Варіантність в офіційному жіночому іменослові України: між нормою й аномалією

Стаття присвячена соціолінгвістичному аналізу сучасного офіційного жіночого іменослову України. За даними Міністерства юстиції України, репертуар імен новонароджених дівчат у 2015–2019 рр. становив майже тисячу одиниць. Інтенсивне його розширення пов’язане з впливом глобалізаційних процесів на...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2020
1. Verfasser: Макарець, Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2020
Schriftenreihe:Культура слова
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180256
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Варіантність в офіційному жіночому іменослові України: між нормою й аномалією / Ю. Макарець // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 183-195. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Стаття присвячена соціолінгвістичному аналізу сучасного офіційного жіночого іменослову України. За даними Міністерства юстиції України, репертуар імен новонароджених дівчат у 2015–2019 рр. становив майже тисячу одиниць. Інтенсивне його розширення пов’язане з впливом глобалізаційних процесів на іменування, відновленням національних традицій, зростанням соціальної свободи у виборі імен, а часом і зі зниженням мовної культури мовців. Майже третина одиниць, які Мін’юст фіксує як окремі імена, є фонетико-орфографічними або морфологічними варіантами. Варіантні ряди офіційного імені можуть сягати п’яти- шести одиниць, що пов’язано з інтерференційними процесами, наслідуванням іншомовної (здебільшого російської) вимови та ігноруванням фонетичних і морфологічних рис української мови. Такі варіанти не лише мають юридичні наслідки, але й негативно впливають на мову: офіційний іменослов є атрибутом публічного спілкування, і якщо варіант «повного» імені фіксує інтерференційне явище, воно переходить із розмовної сфери в офіційну не як помилка, а як санкціонований мовний факт.