Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення

Стаття висвітлює історію створення та особливості реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Трапезної цер-ви з палатою Києво-Печерської лаври як підґрунтя для оптимального вирішення сучасних нагальних проблем, пов’язаних з охороною та збереженням історико-культурної спадщини....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Зайцева, В.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180886
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення / В.О. Зайцева // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 10-15. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180886
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1808862021-10-26T01:25:46Z Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення Зайцева, В.О. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Стаття висвітлює історію створення та особливості реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Трапезної цер-ви з палатою Києво-Печерської лаври як підґрунтя для оптимального вирішення сучасних нагальних проблем, пов’язаних з охороною та збереженням історико-культурної спадщини. Статья освещает историю создания и особенности реставрации памятника архитектуры национального значения – Трапезной церкви с палатой Киево-Печерской лавры как основание для оптимального решения современных насущных проблем, связанных с сохранением историко-культурного наследия. The article covers the history of creation and peculiarities of the restoration of the monument of architecture of national importance - the Refectory Church of Kyiv-Pechersk Lavra as the basis for the optimal solution of contemporary pressing problems associated with the preservation of historical and cultural heritage. 2019 Article Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення / В.О. Зайцева // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 10-15. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180886 281.9(477-25)«21» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
spellingShingle	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Зайцева, В.О. Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення Сіверщина в історії України
description	Стаття висвітлює історію створення та особливості реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Трапезної цер-ви з палатою Києво-Печерської лаври як підґрунтя для оптимального вирішення сучасних нагальних проблем, пов’язаних з охороною та збереженням історико-культурної спадщини.
format	Article
author	Зайцева, В.О.
author_facet	Зайцева, В.О.
author_sort	Зайцева, В.О.
title	Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення
title_short	Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення
title_full	Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення
title_fullStr	Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення
title_full_unstemmed	Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення
title_sort	особливості реставрації ансамблю трапезної церкви києво-печерської лаври: від створення до сьогодення
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2019
topic_facet	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180886
citation_txt	Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення / В.О. Зайцева // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 10-15. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT zajcevavo osoblivostírestavracííansamblûtrapeznoícerkvikiêvopečersʹkoílavrivídstvorennâdosʹogodennâ
first_indexed	2025-07-15T21:14:06Z
last_indexed	2025-07-15T21:14:06Z
_version_	1837749027473457152
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 10 УДК 281.9(477-25)«21» В.О. Зайцева ОСОБЛИВОСТІ РЕСТАВРАЦІЇ АНСАМБЛЮ ТРАПЕЗНОЇ ЦЕРКВИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ: ВІД СТВОРЕННЯ ДО СЬОГОДЕННЯ Стаття висвітлює історію створення та особливості рестав- рації пам’ятки архітектури національного значення – Трапезної цер- кви з палатою Києво-Печерської лаври як підґрунтя для оптималь- ного вирішення сучасних нагальних проблем, пов’язаних з охороною та збереженням історико-культурної спадщини. Ключові слова: Києво-Печерська лавра, Трапезна церква, ар- хітектура, монументальний живопис, дослідження, реставрація. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю удосконалення методичної, правової бази та узагаль- нення попереднього практичного досвіду у царині збере- ження, охорони та реставрації архітектурної та мистець- кої спадщини, зосередження уваги на їх комплексному дослідженні у зв’язку з втратою автентичності внаслідок пізніх ремонтів, поновлень, реставрацій. Ансамбль сучасної Трапезної церкви та палати побу- дований за проектом академіка В.М. Ніколаєва в 1893– 1895 рр. на місці старого обвітшавшого храму в ім’я свя- тих апостолів Петра і Павла [1, арк. 125]. Відомостей про історію первісного храму небагато. Згідно архівних дже- рел церква з приєднаною до неї із західної сторони брат- ською трапезною була зведена в 1109 році за велінням князя Гліба Всеславича при ігумені Феоктисті [2, арк. 1]. За період свого існування храм зазнавав багато втрат та руйнувань, внаслідок чого неодноразово відновлювався та перебудовувався. Зі зміною архітектурного обличчя храму змінювалося і його живописне оздоблення. Після пожежі 1718 року та проведення відновлюваль- них робіт Трапезна церква набула барокових абрисів. Про- те влітку 1893 року будівлю було вирішено взагалі розі- брати, а на її місці спорудити нову, проект якої втілив в життя архітектор В.М. Ніколаєв, а ліпне оздоблення фаса- дів виконав майстер Іван Телєшов [3, арк. 77]. Пізніше цей факт був розцінений дослідниками як спотворення архі- тектурного образу лаврського ансамблю [4, с. 66 ]. Виріше- на у формах псевдовізантійської архітектури новобудова стала зразком занепаду української архітектури – втра- тою почуття міри, стилю, еклектики та характеризувала- ся відсутністю архітектурно-мистецької вартості [5, с. 20]. На межі ХІХ–ХХ ст. нове будівництво та виконання сті- нопису в Трапезній церкві вимагало залучення найвідомі- ших та найвпливовіших в той період майстрів, архітекто- рів, художників. На думку відомого дослідника мистецтва Києво-Печерської лаври В. Шиденка це було пов’язане зі зростанням революційних настроїв в країні, а відтак зни- женням релігійної зацікавленості населення. Будівля являє собою прямокутну в плані з напівкруг- лою абсидою споруду. Єдиний квадратний у плані з кон- хами у кутах об’єм церкви накритий великою світловою банею, завершеною декоративною главкою. Зі сходу до нього примикають три вівтарні приміщення – конха ві- втаря та ризниця з дияконником, із заходу – двоповер- хова палата з великою приймальною залою на першо- му поверсі та службовими палатами на другому. Фасади Трапезної церкви оздоблені пілястрами, розділеними на квадратні фільонки з орнаментальним заповненням. У 1906 році фасади, що первісно були виконані в жовтій цеглі на вапняному розчині, були оштукатурені (рис. 1). На сьогодні винятковий інтерес представляють мону- ментальні розписи пам’ятки. Концепція розписів ново- го храму була спрямована, в першу чергу, на збереження впливу церкви на віруючих шляхом повернення їх до хра- мів. Для керівництва живописними роботами в інтер’є- рі нового храму було запрошено талановитого художни- ка-архітектора Олексія Щусєва, який, закінчивши курс наук у Вищому художньому училищі при Імператорській академії мистецтв, отримав прихильність лаврського ке- рівництва ще під час участі у розробці проекту головно- го іконостаса Великої Лаврської церкви [6, с. 159]. В пе- ріод 1902–1911 рр. він особисто керував усіма художніми роботами в Трапезній церкві та братській Трапезі. Крім того, виконав підготовчі роботи: розбивку стін під живо- пис та орнаменти, проекти іконостаса, закліросних кіо- тів, солей та панелі церкви, за що був нагороджений ор- деном Св. Станіслава ІІІ ступеню [7, арк. 2]. Окрім Щусєва до команди виконавців долучилися досвідчені художни- ки Г.І. Попов, І.С. Іжакевич та А.А. Лаков. Монументальний живопис інтер’єру Трапезної пала- ти виконано в техніці олійного живопису на ґрунтованій оштукатуреній основі, займаючи всю площу стін та скле- пінь. Окремі сюжетні сцени із зображеннями житія Ісу- са Христа та шанованих Києво-Печерських святих роз- ділено видовженими віконними та дверними прорізами з арковими завершеннями. Зображені в повний зріст на тлі пейзажу фігури святих та сюжетні сцени гармонійно поєднані з розмаїттям орнаментальних композицій, що Рис. 1. Трапезна церква з палатою. Загальний вигляд ISSN 2218-4805 11 включають рослинні та геометрич- ні елементи. Пейзажні мотиви від- творюють безмежний світ фанта- зії художників, насичуючи простір райськими краєвидами на мерехт- ливому золотому тлі, що символі- зує Небесне царство. Після створення в Києво-Печер- ській лаврі Всеукраїнського музей- ного містечка будівля експлуатува- лась для розміщення експозицій з антирелігійною тематикою. Зазнавши значних руйнувань після вибуху Успенського собору під час Другої світової війни, Тра- пезна церква з палатою потерпала від атмосферних чинників та не- дбальства. З доповідної записки Го- лові Ради Міністрів УРСР Д.С. Ко- ротченко від голови комітету в справах культурно-просвітницьких установ Овчаренко від 13 квітня 1948 року дізнаємось: «Историко-архитектур- ные памятники Государственного историко-культурного заповедника «Киево-Печерская лавра» находятся в крайне угрожающем аварийном состоянии […] Трапезная церковь вместо ремонта разворовывается жильцами, порвано желе- зо, выломаны оконные переплеты. Крыши раскрыты и вода течет по стенам и карнизам, обламывая выступающие на стенах элементы архитектурного убранства» [8] (рис. 2). Під час війни вибуховою хвилею дах Трапезної палати був повністю знесений, північна частина стіни отримала повздовжній вигин, що призвело до збільшення прольоту в центральній частині будівлі на 15 см відносно прольотів торцевих стін, та нахил в бік Успенського собору на 3 см від вертикалі. Після завершення першої черги відновлювальних робіт в 1956 році були здійснені обміри та підготовлено проект реставрації, яким передбачалось використання другого поверху трапезної під службові та експозиційні приміщення. Проте виконати зазначені роботи можна було тільки здійснивши повне перепланування приміщень другого поверху. Тому наступний етап заходів 1973– 1977 рр. включав розвантаження склепінь міжповерхового перекриття, що перекриває центральний проліт палати, та заміну існуючої дерев’яної конструкції даху металевими фермами. Також під час реставрації були повністю розібрані всі перегородки до поперечної цегляної стіни та частина підлоги. Дах будівлі перекрито новим листовим оцинкованим залізом [9]. У 1969 році бригада художників-реставраторів УСНРВУ під керівництвом В. Бабюка приступила до комплексу консерваційно-реставраційних робіт на монументаль- ному живописі. Під час обстеження стінопису палати в повоєнний період фахівцями був відмічений вкрай ава- рійний стан збереження, особливо в місцях проникнен- ня вологи ззовні. Так, на окремих ділянках південної стіни вода вимила в’язиво зі штукатурного шару, внас- лідок чого штукатурка розпорошилась, а фарбовий шар відшарувався від неї у вигляді великих «коржів» із за- гнутими краями. Втрати живопису складали дві трети- ни від загальної площі. (рис. 3) Живопис північної сті- ни постраждав внаслідок вибуху Успенського собору – штукатурка разом із фарбовим шаром розтріскалася та вкрилася сіткою волосяних тріщин. Розпис на цій ді- лянці вцілів тільки завдяки якості штукатурного шару та гарному зчепленню його з кладкою стіни. Втрати живо- пису, що складали близько 30%, спостерігалися загалом в нижній частині, на панелі, уздовж склепіння, навко- ло віконних та дверних прорізів. Майже повністю втра- ченими виявилися розписи на склепінні палати; вони збереглися лише на 1–2%. Крім того, монументальний живопис був вкритий сіткою жорсткого кракелюру, осе- редками лущень фарбового шару та відшарувань штука- турки, шаром потемнілого розкладеного лаку та ущіль- неним пиловим забрудненням [10]. До загальної програми відновлення стінопису в по- воєнний період увійшли заходи з закріплення штука- турної основи із застосуванням ін’єкцій та пресу з на- гелями, відновлення зв’язку між основою та фарбовим шаром, видалення поверхневих забруднень та розкла- деного покривного шару. Після шпаклювання викону- валось тонування втрат та заповнення фігурних і орна- ментальних композицій. Втрати позолоти імітувались олійними фарбами. Проте, ділянка південної стіни Тра- пезної палати вимагала прийняття більш радикальних рішень. Значні її руйнування були спричинені проник- ненням дощової води і талого снігу в кладку стіни. Во- лога потрапляла через щілину, що утворилася в місці примикання стіни та площі тераси, розміщеної на од- ному рівні з перекриттям стелі ззовні. Під час обстежен- ня вологість штукатурки в окремих ділянках сягала 39%. Рис. 2. Руїни Успенського собору та Трапезна церква після Другої світової війни Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 12 У зв’язку з аварійним станом зазначену частину живо- пису, що включала велику багатофігурну композицію «Чудовий лов риби» та фігури святих, загальною пло- щею 34,73 м², вирішено було перенести на нову осно- ву (рис. 4). При цьому головним завданням було швидко зняти живопис без попереднього просушування, вида- лення пилу та інших заходів, що могли спричинити ще більші руйнування. Для цього на основі експерименталь- них робіт та лабораторних досліджень була розроблена спеціальна методика. Перед кріпленням нової основи під живопис стіна була ретельно очищена від залишків старої штукатурки та антисептована розчином форма- ліну. За допомогою нержавіючих шурупів до стіни крі- пились дерев’яні рейки 5 х 3 см. Новою основою, на яку переносився живопис, слугували листи дюралюмінію розміром 205 х 150 см. Упродовж 1975–1976 рр. був проведений комплекс реставраційних заходів і в Трапезній церкві. Поверхня стінопису була вкрита товстим шаром забруднень. За- бруднення в куполі були настільки щільними, що жи- вопис майже не проглядався. Окрім цього, мали міс- це пошкодження живопису, здійснені під час монтажу експозицій. Так, вікна вівтаря були замуровані сухою штукатуркою, а до стін залізними штирями були при- кріплені металеві труби. Південна арка була закладе- на цеглою, так як в дияконнику влаштували телефон- ну станцію Заповідника. Сучасний стан пам’ятки архітектури Трапезної цер- кви з палатою безпосередньо пов’язаний з результатами комплексних реставраційних робіт, проведених в 2011– 2014 рр. Програма заходів, розроблена інститутом «Укр- НДІпроектреставрація» на основі наукових досліджень та обмірних креслень, була розділена на два етапи. До пер- шого увійшли ремонтно-будівельні роботи на фасадах та інтер’єрах пам’ятки, до другого – консерваційно-рестав- раційні заходи на монументальному живописі. Замовни- ком робіт виступила Свято-Успенська Києво-Печерська лавра в особі її намісника – митрополита Вишгородсько- го і Чорнобильського Високопреосвященнійшого Павла, проектувальником – інститут «УкрНДІпроектреставра- ція», виконавцем – фірма «Уютный дом». На той час Трапезна церква з палатою вже використо- вувалася служителями Свято-Успенської Києво-Печер- ської Лаври для проведення богослужінь, під час яких в приміщеннях спостерігалось значне скупчення прочан. Одним із завдань було налагодження належної вентиля- ції приміщень. На момент огляду вентиляційні решіт- ки у Трапезній палаті були вкриті паркетною підлогою, влаштованою під час повоєнної реставрації. В процесі натурних досліджень виявлено, що частина вентиляці- йних каналів не працює, інша – використовується не за призначенням. Крім того, дослідження міжповерхового простору показали необхідність посилення перекриття між підвалом та першим поверхом. Навесні 2013 року під шаром демонтованого парке- ту було виявлено залишки автентичної керамічної під- логи (близько 50% від загальної площі), що послугува- ла підґрунтям для ескізу проекту її реставрації. Однак, її стан був незадовільний. Авторами проекту І. Гриньо- вим та Н. Малій було запропоновано доповнити втра- чені фрагменти за рахунок виготовлення нової плитки, яка б мала схожість за малюнком та кольоровою гамою до автентичної. Втім, у представників монастиря було своє бачення щодо покриття підлоги та інших заходів, Рис. 3. Стан стінопису Трапезної палати. 1969 рік Рис. 4. Фрагмент композиції «Чудовий лов риби» до реставрації ISSN 2218-4805 13 передбачених проектом. Керуючись бажанням закін- чити роботи до святкування 1025-річчя Хрещення Русі, ними було прийнято рішення про виконання мостіння у Трапезній палаті з гранітних плит без виконання по- передніх робіт з підсилення склепінь нижньої частини підвалу. Окрім цього, фахівцями були відмічені й інші невідповідності з проектом. Не виконано рішення щодо кількості та схеми розміщення в підлозі вентиляційних отворів, а також рішення конструктивної частини про- екту щодо заміни верхньої частини перекриття над під- валом. У зв’язку з необхідністю забезпечення функціо- нування в Трапезній церкві хорів під час богослужінь робочим проектом пропонувалося виконання тимчасо- вих гвинтових металевих сходів та огородження хорів із зауваженням, що вони «історично не існували і є сучасним новим елементом, який змінює автентичний історичний інтер’єр пам’ятки національного значення» [10]. Дозвіл на проектування гвинтових сходів дало Міністерство куль- тури України. Зміни відбулися і з влаштуванням архіє- рейського амвону в інтер’єрі церкви, який теж був від- сутній в проекті О. Щусєва. Амвон вперше з’явився після надання приміщень Трапезного храму монастирю Свя- то-Успенської Києво-Печерської лаври для проведення щоденних богослужінь. Спочатку було встановлено ме- талеву огорожу солеї, однак в липні 2014 року вона була замінена на мармурову. Наступний етап реставрації пам’ятки включав від- новлення стінопису Трапезної церкви та палати. Крім цього, до програми також увійшли заходи з реконструк- ції розпису центральної частини склепіння палати, де живопис був втрачений в роки війни (рис. 5). Над роз- писом працювали дві бригади спеціалістів: перша за- ймалася реставрацією монументального живопису (ху- дожники-реставратори: Л.І. Кравцова, В.А. Кравцов, В.В. Колесніков, В.Р. Шевчук), відповідно друга – відтво- ренням втрачених розписів палати (художники: О.С. Пі- гарьов, О.В. Григоров, В.О. Григоров та О.І. Сіренко). Після проведення ще в радянський період реставра- ції автентичних монументальних розписів з’явилися тріщини в штукатурному шарі, багато втрат фарбово- го шару, відшарування та лущення живопису, жорсткий кракелюр з підійнятими краями. Поверхня була вкри- та таким товстим шаром ущільненого забруднення, що в окремих місцях зображення майже не проглядалося. Особливо були забруднені вівтарна частина та поверх- ня стін основного об’єму церкви. Крім цього, головне завдання реставраторів полягало в здійсненні усіх за- ходів у максимально стислий термін. Для виконання завдання була застосована традицій- на методика з відновлення штукатурного шару та втра- ченого зв’язку між ґрунтом та основою, шпарування та шпаклювання тріщин, втрат та закріплення фарбово- го шару. Неабиякого досвіду потребував процес вида- лення ущільненого забруднення з поверхні живопису. Для цієї операції були застосовані спеціальні хімічні поверхнево-активні розчини з індивідуальним підбо- ром до кожної ділянки розписів. Після виконання всіх підготовчих робіт проведено живописне відновлення втрат олійними фарбами в тон авторського живопису та покриття живопису захисним шаром реставраційно- Рис. 5. Загальний вигляд інтер’єру Трапезної палати до проведення консерваційно-реставраційних та відновлювальних робіт. 2013 рік Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 14 го лаку. Навесні 2014 року всі консерваційно-реставра- ційні та відновлювальні роботи були завершені на ви- сокому професійному рівні [11] (рис. 6). На сьогодні загальний стан монументального живо- пису в інтер’єрах церкви та палати задовільний, однак на поверхні живопису відмічені зміни окремих ділянок: осередки дрібних втрат фарбового шару від механічного пошкодження по всьому периметру орнаментованих па- нелей палати; збільшення площі локальних втрат та від- шарувань живопису по всій поверхні стелі, членованої ке- сонами, з північної та південної сторони палати, кіптява. Основними чинниками змін було визначено порушен- ня вимог відомчої Інструкції щодо температурно-вологіс- ного режиму експозиційних об’єктів Заповідника, а також відсутність належної вентиляції приміщення. В резуль- таті скупчення великої кількості відвідувачів під час бо- гослужінь та свят відбувається активне осідання конден- сату на поверхнях стін, оздоблених живописом. Наслідки безвідповідальності та невдалих конструк- тивних рішень почали проявлятися і в інших частинах пам’ятки. У 2018 році при огляді підвального приміщен- ня, що знаходиться у користуванні монастиря, зафіксо- ване значне замокання та розвиток пліснявих грибів на поверхні західної стіни підвалу та інших ділянках. Згід- но розробленого інститутом «УкрНДІпроектреставрація» «Проекту реставрації та пристосування Трапезної цер- кви …», який в 2011 році отримав позитивний висновок Державної експертизи, для забезпечення системою вен- тиляції Трапезної палати пропонувалося виконати вен- тиляційні отвори в підлозі та перекритті в тій же кіль- кості та за тією ж схемою, як було в автентичній підлозі. Проте, під час проведення робіт 2011–2014 рр. замість 62 вентиляційних отворів залишили тільки 18, решту за- бетонували та закрили мостінням з гранітних плиток. Таким чином, відсутність чітких критеріїв щодо меж втручання в пам’ятку призводить до незворотних наслід- ків. Питання, пов’язані з її збереженням в автентичному вигляді, залишаються проблемними, потребуючи належної регламентації в пам’яткоохоронній і реставраційній царині. ПОСИЛАННЯ 1. Центральний державний історичний архів, м . Київ (далі – ЦДІАК України), ф. 128, оп. 2 заг., спр. 334. 2. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 2 заг., спр. 203. 3. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 3121. 4. Степовик Д.В. Києво-Печерська лавра. – К.: ПБП «Фотовіде- осервіс», 1993. – 80 с. 5. Логвин Г.Н. Киево-Печерская лавра. – М.: Искусство, 1958. – 22 с. 6. Шиденко В.А. Вибрані праці з історії Києво-Печерської лав- ри (російською мовою). – К.: НКПІКЗ, Фенікс, 2008. – 256 с. 7. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 3270. 8. Документальний архів Національного Києво-Печерсько- го історико-культурного заповідника (далі – КПІКЗ), оп. 3, спр. 3. «Отдел охраны и изучения памятников архитектуры. Справки и отчеты по реставрации памятников архитектуры». 9. Науково-технічний архів інституту «УкрНДІпроектрестав- рація». Трапезная, корпус №29. Проект реставрационно-строи- тельных работ. Т. 4. 10. Науково-технічний архів інституту «УкрНДІпроектрестав- рація». Отчет по реставрации живописи палаты Трапезной цер- кви КПГИКЗ. – К., 1977. Рис. 6. Інтер’єр Трапезної палати, сучасний вигляд ISSN 2218-4805 15 11. Науково-технічний архів НКПІКЗ. Науковий звіт про про- веденню ремонтно-реставраційних робіт по пам’ятці архітекту- ри національного значення «Трапезна церква з трапезною пала- тою», корпус № 29, (охор. № 4/26) по вул. Лаврська, 9 м. Києва у 2014 році. Витяг з протоколу № 1 засідання Науково-реставра- ційної ради НКПІКЗ від 26.02.2014. Зайцева В.А. Особенности реставрации ансамбля Трапезной церкви Киево-Печерской лавры: от создания к современности Статья освещает историю создания и особенности реставра- ции памятника архитектуры национального значения – Трапезной церкви с палатой Киево-Печерской лавры как основание для опти- мального решения современных насущных проблем, связанных с со- хранением историко-культурного наследия. Ключевые слова: Киево-Печерская лавра, Трапезная церковь, ар- хитектура, монументальная живопись, исследования, реставрация. Zaitseva V.О. Features of the restoration of the ensem- ble of the Refectory Church of Kyiv-Pechersk Lavra: from cre- ation to modernity The article covers the history of creation and peculiarities of the restoration of the monument of architecture of national importance - the Refectory Church of Kyi v-Pechersk Lavra as the basis for the optimal solution of contemporary pressing problems associated with the preservation of historical and cultural heritage. Key words: Kyiv-Pechersk Lavra, Refectory Church, architecture, monumental painting, research, restoration. 04.02.2019 р. доносних горизонти: у четвертинних еолово-делювіаль- них і озерно-льодовикових відкладах на плато (Верхня лавра, верхня частина схилів, Гостинний двір, Дальньо- печерний пагорб), у четвертинних делювіальних ґрун- тах на схилах і, повсюдно, в олігоценових (харківських) пісках [1]. На стан пам’яток та території опосередковано впливають перший та частково другий водоносні гори- зонти, що фактично є одним об’єднаним. Водоносний горизонт у четвертинних озерно-льодови- кових, флювіогляціальних та еолово-делювіальних відкла- дах (vdQIII-IV + lg, f QII). Водомісткими є моренні суглинки та супіски, серед яких у вигляді прошарків, потужністю 1,0–4,0 м, залягають флювіогляціальні піски. На окремих ділянках вода є і в лесовидних суглинках. Потужність го- ризонту невитримана і змінюється від 2,0–3,0 до 15,0– 20,0 м, місцями більше. Абсолютні відмітки рівнів ґрун- тових вод (далі – РГВ) змінюються від 150,0 до 180,0 м. Коливання рівнів носять циклічний характер, їх річна амплітуда звичайно не перевищує 0,5–1,0 м, однак у ви- падку аварійних поривів водонесучих комунікацій спо- стерігається швидкий підйом рівнів до 2,0–4,5 м. Харак- терні глибини залягання горизонту – від 12,0 до 18,0 м, в зоні виклинення – 2,5–3,5 м. Коефіцієнти фільтрації мо- ренних та лесовидних суглинків становлять 0,05–0,5 м/ доб, флювіогляціальних пісків – 2–8 м/доб. В основі горизонту залягає шар водотривких бурих та строкатих глин. В місцях їх розмиву четвертинний водо- носний горизонт утворює комплекс з горизонтами, що приурочені до полтавських та харківських пісків. Жив- лення четвертинного водоносного горизонту відбуваєть- ся за рахунок атмосферних опадів та витоку із комуніка- цій. Розвантажується на схилах у водоносний горизонт, що міститься у делювіально-зсувних ґрунтах, та переті- кає у розташований нижче водоносний горизонт у оліго- ценових (харківських пісках). Водоносний горизонт у делювіально-зсувних грунтах (d-cQIII_IV) розповсюджений на схилах плато та Лаврського яру. Вода міститься у змішаних піщано-глинистих поро- дах (супіски, суглинки, піски) потужністю до 5,0–10,0 м, що сповзли з верхніх ділянок плато. РГВ залягають на абсолютних позначках від 140,0 до 170,0 м. Глибина за- лягання коливається від 1,0 до 10,0 м, частіше 3,0–5,0 м. Потужність горизонту складає 1,0–6,0 м. Річна ампліту- да складає 0,5–1,3 м, інколи 2,5 м. Коефіцієнти фільтра- ції обводнених ґрунтів становлять 0,05–2,0 м/доб. Водо- тривким шаром для горизонту у верхній частині схилів є товща бурих та строкатих глин, у середній частині – гли- нисті різновиди зсунутих порід. Живлення горизонту відбувається за рахунок розван- таження підземних вод четвертинного водоносного го- ризонту, атмосферних опадів та техногенних витоків. Окремо слід виділити тимчасовий водоносний гори- зонт типу верховодки, який утворюється на поверхні водотривких шарів (моренні суглинки, бурі та строкаті глини), які залягають на незначній глибині на території УДК 556.3–551.44(477–25) І.А. Черевко ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ТЕРИТОРІЇЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СТАН ПАМ’ЯТОК Одним з головних факторів деформації пам’яток на території Києво-Печерської лаври є їх підтоплення внаслідок зміни гідрогеоло- гічних умов. Спостереження за режимом ґрунтових вод та аналіз отриманих даних дозволяє визначити характер поширення водоно- сних горизонтів, вплив гідрогеологічних умов на стан пам’яток, роз- робити відповідні заходи захисту. Ключові слова: підтоплення, режим ґрунтових вод, розпов- сюдження водоносного горизонту, гідрогеологічні умови. Одним з головних процесів, що призводить до дефор- мації пам’яток архітектури Києво-Печерської лаври, є під- топлення їх як ґрунтовими, так і поверхневими водами. Значного впливу на технічний стан будівель та споруд завдає саме підтоплення ґрунтовими водами. Тому ви- вчення гідрогеологічних умов (режиму ґрунтових вод та характеру поширення водоносних горизонтів) є одним з основних у системі комплексного моніторингу історич- них територій. Мета даної роботи – визначення чинників впливу, що призводять до порушення гідрогеологічних умов території Києво-Печерської лаври. Актуальність ро- боти полягає у визначенні впливу зміни режиму ґрунтових вод на стан пам’яток архітектури та заповідної території. Характеристика водоносних горизонтів. На терито- рії Києво-Печерської лаври поширені три ґрунтових во- j

Особливості реставрації ансамблю Трапезної церкви Києво-Печерської лаври: від створення до сьогодення

Institution

Ähnliche Einträge