Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)

Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)

Доповідь приурочено до 25-ї річниці заснування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Розглянуто історію розвитку антарктичних досліджень в Україні. Підкреслено, що фахівці Національної академії наук України відігравали і відіграють провідну роль у започаткуванні та виконанні різн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2021
1. Verfasser: Бахмутов, В.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180266
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.) / В.Г. Бахмутов // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 48-59. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-180266
record_format dspace
spelling irk-123456789-1802662021-09-02T01:26:07Z Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.) Бахмутов, В.Г. З кафедри Президії НАН України Доповідь приурочено до 25-ї річниці заснування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Розглянуто історію розвитку антарктичних досліджень в Україні. Підкреслено, що фахівці Національної академії наук України відігравали і відіграють провідну роль у започаткуванні та виконанні різнопланових наукових досліджень на станції «Академік Вернадський». Наведено найвагоміші результати, отримані вченими установ НАН України в рамках їх участі у виконанні Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2023 роки. The report is devoted to the 25th anniversary of the founding of the Vernadsky Research Base. The history of development of Antarctic research in Ukraine is considered. It is emphasized that the specialists of the National Academy of Sciences of Ukraine have played and continue to play a leading role in the initiation and implementation of various scientific studies at the Vernadsky Research Base. The most significant results obtained by scientists of the institutions of the NAS of Ukraine in the framework of their participation in the implementation of the State Targeted Scientific and Technical Program for Research in Antarctica for 2011-2023 are presented. 2021 Article Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.) / В.Г. Бахмутов // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 48-59. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.04.048 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180266 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
spellingShingle З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
Бахмутов, В.Г.
Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)
Вісник НАН України
description Доповідь приурочено до 25-ї річниці заснування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Розглянуто історію розвитку антарктичних досліджень в Україні. Підкреслено, що фахівці Національної академії наук України відігравали і відіграють провідну роль у започаткуванні та виконанні різнопланових наукових досліджень на станції «Академік Вернадський». Наведено найвагоміші результати, отримані вченими установ НАН України в рамках їх участі у виконанні Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2023 роки.
format Article
author Бахмутов, В.Г.
author_facet Бахмутов, В.Г.
author_sort Бахмутов, В.Г.
title Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)
title_short Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)
title_full Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)
title_fullStr Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)
title_full_unstemmed Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.)
title_sort про результати наукових досліджень українських учених в антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 17 березня 2021 р.)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2021
topic_facet З кафедри Президії НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180266
citation_txt Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 р.) / В.Г. Бахмутов // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 48-59. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT bahmutovvg prorezulʹtatinaukovihdoslídženʹukraínsʹkihučenihvantarkticístenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni17bereznâ2021r
first_indexed 2025-07-15T20:06:52Z
last_indexed 2025-07-15T20:06:52Z
_version_ 1837744797223223296
fulltext 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) ПРО РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ В АНТАРКТИЦІ Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 року Доповідь приурочено до 25-ї річниці заснування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Розглянуто історію розвитку антарк- тичних досліджень в Україні. Підкреслено, що фахівці Національної акаде- мії наук України відігравали і відіграють провідну роль у започаткуванні та виконанні різнопланових наукових досліджень на станції «Академік Вернадський». Наведено найвагоміші результати, отримані вченими установ НАН України в рамках їх участі у виконанні Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2023 роки. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Мою доповідь присвячено участі Національної академії наук України у виконанні Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці. Крім того, цьо- го року виповнилося 25 років відтоді, як Велика Британія оста- точно передала Україні свою антарктичну станцію. Цю дату, 6 лютого 1996 р., коли на станції відбулася церемонія підняття українського прапора, офіційно прийнято вважати початком діяльності України на шостому континенті. Слід особливо під- креслити, що ключова роль у становленні України як антарк- тичної держави належала Національній академії наук. Коротко нагадаю основні події, пов’язані з історією україн- ської антарктичної станції «Академік Вернадський», та окремо зупинюся на внеску деяких установ НАН України в розвиток досліджень Антарктики. Досить часто в мас-медійному просторі лунає запитання: «А навіщо Україні потрібна Антарктида?». Річ у тім, що сьо- годні практично жодну науково-природничу проблему гло- бального характеру неможливо вирішити без урахування явищ і процесів в Антарктиці. Цей континент займає близько 10 % БАХМУТОВ Володимир Георгійович — доктор геологічних наук, завідувач відділу петромагнетизму і морської геофізики Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.04.048 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 49 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ поверхні Землі. Антарктика — це 70 % світо- вих запасів прісної води. У Приантарктичних морях зосереджені величезні рибні ресурси, континент та його шельфова частина багаті на корисні копалини, зокрема мінеральні і вугле- водневі. Зараз на розробку родовищ накладе- но тимчасову заборону, але вже в недалекому майбутньому доступ до ресурсів Антарктики здійснюватиметься насамперед зважаючи на присутність тієї чи іншої країни в регіоні та з урахуванням її внеску у вивчення льодового континенту. До того ж Антарктида — це уні- кальна природна лабораторія, де вчені шука- ють відповіді на актуальні питання сьогодення, пов’язані з проблемами глобального потеплін- ня, космічної погоди, озонової діри тощо. Тому участь у наукових дослідженнях в Антарктиці на базі власної наукової антарктичної станції є одним з пріоритетів будь-якої держави і має не лише наукове, а й стратегічне та геополітичне значення. Відповідно до Договору про Антарктику, підписаного в 1959 р., шостий континент є без’ядерною демілітаризованою зоною, віль- ною і доступною для наукових досліджень. Цей договір відкрив широкі перспективи для безпрецедентного міжнародного співробітни- цтва. Ще за часів Радянського Союзу, з кінця 1950-х і до початку 1990-х років, українські вчені та інженери брали активну участь в осво- єнні Антарктики у складі радянських експеди- цій. Зі здобуттям Україною незалежності поча- лося її становлення як антарктичної держави. У вересні 1992 р. Україна приєдналася до Договору про Антарктику, а вже за рік на базі Національної академії наук було засно- вано Український антарктичний центр, який очолив директор Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України Петро Феодосійович Гожик. Водночас було створе- но міжвідомчий Антарктичний комітет під керівництвом директора Інституту геофізи- ки ім. С.І. Субботіна НАН України академіка НАН України Віталія Івановича Старостенка. У той самий час Велика Британія приймає рішення про закриття своєї антарктичної станції «Фapaдей», а згодом — про передачу її Україні. Ця майже неймовірна історія деталь- но і яскраво описана у нещодавно випуще- ній книжці «Моя Антарктика» [1] директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академіка НАН України Сергія Ва- сильовича Кoмiсapенкa, який тоді був послом України y Великій Британії. Завдяки зусил- лям С.В. Комісаренка, тодішнього президента НАН України Б.Є. Патона та багатьох інших науковців і ентузіастів, а також за підтримки уряду Україні пощастило отримати власну ан- тарктичну станцію. У цей період, крім Києва, було створено й регіональні антарктичні центри НАН України в Одесі та Львові. Українські вчені зосереди- лися на розвитку нових напрямів досліджень, окреслених першою Державною програмою досліджень в Антарктиці на 2002–2010 роки. Ця програма здобула міжнародне визнання, і в 2004 р. Україна отримала статус консульта- тивної сторони Договору про Антарктику. Для довідки: зі 193 країн, які входять до Органі- зації Об’єднаних Націй, тільки 29 мають цей, найвищий, статус. Потім було прийнято Державну цільову на- уково-технічну програму проведення дослі- джень в Антарктиці на 2011–2023 роки. Метою Програми досліджень в Антарк- тиці є проведення фундаментальних і при- кладних наукових досліджень, забезпечення ефективного функціонування станції «Ака- демік Вернадський», виконання міжнародних зобов’язань відповідно до Договору про Ан- тарктику і проведення науково обґрунтованої оцінки біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону. Програмою передбачено проведення комп- лексних досліджень, які підтримуються між- народним Науковим комітетом з антарктич- них досліджень (SCAR), за такими основними науковими напрямами: геолого-геофізичні, гідрометеорологічні, океанографічні, геокос- мічні, біологічні, медико-фізіологічні дослі- дження, розроблення і впровадження нових технологій. Окремо слід відзначити роботу з організації і проведення експедицій, співпра- 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ цю з міжнародними організаціями в рамках Договору про Антарктику та інформаційно- видавничу діяльність. Виконання завдань Програми забезпечуєть- ся проведенням неперервних моніторингових спостережень; сезонних експедиційних робіт; обробки і аналізу даних дистанційних методів зондування; наукових досліджень у провідних академічних установах і університетських за- кладах. Моніторингові спостереження виконують під час зимівлі. Слід зазначити, що безперерв- ні ряди метеорологічних, магнітометричних, озонометричних та інших спостережних даних накопичено ще з 50-х років минулого століття. Це найтриваліші спостереження в Антарктиці, і цінність такого наукового матеріалу для до- слідження довгострокових змін різних геофі- зичних параметрів важко переоцінити. На сьогодні станція «Академік Вернад- ський» — це унікальний науково-дослід- ницький комплекс, який включає геомагніт- ну обсерваторію, апаратуру для досліджень геокосмосу, сейсмоакустичного моніторингу, гідрометеорологічних та океанографічних спо- стережень, лабораторії для проведення біоло- гічних та медико-фізіологічних досліджень. Станція є опорним пунктом світової мережі Всесвітньої метеорологічної організації для спостережень за кліматом та світової мережі INTERMAGNET для спостереження за станом геомагнітного поля та космічної погоди. Під час сезонних експедиційних робіт ви- конують дослідження в районі станції, на при- леглих островах та на материковій частині Ан- тарктичного півострова, а також дослідження під час морських рейсів на акваторіях протоки Дрейка, моря Скоша і моря Беллінсгаузена. Якщо проаналізувати результати чотирьох українських морських антарктичних експе- дицій наприкінці 90-х — на початку 2000-х років, можна впевнено зробити висновок про високу ефективність за всіма напрямами до- сліджень — біологічних, геолого-геофізичних, океанографічних тощо. До наукових досліджень в Антарктиці залу- чено потенціал провідних лабораторій акаде- мічних установ та закладів вищої освіти в рам- ках науково-технічних проєктів з використан- ням первинних даних, зразків та матеріалів, отриманих під час антарктичних експедицій. Загалом участь у зимівлях на станції «Ака- демік Вернадський», у морських і сезонних експедиціях брали фахівці з 36 установ НАН України. Серед основних наукових напрямів Держав- ної програми можна виокремити дослідження Рис. 1. Комплексне вивчення еволюції різних геосфер Землі (від земного ядра до близького космосу) дозво- ляє отримувати нові знання про процеси, які в них від- буваються Рис. 2. Основні тектонічні структури Антарктичного півострова і моря Скоша [5]. Прямокутником позна- чено район досліджень ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 51 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ в галузі наук про Землю [2–4]. Фахівці з гео- логії, геофізики, геодезії, радіофізики з різних академічних інститутів проводять комплексне вивчення різних геосфер Землі. Їхніми зусил- лями на станції створено сучасну геофізичну обсерваторію, що дає змогу досліджувати про- цеси в різних оболонках Землі: від ядра до гео- космосу (рис. 1). Отримання нових знань про еволюцію гео- сфер неможливе без розуміння їх взаємодії та процесів, які в них відбуваються. Ці про- цеси мають різну природу, зумовлені різними фізичними механізмами, характеризуються різною енергетикою і охоплюють різні часо- ві діапазони — від секунд до мільйонів років. Символічно, що станцію названо на честь ви- датного українського вченого-енциклопедиста Володимира Івановича Вернадського, оскіль- ки саме він синтезував загальне уявлення про світ, його сутність у цілому та зв’язок явищ у всіх земних оболонках. Із застосуванням новітніх методик і техно- логій геофізичних досліджень виявлено фун- даментальні закономірності глибинної будови земної кори і літосфери Західної Антарктики. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України на основі комп’ютерного моделюван- ня було встановлено зв’язки між хвильовим, гравітаційним і магнітним полями, побудова- но комплексні моделі глибинної будови блоку Антарктичного півострова та показано його геодинамічну еволюцію при деструкції супер- континенту Гондвана (рис. 2, 3). Ці дані є базо- вим матеріалом для визначення ділянок, пер- спективних на родовища рудних і нерудних корисних копалин. Просторово-часові зв’язки глибинної будо- ви літосфери і тектонічної еволюції Антарк- тики було визначено також за допомогою мо- делювання даних супутникової альтиметрії. В Інституті геологічних наук НАН України розроблено метод «гравітаційної томографії», який дозволяє виділяти тектонічні структури в різних шарах Землі. Результати представле- но в Атласі глибинної будови Антарктики за даними методу гравітаційної томографії, вида- ному англійською мовою (рис. 4). Рис. 3. Аномальне магнітне поле ΔT за даними аеро- магнітних зйомок блоку Антарктичного півострова [6], розташування сейсмічних профілів ГСЗ та профі- лів моделювання показано, відповідно, білими і черво- ними лініями (а); магнітна модель (б) і густинна мо- дель (в) кори і верхньої мантії вздовж профілю ІІІ–ІІІ [7]: виділені магнітні тіла з розрахованою магнітною сприйнятливістю в од. SI, густину різних шарів наве- дено в г/см3 52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ З огляду на особливу роль Антарктичного півострова у геологічній історії всієї Антарк- тики для дослідження сучасних геодинаміч- них процесів на базі станції «Академік Вер- надський» створено тектономагнітний, геоди- намічний і гляціологічний полігони, на яких отримано на сьогодні вже майже 20-річні ряди моніторингових спостережень. Про ці дослі- дження більш детально доповість Валентин Юхимович Максимчук. Антарктида — унікальний полігон для до- сліджень як динаміки кріосфери, так і довго- строкових кліматичних змін. Антарктичний півострів є одним з регіонів найінтенсивні- шого потепління на планеті, де середньорічна температура за останні 60 років підвищилася на 2,5°С, що призводить до інтенсивного та- нення льодовиків (рис 5). Вивчення процесів, унаслідок яких відбуваються такі катастро- фічні зміни, є одним з пріоритетних напрямів Державної програми проведення досліджень в Антарктиці (рис. 6). Базовим матеріалом для цього, крім метео- рологічних даних, є інформація про динаміку острівних і вивідних материкових льодовиків, для чого було використано розробки в галузі супутникової планетарної геодезії — супут- никову всепогодну радіолокацію та методи цифрової фотограмметрії. Острівні льодовики є дуже чутливими індикаторами довгостроко- вих кліматичних змін. Три роки тому було за- початковано георадарні дослідження і буріння з відбором льодового керну. Зусиллями вчених Українського гідроме- теорологічного інституту ДСНС України та НАН України досягнуто значного прогресу в реконструюванні атмосферної циркуляції Південної півкулі, що дає змогу прогнозувати зміни погодних умов у Західній Антарктиці та в районі станції «Академік Вернадський». За участю науковців Інституту проблем матема- тичних машин та систем НАН України створе- но нову термогідродинамічну модель форму- вання льодового покриву антарктичних морів. Наступними шарами є верхня атмосфера, іоносфера і магнітосфера. Район станції є уні- кальним для експериментальних досліджень впливу нейтральної атмосфери на стан геокос- мічної плазми, оскільки тут поєднуються низь- кий рівень електромагнітних завад, значні від- мінності географічних і геомагнітних широт, висока циклонічна активність, спокійні фонові умови іоносфери, наявність геомагнітної ано- малії, а також озонової діри [2, 4]. Рис. 4. Атлас глибинної будови Антарктики за даними методу гравітаційної томографії [8] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 53 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ За допомогою унікальної апаратури, розро- бленої вченими Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України і ДКА України, на станції створено електромагнітний полігон, який не має аналогів у світі. Науковці Радіоастрономічного інституту НАН України вперше провели систематичні комплексні до- слідження взаємодії атмосферної та косміч- ної погодних систем, розробили адекватну фізичну модель перенесення приповерхневих збурень на висоти геокосмосу. Вперше було введено поняття «електромагнітний клімат» Землі і започатковано його систематичні спо- стереження у низькочастотній смузі варіацій напруженості природних електромагнітних полів трьох шарів навколоземного простору з різною густиною плазми, відомих як глобаль- ні резонатори [2, 4]. Виконання цієї програми здійснюється у тісній співпраці з вченими Єв- росоюзу та США. Що стосується озонової діри, слід нагада- ти, що це явище було відкрито у 1985 р. саме за даними британських антарктичних станцій «Халлі» і «Фарадей». Після передачі станції «Фарадей» (нині — «Академік Вернадський) ці дослідження продовжують українські вче- ні. Визначено роль озонового шару в тропо- сферно-іоносферній взаємодії — він є своєрід- ним екраном такої взаємодії. Наразі зусилля вчених спрямовано на вивчення процесів у стратосфері та змін у динаміці озонового шару над Антарктикою і на побудову моделі, яка б дозволяла кількісно характеризувати переду- мови розвитку озонової діри та оцінювати її динамічні параметри. Не можу не відзначити досягнення в галу- зі біологічних досліджень. Вони різнопланові, охоплюють практично все біорізноманіття і пов’язані з вивченням як морських, так і на- земних антарктичних екосистем. Одним з на- прямів досліджень у полярних регіонах, який стрімко розвивається останнім часом, є біо- проспектинг — вивчення специфічних присто- сувань мікроорганізмів, рослин та тварин, які мешкають в екстремальних умовах, з метою застосування виявлених генетичних, біохіміч- них та фізіологічних механізмів при розро- Рис. 5. Тренд середньорічної температури повітря на станції «Академік Вернадський» на фоні загальних тенденцій змін клімату в регіоні (а). Контури льодово- го куполу о. Галіндез у 1956 р. (жовта лінія) і у 2014 р. (червона лінія) (б). а б Рис. 6. Запропоновано механізм зв’язку вікових варі- ацій геомагнітного поля з процесами в нижній страто- сфері, якій пояснює відмінності температурних змін на заході та у центрі й на сході Антарктиди [9] 54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ бленні промислових біотехнологій. Українські вчені успішно здійснюють пошук продуцентів біологічно активних речовин, створюють ко- лекції та унікальний генофонд антарктичних організмів, активних в умовах низьких темпе- ратур. Зараз цей напрям інтенсивно розвива- ється в Національному антарктичному науко- вому центрі. Роботи з геолого-геофізичного та геокос- мічного напрямів Програми забезпечили ак- тивну участь України в програмі Міжнарод- ного полярного року 2007/2008. За цикл робіт «Структура і динаміка геофізичних полів як відображення еволюції та взаємодії геосфер в Антарктиці» авторський колектив, до складу якого входили 7 представників різних установ НАН України, у 2015 р. було удостоєно Дер- жавної премії України в галузі науки і техні- ки [2]. За результатами наукових досліджень і розробок опубліковано низку монографій та наукових статей у найпрестижніших зарубіж- них виданнях з високим імпакт-фактором. Тепер кілька слів про фінансування. На на- укову і науково-технічну діяльність України в Антарктиці у 2021 р. заплановано 128,31 млн грн; у 2022 р. — 101,51; у 2023 р. — 101,51 млн грн. Обсяги фінансування Програми на сьо- годні, порівняно з минулими роками, не такі вже й малі. Це дало змогу в останні два роки закупити нову високовартісну апаратуру, роз- почати капітальну модернізацію інфраструк- тури станції та виділити достатні кошти на ви- конання наукових проєктів. Отже, за 25 років досліджень України в Антарктиці зусиллями багатьох наукових установ НАН України, за- кладів вищої освіти, організацій і відомств під загальним керівництвом Національного антарктичного наукового центру при МОН України було створено науково-методологіч- не підґрунтя і закладено матеріальну базу для проведення цілеспрямованих фундаменталь- них і прикладних досліджень льодового кон- тиненту. Звісно, маємо і проблеми. За браком часу зу- пинюся лише на двох із них. По-перше, це недостатньо ефективна ко- ординація співпраці Національного антарк- тичного наукового центру з установами НАН України при проведенні комплексних науко- вих досліджень, недостатній рівень поінфор- мованості щодо програм та стратегії наукових досліджень, а також щодо складу і функціо- нування міжвідомчої Науково-технічної ради «Антарктика». Крім того, розподіл коштів на фінансування різних наукових напрямів є не- рівномірним. Для вирішення цієї проблеми пропонується створити Міжвідомчу науко- ву раду з вивчення Антарктики при Президії НАН України з метою координації діяльності НАН України і МОН України в процесі визна- чення стратегії, основних наукових напрямів та під час виконання завдань Державної про- грами проведення досліджень в Антарктиці, а також ширшого залучення наукових установ Академії до виконання проєктів Програми. Друга проблема стосується необхідності розширення присутності України в Антаркти- ці, що потребує використання спеціалізовано- го науково-дослідного судна. Без вирішення цього ключового питання формування страте- гічних завдань за науковими напрямами, роз- ширення району досліджень та територіальної присутності (заснування нових сезонних та перманентних станцій) не може бути реалізо- вано повною мірою. Дякую за увагу! МАКСИМЧУК Валентин Юхимович — член-кореспондент НАН України, директор Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Шановний пане президенте! Шановні члени Президії! Дозвольте ознайомити Вас з головними ре- зультатами моніторингових геофізичних до- сліджень, які виконуються установами НАН України в Антарктиці з метою вивчення су- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 55 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ часних геодинамічних процесів у літосфері Антарктичного півострова, тектонічного ра- йонування та виявлення тектонічно активних геологічних структур. Як відомо, з активними розломами часто пов’язані родовища корисних копалин, у тому числі нафти і газу. Тектономагнітні дослідження ґрунтуються на вивченні часових змін локального магнітно- го поля Землі — тектономагнітних аномалій, та проведенні їх тектонофізичної інтерпретації. Район української антарктичної станції «Академік Вернадський» розташований у зоні впливу субдукційних процесів на границях Антарктичної плити та плити Скоша, рифту Брансфілд. Поблизу станції проходять гли- бинні розломи субширотного та субмеридіаль- ного простягання, в межах яких відбуваються активні сейсмотектонічні процеси. Їх вивчен- ня має велике значення для побудови моделей глибинної будови земної кори та прогнозуван- ня родовищ корисних копалин. Для проведення тектономагнітних дослі- джень у 1998 р. поблизу станції «Академік Вернадський» фахівцями Карпатського відді- лення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України було створено тектономагніт- ний полігон [10]. З огляду на специфіку райо- ну проведення робіт пункти полігону заклада- лися переважно на островах архіпелагу Арген- тинські острови. Сьогодні їх мережа налічує 33 пункти, на яких з інтервалом 1–2 роки вже виконано 13 циклів спостережень (рис. 7). За результатами проведених спостережень досліджено динаміку локального магнітного поля в районі станції та його просторово-часо- ві особливості. За інтенсивністю і характером часових змін магнітного поля було виявле- но геодинамічно активні зони — тектонічний розлом Пенола і тектонічне порушення в око- лі острова Троє Маленьких Поросят (рис. 8) [11, 12]. З урахуванням п’єзомагнітного механізму тектономагнітних аномалій проведено оцінку величини та напрямку тектонічних напружень у верхній частині земної кори. Зроблено ви- сновок, що в районі архіпелагу гірські породи зазнають розтягальних горизонтальних напру- жень у східній частині полігону і стискних — у західній (кілька бар/рік), що підтверджується результатами геодезичних спостережень за кі- нематикою блоків земної кори [2]. Магнітоваріаційні спостереження, які здій- снюють фахівці Інституту геофізики ім. С.І. Суб- ботіна НАН України та Карпатського відділен- ня ІГФ ім. С.І. Субботіна НАН України, спря- мовані на вивчення геоелектричного розрізу земної кори і верхньої мантії (магнітоваріа- ційні зондування) та сучасної динаміки земної кори (магнітоваріаційний моніторинг). За даними магнітоваріаційного зондуван- ня вперше для Антарктиди було побудовано моделі геоелектричного розрізу до глибини 1200 км, а також досліджено просторовий роз- поділ векторів індукції (вектор Візе), що до- зволило оцінити латеральний розподіл елек- тропровідності літосфери та обґрунтувати гі- потезу щодо наявності великої аномалії елек- Рис. 7. Розташування пунктів тектономагнітного по- лігону 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тропровідності в зоні колізії плити Скоша та Антарктичної плити. Магнітоваріаційний моніторинг здійсню- ється на станції «Академік Вернадський» уже протягом 25 років. При цьому вивчаються зміни в часі компонент вектора електричної індукції для геомагнітних варіацій у діапазоні від 5 до 60 хв, які несуть у собі інформацію про електричну провідність гірських порід на різ- них глибинах. За результатами багаторічних магнітоваріа- ційних спостережень на станції було виявлено аномальні зміни компонент вектора індукції перед сильними землетрусами (з магнітудою понад 8) у районі зон субдукції плит Скоша, Антарктичної та Південно-Американської плит. Це відкриває можливості для моніторин- гу сейсмотектонічних процесів та виявлення провісників сильних землетрусів у сейсмоак- тивних зонах, у зонах субдукції плити Скоша та Антарктичної плити (рифту Брансфілд) (рис. 9) [13]. За даними GPS-спостережень науковцями Інституту геодезії Національного університе- ту «Львівська політехніка» досліджено кіне- матику Антарктичної тектонічної плити. Для вивчення деформаційних процесів зем- ної кори Антарктичного півострова було вико- ристано значення векторів швидкостей гори- зонтальних рухів пунктів, отриманих з GPS- кампаній протягом 1995–1998 рр. Значення швидкостей горизонтальних зміщень пунктів перебувають у межах від +15,6 до +29,8 мм/рік та характеризуються переважно північним спрямуванням. Максимальну швидкість руху зафіксовано для пункту VERN, розташовано- го в районі української антарктичної станції «Академік Вернадський», спостереження на якому виконували в 1995, 2003 і 2005 рр. [2]. Для вивчення зміщень блоків земної кори у районі станції було створено геодинаміч- ний полігон, на якому встановлено прецизій- ну геодезичну мережу та проведено повторні GPS-спостереження. Це дозволило визначити відносні швидкості і напрямки руху окремих ділянок геодинамічного полігону, які коли- ваються в межах 10–17 мм/рік, та запропо- нувати модель їх тектонічної інтерпретації (рис. 10) [2]. Зусиллями фахівців Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України виконано зна- чний обсяг морських геомагнітних спосте- режень архіпелагу Аргентинські острови та створено унікальну за точністю і детальністю карту аномального магнітного поля. Таким чи- ном вперше було отримано інформацію про де- тальну структуру аномального магнітного поля району робіт і побудовано магнітні 3D-моделі, оцінено глибину залягання та просторовий роз- поділ геологічних об’єктів — джерел цих ано- малій. Встановлено, що їх глибини залягання коливаються в межах від 0 до 200 м [2]. Рис. 8. Часові зміни геомагніт- ного поля ΔF (аномалії ΔΔF) вздовж профіля І-І Бархани– Расмуссен за різні часові періо- ди; 1–7 — пункти спостережень ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 57 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Зазначену карту було доповнено результа- тами вивчення аномального магнітного поля островів архіпелагу, отриманими фахівцями Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Виділені локальні аномалії на островах та їх акваторіях є першочерговими об’єктами для подальшого вивчення геологічної будови та прогнозування покладів рудних корисних ко- палин. Отже, комплексний підхід, який об’єднав фа- хівців з геології, геофізики, геодезії, радіофізи- ки, електромагнетизму та приладобудування, дає змогу на унікальному природному поліго- ні української антарктичної станції «Академік Вернадський» досліджувати широке коло про- блем у різних галузях природничих наук. Найважливіші результати геофізичних до- сліджень, які установи НАН України вико- нують у рамках Державної цільової науково- технічної програми проведення досліджень в Антарктиці, можна згрупувати в три такі категорії: 1. Створено основу (полігони, методики, апаратурні комплекси, технології, теоретичні моделі, бази даних моніторингових спостере- жень) для дослідження взаємодії різних гео- сфер за даними про просторово-часову струк- туру геофізичних полів. Запропоновано і впро- ваджено нові підходи та методи обробки даних дистанційних зондувань, тектономагнітних та магнітоваріаційних спостережень, моніторин- гу динаміки льодовикового покриву, електро- магнітного зондування тощо. 2. Отримано низку нових фундаменталь- них результатів щодо динаміки геофізичних полів та взаємодії геосфер в Антарктиці. Зо- крема, створено моделі геодинамічної ево- люції та глибинної будови літосфери, про- цесів у геокосмосі, зв’язку атмосферної та космічної погодних систем, довгострокових змін навколишнього середовища, отримано важливі дані про ресурсний потенціал регі- Рис. 9. Часові зміни локального магнітного поля на п. 3 Антарктичного тектономагнітного полігону та компоненти А векторів індукції на магнітній обсерва- торії «Аргентинські острови» (АІА) Рис. 10. Схема кінематики пунктів геодезичної мережі [2] 0 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ону. Це дозволило закласти науково-методо- логічну основу і матеріальну базу для розши- рення кола цілеспрямованих фундаменталь- них і прикладних досліджень, зокрема для виконання практичних завдань, пов’язаних з політико-економічними перспективами ви- користання Україною морського простору і ресурсів Антарктики. 3. Роботи за геолого-геофізичним та гео- космічним напрямами Державної програми досліджень в Антарктиці забезпечили актив- ну участь України в програмі Міжнародного полярного року 2007/2008. Про важливість отриманих результатів свідчить той факт, що у 2015 р. цикл наукових праць «Структура і динаміка геофізичних полів як відображення еволюції та взаємодії геосфер в Антарктиці» було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки. Дякую за увагу! REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Komisarenko S. My Antarctics. Kyiv: LAT&K, 2020. [Комісаренко С. Моя Антарктика. Київ: ЛАТ&K, 2020.] 2. Bakhmutov V.H., Tretyak K.R., Maksymchuk V.Yu., Hlotov V.M., Hreku R.Kh., Yehorova T.P., Zalizovskyi A.V., Koloskov O.V., Korchahin I.M., Pronenko V.O. Structure and dynamics of geophysical fields in West Antarctica (Struk- tura i dynamika heofizychnykh poliv u Zakhidniy Antarktytsi). Lviv, 2017. (in Ukrainian). [Бахмутов В.Г., Третяк К.Р., Максимчук В.Ю., Глотов В.М., Греку Р.Х., Єгорова Т.П., Залізовський А.В., Колосков О.В., Корчагін І.М., Проненко В.О. Структура і динаміка геофізичних полів у Західній Антарктиці. Львів: Львівська політехніка, 2017.] 3. Marchenko O.M., Tretyak K.R. (eds) Study of the gravitational field, ocean topography and crustal motions in the Ant- arctic region (Doslidzhennya hravitatsiynoho polya, topohrafiyi okeanu ta rukhiv zemnoyi kory v rehioni Antarktyky). Lviv, 2012 (in Ukrainian). [Марченко О.M., Третяк К.Р., Кульчицький А.Я., Голубінка Ю.І., Марченко Д.О., Третяк Н.П. Дослідження гравітаційного поля, топографії океану та рухів земної кори в регіоні Антарктики. За заг. ред. О.М. Марченка, К.Р. Третяка. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2012.] 4. Litvinenko L.N., Yampolski Yu.M. (eds) Electromagnetic manifestations of geophysical effects in Antarctica (Elektro- magnitnyye proyavleniya geofizicheskikh effektov v Antarktide). Kharkov, 2005 (in Russian). [Электромагнитные проявления геофизических эффектов в Антарктиде. Под ред. Л.Н. Литвиненко, Ю.М. Ямпольского. Харьков, 2005.] 5. Larter R.D., Barker P.F. Effects of ridge crest-trench interaction on Antarctic–Phoenix spreading: forces on a young subducting plate. Journal of Geophysical Research. 1991. 96(B12): 19583–19607. DOI: https://doi. org/10.1029/91JB02053 6. Golynsky A.M., Chiappini M., Damaske D., Ferraccioli F., Ferris J.K., Finn C., Ghigella M., Ishihara T., Jonson A.C., Kim H.R., Kovasc L., LaBresque J., Masolov V., Nogi Y., Purucker M., Taylor P., Torta M. ADMAP — Magnetic anomaly map of the Antarctic. 1:10 000 000 scale map. BAS (Misc) 10. 2001. 7. Yegorova T., Bakhmutov V. Crustal structure of the Antarctic Peninsula sector of the Gondwana margin around Anvers Island from geophysical data. Tectonophysics. 2013. 585: 77–89. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tec- to.2012.09.029 8. Greku R.Kh., Gozhik P.F., Litvinov V.A., Usenko V.P., Greku T.R. Atlas of the Antarctic deep structure with the Gravimetric Tomography. Kyiv, 2009. 9. Kilifarska N.A., Bakhmutov V.G., Melnyk G.V. The hidden link between Earth’s magnetic field and climate. Elsevier, 2020. DOI: https://doi.org/10.1016/C2018-0-01667-9 10. Maksymchuk V.Yu., Horodyskyy Yu.M., Chobotok I.O., Bakhmutov V.H., Kuznietsova V.H. Tectonomagnetic inves- tigations in the Western Antarctic. Geodynamics. 2004. (1): 40–45. (in Ukrainian). [Максимчук В., Городиський Ю., Чоботок І., Бахмутов В., Кузнєцова В. Тектономагнітні дослідження в західній Антарктиці. Геодинаміка. 2004. № 1. С. 40–45.] 11. Maksymchuk V.Yu., Bakhmutov V.G., Gorodyskiy Yu.M., Chobotok I.A. State, results and prospects of tectonomag- netic research in West Antarctica. Geophysical journal. 2008. 30(1): 71–83 (in Russian). ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ [Максимчук В.Ю., Бахмутов В.Г., Городыский Ю.М., Чоботок И.А. Состояние, результаты и перспективы тектономагнитных исследований в Западной Антарктике. Геофиз. журнал. 2008. Т. 30, № 1. С. 71–83.] 12. Maksymchuk V.U., Bakhmutov V.G., Horodyskyy Yu.M., Chobotok I.O. Results and perspectives of tectonomagnet- ic investigations in the Western Antarctic. Annals of Geophysics. 2009. 52(1): 35–43. DOI: https://doi.org/10.4401/ ag-4571 13. Maksymchuk V.Yu., Chobotok I.O., Klymkovych T.A., Kuderavets R.S., Nakalov E.F., Otruba Y.S. Complex Mag- netovariational and Tectonomagnetic Monitoring of Recent Geodynamics in the Western Slope of the Antarctic Peninsula. Ukrainian Antarctic Journal. 2018. (1): 3–19. DOI: https://doi.org/10.33275/1727-7485.1(17).2018.27 [Максимчук В.Ю., Чоботок І.О., Климкович Т.А., Кудеравець Р.С., Накалов Є.Ф., Отруба Ю.С. Комплексний тектономагнітний та магнітоваріаційний моніторинг сучасної геодинаміки земної кори західного схилу Ан- тарктичного півострова. Український антарктичний журнал. 2018. № 1. С. 3–19.] Vladimir G. Bakhmutov ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3804-9953 Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ON THE RESULTS OF SCIENTIFIC RESEARCH OF UKRAINIAN SCIENTISTS IN ANTARCTICA Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, March, 17, 2021 The report is devoted to the 25th anniversary of the founding of the Vernadsky Research Base. The history of development of Antarctic research in Ukraine is considered. It is emphasized that the specialists of the National Academy of Sciences of Ukraine have played and continue to play a leading role in the initiation and implementation of various scientific studies at the Vernadsky Research Base. The most significant results obtained by scientists of the institutions of the NAS of Ukraine in the framework of their participation in the implementation of the State Targeted Scientific and Technical Program for Research in Antarctica for 2011-2023 are presented. Keywords: Antarctic research, monitoring observations, Vernadsky Research Base, Galindez Island.

Ähnliche Einträge