Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича
У статті на основі споминів М. Маркевича закладено підґрунтя для реконструкції повсякдення вихованців пансіону П.П. Білецького-Носенка: описана місцевість та приміщення, в яких діяв пансіон; надана характеристика зовнішності та характеру власника/наставника; описано розпорядок життя в пансіоні; хар...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180679 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича / Н.О. Барабаш // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 180-183. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180679 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1806792021-10-16T01:27:05Z Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича Барабаш, Н.О. Нова історія У статті на основі споминів М. Маркевича закладено підґрунтя для реконструкції повсякдення вихованців пансіону П.П. Білецького-Носенка: описана місцевість та приміщення, в яких діяв пансіон; надана характеристика зовнішності та характеру власника/наставника; описано розпорядок життя в пансіоні; харчування; одяг; способи навчання і виховання; система покарань і заохочень. В статье на основе воспоминаний Н. Маркевича заложена основа для реконструкции повседневности воспитанников пансиона П.П. Белецкого-Носенко: описана местность и помещения, в которых находился пансион; дана характеристика внешности и характера владельца/наставника; подан распорядок жизни в пансионе; питание; одежда; способы обучения и воспитания; система наказаний и поощрений. In this paper the author lays the foundation for reconstruction of everyday life of the pupils of the Pavlo Biletskyi-Nosenko boarding school, sheds some light on the particularities of the boarding school functioning, its agenda, schedule, methods of teaching and upbringing processes, describes locality and premises of the school, particularities of the owner/mentor appearance and personality, pays attention to the system of encouragements and punishments, that was in use at the school. 2018 Article Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича / Н.О. Барабаш // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 180-183. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180679 94(477): 347.635 П. Білецький-Носенко uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Барабаш, Н.О. Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича Сіверщина в історії України |
| description |
У статті на основі споминів М. Маркевича закладено підґрунтя для реконструкції повсякдення вихованців пансіону П.П. Білецького-Носенка: описана місцевість та приміщення, в яких діяв пансіон; надана
характеристика зовнішності та характеру власника/наставника; описано розпорядок життя в пансіоні; харчування; одяг; способи навчання і виховання; система покарань і заохочень. |
| format |
Article |
| author |
Барабаш, Н.О. |
| author_facet |
Барабаш, Н.О. |
| author_sort |
Барабаш, Н.О. |
| title |
Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича |
| title_short |
Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича |
| title_full |
Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича |
| title_fullStr |
Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича |
| title_full_unstemmed |
Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича |
| title_sort |
приватний пансіон п. білецького-носенка за споминами м. маркевича |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180679 |
| citation_txt |
Приватний пансіон П. Білецького-Носенка за споминами М. Маркевича / Н.О. Барабаш // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 180-183. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT barabašno privatnijpansíonpbílecʹkogonosenkazaspominamimmarkeviča |
| first_indexed |
2025-07-15T20:54:45Z |
| last_indexed |
2025-07-15T20:54:45Z |
| _version_ |
1837747810502443008 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
180
17. ЦДІАК, ф. 1475, оп. 1, спр. 309, 177 арк.
18. ЦДІАК, ф. 1475, оп. 1, спр. 549, 53 арк.
19. ЦДІАК, ф. 1475, оп. 1, спр. 666, 268 арк.
20. ЦДІАК, ф. 1475, оп. 1, спр. 709, 24 арк.
21. ЦДІАК, ф. 1475, оп. 1, спр. 992, 132 арк.
22. ЦДІАК, ф. 1475, оп. 1, спр. 2015, 84 арк.
Будзар М.М. Мать и ребенок в помещичьем имении
Левобережной Украины первой половины XIX в. (за ego-
документами из архива Галаганов)
В статье предпринята попытка реконструировать
повседневность матери и ребенка в дворянском име-
нии в Украине в первой половине XIX в. Источниками
для достижения цели стали личные бумаги из архива
дворянской семьи Галаганов. Это была одна из самых
известных семей казацко-старшинского происхожде-
ния на территории бывшей Гетманщины – Левобереж-
ной Украины. В работе освещены положение дворянской
женщины в уединении имения и проблемы рождения и
воспитания ребенка. Это роды и кормление ребенка,
поиск домашних врачей и воспитателей, организация
процесса обучения.
Ключевые слова: помещичье имение, Левобережная
Украина, Галаганы, ego-документы, материнство, дет-
ство, повседневность.
Budzar M.M. Mother and child in the manorial estate of
Left-bank Ukraine in the fi rst half of the XIX century (based
on ego-documents from Halahan’s family archives)
The article attempts to reconstruct the mother and
child’s everyday life in the manorial estates in Ukraine in
the fi rst half of the XIX century. Halahan’s family papers
were the source for this study. The Halahans belonged to the
Ukrainian nobility, to the descendants of Cossack offi cers of
the former Hetmanate. They were wealthy landowners and
infl uential public fi gures. The article shows the position of
a noble woman in the privacy of manor and the problems of
birth and upbringing of the child. It is childbirth and child
feeding, the search for home doctors and educators, the
organization of the learning process.
Key words: the manorial estate, Left-bank Ukraine,
Halah ans, ego-documents, maternity, childhood, everyday life.
12.03.2018j
УДК 94(477): 347.635 П. Білецький-Носенко
Н.О. Барабаш
ПРИВАТНИЙ ПАНСІОН П. БІЛЕЦЬКОГО-
НОСЕНКА ЗА СПОМИНАМИ М. МАРКЕВИЧА
У статті на основі споминів М. Маркевича закла-
дено підґрунтя для реконструкції повсякдення вихо-
ванців пансіону П.П. Білецького-Носенка: описана міс-
цевість та приміщення, в яких діяв пансіон; надана
характеристика зовнішності та характеру власни-
ка/наставника; описано розпорядок життя в пансіо-
ні; харчування; одяг; способи навчання і виховання; си-
стема покарань і заохочень.
Ключові слова: П. Білецький-Носенко, М. Маркевич,
приватний пансіон, маєток Лапинці.
Вивчення особливостей повсякденного життя україн-
ського дворянства на початку ХІХ ст. дає масу можливо-
стей для більш глибокого осягнення історично сформова-
них умов життя нащадків козацько-старшинських родів,
що були вимушені інтегруватись в загальноімперське сус-
пільство, дозволяє зрозуміти, як відбувалось формування
національної еліти, яка стоятиме у витоків українсько-
го культурно-національного відродження. Історична по-
всякденність дитинства – тема, яка є новою для сучасної
вітчизняної історії. Історичні аспекти повсякденності
дворянського дитинства майже не студіювались сучас-
ною вітчизняною наукою. Раніше пріоритет у вивченні
даної теми належав педагогічним дисциплінам.
На початку XIX ст. на Наддніпрянщині відбувається по-
дальший розвиток імперської державної і приватної сис-
тем освіти. Остання включала навчальні заклади, заснова-
ні приватними особами, – пансіони. Один із найвідоміших
приватних пансіонів закритого типу на території Малоросії
діяв на початку ХІХ ст. у маєтку П.П. Білецького-Носенка.
Павло Павлович Білецький-Носенко – український
письменник, перекладач, літературний критик, лінгвіст,
етнограф, мовознавець, педагог, просвітитель, художник.
За традицією, сформованою в Російській імперії, відстав-
ний військовий П.П. Білецький-Носенко, маючи високий
рівень освіченості, зміг реалізувати себе у власно сфор-
мованому маєтковому «ідеальному світі», займаючись
садівництвом, літературною та художньою творчістю,
науково-пошуковою діяльністю. Але саме завдяки ство-
реному в Лапинцях приватному пансіону для шляхетних
хлопчиків й довголітній службі в сфері народної освіти
він увійшов як видатний діяч в історію педагогічної тра-
диції в Україні. Маємо на сьогодні досить ідеалізований
образ П.П. Білецького-Носенка як педагога, що першим
в Україні запровадив всебічний гармонійний розвиток
дитини й цілеспрямоване естетичне виховання [1; 2; 3].
Реконструкція щоденного життя не тільки суспіль-
ства, а навіть окремої групи або особи – процес надзви-
чайно непростий. Повсякденність багатолика, вона може
бути спостережена з різних позицій. Отже, вона не може
бути висловлена лише одним способом [4, с. 53]. Особли-
вий інтерес для істориків, що студіюють історію повсяк-
дення, представляє комплекс джерел особового похо-
дження: листи, щоденники, спогади тощо. Вони мають
виразний відбиток індивідуальності автора, його особи-
стісного розуміння і бачення світу, ставлення до опису-
ваних подій. Вони суб’єктивні, у них реалії життя вири-
нають вибірково, суголосно настрою автора, відповідно
до його оптики бачення подій. Такі тексти містять пев-
ний культурний код (в якому враховано мовний етикет,
етнічну чи соціальну приналежність, конфесійні упере-
дження, стать, пріоритети мікрогрупи, освіту, ідеологію,
родинну традицію, підсвідомі комплекси і т.д.) [5, с. 54].
Серед документів приватного походження виключним
явищем є щоденники. Як авторські записи, вони виразно
суб’єктивні, але, фіксуючи суспільні події, вони перетво-
рюються на своєрідний документ епохи [5, с. 56].
Надзвичайно цінним документом для реконструкції
пансіонського життя у маєтку П.П. Білецького-Носенка Ла-
пинці є «Автобіографічні записки» випускника пансіону
Миколи Маркевича, присвячені першим рокам його жит-
ISSN 2218-4805
181
тя (1804–1817 рр.). Записки датовані 1845 р., проте створе-
ні на основі щоденних записів у дитячі роки. Деякі розді-
ли даного джерела опубліковані раніше [6]. Перебуванню
у приватному пансіоні П.П. Білецького-Носенка присвяче-
но розділ VII «Автобіографічних записок» М. Маркевича,
який називається «Лапинцы. 1814–1817». Автор починає
розповідь з опису місцевості, де побудований був маєток
Лапинці: «Это было прежде болото. Самой двор есть место
где утонули в озерке пара лошадей... Воцарившись в Ла-
пинцах, Павел Павлович начал рыть каналы, дал воде сток
в Удай, возвысил почву и на ней построил и сад насадил.
Это маленькая Голландия. Прямые каналы с крутыми бе-
регами, и земля под садом и постройками насыпная. Пря-
мая улица ведет к дому деревянному, ошелевиному, жел-
той краской покрашенному. По бокам улицы избы людей
дворовых. Улица усажена вербами; на право недоезжая
до ворот главного двора микроскопическое гумно; у во-
рот по обе стороны четвероугольные прудики. Сад в ко-
тором напичканы всевозможные деревья и цветы, где что
попало: высокие спереди, низкорастущие позади. Посре-
ди саду холм с мшеником и пассикой. На холме Каролин-
ская тополь, подаренная хозяину батюшкой. План саду:
style barroque; крученые дорожки в аршин, и четвертью
ширины и bombe так что того и гляди рожей в грязь трес-
нешься; Есть и прямые алеи липовые; а мостиков щоту
нет. Нужник возле дома в естественном, патриархальном,
виде, каждый зрит его. Тут то я посадил крыжовник выбро-
шеный в цвету, который вырос и растет доныне. Из саду
ход в другой сад: Бомбовщина. Из Бомбовщины в Федо-
ров сад, там были вишни да березы, из Федорова сада ход
на проспект. Так Вы можете обойти кругом Главный двор
– Подобие солнца, которое стоит не подвижно, в то время
как его обтекают планеты» [7, арк. 106 зв.–107].
Загалом у розділі споминів Микола Андрійович пише
не стільки про себе, скільки про все, що відбувається
навколо нього, зазначаючи, хто із оточення як на нього
вплинув, прописуючи т. зв. «рефлексію на себе». При цьо-
му укладачу тексту вдається уникнути «ретроспективно-
го утопізму», ідеалізації й гіперболізації при описуванні
стилю життя, особливостей навчання та відпочинку най-
ближчого оточення. Натомість, автор демонструє тонке
почуття гумору й відсутність гидливості при прописуван-
ні навіть деяких фізіологічних моментів.
Вище ми зауважили, що в історіографічній традиції
склався занадто ідеалізований образ П.П. Білецького-Но-
сенка. Однак на сторінках «Записок» М. Маркевича зна-
ходимо прізвисько, яким нарекли вихованці наставника
– Орбеліан. Вважаємо, що так свого вихователя учні на-
зивали по аналогії із відомим ім’ям Луція Орбілія Пупі-
лла, давньоримського граматика-наставника, відомого
своєю «пальовою педагогікою». У розділі зустрічаємо до-
статньо різкі характеристики зовнішнього вигляду Павла
Павловича, які несуть у собі й загально негативне відно-
шення до нього учня: «Улыбка его была замечательна: у
него не раздвигались в это время углы рта, не сглажива-
лись морщины на лбу. Напротив: коль скоро подо лбом
на переносице появляются складки, и губы принимают
вид Конского заднего прохода» [7, арк. 111].
Микола Маркевич вважає П.П. Білецького-Носенка не
щирою людиною – ліцеміром, наводячи у записках такі
спомини: «Ни к кому недоброжелательный, завидливый,
и с богатыми уважительный, и неблагодарный, Павел Пав-
лович был облагодетельствован батюшкою, и с тех пор
Его возненавидел, но как человеку с сильными связями,
и значительным состоянием и как Маршалу он показывал
глубочайшие почтение. Когда же батюшка уезжал, он при
мне иронически называл батюшку «Туравский Вельмо-
жа!» и хап! губы громко апплодировали этой остроте» [7,
арк. 114 зв.]. Однак такі характеристики йдуть в розріз із
іншими споминами, на які спирається більшість біогра-
фів П.П. Білецького-Носенка [3].
Автор споминів відносить себе до другого покоління
вихованців Павла Павловича. Серед перших випускників
Лапинського пансіону він згадує «... Танского, Лукомского,
Ег. Фед. Раковича» [7, арк. 107]. На момент перебування у
пансіоні Миколи Маркевича там разом із ним навчалось
дванадцять учнів та двоє синів П.П. Білецького-Носенка.
У своїх записках Микола Андрійович перелічує всіх, хто
утримувався за кошти у Лапинцях: Олександр Родзянко,
Іван та Дмитро Мініцькі, Іван Стахович, Віктор О’Коннор,
Ареф Свірський, Арсеній Тарновський, Еліодор Мініць-
кий, Лаврентій Ракович, Микола та Іван Скоропадські.
У споминах Микола Андрійович подає характеристику
кожному із вихованців пансіону й навіть перелічує пріз-
виська, які побутували серед учнів. Одночасно із пансіо-
нерами навчання проходили сини Білецького-Носенка –
Павло та Олександр [7, арк. 107–107 зв.]. Особливо дружні
стосунки Микола Андрійович мав із Лаврентієм Ракови-
чем та братами Скоропадськими.
Однак навчання за три роки закінчили не всі. Так, на
другому році навчання із пансіону був вигнаний Олек-
сандр Родзянко, про провину якого маємо таке повідом-
лення: «...Рябоватый, но видный молодой человек... не-
сколько дней мы не знали за что, но с помощью девок и
лакеев, – тайна открылась: Родзянка вообразил что Софья
Ефимовна жена его а не Павла Павловича; Софья Ефимов-
на нашла это заблуждение справедливым. Оба вступили
во взаимное отправление супружеских обязанностей. Па-
вел Павлович поймал их на «Солодком Меду» – как гово-
рят Малороссияне» [7, арк. 109].
Взагалі у споминах Миколи Андрійовича не знайшло-
ся добрих слів для господині Лапинського маєтку. Софію
Юхимівну, уроджену Крюковську, другу дружину П.П. Бі-
лецького-Носенка, Микола Андрійович характеризує та-
кими словами: «... торговка, сплетница, скряга и серди-
тая» [7, арк. 108]. Микола Маркевич яскраво змальовує її
злопам’ятність і корисливість: «... бывало когда маминь-
ка чья нибудь забудет ей прислать гостинца, она, как го-
ворится, тотчас сынка подкузьмит. То так то сяк подве-
дет под гнев Орбелиана» [7, арк. 108].
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
182
Плата за навчання в пансіоні була достатньо висо-
кою: «Он получал с нас по 400 рублей т. е: 8400 в год,
да имел своих от Первой Жены 200 душ. Сверх того
Маминьки присылали Софье Ефимовне дойных ко-
ров, кормленных свиней, индеек, гусей, кур, голубей, –
страшные запасы ветчины, масла, сыру, яиц, муки, кру-
пов, вареньев, фруктов и всякой покупной провизии.
Желудки сынков не пробовали этих лакомств. Прови-
зия уезжала на базар и возвращалась в виде монеты и
ассигнации; провизия помещалась в ларчике, и отту-
да на почтовых ехала в Опекунский Совет; а мы и вся
santa famiglia питались супами c перловыми крупами
тоже от маминек присланными, говядиной третьего
сорта, картофелем, пастарнаком и мучными пирож-
ными имевшими едва приметные качества сладости и
масляности» [7, арк. 109 зв.].
Пансіонерам дозволялось мати прислугу. Так на почат-
ку навчання Миколу Андрійовича супроводжував Лаврен-
тій, якого згодом замінив Іван Бальбушенко [7, арк. 107].
Життя у пансіоні мало розмірений характер, «... жизнь
шла как часы Нортона, мерно, плавно, без изменений: В
час стрелка стоит на цифре I. В два она станет на цифре II
и так дальше пока численная стрелка в полночь переско-
чит на число новое. Начинались новые сутки и это были
старые. У нас шесть дней посвященных на труд, были близ-
нецы которых распознать нельзя; а Воскресный день был
их братом в котором было фамильное сходство с близне-
цами» [7, арк. 109 зв.-110].
У пансіоні для вихованців діяв чіткий розпорядок
дня. Про діючий розклад Микола Андрійович писав
так: «В семь часов мы вставали с постели и молился
один Богу, другие крестились стоя за Ним. Потом да-
вали нам чай, но чаще парное молоко. В восемь часов
мы садились за уроки, Павел Павлович читал лекции
в Арифметике, Алгебре, Истории, Грамматике, Геогра-
фии... В 12 мы обедали, поедали яства вышереченныя.
До двух часов гуляли; в два садились за уроки; в шесть
пили чай. В семь и восемь твердили уроки назавтра. В
девятого половине принимались за вечернюю трапезу.
В девять писали каждый свой журнал, в десять минут
десятого ложились спать, помолясь Богу» [7, арк. 110].
Саме П.П. Білецький-Носенко призвичаїв своїх вихо-
ванців, й у тому числі Миколу Маркевича, вести щоден-
ні записи. Завдячуючи наставнику, маємо на сьогод-
ні багату джерельну базу для реконструкції біографії
М.А. Маркевича та його оточення в різні періоди життя.
Особливої уваги в пансіоні приділяли вивченню мов.
Найбільше часу відводилось на вивчення французької
та німецької, а також учні опановували граматику ро-
сійської. У записках М. Маркевич згадує, що Павло Пав-
лович «... Больше всего нас мучил хронологией и рисо-
ванием. П.П. любит рисование пером, самое несносное,
лишающее зрения, в котором терпение и кропотливость
заменяют талант и воображение, которое можно скорее
назвать – ремеслом, рукоделием нежели художеством» [7,
арк. 110 зв.]. Також шляхетних паничів навчали грі на
фортепіано, причому М.А. Маркевич навіть перерахо-
вує перші п’єси, опановані ним.
Певна увага приділялась вивченню основ картогра-
фії. На прохання вчителя Микола Андрійович «... привёз
из Рудовки Роллена, атлас д’Анвиля и Атлас новейших
времен. Это делало помощь Ему для хронологии, для
карт географических, а планы к Анахарзису, мы же кни-
га, служили руководством к ситуации. И часто бывало
мне первому не удаётся ни что. Меня кладут, Павел Пав-
лович рассматривает ситуацию моей жопы и рисует на
ней планы географические» [7, арк. 111].
Вважаємо за необхідне зауважити, що тілесні покаран-
ня були тогочасною обов’язковою складовою виховного
процесу в Лапинському пансіоні. У своїх записах Микола
Андрійович перераховує різні способи тілесних покарань
й засоби, за допомогою яких їх реалізовували (драння за
вуха, поставлення на декілька годин на гречу на коліна,
побиття спеціальними палями кистей рук, биття різка-
ми по сідницях до 50-ти ударів й т. і.). На полях «Авто-
біографічних записок» є навіть замальовки різних паль
для проведення показових «екзекуцій». Микола Андрійо-
вич зауважує, що «... Павел Павлович иногда невзначай
изменял эти назначения и вот розги исписывали руки, а
жопы пухли под палками» [7, арк. 110]. Вражає, що всі пе-
режиті покарання учні повинні були описати у своїх що-
денних записниках; Орбеліан суворо за цим слідкував й
«... горе тому кто скроет неприятное произшествие как
на пример если мне дали паль или розог, то я должен за-
писать это не утаивая, с пояснением что дано и по каким
местам; ибо Павел Павлович разнообразил эти наказания
в следствие человеколюбия» [7, арк. 110].
В залежності від погоди й пори року іноді вносилися
зміни до розпорядку життєдіяльності пансіонерів. Так, у
жаркі дні вихованці під наглядом наставника купались у
каналах. А зимовими вечорами Павло Павлович іноді «чи-
тал...Комедии Княжнина, трагедии Озерова, оды Ломоно-
сова, Капниста, Петрова и Державина, песни Нелединско-
го или поэмы Хераскова. Иногда читал он переводы свои
романов Августа Лафонтена. Потом Устав Воинский Петра
Великого. Это сочинение очень ему нравилось; там пре-
красные выражения! – «Весьма лишить живота». – или: –
«бить кнутом нещадно». – Впрочем нам он прочитал свой
перевод романа Фон Галден» [7, арк. 110].
Певні зніми в розмірений стиль життя приватного
пансіону вносили приїзди гостей та відвідини пансі-
онерів батьками й родичами. Так, з особливою тепло-
тою М.А. Маркевич занотовує інформацію про приїзди
до Лапинців на гостини товариша П.П. Білецького-Но-
сенка Стороженка: «...Это были величайшие праздники
для нас и для самого Павл. Павлов. Когда Стороженко
приезжал; тут оба кадета молодели; шли разговоры об
взятии Праги, о штурме Измаила, о стариках того вре-
мени, о малороссийских правах и чинах. Потом шли
гулять, Стороженко суворовил, прыгал на одной ноге,
ISSN 2218-4805
183
вертелся, пел, и берега на паромах перепрыгивал, де-
лал три шага по стене» [7, арк. 114 зв.].
Ще одним товаришем П.П. Білецького-Носенка, якого
він приймав з особливою пошаною, був Гамалія – «мо-
ряк, сочинитель астрономии, глубоко ученый человек;
он имел огромную библиотеку» [7, арк. 113 зв.].
Незалежно від пори року вихованці пансіону щоне-
ділі відвідували храм у Сорочинцах. Також у пансіоні з
особливим колоритом відмічали свята, про що Микола
Маркевич згадує так: «Рождество там праздновалось с
колядками и вертепом. Это меня приводило в восторг.
Страсть к народным увеселениям, поверьям, народным
обычаям и помпе праздников была во мне от младенче-
ских лет. Это даёт поэзию жизни» [7, арк. 118].
Отже, завдяки наявності унікального ego-джере-
ла – «Автобіографічних записок» Миколи Андрійовича
Маркевича – нам вдалось закласти підвалини для від-
творення повсякденного буття вихованців приватного
пансіону Павла Павловича Білецького-Носенка на по-
чатку ХІХ століття. Дані записки сприяють створенню
більш реальної картини життя й навчання у приватному
пансіоні й певним чином деідеалізують постать П.П. Бі-
лецького-Носенка. Однак це не зменшує його вкладу як
в формування особистостей його учнів, так і внеску у
розвиток української педагогіки.
ПОСИЛАННЯ
1. Томазов В.В. Білецький-Носенко Павло Павлович // Енци-
клопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В.А. Смолій (голо-
ва) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наукова
думка, 2003. – 688 с.: іл. – [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://www.history.org.ua/?termin=Biletskyj_Nosenko_P.
2. Половець В. Павло Павлович Блецький-Носенко / В. Поло-
вець // Сіверянський літопис. – 2017. – № 6. – С. 154–160.
3. Письменник, педагог, мовознавець: інформ.-бібліогр. по-
кажч. / склад. Є. Гнатів, Л. Кожевнікова; ред. Г. Бобкова; відп. за
вип. Л. Трошина; Прилуцька міська б-ка для дітей ім. Павла Бі-
лецького-Носенка. – Прилуки, 2014. – 40 с.
4. Потапенко Я. Перспективи розвитку історії повсякден-
ності через призму дискурсу постмодерну / Я. Потапенко // Іс-
торія повсякденності: теорія та практика: матеріали Всеукр.
наук. конф., Переяслав-Хмельницький, 14–15 трав. 2010 р. /
[Упоряд.: Лукашевич О.М., Нагайко Т.Ю.]. – Переяслав-Хмель-
ницький, 2010. – 246 с.
5. Коляструк О. Джерела з історії повсякденності / О. Коляструк
// Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина
1940-х – середина 1950-х рр.). У 2-хкнигах, 3-х частинах. – Кн. 1,
ч. 1–2 / Відп. ред. В.М. Даниленко. – Київ: Інститут історії Украї-
ни НАН України, 2010. –351 с.
6. Барабаш Н. «Автобіографічні записки» М. Маркевича – дже-
рело з історії родини / Н. Барабаш // Ейдос. – 2014–2015. – Вип. 8. –
С. 329–348. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.
gov.ua/UJRN/eidos_2014-2015_8_26.
7. Маркевич Н.А. Автобиографические записки. Автограф. 1845.
– Рукописный отдел Института русской литературы Российской
Академии наук, ф. 488, оп. 1, д. 38, 136 л.
Барабаш Н.А. Частный пансион П. Белецкого-Носенко
по воспоминаниям Н. Маркевича
В статье на основе воспоминаний Н. Маркевича зало-
жена основа для реконструкции повседневности воспи-
танников пансиона П.П. Белецкого-Носенко: описана
местность и помещения, в которых находился пан-
сион; дана характеристика внешности и характера
владельца/наставника; подан распорядок жизни в пан-
сионе; питание; одежда; способы обучения и воспита-
ния; система наказаний и поощрений.
Ключевые слова: П. Белецкий-Носенко, М. Маркевич,
частный пансион, имение Лапинцы.
Barabash N.O. P. Biletskyi-Nosenko private boarding school
by M. Markevych remarks
In this paper the author lays the foundation for
reconstruction of everyday life of the pupils of the Pavlo
Biletskyi-Nosenko boarding school, sheds some light on the
particularities of the boarding school functioning, its agenda,
schedule, methods of teaching and upbringing processes,
describes locality and premises of the school, particularities
of the owner/mentor appearance and personality, pays
attention to the system of encouragements and punishments,
that was in use at the school.
Key words: Pavlo Biletskyi-Nosenko, Mykola Markevych,
boarding school, Lapyntsi estate.
19.03.2018 р.
УДК 929(477) П. Чуйкевич «19»
Н.В. Міллер
МАЛОВІДОМІ ФАКТИ З БІОГРАФІЇ
ПЕДАГОГА, ЕТНОГРАФА, ФОЛЬКЛОРИСТА
ПЕТРА ЧУЙКЕВИЧА (З НАГОДИ 200-ЛІТТЯ
ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
У статті подаються архівні та літературні дже-
рела, що висвітлюють нові біографічні відомості, зо-
крема глухівський період діяльності педагога, етно-
графа, фольклориста, уродженця містечка Воронежа
колишнього Глухівського повіту – Петра Омелянови-
ча Чуйкевича (1818–1874?).
Ключові слова: П.О. Чуйкевич, Вороніж, Глухів, глу-
хівська прогімназія, педагог, інспектор, земство.
У 2018 році виповнюється 200 років від дня народжен-
ня педагога, етнографа, фольклориста Петра Омелянови-
ча Чуйкевича. Петро Чуйкевич для свого часу був високо-
освіченою, прогресивних поглядів людиною, добре знав
свій край, побут народу й усну народну творчість.
В одній із робіт довелося прочитати, що біографія Пе-
тра Чуйкевича досить повно досліджена. З цим виснов-
ком не можуть погодитися краєзнавці Воронежа. На сьо-
годнішній день немає жодного ґрунтовного дослідження
життєпису цієї непересічної особистості, вихідця із ві-
домого в Україні старшинсько-дворянського роду Чуй-
кевичів (правнука Федора Олександровича Чуйкевича,
автора пам’ятки українського права «Суд і розправа в
правах малоросійських…») і нащадка воронізького сот-
ника Івана Слабі(е)я по материнській лінії.
Особливість особистості П.О. Чуйкевича полягає в тому,
що, маючи дружні зв’язки, а то й співпрацю з такими ві-
домими культурними діячами, як Т.Г. Шевченко, П.О. Ку-
ліш, М.О. Максимович, М.І. Костомаров, О.М. Бодянський
та інші, сам, притому, залишався «в тіні».
На сьогоднішній день найбільш ґрунтовним дослі-
дженням про П. Чуйкевича залишається робота літе-
ратурознавця Н.Є. Полонської «П.О. Чуйкевич (З кола
j
|