Більське городище як об’єкт макетування
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню можливого створення макету Більського городища в археологічному, краєзнавчому чи історичному музеях. На ґрунті багаторічних розкопок експедиції Б.А. Шрамка автори пропонують варіанти реконструкцій вузлових ділянок городища: валів, входів, наземних жител, з...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180900 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Більське городище як об’єкт макетування / Л.О. Чухрай, С.Ж. Пустовалов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 57-60. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180900 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809002021-10-25T01:26:18Z Більське городище як об’єкт макетування Чухрай, Л.О. Пустовалов, С.Ж. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Стаття присвячена науковому обґрунтуванню можливого створення макету Більського городища в археологічному, краєзнавчому чи історичному музеях. На ґрунті багаторічних розкопок експедиції Б.А. Шрамка автори пропонують варіанти реконструкцій вузлових ділянок городища: валів, входів, наземних жител, землянок та осель знаті. При цьому враховано етнічний, соціальний та професійний склад мешканців. Пропонується реконструкція планіграфії городища. Статья посвящена научному обоснованию возможного создания макета Бельского городища в археологическом, краеведческом или историческом музеях. На почве многолетних раскопок экспедиции Б.А. Шрамко авторы предлагают варианты реконструкции узловых участков городища: валов, входов, наземных жилищ, землянок и домов знати. При этом учтено этнический, социальный и профессиональный состав жителей. Предлагается реконструкция планиграфии городища. The article is dedicated to the scientific substantiation of the possible creation of a model of the Bilskyi hillfort in archeological, ethnographic or historical museums. On the basis of long-term excavations of B.A. Shramko’s expedition, authors offer variants of hillfort’s main areas reconstruction: earthworks, entrances, surface buildings, dugouts and houses of the nobility. At the same time, the ethnic, social and professional structure of the inhabitants is taken into account. The reconstruction of the planigraphy is proposed. 2019 Article Більське городище як об’єкт макетування / Л.О. Чухрай, С.Ж. Пустовалов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 57-60. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180900 069:[902(477.53):7.021.23] uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Чухрай, Л.О. Пустовалов, С.Ж. Більське городище як об’єкт макетування Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню можливого
створення макету Більського городища в археологічному, краєзнавчому чи історичному музеях. На ґрунті багаторічних розкопок експедиції Б.А. Шрамка автори пропонують варіанти реконструкцій вузлових ділянок городища: валів, входів, наземних жител,
землянок та осель знаті. При цьому враховано етнічний, соціальний та професійний склад мешканців. Пропонується реконструкція планіграфії городища. |
| format |
Article |
| author |
Чухрай, Л.О. Пустовалов, С.Ж. |
| author_facet |
Чухрай, Л.О. Пустовалов, С.Ж. |
| author_sort |
Чухрай, Л.О. |
| title |
Більське городище як об’єкт макетування |
| title_short |
Більське городище як об’єкт макетування |
| title_full |
Більське городище як об’єкт макетування |
| title_fullStr |
Більське городище як об’єкт макетування |
| title_full_unstemmed |
Більське городище як об’єкт макетування |
| title_sort |
більське городище як об’єкт макетування |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180900 |
| citation_txt |
Більське городище як об’єкт макетування / Л.О. Чухрай, С.Ж. Пустовалов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 57-60. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT čuhrajlo bílʹsʹkegorodiŝeâkobêktmaketuvannâ AT pustovalovsž bílʹsʹkegorodiŝeâkobêktmaketuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-15T21:15:03Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:15:03Z |
| _version_ |
1837749086692835328 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
57
дів стало взяття цих об’єктів на державний облік із надан-
ням їм статусу пам’яток місцевого значення.
Зразки дерев’яної архітектури Музею історії лісового
господарства знаходяться у задовільному стані, регулярно
проводиться моніторинг їх збереженості, здійснюються
необхідні протиаварійні заходи щодо усунення виявле-
них недоліків, визначені та дотримуються охоронні зони
кожного об’єкта з метою убезпечення їх від дії негатив-
них природних чинників.
Невирішеною проблемою у збереженні автентичного
вигляду повітки та шишкосушарні є наявність тимчасо-
вого шиферного покриття на дахах поверх драні. Проте, у
нинішніх умовах поновити щепу (дрань) неможливо че-
рез відсутність майстрів із виготовлення такого продукту
та відсутності належного фінансування. Тому є перспек-
тиви для додаткових наукових розвідок щодо різновидів
покрівельних матеріалів, їх допустимості у застосуванні
для конкретних пам’яток архітектури Музею історії лісо-
вого господарства НІЕЗ «Переяслав».
ПОСИЛАННЯ
1. Вечерський В.В. Українські дерев’яні храми. – К.: 2007. – 269 с.
2. Прибєга Л.В. Методологічна сутність та методичні засади
пам’яткоохоронного переміщення об’єктів культурної спадщини.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.
ua/bitstream/handle/123456789/14237/02-Pribega.pdf?sequence=1.
3. Паспорт об’єкта культурної спадщини. Хата лісного кордо-
ну з с. Мирча Бородянського району Київської області / укладач
Погорілий М.М. // Науково-методичний відділ охорони культур-
ної спадщини / Національний історико-етнографічний заповід-
ник «Переяслав». – 2013. – 11 с.
4. Паспорт об’єкта культурної спадщини. Повітка з с. Мирча
Бородянського району Київської області (у подвір’ї лісного кор-
дону) / укладач Погорілий М.М. // Науково-методичний відділ
охорони культурної спадщини / Національний історико-етно-
графічний заповідник «Переяслав». – 2013. – 11 с.
5. Сводъ законовъ Россiйской имперiи. Томъ восьмой. Часть I.
Уставы лѣсной, оброчныхъ статей, и уставъ казенныхъ населен-
ныхъ имѣній въ западныхъ и прибалтійскихъ губерніяхъ / СПб: Тип.
Второго Отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии. – 1857. – 718 с.
6. Фонди НІЕЗ «Переяслав», інвентарна група «ПА», № 24.
7. Паспорт об’єкта культурної спадщини. Комора із с. Дени-
си Переяслав-Хмельницького району Київської області/ укладач
Погорілий М.М. // Науково-методичний відділ охорони культур-
ної спадщини / Національний історико-етнографічний заповід-
ник «Переяслав». – 2013. – 10 с.
8. Паспорт об’єкта культурної спадщини. Шишкосушарня Ка-
пера-Гоголіцина / укладач Погорілий М.М. // Науково-методич-
ний відділ охорони культурної спадщини / Національний істори-
ко-етнографічний заповідник «Переяслав». – 2013. – 13 с.
9. Закон України «Про охорону культурної спадщини». – [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/1805–14.
10. Порядок визначення категорій пам’яток для занесення
об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухо-
мих пам’яток України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/626-2016-%D0%BF#n5.
Бова И.С. История становления и проблемы сохранения
памятников деревянной архитектуры Музея истории лесного
хозяйства в Национальном историко-этнографическом
заповеднике «Переяслав»
В статье перечислены памятники народной архитектуры Му-
зея истории лесного хозяйства Среднего Приднепровья; сделан
анализ работ, выполненных при перевозке, установке и экспони-
ровании памятников деревянной архитектуры в условиях музей-
ной экспозиции под открытым небом; указаны основные направле-
ния памятнико-охранных мероприятий, которые были проведены
с целью консервации и дальнейшего сохранения сформированного
архитектурного ансамбля.
Ключевые слова: народная архитектура, лесной кордон, шиш-
косушилка, амбар, пересыпка, аутентичность, сохранность, па-
мятник местного значения.
Bova I.S. Problems of protecting of wooden architecture of
Museum of History of Forest Agriculture in National histori-
cal and ethnographic reserve «Pereiaslav»
The list of monuments of folk architecture of the Museum of History of
Forest Agriculture of the Middle Dnieper is submitted in the article. The
operations of transportation, installation and exhibition of architectural
monuments is analyzed. The main directions of memorial and security
measures, which were carried out with the purpose of preservation and
further preservation of the formed architectural ensemble are presented.
Key words: folk architecture, forest frontier, conical dryers, pantry,
bundle, authenticity, monument of local signifi cance
20.02.2019 р. j
УДК: 069:[902(477.53):7.021.23]
Л.О. Чухрай
С.Ж. Пустовалов
БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
ЯК ОБ’ЄКТ МАКЕТУВАННЯ
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню можливого
створення макету Більського городища в археологічному, краєз-
навчому чи історичному музеях. На ґрунті багаторічних розко-
пок експедиції Б.А. Шрамка автори пропонують варіанти рекон-
струкцій вузлових ділянок городища: валів, входів, наземних жител,
землянок та осель знаті. При цьому враховано етнічний, соціаль-
ний та професійний склад мешканців. Пропонується реконструк-
ція планіграфії городища.
Ключові слова: макет, реконструкція, розкопки, городище,
укріплення, оборонні та житлові споруди, посуд.
Створення приваблюючої, атрактивної експозиції є од-
ним з головних завдань музеїв історичного та археологіч-
ного профілю, або музеїв, які мають названі відділи. Незва-
жаючи на те, що макети відносяться до допоміжного фонду,
ступінь їх атрактивності в повному обсязі не усвідомлюється.
Макети в експозиціях майже не зустрічаються. Перешкод-
жають їх створенню відсутність науково обґрунтованих ре-
конструкцій. Поява таких розробок уможливить розбудову
подібних макетів як в провідних, так і в інших музеях Укра-
їни. В цьому й полягає актуальність даного дослідження.
Метою даної статті є розробка науково обґрунтовано-
го реконструктивного макета Більського городища. Знач-
ні досліджені площі, наявність узагальнюючих публіка-
цій дозволяють реалізувати цю мету.
Більське городище відоме науковцям з початку ХХ ст.
Це одне з найбільших лісостепових скіфських городищ [ 6;
12; 13; 14]. Його загальна площа складає понад 5000 га.
За цей час на городищі працювали видатні українські
археологи: В.А. Грінченко, В. Мурзін, О.Б. Супрунен-
ко, Є.В. Черненко, Р. Ролле, С.О. Скорий, С.В. Махортих,
В.Ю. Герц, В.П. Білозір та ін. Довгий час його досліджу-
вав видатний учений, археолог Б.А. Шрамко [13]. Нині
на городищі працює експедиція Харківського національ-
ного університету ім. В.Н. Каразіна.
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
58
Більське городище розташовано на правому березі Вор-
скли. Довжина оточуючих його валів сягає майже 35 км. Ви-
сота валів досягає 8–9 м. До головного валу в окремих міс-
цях прибудовані додаткові укріплення. Головними з них є
Східне (85 га) та Західне (95 га), Куземинське (15 га) городи-
ща. Західне укріплення було побудовано першим на горо-
дищі, і вже до нього почали прибудовуватись вали Велико-
го Більського городища. За керамікою заснування Західного
укріплення відноситься до кінця VІІІ – початку VІІ ст. до н. е.
Східне укріплення було добудоване у VІ ст. до н. е. із вну-
трішнього боку загального валу. Як відзначають фахівці,
кераміка VІІ ст. до н. е. в нашаруваннях Східного укріплен-
ня відсутня. Натомість в житлових спорудах зустрічаються
фрагменти грецьких амфор і чорнолаковий посуд, який да-
тується не раніше VІ–V ст. до н. е. Куземинське укріплення
було прибудоване із внутрішнього боку загального валу на
першій заплавній терасі з виходом у бік Ворскли. Городи-
ще датується за ліпною керамікою та грецькими амфора-
ми з цієї пам’ятки не раніше V–VІ ст. до н. е. [7].
Перелічені укріплення активно досліджувались з кінця
50-х рр. ХХ ст., що дозволило з’ясувати їхню планіграфію,
характер забудови, господарську діяльність населення,
його матеріальну і духовну культуру. Проте призначен-
ня колосальних укріплень у вигляді високого валу і гли-
бокого рову, що охоплює ними значну територію, досі
залишається дискусійним. Питання щодо ролі цих обо-
ронних споруд відігравали в житті населення Більського
городища і чи були заселені залишаються без відповіді.
Розкопки площі, оточеної загальним валом, відразу
виявили вісім великих ділянок, заселених ще у VІ–V ст.
до н. е. На сьогодні розкопками виявлено вже два десят-
ки невеликих неукріплених поселень в межах Великого
Більського городища. Крім того, значні території зайня-
ті городами і садами м. Більськ [9].
Чотири скупчення розкопаних будівель складали своє-
рідне «передмістя» Східного укріплення і займали площу
17 га на південь від цієї цитаделі. Решта невеликих посе-
лень без певного плану розкидана по території Великого
Більського городища. На думку С.Я. Ольговського, Вели-
ке Більське городище слід розглядати не тільки як велике
торжище, розташоване в місці перетинання торговельних
шляхів на східному кордоні Скіфії, а ймовірно і як резиден-
цію скіфського царя з його військом (наскільки це можна
застосовувати для кочовиків) на час перерв між набігами
або взимку. В такому разі розкидані осередки культурного
шару по території Великого городища можна вважати міс-
цями відносно тривалих стоянок окремих загонів скіфсько-
го війська. При цьому не можна виключати і будівництво
більш-менш довготривалих жител, наприклад для сімей
військової аристократії, що лишались тут під час походів,
в яких брала участь лише чоловіча частина населення. Не-
великі скупчення таких жител-землянок або напівземля-
нок тлумачиться зараз як невеликі поселення на території
Великого Більського городища [5]. Дещо подібне виявила
Н.О. Гаврилюк для Кам’янко-дніпровського городища [3].
Таким чином обговорювана пам’ятка є унікальним
яскравим археологічним достатньо вивченим об’єктом
з великою перспективою музеєфікації. Особливо треба
відзначити відсутність суцільного культурного шару на
городищі. Ця особливість пам’ятки є підставою для пе-
ревезення та експонування в межах городища відкритих
досліджених пам’яток, які не можуть бути музеєфіковані
на місці свого розташування.
Серед розкопаних в різні роки об’єктів в першу чергу
привертають увагу оборонні споруди. Так Б.А. Шрамко
були реконструйовані вали головного Більського городи-
ща. Вони являли собою складну дерево-земляну споруду.
Зовнішня сторона валу була вертикальною, укріпленою
поставленими вертикально на всю висоту валу колода-
ми, проміжки між якими були закладені горизонтальни-
ми колодами. Від них в тіло валу йшли лаги, до яких крі-
пилися згадані вертикальні стовпи. На верхівці валу були
зроблені з тину бійниці, які захищали воїнів, що знахо-
дилися на валу. Перед валом був виритий потужний рів з
широким дном для того, щоб уповільнити його засипан-
ня під час нападу [13, с. 27].
Зроблена автором розкопок реконструкція головного
валу та рову городища має стати взірцем, за яким рекон-
струюватимуться всі оборонні споруди великого Більсько-
го городища. При створенні макета бажано враховувати
можливості музею щодо експонування майбутнього ма-
кету. Від цього напряму залежить вибір масштабу макету.
Зважаючи на розміри городища оптимальними можуть
бути масштаби 1:4000 см або 1:5000 см. Якщо експозиці-
йна площа музею дозволяє, можна використати й біль-
ший масштаб. Як пише в своєму монографічному виданні
Б.А. Шрамко, вали в різних частинах городища мали різ-
ну висоту. Тому цю обставину треба врахувати при ство-
ренні макета. Особливу увагу треба приділити входам на
городище. Східне укріплення мало три входи, Куземин-
ське укріплення мало також три входи. Складніше визна-
чити кількість входів на Західне укріплення, оскільки в
його існуванні простежено три будівельні періоди. Тому
відповідальним за макетування в музеї треба визначи-
тись, скільки робити входів на це укріплення.
З усіх входів на городище, що колись існували, розко-
паний лише один. Це південний вхід на східне укріплен-
ня. Тут було виявлено браму зі складною конструкцією.
Б. Шрамко пише: «У розкопі № 7 на площі в 239 кв. м був
досліджений південний вхід у Східне укріплення. Верхня
частина валу в цьому місці була зруйнована, тому у роз-
різі добре видно залишки першого будівельного періоду
та невелика досипка, яка була зроблена під час ремонту
валу. Верхівка валу на той час мала горизонтальний май-
дан завширшки 2–3 м, який закінчувався з внутрішньо-
го боку похилим спуском [13, с. 27]. Вздовж торця валу,
біля його основи були вириті канави, куди встромляли-
ся кінці вертикальних колод, від стіни, що загиналася в
середину городища. Між торцями валів виявлені залиш-
ки обпаленого дерева та шматки жовтого пісковику. Ка-
ISSN 2218-4805
59
мені не були оброблені та лежали переважно двома ряд-
ками на шестиметровій ділянці. Відстань між канавками
сягала 7,3–8 м. Середня ширина канавок – 0,5 м, глиби-
на – 1,25 м. За результатами дослідження виявилось, що
в цьому місці знаходилася дерев’яна споруда у вигляді
брамової башти, яка спиралася на краї валу та спеціальні
вертикальні стовпи. Нижня частина була посилена обли-
цюванням з шматків пісковику, які захищали дерев’яну
стіну від ударів возів. Значні розміри входу, захищеного
стіною, дозволяли обстрілювати супротивника з флан-
гів при спробах прорватися через браму» [13, с. 27–28].
Як бачимо, дослідникам вдалося простежити лише ниж-
ню частину входу. Ця обставина заважає зробити пряму
реконструкцію форми входу. Для подолання цих трудно-
щів звернемося до античних оборонних споруд, оскільки
неодноразово дослідниками Більського городища наго-
лошувалося на тому, що мешканці городища зазнава-
ли потужного впливу з боку давніх греків [4; 13, с. 10]. За
реконструкціями С.Д. Крижицького [7], оборонні спору-
ди античних греків у Північному Причорномор’ї не пе-
ревищували трьох поверхів. Виходячи з цих норм, можна
зробити спробу відновлення надбрамних башт Більсько-
го городища. По-перше, подібні брами не були високи-
ми. В кращому разі вони складалися з двох-трьох повер-
хів. Відсутність залишків стовпів в нижній частині валу
свідчить про те, що конструкція брами лежала на валу, а
не була заглиблена в нього. Опосередковано це свідчить
про те, що брама була добудована вже на існуючий вал.
Виходячи з цих міркувань, реконструкція вежі з брамою
може виглядати наступним чином.
Нижній поверх башти, який містив прохід, був зробле-
ний в самому тілі валу. Зафіксовані стовпи не дозволяли
обвалюватися ґрунту валу у прохід. На ці стовпи було по-
кладено дерев’яне перекриття. Скоріше за все воно також
було з кругляка і виходило далеко за межі проходу для міц-
ності. На цій платформі було побудовано другий закритий
поверх. Очевидно, що в стінах цього поверху, як це було в
давніх греків, були влаштовані бійниці в зовнішній та вну-
трішній стінах для ведення обстрілу нападників. Не виклю-
чено, що існували також бійниці в бічних стінах для ве-
дення кинджального вогню у фланг до нападників. Висота
такого поверху в греків не перевищувала 3–4 м. Над повер-
хом, який охарактеризовано вище, очевидно був розташо-
ваний відкритий майдан з бійницями, конструкція яких,
імовірно, була аналогічна за ту, яку простежив та відтво-
рив у своїй монографії Б.А. Шрамко [13, с. 27].
Другим важливим моментом при створенні макета
Більського городища є реконструкція та відтворення жи-
тел мешканців городища. Відомо, що більша частина пло-
щі городища була незабудована. Цей факт викликав низ-
ку припущень, що пояснювали таке становище. Серед них
найбільш поширеним було твердження, що на городищі в
межах валів під час військових дій переховувалися стада
худоби скіфів [10, с. 59]. Як зазначає в своїй статті С.Я. Оль-
говський, культурний шар городища не рівномірно розта-
шований, а концентрується навколо Східного, Західного та
Куземинського укріплень [9, с. 67]. В окремих випадках по-
тужність культурного шару сягає 2 м [9]. На городищі до-
сліджено значну кількість різноманітних жител. Частина з
них виявлена на теренах трьох укріплень, частина на пло-
щі Великого Більського городища. Виявлені під час розко-
пок матеріали, зокрема античні імпорти, свідчать про ве-
лику соціальну диференціацію мешканців городища. Це є
доведеним твердженням. Проте наявні матеріали з жител,
як наземних, так і землянок, не дають підстав стверджу-
вати, що в них мешкала хоч яка-небудь знать. Співвідно-
шення ліпної скіфської та античної кераміки є разючим.
Лише в тих житлах, де були знайдені ритуальні речі і які
тому можуть розглядатися як святилища, присутня в не-
великій кількості антична столова кераміка [13]. Опише-
мо найяскравіші зразки землянок та наземного житла.
«Землянка № 13–22–1971 відкрита на глибині 40 см.
Вона неправильно-овальної форми, діаметром 4,5 х 5 м,
глибиною 2,4 м. Біля східної стіни на долівці зафіксовано
залишки погано збереженого вогнища або печі. Заповне-
ння складається з чорнозему з різними культурними за-
лишками. Окрім уламків ліпної кераміки скіфської епо-
хи і уламків кісток тварин з харчових відходів знайдено:
шматок конусоподібного грузила, два глиняні прясла,
уламки залізних ножів, бронзове тригранне вістря стрі-
ли, кременеве кресало, глиняна ворварка, кістяна скре-
бачка. Серед культових предметів: уламки мініатюрних
посудинок і частина глиняного вівтарика у вигляді блюда
зі злегка відігнутими назовні бортиками висотою біля
5 см. Діаметр верхньої частини блюда близько 20 см. На
внутрішній поверхні виробу видно два овальних злами.
Вони свідчать про те, що в цьому місці були прикріпле-
ні якісь деталі». Комплекс датується за амфорами кін-
цем VІ–ІV ст. до н. е. [13, с. 51]. Наведено опис наземно-
го житла № 25–26–1976. «На глибині 25 см була знайдена
овальна зольна пляма з залишками деревного вугілля від
колод, що згоріли, верхньої частини житла, яка мала ви-
гляд, ймовірно, дерев’яного зрубу. Підлога житла кори-
топодібна, злегка занурена в землю до 65 см. Заглиблена
частина мала форму неправильного прямокутника, роз-
мірами 4 х 6,8 м. В центральній частині підлоги знайде-
но овальне заглиблення до 5 см нижче загального рівня.
В південно-східній частині житла на глибині 60 см на не-
великому підвищенні знаходились залишки від каркасної
глиняної печі. Розміри частини, що зберіглася, 40 х 50 см
і товщиною 3–4 см. Також виявлені уламки печі від скле-
піння з відбитками на внутрішньому боці лози. По оби-
два боки печі біля стін – невеликі підвищення у вигляді
настінних полиць, розташованих на глибині 60 см. З пів-
нічно-західної сторони на глибині 60 см знаходився вхід
з однією нерівною сходинкою.
В житлі № 25 знайдено більше 220 фрагментів ліпного
посуду, в тому числі уламків горщиків, прикрашених по він-
цям защипами і проколами з ліпним валиком і без нього, з
вінцями, прикрашеним насічками. Знайдені також уламки
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
60
мисок, чорнолискованої посудини з різним геометричним
орнаментом, інкрустований білою пастою. Антична кера-
міка представлена 61 фрагментом амфор; серед визначе-
них – уламки іонійських амфор VІ ст. до н. е., а також облом-
ки античного блюда. Окрім них знайдені уламок бронзової
пластини, фрагмент залізного виробу, кістяна ручка ножа,
половинка окоподібної намистини зі скляної пасти, кістя-
на проколка, дві кістки з слідами обробки, глиняні прясла,
камінь для метавки, сім окремих каменів і біля 200 уламків
кісток тварин, які є харчовими відходами [13, с. 56].
Численні розкопані експедицією Б.А. Шрамко житла
дозволяють здійснити їх реконструкції. Зокрема, наяв-
ні землянки з низкою ям від стовпів, які розташовані в
одну лінію по центру житла. Таке розташування перед-
бачає двоскатні дахи. В інших випадках простежено один
центральний стовп посередині житла. Таке розташуван-
ня може бути лише в разі наявності чотирьохскатного
даху. На макеті можна показати обидва типи землянок.
Що стосується наземних жител, то за дослідження-
ми Б.А. Шрамка простежені як одноповерхові, так і дво-
поверхові будівлі. На нашу думку, двоповерхові будівлі,
скоріше за все, були полутораповерховими. Перший цо-
кольний поверх був не житловий, а виробничий, а другий
повноцінний – житловий. Наявність античного посуду у
наземних житлах може бути поціновано як відбиток пев-
ної соціальної нерівності мешканців городища.
Значна соціальна диференціація за даними поховаль-
ного обряду простежується для скіфського суспільства ба-
гатьма дослідниками [2; 8; 10; 11]. Фіксується до 6–8 со-
ціальних шарів. На Більському городищі так само можна
побачити соціальну диференціацію в житлових комплек-
сах. Так населення землянок можна ототожнити з най-
незаможнішими верствами населення, можливо, навіть,
неповноправного населення. Мешканці наземних жител
можуть належати до середнього шару населення. Можли-
во, двоповерхові будівлі є оселями заможного рядового
населення. Виникає питання: а де ж помешкання знаті?
С.Я. Ольговський пише, що Більське городище було ре-
зиденцією скіфського царя [9, с. 69]. Але виявлені будів-
лі належали людям далеко не царського рангу. На думку
деяких фахівців, вони належали торговцям, ремісникам
та землеробам [1, с. 40]. Н.О. Гаврилюк, яка довгий час
досліджувала Кам’янко-дніпровське поселення, відміча-
ла, що незважаючи на значний місцями культурний шар,
залишків будівель на цій пам’ятці не виявлено. Як відо-
мо, скотарі та, особливо, кочівники мешкали не в стаці-
онарних будинках, а в переносному житлі, а саме у ша-
трах, пізніше в юртах. Навіть поховальні споруди скіфів
мають вигляд у чоловіків – шатра, а в жінок – кибитки.
Тому пусті площі Більського городища можуть слугува-
ти місцем розташування шатрів знаті. Вільні від забу-
дови площі городища, оточені наземними будівлями та
землянками, і є місцями, де розбивав свій табір цар, ото-
чений вищою знаттю.
Таким чином ми реконструюємо в повному обсязі соці-
альну структуру городища. Зовнішній вигляд таких шатрів
достатньо добре відомий. Це трапецієподібні гостроко-
нечні намети з відкинутим вперед входом, який додат-
ково кріпився на жердинах [3]. Дренажні канавки, якими
оточували шатри, не збереглися через те, що їх глибина
не досягала материка. Отже, наведений аналіз дозволяє
реконструювати на макеті всі головні елементи городи-
ща: вали, надбрамні башти, землянки та наземні будівлі,
шатри знаті та їх планіграфію на городищі.
ПОСИЛАННЯ
1. Бойко Ю. Н. Социология восточноевропейского города І тыс.
до н. э. / Ю.Н. Бойко // Древности 1994 г. Харьковский историко-ар-
хеологический ежегодник. – Харьков, 1994. – С. 29–42.
2. Бунятян Е.П. Методика социальных реконструкций в архе-
ологии. На материалах скифских могильников IV–III вв. до н. э.
– К., Наукова думка, 1985. – 226 с.
3. Гаврилюк Н.А. Домашнее производство и быт степных скифов
/ Н.А. Гаврилюк. – К.: Наук. думка, 1989. – 109 с.
4. Геродот. История в девяти книгах. – Книга IV, 195. – Л. : На-
ука. 1972. – 600 с.
5. Задніков С.А. Античний керамічний імпорт на Більському
городищі Скіфського часу / С.А. Задніков. – Автореф. дис. канд.
іст. наук –К., 2014. – 19 с.
6. Ковпаненко Г.Т. Племена Скіфського часу на Ворсклі /
Г.Т. Ковпаненко. – К., 1967. – 186 с.
7. Крыжицкий С.Д. Архитектура античных государств Северного
Причерноморья / С.Д. Крыжицкий. – К. : Наук. думка, 1993. – 246 с.
8. Мозолевський Б.М. Товста могила. – К., Наукова думка,
1979. – 250 с.
9. Ольговський С.Я. До інтерпретації Великого Більського го-
родища / С.Я. Ольговський // Сіверщина в історії України: зб.
наук. праць / Київ – Глухів. Центр пам’яткознавства НАН Украї-
ни і УТОПІК. – 2015. – Вип. 8. – С. 65–70.
10. Смирнов А.П. Скифы / А.П. Смирнов. – М., 1966. – 200 с.
11. Хазанов А.М. Социальная история скифов. – М.: Наука.
1975. – 343 с.
12. Шрамко Б.А. Исследование Бельского городища / Б.А. Шрам-
ко. – АИУ. – Вып. ІІІ. – 1968 г. – К., 1971. – С. 49–58.
13. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Ге-
лон) / Б.А. Шрамко. – К.: Наукова думка, 1987. – 182 с.
14. Шрамко Б.А. Некоторые итоги раскопок Бельского городи-
ща и гелоно-будинская проблема // СА. – 1975. – № 1. – С. 65–85.
Чухрай Л.А., Пустовалов С.Ж. Бельское городище как
объект макетирования
Статья посвящена научному обоснованию возможного созда-
ния макета Бельского городища в археологическом, краеведческом
или историческом музеях. На почве многолетних раскопок экспе-
диции Б.А. Шрамко авторы предлагают варианты реконструк-
ции узловых участков городища: валов, входов, наземных жилищ,
землянок и домов знати. При этом учтено этнический, социаль-
ный и профессиональный состав жителей. Предлагается рекон-
струкция планиграфии городища.
Ключевые слова: макет, реконструкция, раскопки, городище,
крепости, оборонительные и жилые постройки, посуда.
Chuhrai L.O., Pustovalov S.Zh. Bilskyi hillfort as mod-
elling object
The article is dedicated to the scientific substantiation of the
possible creation of a model of the Bilskyi hillfort in archeological,
ethnographic or historical museums. On the basis of long-term
excavations of B.A. Shramko’s expedition, authors offer variants of
hillfort’s main areas reconstruction: earthworks, entrances, surface
buildings, dugouts and houses of the nobility. At the same time, the
ethnic, social and professional structure of the inhabitants is taken
into account. The reconstruction of the planigraphy is proposed.
Key words: model, reconstruction, excavations, hillfort, fortresses,
fortification and residential facilities, crockery.
29.01.2019 р.j
|