Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр.
Стаття присвячена функціонуванню ніжинської фортеці в часи Північної війни 1700–1721 рр. Окремий наголос зроблено на процесі відбудови та реконструкції фортеці.
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180714 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. / К.А. Желєзко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 114-116. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180714 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1807142021-10-16T01:27:03Z Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. Желєзко, К.А. Польсько-литовська доба та Гетьманщина Стаття присвячена функціонуванню ніжинської фортеці в часи Північної війни 1700–1721 рр. Окремий наголос зроблено на процесі відбудови та реконструкції фортеці. Статья посвящена функционированию Нежинской крепости во времена Северной войны 1700–1721 гг. Отдельный акцент сделан на процессе восстановления и реконструкции крепости. The article is devoted to the functioning of the Nizhyn fortress during the period of the Northern War of 1700– 1721. A special emphasis was placed on the process of reconstruction of the fortress. 2018 Article Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. / К.А. Желєзко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 114-116. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180714 94(477):623.817«1700/1721» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| spellingShingle |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Желєзко, К.А. Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена функціонуванню ніжинської
фортеці в часи Північної війни 1700–1721 рр. Окремий наголос зроблено на процесі відбудови та реконструкції фортеці. |
| format |
Article |
| author |
Желєзко, К.А. |
| author_facet |
Желєзко, К.А. |
| author_sort |
Желєзко, К.А. |
| title |
Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. |
| title_short |
Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. |
| title_full |
Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. |
| title_fullStr |
Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. |
| title_full_unstemmed |
Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. |
| title_sort |
ніжинська фортеця в часи північної війни 1700–1721 рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180714 |
| citation_txt |
Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр. / К.А. Желєзко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 114-116. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT želêzkoka nížinsʹkafortecâvčasipívníčnoívíjni17001721rr |
| first_indexed |
2025-07-15T20:57:10Z |
| last_indexed |
2025-07-15T20:57:10Z |
| _version_ |
1837747962439008256 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
114
2. Лесик Л.В. Розвиток пожежної безпеки в містах Гетьманщи-
ни у ХVІІ–ХVІІІ ст. / Людмила Лесик // Література та культура По-
лісся. – Вип. 76. Серія «Історичні науки». – № 2. / Відп. ред. і упо-
ряд. Г.В. Самойленко. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2014. – 442 с.
3. Галь Б.О. Глухівська пожежа 1784 р. у свідченнях очевидців
та потерпілих / Богдан Галь // Сіверщина в історії України. Збір-
ник наукових праць. – К. – Глухів: Центр пам’яткознавства НАН
України і УТОПІК, 2016. – Випуск 9. – С. 283–291.
4. Воловик О. Епідемії на українських землях XVII–XVIII ст.
та боротьба проти них. – [Електронний ресурс]. – Режим досту-
пу:http://gisap.eu/ru/node/633.
5. Права, по которым судится малоросийский народ / под ред.
А.Ф. Кистяковскаго. –К., 1879. – 838 с.
6. Центральний державний історичний архів України в місті
Києві (далі ЦДІАК України), ф. 51, оп. 3, спр. 4661, 5 арк.
7. Багалій Д. Магдебурзьке право на Лівобережній Україні /Дми-
тро Багалій // Розвідки про міста та міщанство на Українї-Руси в
XV–XVIII в. –Ч. 2. – Львів, 1904. – С. 387–442
8. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 18880, 5 арк.
9. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 13338, 23 арк.
10. ЦДІАК України, ф. 59, оп. 1, спр. 2519, 56 арк.
11. Заметки для описания Нежинского женского Введенского
монастыря // Черниговские губернские ведомости. – 1857. – № 21.
– Часть неофициальная. – С. 177–178.
12. ЦДІАК України, ф. 59, оп. 1, спр. 3346, 15 арк.
13. Ковалевский А. О большом пожаре в г. Нежине в 1797 году
/ А. Ковалевский // Киевская старина . – 1894. – Т. XLIV. – Март.
– С. 558–559
14. Ніжинська філія Державного архіву Чернігівської області,
ф. 341, оп. 1, спр. 1358, 25 арк.
15. Морозов О.С. Міський магістрат – невід’ємна частина іс-
торичного ландшафту Ніжина / О.С. Морозов // Відлуння віків. –
2004. – № 01. – С. 61–64.
27. Харлампович К.В. Нариси історії грецької колонії в Ніжи-
ні (XVII–XVIII ст.). До історії національних меншостей в Україні /
Підготовка тексту, післямова, коментарі: Є. Чернухін, О. Морозов.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя; Музей
рідкісної книги; Ніжинське міське товариство греків імені братів
Зосимів. – Ніжин: ТОВ «Ферокол», 2011. – 380 с.; іл.
Лесик Л.Л. Благоустройство города Нежина XVII–
XVIII веков
Статья посвящена мало исследованной теме в ур-
банистике – благоустройству городов XVII–XVIII ве-
ков. Автор определила главные стороны благоустрой-
ства Нежина XVII–XVIII веков: состояние мощеных
дорог, санитарное состояние города. Подняты вопро-
сы правопорядка и безопасности. На примерах пожа-
ров второй половины XVIII в. показаны разрушитель-
ные последствия огня.
Ключевые слова: Нежин, город, благоустройство,
пожар, дороги.
Lesyk L.L. Improvement of the city of Nizhyn in the XVII–
XVIII centuries
The material is devoted to one little-studied topic in
urban studies – improvement of cities of the XVII-XVIII
centuries. The author identifi ed the main aspects of the city’s
accomplishment: condition of cobblestone roads, sanitary
condition in the city, law and order and security in the city,
fi re safety. On examples of fi res of the second half of the
XVIII century shocking eff ects of fi re are shown.
Key words: Nizhyn, city, improvement, roads, fi re.
12.03.2018 р.
УДК 94(477):623.817«1700/1721»
К.А. Желєзко
НІЖИНСЬКА ФОРТЕЦЯ
В ЧАСИ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ 1700–1721 рр.
Стаття присвячена функціонуванню ніжинської
фортеці в часи Північної війни 1700–1721 рр. Окре-
мий наголос зроблено на процесі відбудови та рекон-
струкції фортеці.
Ключові слова: фортеця, реконструкція, воєвода, ко-
мендант, Північна війна.
Актуальність дослідження історії ніжинської форте-
ці XVII–XVIII ст. зумовлена посиленням уваги в Україні
до охорони історико-архітектурної спадщини та краєз-
навчих розвідок. На сьогодні дослідженням ніжинської
фортеці в часи Північної війни 1700–1721 рр. займали-
ся історики М. Бережков,В. Дядиченко,Ф. Ласковський,
Ю. Москаленко та інші. Питання використання полоне-
них шведів на будівельних роботах у фортецях в Украї-
ні, зокрема в Ніжині, вивчала Г. Філіпова.
Ніжинська фортеця, збудована польською владою у
1618 р., за час свого існування перебувала у складі де-
кількох держав та під управлінням різних чиновників.
Так, у 1648 р., з початком Національно-визвольної ре-
волюції під проводом гетьмана Б. Хмельницького, поль-
ські залоги були витіснені з Ніжина. З того часу фортеця
знаходилася у віданні полковника Ніжинського козаць-
кого полку. Але, починаючи з 1659 р., управлінням фор-
тецею почали займатися московські воєводи відповід-
но до підписаної Переяславської угоди між українським
гетьманом Ю. Хмельницьким та московським царем
Олексієм Михайловичем. З того часу на території фор-
теці також розміщувався загін московських стрільців.
Ніжинська фортеця в другій половині XVII ст. успішно
витримала декілька штурмів та облог. Втім, в останній
чверті XVII ст., фортеця не підтримувалася в належно-
му стані, оскільки, зважаючи на зміну в геополітичному
становищі країни, зникла військова загроза для регіо-
ну. Московська адміністрація не займалася відновлен-
ням та реконструкцією ніжинської фортеці,і такий стан
речей зберігався до початку XVIIІ ст.
У зв’язку з новою військовою загрозою від Шве-
ції цар Петро І наказав підготувати країну до війни, у
тому числі і прикордонні фортеці. Так, 1700 р. до Киє-
ва, Чернігова, Переяслава та Ніжина було відправлено
французького інженера Лямота де Шампі разом з пере-
кладачем Григорієм де Рівером для огляду й створення
креслень фортець згаданих міст [8, с. 419–420]. Наразі
не встановлено, чи були дані креслення фортеці м. Ні-
жина втілені у життя. Натомість відомо, що 24 люто-
го 1700 р. цар віддав наказ про модернізацію наявних
фортець Московського царства, зокрема в Ніжині ци-
тадель мала вміщувати 600 чол. (в Переяславі 200 чол.).
Коли саме і хто буде займатися даними фортифікаці-
ями мало визначатися пізнішим царським указом [4,
j
ISSN 2218-4805
115
с. 88–89]. Отже, зважаючи на географічне розташуван-
ня Ніжина, московський цар Петро І розглядав ймовір-
ність нападу шведських військ на ніжинську фортецю,
тому наказав привести її в належний стан, щоб царські
війська могли витримати штурм. Варто згадати наяв-
ні архівні документи, які свідчать, що в той час, незва-
жаючи на те, що будівництвом фортець в Києві, Пере-
яславі, Ніжині та Чернігові керували воєводи, міщани
звільнялися від участі в будівельних роботах [17, с. 14].
Наявний короткий опис структури укріплень міста
тих часів. Так, за записками о. Леонтія за 1701 р. в Ніжи-
ні «два укріплення, одне земляне, а острог дерев’яний» [15,
с. 382]. Таким чином, мова йде про земляні вали навко-
ло «Старого міста» та дерев’яний замок в його центрі.
Роботи по відбудові та розширенню оборонних споруд
м. Ніжина проводились московськими ратними людь-
ми в 1704–1705 роках. Був полагоджений та обкладе-
ний дерном вал, зроблена гребля завдовжки 15 сажнів
і завширшки в 1 сажень,побудовані додаткові вежі, по-
лагоджені порохові склади тощо [5,с. 473].
Продовження Північної війни 1700–1721 рр. сти-
мульовано московську владу до збільшення війська
та подальшої модернізації фортеці. У той час, як за-
значає дослідник Ф. Ласковський,«Фортеця Ніжина…
складалася з 5 фронтів, чотири з яких, розташовані до
полю, мали бастіонні нариси з дуже малими бастіона-
ми, а прирічковий фронт складався з вала… з двома ви-
ступами. Профілі укріплення, в багатьох відношеннях,
розміру зовсім не відповідали ні цілі, ні призначенню дов-
готривалих укріплень» [8, с. 505–506].
У 1706 р. загальне командування важливими форте-
цями в Україні було доручено київському воєводі князю
Д. Голіцину. В чолобитній, датованій 1706 p., він писав:
«Велено мені бути на вашій царській службі в Києві воєво-
дою і доглядати того міста Києва і міст же Чернігова, Ні-
жина і Переяслава фортеці…». На виконання царського
наказу Д. Голіцин оглянув усі фортеці та запаси бойово-
го спорядження і провіанту, що там зберігалися [5, с. 467].
Важливість ніжинської фортеці для Лівобережжя під-
тверджує універсал, виданий гетьманом І. Мазепою 15
листопада 1708 р. після його виступу проти Московсько-
го царства. Він забороняв козакам Веркіївської сотні слу-
хати наказ царя щодо посилення московського гарнізо-
ну в ніжинській фортеці. Гетьман пише: «…Ніжинська
московська фортеця цілому полку Ніжинському тяжка…».
Вочевидь, він мав на увазі важкість взяття її штурмом а
також розташування там московського гарнізону, і тому
просив веркіївських козаків залишатися на своїх місцях
і не переходити на бік московських військ [13, с. 413].
5 січня 1709 р. цар Петро І наказав канцлеру графу
Г. Головкіну відправити грамоту гетьману Івану Скоро-
падському, обраному 11 листопада 1708 р., з наказом
прибути до Ніжина і розташувати там свою ставку. Став-
ка гетьмана знаходилася в місті протягом січня-лютого
1709 р. [3, с. 308]. Відомо, що в острозі ніжинської фор-
теці утримувалися схоплені прибічники І. Мазепи із
старшини і шляхти. Сюди ж Г. Головкін відправив схоп-
лену в дорозі дружину гетьманського керуючого О. Би-
стрицьку (родичка І. Мазепи) [14, с. 216]. Розміщення
гетьманської резиденції в Ніжині після спалення мос-
ковською армією Батурина підтверджує важливість ролі
міста та всього Ніжинського полку для Гетьманщини.
З листа київського губернатора Д. Голіцина до керу-
ючого Посольським приказом графа Г. Головкіна, дато-
ваного 25 січня 1709 р., дізнаємося про перебування в
ніжинській фортеці 284 чол. ратного гарнізону та додат-
ково надісланих двох полків під командуванням Вестова
та Нечаєва, а також наявність 40 гармат та мортир і 628
пудів пороху [10, с. 204].
Існує легенда, що у 1709 р. ніжинські козачки, пе-
реодягнувшись у чоловічий одяг, врятували місто від
шведів. Наявні кілька її варіантів, що різняться в дріб-
ницях. У «Дамському журналі» за серпень 1829 р. була
вміщена невелика повість «Козацькі шапки», написана
викладачем Гімназії Вищих наук князя Безбородька
І. Кулжинським. У 1873 р. в Санкт-Петербурзі вийшла
друком книга «Геройський подвиг ніжинських козачок часу
імператора Петра Великого в 1709 р.» авторства А. Ту-
палова.«Русский инвалид» за 1903 р. опублікував стат-
тю В. Перцова «Геройський захист Ніжина козачками в
1708 р. Історична легенда» (№ 4 від 14 травня). Як ана-
лізує дослідник М. Бережков, подібні легенди зустріча-
ються і в інших містах Московського царства. Більше
того, згадані твори містять багато помилок і неточно-
стей в датах, подіях і фактах [1, с. 3–16]. До того ж іс-
торик Є. Тарле в своїй праці вказує: «… в Ніжині шведів
не було…» [12,с. 259]. Також О. Рігельман пише: «Мазе-
па, який [шведському] королю був вожатим, вів його в мі-
ста Ромни і Гадяч, шляхом, що не проходив містом Ні-
жином…, через перебування в ньому російських сил» [11,
с. 552]. Тому з достовірністю можна стверджувати, що
шведські війська не штурмували ніжинську фортецю.
У 1708–1709 рр. Петро І провів адміністративну рефор-
му Московського царства, яка скасовувала посаду воєво-
ди. Тепер комендант керував фортецею та московським
гарнізоном в ній. З часом коменданти не тільки займа-
лися справами фортеці та охорони її міста, а все частіше
виступали в ролі арбітрів конфліктуючих сторін полко-
вої еліти, що дало їм змогу втручатися в місцеве управ-
ління [6, с. 194–196]. Комендантом ніжинської фортеці
в часи Північної війни був князь Кольцов-Масальський,
який займав цю посаду до 1724 р. [7, с. 63; 19, арк. 8].
В жовтні-листопаді 1709 р. Ніжин став ледь не пер-
шим містом, куди за рішенням київського генерал-гу-
бернатора Д. Голіцина були відправлені підводи з по-
лоненими шведами на будівельні роботи на території
фортеці. Полонених могли залучати до заготовки дубо-
вих колод, а також до безпосереднього ремонту та бу-
дівництва фортечних споруд. Шведи, ймовірно, пере-
бували в Ніжині до 1711 р. [16, с. 74–76].
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
116
З джерел дізнаємося, що будинки на території ніжин-
ської фортеці знаходились в поганому стані, і тому за
коменданта Кольцова-Масальського в 1710 р. був побу-
дований комендантський двір силами солдат гарнізону
та будівельних майстрів [19, арк. 8]. Не виключено, що
полонені шведи також могли брати участь у будівництві
комендантського будинку. Восени 1711 р. знову прово-
дилися роботи по зміцненню укріплень міста Ніжина [5,
с. 475]. У 1712 р. на території ніжинської фортеці було
збудовано продовольчий магазин. У будівельних робо-
тах брали участь козаки полку [5, с. 485].
У 1714 р. під управлінням інженер-полковника Бре-
клінга проводилися подальші роботи по реконструк-
ції ніжинської фортеці. Проект мав на меті збільшити
розміри п’яти бастіонів, щоб надати фортечним ровам
профіль, що мав забезпечувати кращу флангову обо-
рону. Втім, робота по оновленню фортеці просувалися
повільно та час від часу призупинялася [8, с. 506]. Так,
27 листопада 1719 р. ніжинський полковник Петро То-
лстой повідомляв московську адміністрацію про тим-
часове припинення ремонту ніжинської фортеці [18,
арк. 1–3]. Таким чином, за 6 років, згідно звітних пла-
нів 1720 р., було завершено роботи тільки по бастіону зі
сторони річки та майже завершено будівництво сусід-
нього з ним бастіону з напільного боку; решта частина
фортифікацій ще не оновлювалася [8, с. 506].
Маємо опис фортеці м. Ніжина за 1718 р. Так, згідно
відомостей Київського губернського управління «Ніжин-
ського гарнізону фортеця земляна. В ній кам’яний погреб,
та палатка кам’яна, в якій знаходиться порохова казна.
Два амбари дерев’яних, в яких зберігаються полкові при-
паси та провіант» [2, с. 70]. Цей же документ повідомляє
про наявність 188 солдатів та 3 офіцерів. Артилерійський
парк нараховував 82 гармати різного типу [10, с. 205].
Варто згадати про будівництво важливої споруди на
території ніжинської фортеці в останній рік Північної
війни (1721) –кам’яної церкви Богоявлення Господнього,
«котрої раніше в замку не було», більш відомої під назвою
«Замкова». Однойменна дерев’яна церква існувала і рані-
ше [9, с. 97–98]. Напроти храму розташовувалися кам’я-
ний церковний погреб та двір коменданта [15, с. 382].
Отже, ніжинська фортеця за часи Північної війни
1700–1721 рр. зазнає масштабних реконструкцій та
відбудов. Тепер оборонні укріплення міста знову були
здатні витримати можливий напад ворожого війська.
Московська влада збільшує кількість війська, розташо-
ваного на території замку, та забезпечує його необхід-
ними зброєю і продовольством. Більше того, в управлін-
ні фортецею на зміну воєводам приходять коменданти.
Протягом хоч і нетривалого часу в Ніжині перебувала
резиденція гетьмана І. Скоропадського, що засвідчує
як важливість ролі міста у цій військовій кампанії, так і
його відновлення після масштабної руйнації від пожежі
та грабунку московською армією Г. Ромодановського в
1668 році. Таким чином, нова військова загроза з боку
шведської армії сприяла зростанню важливості ніжин-
ської фортеці в обороноздатності Чернігово-Сіверщини.
ПОСИЛАННЯ
1. Бережков М. Нежинские придания, относящиеся к 1709-му
Полтавскому году. (Речь, читанная в годичном собрании Нежин-
ского учебного Общества при Институте князя Безбородко, 14
сентября 1909 г.) // Сборник Историко-Филологического Обще-
ства при институте кн. Безбородко в Нежине. – Нежин: Типо-Лит.
насл. В.К. Меленевского, 1910–11. – Т. VІІ. – С. 3–16.
2. Бондар О.М. Замки та фортеці Чернігово-Сіверщини в XV–
XVIII ст.: ілюстрований довідник. – К.: Видавець Олег Філюк,
2015. – 178 с.
3. Гуржій О.І. Іван Скоропадський. – К.: Видавничий дім «Аль-
тернативи», 2004. – 312 с.
4. Дополнения к актам историческим, собранные и изданные
археографическою комиссией. Т. 12. – СПб, 1872. – 424 с.
5. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Ліво-
бережної України кінця XVII – початку XVIII ст. / Відп. ред. І.О. Гур-
жій. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – 532 с.
6. Календар 2000-го року «Чернігівщина – земля козацька».
Автор і упорядник І. Корбач. – К.: Видання Чернігівського зем-
ляцтва, 1999. – 768 с.
7. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Материалы
для истории заселения, землевладения и управления. – Том ІІ.
Полк Нежинский. – К., 1893. – 521 с.
8. Ласковский Ф. Материалы для истории инженерного искус-
ства в России. Т. 2. – СПб, 1861. – 642 с.
9. Москаленко Ю.С. Ніжинський замок // Ніжинська старови-
на. – Вип. 6(9). – Ніжин, 2008. – С. 96–98.
10. Погода Ю.В., Иванюк Я.Г. Полтавская баталия: Крепости и
герои. – М., 2009. – 384 с.
11. Рігельман О.І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ
і козаків узагалі / Вст. ст., упор. та примітки П.М. Саса, В.О. Щер-
бака. – К.: Либідь, 1994. –768 с.
12. Тарле Е.В. Северная война и шведское нашествие на Россию.
– М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1958. – 480 с.
13. Універсали Івана Мазепи (1687–1709) / Ред. Сохань П. –
НТШ, Київ-Львів, 2006. – 801 с.
14. Уривалкін О. Загадки історії. Лівобережна Україна та Ні-
жинський полк з сер. XVII до кін. XVIII ст. – К.: ТОВ Наука-сер-
віс, 2001. – 276 с.
15. Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описа-
ние Черниговской епархии. Стародубский, Мглинский, Новозыб-
ковский, Глуховский и Нежинский уезды. – Чернигов: Губернская
типография, 1873. – Кн. 7. – 440 с.
16. Філіпова Г.В. Відправлення шведських полонених з Киє-
ва до Ніжина в 1709 році // Ніжинська старовина. – Вип. 23(26). –
Ніжин, 2017. – С. 73–77.
17. Філіпова Г.В. Укріплення Києва напередодні Північної вій-
ни: проект Лямота де Шампі // Питання історії науки і техніки –
№ 3 (39). – 2016. – С. 12–18.
18. Центральний державний історичний архів України в місті
Києві (далі – ЦДІАК), ф. 51, оп. 3, спр. 456, 3 арк.
19. ЦДІАК, ф. 59, оп. 1, спр. 3976, 10 арк.
Железко К.А. Нежинская крепость во времена Северной
войны 1700–1721 гг.
Статья посвящена функционированию Нежинской
крепости во времена Северной войны 1700–1721 гг.
Отдельный акцент сделан на процессе восстановле-
ния и реконструкции крепости.
Ключевые слова: крепость, реконструкция, воевода,
комендант, Северная война.
Zhelezko K.A. Nizhyn fortress during the Northern War
of 1700–1721
The article is devoted to the functioning of the Nizhyn
fortress during the period of the Northern War of 1700–
1721. A special emphasis was placed on the process of
reconstruction of the fortress.
Key words: fortress, reconstruction, voievoda, commandant,
Northern War.
24.02.2018 р. j
|