Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини

Автор статі робить спробу ввести до наукового обігу та проаналізувати нові знахідки скарбів срібних празьких грошів, монет Дмитра-Корибута та зливкових гривень ХІV – початку ХV ст. новгородського, чернігівського, литовського і татарського типів, виявлених на початку ХХІ ст. на території Поділля та...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2018
1. Verfasser: Бакалець, О.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2018
Schriftenreihe:Сіверщина в історії України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180707
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини / О.А. Бакалець // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 84-91. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-180707
record_format dspace
spelling irk-123456789-1807072021-10-16T01:26:46Z Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини Бакалець, О.А. Польсько-литовська доба та Гетьманщина Автор статі робить спробу ввести до наукового обігу та проаналізувати нові знахідки скарбів срібних празьких грошів, монет Дмитра-Корибута та зливкових гривень ХІV – початку ХV ст. новгородського, чернігівського, литовського і татарського типів, виявлених на початку ХХІ ст. на території Поділля та Південно-Східної Сіверщини. Автор статьи делает попытку ввести в научный оборот и проанализировать новые находки кладов серебрянных пражских грошей, денег Дмитра-Корибута и слитков гривен ХІV–начала ХV вв. новгородского, черниговского, литовского и татарского типов, найденных в начале ХХІ в. на территории Подолья и Юго-Восточной Северщины. The author of the article attempts to introduce into the scientific circulation and analyze new discoveries of treasures of silver Prague coins and ingot hryvnyas of the 14th – 15th centuries of Novhorod, Chernihiv, Lithuanian and Tatar types, discovered at the beginning of the 21st century on the territory of Podillya region and southeastern Sivers’k territory. 2018 Article Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини / О.А. Бакалець // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 84-91. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180707 94(477):(737+903.8) «14/150» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
spellingShingle Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Бакалець, О.А.
Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини
Сіверщина в історії України
description Автор статі робить спробу ввести до наукового обігу та проаналізувати нові знахідки скарбів срібних празьких грошів, монет Дмитра-Корибута та зливкових гривень ХІV – початку ХV ст. новгородського, чернігівського, литовського і татарського типів, виявлених на початку ХХІ ст. на території Поділля та Південно-Східної Сіверщини.
format Article
author Бакалець, О.А.
author_facet Бакалець, О.А.
author_sort Бакалець, О.А.
title Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини
title_short Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини
title_full Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини
title_fullStr Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини
title_full_unstemmed Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини
title_sort нові знахідки срібних монет та зливкових гривень хіv–хv ст. на території поділля та сіверщини
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2018
topic_facet Польсько-литовська доба та Гетьманщина
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180707
citation_txt Нові знахідки срібних монет та зливкових гривень ХІV–ХV ст. на території Поділля та Сіверщини / О.А. Бакалець // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 84-91. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv AT bakalecʹoa novíznahídkisríbnihmonettazlivkovihgrivenʹhívhvstnateritoríípodíllâtasíverŝini
first_indexed 2025-07-15T20:56:46Z
last_indexed 2025-07-15T20:56:46Z
_version_ 1837747936486752256
fulltext Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 84 УДК 94(477):(737+903.8) «14/150» О.А. Бакалець НОВІ ЗНАХІДКИ СРІБНИХ МОНЕТ ТА ЗЛИВКОВИХ ГРИВЕНЬ ХІV–ХV ст. НА ТЕРИТОРІЇ ПОДІЛЛЯ ТА СІВЕРЩИНИ Автор статі робить спробу ввести до наукового обігу та проаналізувати нові знахідки скарбів срібних празьких грошів, монет Дмитра-Корибута та зливко- вих гривень ХІV – початку ХV ст. новгородського, черні- гівського, литовського і татарського типів, виявлених на початку ХХІ ст. на території Поділля та Півден- но-Східної Сіверщини. Ключові слова: празький гріш, зливкова гривня, пів- гріш, денарій, дирхем, Поділля, Сіверщина, Золота Орда. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю ви- значення складних і суперечливих політичних та еконо- мічних процесів, які призвели у другій половині ХІV ст. до формування на теренах України, зокрема на Поділлі і Сіверщині, нових політичних утворень та грошового обі- гу. Виявлені на початку ХХІ ст. нові скарби монет дослі- джуваного періоду допоможуть дослідникам більш повно відтворити характерні особливості українського грошо- вого ринку в складі Литовсько-Руської держави, зокрема, Подільського та Сіверського регіонів. Даній проблемі свої наукові розвідки присвятили укра- їнські нумізмати І. Спаський, М. Котляр, Ю. Коваленко, Р. Саввов, О. Погорілець, Г. Козубовський, Р. Шуст, А. Шо- стопал, Р. Яушева-Омельянчик, О. Бакалець, І. Хромова, Г. Голиш, В. Бєлашов, А. Клюєв та інші. Разом із тим у да- ній тематиці є чимало прогалин. Метою запропоновано- го дослідження є введення до наукового вжитку нового нумізматичного матеріалу, виявленого на території По- ділля та Південно-Східної Сіверщини на початку ХХІ ст. Об’єктом нашого дослідження є аналіз нових скарбів мо- нет та зливкових гривень ХІV – початку ХV ст., виявлених у 1999–2017 рр. на Поділлі та Сіверщині. На цій базі ґрунту- ються історико-нумізматичні дослідження автора [1; 2; 3]. З ХІ до середини ХV ст. на території Київської Русі, західного улусу Золотої Орди (1241–1363 рр.), Велико- го князівства Литовського (Литовсько-Руської держави) (1363–1569 рр.) у грошовому обігу, поряд із розмінною європейською, московською та золотоординською сріб- ною монетою, перебували срібні зливкові гривні різної стандартної форми та ваги. Відомі українські нумізма- ти М. Котляр [4], Г. Козубовський [5], М. Дмитрієнко [6] виділяють декілька основних типів таких злитків: київ- ські, вагою близько 163,7 г ХІ–ХІІІ ст., новгородські ХІІІ– ХV ст., вагою до 204 г, чернігівські ХІІ–ХІV ст., вагою до 200 г, татарські ХІІІ–ХV ст., вагою близько 190 г, литов- ські ХІІ–ХV ст., вагою близько 107–195 г [7, с. 396]. Вони зустрічаються як окремі знахідки, так і в складі великих скарбів, насамперед, Поділля, Волині, Київщини, Черні- гово-Сіверщини, Черкащини. Гривні різних типів у цей час широко використовува- лися для виплати данини татарам або під час укладення великих торговельних операцій. У нашому дослідженні зафіксовано 35 гривень різного типу у 10-ти подільських та сіверських скарбах (рис. 1, 2, 3, 4). На другу полови- ну ХІV ст. маса гривень (за даними знахідок) в основно- му відповідала встановленій нормі: чернігівської – 195– 200 г, новгородської – 195–204 г, литовської – 195–205 г, татарської – 190–204 г. У ХІІІ–ХІV ст. в Україні, від Гали- чини, Поділля до Сіверщини, також поширюються зо- лотоординські срібні дротові дирхеми та мідні пули, а з другої половини ХІV ст. – великі срібні європейські мо- нети – празькі гроші часу правління королів Чехії Ва- цлава ІІ (1278–1305), Яна Люксембургського (1310–1346), Карла І (1346–1378), Владислава ІV (1378–1419) (рис. 7). Празькі гроші чеського (богемського) карбування виго- товлялися із срібла 938-ї проби, важили 3,7 г і мали діа- метр близько 30 мм. Згодом їхня вага зменшилася до 2,5– 2,7 г, а частка срібла – майже на 40 % [8]. У своїх працях М. Котляр справедливо наголошував на послабленні розвитку торгівлі та грошового обігу на українських землях в умовах панування Золотої Орди у 1240–1362 рр. Цей період ще називають «безмонетним», так як в умовах занепаду міст і сіл, ремесел і торгівлі на землях колишніх Київської Русі та Галицько-Волинської держав, місцеві князі податки баскакам виплачували пе- реважно у вигляді срібних зливкових гривень та золото- ординських срібних дирхем і мідних пулів [9]. Після поразки ординців, під ударами литовських та українських військ на Синіх Водах у 1362 р., Волинь, По- ділля, Київщина, Новгород-Сіверщина (до 1505 р.) потра- пляють до Литовсько-Руської держави, Галичина у 1387 р. – до Польського королівства. Московське князівство фак- тично продовжує перебувати у залежності від Золотої Орди до 1480 р., тому тут випуски дротових срібних міс- цевих монет відбуваються досить локально, фрагментар- но та під контролем золотоординської влади. Протягом другої половини ХІV ст., в умовах «оксамитового про- никнення» на українські землі влади литовських князів, до початку ХV ст., відроджуються і зміцнюються Поділь- ське, Володимир-Волинське, Київське, Новгород-Сівер- ське, Глухівсько-Новосільське удільні князівства. У гро- шовому обігу цих земель поступово поширюються чеські, польські, литовські, угорські, молдавські гроші, півгроші та денарії, продовжують обіг чернігівські, новгородські, татарські та литовські срібні гривні і рублі (1/2 гривні) [10]. Набуває значного розмаху місцеве карбування: га- лицько-руських грошиків (4 типи) у Львові у 1353– 1408 рр. за правління польських королів Казимира ІІІ РОЗДІЛ ІІІ. ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА ДОБА ТА ГЕТЬМАНЩИНА ISSN 2218-4805 85 (1353–1370), Людовіка Угорського (1370–1382), намісника галицького князівства Вацлава Опольського (1372–1378), короля Владислава Ягайла (1386–1434), подільських пів- грошів (2 типи) у Смотричі та Кам’янці-Подільському у 1380–1388 рр. за племінника Ольгерда Костянтина Ко- ріатовича (1380–1391), срібних монет (7 типів) у 1362– 1394 рр. за князя Володимира Ольгердовича (1362–1394) у Києві, срібних грошів (4 типи) в Новгороді-Сіверському у 1380–1392 рр. за князювання Дмитра-Корибута Оль- гердовича (1380–1393). На думку Р. Саввова свої срібні денарії карбував князь Любарт (1340–1383/4) в Луць- ку із зображенням лева та грецького хреста. У Вільно у 1392–1430 рр. великі емісії срібних денаріїв карбу- вав великий литовський князь Вітовт (рис. 8). На авер- сі його монет зображений княжий знак «колюмна», на реверсі – спис із грецьким хрестом [11]. Знахідки понад 100 срібних півгрошів Подільського князівства у 2003–2017 рр., переважно в складі з празь- кими грошами та галицько-руськими грошиками, у 20-ти змішаних скарбах Вінниччини, Черкащини, Хмельнич- чини, Тернопільщини, Київщини, Івано-Франківщини, Угорщини, Молдавії та Румунії яскраво свідчать про їх активне використання на місцевому та міжнародному грошовому ринку (рис. 9.1) [12]. На початку ХХІ ст. нами зафіксовано у скарбах Поді- лля і Сіверщини 10 скарбів, у яких присутні 35 зливко- вих гривень чи їх фракцій (рублів), з яких – 13 новгород- ських (40,6 %), 12 татарських (29 %), 9 литовських (26 %), 1 чернігівська (3,9 %) (Див. табл. 1). Домінуюча частка їх припадає на подільські знахідки (97,1 %) і лише 1 (2,9 %) походить з с. Ємадикине Глухівського району Сумської області (рис. 5). У 4-х із 10-ти зафіксованих нами зна- хідок присутні лише гривні або їх частини. В інших 6-ти подільських скарбах, поряд з гривнями, містять- ся празькі гроші Чехії, галицько-руські грошики Поль- щі львівського карбування (рис. 9. 2), подільські півгро- ші Костянтина Коріатовича, молдавські півгроші Петру Мушату, срібні денарії Литви, Угорщини, монети Воло- димира Ольгердовича (рис. 10), Дмитра-Корибута, дир- хеми золотоординських ханів: Узбека (1313–1339), Джа- нібека (1341–1357) (рис. 6), Абдуллаха (1362–1367) та Мухаммеда-Буляка (1368–1380), Токтамиша (1380–1394). Важливим для кращого розуміння особливостей міс- цевого грошового обігу в Київському та Новгород-Сівер- ському князівствах досліджуваного періоду є великий скарб, виявлений жителем м. Сосниця Чернігівської гу- бернії (територія Сіверщини) у 1911 р. і досліджений ві- домим українським нумізматом М.Ф. Котляром [14, с. 42– 46]. Скарбовий комплекс нараховував 1037 срібних монет ХІV – початку ХV ст. Київське князівство було представ- лене близько 1000 срібними монетами часу правлін- ня київського князя Володимира Ольгердовича (1362– 1394) (до цього часу їх було зафіксовано 50 екземплярів у скарбі 1906 р. К. Болсуновським). На окремих монетах прослідковувалися слова: «Волои», «Влади», «Володими- ро», «Вилири». На княжому знаку Володимира в зобра- женні на аверсі читаються «В» і «К» – початкові букви слів «Владимир» і «Київ». Усі монети не датовані. Вони різні за вагою, зображеннями і складаються із 7-ми ти- пів розміром близько 10 х 12 мм. Рис. 1. Чернігівська гривня ХІІІ –ХІV ст., вага 195, 1 г, довжина 135 мм. Дунаєвецький р-н Хмельницької області, 2016 р. Рис. 2. 4 татарські та ½ новгородської гривні. С. Мухівці Немирівського р-ну Вінницької області, 2016 р. Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 86 Характер зображень на монетах різних типів демон- струє еволюцію політичних і економічних пріоритетів Київського князівства на різних етапах його існуван- ня. Так, запозичення мотивів із золотоординських дир- хем підкреслювали залежність Володимира Ольгердови- ча від Золотої Орди на початку його княжіння, а далі він все ширше використовує символи християнства – хрест і храм, що свідчить про обмеження цих впливів у 80–90- х роках ХІV ст. Окрім монет Володимира Ольгердовича, в Сосницькому скарбі були присутні польські денарії ко- ролів Людовіка Угорського (1370–1382), Владислава Ягай- ла (1386–1434), литовські денарії князя Вітовта (1392– 1430) та денарій володимир-волинського удільного князя Любарта (1340–1384). Золота Орда була представлена 44 срібними дирхемами, відкарбованими на монетних дво- рах Самарканда, Хорезма, Сарая за часів правління ханів Махмуда, Тимура, Узбека, Джанібека, Абдуллаха і Тохта- миша у 1321–1394 рр. [13, с. 44]. У скарбі також була присутня одна золотоординська монета з надкарбуванням рязанського князя Олега Іва- новича (1350–1402) та срібний денарій подільського кня- зя Федора Коріатовича (1388–1394) із князівським гербом на аверсі та монограмою під короною на реверсі – готичні літери «С» та «О». На думку відомого черкаського нуміз- мата А. Шостопала, дана монета за метричними даними – 0,6 г 600 проби срібла могла дорівнювати половині «по- дільського полугрошика» брата Федора Костянтина Ко- ріатовича (1380–1388) [14, с. 7]. Князь Дмитро-Корибут Ольгердович володів Новго- род-Сіверським князівством протягом 1380–1392 рр. Після смерті батька він брав активну участь у війні між Ягайлом Ольгердовичем та їхнім дядьком Кейстутом Гедемінови- чем. У період короткочасного правління Кейстута Дми- тро-Корибут не визнав його влади і відмовився сплачу- вати данину. У відповідь Кейстут влітку 1382 р. здійснив похід проти Дмитра, але скоро політична ситуація скла- лася на користь новгород-сіверського князя, який почав діяти у союзі з Ягайлом [15, с. 93]. На думку І. Спаського, саме на середину 80-х років при- падає карбування власної срібної монети Дмитром-Кори- бутом Ольгердовичем у Новгороді-Сіверському [16, с. 120– 121]. На сьогодні відомо близько 30 срібних монет цього князя. На нашу думку, вони карбувалися 3-х основних типів. До 1990 р. було відомо про дві монети цього князя (1 тип), а після знахідки в с. Борщі Баришівського району Київської області 13-ти новгород-сіверських монет було підтверджено факт їх карбування більш масово (рис. 11). Найбільш поширений був 2-й і 3-й типи монет, на яких містився князівський герб у вигляді хреста із заокругле- ним у вигляді двох кілець нижнім кінцем – ПЕЧАТЬ (на аверсі) і татарською легендою (на реверсі) [17, с. 93]. Метрологічно монети Дмитра-Корибута є близькими до золотоординських джучидських дирхемів 60–80-х ро- ків ХІV ст., які були широко поширені в грошовому обі- гу Сіверщини, Київщини та у Південно-Східному Поділлі. Їх вага коливається від 0,65 до 1,5 г і є дещо вищою від київських монет Володимира Ольгердовича. Монети до- рівнюють діаметру і вазі монет хана Мухаммеда-Буляка (1368–1380). Основними елементами, які були розміше- ні на аверсі та реверсі новгород-сіверських монет, були Рис. 3. 2 татарські гривні з Смотрицького скарбу Хмельницької області, 2012 р. Вага 204 г, довжина 120 мм, 195 г, довжина 110 мм Рис. 4. 3 татарські гривні зі скарбу другої половини ХІV ст. Вага 190,1 г, 194 г,194,4 г. СМТ Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької області, 2017 р. Рис. 5. ½ новгородської гривні, вага 97, 84 г. С. Ємадикине Глухівського р-ну Сумської області, 2017 р. ISSN 2218-4805 87 меч чи стилізований хрест із заокругленими кінцями з крапками на боках. На деяких монетах (1 тип) навколо меча було присутнє ім’я Дмитра-Корибута у скорочено- му вигляді – «ДКОРИБТВО» (рис. 11). Використання меча, на думку Р. Шуста, пов’язане з литовською символікою, у якій меч (чи спис) був обов’язковим елементом князів- ського герба [18, с. 94]. Золотоординські впливи прояви- лися у оформленні однієї із сторін цих монет. Ставши у 1392 р. великим князем литовським, Вітовт Кейстутович (1392–1430) у кінці ХІV – на початку ХV ст. карбує срібні денарії Великого князівства Литовського із зображенням вістря списа з хрестом та княжого герба – «колюмни». Ці монети набули широкого поширення на території Воли- ні, Поділля та Київщини [19]. У 1392 р. Вітовт почав вимагати від Дмитра-Корибута визнати його владу на Сіверщині, присягнути на вірність і відновити сплату данини. Але новгород-сіверський князь не визнав цих вимог та почав боротьбу за свою незалеж- ність, яка закінчилася його поразкою і втратою влади. На початку 1393 р. Дмитра-Корибута було усунуто від влади, взамін за Новгород-Сіверське князівство він одержав в особисте володіння декілька подільських замків – Брацлав, Вінницю, Сокілець, на Волині – Кременець. Лише одна зна- хідка монети Дмитра-Корибута 2-го типу була виявлена на Західному Поділлі у складі монет Смотрицького скар- бу у 2012 р., описаного Р. Саввовим (рис. 12) [20]. Подібні дві монети (1, 2) Дмитра-Корибута зберігаються у фон- дах Національного музею історії України. На одній із них чітко видно номер реєстрації знахідки – «6537» (рис. 13). У 2016 р. у північно-західному передмісті м. Глухо- ва було виявлено 9 нових срібних монет, які ми може- мо віднести до наслідувань новгород-сіверського князя Дмитра-Корибута (1380–1392). На аверсі монет чітко про- слідковується меч з великою перетинкою і крапками, на реверсі – процвівший хрест і нечіткі написи татарською мовою (рис. 14.1). Монети з глухівського скарбу метроло- гічно близькі до новгород-сіверських срібних монет, їх вага складає 0,7–1,0 г, діаметр – 17 х 15 мм (4 тип?). Разом із монетами-наслідуваннями поблизу Чернечих джерел на поселенні ХІІ – поч. ХV ст. була знайдена срібна золото- ординська монета дротового типу кінця ХІV ст. (вага 0,9 г, діаметр 18 х 15 мм) (рис. 14.2). Ці та інші знахідки яскра- во свідчать про існування політичного та економічного життя на території Глухівського князівства після 1352 р., тобто після епідемії чуми. За дослідженнями В. Бєлашова [21, с. 13–14] у ХІІІ– ХІV ст. набуває свого політичного та економічного роз- витку Глухівське удільне князівство, яке перебувало на порубіжні з Новгород-Сіверським, Московським, Брян- ським князівствами та Золотою Ордою. Після 1352 р., коли вимерло майже все населення центру князівства, глухівський князь Симеон Михайлович переселився в Новосіль. Князь мав двох синів – старшого Романа (зга- дується у літописах за 1375 р. і 1385 р.) і молодшого Іва- на (згадується за 1371 р.). Роман успадкував Глухівське князівство, а Іван – Новосільський [22, c. 12]. Пізніше глухівсько-новосільський князь Роман Симеонович намагався, як Дмитро-Корибут, протистояти спробам Литви поставити його князівство у залежне становище, підтримуючи союз із московським князем Дмитром Івановичем Донським (1359–1389), а один із його си- нів брав участь у Куликовській битві 1380 р. проти зо- лотоординського війська хана Мамая. За свідченням Г. Голиша саме ще до переможної Кули- ковської битви, у 60–70-ті роки, великий князь москов- ський Дмитро Донський приступив до карбування власної срібної денги. На лицьовому боці монети зображувала- ся людина із шаблею і легендою «Печать великого князя Дмитра», а на реверсі копіювалася легенда монголо-та- тарських монет [23, с. 73]. Але монет цього князя на тери- Рис. 6. Золота Орда, хан Джанібек (1341-1357), срібний дирхем б.д. С. Польний Мукарів, Дунаєвецький р-н Хмельницької області, 2014 р. Рис. 7. Чехія, празькі гроші Вацлава ІІ (1278–1305), Карла І (1346–1378), Владислава ІV (1378-1419). С. Польний Мукарів, Дунаєвецький р-н Хмельницької області, 2014 р. 1. Владислав ІV В= 2,41г, 2. Владислав ІV В = 2,57г, 3. Карл І В = 2,73 г, 4. Вацлав ІІ=3,44 г Рис. 8. Велике князівство Литовське, Вітовт (1392–1430), денарій б. д. Вага 0, 25 г, діаметр 12 мм. С. Лисогірка Городоцький р-н Хмельницької області, 2011 р. Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 88 торії Глухівського району не зареєстровано, що свідчило про їх місцевий характер та незначні емісії. Востаннє глухівсько-новосільський князь Роман зга- дується в угоді, яка була укладена між Московським та Рязанським князівствами у 1402 р. Щодо власного кар- бування в другій половині ХІV – на початку ХV ст. монет глухівсько-новосільських князів у нас свідчення відсут- ні. Хоча можна припустити, що вище згадуваний скарб із 9-ти срібних монет-наслідувань монетам новгород-сівер- ського князя Дмитра-Корибута із передмістя Глухова міг карбуватися і глухівсько-новосільським князем Романом Симеоновичем (1375–1402). Протягом 1999–2017 рр. на території м. Глухова та в його околицях було виявлено ще 8 скарбів монет та ½ новго- родської гривні другої половини ХІV – початку ХV ст., тоб- то часу існування Новгород-Сіверського та Глухівсько-Но- восільського князівств. Перший невеликий скарбик був виявлений у 1999 р. на південному заході від м. Глухова в с. Щебри. Скарб складався із 10-ти срібних празьких гро- шів королівства Чехія кінця ХІV – початку ХV ст. Король Вацлав ІІ (1278–1305) у скарбі був представлений 2-ма потертими празькими грошами, а Владислав ІV (1378– 1419) – 8 монетами. Дві монети скарбу збереглися добре, а 8 – сильно потерті, що свідчило про їх тривале та інтен- сивне використання у грошовому обігу. Весною 2017 р., на орному полі, поблизу давнього го- родища між селами Ємадикине та Ходине (за 5 км від українсько-російського кордону) було виявлено полови- ну новгородської срібної гривні ХІV ст. Вага рубля стано- вить 97, 2 г, тобто рівно половині гривні. На кінці зливка видряпаний невеликий хрест або мітка майстра-моне- таря. Гривні різних типів у цей час використовували для виплати данини татарам або у великих торговель- них операціях (рис. 5). У 2014–2015 рр. в північно-західній околиці міста Глу- хова, під час археологічних розкопок, знайдено 8 золото- ординських джучидських монет та їх місцевих (сіверських) наслідувань. Серед них – 3 срібні дирхеми хана Абдулла- Рис. 9. 1. Подільське князівство, Костянтин Коріатович (1380-1388/91), подільський полугрошик б.д. Вага 1, 02 г, діаметр 18 мм, проба – 900. 2. Польське королівство, Владислав Опольський (1372-1379), галицько-руський грошик м. Львова. Вага 1,25 г. М. Смотрич Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької області, 2012 р. Рис. 10. Київське князівство, Володимир Ольгердович (1363-1398), срібна монета 80-х рр. ХІV ст. Козятинський р-н Вінницької області, 2015 р. Рис. 11. Монети новгород-сіверського князя Дмитра Корибута Ольгердовича (до 1393 р.) ISSN 2218-4805 89 ха (1362–1367) (один вагою 1,27 г, другий – 1,23 г, третій – 1,04 г); наслідування данга хана Муххамеда-Буляка (1368– 1380), який карбували на території Чернігіво-Сіверщини у 1370-х роках (тип 773 р. х.) вагою 1,33 г; два данги Му- хаммеда, карбовані в Орді в 772 та 773 р. х. та наслідуван- ня кримському дангу 1370–1380-х рр. [24, с. 42]. У 2010 р. біля с. Некрасове Глухівського району вияв- лено 3 срібні монети Золотої Орди, серед яких данг хана Токтамиша (1380–1394) вагою 1,06 г і данг Тимур-Кутлу- га 1390-х рр. вагою 1,11 г, карбовані в Кримському улу- сі. У скарбі присутній мідний пул вагою 0,58 г невідомо- го правителя [24, с. 42]. У 2011 р. поблизу селища Вороніж Шосткинського ра- йону були знайдені монети золотоординського періоду – «сіверські наслідування» джучидських дангів хана Му- хаммеда-Буляка (1368–1380), на двох з яких добре вид- но «княжий знак» Дмитра Ольгердовича Брянського. На думку археолога і нумізмата Ю. Коваленка в межах Брян- ського князівства, до якого у певний період кінця ХІV ст. входила частина земель сучасної Глухівщини, існував свій монетний двір. Наслідування характеризуються грубим виконанням усіх складових монетного типу [24, с. 42]. У 2015 р. було виявлено ще одну монету із «сіверських наслідувань» із зображенням «княжого знаку» особливої форми у вигляді проквітлого хреста. Монети такого типу могли карбуватися Дмитром Ольгердовичем Брянським чи новгород-сіверським князем Дмитром-Корибутом Оль- гердовичем. У с. Стрільники, на межі між Глухівським та Путивльським районами, у 2015 р. виявлено дві золото- ординські монети – срібний данг хана Токтамиша карбу- вання Криму 1394 р., друга – монета князя Василя Дми- тровича Кирдяпи, відкарбована на початку 1390-х років у м. Городець [24, с. 42]. Отже, зазначені вище знахідки золотоординських мо- нет підтверджують думку Ю. Коваленка про відновлення грошового обігу в нашому краї у другій половині ХІV ст. та тісні торгівельні зв’язки Новгород-Сіверського та Глухів- сько- Новосільського князівств із Золотою Ордою. Ще один цікавий за своїм складом скарб був виявле- ний весною 2017 р. поблизу с. Будищі Глухівського райо- ну, на старій дорозі з с. Дунайця на російський Рильськ (Див. Дод. Б). Скарб нараховував 29 срібних монет ХІV – кінця ХVІІ ст., зокрема Чехії 3 празькі гроші Карла І (1346–1378), 20 потертих празьких грошів Владислава ІV (1378–1419). Московське царство у скарбі представлене 4 срібними копійками – «чешуйками» Петра І (1682–1725) старого типу, Річ Посполита – 2 грошами Сигізмунда ІІІ Ваза (1587–1632) початку ХVІІ ст. Можна припустити, що це два змішаних скарби [25]. Дещо раніше, у 1979 р., на хуторі Красний Путивльсько- го району Сумської області (на межі з Глухівським райо- ном) працівником сільгосптехніки було виорано скарб празьких грошів королівства Чехії кінця ХІV – початку ХV ст. У глиняному глечику знаходилося 227 срібних мо- нет, сильно потертих, що свідчило про інтенсивне і три- вале використання їх в грошовому обігу. Вага монет ко- ливається від 2,19–2,53 г, діаметр 25–27 мм, тобто вони метрологічно належать до часу карбування чеського ко- роля Владислава ІV (1378–1419). До фондів Державного історико-культурного заповідника м. Путивлі скарб пе- редав житель хутора В.Д. Путімцев [26]. Отже, розглянувши якісний і кількісний склад скар- бів монет другої половини ХІV – початку ХV ст., виявле- них в південно-східній частині Сіверщини та на Поділлі Рис. 12. Срібна монета Дмитра-Корибута та княжий знак із Смотрицького скарбу Хмельницької області 2012 р. Рис. 13. Монети Дмитра-Корибута із фондів Національного музею історії України Рис. 14. 1. Наслідуваня новгород-сіверського князя Дмита-Корибута (1380–1392). 2. Золотоординський дирхем кінця ХІVст. Північно-західне передмістя м. Глухова, 2016 р. Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 90 обігу та карбування місцевих монет на Поділлі за князя Костянтина Коріатовича та в Новгород-Сіверщині за Дмитра-Корибута у 60–80-х роках ХІV ст., після звільнення цих територій з під влади Золотої Орди, сприяли розвитку політичної самостійності та економічної незалежності цих князівств. По-шосте, нові знахідки новгородських, чернігівських, литовських і татарських гривень, срібних монетних скарбів тезаврацій Чехії, Польщі, Литви, Золотої Орди, місцевих карбувань Подільського, Київського, Галицького та Новгород-Сіверського князівств кінця ХІV – початку ХV ст. яскраво ілюструють основні номінали подільського та сіверського грошових ринків ХІV–ХV ст., джерела надходження грошової маси на його ринки, де проходили важливі торговельні шляхи із Заходу на Схід до Золотої Орди, із Заходу на Північний Схід до Московського князівства, інтенсивність заселення досліджуваних регіонів у другій половині ХІV – на початку ХV ст. По-сьоме, у 10-ти скарбах Поділля і Сіверщини, виявлених на початку ХХІ ст., присутні 35 зливкових гривень чи їх фракцій (рублів), з яких – 13 новгородських (40,6 %), 12 татарських (29 %), 9 литовських (26 %), 1 чернігівська (3,9 %). Домінуюча частка їх припадає на подільські знахідки (97,1 %) і лише 1 (2,9%) походить з с. Ємадикине Глухівського району Сумської області. У 4-х із 10-ти зафіксованих нами знахідок присутні лише гривні або їх частини. В інших 6-ти подільських скарбах, поряд з гривнями, присутні празькі гроші Чехії, галицько-руські грошики Польщі львівського карбування, подільські півгроші Костянтина Коріатовича, молдавські у ХХІ ст., ми можемо зробити наступні висновки. По-перше, у 60– 90-ті роки ХІV ст. в грошовому обігу Новгород-Сіверського та Глухівського князівств домінують золотоординські срібні монети, переважно ханів Абдуллаха (1362–1367), Мухаммеда-Буляка (1368–1380), Токтамиша (1380–1394). По-друге, серед знахідок часто трапляються монети із «сіверських наслідувань» із зображенням «княжого знаку» особливої форми у вигляді так званого проквітлого хреста. Монети такого типу могли карбуватися Дмитром Ольгердовичем Брянським, новгород-сіверським князем Дмитром-Корибутом Ольгердовичем або глухівсько-новосільським князем Романом Сименовичем (1375–1402). По-третє, у трьох скарбах Південно-Східної Сіверщини присутні празькі гроші (с. Щебри – 10 грошів, с. Будищі – 23 гроші, хутір Красний – 227 грошів ) переважно часу карбування Владислава ІV (1378–1419), що свідчить про налагодження торговельних зв’язків краю з Чехією, Литвою, Польщею, Галицьким, Подільським, Волинським, Київським князівствами, звідки надходили на ці землі празькі гроші і їх фракції у досліджуваний період. По- четверте, на відміну від сіверських скарбів, у подільських частка празьких грошів набагато більша, а також там трапляється більше обрізаних під інші номінали цих монет. В грошовому обігу подільського князівства широко використовувалися галицько-руські грошики Польського королівства (львівського карбування та коронні), денарії Угорщини та Литви, подільські та молдавські півгроші, золотоординські дирхеми. По-п’яте, відновлення грошового Таблиця 1.Топографія знахідок гривень ХІV–початку ХV cт. на Поділлі та в Південно-Східній Сіверщині, виявлених у 2001–2017 рр. № п/п Місце знахідки, рік Назва зливкових гривень К-ть гривень, вага Всього монет у скарбі 1. с. Ємадикине. Глухівський р-н Сумської області. 2017 р. 1/2 новгородської гривні 1, вага 97,2 г - 2 с. Сахнівка. Корсунь-Шевченківський р-н Черкаської області. 2004 р. срібні новгородські гривні 6, 204 г - 3 с. Горобіївка. Канівський р-н Черкаської області. 2001-2004 рр. новгородські (татарські) гривні і рублі (новгородські) 10 (5+5) 130 4 с. Шендерів. Тиврівський р-н Вінницької області. 2014 р. ½ литовської гривні 1 342 5. с. Мухівці. Немирівський р-н Вінницької області. 2016 р. 4 татарські гривні, ½ новго- родської гривні 5 56 6. смт. Смотрич. Городоцький р-н Хмельницької області. 2012/2015 р. литовські гривні 2, вага 205 г, 195 г 1290 7. Дунаєвецький р-н. Хмельницької області. 2016 р. чернігівська гривня 1, вага 195,1 г - 8. Дунаєвецький р-н Хмельницької області. 2017 р. гривні литовського типу 3 - 9. с. Монастирок І. Немирівський р-н Вінницької області. 2015 р. литовські гривні 3, вага 195,8 г 200,2г, 197, 3 г 52 10. смт. Меджибіж. Літинський р-н Хмельницької області. 2017 р. татарські гривні 3, вага 190,1г, 194 г, 194,4г 363 Всього знахідок 13 новгородських (40,6 %) 12 татарських (29%) 9 литовських (26%) 1 чернігівська (3,4%) 35гривень (1,7 %) 2233 100% ISSN 2218-4805 91 півгроші Петру Мушату, срібні денарії Литви, Угорщини, монети Володимира Ольгердовича, Дмитра-Корибута, дирхеми золотоординських ханів: Узбека (1313– 1339), Джанібека (1341–1357), Абдуллаха (1362– 1367) та Мухаммеда-Буляка (1368–1380), Токтамиша (1380–1394) [30]. По-восьме, у досліджених скарбах Південно-Східної Сіверщини майже відсутні литовські денарії, польські півгроші, галицько-руські грошики та подільські півгроші, що свідчить про порівняно слабкі економічні зв’язки між західними і північно-східними землями Литовсько-Руської держави в другій половині ХІV – на початку ХV ст. ПОСИЛАННЯ 1. Бакалець О.А. Скарби Поділля ХІV – середини ХVІІ ст. Доку- менти та матеріали / О.А. Бакалець. – Бар– Вінниця–Кам’янець– Подільський – Хмельницький – Київ, 2017. – 200 с. 2. Бакалець О.А. Нові знахідки празьких грошів ХІІІ – XV ст. на території Поділля / О.А. Бакалець // Вісник Черкаського університету. – Серія: Історичні науки. – № 22 (315). – Черкаси, 2014. – С. 56–62. 3.Бакалець О.А. Лічба та обіг грошей в Подільському князів- стві у другій половині ХІV ст. / О.А. Бакалець // Історичні студії суспільного прогресу. – № 5. – Глухів, 2017. – С. 11–24. 4. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби фео- далізму / М.Ф. Котляр. – К.: Наук. думка, 1971. – 175 с. 5. Козубовський Г.А. Монетне карбування в Україні ХІV–ХV ст. /Г.А. Козубовський // Вісник НБУ. – 1996. – № 1. – С. 76–83. 6. Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: навч. посіб. / М.Ф. Дмитрієнко, І.Н. Войцехівська, В.В. Томазов. – К.: Либідь, 2008. – 520 с. 7. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби фео- далізму / М.Ф. Котляр. – К.: Наук. думка, 1971. – 175 с. 8. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 371 с. 9. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби фео- далізму / М.Ф. Котляр. – К.: Наук. думка, 1971. – 175 с. 10. Бакалець О.А. Лічба та обіг грошей в Подільському князів- стві у другій половині ХІV ст. / О.А. Бакалець // Історичні студії суспільного прогресу. – № 5. – Глухів, 2017. – С. 11–24. 11. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 371 с. 12. Бакалець О.А. Лічба та обіг грошей в Подільському князів- стві у другій половині ХІV ст. / О.А. Бакалець // Історичні студії суспільного прогресу. – № 5. – Глухів, 2017. – С. 11–24. 13. Котляр Н.Ф. Кладоискательство и нумизматика / Н.Ф. Кот- ляр. – К.: Наукова думка, 1974. – 128 с., іл. 14. Шостопал А. Чи карбував монети Федір Коріатович? /А. Шо- стопал // Нумізматика і фалеристика. – 2008. – № 1. – С. 6–7. 15. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 371 с. 16. Спасский И.Г. Русская монетная система. Историко-нумиз- матический очерк. Изд.3-е, дополненное. – Ленинград: Издатель- ство Государственного Эрмитажа, 1962. – 151 с. 17. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 371 с. 18. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 371 с. 19. Саввов Р. Подольский полугрош и денежное обращение в Подольском княжеств / Р. Саввов // Материалы Белорусской меж- дународной научно-практической нумизматической конферен- ции. – Минск, 2015. 20. Саввов Р. Подольский полугрош и денежное обращение в Подольском княжеств / Р. Саввов // Материалы Белорусской меж- дународной научно-практической нумизматической конферен- ции. – Минск, 2015. 21. Бєлашов В. І. Глухів – столиця Гетьманщини (До «Глухівського періоду» історії України (1708–1782 рр.). – Глухів, 2005. – С. 13–14. 22. Бєлашов В.І. Глухів – столиця Гетьманщини (До «Глухівсько- го періоду» історії України (1708–1782 рр.). – Глухів, 2005. – С. 12. 23. Голиш Г.М. Основи нумізматики: навч. посіб. / Г.М. Голиш: 2-ге вид, випр. і доп. – Черкаси: Черкаський ЦНТІ, 2006. – 314 с. 24. Коваленко Ю.О. Монети Золотої Орди з давньоруського Глухова та його округи / Ю.О. Коваленко // Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конферен- ції, 5–6 листопада 2015. – Кіровоград – Київ – Переяслав- Хмель- ницький, 2015. – С. 41. 25. Авторський опис О.А. Бакальця. – 1 с. 26. Фонди Державного історико-культурного заповідника «Пу- тивль», КН – 6459 Н653 –№ 89–315. Бакалец А.А. Новые находки серебрянных монет и слитков гривен ХІV–ХV вв. на територии Подолья и Северщины Автор статьи делает попытку ввести в научный оборот и проанализировать новые находки кладов се- ребрянных пражских грошей, денег Дмитра-Корибута и слитков гривен ХІV–начала ХV вв. новгородского, чер- ниговского, литовского и татарского типов, найден- ных в начале ХХІ в. на територии Подолья и Юго-Во- сточной Северщины. Ключовые слова: пражский грош, сливковая гривна, полугрош, динарий, Подолье, Северщина, Золотая Орда Bakalets’ O.А. New findings of Prague coins and ingot hryvnyas of the 14th – 15th centuries on the territory of Po- dillya region and Sivers’k territory The author of the article attempts to introduce into the scientifi c circulation and analyze new discoveries of treasures of silver Prague coins and ingot hryvnyas of the 14th – 15th centuries of Novhorod, Chernihiv, Lithuanian and Tatar types, discovered at the beginning of the 21st century on the territory of Podillya region and southeastern Sivers’k territory. Кey words: Prague coin, ingot hryvnya, half coin, Podillya region, Sivers’k territory, Golden Horde. 21.02.2018 р.j УДК 903.2/903.8:737.1(477.52)«16» Шерстюк В.В. Коваленко М.В. МОНЕТНИЙ «СКАРБ» (ГАМАНЕЦЬ) СЕРЕДИНИ ХVІІ СТ. З РОМЕНЩИНИ Публікується нововиявлений монетний «скарб» (втрачений гаманець) у складі дрібної монети, виявле- ний біля с. Галка Роменського району на Сумщині. Його випадіння фіксується в межах 1661–1663-х рр. Аналі- зується його якісно-кількісний склад. Ключові слова: Галка, Роменщина, монетний скарб, гаманець, Лівобережна Україна, ХVІІ ст. Вивчення монетно-грошового обігу на сьогоднішній день ведеться досить інтенсивними темпами, але, зазви- чай, дуже односторонньо. Так, максимальна увага, пере- важним чином, концентрується на найбільш виразних «важких» фракціях, рідше – середніх, і майже оминає такі дрібні номінали, як солід. Хоча, як показує практика, саме найменші грошові номінали як тієї епохи, так і су- часності забезпечували власне повсякденний грошовий обіг, тоді як «важкі» фракції були, переважно, елемента- ми тезаврування майна, у меншій мірі відіграючи роль власне обігової монети. Складність вивчення цього питання полягає у слабкій насиченості матеріалу для дослідження. Для розширення джерельної бази цієї проблематики було залучено низ-