Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування

У дослідженні висвітлено історію пам’ятки архітектури національного значення – Покровської церкви 1774 року, її архітектурні особливості. Описано досвід використання пам’ятки в музейній практиці НІЕЗ «Переяслав»....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Авраменко, С.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180898
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування / С.М. Авраменко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 51-54. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180898
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1808982021-10-25T01:26:09Z Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування Авраменко, С.М. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа У дослідженні висвітлено історію пам’ятки архітектури національного значення – Покровської церкви 1774 року, її архітектурні особливості. Описано досвід використання пам’ятки в музейній практиці НІЕЗ «Переяслав». В исследовании отражено историю памятника архитектуры национального значения – Покровской церкви 1774 года, ее архитектурные особенности. Описан опыт использования памятника в музейной практике НИЭЗ «Переяслав». This research is about history of architectural object for national meaning Pokrovska church in 1774, its architecture features. The experience of using of architectural object in museum practice of National historical reserve «Pereiaslav» is described. 2019 Article Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування / С.М. Авраменко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 51-54. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180898 94:726.54/59]:069.2/51(477.41-21)НІЕЗ uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
spellingShingle	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Авраменко, С.М. Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування Сіверщина в історії України
description	У дослідженні висвітлено історію пам’ятки архітектури національного значення – Покровської церкви 1774 року, її архітектурні особливості. Описано досвід використання пам’ятки в музейній практиці НІЕЗ «Переяслав».
format	Article
author	Авраменко, С.М.
author_facet	Авраменко, С.М.
author_sort	Авраменко, С.М.
title	Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування
title_short	Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування
title_full	Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування
title_fullStr	Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування
title_full_unstemmed	Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування
title_sort	покровська церква 1774 р. із села сухий яр ставищенського району київської області на території музею народної архітектури та побуту середньої наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2019
topic_facet	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180898
citation_txt	Покровська церква 1774 р. із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія, реставрація, експонування / С.М. Авраменко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 51-54. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT avramenkosm pokrovsʹkacerkva1774rízselasuhijârstaviŝensʹkogorajonukiívsʹkoíoblastínateritoríímuzeûnarodnoíarhítekturitapobutuserednʹoínaddníprânŝiniístoríârestavracíâeksponuvannâ
first_indexed	2025-07-15T21:14:55Z
last_indexed	2025-07-15T21:14:55Z
_version_	1837749078291644416
fulltext	ISSN 2218-4805 51 УДК 94:726.54/59]:069.2/51(477.41-21)НІЕЗ С.М. Авраменко ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА 1774 р. ІЗ СЕЛА СУХИЙ ЯР СТАВИЩЕНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ТЕРИТОРІЇ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ: ІСТОРІЯ, РЕСТАВРАЦІЯ, ЕКСПОНУВАННЯ У дослідженні висвітлено історію пам’ятки архітектури на- ціонального значення – Покровської церкви 1774 року, її архітек- турні особливості. Описано досвід використання пам’ятки в му- зейній практиці НІЕЗ «Переяслав». Ключові слова: історія, церква, реставрація, пам’ятка, ек- спонування. На території Музею народної архітектури та побу- ту Середньої Наддніпрянщини експонується 6 пам’яток сакральної архітектури: 5 церков і дзвіниця. Ці право- славні святині мають не тільки матеріальний вимір, але й пов’язані з українською духовністю. У ХХ ст. право- славна християнська віра пережила декілька етапів руй- нувань та занепаду, проте, завдяки віруючим, зберег- ла свою сутність і на даний час продовжує розвиватися. Саме тому актуальність дослідження історії Покровської церкви 1774 р. із с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київ- ської обл. – пам’ятки архітектури національного значен- ня – полягає у встановленні історичної правди та пізнан- ні українцями свого минулого. Розв’язання даної проблеми започаткували у своїх до- слідженнях Н.Г. Ткаченко [1], О.М. Жам, В.М. Шакула [2], М.В Шкіра [3]. Так Н.Г. Ткаченко зупиняється на комплек- туванні сакральних пам’яток Музею народної архітекту- ри та побуту Середньої Наддніпрянщини, їх архітектур- них особливостях. О.М Жам, В.М. Шакула вивчають досвід використання сакральної пам’ятки архітектури в якості експозиційного павільйону Музею хліба Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (далі НІЕЗ «Переяслав»). М.В. Шкіра розглядає особливості ви- явлення та збереження християнських сакральних пам’я- ток народної дерев’яної архітектури ХVІІ – початку ХХ ст. у зібранні НІЕЗ «Переяслав». Мета і завдання статті полягає у поетапному дослі- джені історії Покровської церкви 1774 р. в автентично- му середовищі, висвітленні питань реставрації пам’ятки в с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київської обл., істо- рії демонтажу, перевезення, реставрації і використан- ня пам’ятки на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав». Із п’яти пам’яток сакральної дерев’яної архітектури Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддні- прянщини останньою на територію скансена у 1986 р. була перевезена Покровська церква із с. Сухий Яр Стави- щенського р-ну Київської обл. «з місць, де… загрожувало знищення від загальнодержавної політики проти церкви і релігії, від байдужості і небажання місцевої партократії мати пам’ятки і їх доглядати» [4, с. 40]. Офіційною датою спорудження церкви вважається 1774 р. За даними відомого дослідника храмів Київської губернії О. Похилевича, до вищевказаної дати на цій те- риторії, коли село ще називалось Сухим хутором, вже була сакральна споруда, збудована і освячена в 1748 р. Враховуючи, що Покровська церква мала 7-й клас, мож- на стверджувати, що кількість парафіян була досить об- меженою [5, с. 446]. Храм був діючим до 20-х років ХХ ст. У часи радянської влади кілька десятків років церква стояла порожньою, потім використовувалася як склад для мінеральних до- брив. До середини XX ст. церква втратила своє культове значення і зазнала значної руйнації. В архіві фундатора НІЕЗ «Переяслав» Михайла Івано- вича Сікорського збереглася унікальна світлина церкви. Фотофіксація пам’ятки здійснена 16.05.1968 р. відомим архітектором, членом Національної спілки архітекторів України В.О. Ленченком. Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.09.1979 р. № 442 Покровська церква в с. Сухий Яр Ставищенківського р-ну Київської обл. була визнана пам’яткою архітектури наці- онального значення (охоронний № 946) [6, с. 2]. Українським спеціальним науково-реставраційним проектним інститутом «Укрпроектреставрація» та Львів- ською комплексною архітектурно-реставраційною май- стернею в 1981 р. було виготовлено проект реставрацій- Іл. 1. Покровська церква в с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київської обл. Світлина 1968 р. (фото В.О. Ленченко) Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 52 Іл. 2. Покровська церква із с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київської обл. на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» ( фото С.М. Авраменко) них робіт храму в автентичному середовищі. На жаль, він не був виконаний, а православна святиня продовжу- вала руйнуватися. Враховуючи аварійний стан і неможливість консерва- ції сакральної споруди в автентичному середовищі, було вирішено пам’ятку, що справила значний вплив на розви- ток культури, архітектури, мистецтва України, перевезти на територію Музею народної архітектури та побуту Се- редньої Наддніпрянщини Переяслав-Хмельницького іс- торико-культурного заповідника. Відповідно до наказу Заповідника від 10.05.1984 р. № 28, в с. Сухий Яр музейним автобусом для демонта- жу і перевезення пам’ятки виїхала експедиція у складі О.М. Мельника, В.П. Москаленка, Б.Б. Коваленка, М.Т. Тов- кайла, В.Ф. Воловика, П.П. Крижанівського, Г.Я. Шевченка, В.І. Слюсара, М.П. Кондратенка, Л.І. Кірпікіна, В.І. Скряги. Cело Сухий Яр знаходиться на гористій місцевості, з глиноземними ґрунтами і поганими дорогами. Як свід- чать очевидці, церква проглядалася з трьох сторін на 18–20 км, стояла на пагорбі, похилена під кутом 30%. На церковиці музейниками виявлені уцілілі дві могили з кам’яними хрестами. Побудована у зруб споруда під час демонтажу зазнала втрат, оскільки при спробі розібрати завалилася на кущ верби, адже замки були пошкоджені. Дубові підвалини згнили, їх не перевозили. Була втрачена дощана дубова, прибита кованими цвяхами, підлога, відкинуті прибудо- ви-ризнички XIX ст., які прилягали до вівтаря з півдня та півночі. Також втрачено наступні конструктивні елементи: піддашшя, яким була оточена вся споруда; розпис, який ще проглядався у вівтарі у 1981 р.; хори (дощаті, на попе- речній балці); сходи, що вели на хори; весь інтер’єр, ри- гелі (різьблені і мальовані) в восьмериках бабинця, нави і вівтаря; двері [6, с. 3]. Розбирали і перевозили церкву в два заїзди. Рестав- раційні роботи на території Музею народної архітекту- ри та побуту Середньої Наддніпрянщини були здійснені упродовж 1985–1986 рр. Основна робота по реставрації пам’ятки проводилася бригадою реставраторів Переяс- лав-Хмельницького історико-культурного заповідника на чолі з Ф.Ф. Дардою. Сакральна споруда мала загальну площу 70,11 м2.. Довжина притвору складала 4,2 м, довжина нави – 5,5 м, довжина вівтаря – 4,6 м. Ширина притвору – 4,5 м, ши- рина нави – 5,8 м, ширина вівтаря – 4,5 м. Площа прит- вору – 18,9 м2, площа нави – 30,2 м2, площа вівтаря близько 20,9 м2 [6, с. 4]. Культова будівля належить до типу церков, у яких зру- ISSN 2218-4805 53 го диску зі знаком часу-вічності. Основою композиції є послідовна серія вписаних у коло квадратів, що симво- лізують багатоярусний устрій неба. На краю небесного склепіння розміщені знаки Зодіаку (найдревніше відо- ме зображення сузір’їв). У центральній бані, за задумом автора, відображе- не зіткнення двох світоглядів: релігійного і наукового, що зароджувалося. Розламується церковне склепіння, за ним проглядається космічна безодня. На зміну релігій- ному світосприйняттю приходить космогонічна модель Галілея-Кеплера. По колу зображені фігури вчених, філо- софів, богословів. У третій бані Тараненко відтворив фігуру космонав- та на фоні математичної моделі, в яку закладена земна куля, зображена з космосу. Відкриття музею відбулося 22.11.1986 р. Його експози- ція налічувала близько 1000 експонатів. На початку 90-х років, зі зміною ідеології, постає питання про реекспо- зицію, відповідно і зміну назви установи, яка стає Музе- єм історії Української православної церкви. У цей час велика увага приділяється вдосконаленню експозиції музею: для створення виставки «Історія пра- вославного хреста» проводиться пошукова робота в се- лах Зарубинці, Монастирок, Трахтемирів, Балико-Щучин- ка. Виставка доповнюється колекцією кам’яних хрестів із с. Харківець Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. Гордістю експозиції стали давньоруський шиферний хрест із Альтицького цвинтаря м. Переяслав-Хмельницького і унікальні антропоморфні дерев’яні хрести з с. Ковалин. У 1997 р. у с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київ- ської обл. парафіяни збудували і освятили новий кам’яний Покровський храм, який повністю зберіг архітектурний стиль попереднього: тридільний, триверхий, видовже- ний по осі «схід – захід». Дерев’яними в ньому є лише ба- рабани і маківки. Отже, сакральна пам’ятка національного значення – Покровська церква із с. Сухий Яр Ставищенського р-ну Київської обл. (1774 р.) – становить визначну архітектур- ну і художню цінність і продовжує своє життя на терито- рії першого скансена України. ПОСИЛАННЯ 1. Ткаченко Н.Г. Культові пам’ятки дерев’яної архітектури Пе- реяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту // Українська культова архітектура у світовому контексті: Зб. мат. Міжнародної наук. конф. – К., 2001. – С. 101–104. 2. Жам. О.М. Мало-Каратульська церква Вознесіння Хри- ствого: історія будівництва, освячення, сучасний стан // Пра- вослав’я в Україні: Збірник за матеріалами VІІ Міжнародної наукової конференції, присвяченої 25-літтю відновлення Ки- ївської православної богословської академії (1992–2017) / Під ред. д. богосл. н., проф., митрополита Переяслав-Хмельниць- кого і Білоцерківського Епіфанія (Думенка), д. іст. н. Г.В. Папа- кіна, Н.М. Куковальської та ін. – К.: [Київська православна бо- гословська академія], 2017. – Ч. 2. – С. 222–228. 3. Шкіра М. В. Православні святині Музею народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпряншини Національно- го історико-етнографічного заповідника «Переяслав» // Пра- вослав’я в Україні: Збірник за матеріалами VІІ Міжнародної наукової конференції, присвяченої 25-літтю відновлення Ки- ївської православної богословської академії (1992–2017) / Під ред. д. богосл. н., проф., митрополита Переяслав-Хмельниць- би стін усіх дільниць мають однакову висоту, а кожен зруб завершується окремим верхом. Середній зруб ширший і довший за бабинець і вівтар. Центральний зруб і баби- нець прямокутної форми, вівтар п’ятистінний. Зруб зовні шальований вертикально дошками. Кожен із трьох верхів має по два заломи. Перші заломи полегшують масу зру- бів стін, переходять у напівосвітлений восьмерик. Другі заломи переходять у видовжені глухі ліхтарі. Їх завершу- ють чітко окреслені грушоподібної форми восьмигранні маківки з кованими хрестами складного профілю (тер- новий вінок) [1, с. 102]. На початку 80-х років ХХ ст. згідно з партійними ви- могами, настановами Постанови ЦК КПРС «Про подаль- ше поліпшення ідеологічної, політико-виховної роботи», для поглиблення антирелігійної пропаганди і вихован- ня атеїстичного світогляду в кожній області повинен був створений обласний музей історії релігії і атеїзму (такі музеї вже діяли в Києві на території Києво-Печерської лаври, у Львові в соборі святого Юра). Вимога створи- ти музей ідеологічного спрямування надійшла до міськ- кому компартії, дирекції і партійної організації Переяс- лав-Хмельницького історико-культурного заповідника. Із Переяславом тісно пов’язане церковне життя Укра- їни. Вже не одне століття релігійними і світськими істо- риками стверджується факт існування Переяславської митрополії у граді на Трубежі. Виходять праці М.Ю. Брай- чевського і його учнів, в яких доводиться існування пер- шої руської митрополії в Переяславі [7, с. 588], а числен- ні археологічні знахідки на дитинці свідчать про вагому роль міста в церковній історії. Михайло Іванович Сікорський вважав, що фонди За- повідника налічують достатньо матеріалів для створення експозиції. За його ідеєю, музей був задуманий як нетра- диційний комплекс, що висвітлює історію розвитку світо- гляду людини із найдавніших часів до середини 80-х ро- ків ХХ ст. Комплекс включав наступні об’єкти: фрагмент житлово-господарського комплексу Добраничівської піз- ньопалеолітичної стоянки XV–X ст. до н. е., найдавніші стели та скульптуру епохи міді-бронзи, єдині у своєму роді святилища і жертовники кочівників, козацьку цер- кву початку XVII ст., церковну дзвіницю 1760 р. і сторож- ку XIX ст., садибу священика початку XIX ст., Музей сві- топізнання і мирного освоєння космосу. Розмістити експонати було вирішено у приміщенні церкви 1774 р., перевезеної із с. Сухий Яр Ставищенсько- го р-ну Київської обл. Основою експозиції стала робота П.В. Тараненка «Еволюція космогонії». У розписах трьох склепінь і вітражах автор передав характер мислення лю- дини на основних етапах розвитку її світогляду. Техніка виконання – гаряча енкаустика (кольорові пігменти, замі- шані на восковому зв’язуючому розчині, наносяться в роз- плавленому стані на спеціально підготовлену поверхню). Розпис першої бані задуманий як модель світу на ран- ній стадії розвитку людства, «коли богом було Сонце». В центрі кола – одне із самих древніх зображень сонячно- Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 54 кого і Білоцерківського Епіфанія (Думенка), д. іст. н. Г.В. Папа- кіна, Н.М. Куковальської та ін. – К.: [Київська православна бо- гословська академія], 2017. – Ч. 2. – С. 272–281. 4. Данилюк А. Сакральна архітектура в скансенах Західної Укра- їни // Українська культова архітектура у світовому контексті: Зб. мат. Міжнародної наук. конф. – К., 2001.– С. 39–46. 5. Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. – К., 1864. – 763 с. 6. Паспорт пам’ятки архітектури та містобудування національ- ного значення. Покровська церква. Національний історико-етно- графічний заповідник «Переяслав». – К., 2008. – 10 с. 7. Брайчевский М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К.: Наукова думка, 1989. – 588 с. Авраменко С.М. Покровская церковь 1774 года из села Сухой Яр Ставищенского района Киевской области на территории Музея народной архитектуры и быта Средней Надднепрянщины: история, реставрация, экспонирование В исследовании отражено историю памятника архитектуры национального значения – Покровской церкви 1774 года, ее архи- тектурные особенности. Описан опыт использования памятни- ка в музейной практике НИЭЗ «Переяслав». Ключевые слова: история, церковь, реставрация, памят- ник, экспонирование. Avramenko S.M. Рokrovska church in 1774 from village Suhyi Yar Stavyshchenskyi district Kyiv region is on the terri- tory of the Museum of folk architecture and everyday life in the Middle Naddniprianshchyna: history, restoration, exposition This research is about history of architectural object for national meaning Pokrovska church in 1774, its architecture features. The experience of using of architectural object in museum practice of National historical reserve «Pereiaslav» is described. Key words: history, church, restoration, object, exhibition. 22.02.2019 р. народну архітектуру» (Краківська Хартія 2000 р.) окрес- лено засади охорони і реставрації архітектурної спадщи- ни, враховуючи потреби нашого часу, вказано напрями та способи її збереження. У документі наголошено, що най- більш оптимальним і виправданим способом збереження зразків дерев’яного зодчества є музеєфікація, що перед- бачає перевезення пам’ятки, проведення комплексних заходів консервації та подальшого збереження. Дослідження окремих питань збереження зразків де- рев’яного зодчества висвітлені у працях багатьох науков- ців. В Україні переміщення дерев’яних споруд із пам’ят- коохоронною метою було започатковано у ХХ ст. при безпосередній участі українського вченого М. Макарен- ка, архітекторів П. Покришкіна, В. Леонтовича, М. Драга- на [1]. Вони застосовували багатовіковий досвід народ- них майстрів щодо розбирання будівель як для ремонту, так і для перенесення у інше місце. Такий метод має на- родну назву «пересипка». Він є найбільш доцільним та зручним для каркасних конструкцій. Із часом такий ме- тод (підготовка документації, розбирання та переміщення пам’яток дерев’яної архітектури) був науково та методич- но оформлений у роботах О. Опловникова, С. Под’яполь- ського, Л. Прибєги та ін. [2]. Метою статті є висвітлення проблеми збереження архі- тектурних пам’яток Музею історії лісового господарства. Основне завдання – проведення аналізу робіт при пе- ревезенні, консервації та збереженні архітектурних пам’я- ток Музею історії лісового господарства у природному середовищі, де вони експонуються, з визначенням по- дальших напрямів пам’яткоохоронних заходів. Як свідчить практика, переміщення споруди у му- зейну експозицію дає можливість здійснити одночасно комплексні охоронно-реставраційні заходи із зміцнен- ня будівлі, заміни пошкоджених елементів конструкцій, інших реставраційних дій, а також сприяє облаштуван- ню екстер’єру середовища об’єкта. Такі заходи стали ос- новним методом комплектування архітектурних експо- зицій музеїв просто неба (скансенів). На околиці м. Переяслава-Хмельницького у Музеї на- родної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщи- ни, що у складі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (далі НІЕЗ «Переяслав»), на пла- то ур. Гора зібрано значну колекцію пам’яток дерев’яної архітектури, яка налічує 122 зразки будівель громадсько- го, житлового та господарського призначення. Основою формування архітектурного комплексу Му- зею народної архітектури та побуту Середньої Наддні- прянщини (далі МНАіП) стало переміщення історичних споруд до скансену дерев’яним остовом методом «пере- сипки». Підтвердженням цьому є архівні матеріали ак- тів виявлення та переміщення пам’яток народної архі- тектури, а також зарубки та позначки, що збереглися на елементах будівель. Зразки дерев’яної архітектури кінця ХІХ ст. – почат- ку ХХ ст. у МНАіП експонуються поодиноко і компози- j УДК 94:725.9:630]:069.4(477.41–21)НІЕЗ І.С. Бова ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК ДЕРЕВ’ЯНОЇ АРХІТЕКТУРИ МУЗЕЮ ІСТОРІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА У НАЦІОНАЛЬНОМУ ІСТОРИКО-ЕТНОГРА- ФІЧНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ПЕРЕЯСЛАВ» У статті подано перелік пам’яток народної архітектури Музею історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини; зроблено аналіз робіт, виконаних при перевезенні, встановленні та експо- нуванні у музеї просто неба; зазначені основні напрями пам’ят- коохоронних заходів, які були проведені з метою консервації та подальшого збереження сформованого архітектурного ансамблю. Ключові слова: народна архітектура, лісний кордон, шишкосу- шарня, комора, пересипка, автентичність, збереженість, пам’ят- ка місцевого значення. В умовах глобалізації та цивілізаційних рухів суспіль- ства ми все більше віддаляємося від власних культурних коренів, тому актуальність збереження автентичних пам’я- ток дерев’яної архітектури, як свідків усталених тради- цій минулого, постає досить гостро. Наукова спільнота приділяє значну увагу розв’язанню даного питання. Наприклад, «Міжнародною хартією про

Institution

Ähnliche Einträge