Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр.
У статті дається докладний аналіз одного з варіантів плану Глухівської фортеці, укладеного полковником фортифікації Данилом Дебоскетом у 1746 р.
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180917 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 156-163. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180917 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809172021-10-25T01:26:18Z Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. Коваленко, Ю.О. Польсько-литовська доба та Гетьманщина У статті дається докладний аналіз одного з варіантів плану Глухівської фортеці, укладеного полковником фортифікації Данилом Дебоскетом у 1746 р. В статье дается подробный анализ одного из вариантов плана Глуховской крепости, составленного полковником фортификации Даниилом Дебоскетом в 1746 году. The article provides a detailed analysis of one of the versions of the plan of Hlukhiv fortress, compiled by the colonel of the fortification Danyl Debosket in 1746. 2019 Article Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 156-163. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180917 94(477.5)528.93:725.963«1747–1752» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| spellingShingle |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Коваленко, Ю.О. Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. Сіверщина в історії України |
| description |
У статті дається докладний аналіз одного з варіантів плану
Глухівської фортеці, укладеного полковником фортифікації Данилом Дебоскетом у 1746 р. |
| format |
Article |
| author |
Коваленко, Ю.О. |
| author_facet |
Коваленко, Ю.О. |
| author_sort |
Коваленко, Ю.О. |
| title |
Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. |
| title_short |
Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. |
| title_full |
Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. |
| title_fullStr |
Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. |
| title_full_unstemmed |
Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. |
| title_sort |
історична топографія глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180917 |
| citation_txt |
Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747–1752 рр. / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 156-163. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkoûo ístoričnatopografíâgluhívsʹkoífortecízgídnoplanu17471752rr |
| first_indexed |
2025-07-15T21:16:07Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:16:07Z |
| _version_ |
1837749153460912128 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
156
УДК 94(477.5)528.93:725.963«1747–1752»
Ю.О. Коваленко
ІСТОРИЧНА ТОПОГРАФІЯ ГЛУХІВСЬКОЇ
ФОРТЕЦІ ЗГІДНО ПЛАНУ 1747–1752 рр.
У статті дається докладний аналіз одного з варіантів плану
Глухівської фортеці, укладеного полковником фортифікації Дани-
лом Дебоскетом у 1746 р.
Ключові слова: історична топографія, фортеця, експліка-
ція, бастіон.
Питання історичної топографії будь-якого середньо-
вічного міста, безперечно, має велике значення у вивчен-
ні його минулого. Без їх з’ясування неможливо скласти
уявлення про щільність забудови та межі міста, його ар-
хітектурно-планувальну структуру, кількість населення.
Одним із найважливіших джерел у вивченні цієї пробле-
ми є графічні джерела, що представлені мапами, топогра-
фічними планами, малюнками та гравюрами XVIІ–XVIII ст.
Картографічні матеріали є найбільш інформативними,
оскільки, крім креслеників, включають експлікації з до-
кладним описом місцезнаходження архітектурних комп-
лексів, садиб і окремих споруд та їх належності певним
власникам. Предметом нашого дослідження є історич-
на топографія ранньомодерної фортеці м. Глухова згід-
но плану 1747–1752 рр.
У першій половині XVII ст. місто почало відроджува-
тись після кількасотрічного запустіння. До кінця XVII ст.
воно перетворилось на добре укріплену фортецю з роз-
виненою міською інфраструктурою, що дало йому мож-
ливість стати на початку XVIII ст. столицею Гетьманщини.
Стосовно картографічних джерел із зображенням Глухо-
ва, то йому пощастило значно більше, ніж багатьом істо-
ричним містам України. Відомо близько півтора десятки
планів Глухова та його окремих ділянок. Вони наразі збе-
рігаються в архівах Києва, Чернігова, Санкт-Петербурга,
Москви та інших міст.
Найдавнішими відомими картами місцевості, до якої
входив Глухів, є карти, укладені французьким інженером
і військовим картографом Ґійо́мом Левассе́ром де Боп-
ла́ном. Наприкінці 1630-х – на початку 1660-х рр. під час
своїх подорожей він зробив опис України, який витри-
мав кілька перевидань [1, с. 78–104]. Ряд планів Глухова
XVIII ст. виконано кондуктором Валленом, Д. Дебоскетом,
І. Мергасовим, квартирмейстером Магнусом фон Рене [2,
с. 312–314], А. Квасовим [3, с. 47–48].
Одним із найінформативніших документів картогра-
фічного характеру, що відображає топографічну карти-
ну Глухова до пожежі 1748 р., є проектно-фіксаційний
план глухівської фортеці 1746 р. Д. Дебоскета, який збе-
рігається у Російському державному військово-історич-
ному архіві у м. Москві. Він передбачав реконструкцію
земляних укріплень, знесення дворів, садиб, будинків
та споруд, прилеглих до укріплень як всередині, так і за
межами фортеці. До публікації цього плану неоднора-
зово вдавався В. Вечерський [4, с. 51, 278, 295, 311], не
роблячи його докладного аналізу. В. Ленченко опублі-
кував подібний план авторства інженер-прапорщика
Івана Лукомського (молодшого), копію з якого виконав
учень Федір Шишкін. Цей план знаходиться у Російсько-
му державному історичному архіві у Санкт-Петербурзі.
В. Ленченко не тільки докладно проаналізував кресле-
ник глухівської фортеці, а й розшифрував та опубліку-
вав експлікацію, що знаходилася на плані [5, с. 223–233].
З приміток, зроблених І. Лукомським, видно, що він був
не просто копіювальником вже раніше кимось складе-
ного плану, а й особисто оглянув і добре знав глухівську
фортецю: «Желтыми линиями значит проект, учиненный
инженер-капитан порутчиком Менцелиусом, а красны-
ми линиями проект значит, как по мнению моему быть
надлежит, по довольному осмотру и знанию оной Глу-
ховской крепости» [5, с. 229].
З метою виконання гіпотетичної реконструкції та
всебічного аналізу нами розглянуто копію плану глухів-
ської фортеці 1747 р. полковника від фортифікації Д. Де-
боскета, виконану кондуктором Лаврентієм Воробером.
Всі вищезгадані плани, вірогідно, є копіями одного ори-
гіналу. Який саме план був зразком для всіх інших – ска-
зати важко. Кресленики повторюються з великою точ-
ністю, різняться тільки експлікації. Зіставивши тексти
експлікацій плану 1747 р. з РДВІА (м. Москва) з планом,
що зберігається у РДІА (Санкт-Петербург), опублікованим
В. Ленченком, спостерігаємо ряд розбіжностей у деяких
прізвищах та іменах: можливо копія із Санкт-Петербургу
була не дуже якісною і окремі імена В. Ленченко не зміг
розібрати, розшифрувавши їх невірно. Інші написи, що
різняться між собою, тільки доповнюють один одного.
Спробуємо порівняти експлікації плану 1746-го та
1747 рр. У розшифрованому В. Ленченком тексті експлікації
плану 1746 р. із РДІА (Санкт-Петербург) у картуші зліва
за № 1 значиться двір козака Костянтина Острозького,
натомість на експлікації плану 1747 р. з РДВІА (Москва)
чітко читається прізвище Костянтина Островського.
Далі спостерігаємо наступну розбіжність: персоналії,
зазначені на планах під № 3 та № 4, переставлені
місцями. Розшифрування В. Ленченка відрізняється
від експлікації плану 1747 р., розшифрованого нами.
Під № 3 він подає ім’я солдата глухівського гарнізону
Никанора Сукіна (у нашому ж випадку – Никифора Сучка);
під № 4 у нього значиться двір глухівського гарнізону
барабанщика Євсії, у нашому ж варіанті – глухівського
гарнізону барабанщика Євстефея Белькова і т. д. У окремих
випадках неточності на плані 1747 р. є явними помилками
копіювальника XVIII ст. Наприклад, під № 31 значиться
кілька дворів, серед яких і двір канцеляриста Військової
канцелярії Битборотня. Прізвище читається розбірливо,
але, порівнявши з розшифруванням В. Ленченка (план
1746 р.), у якого вказане прізвище Безбородка, можна
зробити висновок, що невірним, скоріш за все, є напис
на експлікації 1747 р.
ISSN 2218-4805
157
Щоб не розписувати докладно кожну невідповідність
у розшифруванні цих двох експлікацій, подаємо обидва
тексти у повному обсязі: перший – розшифрування екс-
плікації плану 1746 р. із Російського державного істо-
ричного архіву, виконане В. Ленченком і опубліковане
в Українському археографічному щорічнику за 2009 р.;
другий – експлікація плану 1747–1752 рр. з Російського
державного військово-історичного архіву, розшифро-
вана автором статті.
Експлікація плану глухівської фортеці 1746 р.
Пояснювальні написи у картуші
«Надпись.
А. Глуховская крепость.
В. Успенский девичий монастырь.
С. В монастыре соборная церковь Успения Пресвятыя Бдц̃ы.
D. В манастыре трапезная церковь.
E. Церковь Чудотворца Николая.
F. Церковь Святыя мученицы Анастасии.
G. Церковь соборная Великомученицы Варвары.
H. Старая соборная церковь Стыя Великомученицы
Варвары.
I. Церковь Архистратига Михаила.
K. Церковь за городом Воскресения Господня.
L. Гетманской дом и Войсковая канцелярия.
M. Глуховская гарнизонная канцелярия.
N. Каменные погреба з денежною казною.
O. Гетманская кладовая каменная палатка.
Р. При церкви Архистратига Михаила каменные во-
рота, в которых и келья.
Q. Ряды и лавки.
R. При воротах караульни.
S. Киевские ворота.
Т. Путивльские ворота.
U. Московские ворота.
V. Белополовские ворота.
W. Михайловские ворота.
Z. Гребля.
X. Острог.
№ Внутри крепости
1. Дворы казака Костентина Острожского
2. Огород протопопа Алексея Галяховского
3. Двор Глуховского гарнизона солдата Никанора Сукина
4. Двор Глуховского гарнизона барабанщика Евсии
5. Двор мещанина Беребиля
6. Двор попа Симона Вербицкого
Рис. 1. План глухівської фортеці 1747-1752 рр. полковника від фортифікації Данила Дебоскета.
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
158
7. Канцелярия Глуховского протопопского правления
8. Двор ратушного писаря Григория Катимьева
9. Двор мещанина Федора Остроженка
10. Двор малороссийского ката Кондрата Брагарника
11. Двор вдовы мещанки Авдотьи Волощиховой
12. Двор Войсковой генеральной канцелярии судьи Федора
Лысенка
13. Двор мещанина Демьяна Макарова
14 Двор господина генерала Ефима Павловича Рагужинского
15. Двор мещанина Дмитрия Кривца
16. Двор малороссийского кухаря Алексея Глухова
17. Двор казака Ивана Лещенка
18. Двор глуховского гарнизонного ротного писаря Ивана Гор-
бацкого
19. Двор великороссийского купца Никифора Баровского
20. Двор Войсковой генеральной канцелярии канцеляриста Ва-
силия Кулябки
21. Двор мещанина Григория Александрова
22. Двор Войсковой генеральной канцелярии канцеляриста Ва-
силия Туровского
23. Двор [нерозб.] от Войсковой генеральной канцелярии
для членов
24. Двор мещанки вдовы Анисьи Квасыйчки
25. Двор старосты Николая
26. Двор мещанина Ивана Давыденка
27. Двор Войсковой генеральной канцелярии литаврщика Кор-
нея Довбыщина
28. Двор мещанина Семена Ткача
29. Двор мещанина Ильи Кийтицкова
30. Двор Малороссийского артиллерийского писаря Ивана
Моугацкого
31. Двор Троицкого попа Аврама Мицовского
32. Двор мещанина Якова Блавацкого
33. Двор мещанина Анисима Городничего
34. Двор мещанина Андрея Левченка
35. Двор городничего Леонтия Карандеенка
36. Двор мещанина Якова Шапошника
37. Двор Петропавловского монастыря
38. Двор кравецкого цехмистра Леонтия Яковенка
39. Двор Войсковой генеральной канцелярии судового писаря
40. Двор мещанина Ивана Рыжева
41. Двор Гамалеевского монастыря
42. Двор казака Андрея Кр[нерозб.]ва
43. Двор кандуктора Романа Яценка
44. Двор мещанина Степана Макушенка
45. Двор мещанки вдовы Авдотьи Ретички
46. Двор Анастасьевской попадьи Мокиевской
47. Шпиталь оной же церкви Настасьевской
48. Школа церкви Настасьевской
49. Двор Троецкого попа Павла Андреева
50. Двор попа Максима Гриневского
51. Двор мещанина Матфея Шапошникова
52. Двор мещанина Гаврилы Яценка
53. Двор мещанина Алексея Остапенского
54. Двор попа Михайлы Гриневского
55. Огород Глуховского гарнизона подполковника и комендан-
та Ивана Делямура
56. Двор мещанина Михайлы Герасимова
57. Двор протопопа Алексея Галяховского
№ За крепостью по левую сторону Московских ворот
1. Лавка мещанина Ивана Лещенка
2. Две лавки, а чьих хозяев, неизвестно
3. Двор отставного бунчукового товарища [нерозб.], при оном:
Двор мещанина Демьяна Лепещенка
Двор мещанина Марка Гончара
Двор великороссийского купца Василия Сладкова
4. Двор Глуховского гарнизона отставного цехмистра
Кузьмы Медведева
5. Двор аптечного мастера Павла Челекеевича
6. Двор ратушного писаря Семена Ешеича
Двор мещанки вдовы Савчихи
Двор Войсковой генеральной канцелярии канцеляриста
Максима Gжибовского
Двор Министерской канцелярии канцеляриста Василия
Васильева
Двор, в оном же канцелярьи подканцеляристы [нерозб.]
Захватаева
Двор мещанина Федора Музыканстского
Двор мещанина Гаврилы Яковлева
Двор великороссийского калужского купца Алексея Смакова
7. Двор мещанина Лукьяна Сапожника
Двор мещанки вдовы Галины Шлейчашковой
Двор мещанина Павла Драгунченка
8. Двор мещанина Никиты Михайлова
9. Двор великороссийского купца Павла Властьевича
10. Двор артилерийского асаулы Семена Карпеченка
Двор мещанина Павла Драгунчина
Двор казака Николая Соколовского
11. Двор отставного драгуна Левона Непочутова
12. Двор попадьи Настасьевской вдовы
13. Двор бунчукового товарища Василия Кулябки
Двор мещанина Григория Беленка
Двор попа Триицкого Павла Никифорова
Двор Глуховского гарнизона барабанщика Павла Гурова
14 Двор мещанина Григорья Ступакова
Двор мещанина Федора Карабейника
Двор Глуховского гарнизона солдата Сергея Матвеева
15. Пивоварня бунчукового товарища Павла Пероцкого
16. Двор мещанина Евсея Маляра
Двор мещанки вдовы Анны Бубновой
Двор мещанина Ксавелия Матвеева
Двор бунчукового товарища Якова Маркова
17. Двор вдовы попадьи Пелагеи Афонасьевой
18. Двор мещанина Родиона Дмитриева, его ж и солодовня
Солодовня мещанина Семена Метника
19. Двор Войсковой генеральной канцелярии канцеляриста Го-
ляховского
20. Банница мещанина Павла Давыденка
21. Двор дьякона Даниловского попа Данилова
Двор мещанина Андрея Самойлова
Двор мещанина Павла Щербацкого
Двор малороссийского квартермистра Якова Звонника
ISSN 2218-4805
159
22. Двор Глуховского гарнизонного попа Дмитрия Алексеева
23. Двор мещанина Якова Шевца
Двор старицы вдовы Авдотьи Чижихи
Двор Глуховского гарнизона солдата Алексея Кулешова
Двор вдовы салдацкой жены Агафьи Юдихи
Двор вдовы мещанина Настасии Шеповалки
Двор мещанина Ивана Шеповалова
Двор старицы Аксиньи Власовой
Двор Глуховского гарнизона салдата Василя Шунийца
Двор мещанки вдовы Устиньи Аленички
Двор мещанина Павла Алешина
Двор мельника Гаврилы Шипошника
Двор отставного салдата Маслова
Двор сторожа Михайлы Алейникова
24. Двор мещанки вдовы Анны Вакулихи
Двор мещанина Карнея Шаповала
Двор Глуховского гарнизона салдата Якова Крюкова
Двор Глуховского гарнизона салдата Григория Тиманскова
Двор мещанки вдовы Акулины Кардещихи
Двор мещанина Петра Клевца
25. Двор мещанки вдовы Сейчихи
26. Двор казака Алексея Крынского
27. Двор Глуховского гарнизона салдата Ивана Игнатьева
28. Двор мещанина Якова Шевца
29. Двор Глуховского гарнизона лекаря Демьяна Голякова
30. Двор ратушнова писаря Семена Иванова
Двор мещанина Корнея Ленчинца
31. Двор Настасьевского попа Моисея
Двор бунчуковаго казака Павла Емельянова
Двор Войсковой генеральной канцелярии канцеляриста
Безбородка
Двор мещанина Власа Макаренка
Двор мещанина Андрея Цылюрика
Двор казака Павла Рыжего
Двор Малороссийского артилерии канцеляриста Якима Мак-
симова
Двор питейный от Войсковой генеральной канцелярии для
членов
32. Двор штабного попа Григорья Чурова
Двор вдовы попадьи Анны Моисеевой
Двор казака глуховского Ефима Сидорова
33. Двор мещанина Василя Котляра
Двор мещанина Леонтия Котляра
Двор Спасской церкви
Двор Войсковой генеральной канцелярии канцеляриста
Якима Максимовича
Двор казака Павла Павлова
Двор Спасского попа Ефима Власова
Двор мужика Павла Горелки
Двор ратушного писаря Ивана Запощника
Две лавки Ивана Вариленка
Двор мещанина Петра Дедины
Лавка Артиллерии малороссийской приемщика Максима
Павлова
Двор мещанина Григория Щукарева
Лавка ратушного бурмистра Антипа Мангеля
34. Лавка мещанина Марка Гончара
Двор великороссийского купца Сергея Богушева
35. Двор мещанина Василя Барабина
36. Двор мещанина Прокопа Редькина
37. Пустая лавка
38. Чеботарный ряд
Двор мещанина Евсея Маски
Двор мещанской вдовы Марии Левчихи
Двор бунчукового товарища Демьяна Оболонского
Кузница сотника Туранского
Цеху ковальского Чуба
Кузнеца мещанина Андрея Гончаренка
Кузнеца секвестра Федора Козловского
Мещанина Семена Кивренова
Две кузницы мещанина Анисима Коваля
Мещанина Павла Гончаренка зятя
39. Кузница мещанина Чумейкова зятя
40. Мясной и соляной ряды
41. Двор мещанина Павла Нежинского
Двор бунчукового товарища Андрея Маркова
42. Двор мещанина Андрея Семенова
43. Лавка мещанина Игната Филипова
Три лавки ратушные
Лавка мещанина Василя Пилипишина
Лавка и избы мещанина Максима Михайлова
Лавка ратушного бурмистра Осипа Менделя
Мещанина Якима Пуговича
Мещанки вдовы Катерины Мирошнички
Попадьи Михайловской
Мещанина Левона Волошнина
44. Три лавки мещанки Прасковьи Кондальевой
Двор Кондрата Бойка
45. Двор Генерального артилерии асаулы Семена Карпековых
Розшифрування експлікації плану Глухівської форте-
ці з проектом 1747 року.
№ Надпись дворам внутренным и наружным ко-
торые надлежит по проекту сломать внутри крепости
1. Дворы казака Костентина Островского:
2. Агарод пратапопа Алексея Галяховского:
3. Глухавскаго гарнизона барабанщика Евстефея Белькова
4. Глухавскаго гарнизона салдата Никифора Сучка
5. Мещенина Тихана Берибила:
6. Попа Семиона Вербицкова:
7. Канцелярия духовного протопоповского правления
8. Ратушнова писаря Григоря Настасьева:
9. Мещанина Федора Астрощенка:
10. Малоросийскаго ката Кондрата Борчаника:
11. Вдовы мещанки Авдотьи Валощиховой
12. Судьи войсковой генеральной канцелярии Фе-
дора Лысенки
13. Мещанина Демьяна Макарова:
14. Гпдина генерала Ефима Ивановича Рагужинского
15. Мещанина Дмитрея Кравца
16. Малоросийского кухаря Алексея Глухова:
17. Казака Ивана Лешенка:
18. Глухавскаго гарнизона ротнова писаря Ивана
Горбацкова:
19. Великоросийского купца Никифора Баравкова:
20. Канцеляриста войсковой генеральной канцелярии
василя кулябки:
21. Мещанина Григорья Александрова:
22. Канцеляриста войсковой генеральной канцелярии
Василя Журавского:
23. Купленной од висковой генеральной канцелярии
для членов
24. Мещанки вдовы Аксиньи Кваснички:
25. Старосты Миколая:
26. Мещанина Ивана Давыденка:
27. Политаврщика войсковой генеральной канцеля-
рии Карнея Долбиша:
28. Мещанина Семена Ткача:
29. Мещанина Ильи Книтицкова:
30. Малоросиского артилериского писаря Ивана
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
160
Маргацкова:
31. Папа троицкова Аврамия Миновского:
32. Мещанина Якова Блавацкий:
33. Мещанина Андрея Левченка:
34. Мещанина Анисима Гарадничева
35. Гарадничева Левонтья Карнейка:
36. Мещанина Якова Шапошника:
37. Петра павловского монастыря
38. Цехмистра кравецкого Левонтья Яковлева:
39. Писаря судовова войсковой генеральной канцелярии:
40. Мещанина Ивана Рыжева.
41. Гамалеевского монастыря.
42. Казака Андрея Каледника.
43. Индуктора Романа Еценка.
44. Мещанина Степана Макушинка.
45. Мещанки вдовы Ефимьи Ретнички.
46. Настасьевской поподи Моисеевой.
47. Школа церкви настасьевской.
48. Шпиталь оной же церкви.
49. Папа троецкова Павла Андрева.
50. Папа Максима Гриневского.
51. Мещанина Матвея Шипошникова.
52. Мещанина Гаврилы Еценка.
53. Мещанина Алексея Астапенкова.
54. Папа Максима Гриневского:
55. Агарод полковника и глухавскаго каменданта
Ивана Делатура:
56. Мещанина Михайлы Гарасимова.
57. Пратапопа Алексея Галяховского.
Снаружи крепости по левую сторону Масков-
ских ворот
1. Лавка мещанина Ивана Лешенка
2. Две лавки а чьих хозяинов неизвестно.
3. Бончуковаго товарища вдовы Просковьи Карпенки
кои:
Мещанина Демьяна (?) Лепешенка
Мещанина Марии Ганчара
Великоросийского купца Василья Спаскова:
4. Глухавскаго гарнизона отставнова каптенармуса
Казмы Медведева:
5. Пушешнова мастера Ивана Галекевичева:
6. Ратушнова писаря Семена Евсеенкова.
Мещанки вдовы Агафьи Виндовой.
Канцеляриста войсковой канцелярии Павла Дын-
бровского:
Министерской канцелярии канцеляриста Василя
Васильева.
Оной же канцелярии подканцеляриста Афанасья
Захватаева (?):
Мещанина Федора Музыкантова.
Мещанина Гаврилы Яковлева.
Купца великоросийского города Калуги Алексея Власова:
7. Мещанина Лукьяна Сапожника.
Мещанки вдовы Домны Шленчашкавой.
Мещанина Ивана Драгунченка.
8. Мещанина Микиты Михайлова
9. Купца великоросийского Ивана Власьева.
10. Асаулы артилериского Семена Капченка.
Мещанина Ивана Драгунченка.
Казака Николая Саколовского.
11. Отставнова драгуна Левона Непо(?)истова
12. Поподьи настасьевской вдовы.
13. Банчуковаго товарища Василья Кулябки.
Мещанина Григорья Беленка:
Папа шатрицкова Ивана Никипорова.
Глухавскаго гарнизона барабанщика Ивана Гурова.
Ратушнова бурмистра Осипа Манзи
14. Мещанина Григорья Ступакова.
Мещанина Федора Карабейника.
Глухавскаго гарнизона салдата Сергея Лаптева.
15. Пивоварня банчуковава товарища Ивана Пероцкова.
16. Мещанина Алексея Маляра.
Вдовы мещанки Анны Бебковой.
Мещанина Савелья Матвеева.
Бачуковава товарища Якова Маркова.
17. Вдовы поподи Палагеи Астафьевой
18. Мещанина Радиона Дмитреева ево ж и солодовня
мещанина Семена Наметника.
19. Войсковой канцелярии канцеляриста Голяховского
20. Виннитца мещанина Ивана Давыденка.
21. Дьякона николаевского Иосифа Данилова.
Мещанина Андрея Самойлова.
Мещанина Ивана Курбацкова.
Малоросийского квартермистра Лукьяна Звонника.
22. Глухавского гарнизона салдата Дмитрия Алексеева.
23. Мещанина Якова Шевца.
Старицы вдовы Авдотьи Жучихи.
Глухавскаго гарнизона салдата Алимпия Кулешева.
Вдовы салдацкой жены Агафьи Едихи.
Вдовы мещанки Настасьи Шеповалки.
Мещанина Ивана Шеповаленка.
Старицы Ефимьи Власовой.
Глухавскаго гарнизона салдата Василья Шушина.
Мещанки вдовы Устиньи Алейничихи.
Мещанина Павла Алейника
Мещанина Гаврилы Шипошника
Отставнова салдата Ивана Маслова.
Сторожа Михайлы Алейника.
24. Мещанки вдовы Анны Батулихи.
Мещанина Карнея Шеповала.
Глухавскаго гарнизона салдата Якова Крекова.
Того ж гарнизона салдата Григорья Игнатова.
Мещанки вдовы Акулины Карнейшиной.
Мещанина Петра Шевца.
25. Мещанки вдовы Сейчихи.
26. Казака Алексея Конопля.
27. Глухавского гарнизона габоиста Ивана Игнатьева.
28. Мещанина Осипа Шевца.
29. Глухавскаго гарнизона лекаря Демьяна Галяковскаго
ISSN 2218-4805
161
30. Ратушнова писаря Семена Иванова.
Мещанина Карнея Лейчинка.
31. Настасьевского попа Моисея
Банчуковаго казака Ивана Емельянова.
Войсковой канцелярии канцеляриста Бытборотня
[Безбородка].
Мещанина Андрея Цилюрика.
Казака Павла Рыжева.
Малоросийскаго артилерии канцеляриста Екима
Максимова.
Мещанина Власа Макаренка.
Купленной от войсковой генеральной канцелярии
для членов.
32. Спаскова папа Ефима Палагшсковскаго
Спаскова ж папа Григорья Гурия.
Вдовы поподьи Анны Маисеевой.
Казака сначковова Ефима Сидорова.
33. Мещанина Василья Катлера.
Мещанина Левонтья Катлера.
Спаской церквы.
Войсковой канцелярии канцеляриста Екима Максимовича.
Казака Ивана Павлова.
Спаскова папа Ефима Власова.
Мужика Ивана Гарелки.
Ратушнова писаря Ивана Запорощинка.
Лавок 2 казака Ивана Василенка
Двор мещанина Петра Дедина (?).
Лавка артилерии малоросийскаго приемщика Мак-
сима Иванова.
Мещанина Григорья Сечкарева.
Лавка ратушнова бурмистра Осипа Манзеля.
34. Лавка мещанина Марка Ганчара.
Великоросийского купца Сергея Баушева.
35. Мещанина Андрея Коваля.
36. Пустая лавка.
37. Мещанина Василья Баравика.
Мещанина Прокопа Ретника.
Мещанина Семена Гуменкова зятя.
38. Чебатарской ляд.
Мещанина Евсея Маски.
Мещанина Михайлы Левка.
Мещанки вдовы Марьи Левчихи.
Бачуковаго товарища Демьяна Абалонского.
Кузница сотника Туранского.
Цеха ковальского изба.
Кузница мещанина Андрея Тане(?)уренка
Кузнеца секлетаря Федора Казловскаго.
Мещанина Семена Лавренова.
Кузниц 2 мещанина Анисима Каваля.
Мещанина Ивана Ганчерова зятя.
39. Кузница мещанина Гумянкова зятя.
40. Мясной и саляной ряды.
41. Мещанина Ивана Нежинцова двор
Банчуковаго товарища Андрея Маркова.
42. Мещанина Левона Андреева.
43. Лавка мещанина Игната Филипьева.
Ратушные 3
Мещанина Василья Пилипишина.
Лавка и изба мещанина Мартына Михайлова.
Лавка ратушнова бурмистра Менезеля.
Мещанина Ивана Пуговича.
Мещанки вдовы Катерины Мирошнички.
Поподьи михайловской.
Мещанина Левона Волошкина.
44. Лавок три. 3. Прасковьи Кандратьевой и Ляшанки
Две доктора Бока.
45. Генерального артилерии асаулы Семена Карпековых.
Надпись
А Глухавская крепость.
В Успенской девичей манастырь.
С В манастыре саборная церковь успения святыя
Богородицы:
Д В манастыре трапезная церковь.
Е Церковь чудотворца Николая.
F Церковь святыя мученицы Анастасии.
G Церковь соборная мученицы Варвары.
Н Старая соборная церковь святыя мученицы Варвары.
J Церковь Михаила архангела.
К Церковь за городом воскресения Христова.
L Гетманской дом и войсковая канцелярия.
М Глухавская гарнизонная канцелярия.
N Каменныя погреба з денежной казной.
О Гетманская кладавая каменная палата.
Р При церквы Михайлы аргангела каменные ворота
в которых и келья.
Q Реды и лавки.
R Караулные при воротах.
S Киевския ворота.
T Путивльские ворота.
U Московские ворота.
V Белополовские ворота.
W Михайловские ворота.
X Острог для арестантов.
Y Государевы млины.
Z Гребля и гора называемая красная.
а В бастионе пороховой погреб.
b Выходы и провалены на валу.
с Вновь проектированные в бастионах пороховые
погреба.
d Вновь проектированные ворота.
е Проектированные караульные при воротах.
f Вновь как надлежит быть интервал.
От фортификации полковник Данила Дебоскет
Глухов 22 августа 1752 году.
Копировал кондуктор Лаврентей Ворабер.
Як же виглядала глухівська фортеця наприкінці першої
половини XVIII ст.? Згідно плану 1747–1752 рр. місто мало
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
162
розпланування зі звивистими вулицями й провулками.
Своєрідні міські квартали були безсистемними,
щільно забудованими громадськими, приватними
та господарськими спорудами. На плані позначено 5
фортечних брам: Київську, Михайлівську, Білополівську,
Московську та Путивльську. Київська, Московська та
Путивльська брами були споруджені у розривах між лінією
валу, а Білополівська і Михайлівська – як підземні проходи
у товщі насипу. Крім основних воріт на плані позначені
і другорядні невеликі проходи, які також знаходилися
у товщі валу. Згадка про них є у архівній справі «Дело о
починии башен калиток и мостов в Глухове имеючихся» [6,
арк. 1–40]. Всередині фортеці розташовувалися Успенський
дівочий монастир, 7 православних храмів, гетьманський
будинок з військовою канцелярією, гарнізонна канцелярія
поряд з гетьманським двором, мурований погріб із
грошовою казною, гетьманська кам’яна скарбниця, торгові
ряди і крамниці [5, с. 226]. Навколо фортеці фіксуються лінії
земляних укріплень з одинадцятьма бастіонами. Завдяки
тому, що карта виконана у кольорі, добре розрізняються
елементи фортифікації: бежевим кольором виділений
вал, поряд з ним зеленим кольором виокремлена берма.
У декількох місцях вона позначена з обох боків валу.
Рожевим кольором виділені кам’яні споруди. У південному
куті фортеці, поряд з Путивльською брамою, знаходилося
невелике земляне укріплення на зразок барбакану. З боку
заплави р. Есмані фортеця мала природні ескарповані
схили, а з напільного боку проходив оборонний рів, через
який були прокладені три дерев’яні мости. Найдовший міст
простягався від Київської брами через русло р. Есмані у
напрямку шляху на Київ, другий був перекинутий через рів
біля Московської брами у напрямку московської дороги,
третій знаходився біля південного барбакану і простягався
через рів у напрямку дороги на Путивль. У бастіоні з
південно-східного боку фортеці, розташованому неподалік
Анастасіївської церкви, розміщувався дерев’яно-земляний
пороховий погріб. Крім адміністративних та культових
споруд всередині фортеці знаходилася значна кількість
приватних будинків канцеляристів, писарів Генеральної
військової канцелярії, бунчукових і значкових товаришів,
солдатів (у тому числі і відставних) і офіцерів глухівського
гарнізону, російських купців, ремісників різних цехів,
священнослужителів, судових чиновників, козаків, міщан,
а також торгові ряди, крамниці та інші будівлі.
Стисла характеристика приватної забудови дає можли-
вість виокремити ділянки, які належали представникам
української еліти періоду Гетьманщини. Так у фортеці при
виході з Московської брами, ліворуч від неї, розташову-
вався двір козака Костянтина Островського та город глу-
хівського протопопа Олексія Галяховського, далі – будівлі
острогу. Поблизу північного бастіону, ліворуч Білополів-
ської фортечної брами, знаходився будинок малоросій-
ського ката Кіндрата Борчаника (?). У північно-західно-
му куті фортеці розташовувалась садиба судді військової
генеральної канцелярії Федора Лисенка. З півночі на пів-
день від північно-західного кутового бастіону і до Михай-
лівської брами в один ряд йшли садиби міщанина Дем’я-
на Макарова, генерала Єфіма Рагужинського, міщанина
Дмитра Кривця, малоросійського кухаря Олексія Глухого,
козака Івана Ляшенка, ротного писаря глухівського гар-
нізону Івана Горбацького та російського купця Никифо-
ра Боровкова. Садиба останнього знаходилась напроти
входу в Михайлівську браму. Праворуч від неї розташо-
вувався двір канцеляриста Генеральної військової кан-
целярії Василя Кулябки. Поряд на невеликому мисовому
виступі стояла Михайлівська церква з окремими мурова-
ними спорудами дзвіниці та воріт з келією. Праворуч від
храму йшла садиба канцеляриста Генеральної військової
канцелярії Василя Журавського. Ліворуч від входу у Ки-
ївську браму знаходився двір вдови Оксинії Кваснички,
праворуч – старости Миколая. Поряд з ним уздовж валу в
ряд йшли садиби міщанина Івана Давиденка, политавр-
щика Генеральної військової канцелярії Корнія Довбиша,
міщанина Семена Ткача та міщанина Іллі Книтицького.
Наступну ділянку займав комплекс Успенського дівочо-
го монастиря, обнесений мурованою стіною, з кам’яни-
ми собором Успіння Пресвятої Богородиці та трапезною
церквою. За монастирем уздовж південно-західного валу
фортеці простягались садиби малоросійського артилерій-
ського писаря Івана Моргацького, священика Троїцької
церкви Аврамія Миновського, міщан Якова Блавацького,
Андрія Левченка, Онисима Городничого, городничого Ле-
онтія Корнійка, міщанина Якова Шапошника, Петропав-
лівського монастиря, цехмістра кравецького цеху Леон-
тія Яковлева та судового писаря Генеральної військової
канцелярії (ім’я не вказане). Між південним і півден-
но-східним бастіонами розміщувалися двори міщанина
Івана Рижого, Гамаліївського монастиря, козака Андрія
Каледника, індуктора Романа Яценка, міщанина Степа-
на Макушенка та міщанки вдови Єфимії Ретничихи. Від
південно-східного бастіону до московських воріт йшли
двори попаді Анастасіївської церкви Моісеєвої, школи
та шпиталю Анастасіївської церкви, священика Троїць-
кої церкви Павла Андрєєва, священика Максима Грине-
вського, міщан Матвія Шапошникова, Гаврила Яценка,
Олексія Остапенкова, город глухівського коменданта,
полковника Івана Делатура, міщанина Михайла Гераси-
мова та протопопа Олексія Галяховського.
Повний аналіз садиб, які розташовувались за межами
фортеці, ми не робитимемо. Зупинимося лише на тих, які,
на нашу думку, заслуговують на особливу увагу. За межа-
ми фортеці ліворуч від Московської брами знаходилась
садиба відомого майстра-ливарника Івана Горлякевича,
який у 30-х роках XVIII ст. виконував обов’язки глухів-
ського військового людвисара [7, с. 70]. Дзвін його робо-
ти знаходився на дзвіниці церкви св. Іллі у м. Коропі [8,
фот. 423]. Вірогідно до людвисарського виробництва був
причетний і малоросійський квартирмейстер Лук’ян Звон-
ник, садиба якого розташовувалась біля підніжжя форте-
ці з південно-західного боку. Велика земельна ділянка за
ISSN 2218-4805
163
фортечними укріпленнями ліворуч дороги на Путивль на-
лежала канцеляристу військової канцелярії Безбородьку
(прізвище в експлікації вказане невірно, а ім’я відсутнє).
При виїзді з Московської фортечної брами праворуч до-
роги на Москву була садиба генерального артилерійсько-
го осавула Семена Карпеки.
На план, крім існуючої на момент його створення то-
пографічної картини, був нанесений кресленик гіпоте-
тичної реконструкції глухівської фортеці, який так і не
був утілений у життя у зв’язку зі знищенням міста поже-
жею 1748 р. [5, с. 226].
План глухівської фортеці 1746 року є важливим інфор-
маційним джерелом не тільки суто топографічного ха-
рактеру. Він також відображає соціальну топографію цен-
тральної частини міста другої чверті XVIII ст.
ПОСИЛАННЯ
1. Гийом Левассер де Боплан. Описание Украины. – М., 2004.
– 576 с.
2. Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури й містобудування
Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. – К.,
2005. – 586 с.
3. Юрченко С.Б. Маловідоме креслення перепланування цен-
тральної частини Глухова авторства Андрія Квасова // Сіверщи-
на в історії України. Збірник наукових праць. – К.-Глухів, 2014. –
Вип. 7. – С. 47–49.
4. Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби
Гетьманщини: Формування, дослідження, охорона. – К., 2001. –
350 с.; Вечерський В.В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини
України. – К., 2002. – 592 с.; Вечерський В.В. Спадщина містобуду-
вання України: Теорія і практика історико-містобудівних пам’ятко-
охоронних досліджень населених місць. – К., 2003. – 560 с.; Вечер-
ський В.В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної
України: виявлення, дослідження, фіксація. – К., 2005. – 586 с.
5. Ленченко В. Столиця Гетьманщини Глухів за планами XVIII
століття // Український археографічний щорічник: Нова серія. –
К., 2009. – Вип. 13/14. Т. 16/17. – С. 467–474.
6. Центральний державний історичний архів України, м. Київ,
ф. 51, оп. 3, спр. №4839, 40 арк.
7. Коваленко Ю.О. Глухівські гармати ХVІІ–ХVІІІ ст. // Збере-
ження історико-культурних надбань Сіверщини (Матеріали чет-
вертої науково-практичної конференції). – Глухів, 2005. – C. 70–74.
8. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вер-
надського, ф. 278, № 651 (367–553). – 339 карт. 1542 фот. 5 негат.
Коваленко Ю.А. Историческая топография Глуховской
крепости согласно плана 1747–1752 гг.
В статье дается подробный анализ одного из вариантов пла-
на Глуховской крепости, составленного полковником фортифика-
ции Даниилом Дебоскетом в 1746 году.
Ключевые слова: историческая топография, крепость, экс-
пликация, бастион.
Kovalenko Yu.A. Historical topography of Hlukhiv fortress
under the plan of 1747-1752
The article provides a detailed analysis of one of the versions of
the plan of Hlukhiv fortress, compiled by the colonel of the fortifi cation
Danyl Debosket in 1746.
Key words: historical topography, fortress, explication, bastion.
24.03.2019 р.
УДК 30.2:271(477.52)«1681–1730»
о. Ю.А. Мицик
І.Ю. Тарасенко
МАТЕРІАЛИ ФОНДУ 1523 (ГЛУХІВСЬКА
МІСЬКА РАТУША) ЦДІАК УКРАЇНИ
ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ КРАЮ
У статті розглядаються незнані документи з історії Глухів-
щини ХVІІ–ХVІІІ ст. з фонду 1523 Центрального державного іс-
торичного архіву України у Києві, вказано на їх значення як дже-
рела з історії краю.
Ключові слова: Глухів, Гетьманщина, козацтво, архіви, джерела.
Серед сотень фондів Центрального державного історич-
ного архіву України у Києві (далі – ЦДІАК України) є чи-
мало таких, котрі містять у своєму складі джерела з істо-
рії Глухова та Глухівської сотні [1, с. 95]. Відомо, що Глухів
протягом майже всього ХVІІІ ст. був столицею Гетьманщи-
ни. Досить глянути на фонд 51 (Генеральна військова кан-
целярія), в якому нараховується майже 3000 справ. Однак
фондів, які суто присвячені Глухову, небагато, та й доку-
менти збереглися в них не в повному обсязі.
Одним з таких є фонд «Глухівська міська ратуша»
(№ 1523). Він нараховує всього 12 справ 1681–1730 рр., а
фактично – 11, бо справа № 9 на двох аркушах («Допрос
жителів в ратуші про крадіжку в селі Дощенок у козака
Ілляшенка» 1719 р.) відсутня. Цей фонд не привертав до
себе уваги дослідників, бо тільки окремі його справи по-
верхово оглядалися ними.
В першу чергу цінною є справа № 1, де знаходяться
найбільш ранні п’ять документів 1681–1684 рр. Це ви-
писи з глухівських міських книг, які містять у собі купчі.
Вже перший документ справи проливає світло на мину-
ле Сумщини. Мельник з села Шатрище (суч. Япільського
р-ну) продає свій млин на ріці Білиці (в наш час ця річ-
ка пересихає) самому гетьману Івану Самойловичу. При
цьому акті була присутня вся глухівська верхівка: Василь
Федорович (Яловицький), сотник глухівський; Сава Яков-
левич, отаман городовий; Мартин Василевич, війт; Иван
Афанасович та Марко Хоминич, бурмистри; шатринський
війт Ісай Паламарник та інші. Оскільки справа стосувала-
ся самого гетьмана, були присутніми й ніжинський пол-
ковник Яків Журахівський та ніжинський полковий оса-
вул Михайло Миклашевський. Слід відзначити, що досі
каденція глухівського сотника Яловицького визначалася
1678–1680 та 1694–1696 роками [2, с. 55], хоча біля край-
ніх дат ставилися знаки питання. Тут же бачимо, що він
був сотником і у 1681 р.
Не менш важливою є й наступна купча. Оскільки часу
між ними пройшло зовсім небагато, то склад міської вер-
хівки залишається без змін, за винятком сотника (випад-
ковість чи відставка?). Зате були присутніми, крім згада-
ного Михайла Миклашевського, Йосип Мартинович та
Андрій Росщина, які обіймали посади відповідно хорун-
жого та осавула Глухівської сотні. Тут знаходились й інші
значні особи: царський стольник Максим Лупандин; ге-
j
|