Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр.
У статті охарактеризовані основні особливості виникнення та функціонування робітничо-селянського факультету Ніжинського ІНО, структурні перетворення, також проаналізовано студентський та викладацький склад....
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180767 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 311-315. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180767 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1807672021-10-17T01:26:46Z Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. Рой, С.В. Нова історія У статті охарактеризовані основні особливості виникнення та функціонування робітничо-селянського факультету Ніжинського ІНО, структурні перетворення, також проаналізовано студентський та викладацький склад. В статье охарактеризованы основные особенности возникновения и функционирования рабоче-крестьянского факультета Нежинского ИНО, структурные преобразования, проанализированы студенческий и преподавательский состав. The article describes the main features of the origin and functioning of the worker-peasant faculty of the Nizhyn IPE, structural transformations, as well as the student and teaching staff. 2018 Article Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 311-315. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180767 378 (477.51) «1921/1930» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Рой, С.В. Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. Сіверщина в історії України |
| description |
У статті охарактеризовані основні особливості
виникнення та функціонування робітничо-селянського факультету Ніжинського ІНО, структурні перетворення, також проаналізовано студентський та викладацький склад. |
| format |
Article |
| author |
Рой, С.В. |
| author_facet |
Рой, С.В. |
| author_sort |
Рой, С.В. |
| title |
Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. |
| title_short |
Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. |
| title_full |
Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. |
| title_fullStr |
Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. |
| title_full_unstemmed |
Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. |
| title_sort |
робітничо-селянський факультет при ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180767 |
| citation_txt |
Робітничо-селянський факультет при Ніжинському інституті народної освіти: особливості виникнення та функціонування протягом 1921–1930-х рр. / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 311-315. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT rojsv robítničoselânsʹkijfakulʹtetprinížinsʹkomuínstitutínarodnoíosvítiosoblivostíviniknennâtafunkcíonuvannâprotâgom19211930hrr |
| first_indexed |
2025-07-15T21:04:15Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:04:15Z |
| _version_ |
1837748413476634624 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
311
j
УДК 378 (477.51) «1921/1930»
С.В. Рой
РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ПРИ НІЖИНСЬКОМУ ІНСТИТУТІ НАРОДНОЇ
ОСВІТИ: ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТА
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОТЯГОМ 1921–1930-х РР.
В статті охарактеризовані основні особливості
виникнення та функціонування робітничо-селянсько-
го факультету Ніжинського ІНО, структурні пере-
творення, також проаналізовано студентський та
викладацький склад.
Ключові слова: робітничо-селянський факультет,
Ніжинський інститут народної освіти, вечірній на-
родний університету імені Т. Шевченка.
Актуальність даного дослідження пов’язана з тим, що
в сучасних умовах розвитку демократичної України все
більшої значимості набуває історичний досвід в галу-
зі освіти. Особливий інтерес викликає проблема ство-
рення та становлення робітничої освіти у 20–30-х рр.
ХХ ст. як в Україні, так і в СРСР.
Дана проблема є малодослідженою в історичній лі-
тературі, незважаючи на те, що вона прямо чи опосе-
редковано ставала предметом досліджень багатьох
вітчизняних істориків. На сучасному етапі їй присвя-
чено недостатньо уваги. Серед найбільш вагомих праць
виділимо роботу С. Сірополка [16] та Г. Шевчука [19], які
одними з перших зробили спробу виважено, на осно-
ві документальних даних, показати причини, методи і
наслідки реформування народної освіти в радянській
Україні. Серед сучасних дослідників варто відзначити
роботи В. Майбороди [12], Л. Сігаєвої [15] та С. Тарнав-
ської [17], в яких коротко охарактеризовано напрями і
форми зміни в системі навчання Ніжинського інституту
народної освіти та робітничо-селянського факультету
при ньому. До того ж у даних розвідках подана харак-
теристика директивних матеріалів, присвячених дослі-
джуваній проблематиці.
Джерелами з вивченням даного питання можуть слу-
гувати спогади колишніх студентів Г.В. Носача «Перші
кроки Ніжинського робітфаку» [13] та В.А. Шевченка «Так
гартувалась інтелігенція» [18], які присвячені відкриттю
Ніжинського робітничо-селянського факультету і пода-
ють характеристику матеріальних умов студентства та
структурних перетворень, що відбувались на факультеті.
Слід відзначити, що в основу реформи вищої школи
було покладено завдання «дати кваліфікованих фахів-
ців». Влада ставила цілком прагматичну мету – отрима-
ти спеціалізовані кадри, в першу чергу, для відбудови
народного господарства, а в майбутньому – втілити в
життя грандіозні плани радянського керівництва. Була
ще одна мета освітньої реформи, про яку відверто спо-
віщали керівники держави, –«радянізація» наукових
установ і культурно-освітніх закладів. Їй мали спри-
яти різноманітні реорганізації, що в результаті при-
звело до встановлення більш щільного контролю над
ними з боку держави.
Ще з самого початку становлення нової радянської
трудової школи невідкладним завданням стало розро-
блення і впровадження нової системи педагогічної осві-
ти, встановлення знань і навиків, які необхідно дати сту-
дентам педагогічних навчальних закладів, з’ясування
контингенту студентів і викладачів. Друга Всеукраїнська
нарада з питань народної освіти, що відбулася в серпні
1920 р., затвердила систему педагогічної освіти в Укра-
їнській РСР. Вона грунтовалась на тому, що на педагогіч-
ній роботі (як у початковій, так і в семирічній школах)
повинні працювати вчителі з вищою освітою. Наркомос
України неодноразово підкреслював, що кваліфікація
сучасного педагога повинна бути вищою. У відповідно-
сті з цією настановою на Україні були створені педаго-
гічні навчальні заклади двох основних типів –технікуми
та інститути народної освіти (ІНО), переважно в скла-
ді двох факультетів: соціального виховання та робітни-
чого. Для реалізації цього завдання при нових ВНЗ ор-
ганізовували робітничі факультети [17, с. 32].
Згідно з урядовим декретом «Про робітничі факуль-
тети» від 1920 р., останні мали здійснювати підготов-
ку до вступу абітурієнтів на навчання у вищі навчальні
заклади, насамперед, активних, стійких у політично-
му відношенні на користь радянській владі і комуніс-
тичній партії робітників, які не мали відповідної ос-
вітньої підготовки [16, c. 89].
В Україні перший робітничий факультет було органі-
зовано у 1920 р. в Одесі, а в наступному році в різних мі-
стах України уже діяло 13 таких курсів. Перші робітфаки,
14. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Чернігівська об-
ласть / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Тронько (голова)
та ін. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. – 780 с.
Рига Д.В. Средние учебные заведения Чернигова в 20–
30-х годах XX века
В статье идёт речь о ликвидации гимназического
образования в Чернигове в 1919 году, о создании новой
системы среднего образования и функционирования сред-
них учебных заведений города в 20-30-х годах XX века.
Ключевые слова: ликвидация, Черниговская классиче-
ская мужская гимназия, средние учебные заведения, си-
стема образования.
Ryha D.V. Secondary schools of Chernihiv in the 20–30th
years of XX century
The article deals with the elimination of gymnasium
education in Chernihiv in 1919, and the creation of a new
system of secondary education and the functioning of
secondary schools in the city of Chernihiv in the 20-30th
years of the XX century.
Key words: liquidation of the Chernihiv classical male
gymnasium, secondary schools, education system.
10.02.2018 р.
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
312
створені при вишах, пізніше відокремились і підпорядко-
вувались відповідним відомствам. Діяльністю робітфаків
керував відповідний відділ у Комісаріаті освіти.
За умов цілковитої відсутності коштів у бюджеті та
важкого матеріального стану Головпрофосвіта поста-
новила у 1921 р. відкрити одночасно 12 робфаків на 2
тисячі 400 чоловік [12, c. 114]. Курс навчання на ден-
них робітфаках становив два роки, на вечірніх – три.
За словами Я. Ряппо, такі короткі терміни було вста-
новлено для того, щоб до робітфаків надсилали не ма-
лописьменних, а висококваліфікованих і свідомих сту-
дентів. Однак, зазначав заступник наркома, цю лінію
комплектування не було витримано, часто до робітфа-
ків командирували неписьменних, а, отже, термін їх-
нього навчання тривав 3–4 роки [17, с. 32].
Перед цими факультетами було поставлено два голов-
них завдання: швидко, без відриву від виробництва, го-
тувати робітників та селян до вищої школи, одночасно
пролетаризуючи її. Якщо упродовж перших двох років
робфаки відкривались тільки при індустріальних та сіль-
ськогосподарських вузах, то вже 1922/23 н. р. було відкрито
підготовчі курси при педагогічних, соціально-економіч-
них та медичних вузах. На 1925/26 н. р.в Україні нарахо-
вувалось 26 робітничих факультетів. Педагогічна преса
того часу широко популяризувала процес заснування та
розвитку робітничої освіти [15, с. 145–150].
Стосовно вищої школи в м. Ніжині, то перші ключові
перетворення в цьому напрямку відбулися ще в 1919 р.
До них можна віднести відкриття вечірнього народного
університету імені Т. Шевченка. Навчання в ньому розпо-
чалося в лютому 1920 р. Університет мав такі факультети:
історичний, соціально і політико-економічних наук, при-
родничо-математичний, факультет прикладних знань. Та-
кож створювався новий, підготовчий, факультет, що го-
тував до навчання в університеті [18, с. 4].
Ще в листопаді 1920 р. радянський уряд видав постано-
ву про створення робітничо-селянських факультетів: «Ос-
новним завданням робітничого факультету», – говорилось
у постанові раднаркому, – «є широке залучення пролетар-
ських і селянських мас в стіни вищої школи» [11, 26 арк.].
Виконуючи цю постанову,10 жовтня на засіданні ви-
конкому М.П. Данчевський подав інформацію про роботу
комісії і зачитав наказ «Относительно робоче-крестьян-
ского факультета в Киеве и учебного плана этого фа-
культета» як зразок існуючих робітничо-селянських
факультетів і запропонував відкрити при Ніжинському
Українському народному університеті робітничо-селян-
ський факультет, на що виконком ухвалив: «Факультет
этот открыть немедленно, о чём сделать соответствую-
щую публикацию». На засіданні виконкому 31 жовтня
того ж року був розглянутий та прийнятий в остаточній
редакції план робітничо-селянського факультету (під-
готовчого), виготовлений комісією спеціалістів по ок-
ремим предметам під керівництвом М.П. Данчевського
на основі учбового плану Київського робітничо-селян-
ського факультету. Його завідувачем на засіданні ви-
конкому від 31 жовтня 1920 р. було обрано М.П. Дан-
чевського з дорученням йому організації факультету,
пошуку лекторів та рекомендації їх виконкому (прото-
кол виконкому ч. 7.).
Президіум факультету по одержанні повноважень не-
гайно приступив до втілення в життя всіх планів по ор-
ганізації факультету. Спочатку було складено положен-
ня про робітничо-селянський факультет Ніжинського
Українського народного університету ім. Т.Г. Шевчен-
ка, де було зазначено: «Факультет закладається з метою
піднесення культурного рівня працюючих, розвитку їх
класової свідомості і практичних знань та навиків, щоб
дати пролетарській молоді загальну освіту на підставі
наукового розвитку, ставлячи собі за мету такі завдан-
ня: а) дати елементи суспільно-політичних знань на
підставі революційного марксизму; б) дати закінче-
ну загальну освіту та підготовку до вступу у вищі шко-
ли». Далі були закріплені лектори на всі триместри, на
які поділялась академічна праця на факультеті. Вони
були зорганізовані в предметні комісії, під керівниц-
твом завідуючого створили навчальний, який повинен
був охопити цілу низку математичних, природничих,
соціальних та мовних знань.
15 листопада 1920 р. при Ніжинському Українському
народному університеті був відкритий робітничо-селян-
ський факультет. 26 грудня 1921 р. було вперше підняте
питання про прилучення Робітфаку до Ніжинського ІНО
і передане на розгляд до повітнаркому, котрий визнав
це несвоєчасним та відхилив його (засідання повітнар-
кому від 13.01.1921 р.).
Згодом 15 червня 1921 р. свою діяльність припи-
нив Ніжинський Український народний університет
ім. Т.Г. Шевченка, натомість, робітничий факультет був
залишений в тому ж вигляді, що і раніше (протокол засі-
дання Політнаросвіти Ніжинщини від 15 червня 1921 р.,
ч. 3.).Нарешті 29 червня 1921 р.комісія Повітнаросвіти
Ніжинщини ухвалила визнати необхідним приєднання
робітничого факультету до Ніжинського ІНО (повітнар-
комом від 29 червня 1921 р., протокол ч. 6.). Стосовно
умов злиття, то 27 липня 1921 р. комісією Губпрофо-
су було вирішино, що Ніжинський робітфак з 1 липня
того ж року має бути приєднаний до Ніжинського ІНО
на автономних засадах [5, арк. 7]. Проте 1922 р. поста-
новою Укрголовпрофосвіти даний факультет було ви-
рішено реорганізувати у робселькурси. Останні функ-
ціонували з 27 січня по 27 травня 1922 р. [2, 15 арк.].
Як уже зазначалося, завдання якнайшвидшої проле-
таризації вузів викликало необхідність масової орга-
нізації весною 1921 р. 12 робітничих факультетів. По-
ліпшення матеріальної бази та навчально-виховного
процесу призвело до того, що уже в 1923 р. на Україні
існувало 17 робітничих факультетів, в тому числі і Ні-
жинський [19, с 176–180]. У1923 р. ОПБ, Окрпартком, Окр
ІНО після численних обстежень порушили клопотання
ISSN 2218-4805
313
перед Укрголовпрофосвітою про реорганізацію робіт-
факу і прилучення його до ІНО. Потім з цією ж метою
до Харкова був відряджений декан цього факультету
М.П. Данчевський. Укрглавпрофос, розглянувши мате-
ріали, прийняв рішення затвердити постанови партій-
них, професійних та державних установ Ніжина та Чер-
нігівщини, і з 27 червня 1923 р. при Ніжинському ІНО
почав працювати робітфак, а 1 вересня тогож року на
ньому розпочалося навчання [1, арк. 56].
Слід відмітити, що до 1933 р. особливих змін в
структурі факультету не було. З 1 січня 1933 р. при Ні-
жинському інституті професійної освіти відкрилося 5
робітфаків, один денний, та 4 районних; останні орга-
нізовувалися в райцентрах тих регіонів, що були при-
кріплені до інституту [6, арк. 688].
Характеризуючи навчально-виховний процес, слід за-
значити, що після того, як 31 вересня 1921 р. робітничий
факультет повністю відновив свою діяльність, на перший
триместр було зараховано 12 вільних, 64 дійсних та 10
випадкових слухачів (загальна кількість – 86 студентів).
Щодо випадкових слухачів, то це були особи, що однора-
зово щоденно відвідували факультет за наказом як рек-
тора, так і інших адміністративних осіб.
Всі 86 студентів належали виключно до пролетар-
ських мас і були зараховані до складу слухачів згідно з
наказом директорів. До кінця грудня 1921 р. на факуль-
теті залишилося вільних 9; дійсних 56; випадкових 10
(всього 75) студентів [9, арк. 21].
В наступні роки, завдяки поліпшенню матеріальних
умов та удосконаленню навчального процесу, було по-
мітне кількісне зростання студентської аудиторії на
даному факультеті. Наприклад, склад студентів на фа-
культеті станом на 1 вересня 1924 р. за курсами та три-
местрами розподілився наступним чином: на І-му кусі
нараховувалось 60, на двох рівнобіжних триместрах ІІ
курсу («А» –34, та «Б» – 17) всього навчалося 111 сту-
дентів. Третього курсу не було, оскільки навчання три-
вало 2 роки [8, арк. 15].
Таблиця 1.
Кількісний склад студентів робітничого фа-
культету на 1927/27 навчальний рік
Факультет Робітничий факультет
Курс І ІІ ІІІ ІV Разом
1. Було в списках
на 1926 – 27 рік
без прийому
5 53 46 - 104
2. Зараховано при при-
йомі на 1926 – 27 рік 67 - - - 67
3. З зарахованими
студентами на
початок року було
72 53 46 - 67
4. На кінець року є 67 50 44 - 171
5. З них переведено
на старші курси 67 45 33 - 164
6. Залишено на
наступний рік - 6 11 - 16
7. Всього вибуло 5 3 2 - 10
Рух студентів протягом 1926/ 27 академічного року
можна прослідкувати з таблиці 1. Дана статистика свід-
чить про те, що відбувалося кількісне зростання слу-
хацької аудиторії: до прийому в 1926–27 н. р. у списках
нараховувалось 104 студенти, а на кінець цього н. р., вра-
ховуючи прийом, загальне число студентів зросло до 171
особи [3, арк. 21]. Розподіл студентів робітничо-селян-
ського факультету за курсами на початок 1927/28 учбо-
вого року найкраще демонструє таблиця 2. За її даними
помітною є перевага чоловічої статі в загальній кілько-
сті студентів (78,8%), жінки відповідно становили 21,2%.
Крім цього, спостерігається невелике збільшення сту-
дентського контингенту (див. таблицю 3). Найбільш по-
мітно зросла кількість студентів у 1930/ 31 навчально-
му році [4, арк. 18].
Таблиця 2.
Розподіл студентів робітничо-
селянського факультету за курсами
на початок 1927/28 навчального року
Курси І ІІ ІІІ IV Разом
Робітничо –
селянський
факультет
Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. - Чол. Жін.
47 16 59 11 39 12 - 145 39
Всього 63 70 51 - 184
Щодо національного складу слухачів робітничо-се-
лянського факультету, то більшість його становили укра-
їнці, і їх кількість постійно збільшувалась: на 1923–
24 н. р. – 37 (63,8 % від загального складу аудиторії),
на 1925–26 н. р. серед 105 студентів українців налічу-
валось 73 (70%), на 1928–29 н. р. – 158 чоловік (77%).
Євреїв у 1923–1924 н. р. налічувалось 15 чол. (26%), на
1925–26 н. р. – 16 чол. (14%), на 1928–1929 н. р. їх нара-
ховувалось вже 21 чол. (10%). Кількість росіян на 1923–
1924 н. р. становила 7% (4 чол.), на 1925–26 н. р. – 14%,
(15 чол.), на 1928–29 н. р. – 9% (19 чол.).
Таблиця 3.
Зміни в чисельному складі студентів
робітничого факультету 1928–1931 рр.
Роки 1928/29 навчальний рік
Курс І ІІ ІІІ IV
Всього на кожному курсі 77 66 62 -
Разом 205
1930 – 31 навчальний рік
Курс 1 к. ІІ к. ІІІ к. -
Всього на кожному курсі 98 73 60 -
Разом 231
За соціальним походженням студенти робітничого
факультету були переважно вихідцями з робітничо-се-
лянського середовища.Підтвердженням тому є дані,на-
ведені в таблиці 4. Найбільш чисельною соціальною
групою студентів були селяни: їх частка ніколи не була
меншою за 40%. Дещо менше було вихідців з робітни-
чого класу, але і їх відсоток не опускався нижче за 30%.
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
314
енергії місцевих органів на поліпшення матеріального
стану робітфаківців. Немало праці поклали і самі робіт-
факівці на збудування пролетарської установи» [13, с. 4].
Стосовно характеристики навчально-виховного проце-
су, слід відзначити, що у 1926 р. були введені нові прави-
ла вступу до інститутів, технікумів та робітфаків. Згідно з
ними до вступних іспитів на робітфак допускалися особи
віком від 20 до 35 років, що пропрацювали на промисло-
вості або сільському господарстві не менш як 3 роки. Ви-
няток був можливий тільки для активних громадсько-по-
літичних та військових робітників зі стажем не менш як
4 роки. Діяли посвідчення про відрядження, що видава-
лися відповідними організаціями, для вступу на робіт-
факи з візою окружної приймальної комісії. Вони пода-
валися до приймальних комісій [14, с. 3].
З початку заснування на факультеті працювали педа-
гоги: Микола Прокопович Данчевський, викладач історії
України; Микола Олександрович Дашкевич, викладач пра-
вознавства; Сергій Мініч Ніконов, викладач російської лі-
тератури та мови; Алевтина Петрівна Берковська, викладач
ботаніки та зоології; Михайло Федорович Леозін, викла-
дач геології; Ніна Миколаївна Глагольєва, викладач істо-
рії Сходу; Петро Фадейович Герасименко, викладач мате-
матики; викладачі фізики Тимофій Якович Ращуковський,
Олена Дмитрівна Замислова, Генріх ВікентійовичЧерняв-
ський, Мойсей Сименович Кармінський. Тут також працю-
вали Валерія Адальбертівна Забрал – викладач математики;
Олександр Васильович Ясницький – викладач української
мови; Олександр Сергійович Грузинський – викладач укра-
їнської літератури; Олена Павлівна Бондаренко – викладач
фізичної географії, країнознавства, біології; Микола Ми-
колайович Барнейчик-Севастьянов –вкладач форми дер-
жавності та українського права; Олександр Степанович
Случевський – викладач української літератури; Катери-
на Андріївна Павловська – викладач німецької мови; Ві-
талій Григорович Павлвський– викладач історії Греції та
Таблиця 4.
Розподіл за соціальним походженням студентів
робітничого факультету при Ніжинському ІНО
Рік. Селян у % Робітників Службовців Всього
1923–1924 н. р. 59 (50%) 38 (34%) 7 (6,3%) 111
1925–1926 н. р. 58 (55 %) 37 (35%) 9 (8 %) 105
1926–1927 н. р. 40 (58 %) 26 (38 %) 3 (4%) 69
1928–1929 н. р. 134 (65%) 64 (31%) 7 (4%) 205
Громадсько-політичне життя в Ніжинському інститу-
ті народної освіти кипіло. Його активістами завжди були
студенти робітничого факультету, адже найбільше членів
комуністичної партії навчалося саме тут(див. діаграму 1).
Незважаючи на те, що кількість членів КП(б)У постійно
зростала, відсоток позапартійних завжди був високим:
на 1923–22 н. р. налічувалося 48 безпартійних (43,2%), на
1926–1927 н. р. – 15 (21%), на 1928–1929 н. р. – 112 (54%).
Також існував потужний комсомольський осередок: 48 чол.
у 1923–1924 н. р., 35 членів комсомолу у 1928–1929 н. р.
Побутові умови студентів цього факультету в перші
роки його існування були дуже складними, про що яскраво
свідчить відозва ректора ІНО О.О. Карпеки до Окрвикон-
кому від 12 жовтня 1923 р., в якій зазначається: «Обще-
житие рабфака в настоящий момент, когда мы не имеем
еще денег на его оборудование, находится в ужасном по-
ложении – нет света, нет мебели, нет исправных печей и
прочего. Наступают холода и дальше существовать в та-
ком общежитии не представляется возможности».
Для поліпшення матеріального становища робітфа-
ківців вживались найрізноманітніші заходи. На першому
місці були «тижні допомоги». Вони проводилися в окруж-
ному масштабі. Крім грошової допомоги збирались різ-
ні речі (чорнило, підошви, мило, махорка тощо). Ніжин-
ський Держмаслозавод відпускав по 10–15 пудів масла
на рік для факультету.
Студенти на той час були робітничою силою, адже тру-
дова повинність стояла на першому місті, і на неї витра-
чалося куди більше часу, ніж на самі академічні заняття.
Кожного ранку весною, перш ніж іти на лекції, студентам
треба було поспішати на город чи поле. Ось як про це зга-
дував колишній студент робітничого факультету Г.М. Но-
сач : «О 5 годині ранку, коли в більшості місто спить не-
пробудним сном, ви чуєте бадьору пісню, у ранковім сяйві
– то робітфаківці з сапами та лопатами йдуть працюва-
ти на город. Незчуєшся як надійде 8 година, тоді кидай
роботу і поспішай на лекції. І ви бачите, як через кілька
хвилин ті робітфаківці, що йшли з лопатою та граблями,
поспішно йдуть з книжками здобувати знання, обід: Ану,
хлопці вбирайтеся – гукає голосно завгосп. – Що трапи-
лось? – Нічого особливого. Треба знову йти пиляти і ви-
корчовувати дерева, щоб було чим взимку печі палити.
І знову наші робітфаківці зі своєю «зброєю» потягнули-
ся на роботу. Закінчили цю роботу – інша настала. Тре-
ба носити на кухню воду, бо завтра не поснідаєш. І отак
кожного дня, важко перелічити всю роботу, яку перево-
див тоді кожен студент. Багато було витрачено зусиль та
Діаграма 1. Партійна приналежність
студентів робітничого факультету.
ISSN 2218-4805
315
Риму; Василь Васильович Кукаркін – викладач історії Се-
редніх віків; Ольга Олександрівна Гршмайло – викладач
французької мови; Федір Данилович Проценко – викла-
дач співів та хорової організації [7, арк. 21].
Керівництво робітничим факультетом, що існував
при Ніжинському інституті народної освіти, від 31 жовт-
ня 1920 р. здійснювалося Миколою Проковичем Данчев-
ським. На цю посаду 1 вересня 1925 р. розпорядженням
Головпрофосвіти був призначений Василь Васильович Ку-
каркін. Невдовзі, 1 жовтня 1928 р., його змінив Іван Іва-
нович Олександрович [10, арк. 250].
На початку 20-х років ХХ ст. відбувалося вдосконален-
ня структури підготовки майбутніх учителів: створення
вищих навчальних закладів – педагогічних технікумів та
інститутів народної освіти. Робітничі факультети, що іс-
нували при них, стали однією з форм навчання для до-
рослих. З часом радянська влада змогла їх перетворити
на знаряддя пролетаризації вузів. Це ми можемо побачи-
ти на прикладі робітничого факультету, що існував при
Ніжинському інституті народної освіти. Його студента-
ми були вихідці з робітничо-селянського середовища, що
мали активну громадсько-політичну позицію. Кількісний
склад партійців та комсомольців постійно збільшувався.
Крім цього студенти робітничо-селянського факульте-
ту брали активну участь в громадському житті, слухня-
но виконуючи настанови влади. Викладачі також повною
мірою залежали від настроїв уряду та партії, що завжди
впливало на навчально-виховний процес.
ПОСИЛАННЯ
1. Відділ забезпечення та збереження документів Чернігів-
ського обласного архіву в м. Ніжині (далі – ВЗЗДАЧОН) ф. Р-6121,
оп. 1, спр. 88. План роботи правління Ніжинського інституту на-
родної освіти на 1925 р., 62 арк.
2. ВЗЗДАЧОН,ф.Р-6121, оп. 1, спр. 141. Дело о реорганизации
Нежинского ИНО, 62 арк.
3. ВЗЗДАЧОН,ф. Р-6121, оп. 1, спр. 121. Годовой отчет Нежин-
ского ИНО за 1926/27 учебный год, 52 арк.
4. ВЗЗДАЧОН,ф. Р-6121, оп. 1, спр. 122. Годовые отчёты за 1927/
28, 1928/29 года, 78 арк.
5. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. Р-674,
оп. 1, спр. 68. Список педагогического состава и отчёт о деятельно-
сти Нежинского ИНО с 1.1. до 31.12.1922 года, 24 арк.
6. Центральний державний архів вищих органів влади та-
управління України (далі– ЦДАВО), ф. Р 166, оп. 5, спр. 568. Ма-
теріали про стан та роботу інститутів народної освіти на Україні
(протоколи, звіти, доповідні учбові плани та програми), 896 арк.
7. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 1, спр. 826. Матеріали про роботу ви-
щих учбових закладів міст: Глухова, Чернігова, Ніжина, Черні-
гівської губернії (протоколи, статути, звіти, доповідні записки,
учбові плани, програми, листування, кошториси, списки викла-
дачів і студентів), 326 арк.
8. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 2, спр. 1101. Отчёт Губкомисии Нежин-
ского ИНО, 275 арк.
9. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 1, спр. 826. Матеріали про роботу ви-
щих учбових закладів міст: Глухова, Чернігова, Ніжина, Черні-
гівської губернії (протоколи, статути, звіти, доповідні записки,
учбові плани, програми, листування, кошториси, списки викла-
дачів і студентів), 326 арк.
10. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 5, спр. 567. Матеріали про стан та ро-
боту інститутів народної освіти на України (протоколи, звіти, до-
повідні учбові плани та програми), 1114 арк.
11. ЦДАВО, ф. Р-166, оп. 4, спр. 640. Пояснювальна записка до
учбового плану, звіти та доповідні записки Ніжинського інститу-
ту народної освіти, 450 арк.
12. Майборода В.К. Становлення і розвиток системи вищої пе-
дагогічної освіти на Україні (1917–1928 рр.) // Вища і середня пе-
дагогічна освіта. – 1991. – Вип. 15. – С. 112–117.
13. Носач Г.В. Перші кроки Ніжинського робітфаку (Спогади)
// Нове село. – 1929. – 18 лютого (№ 385). – С. 4.
14. Правила вступу до інститутів, технікумів, робітфаків та
профшкіл на 1926–27 навчальний рік // Нове село. – 1926. – 14
липня, № 53(70).– С. 3.
15. Сігаєва Л.Є. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга поло-
вина XX ст. – початок XXI ст.) / Л.Є. Сігаєва/ – К.: ЕКМО, 2010. – 420 с.
16. Сірополко С. Історія освіти в Україні / Степан Сірополко. –
К.: Наукова думка, 2001. – 912 с.
17. Тарнавська С. Робітничі факультети УСРР як історико-пе-
дагогічна проблема на сторінках часопису «Путь просвещения»
(1922–1926 рр.) / С. Тарнавська // Вісник Книжкової палати. –
2016. – № 9. – С. 30–34.
18. Шевченко В. Так гартувалась інтелігенція / В. Шевченко //
Під прапором Леніна.– 1967. – 10 лютого (№ 2). – С. 4.
19. Шевчук Г.М. Культурне будівництво на Україні у 1921–1925
роках / Г.М. Шевчук. – К., 1963 р. – 432 с.
Рой С.В. Рабоче-крестьянский факультет при Нежинском
институте народного образования: особенности
возникновения и функционирования в течение 1920–1930 гг.
В статье охарактеризованы основные особенности
возникновения и функционирования рабоче-крестьянс-
кого факультета Нежинского ИНО, структурные пре-
образования, проанализированы студенческий и пре-
подавательский состав.
Ключевые слова: рабоче-крестьянский факультет, Не-
жинский институт народного образования, вечерний
народный университета имени Т. Шевченка.
Roy S.V. Workers ‘and peasants’ faculty at the Nizhyn in-
stitute of public education: the features of the emergence and
functioning during 1920–1930
The article describes the main features of the origin and
functioning of the worker-peasant faculty of the Nizhyn
IPE, structural transformations, as well as the student and
teaching staff .
Key words: worker-peasant faculty, Nizhyn institute
of public education, evening folk university named after
T. Shevchenko.
27.02.2018 р.j
УДК 327.8:303.4(477)
Ю.О. Лєбєдєва
ПОЛІТИЗАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
Розглянуто занепад українознавчих досліджень, в
тому числі державницького спрямування. Доведено, що
робота українських науковців з приходом радянської
влади все більше ускладнювалася. Проаналізовано су-
перечливий і широкомасштабний процес революційних
перемін та ідеологізації всіх сфер суспільного життя,
включаючи освіту, науку і культуру. Обґрунтовано, що
започаткований в добу Української революції, УНР та
Української держави курс на національно-духовне відро-
дження українського народу, на розгортання україноз-
навчих досліджень і запровадження українознавства в
усі ланки освітніх установ фактично був пеpeрваний.
Ключові слова: українознавство, радянська ідеоло-
гія, політика українізації, Михайло Грушевський, дер-
жавотворчі дослідження.
Двадцяті – тридцяті роки ХХ ст. пов’язані із затухан-
ням Української революції, насадженням більшовицько-
го тоталітарного режиму на території Східної України,
|