Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського

Стаття присвячена діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста Міхала Грабовського на Чигиринщині. Особлива увага приділена результатам його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі «Україна давня і сучасна»....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Діденко, Я.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2018
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Нова історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180681
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського / Я.Л. Діденко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 189-192. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180681
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1806812021-10-16T01:26:45Z Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського Діденко, Я.Л. Нова історія Стаття присвячена діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста Міхала Грабовського на Чигиринщині. Особлива увага приділена результатам його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі «Україна давня і сучасна». Статья посвящена деятельности выдающегося польского литератора, историка, публициста Михала Грабовского на Чигиринщине. Особое внимание уделено результатам его археологических исследований на територии края, опубликованных в книге «Украина древняя и современная». The article is devoted to the activities of the outstanding Polish writer, historian, publicist Mikhal Hrabovsky in Chyhyryn region. Particular attention is paid to the results of his archaeological research on the territory of the region, published in the book «Ukraine Ancient and Modern». 2018 Article Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського / Я.Л. Діденко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 189-192. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180681 94(477): 351.862.22 М. Грабовський uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Діденко, Я.Л. Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста Міхала Грабовського на Чигиринщині. Особлива увага приділена результатам його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі «Україна давня і сучасна».
format	Article
author	Діденко, Я.Л.
author_facet	Діденко, Я.Л.
author_sort	Діденко, Я.Л.
title	Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського
title_short	Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського
title_full	Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського
title_fullStr	Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського
title_full_unstemmed	Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського
title_sort	пам’ятки чигиринщини в творчій спадщині міхала грабовського
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2018
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180681
citation_txt	Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського / Я.Л. Діденко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 189-192. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT dídenkoâl pamâtkičigirinŝinivtvorčíjspadŝinímíhalagrabovsʹkogo
first_indexed	2025-07-15T20:54:55Z
last_indexed	2025-07-15T20:54:55Z
_version_	1837747819539070976
fulltext	ISSN 2218-4805 189 16. Мальченко В.А. Записки старого педагога быв[шей] Глу- хов[ской] гимназии, Василия Андреева Мальченко (тетрадь 2-я). – Історико-педагогічний музей Глухівського національного педа- гогічного університету ім. О. Довженка. Справа «Василий Андрее- вич Мальченко (заслуженный преподаватель Глуховской мужской гимназии)». – С. 85. 17. Журналы Глуховского уездного земского собрания. Очеред- ных заседаний 1874 года. – [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу: https://search.rcl.ru/ru/search. 18. Крижанівський В.М. Василь Андрійович Мальченко та його спогади про Глухів та глухівчан за 1870–1930 рр. // Історичні сту- дії суспільного прогресу. – К., 2017. – Вип. 5. – С. 256. 19. Василенко М.П. Спогади. Щоденники, листування. – К.: Юридична думка, Академперіодика, 2008. – 720 с. Миллер Н.В. Малоизвестные факты биографии педагога, этнографа, фольклориста Петра Емельяновича Чуйкевича (к 200-летию со дня рождения) В статье рассматриваются архивные и литера- турные источники, которые освещают новые биогра- фические данные, а именно глуховский период деятель- ности педагога, этнографа, фольклориста, уроженца местечка Воронежа бывшего Глуховского уезда – Пе- тра Емельяновича Чуйкевича (1818–1874?). Ключевые слова: П.Е. Чуйкевич, Воронеж, Глухов, глу- ховская прогимназия, педагог, инспектор, земство. Miller N.V. Little-known facts about the biography of a teacher, ethnographer, folklorist Petro Yemelianovych Chui- kevych (to the 200 anniversary of birth) The article submitted archival and literary sources, which discovers new biographical facts about P.Ye. Chuikevych living in a small town Voronizh, ex. Hluhiv district, about his activity in Hluhiv as a teacher, ethnographer, folklorist (1818-1874?). Key words: P.Ye. Chuikevych, Voronizh, Hluhiv, progymnasium of Hluhiv, teacher, inspector, zemstvo (elective district council). 06.03.2018 р. ки Ю.А. Мицик, краєзнавці О. Солодар, В. Білошапка, Н. Кукса. Дана робота є продовженням дослідження іс- торії та пам’яток краю через призму студій дослідни- ків ХІХ –першої половини ХХ століття. Історія Чигиринщини тісно пов’язана з ім’ям поль- ського літератора, історика, публіциста й громадсько- го діяча Міхала (Михайла Антоновича) Грабовського (1804–1863), основоположника української історичної школи в польській романтичній історіографії. П. Куліш називав Грабовського «українським Вальтером Скот- том», послуговувався його порадами при створенні пер- шого українського історичного роману «Чорна Рада», вважав польського вченого за кращого фахівця з істо- рії України [1, с. 277–281]. Міхал Грабовський народився 1804 року на Волині в шляхетській родині, яка мала досить великі земельні во- лодіння на Правобережній Україні. Дитячі роки провів у селі Олександрівка неподалік від Чигирина (нині м. Олек- сандрівка Кіровоградської області – прим. авт.) [1, с. 277]. Навчався в містах Умані, Одесі, збирався бути диплома- том або військовим. Та йому судилось стати письменни- ком, критиком, фольклористом, представником «укра- їнської школи» в польській літературі [2, с. 12]. 1831 року М. Грабовський постійно оселився в ро- довому помісті в Олександрівці, періодично виїжджа- ючи до Києва, Варшави, Відня для наукових занять [1, с. 278; 2, с. 12]. Саме в цей період життя М. Грабовський розпочав свою літературну діяльність під псевдонімом Едвард Тарша, опублікувавши повісті з українського життя «Коліївщина і степи» (1838), «Станиця Гуляйпіль- ська» (1840), «Тайхури» (1845), «Оповідання курінного» та ін. [1, с. 278]. Твори М. Грабовського значною мірою були написані на основі місцевого українського фоль- клору та історичних джерел. Фольклор на Чигиринщи- ні М. Грабовський збирав сам і використовував його не лише для літературних творів, а й для історичних дослі- джень. В сфері інтересів М. Грабовського були не лише література (як проза, так і поезія), історичні, зокрема археологічні, дослідження, а й видавнича діяльність, співпраця із громадськими організаціями [2, с. 13–14]. У 40-х рр. ХІХ ст. М. Грабовський повністю віддав- ся пошукам, колекціонуванню та дослідженню україн- ських старожитностей. При створенні однієї з перших на теренах Росії археологічних розвідок «Обозрение мо- гил, валов и городищ Киевской губернии» (1848) його матеріалами з археології скористався І. Фундуклій. У передмові до видання він прямо зазначив, що «бага- то зобов’язаний у виконанні своєї праці сприянню чи- гиринського поміщика М.А. Грабовського» [1, с. 278]. Результати археологічних досліджень М. Грабовського були представлені у його книзі «Ukraina dawna i teraźniejsza» («Україна давня і сучасна», 1850 р.). Предметом досліджен- ня стали археологічні пам’ятки Київської губернії. Він зі- брав надзвичайно детальну інформацію про старожитно- сті, зокрема і Чигиринщини, що на той час входила до її j УДК 94(477): 351.862.22 М. Грабовський Я.Л. Діденко ПАМ’ЯТКИ ЧИГИРИНЩИНИ В ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ МІХАЛА ГРАБОВСЬКОГО Стаття присвячена діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста Міхала Грабовсько- го на Чигиринщині. Особлива увага приділена результа- там його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі«Україна давня і сучасна». Ключові слова: М. Грабовський, Чигиринщина, пам’ят- ка археології. Актуальність роботи зумовлена необхідністю опра- цювання досвіду діячів українського відродження ХІХ – початку ХХ ст. по збереженню історико-культурної спадщини Чигиринщини. Особлива цінність цих ма- теріалів полягає в тому, що вони можуть бути вико- ристані для вивчення історико-культурної спадщини краю, відтворення пам’яток, що в силу ряду причин не збереглися до наших днів. Одними з перших, хто звер- нув увагу на внесок відомих діячів ХІХ – початку ХХ ст. в дослідження пам’яток Чигиринщини, були істори- Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 190 складу, класифікував їх, поділивши на види: 1) могили, 2) вали, 3) городища, замчища, окопи та ін. подібні зем- ляні пам’ятки і географічно – за повітами. Надзвичайно важливим є те, що автор ставить питання збереження ар- хеологічних пам’яток [3, с. 45–47]. Метою дослідження для Грабовського є наступне: «Передусім належить нагрома- дити якнайбільшу кількість даних, з яких можна робити висновки. І це є основа та підґрунтя усього» [3, с. 45]. Не дивлячись на значний час, що пройшов після публікації дослідження, праця не втратила свого значення. Саме тому вважаємо за необхідне навести власний переклад фраг- ментів її частини, що стосується Чигиринщини. Розділ «Повіт Чигиринський» повністю присвячений археологічним пам’яткам краю. В ньому автор подає де- тальний опис пам’яток, що знаходяться на території іс- торичної Чигиринщини: «Кількість та положення могил. У відповідності до зібраних відомостей, могил першого виду є 572, другого – 20, третього – 48. Вважаємо, що най- більша кількість могил розміщена на грунтах сіл Турії, Кам’янки, Олександрівки. Окрім Турії всі інші стикають- ся між собою, і так кратність могил відносна, є найбіль- ша у одному пункті повіту, в околицях річки Тясмину і ярів до неї тяжіючих. Меньше могил у селах сухий степ маючих, і зовсім немає їх у селах лісових. Село Веселий Кут не маючи простих могил, має тим часом, чотири дру- гого виду, що часто зустрічаються в інших місцях. Най- багатше на могили виявляється село Матвіївка; бо з 20 могил другого виду, має 6, а з 48 третього – аж 10. Дея- кі з тих останніх могил поросли старим лісом, що саме про їх давність свідчить. Між Матвіївкою та Любоми- ркою, є така велетенська кількість могил, і такі високі, що всі околиці видаються як ледве не природні узгір’я. Могили третього виду, у одному місці згромаджені ра- зом три чи чотири, і ідучи півмісяцем, формують май- же один контур. Що до загального однак числа могил, будемо раз і назавжди певні, що хоча у тому повіті до- слідження проведені ретельніше ніж у інших, однак ці підрахунки не є остаточними. Більшість сіл, напевно, випущено; загальна кількість могил встановлена мен- ша від реальної, не говорячи, що могил значно розо- раних усіх і не розглянуто. У маєтку наприклад Медве- дівському, вказано в цілому 9 могил, тоді як на одному лише пагорбі вздовж ріки Тясмин між Олександрівкою та Осотою, є їх, принаймні, 20, а у цілому маєтку напев- но понад сто. Коли так, то загальне число має бути 640, а їх щонайменше налічується 1280 [3, с. 49]. б) Назви могил Зібрані відомості доводять, що більша частина могил не мають жодної назви, деякі мають назву предметну: висока, гостра, чубата, рядні кургани, так звані, що по- руч ідуть, або теж ті, назви яких походять від якогось підходящого означення як то сторожова, лядська, ко- зацька, чи теж від імен мешканців, що володіють яки- мись урочищами чи поховані на них і таке ін... Жодна з тих назв не заслуговує на особливу увагу. Коло Сосно- вки є могила Візирка і говорять, що її візир турецький сипав, але найімовірніше, що на ній стояв намет яко- гось візира у часі якоїсь війни з Туреччиною, напри- клад у час облоги Чигирина [3, с. 50]. с) Що знаходять у могилах Заледве одна сота, чи не тисячна з могил не була роз- копана, і то розкопана невміло і неглибоко, підтвер- дженням того є те, що найчастіше не знайдено було в них нічого чи самі кості людські. Це до того, що го- ворячи про це ми не звертаємо жодної уваги на кіст- ки людські, знайдені неглибоко в могилах; вони мог- ли бути і були, безсумнівно, складені у готові могили в часах, без жодного сумніву, вже пізніших од їх почат- ку. Найбільшою мірою проводилися розкопки могил за часів присланого з цією метою урядника П. Куліша. По кількох спробах на землях осотянських, було відкрито нарешті річ дуже цікаву, бо під однією з могил в зем- лі на глибині трьох аршинів було знайдено катакомбу, і в ній цілий скелет, при ньому речі із зіржавілого за- ліза і 29 стріл. Ті стріли були на вигляд білуваті, деякі зеленуваті патиновані, зовсім мало чи взагалі не по- шкоджені іржею, роботи в цілому гладкої і якісної, між цими 29-ма була єдина стріла кістяна. Відкриття цієї катакомби доводить, що могила є властиво пам’ятник над похованням і доводить звичай насипання їх лише над похованнями знатних людей, бо робота та надто коштовна для поховання простої людини. В той самий час П. Куліш копав могили третього виду, у яких про- те нічого не відкрив, тільки завжди в одному місці, а саме внизу між півмісяцем зовнішнім і напроти сходу до могили, попелище з випаленої і вкритої якоюсь по- волокою глини виявляв. Вугілля і попіл були розсипа- ні між землею і навколо. Такі попелища завжди у од- ному місці знаходили досі завжди у могилах третього виду. Деякі з тих могил мали поперед себе аж до деся- ти валів. Копали одночасно і могили другого виду, то є одна з тих, що є якби могила при двох верхівках, наси- пана на основі іншої; такі могиил називаються чубаті, і є форми подібної до весільного короваю… Розкопано того виду могилу, що на грунті Олександрівському ле- жить. Відкрито у ній два скелети людські на різній гли- бині лежачі один над іншим. Перший скелет знаходився лише на один аршин від поверхні в самій середині, го- ловою повернутий на захід, при ньому нічого не знай- дено; другий лежав на два аршини глибше, так само як перший, при ньому були видимі сліди зотлілого дере- ва, напевно труни, і крім того знайдено череп та довгі зуби якихось звірів, виглядом подібні до орлиних кігтів. По розкопуванню ще на 3,5 аршини глибини, вже нічо- го не знайшли, крім решток жаби, що невідомо звідки узялися, і припинили роботу. Думаю, що на той час ро- боту коло того кургану припиняти не варто було. У селі Тимошівці один чоловік, одержимий пошуком скарбів, свердлив і копав декілька курганів, і хоча за браком за- собів не міг жодного розкопати до самого споду, однак ISSN 2218-4805 191 його випадок наштовхує на думку, що можна у тих са- мих місцях щось віднайти. В усіх могилах знаходив він вугілля і попіл, змішані із землею; в одній – на значній глибині знайшов багато цегли, що переконало його, що то був завалений склеп. Знаходив часто стріли, із зіржавілого заліза і мале камінне кільце, як перстень, який слугував для лука при натягненні тятиви. Знахо- див теж у деяких могилах, і це в якнайбільших, багато кісток звіриних, що на вигляд належали до різних ви- дів велетенських звірів. Знаходять у курганах високих багато великих кісток звіриних, а у нижчих – людські, переконуючись, що у перших поховано коней, верблю- дів та ін.., полеглих у битвах… У Ребедайлівці знайде- но в одному кургані кістки, вудила кінські та стреме- на. Крім того шукач, про якого розповідали, знайшов у одній могилі, і це недалеко від його поселення, велику кількість самих черепів людських. Те відкриття самих черепів без решти скелету, є дуже вражаючим і нагадує розповідь Страбона про андрофагів та меланхленів, які їли тіла померлих і самі голови ховали. У селі цього ж повіту Рейментарівці, кількадесят років тому знайдено голову людську у скрині. Неподалік від цього ж місця знайдено також скелет людини сидячої і за кілька кро- ків далі – ряд горщиків, наповнених попелом та кіст- ками. Є це місце десь коло будинку місцевого власни- ка. Мис над водою, мусив бути городком, якого навіть вали були видимими. Там же знайдені і монети рим- ські Антоніна та ін. – перед останнім заселенням міс- це це було повною пусткою, поселення було в іншому місці, значить пам’ятки тут знайдені дуже давні. Такі відкриття неймовірно важливі для розгадки призна- чення порожнин курганів… На деяких також курганах знаходять великі лежачі камені. На грунтах села Кри- мок знаходяться дві групи курганів, копач у них по- бачив палену глину і недопалені кістки; трапляється часом знаходять рештки глиняного посуду. У селі Ре- бедайлівці знайдено в кургані вудило, стремена і кіст- ки кінські [3, с. 50–52]. Випадкові знахідки в землі Крім знахідок у могилах трапляються часом випадко- ві знахідки у місцях жодних нині конкретно не означе- них. Тут спершу належало б згадати знахідку похован- ня у Осоті. При скелеті людському тут знайдено багато речей коштовних, золото, дорогоціні камені і фігурка, що знаходиться нині в колекції університету Свято- го Володимира, зображення якої долучено до таблиці № 13 під літерою b. Заперечення автентичності ідолів Прілвітських, безпомилково найвищу вагу нинішньо- му відкриттю згаданої статуетки надає [3, с. 52] (мова тут йде про Прілвіцьких ідолів – бронзові статуетки, на думку сучасних дослідників – підробки, що у дру- гій половині XVIII ст. – ХІХ ст. видавалися за знахідки слов’янських ідолів – прим. автора [4]). У селі Рейментарівці копаючи там, де двір власни- ка маєтку, відкрито в землі горщики повні перепале- них кісток людських. У Стремовці відкрито в землі кістяк жінки у позі си- дячій. Таке положення кістяка варте уваги, бо під Уралом у губернії Симбірській відкрито цілий цвинтар цим спо- собом похованих людей. Дуже часто знаходять у тому повіті у землі монети римські срібні і золоті. У селі Бірках, що лежить на ве- ликих пісках, після кожного справжнього ливня, зна- ходять дрібні монети римські. У селі Кримках також у одному місці під горою вода вимила монету Фаустини. Заслуговує також уваги, що за Чацьким найбільше рим- ських монет знаходять там, де виразні укріплення над Тясмином… Знаходять люди розкидані поодинці (мо- нети) і головками Святого Яна називають. До Липська торгівцю, і до золотарів місцевих відносить його селя- нин, чи єврей перекуповує. Знаходять буває у різних місцях по кількасот в горщику чи казані… [3, с. 52–54]. e) Городища, укріплення, замчища та ін. Городищ налічується в повіті Чигиринському 14. При селі Журавче, місце на кшталт замку, оточене валом. Округлий вал, замикаючий 1,450 сажнів у 1½ сажні ви- соти із чотирма виїздами. У лісі села Бірок близько 40 сажнів, кругле, зване горо- док над крутим яром. У лісі села Бовтишки, чотирикратний насип на кшталт редуту, званий городок. Коло Кримок, над стрімким яром, у лісі, із значними валами, у формі квадрату, досить велике укріплене міс- це, з двома виходами од сходу і заходу, що називають городок. Весь цей городок порослий є великими дере- вами, поблизу нього викопували в землі стріли, чере- пи, вудила та ін. Неподалік у напрямку південно-захід- ному знаходяться два паралельно лежачі, досить добре видимі вали, що з’єднують два ліси. Друге городище, що майже у самому селі знаходиться – мис природної гори, ярами оточеної, серед люду носить назву город- ка, і є нічим іншим, як справою рук людських. Також, що те урочище повинно було мати якесь певне призна- чення, доводить те, що хоча й не на ньому самому, але неподалік знаходять часто вугілля, перепалені кістки, битий посуд. – Раз там було знайдено стріли, або, рад- ше, форму їх маючі якісь залізки, бо як на стріли то за- великі і великого б опору зазнавали у повітрі, з іншого боку цього ж городка знаходили вугілля, черепи і на- мистину скляну велику шліфовану зеленого кольору, а разом з цим монету римську Фаустини, дружини ім- ператора Марка Аврелія, що заселення цього місця на 1600 років віддаляє. При селі Ясиноватці – круглий окоп, що зветься зам- ковищем, що займає 1/3 десятини грунту. У лісі коло Грушківки – городок і яри скарбові. У Суботові – замочок Богдана Хмельницького; вали зруйновані, але мали мати висоти до 10 сажнів (?? – прим. М. Г.), протяжності 750 сажнів. Там же у лісі місце оточене валом, висотою 12 сажнів, Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 192 протяжності 700 сажнів. Коло Мотронинського лісу місце оточене валом і зва- не донині городищем, висотою 8 сажнів, кругле 700 саж- нів (діаметром). Там же навколо Мотронинського монастиря давній вал – висота самого валу од землі 4, од низу рову – 8 сажнів. У Яничі городище оточене валом високим 17 (?? – прим. М. Г.) сажнів, обводу 785 сажнів. Коло Новоселиці городище висоти 10, обводу 795 сажнів. При селі Лубенцях знаходиться городок. З-поміж тих 14 городищ, найбільша частина знаходить- ся в старостві Чигиринському, а саме у північній стороні повіту, частині лісовій, на узбережжі Тясмину, не омина- ємо увагою й те, що велика частина тих городків знахо- диться у лісі і над крутими ярами. Окрім того за ¼ версти від села Пастирського види- мі в різних напрямках розкопи, мав там бути колись костьол уніатський. f) Вали Неподалік села Матвіївки знаходяться три вали па- ралельні і не більше як за 200 сажнів один від іншого лежачі. Перший з них починається коло самого села і йде до лісу, порослого великими деревами; другий – паралельний до першого, дещо далі від села, третій – при зорюванні значно знищений. Перед цим останнім є чотири могили великі з багатьма меншими навколо. Також коло Кримок є два вали, що лежать напроти лісу. Від одного з цих валів в 5 верстах, як у Херсонській губер- нії, при селі Бровкові величезний квадратний окоп, що має стіни довжиною 400 сажнів кожна. g) Печери При селі Зам’ятниці у лісі, на урочищі Шереметово- му є печера. Є теж подібна льоху на грунтах Оситняжки і Пастирського, і такі печери заслуговують на увагу з ог- ляду на згадки давніх письменників про скіфів, що меш- кали у курганах» [3, с. 54–55]. М. Грабовський не оминає своєю увагою і таку цікаву пам’ятку, як суботівську бабу: «…на прилеглих україн- ських степах херсонських стоять ще баби чи кам’яні бо- лвани. Дві з них – єдині пам’ятки такі відкриті далі (на північ – прим. автора) в губернії Київській: одна є ка- мінь безформений, стоячий у Суботові (малюнок на та- блиці № 14 літера а), люд місцевий забув його найдавні- ше призначення, і розповідає лише, що Хмельницький на ній відтинав голови поляків. Декілька раз намагали- ся вкинути його до річки, та люд місцевий завжди його витягав і на давньому місці ставив, надаючи йому змі- сту про який розповімо нижче. Придивившись до того каменя, пізнати в ньому можна грубо витесану постать людську. Всі, хто бачив багато чисельні такі болвани в губернії Катеринославській, камінь суботівський вва- жають давньою бабою….. [3, с. 111]. …баби дніпровські вилучені є з могил, але є ще деякі, котрі на них залиши- лися, люд місцевий відноситься до них з повагою, зни- щення їх чи зрушення з місця мають за заподіяння ве- ликих шкод. …статуї доводять, що таких фігур у значно більшій кількості стояло на могилах, і що значно менше їх нині тут залишилось, як на степу коло нижнього Дні- пра і Бугу, (що) пояснюється довших перебуванням тих останніх країв у стані дикості. Люд наш уявляє собі, що ті камені були колись живими людьми – боги чи ідоли, які за пришестям Христа скам’яніли…» [3, с. 112]. Вар- то зазначити, що саме завдяки подібним віруванням, вони збереглися до приходу на територію Чигиринщи- ни Російської імперії. Говорячи про замчища, дослідник не може оминути своєю увагою і Чигирин: «де-не-де позоставалися від замків завалені підземні ходи та льохи, як у Зінькові, Смілі, Жаботині, і навіть Чигирині на горі, єдиний слід давньої тверджі… [3, с. 152]. Таким чином М. Грабовський приділив увагу практич- но усім найзначнішим археологічним пам’яткам краю, до- нісши доступну на середину ХІХ ст. інформацію. Складно переоцінити значення наукової та літера- турної спадщини М. Грабовського, його вплив на того- часні історичні, археологічні, етнографічні дослідження в Україні. Завдяки йому активізувалась пам’яткоохорон- на робота та чи не вперше було поставлено питання до- слідження та збереження археологічної спадщини краю. ПОСИЛАННЯ 1. Антонюк-Кисіль П.В. Михайло Грабовський як дослідник іс- торії України // Наукові праці історичного факультету Запорізько- го національного університету. – Вип. XXIX. – 2010. – С. 277–281. 2. Білошапка В. З історії поляків на Чигиринщині // Збірка праць Олександрівського краєзнавчого музею: Випуск 5. – Олек- сандрівка, 2007. – С. 10–15. 3. Grabowski M. Ukraina dawna i teraźniejsza: T.I. O zabytkach najgłębszej starożytności. – Kijow: Nakladem i drukiem Teofila Glucksberga Ksiegarza i Typografa Bialoruskiego Naukowego Okrеgu, 1850. – 176 s. 4. Прилвицкие идолы // Википедия. Свободная энциклопедия. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wi ki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0 %BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8B. Диденко Я.Л. Памятники Чигиринщины в творческом наследии Михала Грабовского Статья посвящена деятельности выдающегося польского литератора, историка, публициста Миха- ла Грабовского на Чигиринщине. Особое внимание уде- лено результатам его археологических исследований на територии края, опубликованных в книге «Украина древняя и современная». Ключевые слова: М. Грабовский, Чигиринщина, па- мятник археологии Didenko Ya.L. Monuments of Chyhyryn region in the cre- ative heritage of Mikhal Hrabovsky The article is devoted to the activities of the outstanding Polish writer, historian, publicist Mikhal Hrabovsky in Chyhyryn region. Particular attention is paid to the results of his archaeological research on the territory of the region, published in the book «Ukraine Ancient and Modern». Key words: M. Hrabovsky, Chyhyryn region, monument of archeology. 26.02.2018 р.j

Пам’ятки Чигиринщини в творчій спадщині Міхала Грабовського

Репозитарії

Схожі ресурси