Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова
У статті йдеться про пам’ятку історії та мистецтва − настінний живопис Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) у Чернігові, створений у першій чверті ХІХ ст. Стисло подається історія досліджень і реставрації розписів у другій половині ХХ ст. та на початку ХХІ ст., окреслюються проблеми, пов’язані зі...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180890 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова / А.Б. Гаркуша // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 23-25. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180890 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1808902021-10-25T01:26:23Z Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова Гаркуша, А.Б. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа У статті йдеться про пам’ятку історії та мистецтва − настінний живопис Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) у Чернігові, створений у першій чверті ХІХ ст. Стисло подається історія досліджень і реставрації розписів у другій половині ХХ ст. та на початку ХХІ ст., окреслюються проблеми, пов’язані зі збереженням даного комплексу монументальних розписів. Статья посвящена проблемам сохранности масляной настенной росписи Спасо-Преображенского собора (ХI в.) в Чернигове, созданной в первой четверти XIX в., как памятника искусства, а также объекта исторического, искусствоведческого исследования, охраны и реставрации. Рассматриваются история их исследований и реставраций в ХХ в. Обозначен ряд проблем, возникающих в связи с охраной данного комплекса росписей. The article is devoted to the problems of preservation of the oil mural painting of the Saviour Transfiguration Cathedral (XIth century) in Chernihiv, created in the first quarter of the XIXth century, as a monument of art, as well as an object of historical, art criticism research, protection and restoration. The history of their researches and restorations in the XXth century are considered. A number of problems arising in connection with the protection of this complex of mural paintings are defined. 2019 Article Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова / А.Б. Гаркуша // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 23-25. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180890 75.052.025.4:[726:271.2-523.41(477.51–25) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Гаркуша, А.Б. Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова Сіверщина в історії України |
| description |
У статті йдеться про пам’ятку історії та мистецтва − настінний живопис Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) у Чернігові, створений у першій чверті ХІХ ст. Стисло подається історія
досліджень і реставрації розписів у другій половині ХХ ст. та на початку ХХІ ст., окреслюються проблеми, пов’язані зі збереженням даного комплексу монументальних розписів. |
| format |
Article |
| author |
Гаркуша, А.Б. |
| author_facet |
Гаркуша, А.Б. |
| author_sort |
Гаркуша, А.Б. |
| title |
Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова |
| title_short |
Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова |
| title_full |
Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова |
| title_fullStr |
Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова |
| title_full_unstemmed |
Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова |
| title_sort |
проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть хіх ст.) спасо-преображенського собору м. чернігова |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180890 |
| citation_txt |
Проблеми збереження олійного стінопису (перша чверть ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова / А.Б. Гаркуша // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 23-25. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT garkušaab problemizberežennâolíjnogostínopisuperšačvertʹhíhstspasopreobražensʹkogosoborumčernígova |
| first_indexed |
2025-07-15T21:14:20Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:14:20Z |
| _version_ |
1837749041659641856 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
23
верщина в історії України. – 2012. – Вип. 5. – С. 6–9.
10. Галятовський І. Ключ розуміння / [Підг. до вид. І. Чепіга]. –
К.: Наукова думка, 1985. – 448 с.
11. Филарет (Гумилевский). Кафедральные черниговские мо-
настыри. Ильинский, Елецкий, Борисоглебский. Общий обзор
епархии Черниговской. – Чернигов, 1861. – 178 c.
12. Тарасенко А. Черниговский Елецкий Свято-Успенский мо-
настырь. Исторический очерк с приложением «Скарбницы по-
требной» Иоанникия Галятовского в русском переводе / А. Тара-
сенко. – Чернигов: Десна, 2013. – 312 с.
13. Доценко А. Чернігівський Єлецький монастир: історія і ді-
яльність / А. Доценко, І. Шевчик // Чернігівські старожитності. –
2010. – Вип. III. – С. 4–72.
14. Ефимов А. Черниговский Елецкий монастырь Успения Пре-
святой Богородицы со времени основания до наших дней (1060–
1903 год), святыни и достопримечательности с рисунками. – Чер-
нигов, 1903. – 236 с.
15. Непотенко І. Єлецький монастир у Чернігові у 1920-х рр.:
діяльність в умовах становлення радянської влади / І. Непотенко
// Праці Центру пам’яткознавства. – 2016. – Вип. 30. – С. 256–269.
16. Великий. Добрий почин / Великий // Більшовик (Чернігів).
– 1934. – № 72. – С. 4.
17. У Чернігові думають, як укріпити схили історичних зон. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrinform.
ua/rubric-tourism/2491190-u-cernigovi-dumaut-ak-ukripiti-shili-
istoricnih-zon.html. – Дата доступу: 19.01.2019.
Литовченко А.Л. Елецкий монастырь в Чернигове как
составляющая исторической среды города
В статье рассмотрены вопросы исторического центра города
Чернигова, его составляющих, памятников архитектуры, природ-
ного ландшафта и панорамы. Особое внимание уделено Елецкому
монастырю, его влиянию на видовую составляющую исторической
среды города. Отмечена необходимость сохранения исторического
центра в условиях современных градостроительных преобразований.
Ключевые слова: Елецкий монастырь, памятники архитек-
туры, историческая среда, ландшафт, панорама.
Lytovchenko O.L. Yeletskyi monastery in Chernihiv as a
warehouse of the town’s historic environment
The article deals with the issues of the historical town center of
Chernihiv, its components, architectural monuments, natural landscape
and panorama. Particular attention is paid to the Yeletskyi monastery, its
infl uence on the specifi c component of the historical environment of the
town. The necessity of preserving the historical center in the conditions of
modern city-building transformations is emphasized.
Key words: Yeletskyi monastery, architectural monuments, historical
environment, landscape, panorama.
13.02.2019 р.j
УДК 75.052.025.4:[726:271.2-523.41(477.51–25)
А.Б. Гаркуша
ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОЛІЙНОГО
СТІНОПИСУ (ПЕРША ЧВЕРТЬ ХІХ ст.)
СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО СОБОРУ
м. ЧЕРНІГОВА
У статті йдеться про пам’ятку історії та мистецтва − на-
стінний живопис Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) у Черні-
гові, створений у першій чверті ХІХ ст. Стисло подається історія
досліджень і реставрації розписів у другій половині ХХ ст. та на по-
чатку ХХІ ст., окреслюються проблеми, пов’язані зі збереженням да-
ного комплексу монументальних розписів.
Ключові слова: Спасо-Преображенський собор, настінний розпис,
пам’ятка, мистецтво, проблеми, охорона, дослідження, реставрація.
Один з найстаріших храмів Подніпров’я часів Київської
Русі, що унікально зберігся до наших днів, – Спасо-Пре-
ображенський собор у Чернігові. Йдеться передусім про
збереженість його архітектури, як зовнішньої так і вну-
трішньої. Разом із конструктивними елементами вну-
трішньої архітектури ХІ ст., іконостасом кінця ХVIII ст.,
істотною частиною сучасної храмової декорації Спасько-
го собору є олійний стінопис, який ось уже майже два сто-
ліття прикрашає стіни давньоруського храму. Створений
у першій чверті ХІХ ст., даний настінний розпис являє со-
бою комплекс сюжетних композицій на теми Старого та
Нового Заповіту. Він має оригінальну і доволі цікаву ідей-
ну основу, органічно вписався в інтер’єр древнього храму,
відіграє значну роль у його внутрішньому опорядженні
і становить певну історичну та мистецьку цінність. Його
дослідження дозволяють розширити інформаційне поле
Спаського собору загалом та виокремити вище означе-
ний стінопис як пам’ятку історії та мистецтва ХІХ ст., зо-
крема, для її збереження. Для позначення олійного сті-
нопису у літературі, в т. ч. у даній публікації, вживаються
також терміни «олійний стінопис першої чверті ХІХ ст.»,
«монументальний живопис ХІХ ст.», «олійні розписи»,
«комплекс монументальних розписів».
На думку автора даної студії, ця пам’ятка заслуговує
стати окремим об’єктом прискіпливої уваги не лише з
боку дослідників істориків чи мистецтвознавців, а й фа-
хівців з реставрації та охорони [1, с. 25–30]. Тим більше,
що у найближчому майбутньому виповниться 200 років
із часу, коли було закінчено створення даного згадувано-
го стінопису. Однак, на сьогодні у сфері його збереження
постає низка проблем, через наявність яких виникає за-
гроза існуванню розпису.
Потреба у новому стінопису у Спасо-Преображенсько-
му (Спаському) соборі виникла після пожежі 1750 р., яка
за оцінкою відомого історика, археолога, мистецтвознав-
ця М. Макаренка стала для храму найбільш руйнівною [2,
c. 187]. Було завдано значної шкоди власне споруді та її
бічним прибудовам, але найсильніше постраждало вну-
трішнє опорядження церкви. Вірогідно, що ця пожежа
могла остаточно зруйнувати залишки фрескового живо-
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
24
пису ХІ ст. Наступні десятиліття були присвячені віднов-
ленню собору, яке через постійний брак коштів здійснюва-
лося надзвичайно повільно. Лише у кінці XVIII ст. у храмі
спромоглися встановити новий іконостас. Питання ж про
новий стінопис Спасо-Преображенського кафедрального
собору було порушено лише на початку ХІХ ст. Ініціатором
був тодішній архієпископ чернігівський Михайло (Матвій
Десницький, майбутній митрополит Санкт-Петербурзький
– А. Гаркуша.) [3, c. 6]. Автором проекту нового настінно-
го живопису став соборний протоієрей Іоан Єленєв, яко-
му преосвященний надав велику підтримку. Початковий
проект, створений о. Іоаном у кінці 1814 р., хоча й був під-
триманий архієпископом, згодом, після зміни керівництва
єпархії, і знов-таки через брак коштів, перероблявся та уз-
годжувався. Створення проекту, його погодження з керів-
ництвом, збір коштів, яких весь час було недостатньо, укла-
дення контракту з підрядником – весь підготовчий процес
затягнувся на роки, і до роботи приступили лише у берез-
ні 1821 р. Попри зобов’язання підрядника закінчити роз-
пис церкви до вересня 1821 р., задумане було завершено,
як можна припустити, восени 1824 р. [3, с. 18].
Уперше історію нового стінопису Спасо-Преображен-
ського собору, як частини внутрішнього декору, було опи-
сано приблизно через півстоліття після його створення,
у 5-й книзі видання «Історико-статистичний опис Чер-
нігівської єпархії», надрукованій за редакцією архієпис-
копа чернігівського Філарета Гумілевського на початку
70-х рр. ХІХ ст. [4]. Протягом останньої чверті ХІХ ст. та у
дорадянський період ХХ ст. (до 1917 р.), час від часу, цей
живопис згадувався у публікаціях історичного та кра-
єзнавчого змісту [5]. Інформацію про олійний стінопис
Спаського собору першої чверті ХІХ ст., як про окремий
історико-культурний об’єкт, першим у науковий обіг пов-
ноцінно увів П. Добровольський, правитель справ Чернігів-
ської губернської архівної комісії, відомий чернігівський
історик та краєзнавець. У публікації «Архів Чернігівсько-
го Кафедрального собору» він подав досить розлогий ма-
теріал про створення настінного розпису у ХІХ ст. та його
подальшу долю [3]. Інші дослідники вказаного вище пе-
ріоду у переважній більшості публікацій згадують про
олійні розписи побіжно або доволі стисло і відгукуються
про них суперечливо [6]. У радянську добу вчені та архі-
тектори, які досліджували Спасо-Преображенський со-
бор, зокрема М. Макаренко (1923 р.), віддавали перевагу
вивченню його архітектури та археологічним обстежен-
ням. Якщо і згадувалося про монументальний живопис,
то, зазвичай, про фрагменти фрескового (ХІ ст.) [2, c. 187].
З кінця 40-х років ХХ ст. зазначений стінопис став взага-
лі недоступним для вивчення, оскільки за рішенням ре-
лігійної громади, у користуванні якої на той час перебу-
вав храм, внутрішні поверхні стін були побілені, і живопис
опинився під шаром забілу [1].
У 1963–1969 рр. дослідження Спаського собору здійс-
нювалися під керівництвом київських архітекторів
М. Холостенка та М. Говденко. Під час обстеження при-
міщення церкви художником-реставратором В. Бабю-
ком були розкриті фрагменти настінного живопису. У
1967 р. після відповідної постанови Ради Міністрів УРСР
про створення Чернігівського архітектурно-історично-
го заповідника (тепер – Національний архітектурно-іс-
торичний заповідник «Чернігів стародавній») відбулася
музеєфікація Спасо-Преображенського собору. Це дало
початок новим дослідженням та реставрації пам’ятки.
У процесі вивчення стану собору в 1972–1974 рр. згаду-
ваний вище художник-реставратор В. Бабюк за участю
реставратора Р. Боголюб досліджували настінний живо-
пис північної нави, а з 1979 р., по суті, почалися масш-
табні реставраційні роботи з розкриття настінного жи-
вопису першої половини ХІХ ст.
Реставрацію здійснювала бригада художників-рес-
тавраторів Київської міжобласної спеціальної науко-
во-реставраційної виробничої майстерні (КМСНРВМ)
Українського спеціального науково-реставраційного ви-
робничого управління (УСНРВУ). У складі бригади в різ-
ний час працювали художники-реставратори О. Лісане-
вич, А. Остапчук, В. Поліщук, А. Дзисюк, В. Дорошенко.
Очолювала на той час дільницю з реставрації живопису і
була куратором реставраційних робіт І. Дорофієнко. Рес-
тавраційні роботи відбувалися паралельно із досліджен-
нями та фотофіксацією.
Процес реставрації тривав із кінця 70-х до початку
90-х рр. ХХ ст. і здійснювався у кілька етапів [7].
Документи, що зберігаються у Національному архітек-
турно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній»,
дозволяють відстежити послідовність та етапи здійснен-
ня реставрації олійного стінопису у кінці 70-х – на почат-
ку 90-х років ХХ ст.
1-й етап – 1978–1979 рр. – ремонтно-реставраційні
роботи здійснювалися у нартексі Спаського собору. На
цьому етапі були розкриті раніше невідомі фрагменти
настінних розписів ХІ – ХІІ ст. та стінопис 70-х рр. ХІХ ст.
2-й етап – 1980–1985 рр. – відбулася реставрація мо-
нументального розпису першої чверті ХІХ ст. у північній
наві; провадилися роботи по розкриттю, укріпленню і то-
нуванню. У цей же час з-під шару крейди відкривають дві
композиції у південній наві.
3-й етап – друга половина 80-х – початок 90-х рр. ХХ ст.
– відбулася реставрація олійного стінопису першої чвер-
ті ХІХ ст. у південній апсиді і південній наві.
4-й (останній) етап реставрації припадає на першу по-
ловину 90-х рр. ХХ ст., коли Спасо-Преображенський со-
бор знову став діючим храмом, оскільки у 1991 р. він був
переданий релігійній громаді УПЦ у безоплатне корис-
тування. У цей період здійснювалася реставрація вівтар-
ної частини та центральної нави.
Таким чином на середину 90-х рр. ХХ ст. весь мону-
ментальний живопис Спасо-Преображенського собору –
фрагменти фрескових розписів ХІ ст., олійний стінопис
ХІХ ст. – було відреставровано. Оскільки Спасо-Преобра-
женський собор на той час уже мав статус музею, це най-
ISSN 2218-4805
25
кращим чином сприяло збереженню відновленого розпису.
У 1992 р. Спаський собор був переданий релігійній гро-
маді УПЦ (тепер УПЦ МП) у безоплатне користування. Зі
зміною статусу споруди змінилися умови збереження на-
стінного живопису.
Останні 27 років у соборі двічі на день відбувається лі-
тургія, під час якої запалюється певна кількість свічок.
Обстеження, проведене у жовтні 2002 р. Державним нау-
ково-технологічним центром консервації та реставрації
пам’яток (ДНТЦ «Конрест»), показало, що вологість стін,
як зовні, так і в інтер’єрі, перевищує допустимі норми [8].
Моніторинг температурно-вологісного режиму, що здійс-
нювався протягом 2010 р., засвідчив особливості і тенден-
ції мікроклімату у Спаському соборі [9]. Виявилося, що у
неопалювальний період (квітень – вересень) відносна во-
логість у приміщенні собору підвищується до 75%, тоді
як норма становить 50–65% [9]. Під час недільних служб
та у дні великих церковних свят, коли у церкві збираєть-
ся велика кількість вірян і значна кількість відвідувачів, у
храмі спостерігається т. зв. «ефект тропіків», який харак-
теризується різким підвищенням температури та вологос-
ті [9]. Така дестабілізація температурно-вологісного режи-
му у соборі негативно позначається на стінописі і є доволі
важливим фактором впливу на його збереженість. Це ви-
кликає занепокоєння, тим більше, що за останні двадцять
років кількість присутніх на недільній літургії та у великі
свята значно виросла. Згадуваний вище «ефект тропіків»
відбувається тепер уже не «інколи», а регулярно – під час
двох недільних ранкових служб, які відправляються одна
за одною. Не варто забувати про ще один істотній для на-
стінного розпису фактор негативного впливу, пов’язаний
з літургією. Це – свічна кіптява. Про її негативну дію на
стан настінних розписів свідчить, до прикладу, наступний
факт. На початку 2000-х (через 15–20 років після реставра-
ції) на склепінні північної нави навіть неозброєним оком
добре проглядалося зображення нічного неба із повним
місяцем і зірками та написом, який легко читався: «Твоя
єсть нощь». На сьогодні зображення неба істотно потьмя-
ніло, а напис ледве читається, і то лише у сонячну погоду.
Проаналізувавши увесь стан справ, пов’язаний з олій-
ним стінописом ХІХ ст. у Спасо-Преображенському собо-
рі м. Чернігова, можна у підсумку констатувати, що пере-
бування великої кількості вірян у діючому храмі створює
для існування монументального розпису певну загрозу.
Вона проявляється як у перепадах температурно-воло-
гісного режиму в споруді у межах певних часових відріз-
ків, так і у негативному впливові свічної кіптяви. Власне,
задля збереження олійного розпису передусім необхідне
його ретельне і масштабне обстеження фахівцями-рестав-
раторами, яке дозволить з’ясувати справжнє становище,
у якому він перебуває. Таке вивчення дасть можливість
здійснювати контроль за станом живопису у подальшо-
му, а також визначить спектр необхідних заходів, за до-
помогою яких можна буде вчасно реагувати на будь-які
зміни руйнівного характеру.
ПОСИЛАННЯ
1. Гаркуша А. Монументальний живопис Спасо-Преображен-
ського собору (перша чверть ХІХ ст.) у Чернігові як об’єкт дослі-
джень та охорони / А. Гаркуша // Чернігівські старожитності: зб.
наук. пр. / Нац. архітектурн.-іст. заповідник «Чернігів стародавній»,
Центр пам’яткознавства Нац. акад. наук України і Укр. т-ва охо-
рони пам’яток історії та культури; [редкол.: Ю.О. Соболь (голова)
та інш.] – Чернігів.: Десна Поліграф, 2018. – Вип. 5(8). – С. 25–32.
2. Макаренко М.О. Біля Чернігівського Спаса: археологічні до-
сліди року 1923 / М.О. Макаренко // Чернігів і Північне Лівобе-
режжя: огляди, розвідки, матеріали / за ред. М. Грушевського. –
К., Держ. видав.України, 1928. – С. 184–196.
3. Добровольский П.М. Архив Черниговского кафедрального
собора / П.М. Добровольский // Труды Черниговской губернской
архивной комиссии. – Чернигов: Тип. губерн. Правления, 1902. –
Вып. 4: 1900–1902. – Отд. 2. – С. 6–18.
4. Гумилевский Ф. Чернигов / Ф. Гумилевский // Историко-ста-
тистическое описание Черниговской епархии. – Чернигов, 1874.
– Кн. 5. – С. 11–19.
5 Гаркуша А. Олійний стінопис (перша чверть ХІХ ст.) Cпа-
со-Преображенського собору в Чернігові в історико-краєзнавчій
літературі дорадянського періоду (ХІХ ст. – 1917 р.) / А. Гаркуша
// Сіверянський літопис. – 2016. – № 2. – С. 36–40.
6. Гаркуша А. Олійний стінопис Спасо-Преображенського со-
бору у Чернігові: проблеми дослідження / А. Гаркуша // Сіверян-
ський літопис. – 2018. – № 6. – С. 55–60.
7. Гаркуша А. Реставрації настінного живопису (перша чверть
ХІХ ст.) Спасо-Преображенського собору м. Чернігова у другій
половині ХХ та на початку ХХІ ст ./ А. Гаркуша // Карнабідівські
читання: зб. наук. пр. / Нац. архітектурн.-іст. заповідник «Черні-
гів стародавній», Центр пам’яткознавства Нац. акад. наук Укра-
їни і Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури; [редкол.:
Ю.О. Соболь (голова) та інш.] – Чернігів: Десна Поліграф, 2017.–
Вип. 1–3. – С. 300–307.
8. Пам’ятка архітектури ХІ–ХІІ ст. Спасо-Преображенський
собор у м. Чернігові: Звіт про науково-технічне обстеження нар-
тексу. Рекомендації по технології ремонтно-реставраційних ро-
біт / Держ. наук.-технол. центр консервації та реставрації пам’я-
ток; Скляр С.В. та ін. – К., 2002. – 27 с. – Зберігання: НАІЗ «Чернігів
стародавній», відділ охорони, експлуатації та реставрації пам’я-
ток, № 27.
9. Михеєнко Н., Черняков С. Моніторинг температурно-воло-
гісного режиму Спасо-Преображенського собору ХІ ст. – пам’ятки
архітектури національного значення / Н. Михеєнко, С. Черняков
// Чернігівські старожитності: зб. наук. пр. / Нац. архітектурн.-іст.
заповідник «Чернігів стародавній», Центр пам’яткознавства Нац.
акад. наук України і Укр. т-ва охорони пам’яток історії та куль-
тури; [редкол.: А.Л. Курданов (голова) та інш.]. – Чернігів, 2012. –
Вип. 1(4) – С. 96–99.
Гаркуша А.Б. Проблемы сохранения масляной стенописи
(первая четверть ХІХ в.) Спасо-Преображенского собора
в Чернигове
Статья посвящена проблемам сохранности масляной настен-
ной росписи Спасо-Преображенского собора (ХI в.) в Чернигове,
созданной в первой четверти XIX в., как памятника искусства,
а также объекта исторического, искусствоведческого исследова-
ния, охраны и реставрации. Рассматриваются история их иссле-
дований и реставраций в ХХ в. Обозначен ряд проблем, возникаю-
щих в связи с охраной данного комплекса росписей.
Ключевые слова: Спасо-Преображенский собор, настенные
росписи, памятник, комплекс росписей, искусство, исследования,
реставрация.
Harkusha A.B. Problems of preservation of oil mural paint-
ing (the fi rst quarter of the XIXth century) of Saviour Trans-
fi guration Cathedral in Chernihiv
The article is devoted to the problems of preservation of the oil mural
painting of the Saviour Transfi guration Cathedral (XIth century) in
Chernihiv, created in the fi rst quarter of the XIXth century, as a monument
of art, as well as an object of historical, art criticism research, protection
and restoration. The history of their researches and restorations in the
XXth century are considered. A number of problems arising in connection
with the protection of this complex of mural paintings are defi ned.
Key words: Saviour Transfi guration Cathedral, mural paintings, a
monument, the comlex of mural painting, an art, problems of preservation,
researches, restoration.
16.02.2019 р.j
|