Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя

У статті автор здійснив статистичний аналіз польських стародруків ХІХ – початку ХХ ст. у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, висвітлив зміст та склад наявних в них праць вчених краківської і варшавської історичних шкіл та, загалом, окреслив для дослідників на...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Author:	Ребенок, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Series:	Сіверщина в історії України
Subjects:	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180904
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя / В.В. Ребенок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 70-73. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180904
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1809042021-10-25T01:26:31Z Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя Ребенок, В.В. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа У статті автор здійснив статистичний аналіз польських стародруків ХІХ – початку ХХ ст. у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, висвітлив зміст та склад наявних в них праць вчених краківської і варшавської історичних шкіл та, загалом, окреслив для дослідників наявну в бібліотеці історіографічну спадщину представників провідних польських наукових шкіл другої половини XIX ст. для активізації їх подальшого дослідження та введення до наукового обігу. В статье автор осуществил статистический анализ польской старопечатной литературы XIX – начала ХХ в. в фондах библиотеки Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя, осветил содержание и состав имеющихся в них работ ученых краковской и варшавской исторических школ и, в целом, очертил для исследователей имеющееся в библиотеке историографическое наследие предс тавителей ведущих польских научных школ второй половины XIX в. для активизации их дальнейшего исследования и введения в научный оборот. The author has carried out a statistical analysis of early-printed Polish books of the ХІХ and early ХХ centuries, which are available in the funds of the library of Nizhyn State University named after Mykola Hohol, as well as highlighted the contents and composition of available works of scientists from Krakow and Warsaw Historical Schools and, in general, outlined for researchers the historiographical heritage of the representatives of leading Polish scientific schools of the second half of the XIX century, provided in the library, in order to intensify their further investigation and introduction into scientific discourse. 2019 Article Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя / В.В. Ребенок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 70-73. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180904 930(438):027.7(477) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
spellingShingle	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Ребенок, В.В. Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя Сіверщина в історії України
description	У статті автор здійснив статистичний аналіз польських стародруків ХІХ – початку ХХ ст. у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, висвітлив зміст та склад наявних в них праць вчених краківської і варшавської історичних шкіл та, загалом, окреслив для дослідників наявну в бібліотеці історіографічну спадщину представників провідних польських наукових шкіл другої половини XIX ст. для активізації їх подальшого дослідження та введення до наукового обігу.
format	Article
author	Ребенок, В.В.
author_facet	Ребенок, В.В.
author_sort	Ребенок, В.В.
title	Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя
title_short	Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя
title_full	Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя
title_fullStr	Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя
title_full_unstemmed	Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя
title_sort	праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання xix – початку xx ст. бібліотечного фонду ніжинського державного університету ім. миколи гоголя
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2019
topic_facet	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180904
citation_txt	Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл в складі полоністичного зібрання XIX – початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя / В.В. Ребенок // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 70-73. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT rebenokvv pracívčenihkrakívsʹkoítavaršavsʹkoíístoričnihškílvskladípolonístičnogozíbrannâxixpočatkuxxstbíblíotečnogofondunížinsʹkogoderžavnogouníversitetuímmikoligogolâ
first_indexed	2025-07-15T21:15:19Z
last_indexed	2025-07-15T21:15:19Z
_version_	1837749104279552000
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 70 УДК 930(438):027.7(477) В.В. Ребенок ПРАЦІ ВЧЕНИХ КРАКІВСЬКОЇ ТА ВАРШАВСЬКОЇ ІСТОРИЧНИХ ШКІЛ У СКЛАДІ ПОЛОНІСТИЧНОГО ЗІБРАННЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. БІБЛІОТЕЧНОГО ФОНДУ НІЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. МИКОЛИ ГОГОЛЯ У статті автор здійснив статистичний аналіз польських ста- родруків ХІХ – початку ХХ ст. у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, висвітлив зміст та склад наявних в них праць вчених краківської і варшавської істо- ричних шкіл та, загалом, окреслив для дослідників наявну в бібліо- теці історіографічну спадщину представників провідних польських наукових шкіл другої половини XIX ст. для активізації їх подаль- шого дослідження та введення до наукового обігу. Ключові слова: бібліотека, полоністика, краківська і варшав- ська історичні школи, картотека. За відомостями першого директора щойно створеного у 1875 р. Історико-філологічного інституту кн. Безбородь- ка професора М. Лавровського (1825–1899) після ревізії бібліотеки колишнього Ліцею (започаткованої подарун- ком кн. Безбородька) ядро бібліотеки щойно створеного вищого навчального закладу становили 4,035 томів на- вчально-наукової літератури та 524 примірники літера- тури студентської бібліотеки [2]. Саме з часу утворення інституту з Варшави до Ніжина почали надсилатися ду- блетні видання «Варшавської міської», пізніше «універ- ситетської бібліотеки», які започаткували унікальне по- лоністичне зібрання вищого навчального закладу [2]. Польська література надходила до бібліотеки система- тично аж до 30-х років ХХ ст. Однак у 1934–1936 рр., під час масових переміщень культурних цінностей в Радян- ському Союзі, значна частина стародруків, в тому числі й польських, була вилучена із фондів бібліотеки Ніжинсько- го педагогічного інституту, здебільшого без інвентарних позначень, і передана до бібліотеки Київського державно- го університету ім. Т.Г. Шевченка(далі КДУ) [4]. Через це, на сьогоднішній день, вилучені стародруки досі значать- ся в каталозі польської дореволюційної літератури НДУ. Мета даної публікації – окреслити у складі полоніс- тичного зібрання Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (далі НДУ) кількість та зміст наявних історичних праць провідних польських наукових шкіл другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та, загалом, ок- реслити для дослідників полоністики відомості про на- явність в наукових фондах університету важливих істо- ричних праць, історіографічних джерел для активізації їх подальших досліджень. Важливо зазначити, що спроби сучасних науковців оп- рацювати зібрання стародруків відбувалися неодноразо- во, але, в основному, вони торкалися польських видань ХVI–ХVIII ст. [1]. Пізніше в 2007 р. М. Потапенко опубліку- вав статтю, присвячену тематичній класифікації та опису польських стародруків ХVI–ХVII ст. [5]. У 2012 р. старання- ми працівників університетської бібліотеки було видано каталог польської стародрукованої літератури [3]. Проте, на жаль, він охоплює лише другу половину ХVIII – початок ХIХ ст., а каталог полоністики досі залишається у відпо- відності до його останнього впорядкування в 70–80-х р. ХХ ст. Нами у попередні роки була здійснена спроба те- матичної класифікації, переліку наявних та вилучених польських стародруків ХIХ – початку ХХ ст. Однак, з ог- ляду на великий об’єм каталогу та літератури, робота над їх дослідженням триває і зараз. Зібрання університету поряд з полоністикою містить величезну кількість стародруків і рукописів на класичних (латинській і грецькій), західноєвропейських (англійській, французькій – значна кількість, німецькій – дуже значна) мовах. В зібранні є й стародруки на слов’янських мовах (сербській, словацькій, болгарській, чеській), які походять, найімовірніше, із досліджуваної на даний час наукової бібліотеки професора Історико-філологічного інституту кн. Безбородька, мандрівника, філолога-славіста К. Рад- ченка (1872–1908). В незначній кількості наявні видання на вірменській, фінській та іспанській мовах. Відповід- но до місця та часу формування бібліотечного зібрання в основному у фондах переважають російськомовні ви- дання, а з кінця XIX – початку XX ст. все зростаючими за кількістю стають українськомовні видання. Проведене нами уточнення наявних в старій картотеці та бібліотечних фондах університетського зібрання поль- ських стародруків дозволило отримати більш точні відо- мості про деякі аспекти тематично-статистичного, хро- нологічного його складу. Відповідно до цього, виходячи із даних, отриманих нами із попередніх досліджень [6], які, од- нак, потребують суттєвих уточнень, було встановлено на- явність у полоністичному зібранні НДУ ім. М. Гоголя неве- ликого комплексу історичних праць польських науковців краківської та варшавської історичних шкіл другої поло- вини XIX – початку XX ст. Комплекс складається з 96 томів (близько 11% історичної полоністики). Варто однак відзна- чити, що у наукових фондах бібліотеки наявні також праці істориків краківського, варшавського і львівського історич- них середовищ (вчених основних осередків польської нау- ки, які не зараховуються до названих історичних шкіл), які ми, з огляду на обмеженість об’єму статті, не можемо де- тально висвітлити та проаналізувати. До важливих джерел вивчення наукового доробку істориків зазначених середо- вищ також відносимо наукову періодику історико-філоло- гічного змісту: «Щоденники Академії Знань в Кракові» та її «Звіти», «Варшавська бібліотека», індекси до «Квартальни- ка історичного» за 1887–1896 рр. та «Перегляду історично- го» до томів 1–25, які також, на жаль, не будуть висвітлені. Більшість наявних в бібліотеці праць представляють науковий доробок варшавської історичної школи (7%), що пояснюється тісними зв’язками між Історико-філо- логічним інститутом кн. Безбородька та Імператорським Варшавським університетом. Цей зв’язок стає цілком зро- зумілий, якщо врахувати перебування обох вищих на- вчальних закладів у складі Російської імперії та профе- ISSN 2218-4805 71 сорів Історико-філологічного інституту кн. Безбородька, які в різні роки перебували на посадах викладачів Імпер- ського Варшавського університету [7]. Комплекс праць істориків краківської і варшавської шкіл в колекції НДУ походить з особистих бібліотек К. Радчен- ка, В. Новодворського (1861–1923) – польського історика, викладача Історико-філологічного інституту та, частко- во, із зібрання мовознавця, історика, професора класич- ної філології В. Клінгера (1875–1962) та ін. В бібліотечному зібранні наявні праці одного із фун- даторів краківської історичної школи ксьондза В. Калін- ки (1826–1886), присвячені основним його науковим заці- кавленням, пов’язаних з історією Речі Посполитої періоду її розподілів в другій половині XVIII ст. Зокрема, публіка- ція другої частини документів до третього і другого розді- лів його фундаментальної праці «Останні роки панування Станіслава Августа» 1891 р. видання та перших двох томів з чотирьохтомного «Чотирилітнього сейму» 1895–1896 р. Не менш важливими є зібрання основних наукових, літературно-публіцистичних і політичних праць на- ступного фундатора, творця школи, професора і ректора Ягеллонського університету Ю. Шуйського (1835–1883). Найбільш повно спадщину науковця репрезентує збір- не видання праць Ю. Шуйського у трьох серіях і деся- ти томах [9–11]. Однак особливий інтерес представля- ють німецькомовне видання «краківця» під назвою «Die Polen und Ruthenen in Galizien» (Поляки і Русини в Гали- чині) 1882 р. видання та «Історія Польщі відповідно до останніх досліджень» у чотирьох томах, видана у 1862– 1865 рр. Остання праця – одна із перших узагальнюючих праць з історії Польщі від найдавніших часів до XIX ст. В ній вчений доволі багато уваги приділив історії україн- ських козаків, зокрема, їх участі у військових подіях під Цецорою і Хотином [18]. Найбільше уваги історик при- ділив козакам саме під час національно-визвольної ре- волюції Б. Хмельницького. Козацька тематика зустріча- ється і в праці «Поляки і Русини в Галичині», виданій з суспільно-політичною метою або, як писав автор, «роз- ширенню знань австрійців про поляків, українців» [25]. Краківському історику належить також публікація і коментування, як директора і відповідального редак- тора історичної комісії Академії Знань, збірника істо- ричних джерел з польської історії «Щоденники королів- ських сеймів 1548, 1553 i 1570 років» 1872 р. видання, яке наявне в бібліотеці. Цілком закономірно, що серед зібрання бібліотеки, з огляду на спеціалізацію університету у другій половині XIX ст., наявні історико-філологічні праці представника старшого покоління краківської школи, професора і рек- тора Ягеллонського університету С. Тарновського (1837– 1817). До таких відносимо шість томів «Історії польської літератури» 1900 р. видання та дослідження з історії по- літичної літератури «Дослідження до історії польської лі- тератури XVI ст. Ян Кохановський» 1888 р. У складі бібліотеки НДУ досі наявні два томи визначаль- ної для свого часу праці видатного представника молод- шого покоління краківської школи, історика і політичного діяча, професора і декана юридичного факультету Ягеллон- ського університету М. Бобжинського (1849–1935) «Нарис історії Польщі» [8]. В ній вчений розглядав історію Украї- ни в контексті суспільно-політичної історії Речі Посполи- тої. Найбільш відчутний зв’язок польської та української історії у висвітленні автора припадало саме на військові події XVII ст., однак, на жаль, науковець майже не приді- лив уваги походам на Молдову, Інфляндській війні та іс- торії Лжедмитріад. В подальшому історик згадує україн- ське козацтво побіжно, в контексті висвітлення воєн між Польщею та Туреччиною. Традиційно для більшості сучас- ників вчений описував українське козацтво як стихійне, глибоко руйнівне і слабо підконтрольне полякам явище. В бібліотеці наявні основні історичні праці другого пред- ставника молодшого покоління краківської історичної шко- ли, дослідника всесвітньої, польської історії епохи Серед- ньовіччя та Раннього нового часу, професора Львівського та Ягеллонського університетів С. Смолки (1854–1924). Та- кими основоположними працями, якими вчений заслу- жив визнання в наукових колах свого часу, стали: «Мешко Старий і його століття» 1881 р. видання, «Зауваження про початковий суспільний устрій Польщі Пястів» 1881 р. ви- дання, «Рік 1385. В п’ятивікову річницю» 1886 р. видання. Дещо відмінний за змістом перший том «Історичних на- рисів» 1882 р. видання, який містить історичні досліджен- ня та теоретичні погляди С. Смольки на історію [24]. Досі у фондах бібліотеки знаходяться також спільне дослідження С. Смольки (1854–1924) та М. Бобжинсько- го (1849–1935), присвячене видатному польському хро- ністу й історику XV ст. Яну Длугошу. Ця об’ємна книга зі шкіряною палітуркою та золотим тисненням висвітлює біографію історика, його сімейні стосунки, кар’єру, від- носини з владою та специфіку історіописання. В полоністичному зібранні університету була наявна праця варшавського історика старшого покоління, ман- дрівника О. Яблоновського (1829–1913), присвячена істо- рії України під назвою «Історія південної Русі до падіння Речі Посполитої Польської (1912 р.). На жаль, ця праця за- губилася в надрах університетської бібліотеки або, цілком можливо, також була передана до КНУ ім. Т. Шевченка. Од- нак у бібліотеці досі наявні зібрання творів О. Яблонов- ського «Pisma A. Jablonowskiego» (Варшава 1910–1913 рр. у VII т.). Перші 4 томи присвячені безпосередньо історії України: перший – «Землі Руські Речі Посполитої», дру- гий – «Українські кордони», третій – «Україна» та четвер- тий – «Волинь, Поділля і Русь Червона», п’ятий – «Південні слов’яни, а також Молдавія і Албанія», шостий – «Мусуль- манський схід», сьомий – «Польські речі». Найбільш цінний для дослідників другий том «Укра- їнські кордони» (1910 р.), який містить значну інформа- цію з історії українського козацтва XVI–XVII ст. [12]. Два розділи безпосередньо присвячені українському козацтву від початку його виникнення до оформлення у складі Речі Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 72 Посполитої. Другий розділ так і називається «Козацтво». У першому розділі зі сторінки 120 по 175 розповідається історія виникнення і розвитку козаччини з 90-х р. XV до початку XVII ст. В тексті окремі підтеми присвячені ети- мології походження назви «козак», першим згадкам про козацтво, їх етнічному складу, утворенню козацького ре- єстру. Також розглядається роль польських королів у фор- муванні реєстрового козацтва. Третій том записок присвячений безпосередньо істо- рії України [13]. У ньому вчений висвітлює історію укра- їнської окраїни Речі Посполитої, Задніпров’я, Запоріжжя, адміністративно-політичний поділ України, географічне розміщення волостей, староства України та, в цілому, пе- ріоду Хмельниччини. Головна увага польського історика в даних працях зо- середжена на формуванні українського козацтва в XIV– XVI ст. Період початку XVII ст. досліджено вкрай фрагмен- тарно й однобоко, з рядом суб’єктивно-оціночних суджень. Подальший виклад української історії під час революції Б. Хмельницького та періоду Гетьманщини, будучи склад- ною й дискусійною темою, викладався польським істори- ком обережно, з деякою осторогою й суто фактографіч- но, зі стриманими оцінками подій. Також поряд зі згаданими працями в бібліотеці наявне монографічне дослідження О. Яблоновського «Києво-Мо- гилянська академія. Історичний нарис на тлі загального розвитку західної цивілізації на Русі» 1899 р. видання, присвячене історичному розвитку одного із найдавні- ших вищих навчальних закладів України. До цінних праць полоністичного зібрання НДУ відно- симо також науковий доробок видатного представника варшавської історичної школи старшого покоління, ар- хівіста, професора Головної школи у Варшаві та Імпера- торського Варшавського університету, керівника Голов- ного архіву у Варшаві – А. Павінського (1840–1896), який у своїх дослідження зосередився переважно на XVI ст. Ос- новними у бібліотечному зібранні є праці вченого, при- свячені історії та функціонуванню місцевих сеймиків Речі Посполитої на основі вивчення їх постанов (лауд) та су- провідних документів, збережених в архівах. Зокрема, до таких досліджень належать: «Сеймикові уряди в Польщі 1572–1795» та «Сеймикові уряди в Польщі на тлі стосун- ків з воєводствами куявськими» 1888 р. видання, «Зем- ські сеймики» 1895 р. видання. Близькими тематично, як частина вивчення ключових елементів функціонування Речі Посполитої, є дослідження варшавського науковця під назвою «Скарбовість в Польщі і її історія за Стефана Баторія» 1881 р. видання, в якому він торкається також історії українських козаків за короля С. Баторія [16; 17]. Видатний історик досліджував XVI ст. багатопланово, про що нам дозволяють говорити наступні його напрацюван- ня з історії цієї епохи, збережені в бібліотеці: «Остання мазовецька княгиня. Картина з історії XVI ст.» 1892 р. ви- дання, «Молоді роки Сигізмунда Старого» 1898 р. видан- ня, «Ян Осторог: життя і лист про виправлення Речі По- сполитої. Дослідження з політичної літератури XVI ст.» 1884 р. видання. Свідченням того, що вчений також був зацікавлений, деякою мірою, історією Польщі XVIII ст., є його робота «М. Грель. Картина на тлі епохи станіславів- ської з додаванням списку видань Греля» 1896 р. видання, яка присвячена видатному видавцю польських книг тієї епохи. Варто також відзначити спільне з іншим варшав- ським істориком О. Яблоновським видання «Історичних джерел» у 22 томах, опубліковане протягом 1876–1897 рр., яке наявне в досліджуваних фондах. Також нами був виявлений цілий ряд праць провід- ного історика варшавської історичної школи Т. Корзо- на (1839–1918). У надрах бібліотеки знаходяться його два підручники із всесвітньої історії: «Історія Нового часу» у двох томах, виданих у 1901 і 1903 рр. та «Новітня історія 1788–1805. Доповнена літописом XIX ст.» 1906 р. видання. Однак найбільший інтерес для нас становлять фундаментальні монографічні та узагальнюючі дослі- дження вченого: шеститомна «Внутрішня історія Поль- щі за Станіслава Августа (1768–1794)» 1897 р. видання, тритомна «Історія воєн і військової справи в Польщі» 1923 р. видання, тритомна «Доля і недоля Яна Собесь- кого 1629–1674» 1898 р. видання [14] та «Костюшко. Бі- ографія з документів….» 1894 р. Для дослідників військової історії та історії козацтва найцінніша «Історія воєн та військової справи в Поль- щі…» [15]. Праця охоплює польську військову історію від найдавніших часів до 30-х р. ХІХ ст. Другий том висвіт- лює військово-історичні події в Речі Посполитій 1572– 1699 рр., зокрема, молдовські походи, Інфляндську та польсько-московську війну, де в контексті історії поль- ського війська згадуються українські козаки, їх кількість та, деякою мірою, описується участь козаків в тогочасних військових подіях. Однак історик доволі детально описує події 1648–1654 рр., оскільки вони являються ключови- ми у військовій історії XVII ст. Серед історичної полоністики університету було ви- явлено і досліджено праці відомого польського істори- ка, представника варшавської історичної школи В. Смо- ленського (1851–1926): «Історія польського народу» (під псевдонімом Грабеньський) 1897 р. видання, «Інтелек- туальний переворот в Польщі XVIII ст.» 1891 р. видан- ня, «Місце Валеріана Калінки в історіографії польській» 1887 р. видання та тритомне видання «Історичних тво- рів» 1900–1901 рр. Особливий інтерес для дослідників історіографії становлять останні дві роботи історика. В першій В. Смоленський у загальних рисах окреслює жит- тєвий шлях, суспільно-політичні погляди та науковий внесок В. Калінки [23]. Не менш важливі історіографічні напрацювання варшавського історика знаходяться у три- томному збірнику, який зберігається в бібліотеці НДУ. В третьому томі збірника містяться розвідки, присвячені іс- торикам XIX ст. К. Яроховському (1828–1888), А. Рембов- ському (1848–1906). Однак найбільш цінне в даному томі дослідження присвячене історії розвитку польської істо- ISSN 2218-4805 73 ріографії кінця XVIII–XIX ст. під назвою «Історичні шко- ли в Польщі: основні напрями поглядів на минуле» [22]. Другий том «Історичних праць» в розділі «Наукові і літе- ратурні товариства в Польщі XVIII ст.» присвячений істо- рії розвитку історичної науки XVIII ст. [21]. Також нами було виявлено в бібліотеці всього два дослі- дження представника молодшого покоління варшавської історичної школи, історика політичних доктрин і шляхет- ського парламентаризму Польщі, бібліотекаря Бібліотеки Красінських у Варшаві А. Рембовського (1847–1906): «Кон- федерація і рокош» 1896 р. видання та «Додатковий мате- ріал до історії конституції в князівстві Варшавськім. Істо- рично-політичне дослідження» 1896 р. видання [19–20]. Проведене дослідження історичної полоністики бі- бліотечного зібрання фундаментальної бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя дозволило точно встановити статич- ні дані комплексу праць вчених краківської і варшав- ської історичних шкіл другої половини XIX – початку XX ст. та їх тематичне спрямування. Було встановлено, що творчий доробок істориків у відсотковому відношенні становили такі частки в складі історичної полоністики: М. Бобжинський – 3%, С. Смолька – 5%, С. Тарновський – 7%, Ю. Шуйський – 16%, В. Калінка – 3%, Т. Корзон – 17%, А. Павінський – 23%, А. Рембовський – 2%, О. Ябло- новський – 17%, В. Смоленський – 7%. На жаль в бібліотеці університету наявні не всі праці «краківців» і «варшавців», але основні репрезентативні напрацювання вчених, які дозволяють охарактеризувати їх науковий доробок, наявні й досі. Аналіз спадщини іс- ториків показав, що в їх зацікавленнях переважають пи- тання польської історії періоду раннього середньовіччя (рідше), раннього нового часу та XVIII ст. Особливе місце серед праць істориків того періоду займали узагальнюючі праці з історії Польщі з авторським поглядом на історію, які викликали резонанс в наукових колах та широких ма- сах громадськості, як це було з «Нарисом історії Польщі» М. Бобжинського чи «Історією Польщі…» Ю. Шуйського. Таким чином можемо констатувати, що полоністичне зібрання бібліотеки НДУ є унікальним за складом і зміс- том, являється однією із національних перлин книжко- вих зібрань нашої Батьківщини, а тому потребує подаль- шого детального вивчення й опрацювання. ПОСИЛАННЯ 1. Костенко І., Тимбровська Г. «Polonica» університетської бі- бліотеки // Поляки в Ніжині. – Ніжин, 2002. – С. 50–51. 2. Лавровський Н. Отчет обь окрытіи Историко-филологичас- кого института князя Безбородько и о состояніи лицея и гімназіи за 1874/1875 годь // Известия историко-филологичаского инсти- тута князя Безбородько вь Нежине. – К., 1877. – С. 9–10. 3. Морозов О. Стародруки з колекції «Polonica» бібліотеки Ні- жинського державного університету ім. М.В. Гоголя. Друга поло- вина XVIII – початок XIX ст. Каталог. – Ніжин: НДУ ім. М. Гого- ля, 2012. – 180 с. 4. Морозов О. До питання про масове вилучення книжкових пам’яток із бібліотечної колекції Ніжинського державного педа- гогічного інституту ім. В.М. Гоголя в 1934–1936 роках // Ніжин- ська старовина. – Вип. 15(18). – Ніжин, 2013. – С. 73–79. 5. Потапенко М. Польськомовні стародруки XVI–XVII століть з колекції «POLONIKA»: забута перлина університетської бібліо- теки // Поляки в Ніжині. – Ніжин, 2007. – С. 64–78. 6. Ребенок В. Польські історичні стародруки XIX – початку XX ст. у Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гого- ля. // Сіверщина в історії України. – 2017. – Вип. 10. – С. 302–305. 7. Bażenowa A. Historycy Cesarskiego Uniwersytetu Warszawskiego 1869–1915: nauka i polityka. – Lublin: Instytut Europy Środkowo Wschodniej, 2016. – 418 s. 8. Bobrzyński M. Dzieje Polski w zaryse. – T. II. – Warszawa, 1880.– 397 s. 9. Dzieła Józefa Szujskiego. Wydanie zbiorowe. – Serya III. – T. I. Pisma polityczne – Kraków, 1885.– 415 s. 10. Dzieła Józefa Szujskiego. Wydanie zbiorowe. – Serya I. – T. VII. Literatura i krytyka. Sprawy Akademii Umiejętności.Mowy.Niekrology. Fragmenta. – Kraków, 1889. – 571 s 11. Dzieła Józefa Szujskiego. Wydanie zbiorowe. – Serya II. – T. IХ. Historya Polska. – Kraków, 1889. – XIII–438 s. 12. Jabłonowski A. Pisma. – T. II. Kresy ukrainne – Warszawa: Wende, 1910. – 346 s. 13. Jabłonowski A. Pisma. – T. III. Ukraina. – Warszawa: Wende, 1911. – 369 s. 14. Korzon T. Dola i niedola Jana Sobieskiego 1629–1674. – Kraków, 1898. – T. I – 586 s. 15. Korzon T. Dzieje wojen i wojskowsci w Polsce. – T. II. – Lwow – Warszawa – Kraków, 1923. – 522 s. 16. Pawiński A. Zrodła dziejowe. Początki panowania w Polscie Stefana Batorego 1575–1577. Listy, uniwersały, instrukcye. – Warszawa, 1877. – T. IV. – 3 – XXXVII – 292 s. 17. Pawiński A. Zrodła dziejowe. Skarbowość w Polsce i jej dzieje za Stefana Batorego. – T. VIII. – Warszawa, 1881.– IX – 470 s. 18. Rebenok V.Ukrainian Cossacks in the battle of Tsetsora and the Khotyn war in scietifi c works of Józef Szujski// Східноєвропейський історичний вісник – Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика» – 2018. – Вип. 9. – С. 27–36. 19. Rembowski A. Konfederacya i rokosz. – Warszawa, 1896. – LXXVI – 459 s. 20. Rembowski A. Pszyczynek do dziejów konstytucyjnych ksęstwa Warszawskiego. Studium historyczno-polityczne. – Kraków, 1896. – 124 s. 21. Smolenski W. Pisma historyczne. – T. II. – Kraków, 1901.– 483 s. 22. Smolenski W. Pisma historyczne. – T. III. – Kraków, 1901. – 507s. 23. Smolenski W. Stanowisko Waleriana Kalinki w historiografi i polskiej. – Warszawa, 1887. – 44 s. 24. Smolka S. Szkice historyczne. Seria pierwsza. – Warszswa, 1882. – 361 s. 25. Szujski J. Die Polen und Ruthenen in Galizien. – Win, 1882. – 282 с. Ребенок В.В. Труды ученых краковской и варшавской исторических школ в составе полонистического собрания XIX – начала XX в. библиотечного фонда Нежинского государственного университета им. Николая Гоголя В статье автор осуществил статистический анализ польской старопечатной литературы XIX – начала ХХ в. в фондах библио- теки Нежинского государственного университета имени Нико- лая Гоголя, осветил содержание и состав имеющихся в них работ ученых краковской и варшавской исторических школ и, в целом, очертил для исследователей имеющееся в библиотеке историо- графическое наследие предс тавителей ведущих польских научных школ второй половины XIX в. для активизации их дальнейшего ис- следования и введения в научный оборот. Ключевые слова: библиотека, полонистика, краковская и вар- шавская исторические школы, картотека. Rebenok V.V. Scientifi c works of Krakow and Warsaw His- torical Schools as a part of the Polonistic Assembly in the XIX – early XX centuries in the funds of Nizhyn State University named after Mykola Hohol The author has carried out a statistical analysis of early-printed Polish books of the ХІХ and early ХХ centuries, which are available in the funds of the library of Nizhyn State University named after Mykola Hohol, as well as highlighted the contents and composition of available works of scientists from Krakow and Warsaw Historical Schools and, in general, outlined for researchers the historiographical heritage of the representatives of leading Polish scientifi c schools of the second half of the XIX century, provided in the library, in order to intensify their further investigation and introduction into scientifi c discourse. Key words: library, Polonistic, Krakow and Warsaw Historical Schools, card index. 28.02.2019 р.j

Institution

Similar Items