-
вий комітет в період Першої світової війни», а в 1990 р. – докторську «Буржуазні військо-
во-громадські організації в період Першої світової війни». У 1992 р. Михайлові Федоровичу
присвоєно звання професора, а в 1998 р. його обрано академіком АН вищої школи України.
Достатньо ознайомитися з бібліографією наукового доробку М.Ф.Юрія, який включає
понад 360 праць, у тому числі 38 індивідуальних та колективних монографій, 17 підручників
і навчальних посібників із різних галузей гуманітаристики, сотні статей, щоб пересвідчитись,
наскільки широкі, багатопланові й новаторські його наукові зацікавлення. Пріоритетне міс-
це у проблематиці дослідницької діяльності посідає теорія, методологія та історіософія історії,
Ярослав Калакура (Київ)
До 70-річчя доктора історичних наук,
професора М.Юрія
Український історичний журнал. – 2021. – №2
232 Ювілеї
цивілізаційний контекст історії України, проблеми соціальної, політичної культури, антропо-
логії, духовності, ментальностей тощо.
Доречно зазначити, що з проголошенням незалежності України Михайло Фе до рович са-
мокритично переглянув світоглядні орієнтири й методологічні засади своїх досліджень ра-
дянської доби, дистанціювався від марксистської схоластики щодо «класової боротьби як ру-
шійної сили розвитку історії», «закономірностей соціалістичної революції» і «встановлення
диктатури пролетаріату», усвідомлюючи, що ця теорія, особливо в її сталінській інтерпрета-
ції, слугувала ідеологічним виправданням масових репресій та знищення мільйонів українців.
Історик активно долучився до поглибленого засвоєння національних традицій вітчизняної іс-
торіографії в контексті осмислення її гуманістичних цінностей та осягнення надбань західно-
європейських дослідницьких практик. Він став одним із фундаторів в українській історіографії
цивілізаційного трактування історичного процесу, з’ясування його переваг порівняно з фор-
маційним, взаємообумовленості з соціокультурним та антропологічним поворотами гумані-
таристики, утвердженням принципу людиноцентризму, розгортанням міждисциплінарних
досліджень. Уже перші праці М.Ф.Юрія з історії України та української культури1 засвідчили
не тільки готовність автора до сприйняття, але й до утвердження нового бачення української
історії з погляду людиноцентризму, сутності, змісту та ролі культури в цивілізаційному по-
ступі людства, у розвитку, реформуванні й модернізації суспільства. Послідовно запроваджу-
ючи в науковий обіг поняття «соціокультурний світ України», історик виходив із розуміння
цілісності української цивілізації, в епіцентрі якої є надбання національної і світової культу-
ри, моральні цінності, котрі, своєю чергою, виступають основою національної та цивілізацій-
ної ідентичності українства. Авторська інтерпретація українського світу вивела дослідника на
осмислення його як продукту символічного універсуму й соціально-культурної реальності
крізь призму їх взаємозалежності. Саме у цьому напрямі він трактує феномен атрибуції понят-
тя «генеза» щодо таких об’єктів соціальної та психологічної теорії, як людина та культура, а по-
няття «цілісний» – до поняття «соціокультурний світ».
Знаковим рубежем і новим етапом наукових студій Михайла Федоровича стала його без-
посередня, багато у чому ініціативна участь у задумі та реалізації великого наукового про-
екту «Цивілізаційна історія українського народу» і створення разом з Л.М.Алексієвець,
В.О.Балухом, Я.С.Калакурою, В.П.Коцуром, О.О.Рафальським, О.А.Удодом циклу праць,
присвячених теорії, методології, історіографії та історіософії цивілізаційного пізнання історії
України, формуванню української локально-реґіональної цивілізації, її антропологічного коду,
цивілізаційного виміру культури й ментальності українського народу2. Сім книг цього циклу
невдовзі будуть доповнені завершальною колективною монографією «Цивілізаційна ідентич-
ність українства: історія та сучасність».
Вагомим виявився особистий внесок ювіляра у цей проект, особливо в теоретико-мето-
дологічне обґрунтування категоріального апарату дослідження українського соціокультурного
світу, його антропологічного коду, у висвітлення сюжетів, які стосуються давньої та середньо-
вічної історії України, місця й ролі міфологічного мислення, архетипів, релігії в культурній ан-
тропології, у трактування таких явищ, як візантизм, маніхейство, марґінальність, олігархізація
влади тощо.
Науково-дослідницька діяльність М.Ф.Юрія тісно ув’язується з освітнім процесом, в
якому реалізуються авторські новації. Окремої уваги заслуговує його внесок у створення під-
ручників і навчальних посібників із цілої низки гуманітарних дисциплін. Знайомлячись з
1 Юрій М.Ф. Етногенез і ментальність українського народу. – К., 1998. – 267 с.; Його ж. Соціокультурний світ
України. – К., 2003. – 700 с.; Його ж. Історія України: Навч. посіб. – К., 2004. – 252 с.
2 Україна найдавнішого часу – ХVІІІ ст.: цивілізаційний контекст пізнання / М.Ф.Юрій, Л.М.Алексієвець,
Я.С.Калакура, О.А.Удод. – Кн.1. – Тернопіль, 2012. – 700 с.; Україна XIX – початку XXI ст.: цивілізаційний
контекст пізнання / М.Ф.Юрій, Л.М.Алексієвець, Я.С.Калакура, О.А.Удод. – Кн.2. – Тернопіль, 2012. – 696 с.;
Калакура Я.С., Рафальський О.О., Юрій М.Ф. Українська культура: цивілізаційний вимір. – К., 2015. – 496 с.;
Калакура Я.С., Рафальський О.О., Юрій М.Ф. Ментальний вимір української цивілізації. – К., 2017. – 570 с.; Балух В.О.,
Коцур В.П., Юрій М.Ф. Соціокультурний феномен ранньомодерних Європи та України. – Чернівці, 2019. – 692 с.;
Антропологічний код української культури і цивілізації: У 2-х кн. / О.О.Рафальський (кер. авт. кол.), Я.С.Калакура,
В.П.Коцур, М.Ф.Юрій. – К., 2020. – Кн.1. – 432 с.; Кн.2. – 536 с.
Український історичний журнал. – 2021. – №2
Ювілеї 233
їхніми назвами3 (більше десяти з грифом Міністерства освіти і науки), може виникнути пи-
тання: як одна людина змогла підготувати таку їх кількість, до того ж із різних дисциплін, з
історії, політології, соціології, антропології, релігієзнавства та ін.? У цьому й феномен уче-
ного, його виняткова працьовитість, різнобічність та енциклопедизм. Він ураховує специ-
фіку університетської освіти, яка орієнтує викладача на певний універсіоналізм, адже йому
здебільшого доводиться читати лекції з різних предметів, до того ж національні підручни-
ки почали видаватися лише після відновлення незалежності України. Знаю цю проблему зі
власного досвіду й відстоюю такий принцип: професор, який викладає той чи інший пред-
мет, повинен мати, як правило, свій авторський підручник, посібник чи лекційний курс для
студентів.
Невипадково про Михайла Федоровича з повагою, дуже тепло відгукуються колеґи по ро-
боті, студенти та аспіранти – як про високопрофесійного й талановитого викладача, наставни-
ка. Він із великою повагою ставиться до студентів як до партнерів, допомагає їм розібратися у
складних світоглядних і життєвих питаннях. Його лекції фахово орієнтовані, мають творчий
характер, екстраполюються на аналіз сучасних політичних та соціокультурних процесів і, як на-
слідок, викликають зацікавленість молодих людей, прищеплюють їм інтерес до дослідницької
діяльності, стимулюють критичне мислення, творчу думку.
Співпрацюючи та спілкуючись з ювіляром, не міг не помітити, наскільки це багатогранна,
високоінтелектуальна, надзвичайно цікава, організована, навіть педантична людина. Його ко-
леґи кажуть, що він мало відпочиває, зате винятково багато, плідно працює як науковець і пе-
дагог. У вільний час Михайло Федорович пише художні твори (починав із графіки) й поезію.
Його акварелі сповнені високою духовністю, любов’ю до природи та людей, випромінюють ба-
гато світла й тепла. Будучи романтиком за вдачею, він упродовж усього життя в пошуку, на-
магається глибше пізнати людей і зрозуміти загадковість навколишнього світу, закономірності
його розвитку, залишаючись при цьому інтровертом, який прислухається до себе, до своїх від-
чуттів та інтуїції. Перебуваючи в 1993 р. в Індії, ювіляр засвоїв практику медитації, не оминув
можливості відвідати Тибет і столицю Непалу Катманду, щоб потрапити на зустріч із Далай-
ламою.
Утіхою та натхненням для Михайла Федоровича є три дочки (дві з них, як і батько, за-
ймаються науково-педагогічною діяльністю), зяті та четверо онуків. Окрім того, він не пориває
зв’язків зі своїм рідним селом, де збереглися батьківська хата й сад, залюбки доглядає їх, пра-
цює на городі.
Науково-педагогічну та громадську діяльність М.Ф.Юрія оцінено на державному рівні.
Він – відмінник народної освіти, нагороджений медаллю Ярослава Мудрого Академії наук
вищої школи України, а в 2008 р. отримав високе звання заслуженого діяча науки й техніки
України.
Підсумовуючи сказане, видається доцільним наголосити, що професор М.Ф.Юрій належить
до знакових постатей у сучасній українській гуманітаристиці, його дослідження україноцен-
тричні, їм притаманний міждисциплінарний характер, вони перебувають на межі багатьох
галузей знань про людину, а їх автор по праву вважається одним із лідерів у дослідженні іс-
торії української цивілізації, соціокультурного світу українства, його антропології, архетипів
та ментальності.
Свій ювілей Михайло Федоровим зустрічає в розквіті сил, сповнений оптимізму, нових
наукових планів. Українські історики й культурологи, які знають його особисто або за праця-
ми, колеґи по роботі, учні та друзі зичать йому подальшої праці на ниві історичної науки й ви-
ховання студентської молоді, міцного здоров’я, наснаги, творчого довголіття!
3 Юрій М.Ф. Основи політології. – К., 2003. – 340 с.; Його ж. Соціологія. – К., 2004. – 548 с.; Його ж. Соціологія
культури. – К., 2006. – 302 с.; Його ж. Людина і світ. – К., 2006. – 460 с.; Його ж. Політологія. – К., 2006. – 416 с.;
Його ж. Релігієзнавство. – К., 2006. – 408 с.; Його ж. Історія світової та вітчизняної культури. – К., 2007. – 455 с.; Його ж.
Антропологія. – К., 2008. – 424 с.; Його ж. Політична антропологія / М.Ф.Юрій, В.І.Павлюк. – К., 2008. – 408 с.;
Його ж. Історія України. – К., 2008. – 262 с. та ін.
|