Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації
Наведено результати аналізу економіки Луганської області та висвітлено напрями її структурного й інноваційного оновлення, визначені на засадах смарт-спеціалізації. Проаналізовано динаміку основних економічних показників регіону, структуру доданої вартості та експорту товарів. Встановлено, що в регіо...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Управління економікою: теорія та практика |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180431 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації / Н.В. Швець // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2020. — С. 112-131. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180431 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1804312021-09-25T01:26:28Z Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації Швець, Н.В. Наведено результати аналізу економіки Луганської області та висвітлено напрями її структурного й інноваційного оновлення, визначені на засадах смарт-спеціалізації. Проаналізовано динаміку основних економічних показників регіону, структуру доданої вартості та експорту товарів. Встановлено, що в регіоні тривають деіндустріалізація та агроризація економіки, які є наслідком впливу системних і ситуаційних чинників, а також відсутності дієвого державного регулювання соціально-економічних процесів. Наголошено на необхідності якомога швидшої модернізації регіональної економіки для осучаснення, диверсифікації економічної діяльності та забезпечення конкурентоспроможності Луганської області. Визначено, що попри втрату регіоном великої кількості наукових кадрів, він має спроможність до інноваційного розвитку за окремими напрямами. Активізації інноваційної діяльності сприятиме подальша імплементація на регіональному рівні підходу смарт-спеціалізації. Підкреслено важливість розгляду перспектив розвитку як традиційних для регіону галузей, так і нових секторів/видів діяльності, що можуть з’явитися в результаті міжсекторального та міжрегіонального співробітництва. Представлено два напрями ідентифікації регіональних смарт-пріоритетів. Перший ґрунтується на розкритті стратегічного потенціалу хімічної галузі, в якій зосереджено значну кількість зайнятого населення та підприємницьких структур і до сьогодні збережено потужні наукові, освітні ресурси. Розвиток зазначеного напряму вбачається шляхом використання кластерних технологій і євроінтеграційних перспектив. Другий напрям передбачає співробітництво між хімічним, аграрним та ІКТ-секторами, спрямоване на досягнення цілей сталого розвитку, зокрема реалізацію концепції точного землеробства. Представлены результаты анализа экономики Луганской области и освещены направления ее структурного и инновационного обновления, которые определены с использованием подхода смарт-специализации. Проанализирована динамика основных экономических показателей региона, структура добавленной стоимости и экспорта товаров. Установлено, что в регионе продолжаются деиндустриализация и аграризация экономики, которые являются следствием влияния системных и ситуационных факторов, а также отсутствия действенного государственного регулирования социально-экономических процессов. Сделан акцент на необходимости скорейшей модернизации региональной экономики, нацеленной на осовременивание, диверсификацию экономической деятельности и обеспечение конкурентоспособности Луганской области. Определено, что, несмотря на потерю регионом большого количества научных кадров, он все еще обладает способностью к инновационному развитию в отдельных направлениях. Активизации инновационной деятельности будет способствовать дальнейшая имплементация на региональном уровне подхода смарт-специализации. Подчеркивается важность рассмотрения перспектив развития как традиционных для региона отраслей, так и новых секторов/видов деятельности, которые могут появиться в результате межсекторального и межрегионального сотрудничества. Представлены два направления идентификации региональных смарт-приоритетов. Первый основан на раскрытии стратегического потенциала химической отрасли, в которой сосредоточено значительное количество занятого населения, предпринимательских структур и до сих пор сохранены мощные научные, образовательные ресурсы. Развитие данного направления видится путем использования кластерных технологий и евроинтеграционных перспектив. Второе направление предусматривает сотрудничество между химическим, аграрным и ИКТ-секторами, которое направлено на достижение целей устойчивого развития, в частности реализацию концепции точного земледелия. The article presents the results of the Luhansk region economy analysis and highlights the directions of its structural and innovative renewal, which are determined by using the smart specialization approach. The dynamics of the main economic indicators of the region, the value-added structure and export of goods are analyzed. It has been studied that deindustrialization and the transition to an agrarian economy continue in the region. That is a consequence of the influence of systemic and situational factors, as well as the lack of effective state regulation of socio-economic processes. Attention is drawn to the need for an early modernization of the regional economy, aimed at diversification and ensuring the competitiveness of the Luhansk region. It has been determined that despite the loss of a large number of scientific personnel by the region, it still has the ability for innovative development in certain areas. Further implementation of the smart specialization approach at the regional level is required to enhance innovation. The importance of searching for development prospects for traditional industries is emphasized, as well as new sectors/activities, that may arise as a result of intersectoral and inter-regional collaboration. Two directions of the regional smart priorities identification are presented. The first is based on unlocking the strategic potential of the chemical industry, in which a significant number of the employed population, business structures are concentrated, and strong scientific and educational resources are still preserved. The development of this direction is seen through the use of cluster technologies and the use of European integration prospects. The second area involves cooperation between the chemical, agricultural and ICT sectors, which is aimed at achieving Sustainable Development Goals and, in particular, the implementation of the Precision Farming concept. 2020 Article Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації / Н.В. Швець // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2020. — С. 112-131. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2221-1187 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.112-131 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180431 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Наведено результати аналізу економіки Луганської області та висвітлено напрями її структурного й інноваційного оновлення, визначені на засадах смарт-спеціалізації. Проаналізовано динаміку основних економічних показників регіону, структуру доданої вартості та експорту товарів. Встановлено, що в регіоні тривають деіндустріалізація та агроризація економіки, які є наслідком впливу системних і ситуаційних чинників, а також відсутності дієвого державного регулювання соціально-економічних процесів. Наголошено на необхідності якомога швидшої модернізації регіональної економіки для осучаснення, диверсифікації економічної діяльності та забезпечення конкурентоспроможності Луганської області. Визначено, що попри втрату регіоном великої кількості наукових кадрів, він має спроможність до інноваційного розвитку за окремими напрямами. Активізації інноваційної діяльності сприятиме подальша імплементація на регіональному рівні підходу смарт-спеціалізації. Підкреслено важливість розгляду перспектив розвитку як традиційних для регіону галузей, так і нових секторів/видів діяльності, що можуть з’явитися в результаті міжсекторального та міжрегіонального співробітництва. Представлено два напрями ідентифікації регіональних смарт-пріоритетів. Перший ґрунтується на розкритті стратегічного потенціалу хімічної галузі, в якій зосереджено значну кількість зайнятого населення та підприємницьких структур і до сьогодні збережено потужні наукові, освітні ресурси. Розвиток зазначеного напряму вбачається шляхом використання кластерних технологій і євроінтеграційних перспектив. Другий напрям передбачає співробітництво між хімічним, аграрним та ІКТ-секторами, спрямоване на досягнення цілей сталого розвитку, зокрема реалізацію концепції точного землеробства. |
| format |
Article |
| author |
Швець, Н.В. |
| spellingShingle |
Швець, Н.В. Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації Управління економікою: теорія та практика |
| author_facet |
Швець, Н.В. |
| author_sort |
Швець, Н.В. |
| title |
Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації |
| title_short |
Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації |
| title_full |
Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації |
| title_fullStr |
Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації |
| title_full_unstemmed |
Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації |
| title_sort |
перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки луганської області на засадах смарт-спеціалізації |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180431 |
| citation_txt |
Перспективи інноваційного розвитку та структурної модернізації економіки Луганської області на засадах смарт-спеціалізації / Н.В. Швець // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2020. — С. 112-131. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Управління економікою: теорія та практика |
| work_keys_str_mv |
AT švecʹnv perspektiviínnovacíjnogorozvitkutastrukturnoímodernízacííekonomíkilugansʹkoíoblastínazasadahsmartspecíalízacíí |
| first_indexed |
2025-07-15T20:25:19Z |
| last_indexed |
2025-07-15T20:25:19Z |
| _version_ |
1837745957970640896 |
| fulltext |
112
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.112-131
Н.В. Швець, к.е.н.
ORCID 0000-0003-1215-2397
е-mail: shvetsnnn@ukr.net,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ
ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
ТА СТРУКТУРНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ЗАСАДАХ
СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Характерною ознакою розвинутої національної/регіональної
економіки є висока частка в її структурі наукоємних високотехно-
логічних галузей, що формують спроможність соціально-економіч-
ної системи конкурувати на зовнішньому ринку та швидко відпові-
дати на сучасні глобальні виклики. Україні поки що не вдалося по-
долати структурні диспропорції, імпортозалежність, сировинну
орієнтацію експорту та розпочати інноваційне оновлення еконо-
мічної системи. Динамізм переходу світу до нового технологічного
устрою посилює відставання нашої країни і збільшує прірву між
Україною та розвинутими країнами. Зміна ситуації можлива тільки
шляхом інтенсивного інноваційного розвитку та структурної мо-
дернізації, у тому числі на регіональному рівні. Особливу актуаль-
ність ці науково-практичні питання мають у постконфліктних ре-
гіонах – Донецькій і Луганській областях, які втратили суттєву час-
тину людського капіталу та промислово-виробничого потенціалу.
Проблематиці відновлення економіки Донбасу присвячено
багато досліджень вітчизняних учених. У публікаціях науковців Ін-
ституту економіки промисловості НАН України, таких як О. Амо-
ша, В. Антонюк, Н. Брюховецька, І. Булєєв, В. Вишневський,
Ю. Драчук, Ю. Залознова, В. Ляшенко, О. Лях, О. Новікова, І. Пі-
доричева, М. Солдак, Ю. Харазішвілі, Д. Череватський, Г. Шевцова,
М. Якубовський [1-16], детально проаналізовано структурні зміни
та наслідки збройного конфлікту для промислових комплексів До-
нецької та Луганської областей, а також висвітлено шляхи від-
родження їхнього потенціалу.
Проблеми та можливості соціально-економічного розвитку
сходу України також розглядають науковці Луганської філії Інсти-
© Н.В. Швець, 2020
113
туту економіко-правових досліджень: І. Заблодська, І. Попова,
С. Гречана, Ю. Рогозян [17; 18] та Національного інституту страте-
гічних досліджень: А. Двігун, О. Шевченко, О. Бондаренко [19].
Стратегічне бачення розвитку Донецької та Луганської областей як
старопромислових регіонів викладено у працях Л. Беззубко, Б. Да-
нилишина, Я. Жаліла, О. Снігової [20-23].
Узагальнення результатів вищезазначених досліджень свід-
чить, що економіка Донбасу зазнала суттєвих втрат унаслідок
збройного конфлікту та тимчасової окупації частини території, що
спричинило суттєве зниження промислового потенціалу й агрори-
зацію регіонального господарства. Проте постконфліктна соці-
ально-економічна ситуація в кожній області є різною, оскільки вони
мають свої особливі умови для відновлення. Тому пошук можливо-
стей і визначення вектора якісних змін для подальшого економіч-
ного зростання на основі інновацій необхідно здійснювати окремо
для кожного регіону, спираючись на наявні матеріальні, природні
та людські ресурси. На визначення унікального потенціалу певної
території та інтенсифікацію інноваційних процесів за ключовими
пріоритетами, що формують регіональні конкурентні переваги,
орієнтовано застосування сучасного європейського підходу смарт-
спеціалізації, активна імплементація якого в Україні розпочалася з
2018 р.
Мета статті – оцінювання сучасного стану економіки Лу-
ганської області й визначення напрямів її структурної модернізації
та інноваційного розвитку на засадах смарт-спеціалізації.
Об’єктом даного дослідження є Луганська область, яка впро-
довж багатьох років була серед лідерів промислового виробництва,
але суттєво втратила свої позиції спочатку після першої хвилі еко-
номічної кризи (2008-2009 рр.), а потім і другої у 2012 р. Це поси-
лилося із загостренням політичної ситуації в Україні та початком
збройного конфлікту у 2014 р. [24, с. 212-213]. У результаті валовий
регіональний продукт (ВРП) Луганської області у 2015 р. знизився
на 57% порівняно з 2013 р., що зменшило внесок регіону в загаль-
ноукраїнський показник із 3,6 до 1,2% у 2015 р. та до 1% у 2018 р.
(рис. 1). Від’ємну динаміку з багаторазовим падінням та невели-
кими коливаннями значень також продемонстрували показники об-
сягу реалізованої продукції, експорту та кількості суб’єктів госпо-
дарювання і зайнятих працівників.
До 2014 р. всі основні економічні показники Луганщини від-
повідали середньоукраїнському рівню, але сьогодні область нале-
жить до найбідніших депресивних регіонів країни.
114
Рис. 1. Внесок Луганської області в показники України
Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики Укра-
їни.
Погіршення економічного стану значною мірою пов’язане з
втратою промислового потенціалу через відчуження частини акти-
вів. У Луганській області ще за часів Радянського Союзу сформува-
лися три великих промислових вузли: Луганський – підприємства
машинобудування, металообробки та легкої промисловості; Алчев-
сько-Стаханівський (Кадіївка) – підприємства вугільної, металур-
гійної та машинобудівної галузей; Лисичансько-Рубіжансько-Сєвє-
родонецький – підприємства хімічної, нафтохімічної промисловості
[1]. Сьогодні на підконтрольній території з перелічених вузлів зали-
шився тільки останній, тобто регіональна економіка втратила домі-
нуючу частку машинобудівної, легкої, добувної та металургійної
галузей (рис. 2).
Структурні зрушення відбулися у валовій доданій вартості
(рис. 3). Перш за все, протилежно змінилися внески сільського гос-
подарства та промисловості в загальну суму доданої вартості, по-
ступово перетворюючи Луганську область на аграрний регіон.
Якщо у 2013 р. співвідношення промислової та сільськогосподар-
ської продукції становило 34,4 та 6,9%, то у 2018 р. – 11,8 і 21,7%.
0
1
2
3
4
5
6
2013 2014 2015 2016 2017 2018
%
ВРП Обсяг реалізованої продукції
Експорт Кількість суб'єктів господарювання
Кількість зайнятих працівників
115
У структурі реалізації товарів і послуг за цей час теж відбулися
значні зміни вбік зростання частки сільськогосподарських продук-
тів (з 3,4 до 20,1%) та зменшення внеску промисловості (з 67 до
42,6%).
Рис. 2. Карта східних областей України із зазначенням
великих промислових вузлів
Джерело: використано карту 24 Каналу.
Також значних змін зазнали структура й обсяг регіонального
експорту товарів (рис. 4), який за шість років у доларовому еквіва-
ленті зменшився у 23 рази. Якщо у 2013 р. більшість валютних
надходжень (57,3%) забезпечували добувна та металургійна галузі,
116
Рис. 3. Динаміка структури валової доданої вартості
за видами економічної діяльності Луганської області
Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики Укра-
їни.
Рис. 4. Структура експорту Луганської області, %
Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики Укра-
їни.
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
2013 2014 2015 2016 2017 2018
%
Сільське господарство
Добувна промисловість
Переробна промисловість
Постачання електроенергії,
газу, пари та
кондиційованого повітря
Будівництво
Оптова та роздрібна
торгівля
Транспорт, складське
господарство
117
то у 2019 р. частка продуктів добувної промисловості практично до-
сягла нуля, а металургійних ‒ знизилася з 47,5 до 1,7%. Серед нега-
тивних наслідків втрати провідних експортоорієнтованих галузей
слід відзначити падіння обсягів продукції машинобудування. Так,
Луганська область у доконфліктний період була постачальником за-
лізничних локомотивів та інших засобів наземного транспорту ‒ у
2013 р. їх частка становила 18,7%, а в 2019 р. ‒ лише 0,4%. Той факт,
що з великих промислових вузлів у регіоні залишився тільки один –
Лисичансько-Рубіжансько-Сєвєродонецький (традиційно хімічної
спеціалізації), позначився зростанням частки хімічної продукції з
12,8% у 2013 р. до 22,9% у 2019 р. Це один із найбільших показників
серед усіх товарних груп, що наразі експортуються областю. Агро-
ризація економіки регіону також простежується за відносним зрос-
танням показників сільськогосподарської продукції та продуктів
переробки (сукупна частка у 2013 р. – 1,4%; у 2019 р. – 19,4%). За
останніми даними в регіональному експорті переважають інші то-
вари, групу яких формують: легка промисловість (10,1%), приладо-
будівна галузь (6,7%), виробництва паперу та картону (28%), ма-
шин, механізмів та електротехнічного обладнання (4%), а також
меблі, іграшки та інші промислові товари (6,8%).
Отже, результати аналізу економіки Луганської області свід-
чать, що останнім часом на тлі падіння виробництва у традиційних
для регіону галузях відбулися суттєві структурні зрушення в реаль-
ному секторі, які є наслідком впливу як ситуаційних, так і систем-
них чинників та ілюструють деградацію регіонального промисло-
вого комплексу. Продовження деіндустріалізації та агроризації еко-
номіки області ‒ це наслідок некерованого процесу її самовижи-
вання. Збереження тенденції переходу економіки до аграрного типу
є дуже небезпечним, оскільки створює передумови для зростання
відпливу з регіону кваліфікованих трудових ресурсів і посилення
соціального напруження. Слід погодитися з авторами статті [11], на
думку яких безперспективно розвивати тільки сільське господар-
ство, його розвиток має стимулювати суміжні, більш технологічні
галузі економіки до підйому, викликаючи мультиплікативний
ефект. Відродження економіки Луганської області має супроводжу-
ватися її структурно-технологічною модернізацією, спрямованою
на осучаснення та диверсифікацію економічної діяльності в регіоні.
Питання структурної трансформації регіональних економік є
дуже актуальними та активно обговорюються в наукових колах Ук-
раїни. Науковці мають як спільні, так і різні погляди на майбутнє
118
старих галузей промисловості та вибір шляхів економічних пере-
творень у регіонах.
Так, О. Амоша [1] та Ю. Залознова [8] підкреслюють значу-
щість промислового комплексу, зокрема Луганської області, як
ключового елемента економічної системи сходу країни і наголошу-
ють на збереженні його перспективної частини та необхідності мо-
дернізації виробництв через доступ підприємницького сектору до
нових прогресивних технологій, створення промислового іннова-
ційного сектору шляхом об’єднання та активізації науки, вироб-
ництва, великого і малого бізнесу для інноваційного розвитку.
На думку М. Якубовського та М. Солдак [15], позаконфліктні
території мають розвивати свої регіональні спеціалізації та допов-
нювати їх новими. Луганська і Донецька області дістали можли-
вість повністю змінити свій промисловий профіль та можуть пере-
творитися на регіони креативної економіки.
Схожу точку зору висловлює Я. Жаліло: науковець стверджує
про необхідність переосмислення рушіїв розвитку Донбасу і побу-
дови нової ідентичності регіону з орієнтацією на інноваційні техно-
логії, створення альтернативних ресурсно-технологічних ланцюгів
і розвиток конкурентоспроможних нових індустрій [22].
Автори публікації [4] наголошують на важливості «іннова-
ційного поштовху» для традиційних галузей східних областей і від-
значають важливість розбудови інноваційної системи. У роботах [9;
25] звертається увага на катастрофічну ситуацію з науково-дослід-
ницькою активністю та її кадровим забезпеченням у регіонах,
особливо в Луганській області.
У 2019 р., згідно із статистичними даними, спадна тенденція
за показником «кількість працівників, задіяних у виконанні науко-
вих досліджень» зберіглася (рис. 5), його значення зменшилося у
12 разів порівняно з 2013 р. та на 29% відносно 2018 р. Проте впро-
довж останнього року зазначеного періоду відбувся поки не зрозу-
мілий сплеск питомої ваги інноваційно активних підприємств і об-
сягу реалізації промислової інноваційної продукції. Це може бути
результатом активізації наявного в регіоні та неідентифікованого
статистикою науково-дослідницького потенціалу.
Луганська область навіть у сучасних умовах має значну кіль-
кість інтелектуальних ресурсів, здатних залучитися до інновацій-
ного розвитку регіону. На підконтрольній території розташовано
5 провідних регіональних переміщених закладів вищої освіти (Лу-
ганський національний аграрний університет, Державний заклад
119
Рис. 5. Динаміка кількості працівників та показників інноваційної
активності підприємств Луганської області
Джерело: побудовано за даними Головного управління статистики у
Луганській області.
«Луганський державний медичний університет», Державний заклад
«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Ді-
доренка, Східноукраїнський національний університет імені Воло-
димира Даля), які здійснюють підготовку здобувачів на І-ІІІ та на-
уковому рівнях вищої освіти. За інформацією Департаменту міжна-
родної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх
зносин Луганської ОДА [26] у 2018 р. аспірантуру та докторантуру
закінчили 54 та 16 осіб відповідно. Науковий потенціал регіональ-
них вишів також підтверджується наявністю в них значної кількості
патентів. Наприклад, Луганський державний медичний університет
має 79 патентів, Східноукраїнський національний університет імені
В. Даля – понад 2300 патентів України та 175 патентів CША, Ні-
меччини, Франції, Канади, Китаю та інших країн. Разом з універси-
тетами в області науково-дослідницьку діяльність здійснюють ві-
домі в Україні та за її межами інжинірингові, проєктні компанії та
науково-дослідні інститути, зокрема, ТОВ «Хімтехнологія», ПрАТ
0
2
4
6
8
10
12
14
16
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
%ос
іб
Кількість працівників,
задіяних у виконанні
наукових досліджень і
розробок - усього, осіб
Питома вага
підприємств,
що займалися
інноваціями, %
Питома вага
підприємств,
що впроваджували
інновації, %
Питома вага
реалізованої
інноваційної продукції
в обсязі промислової,
%
120
«Сєвєродонецький Оргхім», Науково-дослідний і проєктний інсти-
тут «Водоочисні технології» та ін.
Попри втрату великої кількості компетентних наукових кад-
рів, Луганщина поки ще зберігає внутрішній потенціал для здійс-
нення економічних трансформацій на інноваційних засадах.
На думку авторів статті [9], для пришвидшення регіонального
інноваційного розвитку необхідно використати комплексний підхід
до модернізації всього соціально-економічного комплексу. Тобто
треба забезпечити одночасне вдосконалення науково-освітньої
сфери, формування людського капіталу, просування технологіч-
ного прогресу. Усе це має відбуватися на основі реіндустріалізації
та смарт-спеціалізації регіональної економіки.
Саме смарт-спеціалізація, як новий європейський підхід до
розроблення національної/регіональної стратегії досліджень й інно-
вацій (Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation –
RIS3), спрямована на налагодження плідного співробітництва між
владою, бізнесом, наукою та освітою для активізації інноваційної
діяльності на мезо- і макроекономічному рівнях.
Процес імплементації в Україні підходу смарт-спеціалізації
поступово набирає обертів, перші практичні кроки вже здійснено
і в Луганській області.
Згідно з «Методикою розроблення, проведення моніторингу
та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій роз-
витку та планів заходів з їх реалізації» у 2020 р. було затверджено
Стратегію розвитку Луганської області на період до 2027 року, яка
визначила стратегічні орієнтири для регіону на наступні сім років.
У документі зазначено, що регіональна стратегія враховує вимоги
ЄС щодо дотримання європейської методології стратегування, тому
«…першу стратегічну ціль «Економічне зростання регіону: конку-
рентоспроможність, смарт-спеціалізація, сприятливе бізнес-середо-
вище» та завдання її виконання було сформовано на засадах смарт-
спеціалізації». Зазначену ціль деталізують три операційні цілі:
«Розвиток інноваційних галузей економіки з високою доданою
вартістю», «Розвиток сільських територій на базі партнерства та
кооперації» і «Системна підтримка бізнесу та його диверсифікація».
Наведені операційні цілі окреслюють ключові галузі, у межах яких
надалі необхідно здійснити пошук пріоритетів смарт-спеціалізації
під час процесу підприємницького відкриття (Entrepreneurial Dis-
covery Process – EDP). Серед них основний акцент зроблено на хі-
мічному комплексі й аграрному секторі, які домінують в економіці
регіону та мають потенціал для подальшого зростання.
121
Ідентифікація смарт-пріоритетів на основі розвитку
хімічної галузі
Унаслідок збройного конфлікту та втрати частини території у
2014 р. ресурсний і виробничий потенціал хімічного сектору Лу-
ганської області суттєво скоротився [4].
Так, за підсумками 2015 р. порівняно з показниками 2013 р.
обсяги реалізації хімічної продукції зменшилися в 4 рази. З того
часу відбулося певне переформатування хімічного бізнесу області:
частина підприємств на підконтрольній території відновила роботу,
нарощуючи і диверсифікуючи випуск продукції, інша частина під-
приємств (іноді разом із виробничими потужностями) була перемі-
щена подалі від зони ООС, решта – припинила діяльність або стаг-
нує через неможливість забезпечити стабільний виробничий процес.
Однак, незважаючи на вищезазначені факти, хімічний сектор
залишається значущим для промислового комплексу Луганської об-
ласті. За даними 2019 р., у ньому працюють 111 суб’єктів господа-
рювання з кількістю зайнятих понад 6,3 тис. осіб (20% працюючих
у промисловості). На підконтрольній Україні території наразі здій-
снюють господарську діяльність лише два фармацевтичних підпри-
ємства (рис. 6) і майже рівна кількість суб’єктів секторів основної
хімії та виробництва гумових і пластмасових виробів, які включа-
ють різні за КВЕД групи підприємницьких структур. Слід відзна-
чити, що малий бізнес переважно сконцентрований у групі 22.2. Ви-
робництво пластмасових виробів.
Рис. 6. Кількість суб’єктів господарювання
у хімічному комплексі за даними 2019 р.
Джерело: побудовано за даними Головного управління статистики у
Луганській області.
122
Хімічний комплекс забезпечує понад 14% регіонального об-
сягу реалізованої промислової продукції та близько 23% експорт-
них надходжень (див. рис. 4). Що стосується структури комплексу
області, то, як і раніше [28], за вартісними показниками в ньому до-
мінують базові хімічні виробництва, здебільшого зосереджені у
промисловому «трикутнику» ‒ Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Ру-
біжне. Тут давно існує неформальний хімічний кластер, який
крім виробничих майданчиків включає провідні галузеві науково-
дослідні та проєктні організації, навчальні заклади та розвинутий
сектор ІКТ.
Порушення питання про залучення потенціалу неформаль-
ного хімічного кластера є неновим для стратегічного планування
області. У розділі 2 «SWOT-аналіз» Стратегії розвитку Луганської
області до 2020 року відзначено, що одна з її переваг ‒ це наявність
хімічного науково-виробничого кластера, однак його інноваційні
та виробничі ресурси так і залишилися незадіяними в комплексі
проєктів та заходів щодо економічного відродження регіону.
У сучасних умовах необхідно актуалізувати положення щодо
розвитку хімічного комплексу області, використовуючи для цього
підхід смарт-спеціалізації та сучасні кластерні технології.
На важливості кластерів для розвитку регіонів наголошено в
затвердженій 2020 р. Державній стратегії регіонального розвитку на
2021-2027 роки, у якій зазначено, що досягнення стратегічної цілі 2
«Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів» буде відбу-
ватися у тому числі шляхом забезпечення сталого розвитку про-
мисловості (оперативна ціль 5), зокрема розвитку пріоритетних ви-
дів економічної діяльності, визначених на засадах смарт-спеціаліза-
ції та сприяння «створенню регіональних, міжрегіональних та на-
ціональних кластерів світового рівня, а також інтернаціоналізації
кластерних ініціатив».
У затвердженій Стратегії розвитку Луганської області до
2027 року у переліку завдань та орієнтовних сфер реалізації проєк-
тів до стратегічної цілі 1. «Економічне зростання регіону: конкурен-
тоспроможність, смарт-спеціалізація, сприятливе бізнес-середо-
вище» також зазначено: «сприяння розвитку виробничих класте-
рів…», включаючи хімічну галузь.
Згуртування розташованих у регіоні суб’єктів хімічного ком-
плексу для пошуку нових інноваційних напрямів регіонального
зростання має відбуватися на добровільних засадах, із застосуван-
ням стимулюючих та підтримуючих заходів з боку держави. Зу-
силля місцевої влади мають бути націлені на сприяння формуванню
123
кластерних утворень, активізації інноваційної діяльності, модерні-
зації та диверсифікації наявного виробництва, заснування нових
бізнес-моделей та інвестиційній підтримці обраних пріоритетів для
одержання синергетичного ефекту.
Разом із тим консолідацію ключових регіональних стейкхол-
дерів доцільно здійснювати з урахуванням євроінтеграційних перс-
пектив розвитку хімічної промисловості. Аналіз європейського до-
свіду показав, що трансформація хімічної індустрії та регіональна
смарт-пріоритизація [28] відбуваються в напрямі широкого впро-
вадження продуктових, технологічних інновацій у контексті
завдань сталого розвитку, що досягається в результаті міжгалузе-
вого і міжрегіонального співробітництва.
Перспективи кроссекторального співробітництва
в контексті визначення смарт-пріоритетів
Можливість комбінації галузей для кроссекторальної спів-
праці з метою посилення наявних і створення нових регіональних
конкурентних переваг згідно з європейською методологією [29]
розглядається як один із важливих критеріїв відбору пріоритетів
при визначенні смарт-спеціалізації.
Великі невикористані резерви для розвитку Луганської об-
ласті приховані у кроссекторальній взаємодії регіональних
суб’єктів хімічної галузі та агровиробництва. Їхня співпраця має
бути налагоджена під час процесу підприємницького відкриття,
результатом якого може стати набір перспективних для регіону
проєктів.
Сільське господарство визначено як один із пріоритетних
секторів економіки, що було закріплено у Стратегії розвитку Лу-
ганської області до 2020 року (стратегічна ціль 3 «Економічне від-
новлення та перехід до сталого розвитку», оперативна ціль 3.1 «Під-
вищення стійкості регіональної економіки та перехід до її сталого
зростання», завдання 3.1.3 «Сприяти підвищенню продуктивності
та ефективності сільського господарства» і 3.1.4 «Сприяти розвитку
переробки сільськогосподарської продукції та розширенню ринків
її збуту»). Провідну роль агросектору також позначено в затвердже-
ній Стратегії розвитку регіону до 2027 року (стратегічна ціль 1
«Економічне зростання регіону: конкурентоспроможність, смарт-
спеціалізація, сприятливе бізнес-середовище», оперативна ціль 1.2
«Розвиток сільських територій на базі партнерства та кооперації»,
завдання 1.2.1 «Сприяти підвищенню продуктивності та ефектив-
124
ності сільського господарства» і 1.2.2 «Сприяти підвищенню ефек-
тивності переробки сільськогосподарської продукції»).
Регіон має значні сільськогосподарські угіддя та велику кіль-
кість виробників агропродукції. За даними обласного управління
статистики у 2019 р. у зазначеному секторі було зосереджено 29%
підприємств, з яких 95% ‒ представники малого бізнесу.
Однак останнім часом у результаті безсистемного викорис-
тання та відсутності ефективних заходів відновлення земельні
угіддя області стали низькопродуктивними, а аграрний сектор де-
монструє низьку врожайність порівняно з іншими регіонами Укра-
їни. Так, за урожайністю основних культур, таких як зернові та со-
няшник, Луганська область посідає 21 та 19 місця відповідно. Через
це втрачається велика частина потенційного валового регіональ-
ного продукту. Інтенсифікація сільського господарства потребує
грамотної збалансованої агротехнічної підтримки, що водночас має
відбуватися з дотриманням екологічних вимог до використання до-
брив та іншої агрохімії.
Перспективним напрямом підвищення ефективності аграр-
ного виробництва є впровадження інноваційних рішень, які відпо-
відають цілям сталого розвитку (Sustainable Development Goals ‒
SDGs).
Серед ухвалених ООН у 2015 р. SDGs до 2030 року регіо-
нальним стейкхолдерам треба звернути увагу на підціль SDG2, яка
містить: «сприяти стійкому сільському господарству» [30]. У час-
тині стійкого сільського господарства наголошується на тому, що
сільськогосподарські системи у всьому світі мають стати більш про-
дуктивними та менш виснажливими. Для цього необхідно збіль-
шити врожайність на наявних сільськогосподарських землях, що
має передбачати відновлення деградованих ділянок за допомогою
стійких сільськогосподарських практик і раціональне управління
дефіцитною водою завдяки вдосконаленим технологіям зрошення
та зберігання.
Сьогодні дедалі більше науковців та практиків пов’язують ви-
рішення цих завдань із точним землеробством (Precision Farming).
Це відносно нова концепція, яка будується на комбінації великих
даних та агротехнічній науці, а її реалізація здатна перетворити аг-
ротехнічну галузь з індустрії промислової епохи на індустрію циф-
рової епохи [31]. На практиці управління фермерськими господар-
ствами здійснюється шляхом збору й аналізу великого масиву да-
них, які надходять у режимі реального часу, та адекватного ситуації
125
здійснення певних агротехнічних заходів щодо використанням точ-
них засобів.
Слід відзначити, що системи Precision Farming ще недоско-
налі та дуже дорогі. Вони мають розвиватися та ставати доступними
і зрозумілими для всіх фермерських господарств незалежно від
розмірів і розташування.
У регіонах України вже є перші спроби реалізації концепції
точного землеробства. Так, у межах наукового парку «Агроперс-
пектива», створеного Миколаївським національним аграрним уні-
верситетом, розроблений і реалізується проєкт «Упровадження еле-
ментів точного землеробства при вирощуванні зернових культур»
[32]. Цей проєкт ґрунтується на взаємодії сфер освіти, науки, ви-
робництва та передбачає проведення моніторингу продуктивності
земель, стану посівів за допомогою «безпілотників» й адекватне
його результатам підживлення рослин і внесення гербіцидів. Крім
очікуваного економічного ефекту, зазначений проєкт розширює
можливості для наукових досліджень і дає змогу створити базу для
практики майбутніх і перепідготовки наявних фахівців агросектору.
Луганська область має значні ресурсні можливості для реалі-
зації концепції точного землеробства, які формуються наявною
науково-освітньою та виробничою сферами не тільки хімічного,
аграрного, але й ІКТ-спрямування [33]. Залучення сектору інформа-
ційно-комунікаційних технологій є об’єктивно необхідним, оскіль-
ки системи Precision Farming ґрунтуються на цифровізації процесу
управління аграрним і суміжним виробництвом. Таким чином, за-
початкування партнерства між бізнесом, наукою, освітою і визна-
чення регіонального смарт-пріоритету в Луганській області мають
здійснюватися також і в межах екосистеми «аграрна галузь – хі-
мічне виробництво – ІКТ».
Налагодження продуктивних комунікацій між провідними
стейкхолдерами передбачає обмін знаннями, технологіями і досві-
дом, розробку спільного бачення можливостей розвитку вже існу-
ючих або створення нових виробництв/видів економічної діяльно-
сті та концентрацію ресурсів на узгоджених пріоритетах.
Висновки. Встановлено, що в Луганській області тривають де-
індустріалізація та агроризація економіки, які є негативним наслід-
ком сукупного впливу системних і ситуаційних чинників та відсут-
ності з боку держави дієвого регулюючого впливу. Збереження та-
кої тенденції є неприпустимим, оскільки загрожує подальшим за-
гостренням соціально-економічних проблем у регіоні.
126
Відновлення регіональної економіки та зміна траєкторій її
розвитку має здійснюватися на основі використання та розвитку
стратегічного потенціалу як традиційних, так і нових перспектив-
них секторів/видів діяльності, що, перш за все, визначається наяв-
ними регіональними ресурсами та внутрішніми можливостями
створювати інновації.
Попри втрату регіоном великої кількості наукових кадрів, він
зберігає спроможність до інноваційного розвитку за окремими на-
прямами. Активізації інноваційної діяльності сприятиме подальша
імплементація на регіональному рівні підходу смарт-спеціалізації.
Ідентифікацію смарт-пріоритетів для визначення майбутніх
точок економічного зростання регіону під час процесу підприємни-
цького відкриття доцільно здійснювати на основі, по-перше, роз-
витку хімічної галузі із застосуванням кластерних технологій і вра-
хуванням євроінтеграційних перспектив; по-друге, кроссектораль-
ного співробітництва хімічного, аграрного та ІКТ-секторів для реа-
лізації концепції точного землеробства.
Подальші дослідження будуть спрямовані на розроблення ре-
комендацій щодо практичної реалізації зазначених напрямів регіо-
нальної смарт-спеціалізації.
Література
1. Амоша О.І. Промисловість Донбасу на шляху до відновлення. Еконо-
міка України. 2016. № 8. С. 93-108.
2. Амоша О., Лях О., Солдак М., Череватський Д. Інституційні детерміна-
нти впровадження концепції смарт-спеціалізації: приклад старопромислових шах-
тарських регіонів України. Журнал європейської економіки. Т. 17. 2018. № 3 (66).
С. 310-344. doi: 10.35774/jee2018.03.305.
3. Амоша О.І., Новікова О.Ф., Антонюк В.П. та ін. Проект Концепції дер-
жавної цільової Програми з відновлення та розбудови миру у східних регіонах Ук-
раїни. Економічний вісник Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 4-15.
4. Амоша О.І., Новікова О.Ф., Залознова Ю.С. та ін. Формування моделі
стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього. Еконо-
мічний вісник Донбасу. 2020. № 3 (61). С. 234-245. doi: 10.12958/1817-3772-2020-
3(61)-234-245.
5. Амоша О.І., Шевцова Г.З., Швець Н.В. Передумови смарт-спеціалізації
Донецько-Придніпровського макрорегіону на основі розвитку хімічного виробни-
цтва. Економіка промисловості. 2019. № 3 (87). С. 5-33. doi: 10.15407/
econindustry2019.03.005.
6. Булєєв І.П., Брюховецька Н.Ю. Шляхи відновлення економіки України
та Донбасу. Економічний вісник Донбасу. 2015. № 1 (39). С. 4-11.
7. Драчук Ю. З., Сав’юк Л. О. Інноваційний розвиток машинобудування в
умовах реструктуризації старопромислових шахтарських регіонів. Теоретичні та
прикладні питання економіки. 2018. Вип. 1 (36). С. 55-69.
127
8. Залознова Ю.С. Економічні та соціальні проблеми розвитку промисло-
вості: монографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2017. 288 с.
9. Іванов С.В., Антонюк В.П., Ляшенко В.І. Проблеми відтворення науко-
вих кадрів старопромислових регіонів Донбасу і Придніпров’я для забезпечення їх
інноваційної модернізації. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 200-208.
doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208.
10. Ляшенко В.І., Харазішвілі Ю.М. Стратегічні сценарії структурного
розвитку промислових регіонів України. Вісник економічної науки України. 2016.
№ 2 (31). С. 113-126.
11. Ляшенко В.І., Прокопенко Р.В., Якубовський М.М. Обґрунтування на-
прямів розвитку промислових регіонів України з метою структурно-технологічної
модернізації. Управління економікою: теорія та практика: зб. наук. пр. Київ: ІЕП
НАН України, 2017. С. 3-26.
12. Ляшенко В.І., Підоричева І.Ю., Петрова І.П. «Інноваційний ліфт» як ін-
струмент стимулювання нових видів діяльності в малому бізнесі Донбасу. Еконо-
мічний вісник Донбасу. 2017. № 3 (49). С. 11-24.
13. Промисловість Донецької та Луганської областей: проблеми подаль-
шого функціонування та відновлення: наук.-аналіт. доп. / О.І. Амоша, І.П. Булєєв,
Н.Ю. Брюховецька та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2016. 152 с.
14. Якубовський М.М., Ляшенко В.І. Модернізація економіки промислових
регіонів: спроба концептуалізації. Вісник економічної науки України. 2016. № 1
(30). С. 188-195.
15. Якубовський М.М., Солдак М.О. Регіональні особливості розвитку про-
мисловості України. Економіка України. 2017. № 3. С. 35-48.
16. Відродження Донбасу: оцінка соціально-економічних втрат і пріорите-
тні напрями державної політики: наук. доп. / Е.М. Лібанова, О.І. Амоша, В.П. Ви-
шневський та ін.; НАН України. Київ, 2015. 168 с.
17. Заблодська І.В., Попова І.А., Васильчук Н.О. та ін. Інтеграція українсь-
кого суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі. Вісник Східноук-
раїнського університету ім. В. Даля. 2015. № 6 (223). С. 40-83.
18. Гречана С.І., Рогозян Ю.С. Соціально-економічний розвиток Донбасу
крізь призму сучасності: виклики та можливості. Економіка та право. 2018. № 3
(51). С. 49-57.
19. Двігун А.О., Шевченко О.В., Бондаренко О.О. Регулювання соціально-
економічного розвитку Донбасу за умов гібридної війни: аналіт. зап. Київ: НІСД,
2016. 22 c. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/2459/
20. Беззубко Л.В., Беззубко Б.І. Розвиток стратегій старопромислових регі-
онів. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 40-44.
21. Данилишин Б.М., Снігова О.Ю. Формування моделі економічного роз-
витку Донбасу в умовах становлення нової регіональної політики: монографія.
Київ: Вид-во «Політехніка» КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 208 с.
22. Жаліло Я. Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для
стратегії майбутнього. Дзеркало тижня. 2017. № 22 (10 червня – 16 червня). URL:
https://dt.ua/macrolevel/donbas-u-poshuku-novoyi-modeli-shist-vihidnih-poziciy-dlya-
strategiyi-maybutnogo-245055_.html.
23. Снігова О.Ю. Можливості формування постіндустріальних конкурент-
них переваг старопромислових регіонів України. Економічний вісник Донбасу.
2017. № 1 (47). С. 39-51.
24. Забезпечення сталого розвитку регіону: економічні, управлінські, пра-
вові та інформаційно-технічні аспекти: колективна монографія / [П.В. Кривуля,
128
Н.Б. Чернецька-Білецька, С.С. Штапаук та ін.]; за заг. ред. Ю.І. Клюс, Н.В. Швець.
Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. 282 с.
25. Крамчанінова М.Д., Швець Н.В., Паничок М.Ю. Стан кадрового забез-
печення в контексті активізації інноваційного розвитку регіону. Вісник СНУ ім. В.
Даля. 2019. № 1 (257). С. 49-53. doi: 10.33216/1998-7927-2020-257-1-49-53.
26. Наукова та інноваційна діяльність у Луганській області за 2018 рік. Де-
партамент міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх
зносин Луганської ОДА. 2019. URL: http://loga.gov.ua/sites/default/files/naukova_
ta_innovaciyna_diyalnist_u_luganskiy_oblasti.pdf.
27. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Потенціал хімічного комплексу Луганської
області: сучасний стан та перспективи структурної модернізації. Економічний віс-
ник Донбасу. 2019. № 1 (55). С. 4-15. doi: 10.12958/1817- 3772-2019-1(55)-4-15.
28. Шевцова Г.З. Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімі-
чної індустрії: аналітичний огляд. Вісник економічної науки України. 2020. № 2
(39). С. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45.
29. Foray D. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart
Specialisation (RIS 3). Joint Research Center. 2012. URL: https://s3platform. jrc.ec.
europa.eu/documents/20182/84453/RIS3+Guide.pdf/fceb8c58-73a9-4863-8107-752aef
77e7b4.
30. SDG 2. Sustainable development Goals KNOWLEDGE PLATFORM. 2019.
URL: https://sustainabledevelopment.un.org/topics/foodagriculture.
31. Ross A. The industries of the future. Simon & Schuster, UK Ltd, 2016. 304 p.
32. Науковий парк МНАУ «Агроперспектива». URL: https://np.mnau.edu.ua/
ua/?page_id=471.
33. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In search of
smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory:
the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable
Development. V. 9. N. 2, June 2020. Р. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
References
1. Amosha, O. I. (2016). Promyslovist Donbasu nashliakhu do vidnovlennia
[Donbass industry on the way to recovery]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine,
8, рр. 93-108 [in Ukrainian].
2. Amosha, O., Lyakh, О., Soldak, M., Cherevatskyi, D. (2018). Institutional
determinants of implementation of the smart specialisation concept: case for old
industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy, 17(3), pp. 305-
332. doi: 10.35774/jee2018.03.305 [in English].
3. Amosha, O. I., Novikova, O. F., Antoniuk, V. P. еt al. (2016). Proekt
Kontseptsii derzhavnoi tsilovoi Prohramy z vidnovlennia ta rozbudovy myru u skhidnykh
rehionakh Ukrainy [Project of the Conception of National Program on Renewal and
Development of the peace in the East regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1 (43), рр. 4-15 [in Ukrainian].
4. Amosha, O. I., Novikova, O. F., Zaloznova, Yu. S., Pankova, O. V.,
Kasperovych, O.Yu. (2020). Formuvannia modeli stratehichnoho rozvytku Donbasu: vid
suchasnykh realii do vizii maibutnoho [Formation of the Model of Strategic Development
of Donbass: from Modern Realities to the Vision of the Future]. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (61), рр. 4-15. doi: 10.12958/1817-3772-
2020-3(61)-234-245 [in Ukrainian].
129
5. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Peredumovy smart-
spetsializatsii Donetsko-Prydniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku
khimichnoho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of Donetsk-
Prydniprovsky macro-region based on chemical production development]. Ekonomika
promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/
econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
6. Bulieiev, I. P., Briukhovetska, N. Yu. (2015). Shliakhy vidnovlennia ekono-
miky Ukrainy ta Donbasu [Ways of reviving the economy of Ukraine and the Donbass].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1 (39),
рр. 4-11 [in Ukrainian].
7. Drachuk, Yu. Z., Saviuk, L. O. (2018). Innovatsiinyi rozvytok mashyno-
buduvannia v umovakh restrukturyzatsii staropromyslovykh shakhtarskykh rehioniv
[Innovative development of mechanical engineering in the conditions of restructuring of
old industrial mining regions]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky – Theoreti-
cal and Applied Issues of Economics, 1 (36), pp. 55-69 [in Ukrainian].
8. Zaloznova, Yu. S. (2017). Ekonomichni ta sotsialni problemy rozvytku
promyslovosti: monohrafiia [Economic and social problems of industrial development:
monograph]. Kyiv, ІІЕ of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Ivanov, S. V., Antoniuk, V. P., Lіashenko, V. I. (2020). Problemy vidtvoren-
nia naukovykh kadriv staropromyslovykh rehioniv Donbasu i Prydniprovia dlia zab-
ezpechennia yikh innovatsiinoi modernizatsii [Problems of Reproduction of Research
Personnel in the Old Industrial Regions of Donbass and Dnieper to Ensure their
Innovative Modernization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the
Donbas, 2 (60), pp. 200-208. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208 [in
Ukrainian].
10. Lіashenko, V. I., Kharazishvili, Yu. M. (2016). Stratehichni stsenarii
strukturnoho rozvytku promyslovykh rehioniv Ukrainy [Strategic Scenarios of Develop-
ment of the Industrial Regions of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy – The
Herald of Economic Science of Ukraine, 2 (31), рр. 113-126 [in Ukrainian].
11. Lіashenko, V. I., Prokopenko, R. V., Yakubovskyi, M. M. (2017). Obgruntu-
vannia napriamiv rozvytku promyslovykh rehioniv Ukrainy z metoiu strukturno-
tekhnolohichnoi modernizatsii [Substantiation of directions of development of industrial
regions of Ukraine for the purpose of structural and technological modernization]. Up-
ravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka – Economic management: theory and prac-
tice: collection of scientific works. Kyiv, ІІЕ of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
12. Liashenko, V.I., Pidorycheva, I.Iu., Petrova, I.P. (2017). «Innovatsiinyi lift»
yak instrument stymuliuvannia novykh vydiv diialnosti v malomu biznesi Donbasu [«In-
novative lift» as an instrument for stimulating new activities in the small business of the
Donbas]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (49), pp.
11-24 [in Ukrainian].
13. Amosha, O. I., Bulieiev, I. P., Briukhovetska, N. Yu. еt al. (2016). Promys-
lovist Donetskoi ta Luhanskoi oblastei: problemy podalshoho funktsionuvannia ta vid-
novlennia [Donetsk and Luhansk Oblasts Industry: Problems of Further Functioning and
Renewal]. Kyiv, ІІЕ of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
14. Yakubovskyi, M. M., Lyashenko, V. I. (2016). Modernizatsiia ekonomiky
promyslovykh rehioniv: sproba kontseptualizatsii [Modernisation of industrial regions
economy: the attempt of conceptualization]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy – The
Herald of Economic Science of Ukraine, 1(30), pp. 188-195 [in Ukrainian].
130
15. Yakubovskyi, M. M., Soldak, M. O. (2017). Rehionalni osoblyvosti rozvytku
promyslovosti Ukrainy [Regional peculiarities of industry development in Ukraine].
Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 3, pp. 35-48 [in Ukrainian].
16. Libanova, E. M., Amosha, O. I., Vyshnevskyi, V. P. еt al. (2015). Vidro-
dzhennia Donbasu: otsinka sotsialnoekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy
derzhavnoi polityky [Donbass Revival: Assessment of Socio-Economic Losses and Pri-
ority Areas of State Policy]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].
17. Zablodska, I. V., Popova, I. A., Vasylchuk, N. O. еt al. (2015). Intehratsiia
ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi [The policy of
ukrainian society integration in the context of challenges and threats in the Donbas].
Visnyk Skhidnoukrainskoho universytetu im. V. Dalia – Visnik of the Volodymyr Dahl
East Ukrainian national university, 6 (223), рр. 40-83 [in Ukrainian].
18. Hrechana, S. I., Rohozian, Yu. S. (2018). Sotsialnoekonomichnyi rozvytok
Donbasu kriz pryzmu suchasnosti: vyklyky ta mozhlyvosti [Socio-economic develop-
ment of the Donbas through the prism of the present: challenges and opportunities].
Ekonomika ta pravo – Economics and Law, 3 (51), рр. 49-57 [in Ukrainian].
19. Dvihun, A. O., Shevchenko, O. V., Bondarenko, O. O. (2016). Rehuliuvannia
sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Donbasu za umov hibrydnoi viiny [Managing the so-
cio-economic development of Donbass in a hybrid war]. Retrieved from
http://www.niss.gov.ua/articles/2459/ [in Ukrainian].
20. Bezzubko, L. V., Bezzubko, B. I. (2018). Rozvytok stratehii staropromyslo-
vykh rehioniv [Development of strategies of old industrial regions]. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1 (51), рр. 40-44 [in Ukrainian].
21. Danylyshyn, V. M., Snihova, O. Iu. (2019). Formuvannia modeli ekonomich-
noho rozvytku Donbasu v umovakh stanovlennia novoi rehionalnoi polityky [Shaping
the economic development model of the Donbas under the new regional policy]. Kyiv,
National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” [in
Ukrainian].
22. Zhalilo, Ya. (2018). Donbas u poshuku novoi modeli: shist vykhidnykh
pozytsii dlia stratehii maibutnoho [Donbass in search of a new model: six starting posi-
tions for the strategy of the future]. Dzerkalo tyzhnia – Mirror of the week, No. 22 (June
10 - June 16). Retrieved from https://dt.ua/macrolevel/donbas-u-poshuku-novoyi-
modeli-shist-vihidnih-poziciy-dlya-strategiyimaybutnogo-24505 5_.html [in Ukrainian].
23. Snihova, O. Yu. (2017). Mozhlyvosti formuvannia postindustrialnykh
konkurentnykh perevah staropromyslovykh rehioniv Ukrainy [The possibilities of post-
industrial competitive advantages’ formation of old-industrial regions of Ukraine].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1 (47), рр. 39-51 [in
Ukrainian].
24. Klius, Yu. I., Shvets, N. V. еt al. (2017). Zabezpechennia staloho rozvytku
rehionu: ekonomichni, upravlinski, pravovi ta informatsiino-tekhnichni aspekty
[Sustainable development of the region: economic, governance, legal and Information
technology aspects]. Sievierodonetsk, View of the SNU them. Volodymyr Dahl [in
Ukrainian].
25. Kramchaninova, M. D., Shvets, N. V., Panychok, M. Iu. (2020). Stan
kadrovoho zabezpechennia v konteksti aktyvizatsii innovatsiinoho rozvytku rehionu
[Staffing condition in context of intensifying innovation development of the region].
Visnyk Skhidnoukrainskoho universytetu im. V. Dalia – Visnik of the Volodymyr Dahl
East Ukrainian national university, 1 (257), рр. 49-53. doi: 10.33216/1998-7927-2020-
257-1-49-53 [in Ukrainian].
131
26. Naukova ta innovatsiina diialnist u Luhanskii oblasti za 2018 rik [Scientific
and Innovative Activity in Luhansk Oblast for 2018]. (2019). Department of International
Technical Assistance, Innovative Development and External Relations of Luhansk
Regional State Administration. Retrieved from http://loga.gov.ua/sites/default/files/
naukova_ta_innovaciyna_diyalnist_u_luganskiy_oblasti.pdf [in Ukrainian].
27. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Potentsial khimichnoho kompleksu
Luhanskoi oblasti: suchasnyi stan ta perspektyvy strukturnoi modernizatsii [The potential
of the chemical complex of Luhansk region: current state and prospects for structural
modernization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1,
pp. 4-15. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-4-15 [in Ukrainian].
28. Shevtsova, H. Z. (2020). Cuchasni trendy ta priorytety rozvytku yevropeiskoi
khimichnoi industrii: analitychnyi ohliad [Current trends and priorities of the European
chemical industry’s development: an analytical review]. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy – The Herald of Economic Science of Ukraine, 2 (39), рр. 36-45. doi:
10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45 [in Ukrainian].
29. Foray, D. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart
Specialisation (RIS 3). Joint Research Center. Retrieved from https: //s3platform.
jrc.ec.europa.eu/documents/20182/84453/RIS3+Guide.pdf/fceb8c58-73a9-4863-8107-
752aef77e7b4.
30. SDG 2. Sustainable development Goals KNOWLEDGE PLATFORM.
(2019). Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/topics/foodagriculture.
31. Ross, A. (2016). The industries of the future. Simon & Schuster, UK Ltd.
304 p.
32. Naukovyi park MNAU “Ahroperspektyva” [Science Park MNAU “Ahroper-
spektyva”]. Retrieved from https://np.mnau.edu.ua/ua/?page_id=471 [in Ukrainian].
33. Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M., Pchelynska, H. (2020). In
search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict
territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable
Development, 9(2), pp. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
Надійшла до редакції 17.11.2020 р.
|