Церковна історія у доробку П.М. Добровольського

Стаття присвячена внеску у вивчення церковної історії видатного краєзнавця Петра Добровольського. Систематизовано студії науковця, які стосуються релігійної справи Чернігівщини....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Федусь, Д.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2018
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Нова історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180758
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Церковна історія у доробку П.М. Добровольського / Д.М. Федусь // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 267-269. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180758
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1807582021-10-17T01:26:38Z Церковна історія у доробку П.М. Добровольського Федусь, Д.М. Нова історія Стаття присвячена внеску у вивчення церковної історії видатного краєзнавця Петра Добровольського. Систематизовано студії науковця, які стосуються релігійної справи Чернігівщини. Статья посвящена вкладу в изучение церковной истории выдающегося краеведа Петра Добровольского. Систематизированы студии ученого, которые касаются религиозного дела Черниговщины. The article is devoted to the contribution to the study of the Church history of the outstanding local historian Petro Dobrovolsky. Studio of the scientist that concerns the religious affairs of Chernihiv is systematized. 2018 Article Церковна історія у доробку П.М. Добровольського / Д.М. Федусь // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 267-269. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180758 2-7(091)(477.51) П. Добровольський uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Федусь, Д.М. Церковна історія у доробку П.М. Добровольського Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена внеску у вивчення церковної історії видатного краєзнавця Петра Добровольського. Систематизовано студії науковця, які стосуються релігійної справи Чернігівщини.
format	Article
author	Федусь, Д.М.
author_facet	Федусь, Д.М.
author_sort	Федусь, Д.М.
title	Церковна історія у доробку П.М. Добровольського
title_short	Церковна історія у доробку П.М. Добровольського
title_full	Церковна історія у доробку П.М. Добровольського
title_fullStr	Церковна історія у доробку П.М. Добровольського
title_full_unstemmed	Церковна історія у доробку П.М. Добровольського
title_sort	церковна історія у доробку п.м. добровольського
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2018
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180758
citation_txt	Церковна історія у доробку П.М. Добровольського / Д.М. Федусь // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 267-269. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT fedusʹdm cerkovnaístoríâudorobkupmdobrovolʹsʹkogo
first_indexed	2025-07-15T21:02:18Z
last_indexed	2025-07-15T21:02:18Z
_version_	1837748292902977536
fulltext	ISSN 2218-4805 267 УДК 2-7(091)(477.51) П. Добровольський Д.М. Федусь ЦЕРКОВНА ІСТОРІЯ У ДОРОБКУ П.М. ДОБРОВОЛЬСЬКОГО Стаття присвячена внеску у вивчення церковної історії видатного краєзнавця Петра Добровольсько- го. Систематизовано студії науковця, які стосують- ся релігійної справи Чернігівщини. Ключові слова: П. Добровольський, храм, релігія, кра- єзнавство, собор. Кінець XIX – початок XX ст. був періодом зростання інтересу чернігівських науковців до історії рідного краю. Особливу зацікавленість до цього питання проявив Петро Михайлович Добровольський – відомий краєзнавець, музе- єзнавець та архівознавець Чернігівщини. Науковий доробок автора досі ґрунтовно не вивчений і не систематизований. Окремі сфери наукової діяльності П.М. Добровольсько- го вивчали О. Коваленко [18], Л. Ясновська [22], О. Чернен- ко [21], О. Ясь [24], В. Пристайко [19], але праці краєзнав- ця, присвячені церковній історії, не здобули належного висвітлення. Відтак, метою даної роботи є систематиза- ція студій П. Добровольського, які стосуються релігійної історії Чернігівщини. Петро Добровольський народився 16 січня 1871 р. в селі Яриловичі Городнянського повіту в сім’ї бідного священи- ка. Науковець працював в духовній консисторії, де роз- почав свої перші дослідження церковної старовини [14, с. 192]. Саме в цій установі він отримав можливість озна- йомитись з православними архівами. Працюючи в Чернігівській духовній консисторії, П. Добро- вольський виявився найкращим працівником, якому довіря- ли найбільш складні завдання. Завдяки своїй наполегливо- сті він став особистим секретарем преосвященних вікаріїв єпархії, єпископів Евфимія, Михайла та Філіппа [24, c. 420]. Добровольський зацікавився храмами, які не збереглись до кінця XIX ст. Ґрунтовною була серія його статей «Де зна- ходились старовинні, неіснуючі нині храми міста Черні- гова» [2]. Вона була опублікована в «Чернігівських єпархі- альних відомостях» і складалась з 8 частин. Використавши велику кількість джерел, йому вдалось з’ясувати розта- шування церков та їх значення у духовному житті міста. Серед згаданих споруд є Стрітенська церква. Згадку про неї Добровольський вперше знайшов у праці О.Ф. Шафон- ського: «…описывая предместье за старым земляным ва- лом прямо по Гончей улице, также указывает на ней еще третью церковь деревянную Стретенья Господнего». Цер- ква була збудована в 1751 р. за ініціативи чернігівського бургомістра Федора Міляревського [3, с. 247]. При детальному вивченні цього питання Петро Михай- лович вирішив звернутись до Євангелія 1636 р. Він зро- бив висновок, що в місті була церква під такою ж назвою, і існувала вона до 1751 р. Для підтвердження своєї дум- ки Добровольський наводить наступну цитату: «До хра- му Стретенья Господа Бога и Спаса нашого церкви Чер- ниговское 1649 г. месяца декемврия 14 дня». Враховуючи давній звичай будування церкви на місті попередньої, можна припустити, що храм розташовувався на пере- хресті вулиць Гончої та Стрітенської [3, c. 250]. Далі було відтворено історію Воздвиженського храму. За життя краєзнавця в Чернігові існувала церква під та- кою назвою, але в церковному давньосховищі він знай- шов матеріал, який вказував, що біля існуючої була «де- ревянная сего же имени, в 1770 году сгоревшая». На жаль, вченому не вдалось дізнатись, в якому році вона була по- будована, але зазначено цікавий факт, що після пожежі церкву відбудували, та внаслідок безвідповідальності бу- дівничих стіни храму обвалились в 1773 р. і тільки 1778 р. він був завершений і освячений [4, c. 306]. Наступним було вивчено Покровський храм. Проаналі- зувавши роботи Шафонського, Петро Михайлович зробив висновок, що церква розташовувалась неподалік Єлець- кого монастиря і була побудована в 1764 р. Вивчивши рукописний план міста початку XIX ст., Добровольський знайшов підтвердження цим спогадам [5, c. 351]. В 1837 р. храм був частково закритий, замість нього при Єкатери- ненському храмі була прибудована дзвіниця і галерея, в якій і розташувалась Покровська церква «на память потом- кам о старом Покровском приходьком храме» [6, c. 383]. Найбільш ґрунтовно були описані Вознесенський та Вар- варинський храми. Петру Михайловичу вдалось поспілку- ватися зі старожилами, які пам’ятали ці церкви. Також він проаналізував оригінал плану храмів початку XX ст. та на- віть їх фото, що збереглись в Історичному музеї Архівної комісії. Багато істориків вели дискусії щодо будівничого Вознесенського храму. Одна з найпоширеніших версій при- писує ініціативу побудови Павлу Полуботку. Датою будів- ництва всі науковці визнають 1783 р. [7, c. 403]. А от Варваринській церкві чернігівські краєзнавці майже не приділяли уваги, тому її історію взявся вивчи- ти Добровольський. Працюючи в Єпархіальному Давньо- сховищі, він знайшов закладну дошку, на одній стороні якої було вирізьблено такий напис: «Сия церковь в честь и память Великомученицы Варвары влето 1749 мца июля шестого дня». Вивчаючи інші джерела, історик зазначав, що в 1800 р. вона була перебудована, і її зовнішній вигляд змінився. Щодо точного розташування храмів Петро Ми- хайлович не дає відповіді, так як не може фактами дове- сти ту чи іншу існуючу версію [7, c. 406]. П.М. Добровольський у своїй праці визнавав, що най- складніше було відтворити історію Миколаївського храму. Науковці майже не займались його вивченням, обмежую- чись короткою інформацією про розташування церкви «на новому місці» [8, c. 459]. В історико-статистичному описі Чернігівської єпархії наводиться напис на срібній гробни- ці: «Создася ко храму св. Николая року 1688». Також Добро- вольський знайшов згадки в Євангеліє московського друку 1781 р., де є такі слова: «…деялось старанием священству- ещего Григория Долинского на новом месте». Петро Ми- хайлович вирішив відповісти на питання про «нове місце». В роботі Іоникія Галятовського «Скарбниця» він знайшов Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 268 таку інформацію: «Петр Моисеевич, черниговский козак Нового Места в 1675 г. был одержим такою же болезнью привели его в монастырь Елецкий…» [8, c. 464]. На осно- ві цієї та іншої згадок краєзнавець зробив висновок, що «нове місце» – це назва частини міста [8, c. 465]. За розпорядженням міського губернатора в архіві гу- бернського правління довго шукали план розташування церкви, але безрезультатно. В історичному музеї Чернігів- ської губернії Добровольському вдалось знайти рукописний план старої Миколаївської церкви, подарований О. Кура- кіним. Тож тепер стало відомо, що храм розташовувався на перехресті Гончої та Миколаївської вулиць [9, c. 503]. Увагу Добровольського привернув ще однин храм Чер- нігова – Богоявленський, який практично не вивчався. У фондах історичного музею йому вдалось знайти закладну храмову мідну дошку та проаналізувати 2 написи на ній: один розповідає про дату створення храму (1741 р.), дру- гий – про дату перебудови (1808 р.). Вивчивши план мі- ста 1803 р., було знайдено місце розташування церкви – на перехресті вулиць Гончої та Богоявленської [9, c. 506]. Додатково істориком було уточнено інформацію про Воскресенський, Благовіщенський, Мироносицький та ін. храми [2, c. 210]. Іншим напрямком досліджень церковної історії П.М. До- бровольського стало вивчення біографій видатних релі- гійних діячів. Велика праця присвячена діяльності Преос- вященного Філіппа, єпископа Новгородського [14]. Петро Михайлович був особисто знайомий з єпископом, адже разом з ним брав участь у роботі Чернігівської археоло- гічної комісії. Вчений з шаною розповідає про діяння свя- щеника на церковному поприщі. Також Добровольський видав велику кількість праць, присвячених архієпископам Нілу Березовському [1], Фе- одосію Углицькому [12], Іродіону Жуковському [13], Фі- ларету Гумілевському та ін., багато часу віддав на пошук та аналіз церковних грамот патріарха Адріана архіман- дриту Єлецькому Феодосію Углицькому [10], царів Іоанна і Петра Олексійовичів преосвященному Феодосію архіє- пископу Чернігівському [12], інших матеріалів, які рані- ше не були введені до наукового обігу. Окремо слід виділити роботи П.М. Добровольського з ви- вчення історії становлення та функціонування навчальних релігійних установ міста Чернігова. На розсуд громадськос- ті було представлено ряд статей у місцевих періодичних виданнях, присвячених чернігівській консисторії, відкрит- тю єпархіально давньосховища [17] та іншим закладам. Праці «Об иконостасе Введенской церкви архиерей- ского дома в Троицком монастыре» [15], «Об Олеговом поле и пещерах Елецкого монастиря» [16], «Старинная епитрахиль» [20], «Чудотворная икона Богоматери Трои- це-Ильинская Черниговская» та ін. історик присвятив ві- домим іконам, речам культу та печерам Чернігівщини. Доробок Петра Михайловича Добровольського стано- вить велику цінність для сучасних науковців, адже охо- плює майже всі сфери релігійного життя Чернігівщини. ПОСИЛАННЯ 1. Добровольский П.М. Архимандрит Елецкий Нил Березовс- кий (1722–1726 гг.) // Труды Черниговской губернской ученой ар- хивной комиссии – Чернигов, 1900. – Вып. 3. – Отд. 2 – С. 68–73. 2. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 6. – С. 209–218. 3. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 7. – С. 247–255. 4. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 8–9. – С. 305–307. 5. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 10. – С. 351–355. 6. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 11. – С. 383–385. 7. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 12. – С. 403–408. 8. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 13. – С.459–465. 9. Добровольский П.М. Где находились старинные, несуще- ствующие ныне, храмы города Чернигова? / П. Добровольский // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. – 1908. – № 14. – С. 503–510. 10. Добровольский П.М. Грамота Патриарха Адриана Архи- мандриту Елецкому Феодосию Углицкому о вспоможении Архие- пископу Черниговскому Лазарю Барановичу в делах епархиаль- наго управления // ЧЕИ. – 1900. – № 3. – Часть неофициальная. – С. 112 – 114. 11. Добровольский П.М. Грамота Святителя Феодосия, Архие- пископа Черниговскаго на продажу места в г. Новгород-Северске протопопу Афанасию Зарудзскому // ЧЕИ. – 1901. – № 19. – Часть неофициальная. – С. 676–677. 12. Добровольский П.М. Грамота Царей Иоанна и Петра Алек- сеевичей Преосвященному Феодосию Архиепископу Черниговско- му и Новгородсеверскому, данная в подтверждение прав его на Черниговскою Архиепископию // ЧЕИ. – 1900. – № 8–9. – Часть неофициальная. – С. 258–262. 13. Добровольский П.М. Иродион Жуковский, епископ Черни- говский // Труды Черниговской губернской ученой архивной ко- миссии – Чернигов, 1903. – Вып. 4 – С. 5–9. 14. Добровольский П.М. О кончине Преосвященного Филиппа Епископа Новгородского / П.М. Добровольский // Черниговские гу- бернские ведомости. Часть неофициальная. – 1902. – № 2772. – С. 1. 15. Добровольський П.М. Об иконостасе Введенской церкви архиерейского дома а Троицком монастыре / П.М. Добровольс- кий // Труды Черниговского Археологического Съезда в Черни- гове под ред. Уваровой. – М., 1911 – Том 3 – С. 88. 16. Добровольский П.М. Об Олеговом поле и пещерах Елецко- го монастиря / П.М. Добровольский // Труды Черниговского Ар- хеологического Съезда в Чернигове под ред. Уваровой. – М., 1911 – Том 3 – С. 88. 17. Добровольский П.М. Об учреждении епархиальнаго древ- лехранилища / П.М. Добровольский// ЧЕИ. – 1900. – № 14. – Часть неофициальная. – С. 394–397. 18. Коваленко О. Добровольський Петро Михайлович // Біблі- ографічний довідник «Українські архівісти». – К., 2007. – Вип. 1 (ХІХ ст. – 1930-ті рр.). – С. 192–193. 19. Пристайко В. Участь П. Добровольського в роботі Чернігів- ської губернської вченої архівної комісії / В. Пристайко // Сіве- рянський архів: Науковий щорічник – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. – С. 78–80. 20. Старинная епитрахиль / П.М. Добровольський // Прибав- ление к Черниговским епархиальным известиям. – 1907. – № 20. – С. 694–697. 21. Черненко О.Є. Археологічні дослідження П.М. Доброволь- ського на Чернігово-Сіверщині / О.Є. Черненко, Л.В. Ясновська // Сіверянський літопис. – 1999. – № 5. – С. 34–40. 22. Черненко О., Ясновська Л. Археологічні дослідження П.М. До- ISSN 2218-4805 269 бровольського на Чернігово-Сіверщині / О. Черненко, Л. Яснов- ська // Сіверянський літопис. – 1999. – № 5. – С. 34–40. 23. Черниговская духовная консистория (Историческая справ- ка) / П.М. Добровольский // Черниговские епархиальные известия. – 1900. – № 22. – С. 652–657. 24. Ясь. О.В. Добровольський Петро Михайлович / О.В. Ясь// Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (го- лова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка, 2004. – Т. 2: Г – Д. – С. 420. Федусь Д.М. Церковная история в научном наследии П.М. Добровольского Статья посвящена вкладу в изучение церковной истории выдающегося краеведа Петра Добровольско- го. Систематизированы студии ученого, которые ка- саются религиозного дела Черниговщины. Ключевые слова: П. Добровольский, храм, религия, кра- еведение, собор. Fedus D.M. Church history in a scientifi c heritage of P.M. Dobrovolsky The article is devoted to the contribution to the study of the Church history of the outstanding local historian Petro Dobrovolsky. Studio of the scientist that concerns the religious aff airs of Chernihiv is systematized. Key words: P. Dobrovolsky, the church, religion, local history, the cathedral. 20.02.2018 р.j УДК 94(477)+[929.629.73] Ф. Терещенко «191» В.В. Татарчук В.О. Константинов УТОЧНЕННЯ АСПЕКТІВ АВІАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕДОРА ТЕРЕЩЕНКА (1910-ТІ РОКИ). ДО 130-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В статті уточнюються деякі аспекти авіацій- ної діяльності Ф.Ф. Терещенка – організатора одно- го з перших авіаційних підприємств на території су- часної України, нащадка династії цукрозаводчиків. Розглядаються його участь в громадських авіаційних організаціях (Повітроплавному гуртку Київського по- літехнічного інституту, Київському товаристві пові- троплавання), в організації і діяльності аеропланного заводу в своєму маєтку в с. Червоне, його ділові стосун- ки з іншими авіаконструкторами. Викладені в стат- ті факти повністю ґрунтуються на першоджерелах. Ключові слова: авіація, Київський політехнічний ін- ститут, Повітроплавний гурток, Київське товари- ство повітроплавання, аеропланний завод в с. Черво- не, авіаційно-автомобільні майстерні КПІ. Вихідним пунктом у дослідженні логіки розвитку тех- ніки виступає аналіз взаємодії її з людиною. Тому знайом- ство з біографією й творчим шляхом конструкторів надає більш повне уявлення про історію розвитку науки і техніки. Життя і діяльність організатора одного з перших авіа- ційних підприємств на території сучасної України, на- щадка династії цукрозаводчиків Федора Федоровича Терещенка, висвітлена начебто повно як в роботах, при- свячених власне династії Терещенків [1], так і спеціальних роботах і статтях з історії становлення і розвитку авіації в нашій країні [2; 3, с. 84–86; 4, с. 27–29, 38]. Спеціальні роботи істориків авіації збереглися у вигляді доповідей, але надруковані не були і залишаються невідомими ши- рокому загалу [5, арк. 16.; 6, арк. 2]. Водночас є ціла низ- ка робот науково-популярного характеру, що повторюють вже усталену інформацію, не особливо посилаючись при цьому на першоджерела [7, с. 87–107; 8, с. 43; 9, с. 57–80], або просто мають суто компілятивний характер з озна- ками графоманії і навіть плагіату [10, с. 3–15]. Метою нашої роботи є уточнення аспектів діяльності Ф.Ф. Терещенка в громадських авіаційних організаці- ях (Повітроплавному гуртку Київського політехнічно- го інституту, Київському товаристві повітроплавання), заснуванні і роботі аеропланного заводу в своєму ма- єтку в Червоному, його стосунках з іншими авіакон- структорами, спираючись суто на факти в першодже- релах – архівних і газетних матеріалах. Джерельну базу дослідження складають документи двох видів: 1) архівні: фонди Центрального держав- ного історичного архіву України (м. Київ), Державно- го архіву м. Києва, Державного архіву Київської облас- ті, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського; 2) періодичної преси: місцеві га- зети і журнали (газети «Киевлянин», «Киевская мысль» та ін.) і центральні видання (науково-популярні жур- нали «Автомобильная жизнь и авиация», «Библиотека воздухоплавания», «Воздухоплаватель»). Авіаційна діяльність Ф.Ф. Терещенка мала дві скла- дові: 1) теоретичну – участь у громадських організаціях, з’їздах; виступи з доповідями; спроби розробок аероп- ланів самотужки і за допомогою любителів нової галузі техніки, які тільки робили в ній перші кроки; 2) прак- тичну – польоти на куплених за кордоном аеропланах; побудова власних; організація власної авіамайстерні, яка згодом переросла у цілий завод. Ці складові були настільки тісно переплетені між собою і взаємопов’я- зані, що їх слід розглядати нерозривно одну від одної, в хронологічній послідовності. Федор Федорович Терещенко народився в Києві 11 листопада 1888 р.1 в родині дійсного статського радника Федора Артемовича Терещенка і його дружини Надії Во- лодимирівні. 26 листопада того ж року Федора охрести- ли в Старо-Георгіївській церкві. «Восприемниками» при хрещенні були дійсний статський радник Володимир Во- лодимирович Хлопов і Пелагєя Георгіївна Терещенко. Та- їнство хрещення здійснював протоієрей Матвій Погор- жинський. 9 грудня 1888 р. за постановою Волинських Дворянських Депутатських зборів, підтверджених імпе- раторським наказом, новонароджений був зачислений до роду свого батька і занесений до першої частини ро- довідної книги дворян Волинської губернії [11, арк. 6–7]. У 1905–1907 рр. Ф.Ф. Терещенко навчався в 1-й Київ- 1. Всі дати до 1918 року наведені за юліанським календарем.

Церковна історія у доробку П.М. Добровольського

Institution

Ähnliche Einträge