Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.)

У статті йдеться про ряд нових синтезованих азотовмісних гетероциклічних сполук і дослідження їх активності проти вірусів, що спричиняють опортуністичні інфекції (цитомегаловірус людини, вірус папіломи людини, поліовірус і поліомавірус людини). Виявлено найактивніші сполуки — так звані структури-л...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Качаєва, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Молоді вчені
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180284
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.) / М.В. Качаєва // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 5. — С. 63-71. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180284
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1802842021-09-08T01:26:00Z Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.) Качаєва, М.В. Молоді вчені У статті йдеться про ряд нових синтезованих азотовмісних гетероциклічних сполук і дослідження їх активності проти вірусів, що спричиняють опортуністичні інфекції (цитомегаловірус людини, вірус папіломи людини, поліовірус і поліомавірус людини). Виявлено найактивніші сполуки — так звані структури-лідери, які характеризуються високим рівнем інгібування вірусної реплікації та значною селективністю дії щодо цитомегаловірусу, поліовірусу та папіломавірусу. Вивчено залежність їх активності від структури. A number of new nitrogen-containing heterocyclic compounds have been synthesized and investigated against viruses causing opportunistic infections in humans (human cytomegalovirus, human papilloma virus, poliovirus and human polyomavirus). The most active compounds — "leader structures" were identified, they are characterized by a high level of inhibition of viral replication, and significant selectivity against cytomegalovirus, poliovirus and papilloma virus. The structure–activity relationship is studied. 2021 Article Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.) / М.В. Качаєва // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 5. — С. 63-71. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.05.063 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180284 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Молоді вчені Молоді вчені
spellingShingle	Молоді вчені Молоді вчені Качаєва, М.В. Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.) Вісник НАН України
description	У статті йдеться про ряд нових синтезованих азотовмісних гетероциклічних сполук і дослідження їх активності проти вірусів, що спричиняють опортуністичні інфекції (цитомегаловірус людини, вірус папіломи людини, поліовірус і поліомавірус людини). Виявлено найактивніші сполуки — так звані структури-лідери, які характеризуються високим рівнем інгібування вірусної реплікації та значною селективністю дії щодо цитомегаловірусу, поліовірусу та папіломавірусу. Вивчено залежність їх активності від структури.
format	Article
author	Качаєва, М.В.
author_facet	Качаєва, М.В.
author_sort	Качаєва, М.В.
title	Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.)
title_short	Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.)
title_full	Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.)
title_fullStr	Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.)
title_full_unstemmed	Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.)
title_sort	пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні президії нан україни 31 березня 2021 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Молоді вчені
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180284
citation_txt	Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 р.) / М.В. Качаєва // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 5. — С. 63-71. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT kačaêvamv pošuktasintezprotivírusnihagentívseredpohídnihazotistihgeterociklívzamateríalaminaukovogopovídomlennânazasídanníprezidíínanukraíni31bereznâ2021r
first_indexed	2025-07-15T20:08:22Z
last_indexed	2025-07-15T20:08:22Z
_version_	1837744893564289024
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 5 63 ПОШУК ТА СИНТЕЗ ПРОТИВІРУСНИХ АГЕНТІВ СЕРЕД ПОХІДНИХ АЗОТИСТИХ ГЕТЕРОЦИКЛІВ За матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 31 березня 2021 року У статті йдеться про ряд нових синтезованих азотовмісних гетероци- клічних сполук і дослідження їх активності проти вірусів, що спричиняють опортуністичні інфекції (цитомегаловірус людини, вірус папіломи людини, поліовірус і поліомавірус людини). Виявлено найактивніші сполуки — так звані структури-лідери, які характеризуються високим рівнем інгібуван- ня вірусної реплікації та значною селективністю дії щодо цитомегалові- русу, поліовірусу та папіломавірусу. Вивчено залежність їх активності від структури. Ключові слова: оксазоли, тіазоли, оксоімідазолідини, піроло[3,2-d]піри- мідини, імідазо[1,2-c]піримідини, піримідо[1,6-a]піримідини, вірус папі- ломи людини, цитомегаловірус, поліовірус, поліомавірус, π-стекінг. Як відомо, вірусні захворювання антибіотиками не лікуються, оскільки антибіотики діють лише проти бактерій. Для більшос- ті вірусних інфекцій ефективних препаратів немає, однак було знайдено кілька ліків проти грипу, герпесвірусів, ВІЛ та гепа- титу С. Є низка серйозних захворювань людини, пов’язаних з інфекціями, що розвиваються тільки на тлі ослабленої імун- ної системи, — так звані опортуністичні інфекції. Вони часто стають причиною смерті хворих на СНІД, а також людей, чия імунна система виявилася пригніченою, наприклад унаслідок хіміотерапії при онкологічних захворюваннях або через імуно- депресантну терапію в разі пересадки органів. Значну небезпеку становить розвиток опортуністичних ін- фекцій, спричинених цитомегаловірусами, вірусами герпесу, папіломи людини і поліомавірусами. Так, цитомегаловірус людини (HCMV) виявляють при- близно у 60 % дорослого населення в розвинених країнах і майже у 100 % дорослих у країнах, що розвиваються. HCMV КАЧАЄВА Марина Володимирівна — кандидат хімічних наук, науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.05.063 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (5) МОЛОДІ ВЧЕНІ є системною інфекцією. В результаті HCMV- вірусемії можуть розвиватися мононуклеоз, шлунково-кишкові виразки, гепатит, пневмо- нія або ретиніт [1]. Вірус простого герпесу (HSV) може вража- ти будь-який орган і слизово-шкірні покриви. У імунокомпрометованих пацієнтів найчас- тіше розвиваються захворювання стравоходу, верхніх дихальних шляхів, легенів і печінки. У більшості випадків ці інфекції не є небез- печними для життя, але у людей з імунним де- фіцитом вони здатні викликати енцефаліт, що загрожує серйозними ускладненнями і навіть смертю. Вірус папіломи людини (HPV) є етіологіч- ним агентом поширених дерматологічних та венеричних захворювань. У всьому світі ри- зик зараження людей HPV становить близько 50 % [2]. Тільки інфекція HPV чітко пов’язана з усіма плоскоклітинними інтраепітеліальни- ми виразками і раком статевих органів, шийки матки, заднього проходу. Поліомавіруси (BKV і JCV) викликають нефропатію, геморагічний цистит, стеноз се- човоду, енцефаліт, менінгоенцефаліт, пнев- монію, васкулопатію і клітинний рак тільки у людей з порушеним імунітетом [3], хоча по- над 80 % дорослого населення є серопозитив- ними до BKV [4]. Найкращою терапією при опортуністичних інфекціях було б відновлення імунної функції, але зазвичай це неможливо внаслідок обме- женого розуміння взаємодій між вірусами та організмом з порушеним імунітетом, а також через брак необхідних для цього фармаколо- гічних засобів. На сьогодні немає доступних противірусних препаратів для лікування за- хворювань, пов’язаних з HPV, попри значну поширеність цих вірусів та їх етіологічну роль у розвитку аногенітальної дисплазії і раку [5]. Крім того, незважаючи на майже 50-річний досвід досліджень BKV, досі немає ефектив- ної терапії проти нього [6]. Потреба ж у но- вих антигерпесвірусних сполуках зумовлена насамперед тим, що доступні зараз препарати або мають токсичні побічні ефекти, або до них розвивається резистентність, а ефективні вак- цини все ще перебувають на стадії розроблен- ня [7]. До того ж наявні препарати проти гер- песвірусів знімають симптоми і запобігають їх проявам, але не знищують вірус повністю. Отже, оскільки способи лікування зазначе- них вище — зазвичай доброякісних — інфекцій сьогодні досить обмежені, потреба в розро- бленні нових ефективних антивірусних препа- ратів для лікування опортуністичних вірусних інфекцій, особливо з огляду на зростання кіль- кості пацієнтів з симптомами імунодефіциту, залишається високою. Стратегія створення нових антивірусних агентів. Гетероцикли є одними з актуальних об’єктів сучасної біоорганічної хімії. Поряд з низькою молекулярною масою для цих моле- кул характерний широкий діапазон реакційної здатності, що дає можливість вводити у струк- туру будь-який фармакофорний елемент, не- обхідний для взаємодії препарату з активними ділянками білкових молекул. Загальновідомо, що здатність зв’язування ліганду з рецептором регулюється низкою нековалентних взаємодій, зокрема водневим зв’яз ком, силами Ван-дер-Ваальса та π-ефек- тами. Остання взаємодія, на нашу думку, є найбільш тонким фактором молекулярного розпізнавання. π-π-Стекінг відбувається між електронними оболонками гетероциклічно- го ліганду та бензольного кільця амінокис- лотних залишків фенілаланіну, тирозину чи триптофану білкової молекули. Крім того, n-π- взаємо дії між неподіленими парами амінокис- лотних залишків та гетероциклічним кільцем також можуть відігравати важливу роль у мо- лекулярному зв’язуванні з мішенню. Відповідно до електростатичної моделі Hun- ter-Sanders ароматичного π-стекінгу, яку було підтверджено експериментально, електроно- акцепторні замісники зменшують π-елект рон- ну густину в кільцях і тим самим поліпшують взаємодію між гетероциклом і біомолекулою. І навпаки, електронодонорні замісники по- слаб люють цю взаємодію [8]. Враховуючи ці фактори, доцільно створювати такі гетероци- кли, які б додатково мали електроноакцептор- ні групи, щоб посилити загальний електро- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 5 65 МОЛОДІ ВЧЕНІ нний дефіцит гетероциклічної системи порів- няно з π-амфотерним незаміщеним ядром. Синтез нових азотистих гетероциклів. Ви- хідними реагентами для синтезу азагетероци- клів з однією або кількома електроноакцептор- ними групами є ациклічні продукти 1, 5, 12, 14 і 17, які вступають у реакції гетероциклізації з утворенням нових сполук 2, 4, 7, 9, 13, 16 і 19 (схеми 1–7). Для одержання нових 5-аміно-4-ціано-1,3- оксазолів 2 [9] нами використано реакцію ди- хлороакрилонітрилів 1 з первинними та вто- ринними амінами [10] (схема 1). 4-Ціано-1,3-oксазол-5-сульфоніламіди 4 бу- ло синтезовано із 2 феніл-4-ціано-1,3-oк са зол- 5-сульфонілхлоридів 3 [11] реакцією їх з від- повідними амінами або аміаком (схема 2). Для синтезу 1,3-оксазолів 7 або тіазолів 9 із сульфоніламідною групою в положенні 4 азольного кільця було використано відповідні 4-сульфонілхлориди 6 або 8, утворені з відпо- відних амідофенацилюючих реагентів 5 [12] (схеми 3, 4). Для синтезу сульфамідів, які містять іміда- золідиноновий цикл, використано відповідні сульфонілхлориди С, які утворюються реак- цією 2-аміно-3,3-дихлороакрилонітрилу 12 та хлоросульфонілізоціанату [13] (схема 5). Похідні піроло[3,2-d]піримідину 16 було синтезовано циклізацією відповідних 3-аміно- 1H-піроло-2-карбонітрилів 15 та аліламіну [14]. Піроли 15 одержано, у свою чергу, реак- цією ациклічних енамінів 14 з хлорацетонітри- лом (схема 6). Схема 1. Синтез 5-аміно-4-ціано-1,3-оксазолів 2 Схема 2. Синтез 5-сульфоніламідних похідних 1,3-ок- са золу 4 Схема 3. Синтез 4-сульфоніламідних похідних 1,3-ок- сазолу 7 Схема 4. Синтез 4-сульфоніламідних похідних 1,3-ті- азолу 9 Схема 5. Синтез похідних 2-оксоімідазолідину 13 Схема 6. Синтез похідних піроло[3,2-d]піримідину 16 Схема 7. Синтез сульфонільних похідних імідазо[1,2-c] піримідинів та піримідо[1,6-a]піримідинів 19 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (5) МОЛОДІ ВЧЕНІ Для синтезу нових імідазо[1,2-c]піримі- динів та піримідо[1,6-a]піримідинів 19 було використано реакцію N-заміщених 3-aмі но-2- сульфонілакрилонітрилів 18 з 2-хлоро етил- (пропіл) ізоціанатом (схема 7) [15]. Дослідження антивірусної активності і ци- тотоксичності синтезованих сполук. Скри- нінг синтезованих сполук проводився в На- ціональному інституті алергії та інфекційних хвороб Національного інституту охорони здо- ров’я США (National Institute of Allergy and In- fectious Diseases, National Institutes of Health). Для дослідження біологічної активності син- тезованих сполук було застосовано комер- ційні тести CellTiter 96® і CellTiter-Glo™ (Promega). Це кількісні методи визначення Рис. 1. Противірусна дія похідних 1,3-оксазолу та 1,3-тіазолу на папіломавірус людини HVP-11 (cell line: HEK 293) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 5 67 МОЛОДІ ВЧЕНІ вірусопатогенних ефектів, викликаних літич- ними віріонами, або вірусної продукції у клі- тинах, з використанням відповідних барвників [16]. Вони засновані на кількісному визначен- ні присутнього АТФ, показника метаболічно активних клітин. CellTiter 96® використовує спектрофотометричну оцінку ферментатив- ного відновлення солі тетразолію, а CellTiter- Glo™ — фермент люциферазу, яка генерує ста- більний люмінесцентний сигнал. Також буде використано кількісну полімеразну ланцюго- ву реакцію (Q-PCR), що являє собою метод, за допомогою якого визначають експресію генів у режимі реального часу [17]. При оцінці противірусної активності ми брали до уваги індекси інгібування вірусного цитопатичного ефекту (EC50 — концентрація сполуки, що знижує вірусну реплікацію на Рис. 2. Противірусна дія похідних 1,3-оксазолу на цитомегаловірус людини AD169 (cell line: HFF) Рис. 3. Противірусна активність похідних 2-оксоімідазолідину на ВК-поліомавірус людини (type 1) (cell line: HFF) 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (5) МОЛОДІ ВЧЕНІ 50 % (μмоль/л)), цитотоксичну дію речовин на клітини (СС50 — концентрація сполуки, що знижує життєдіяльність клітин на 50 % (μмоль/л)) та хіміотерапевтичний індекс, або індекс селективності, SI50 = CC50/EC50. Для пошуку нових активних сполук щодо вірусу папіломи людини було відібрано окса- золи 2, 4 і 7, а також тіазоли 9. Всі вони вияви- лися ефективнішими за відомий препарат Ци- дофовір, для якого хіміотерапевтичний індекс близький до 1 (рис. 1) [9]. Порівняння біоактивності щодо папілома- вірусу похідних 1,3-оксазолу 2 з донорними аміногрупами та оксазолів 4 з акцепторними сульфамідними замісниками показало, що сульфаміди 4 виявили вищий цитопатичний ефект (за винятком сполуки 4с). Кращу противірусну активність порівняно зі сполуками 2 і 4 виявили оксазоли 7, у яких сульфамідна група знаходиться не в 5-му, а в 4-му положенні кільця. Як видно з рис. 1, ін- декс селективності для найактивнішої сполу- ки 7а досягає значення 41. Цікаво було б дослідити противірусну дію ін- шого структурно близького до оксазолів класу сполук — тіазолів 9. Як видно з рис. 1, параме- три цих сполук 9а-с перевищували аналогічні показники контрольного препарату, а сполука 9с не лише була найактивнішою серед похідних тіазолу, а й перевершила дію оксазолів. Рис. 4. Противірусна активність похідних піроло[3,2-d]піримідину на поліовірус людини (type 3, strain WM-3) (cell line: Vero 76) Рис. 5. Противірусна активність сульфонільних похідних імідазо[1,2-c]піримідинів та піримідо[1,6-a]піримідинів ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 5 69 МОЛОДІ ВЧЕНІ Ще однією поширеною групою є цитомега- ловіруси. З метою пошуку нових сполук, які б діяли на цитомегаловірус, було синтезовано ряд 5-амінооксазолів 2, а також оксазолів 4 і 11 із сульфамідною групою в положенні 5 кільця. Синтезовані похідні проявили дуже високу ак- тивність, яка значно перевищувала активність контрольного препарату, а на особливу увагу заслуговують сполуки 2d i 11 (рис. 2) [18]. З метою створення сполук проти поліомаві- русу було відібрано нові похідні 2-оксоімідазо- лідину 13, які проявили близьку до контроль- ного препарату активність. Найкращою вияви- лася сполука 13с (рис. 3) [19]. Важливу роль у пошуку нових противірус- них агентів відіграють також конденсовані похідні азагетероциклів. Для пошуку нових біоактивних речовин проти поліовірусу було відібрано ряд нових піролопіримідинів 16, серед яких сполука 16а проявила високу ак- тивність щодо поліовірусу — значно вищу, ніж для контрольного препарату Піродавір (рис. 4). Слід зазначити, що пошук нових пре- паратів щодо поліовірусу є сьогодні актуаль- ним, оскільки цей вірус особливо небезпеч- ний ускладненнями для здоров’я, насамперед розвитком такої тяжкої хвороби, як поліоміє- літ [20]. Інші представники азопіримідину 19 було протестовано щодо ВК-поліомавірусу та віру- су папіломи людини (рис. 5) [21]. Щодо пер- шого штаму проаналізовано дві сполуки 19а і 19b. Активність їх виявилася помірною. Третю сполуку 19с було відібрано для досліджен- ня активності щодо папіломавірусу людини, і вона виявила значну дію, яка перевищувала дію контрольного препарату. Висновки. Синтезовано нові азотовмісні ге- тероциклічні сполуки з різними азото-, фосфо- ро- та сірковмісними замісниками, серед яких відібрано перспективні сполуки для подальшо- го вивчення їх противірусної активності щодо папіломавірусу людини, цитомегаловірусу та поліовірусу людини. Порівняння результатів скринінгу подібних сполук щодо вірусу папі- ломи людини засвідчило, що введення в моле- кулу електроноакцепторної сульфамідної гру- пи сприяє підвищенню противірусної актив- ності. Протестовані сполуки виявили високий цитопатичний ефект і низьку цитотоксичність, перевершивши за цими показниками препара- ти, які наразі застосовують у медицині. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Griffiths P., Baraniak I., Reeves M. The pathogenesis of human cytomegalovirus. J. Pathol. 2015. 235(2): 288–297. DOI: https://doi.org/10.1002/path.4437 2. Handler M.Z., Handler N.S., Majewski S., Schwartz R.A. Human papillomavirus vaccine trials and tribulations. J. Am. Acad. Dermatol. 2015. 73(5): 743-756. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaad.2015.05.040 3. Prado J.C.M., Monezi T.A., Amorim A.T., Lino V., Paladino A., Boccardo E. Human polyomaviruses and cancer: an overview. Clinics (San Paulo). 2018. 73(1): e558s. DOI: https://doi.org/10.6061/clinics/2018/e558s 4. Dalianis T., Eriksson B.-M., Felldin M., Friman V., Hammarin A.-L., Herthelius M., Ljungman P., Moln J., Wenn- berg L., Swartling L. Management of BK-virus infection – Swedish recommendations. Infect. Dis. (Lond.). 2019. 51(7): 479-484. DOI: https://doi.org/10.1080/23744235.2019.1595130 5. Fradet-Turcotte A., Archambault J. Recent advances in the search for antiviral agents against human papillomavi- ruses. Antivir. Ther. 2007. 12(4): 431–451. 6. Ambalathingal G.R., Francis R.S., Smyth M.J., Smith C., Khanna R. BK Polyomavirus: Clinical Aspects, Immune Regulation, and Emerging Therapies. Clin. Microbiol. Rev. 2017. 30: 503–528. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR. 00074-16 7. Krishna B.A., Wills M.R., Sinclair J.H. Advances in the treatment of cytomegalovirus. Br. Med. Bull. 2019. 131(1): 5–17. DOI: https://doi.org/10.1093/bmb/ldz031 8. Riwar L.-J., Trapp N., Kuhn B., Diederich F. Substituent Effects in Parallel-Displaced p–p Stacking Interactions: Distance Matters. Angew. Chem. Int. Ed. 2017. 56(37): 11252–11257. DOI: https://doi.org/10.1002/anie.201703744 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (5) МОЛОДІ ВЧЕНІ 9. Kachaeva M.V., Pilyo S.G., Kornienko A.M., Prokopenko V.M., Zhirnov V.V., Prichard M.N., Keith K.A., Yang G., Wang H.-K., Banerjee N.S., Chow L.T., Broker T.R., Brovarets V.S. In vitro Activity of Novel 1,3-Oxazole Derivatives against Human Papillomavirus. Ibnosina J. Med. Biomed. Sci. 2017. 9(4): 111–118. DOI: https://doi.org/10.4103/ ijmbs.ijmbs_9_17 10. Drach B.S., Sviridov E.P., Kisilenko A.A., Kirsanov A.V. Zhurnal organicheskoi khimii. 1973. 9(9): 1818–1824 (in Rus- sian). [Драч Б.С., Свиридов Э.П., Кисиленко А.А., Кирсанов А.В. Взаимодействие вторичных аминов с N-ацил-2,2- дихлорвиниламинами и N-ацил-1-циано-2,2-дихлорвиниламинами. Журнал органической химии. 1973. Т. 9, № 9. С. 1818–1824.] 11. Kornienko A.N., Pil’o S.G., Prokopenko V.M., Brovarets V.S. Synthesis of 2-aryl-4-cyano-1,3-oxazole-5-sulfonyl chlo- rides and N-substituted sulfonamides. Russ. J. Gen. Chem. 2012. 82(11): 1855–1858. DOI: https://doi.org/10.1134/ S1070363212110229 12. Kornienko A.N., Pil’o S.G., Prokopenko V.M., Brovarets V.S. Amidophenacylating reagents in synthesis of new de- rivatives of 1,3-oxazole and 1,3-thiazole-4-sulfonyl chlorides and corresponding sulfonamides. Russ. J. Gen. Chem., 2014. 84(4): 686-692. DOI: https://doi.org/10.1134/S1070363214040148 13. Shablykin О.V., Kornii Y.E., Brovarets V.S., Shablykina O.V., Khilya V.P. Synthesis of new oxoimidazolidinе sul- fonamides with anticancer activity. Dopov. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2019. (1): 79–85. DOI: https://doi.org/10.15407/ dopovidi2019.01.079 14. Solomyannyi R.N., Slivchuk S.R., Vasilenko A.N., Rusanov E.B., Brovarets V.S. Synthesis of and preparation of related pyrrolo[3,2-d]pyrimidines. Russ. J. Gen. Chem. 2012. 82(2): 317–322. DOI: https://doi.org/10.1134/ S1070363212020235 15. Solomyannyi R.N., Shablykina O.V., Moskvina V.S., Khilya V.P., Rusanov E.B., Brovarets V.S. 8-(Methyl(phenyl) sulfonyl)-2,6-dihydroimidazo[1,2-c]-pyrimidin-5(3Н)-ones and 9-(methyl(phenyl)sulfonyl)-2,3,4,7-dihydro-6H- pyrimido[1,6-a]pyrimidin-6-ones: synthesis and antiviral activity. Chem. Het. Comp., 2019, 55(4/5): 401–407. DOI: https://doi.org/10.1007/s10593-019-02472-y 16. Smee D.F., Hurst B.L., Evans W.J., Clyde N., Wright S., Peterson C., Jung K.-H., Day C.W. Evaluation of Cell Viabil- ity Dyes in Antiviral Assays with RNA Viruses that Exhibit Different Cytopathogenic Properties. J. Virol. Methods. 2017. 246: 51–57. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jviromet.2017.03.012 17. Peirson S.N., Butler J.N. RNA extraction from mammalian tissues. Methods Mol. Biol. 2007. 362: 315–327. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-59745-257-1_22 18. Kachaeva M.V., Pilyo S.G., Hartline C.B., Harden E.A., Prichard M.N., Zhirnov V.V., Brovarets V.S. In vitro activ- ity of novel derivatives of 1,3-oxazole-4-carboxylate and 1,3-oxazole-4-carbonitrile against human cytomegalovirus. Med. Chem. Res. 2019. 28(8): 1205–1211. DOI: https://doi.org/10.1007/s00044-019-02365-x 19. Kornii Yu., Chumachenko S., Shablykin O., Prichard M.N., James S.H., Hartline C., Zhirnov V., Brovarets V. New 2-Oxoimidazolidine Derivatives: Design, Synthesis and Evaluation of Anti-BK Virus Activities in Vitro. Chem. Bio- diversity. 2019. 16: e1900391. DOI: https://doi.org/10.1002/cbdv.201900391 20. Solomyannyi R., Slivchuk S., Smee D., Choi J., Rusanov E., Zhirnov V., Brovarets V. In vitro Activity of the Nov- el Pyrimidines and Their Condensed Derivatives Against Poliovirus. Curr. Bioact. Compd. 2019. 15(5): 582–591. DOI: https://doi.org/10.2174/1573407214666180720120509 21. Solomyannyi R., Mitiukhin O., Prichard M., James S., Hartline C., Zhirnov V., Brovarets V. In vitro anti-BK poly- omavirus activity of imidazo[1,2-c]pyrimidine and pyrimido[1,6-a]pyrimidine derivatives. Curr. Chem. Lett. 2020. 9(2): 89–96. DOI: https://doi.org/10.5267/j.ccl.2019.9.001 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 5 71 МОЛОДІ ВЧЕНІ Maryna V. Kachaeva Kukhar Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1517-4807 SEARCH AND SYNTHESIS OF ANTIVIRAL AGENTS AMONG DERIVATIVES OF NITROGEN CONTAINING HETEROCYCLES According to the scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, March 31, 2021 A number of new nitrogen-containing heterocyclic compounds have been synthesized and investigated against viruses causing opportunistic infections in humans (human cytomegalovirus, human papilloma virus, poliovirus and human polyomavirus). The most active compounds — "leader structures" were identified, they are characterized by a high level of inhibition of viral replication, and significant selectivity against cytomegalovirus, poliovirus and papilloma virus. The structure–activity relationship is studied. Keywords: oxazoles, thiazoles, oxoimidazolidines, pyrrolo[3,2-d]pyrimidines, imidazo[1,2-c]pyrimidines, pyrimido[1,6- a] pyrimidines, human papilloma virus, cytomegalovirus, poliovirus, polyomavirus, π-stacking.

Репозитарії

Схожі ресурси