Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність
У статті представлені дослідження, які підтверджують ймовірність посадки Т.Г. Шевченком та А.О. Козачковським «Акації білої», що знаходиться біля Музею Заповіту Т.Г. Шевченка і є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. При дослідженні використано деякі способи визначення віку дерев, а тако...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180704 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність / С.М. Данько // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 67-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180704 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1807042021-10-16T01:27:04Z Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність Данько, С.М. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа У статті представлені дослідження, які підтверджують ймовірність посадки Т.Г. Шевченком та А.О. Козачковським «Акації білої», що знаходиться біля Музею Заповіту Т.Г. Шевченка і є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. При дослідженні використано деякі способи визначення віку дерев, а також легенди і перекази старожилів Переяслава-Хмельницького. В статье представлено исследование, подтверждающие вероятность посадки Т.Г. Шевченко и А.А. Козачковским «Акации белой», которая находится возле Музея Завещания Т.Г. Шевченко и является ботаническим памятником природы местного значения. При исследовании использованы некоторые способы определения возраста деревьев, а также легенды и предания старожилов Переяслава-Хмельницкого. The article presents studies confirming the probability of planting «Acacia White», by T.H. Shevchenko and A. O. Kozachkovsky located near the Museum of T.H. Shevchenko’s Testament, is a botanical monument of nature of local significance. In the study, some methods have been used to determine the age of trees, as well as the legends and retellings of the old-timers of Pereiaslav-Khmelnytskyi. 2018 Article Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність / С.М. Данько // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 67-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180704 58(083.132)(477) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Данько, С.М. Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність Сіверщина в історії України |
| description |
У статті представлені дослідження, які підтверджують ймовірність посадки Т.Г. Шевченком та А.О. Козачковським «Акації білої», що знаходиться біля Музею
Заповіту Т.Г. Шевченка і є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. При дослідженні використано деякі способи визначення віку дерев, а також легенди і перекази старожилів Переяслава-Хмельницького. |
| format |
Article |
| author |
Данько, С.М. |
| author_facet |
Данько, С.М. |
| author_sort |
Данько, С.М. |
| title |
Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність |
| title_short |
Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність |
| title_full |
Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність |
| title_fullStr |
Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність |
| title_full_unstemmed |
Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність |
| title_sort |
ботанічна пам’ятка природи «акація біла», яку посадв т.г. шевченко: міф чи реальність |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180704 |
| citation_txt |
Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла», яку посадв Т.Г. Шевченко: міф чи реальність / С.М. Данько // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 67-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT danʹkosm botaníčnapamâtkaprirodiakacíâbílaâkuposadvtgševčenkomífčirealʹnístʹ |
| first_indexed |
2025-07-15T20:56:34Z |
| last_indexed |
2025-07-15T20:56:34Z |
| _version_ |
1837747924096778240 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
67
УДК 58(083.132)(477)
С.М. Данько
БОТАНІЧНА ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ
«АКАЦІЯ БІЛА», ЯКУ ПОСАДИВ
Т.Г. ШЕВЧЕНКО: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ
У статті представлені дослідження, які підтверджу-
ють ймовірність посадки Т.Г. Шевченком та А.О. Ко-
зачковським «Акації білої», що знаходиться біля Музею
Заповіту Т.Г. Шевченка і є ботанічною пам’яткою при-
роди місцевого значення. При дослідженні використа-
но деякі способи визначення віку дерев, а також леген-
ди і перекази старожилів Переяслава-Хмельницького.
Ключові слова: Т.Г. Шевченко, «Акація біла», ботаніч-
на пам’ятка природи.
«Акації сплелись…Отак з своїм народом
З’єднавсь поет – ніхто не роз’єдна.
Не гасне слава їх за небозводом
Бо шлях один і доля в них одна.»
(О. Ющенко – «Акації в Переяславі-Хм.»)
Серед безцінних колекцій рухомих та нерухомих ста-
рожитностей історії та культури України у НІЕЗ «Пере-
яслав» вирізняється ботанічна пам’ятка природи «акація
біла», яка пов’язана з Тарасом Шевченком. У наш час по-
стає проблема збереження таких пам’яток природи, ста-
ровікові дерева зазнають як природного так і техногенно-
го впливу. На жаль, варто констатувати й інше – сьогодні
відбувається масове нищення природної дендрофлори.
Не виключенням є й наша акація, адже відвідувачі Запо-
відника досить часто запитують: «Чи дійсно її посадив
Т.Г. Шевченко? Наскільки вона є цінною?».
Про дерево як пам’ятку природи та її природній вік від-
сутні публікації. Але як про пам’ятку історії, з якою пов’я-
зані відомі прізвища А. Козачковського та Т. Шевченка і
перекази на Переяславщині, зустрічаємо інформацію в
роботах М. Сікорського [5; 7], М. Махінчук [4].
Мета роботи – дослідити відомості про ботанічну
пам’ятку природи, її можливий вік, життєвий стан, при-
четність Тараса Шевченка до посадки дерева.
У місті Переяслав-Хмельницькому по вулиці Шевчен-
ка, 8 знаходиться Музей Заповіту Т.Г. Шевченка. Він роз-
ташований у колишньому будинку приятеля Т.Г. Шевчен-
ка, лікаря, дворянина Андрія Осиповича Козачковського.
Будинок був побудований у 1820 р. і нині належить до ре-
єстру пам’яток історії та архітектури України.
А.О. Козачковський – корінний переяславець, син про-
тоієрея, архімандрита і ректора Переяславської семінарії
Осипа Козачковського. Після закінчення медико-хірургіч-
ної академії в Петербурзі працював лікарем на Балтій-
ському флоті. В Петербурзі Андрій Козачковський і по-
знайомився з Т.Г Шевченком.
З 1844 р. А. Козачковський працює викладачем меди-
цини в Переяславській семінарії і переяславським місь-
ким лікарем. На його запрошення Т.Г. Шевченко при-
їздив у Переяслав чотири рази: влітку і восени 1845 р.
і двічі в 1859 р. [8, с. 76–80].
Поряд з музеєм, недалеко від паркану, знаходиться ста-
ра акаця з двома переплетеними стовбурами. На прикріп-
ленній до огорожі таблиці є напис: «Акація біла» – ботаніч-
на пам’ятка природи місцевого значення». За переказами
місцевих жителів, А.О. Козачковський з Т.Г. Шевченком і
посадили цю акацію. З цим пов’язано багато легенд і пе-
реказів, поширених у нашому місті.
Так що ж це – міф чи реальність, легенди чи дійсно цю
акацію посадив Т.Г. Шевченко?
У листі Шевченка до Козачковського від 14 квітня 1854 р.
говориться: «Та ще, чом ти мені не напишеш, чи великі
виросли дерева, що посадив ти восени 1845 Божого року?
Бо мені так і здається, що я, як пишу оцей лист до тебе
або як просто тебе згадую, то так неначе дивлюся на тебе,
як ти коло паркана рядочком восени дерева сажаєш» [9,
с. 393–395]. Цей лист підтведжує те, що А. Козачковський
садив дерева понад парканом, але які – не сказано. Чи це
були акації, чи інші дерева? Та й чи допомагав Т. Шев-
ченко у посадці цих дерев можна тільки здогадуватись.
То чому в легендах згадується саме акація біла?
Акація біла (Robinia pseudoacacia) була завезена в Європу
з Північної Америки на початку XVII ст. відомим французь-
ким ботаніком Жаном Робеном. Дерево, посаджене Робеном
в 1636 р. у Ботанічному саду французької академії наук в
Парижі, існувало до 50-х років минулого століття. Отже, вік
цієї акації був більше 300 років [3, с. 14]. Згодом як декора-
тивне дерево акація почала поширюватись на схід Європи.
Фото 1. Ботанічна пам’ятка природи «Акація біла»
біля Музею Заповіту Т.Г. Шевченка
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
68
В Україні білу акацію вперше висадили в кінці XVIII – на
початку XIX ст. в саду графа Розумовського під Одесою та в
Ботанічному саду Харківського університету, заснованого
В.Н. Каразіним [3, с. 77]. Згодом вона поширилась по всій те-
риторії країни, особливо в степу і лісостепу. Деревом, що кра-
сиво цвіте і являється гарним медоносом, спочатку замож-
ні жителі, а потім і прості міщани прикрашали свої двори.
Отже, не виключено, що саме акації (як декоративне
дерево) Козачковський міг садити біля паркану. А вихо-
дячи з того, що Шевченко – син селянина (а всі селяни
люблять працювати на землі – під час заслання навіть на
далекому півострові Мангишлак в Казахстані Тарас Шев-
ченко посадив вербу), можна допустити, що він брав ак-
тивну участь у посадці акацій.
Вік цієї акації повинен складати (2018 – 1845 = 173) сто
сімдесят три роки. В порівнянні з акацією, яку посадив Жан
Робен, вона майже вдвоє молодша. Отже, вік акації може
вказати (приблизно) рік її посадки. Є різні способи визна-
чення віку дерев. Його можна визначити за річними кільця-
ми, але для цього потрібно спиляти дерево. Можна викори-
стати бур Пресслера, який дозволяє взяти зразок деревини
від кори дерева до його серцевини. Так можна підрахува-
ти кільця, не спилюючи дерево (зразок деревини береться
на висоті 1,3 м від землі). Обидва ці способи не підходять
тому, що у першому випадку дерево потрібно спиляти, а у
другому бур Пресслера використовують, коли дерево здо-
рове. У нашому випадку воно хворе (наполовину трухле).
Вік деяких порід дерев можливо визначити за формулою:
L = K х C, де
L – вік дерева
K – коефіцієнт
C – довжина кола (обхват) стовбура дерева (на висо-
ті 1,3 від землі).
Якщо К для акації – 0,7, а обхват стовбура –1,97 м , то
L = 0,7 х 197=139,9 років
Порівнявши вік акації, визначений за формулою, з
фактичним (173,3–140=33,3 роки), ми бачимо невідпо-
відність у 33 роки.
Але за даною формулою точний вік дерева теж визначи-
ти не можна, тому що товщина дерева залежить не тільки
від віку, а й від природних умов, хвороб та інших факторів.
Ще можна визначити вік дерева шляхом радіовугле-
цевого датування. Але похибка при цьому може досяга-
ти від 70 до 300 років. Для визначення віку археологічних
знахідок або старих дерев, яким тисячі років, ця похибка
допустима, а в даному випадку – ні [2, с. 3–5].
Самий достовірний спосіб визначення віку дерева –
знайти інформацію про час його посадки. Інші способи
дають тільки приблизні результати.
Після ймовірної посадки акації минуло більше 170 ро-
ків, відповідно очевидців цієї події не залишилося. Не
знайдено й давніх фотографій. Але є легенди і перекази
жителів міста Переяслава-Хмельницького. Так житель мі-
ста Володимир Семенович Руденко (1928–2017 рр.), зга-
дуючи розповіді матері, говорить, що Шевченко з Козач-
ковським садили три акації уздовж паркану. Володимир
Семенович звертається до розповідей Миколи Тищенка,
товариша материного брата. Його батьки і він тривалий
час проживали у квартирі, що знаходилась у колишньо-
му будинку А.О. Козачковського. Микола чув від батьків
розповіді про акацію, яку посадив Тарас Григорович. Він
Фото. 2. М.І. Сікорський біля ботанічної
пам’ятки природи «Акація біла»
Фото 3. Охоронна дошка на ботанічну
пам’ятку природи «Акація біла»
ISSN 2218-4805
69
говорить, що в дитячі роки акацію з переплетеним стов-
буром хлопці між собою називали шевченківською. Так
і казали: «На тій шовковиці за шевченківською дереви-
ною». Сусідка, тітка Марфа, при розмові з моєю матір’ю,
цю акацію теж називала шевченківською деревиною [6].
Напередодні святкування 300-річчя Переяславської
угоди 1654 р. в газеті «Червоне Запоріжжя» було надру-
коване інтерв’ю М.І. Сікорського, в якому говориться, що
в народі й досі зберігається легенда, ніби своїми руками
Тарас Григорович Шевченко посадив біля будиночка дві
акації, міцно сплівши їх як емблему священної непоруш-
ної дружби українського і великого російського народів.
Ці акації збереглися й зараз [5, с. 12].
Михайло Іванович Сікорський (1923–2011 рр.), Герой
України, директор краєзнавчого музею з 1951 р. і перший
генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» до 2008 р., у сво-
їй книзі «На землі переяславській» пише: «Десь на почат-
ку листопада 1845 року Козачковський садив дерева на по-
двір’ї. Хворий Шевченко по можливості йому допомагав. У
народі побутує переказ про те, що Шевченко з Козачков-
ським на ознаку дружби посадили дві акації в одну ямку, а
їхні стовбури сплели. Дерева виросли і протягом багатьох
десятиріч надавали особливої привабливості садибі Козач-
ковського. Акаціями Шевченко цікавився і на засланні (лист
до Козачковського 14 квітня 1854 р.). Це дає підстави сприй-
мати народні перекази про дві сплетені акації як достовірні.
Минуло вже більше століття від того часу. Акакції ста-
ли чахнути, один стовбур струх. Проте переяславці з ве-
ликою любов’ю зберігають дерева – цих живих сучасни-
ків великого Кобзаря» [7, с. 109; див. фото 1].
Микола Махінчук у своїй документальній повісті «Пере-
яславський скарб» переповідає легенду, почуту від М.І. Сі-
корського. В ній говориться, що в один з листопадових
днів 1845 р. Шевченко і Козачковський посадили від шля-
ху, біля хвірточки, два деревця білої акації в одну ямку.
Шевченко їх переплів і сказав: «Хай довіку родаються всі
люди, як оці два деревця…» [4, с. 120–121].
Враховуючи спогади старожилів, розповіді М.І. Сікор-
ського, який тривалий час жив у колишньому будинку
А.О. Козачковського і, напевне, мав незаперечні свідчен-
ня жителів міста Переяслава, було оформлено документа-
цію на дану пам’ятку природи. Згідно рішення Київського
облвиконкому № 118 від 28.02.1972 р. «Акація біла» зане-
сена до реєстру об’єктів Природно-заповідного фонду Ки-
ївської обл. як ботанічна пам’ятка природи місцевого зна-
чення у місті Переяслав-Хмельницький [1; див. фото 2, 3].
Землекористувачем, у віданні якого знаходиться об’єкт
природно-заповідного фонду, є Переяслав-Хмельницький
краєзнавчий музей [1]. Рішенням Київського облвиконкому
від 18.12.1984 р. № 441 «Про класифікацію і мережу тери-
торій і об’єктів природно-заповідного фонду області» під
пам’ятку природи, що знаходиться по вулиці Шевченка, 8,
виділено територію площею 200 кв. м. На неї є рішення Пе-
реяслав-Хмельницької міської ради від 17 серпня 2007 р.
«Про виготовлення технічної документації землеустрою
щодо складання Державного акта на право постійного ко-
ристування землею» та витяг з Державного реєстру речових
прав на нерухоме майно від 09.04. 2014 р. ЕАУ № 702814 [1].
Об’єкт має паспорт на ботанічну пам’ятку природи місце-
вого значення «Акація біла» та охоронне зобов’язання [1].
Отже, спираючись на попередні дані, можна зробити
наступний висновок: точних підтверджень того, що «Ака-
цію білу» садив Т.Г. Шевченко, немає (відсутні фотографії
цієї події і безпосередніх свідків). Але збереглися леген-
ди і перекази старожилів міста, на основі яких ймовір-
ність цієї посадки відкидати не можна. Навіть якщо це і
легенда – вона має право на існування.
Візуальним обстеженням встановлено, що ботанічна
пам’ятка природи «Акація біла», що росте поряд із сади-
бою А. Козачковського, перебуває в незадовільному ста-
ні. Таким чином є потреба її збереження для нащадків,
адже більше дерев у древньому Переяславі, які б мали та-
кий високий статус, немає.
ПОСИЛАННЯ
1. Архів Національного історико-етнографічного заповідни-
ка «Переяслав».
2. Борейко В. Охрана вековых деревьев // Гуманитарниый эко-
логический журнал – 2010 – Т. 12. – Вып. 3. – С. 1–48.
3. Головин Б. История интродукции растений в ботанических
садах. – М.: Издательство МГУ, 1981. – 125 с.
4. Махінук М. Переяславський скарб (документальна повість).
/ Післямова І.Ф. Драча. – К.: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь»,
1989. – 200 с.
5. Моє життя – мої музеї…Збірка матеріалів на пошану пам’яті
Героя України М.І. Сікорського – Переяслав-Хмельницький: ФОП
О.М. Лукашевич, 2013. – 236 с.
6. Особистий архів Миколи Миколайовича Богатиря, голови
громадської ініціативи «Корінь нації». – Відеозапис від лютого
2016 р. Інтерв’ю з Руденком Володимиром Семеновичем, жите-
лем м. Переяслав-Хм. (1928–2017).
7. Сікорський М.І., Швидкий Д.Т. На землі Переяславській. –
К.: Наукова думка, 1983. – 256 с.
8. Спогади про Тараса Шевченка / Упоряд. і приміт. В.С. Бо-
родіна і М.М. Павлюка; передм. В.Є. Шубравського. – К.: Дніпро,
1982. – 547 с. іл.
9. Шевченко Т.Г. Твори в трьох томах. – К.: Державне видавни-
цтво художньої літератури, 1955. – 687 с.
Данько С.Н. Ботанический памятник природы «Акация
белая», которую посадил Т.Г. Шевченко: миф или реальность
В статье представлено исследование, подтверж-
дающие вероятность посадки Т.Г. Шевченко и А.А. Ко-
зачковским «Акации белой», которая находится возле
Музея Завещания Т.Г. Шевченко и является ботаниче-
ским памятником природы местного значения. При ис-
следовании использованы некоторые способы опреде-
ления возраста деревьев, а также легенды и предания
старожилов Переяслава-Хмельницкого.
Ключевые слова: Т.Г. Шевченко, «Акация белая», бо-
танический памятник природы.
Danko S.M. Botanical monument of nature «Acacia white»
which was planted by T.H. Shevchenko – a myth or a reality
The article presents studies confi rming the probability
of planting «Acacia White», by T.H. Shevchenko and
A. O. Kozachkovsky located near the Museum of T.H.
Shevchenko’s Testament, is a botanical monument of nature
of local signifi cance. In the study, some methods have been
used to determine the age of trees, as well as the legends
and retellings of the old-timers of Pereiaslav-Khmelnytskyi.
Key words: T. H. Shevchenko, «Acacia White», botanical
monument of nature.
24.02.2018 р. j
|