Іван Франко про естетику слова
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179994 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Іван Франко про естетику слова / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 8-12. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179994 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1799942021-07-13T01:27:37Z Іван Франко про естетику слова Єрмоленко, С. Думки понад часом 2016 Article Іван Франко про естетику слова / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 8-12. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179994 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Думки понад часом Думки понад часом |
| spellingShingle |
Думки понад часом Думки понад часом Єрмоленко, С. Іван Франко про естетику слова Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Єрмоленко, С. |
| author_facet |
Єрмоленко, С. |
| author_sort |
Єрмоленко, С. |
| title |
Іван Франко про естетику слова |
| title_short |
Іван Франко про естетику слова |
| title_full |
Іван Франко про естетику слова |
| title_fullStr |
Іван Франко про естетику слова |
| title_full_unstemmed |
Іван Франко про естетику слова |
| title_sort |
іван франко про естетику слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Думки понад часом |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179994 |
| citation_txt |
Іван Франко про естетику слова / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 8-12. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolenkos ívanfrankoproestetikuslova |
| first_indexed |
2025-07-15T19:25:05Z |
| last_indexed |
2025-07-15T19:25:05Z |
| _version_ |
1837742183952678912 |
| fulltext |
ÄÓÌÊÈ
ÏÎÍÀÄ ×ÀÑÎÌ
Світлана Єрмоленко
ІВАН ФРАНКО ПРО ЕСТЕТИКУ СЛОВА
Наукові й художньо-творчі обшири зацікавлень Івана Франка
були такі всеосяжні, що важко знайти галузь, якої не торкався
б письменник-мислитель. І навпаки, легко знайти в його
різноманітній творчості відгомін сучасних ідей, які сьогодні
актуальні для різних галузей гуманітарної науки. Завжди
залишатиметься загадкою, як могла одна людина прочитувати
стільки літератури, аналізувати стільки текстів і виробляти
філософію читання, філософію естетичного виховання читачів.
Якщо йдеться про сприйняття й оцінку художньої літератури, то
можемо стверджувати, що Франко започаткував в українській
стилістиці філософсько-естетичний (можна скористатися й
сучасним поняттям психолінгвістичний) аналіз художніх текстів.
Насамперед звернемося до його розуміння естетики:
«естетика є властиво наука про почування, спеціально
про відчування артистичної краси, – значить, є частиною
психології» [Франко 1981, 31: 53-54].
Або ще один контекст: «Зачнім ab ovo [спочатку]. Що
таке естетика? Естетика – то наука о х о р о ш і м, особливо
в штуці. Що вважається хорошим в штуці? На те різні
естетичні теорії дають різні відповіді, котрі остаточно
всі дадуть звестися на одно, а іменно: хорошим в штуці
називається те, що викликує в чоловіці у б л а г о р о д н я ю ч е
зрушення. Штуки пластичні (малюнок, різьба, будівля)
Думки понад часом 9
викликають таке зрушення при помочі гармонії красок і ліній;
штуки експресійні (музика, поезія, гра акторська) – при помочі
чувств, особливо, як виказував Арістотель, чувств тривоги і
надії. Остаточно затим увесь естетичний бік штуки сходить
на викликування певних появ психологічних, певних сильних,
потрясаючих вражень і чувств» [Франко 1980: 57].
Франко, аналізуючи художній текст, послугувався поняттям
змисл – психічне враження від сприймання художньо-словесних
образів, тобто зорові, слухові, запахові, смакові, дотикові відчуття,
що їх викликає художнє слово. Саме про це йдеться в його
цілісній праці «Із секретів поетичної творчості», яка фактично
започаткувала психолінгвістичний аналіз художнього тексту.
Але насамперед письменник звертається до психології
творця тексту: «Майже кождий чоловік має в собі величезне
багатство думок і почувань, хоча мало хто може і вміє
користуватися ними, Бо все, що чоловік у своєму житті
думав і читав, що ворушилось у його душі і розбуджувало його
чуття, все те не пропадає, а робиться тривким, хоч звичайно
скритим набутком його душі.
Та є люди, котрі мають здібність видобувати ті глибоко
заховані скарби своєї душі і давати їм вираз у зрозумілих для
кождого словах. Отсі щасливо обдаровані психологічні Крези
і копачі захованих скарбів – се й є наші поети» [Франко 1981,
31: 62-63].
Франко характеризує поетичну творчість як закономірність
асоціації ідей. Один з наймогутніших способів поетичного
малювання, на думку Франка, – к о н т р а с т, а також
поетична градація. Щоб показати дію легкості й натуральності
асоціювання ідей, Франко звертається до поезії Шевченка.
На прикладах поетичних текстів дослідник унаочнює
поняття поетичної фантазії, здатність до творення конкретно-
чуттєвих образів, які набувають символічного змісту завдяки
асоціативним зв’язкам.
Розглядаючи естетичні основи творення поетичного
тексту, Франко наводить переконливі, художньо довершені
тексти Шевченка, тексти народних пісень й розповідає про
поезію образно, поетично й водночас науково аргументовано.
Показово, що цитовані Франком Шевченкові рядки в
Культура слова №85’ 201610
колективній свідомості українців сприймаються як взірцеві
мовно-естетичні знаки. Так само і наукові твердження Франка-
дослідника набувають статусу впізнаваних узагальнювальних
висновків, своєрідних наукових афоризмів: «Він (Шевченко)
користувався в значній мірі готовою вже поезією мови,
готовим запасом абстракцій і абревіатур, але все-таки
треба признати, що правдиві поети все і всюди з багатого
запасу рідної мови вміють вибирати власне такі слова, які
найшвидше і найлегше викликають у нашій душі конкретне
змислове враження» [Франко 1981, 31: 83].
Шевченкові знахідки, його словесні картини з рухом
образів дослідник справедливо пов’язує з глибинними
мовними процесами, джерело яких у «стародавньому,
антропоморфічному погляді на природу, що панував тоді,
коли творилася мова, а почасти в нашій психології і в тім
несвідомім зчіплюванні образів, що є в значній часті основою
нашого думання» [Франко 1981, 31: 108-109].
Франкове думання легко переходить від прикладів
німецької поезії до Шевченкових рядків, і в таких переходах
маємо бачити не лише широкі наукові обрії дослідника, а й
рівень освіченості тих, кому адресувалися спостереження і хто,
очевидно, сприймав, розумів аналіз поетичної мови в різних
національних культурах. Франко, зокрема, зосереджує увагу на
Шевченковому словесному образі змалювання тиші, – «мертвої
тиші киргизьких степів над Аралом», пор.:
Не говорить,
Мовчить і гнеться, мов жива,
В степу пожовклая трава;
Не хоче правдоньки сказать,
А більше ні в кого спитать.
Не заперечуючи психологічного сприймання зображеної
поетом тиші, можна поширити метод індуктивної естетики
Франка на виокремлення в наведеному поетичному уривку
наскрізного для мовомислення Шевченка концептуального
поняття «мова-розмова». Крім того, що дієслівні образи
пов’язані з поняттям безмовності, тиші, вони ще й передають
усепроникну тугу поета за живим спілкуванням, за вимовленим
Думки понад часом 11
і почутим словом. Такий висновок напрошується з вертикального
контексту Шевченкових текстів, у яких концепт мова-розмова
супроводжується конкретно-чуттєвими «змислами».
Глибинна семантика Франкових змислів проектована
і на психологію, і на естетику. Дослідник загострює увагу на
понятті «краса», яким оперують автори естетичних теорій і
від яких Франко чекає полемічних висловлювань: «Що ж се
за нова естетика, така, що торочить нам про змисли, враження
і образи, а про красу ані слова?» На цей нібито закид Франко
відповідає: «Признаюся я читачам, що дискусія про к р а с у
не входила і не входить у обсяг моїх уваг..» [Франко 1981, 31:
112]. При цьому наголошує, що поняття «поетична краса» для
нього має особливий зміст, а саме: «нова індуктивна естетика
мусить прийняти за вихідну точку не поняття краси, а чуття
естетичного уподобання, мусить при помочі психології
аналізувати те чуття» [Франко 1981, 31: 113].
Застосований Франком метод аналізу секретів поетичної
творчості має на меті виявити чуття естетичного уподобання,
пояснити, якими засобами викликане це чуття. Цей підхід
письменник називає індуктивною естетикою:
«Вона не ловить невловимого решетом силогізмів, не має
претензії на те, щоб з висоти абстракційного поняття красоти
диктувати закони артистичному розвоєві людськості, але
стає на становищі далеко нижчім, та певнішим: п о п е р е д
у с ь о г о з р о з у м і т и, а не судити і не приписувати законів.
Вона слідить, що є постійне в змінних людських густах,
аналізує чуття естетичного уподобання, послугуючися для
сього по змозі докладними експериментальними методами,
і не менше докладно аналізує кожду поодиноку штуку, щоб
вивідати, в чім лежить те уподобання, яке збуджує вона в
нашій душі» [Франко 1981, 31: 113-114].
Поезія і музика, поезія і малярство – ці виокремлені
в секретах поетичної творчості теми, які започаткував Іван
Франко, оперуючи конкретними прикладами з Шевченкової
(і не лише) поезії, відкривають перед лінгвостилістами
невичерпні можливості оновлення дослідницького апарату,
застосування нових методів дослідження поетичних текстів
різних часів і різних національних культур.
Культура слова №85’ 201612
Франко І. Зібрання творів: У п’ятдесяти томах. Т. 31:
Літературно-критичні праці (1897-1899) / І. Франко. – К.: Наук.
думка, 1981. – 595 с.
Франко І. Краса і секрети творчості / І. Франко. – К.:
Мистецтво, 1980. – 500 с.
REFERENCES
Franko, I. (1981). Zibrannia tvoriv: U p’iatdesiaty tomakh.
Vol. 31: Literaturno-krytychni pratsi (1897-1899). Kyiv: Nauk.
dumka. (in Ukrainian)
Franko, I. (1980). Krasa i sekrety tvorchosti. Kyiv: Mystetstvo.
(in Ukrainian)
|