З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК)
Публікується Указ імператриці Катерини II про заборону проведення в державі лотереї. Друкована копія документа зберігається у фонді Центрального державного історичного архіву України (Київ). Указ був отриманий Канцелярією Генеральної військової артилерії, яка розміщувалася в Глухові. Канцеляристи...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180925 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) / В.І. Абакумова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 180-182. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180925 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809252021-10-25T01:26:08Z З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) Абакумова, В.І. Польсько-литовська доба та Гетьманщина Публікується Указ імператриці Катерини II про заборону проведення в державі лотереї. Друкована копія документа зберігається у фонді Центрального державного історичного архіву України (Київ). Указ був отриманий Канцелярією Генеральної військової артилерії, яка розміщувалася в Глухові. Канцеляристи розіслали указ для повсюдного ознайомлення на території, підвладній Другій Малоросійській колегії. Публикуется Указ императрицы Екатерины II о запрете проведения в государстве лотереи. Печатная копия документа хранится в фонде Центрального государственного исторического архива Украины (Киев). Указ был получен Канцелярией Генеральной военной артиллерии, которая размещалась в Глухове. Канцеляристы разослали указ для повсеместного ознакомления на территории, находящейся в сфере управления Второй Малороссийской коллегии. The Decree of Empress Catherine II on banning lottery in the state is published. A hard copy of the document is stored in the fund of the Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv. The Office of the General Military Artillery received the decree, which was located in Hlukhiv. The clerks sent a decree for general familiarization in the territory under the administration of the Second Little Russian Collegium. 2019 Article З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) / В.І. Абакумова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 180-182. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180925 930+94(477) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| spellingShingle |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Абакумова, В.І. З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) Сіверщина в історії України |
| description |
Публікується Указ імператриці Катерини II про заборону проведення в державі лотереї. Друкована копія документа зберігається у фонді Центрального державного історичного архіву України
(Київ). Указ був отриманий Канцелярією Генеральної військової
артилерії, яка розміщувалася в Глухові. Канцеляристи розіслали
указ для повсюдного ознайомлення на території, підвладній Другій Малоросійській колегії. |
| format |
Article |
| author |
Абакумова, В.І. |
| author_facet |
Абакумова, В.І. |
| author_sort |
Абакумова, В.І. |
| title |
З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) |
| title_short |
З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) |
| title_full |
З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) |
| title_fullStr |
З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) |
| title_full_unstemmed |
З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) |
| title_sort |
з фонду «канцелярії генеральної військової артилерії, м. глухів, ніжинського полку» (цдіак) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180925 |
| citation_txt |
З фонду «Канцелярії Генеральної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку» (ЦДІАК) / В.І. Абакумова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 180-182. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT abakumovaví zfondukancelâríígeneralʹnoívíjsʹkovoíartileríímgluhívnížinsʹkogopolkucdíak |
| first_indexed |
2025-07-15T21:16:36Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:16:36Z |
| _version_ |
1837749184775585792 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
180
ла, тыда имеет жена моя взять себе з определенного ей
имения в Рубановке часть дома, Теринские мелници, ху-
тор Бурбинский, […] купленные мною грунта и двор Лунд-
ский з угодій, а прочие грунта и маетности і в угодия та-
кож скот весь, сребро оловянная и медная посуда, ронд
и шабля і седла и все рухомие вещи и украшения оно до-
чери моей и мает остатся при брату моему и при наслед-
ници дочери его, а жалованное мне хутро соболее имеет
тыгда бить жене моей, а ежели бы и брат и дочерь его без
наследия по смерти, тыгда село мое Ивановка в хуторе и
со всеми угодия должно бути двоюрідному брату моему
сотнику Ковалевскаму.
Енералного господина и пана Пиковця при битности
нашей сочинен и что в сем тестаменте написано, тое точ-
ном в его високо благородия господина Пиковця из уст
его легацию чули і в том в освидетельство по его персо-
нальному прошению подписалися.
Атаман глуховский Іван [Еснович]
Глуховской ратуши писар Семен Евстоев[?]
Року тисяча семсот пятдесят первого месяца февраля «4».
Више писаний духовній тестамент писара суда воско-
вого генерального Івана Пиковца составленний при до-
ношеніи от жени ево, ея милости пани Елени Андреевой
дочери Лизогубовни, в сотенном глуховском правлении
презентован и по прошение ей в книги меские вписан и
подписом рук наших и с приложением урядовой печати
обратно, яко потребуечой стороне видано.
Року и дня вишеписаних на подлених тако
Сотник Глуховский Дамен Туровский
По листам писар сотений Федор Вилчин
Глуховской сотенной ратуши писар Лукіан Гончарев
(Інститут Рукопису НБУ ім. В. Вернадського, ф. 1,
спр. 57586).
Примітки
1. Олена Андріївна Лизогуб – дружина І. Пиковця, доч-
ка Андрія Юхимовича Лизогуба – конотопського сотника,
який дав за нею посагу 9770 рублів. Після смерті чолові-
ка вдруге вийшла заміж за бунчукового товариша Дани-
ла Требинського.
2. Марфа – малолітня і єдина дочка і І. Пиковця.
3. Андрій Лизогуб – бунчуковий товариш, тесть І. Пи-
ковця. Помер у 1737 р., залишивши удову Параскеву Ми-
хайлівну з чотирма дочками, син Антон загинув у Гилян-
ському поході.
4. Параскева – теща І. Пиковця, дочка стародубського
полковника Михайла Миклашевського.
ПОСИЛАННЯ
1. Білоус Н. Тестаменти киян середини XVI – першої поло-
вини XVII століття / Н. Білоус. – К.: Видавничий дім «Простір»,
2011. – 200 с.
2. Винниченко О. «Своя смерть»: річпосполитський шляхтич
перед обличчям вічності (за ранньомодерними тестаментами)
/ О. Вінниченко // Повсякдення ранньомодерної України. Істо-
ричні студії в 2-х томах. Т. 2: Світ речей і повсякденних уявлень /
Відповідальний редактор Віктор Горобець. – Київ: Інститут істо-
рії України НАН України, 2013. – С. 272–297.
3. Гедьо А. Заповіти як джерело з історії повсякденного життя
Ніжинської грецької громади XVIII – першої половини ХІХ ст. /
О. Гедьо // Краєзнавство. – 2010. – № 3. – С. 116–122.
4. Демченко Л. Волинські тестаменти ХVI ст.: Дипломатичний
аналіз / Л. Демченко // Наукові записки: Збірник праць молодих
вчених та аспірантів. – К., 1997. – Т. 2. – С. 35–48.
5. Кочеркевич Я. О. Побожні формули у заповітах міщан м. Львова
другої половини XVI–XVII століть: дипломатичний аналіз / Я. О. Ко-
черкевич // Архіви України. – 2010. – № 5. – С. 45–61.
6. Кривошея О.Тестаменти як складова фамільних архівів /
О. Кривошея // Наукові праці історичного факультету Запорізько-
го національного університету. – Вип. ХХVI. – К., 2009. – С. 81–91.
7. Кристер А. Духівниці XVI–XVII віку / А. Кристер // Ювілейний
збірник на пошану акад. Д.І. Багалія. – К., 1927. – С. 493.
8. Лазаревский А. Духовницы / А. Лазаревский // Черниговские
губернские ведомости. – 1857. – № 19. – Часть неофициальная.
9. Модзалевский В. Два старинных духовных завещания /
В. Модзалевский // Историко-литературный сборник: Посвяща-
ется В. Срезневскому (1891–1916). – Л., 1924. – С. 94.
10. Тестаменти (1636–1761) // Інститут рукопису НБУ ім. В. Вер-
надського, ф. 1, спр. 57489–57601.
11. Духівниця писаря Генерального військового суду Івана
Пиковця. 1750 р. // Інститут Рукопису НБУ ім. В. Вернадського,
ф. 1, спр. 57586.
12. Модзалевский В. Малороссийский родословник. – Т. 4 – К.,
1914. – C. 432–452.
Попружная А.В. Неопубликованное завещание писаря
Генерального войсковоо суда Ивана Пиковца из коллекции
А. Лазаревского
Целью статьи стала публикация завещания представителя
казацкой старшины середины ХVІІІ в. Текст завещания – ценный
источник социально-экономической, семейной, духовной жизни
представителей казацкой элиты ХVІІ–ХVІІІ вв.
Ключевые слова: духовница, тестамент, казацкая старшина.
Popruzhna А.V. Unpublished testament of the clerk of the
General military court Ivan Pykovets from the Lazarevskyi’s
collection
The object of the article is publication of Cossack authority’s testament
of the middle of the XVIII century. The contents of the testaments are
unique origins of social and economical, family and spiritual life of
Cossack authority’s.
Key words: last will, testament, сossack elite.
19.03.2019 р. j
УДК 930+94(477)
В.І. Абакумова
З ФОНДУ «КАНЦЕЛЯРІЇ ГЕНЕРАЛЬНОЇ
ВІЙСЬКОВОЇ АРТИЛЕРІЇ, м. ГЛУХІВ,
НІЖИНСЬКОГО ПОЛКУ» (ЦДІАК)
Публікується Указ імператриці Катерини II про заборону про-
ведення в державі лотереї. Друкована копія документа зберігаєть-
ся у фонді Центрального державного історичного архіву України
(Київ). Указ був отриманий Канцелярією Генеральної військової
артилерії, яка розміщувалася в Глухові. Канцеляристи розіслали
указ для повсюдного ознайомлення на території, підвладній Дру-
гій Малоросійській колегії.
Ключові слова: Друга Малоросійська колегія, Канцелярія Гене-
ральної військової артилерії, імператриця Катерина II, указ, лотерея.
У Центральному державному історичному архіві в
м. Києві зберігається фонд 1641 «Канцелярія Генераль-
ної військової артилерії, м. Глухів, Ніжинського полку»
(1740–1778 рр.).
ISSN 2218-4805
181
на організацію в Росії генуезької лотереї, доклав чима-
ло зусиль «вийти» на осіб, що входили до найближчо-
го оточення імператриці. Так, через сардинського мі-
ністра графа де Канала він звернувся до князя Дмитра
Михайловича Голіцина, який представляв інтереси Ро-
сійської імперії у Відні. Останній написав імператри-
ці премеморію3 про досвід організації такої лотереї,
що мала чималу популярність на території, підлеглій
імператриці Священної римської імперії Марії-Тере-
зі. Скориставшись послугою італійського купця Філи-
па Меліні, прибулого у справах до Росії, маркіз Ман-
сия передав цей документ до Санкт-Петербурга. Там
доповідь Голіцина через графа Чернишова, який і під-
готував її для представлення імператриці, потрапила
на розгляд Катерини ІІ.
Резолюція імператриці була категоричною: «Слава
Богу, Мы не в таком положении, чтобы для умножения
дохода казны нашей несколькими стами тысяч рублей,
Мы имели нужду народу давать поощрение к большему
мотовству и повод ко всем порокам, из того происте-
кающим4, и для того откажите итальянским проекто-
рам. Екатерина»5. Такий запис зроблено 1 липня 1771 р.
на оригіналі доповіді [4]. У той же день був прийнятий
Указ про заборону організації лотереї у державі та уча-
сті в ній підданих імператриці [2, арк. 3].
При публікації Указу збережено оригінальний пра-
вопис документа.
Указъ ея Императорскаго Величества самодержицы
ВСЕРОССЇЙСКОЙ, Изъ Правительствующаго Сената
Во всенародное извѣстїє
Ея Императорскому Величеству до свѣеденїя дошло, чо
здѣсь въ Санктпетербургѣ нѣкто изъ иностранныхъ, про-
изводя во вредъ обществу лотерею, собиралъ съ жителей
деньги, и давалъ билеты для розыгрыванія своей лотереи.
Но какъ таковыя выдумки не только ни малой обществу
пользы не приносятъ, а еще всегда вызываютъ съ ущер-
бомъ собственныхъ каждаго интересовъ; то ея ИМПЕРА-
ТОРСКОЕ ВЕЛИЧЕСТВО высочайше повелѣть и соизволила
того иностранця, дабы отъ него впредь вредныхъ обществу
соблазновъ быть не могло, выслать за границу. А чтобѣ во
всей Россійской Имперїи лотерей, яко вредныхъ обществу,
никакого рода какъ отъ рускихъ, такъ и отъ иностранцовъ
пребывающихъ въ Россіи безъ апробаціи вышняго прави-
тельства призводимо, такожъ отъ иностранныхъ лотереяхъ
3. Офіційний лист, пам’ятна записка про що-небудь (застаріле).
4. Таке ставлення імператриці до лотерей мало підґрунтя. Вліт-
ку 1760 р. у Санкт-Петербурзі проводилася благодійна лотерея, у
якій мали право брати участь люди будь-якого звання. Найвищий
виграш був 25 тис. крб. Кажуть, що лотерея «звела людей з розу-
му». Прагнучі отримати виграш, прикажчики розоряли своїх го-
сподарів, а дворові люди обкрадали поміщиків. Державна казна
ж очікуваних доходів не отримала.
5. Дозвіл на організацію в Російській імперії лотерей був за-
кріплений прийнятим у 1782 р. «Статутом благочиння», що рег-
ламентував правовий статус поліцейських органів. Цей документ
визначив нові правила проведення лотереї, вказуючи, що вони
«можуть бути дозволені нечасто і лише в особливих випадках,
для допомоги людям, які опинилися у нещасному положенні» [4].
Канцелярія Генеральної військової артилерії – один
із центральних органів влади в Українській козацькій
державі та у часи функціонування Другої Малоросій-
ської колегії. До компетенції Канцелярії входила орга-
нізація бойового застосування, технічного і господар-
ського обслуговування артилерії та фортифікаційних
споруд. Орган підпорядковувався генеральному обоз-
ному і розміщувався в Глухові.
Централізаторська політика царизму в другій поло-
вині XVIII ст. призвела до суттєвих змін і в адміністра-
тивно-територіальному управлінні Україною. Певне
обмеження повноважень Генеральної артилерії поча-
лося 1735 р.: відтепер її звіти мали передаватися до Ге-
неральної військової канцелярії, а вже звідти направ-
лялися до Генеральної лічильної комісії або у Сенат.
Згідно інструкції Кирила Розумовського генеральному
підскарбію від 1760 р., Канцелярія генеральної військо-
вої артилерії почала звітувати з фінансово-господар-
чих питань перед Генеральною скарбовою канцелярією.
Нарешті, із заснуванням Другої Малоросійської коле-
гії Канцелярія перетворилась у її департамент і стала
підзвітна їй [1, c. 86].
Поточними питаннями Канцелярії опікувався осавул,
у підпорядкуванні якого були хорунжий, писар та кан-
целяристи. Укази імператриці, що надходили до Кан-
целярії як військово-адміністративного органу, мали
бути розповсюджені для практичного застосування
власним розпорядженням цієї установи.
У архівному фонді 1641 «Канцелярія Генеральної
військової артилерії» зберігається цікавий документ
– Указ імператриці Катерини ІІ про заборону органі-
зації лотереї у державі та участі в ній громадян. Доку-
мент надійшов у друкованому варіанті. Для його роз-
повсюдження «во всѣнародное извѣстіє» Малоросійська
канцелярія генеральної артилерії1 розіслала копії Ука-
зу, що були виконані від руки, з коротким супровідним
текстом. Під таким документом канцелярії, датованим
11 липня 1771 р., підписався канцелярист на ім’я Іван
Цисарський [2, арк. 2, 7 зв.].
Відомо, що Указ імператриці був прийнятий як від-
повідь на доповідь «З питання про заснування лоте-
реї», поданої на ім’я імператриці графом Захаром Гри-
горовичем Чернишовим. Суть доповіді же стосувалася
обґрунтування пропозиції маркіза Мансия, директора
генуезької лотереї2, щодо організації в Росії подібної
лотереї під його патронатом.
Названий маркіз, намагаючись отримати контракт
1. Така назва канцелярії зазначена в документі.
2. На початку XVIII ст. у багатьох країнах Західної Європи була
організована генуезька лотерея, яка була влаштована наступним
чином. Кожний гравець називав номер або кілька номерів, котрі,
на його думку, мали б опинитися серед п’яти витягнутих білетів.
Крім цього, гравець вказував і розмір грошового виграшу, котрий
він бажав би отримати, якщо будуть оприлюднені названі ним
номери. Часто генуезьку лотерею організовували для поповнен-
ня державної казни. Відомо, що з приводу організації такої ло-
тереї Фрідріх ІІ у 1763 р. звертався за консультацією до матема-
тика Ейлера [3, с. 119–123].
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
182
объявленій и лотерейныхъ билетовъ продавано и печатано
не было, и никтобъ изъ подданыхъ ея ИМПЕРАТОРСКАГО
ВЕЛИЧЕСТВА ни для какихъ лотерей, хотя бы оныя и въ чу-
жихъ державахъ разыгрываны были, не подписывался, и въ
оныя не входилъ и билетовъ не бралъ, подъ какимъ бы то
видомъ не было, о томъ отъ Правительствующаго Сената во
всемъ государствѣ публиковать; о чемъ симъ и публикуется.
Подлинный за подпи-
саніемъ Правитель-
ствующаго Сената
М. П.
Место
печати
Печатанъ въ Санктпетербургѣ
Правительствующемъ Сенатѣ
1 июня 7 дня 1771 года
ПОСИЛАННЯ
1. Струкевич О. К. Канцелярія Генеральної військової артилерії
// Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В.А. Смолій
(голова) та ін.; НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во
«Наукова думка», 2007. – 528 с.: іл.
2. ЦДІАК України, ф. 1641, оп. 1, спр. 235.
3. Майстров Л. Теория вероятностей: исторический очерк / Отв.
ред. И.Б. Погребысский. – М.: Наука, 1967. – 321 c.
4. Устав благочиния или Полицейской: Часть первая. – [Электро-
нный ресурс]. – Режим доступа: https://www.prlib.ru/item/388866.
5. По вопросу об учреждении лотереи: Доклад императри-
це Екатерине II 1771 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/XVIII/EkaterinaII/
Russkaja_starina/8/text.htm Цит.: По вопросу об учреждении ло-
тереи. Доклад императрице Екатерине II 1771 г. // Русская ста-
рина. – 1886. – № 8.
Абакумова В.И. Из фонда «Канцелярия Генеральной
военной артиллерии, г. Глухов, Нежинского полка» (ЦГИАК)
Публикуется Указ императрицы Екатерины II о запрете прове-
дения в государстве лотереи. Печатная копия документа хранит-
ся в фонде Центрального государственного исторического архива
Украины (Киев). Указ был получен Канцелярией Генеральной воен-
ной артиллерии, которая размещалась в Глухове. Канцеляристы
разослали указ для повсеместного ознакомления на территории,
находящейся в сфере управления Второй Малороссийской коллегии.
Ключевые слова: Вторая Малороссийская коллегия, Канце-
лярия Генеральной военной артиллерии, императрица Екатери-
на II, указ, лотерея.
Abakumova V.I. From the fund of the «Offi ce of the Gen-
eral military artillery» Hlukhiv, Nizhyn regiment”(TSDIAK)
The Decree of Empress Catherine II on banning lottery in the state
is published. A hard copy of the document is stored in the fund of the
Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv. The Offi ce of the General
Military Artillery received the decree, which was located in Hlukhiv. The
clerks sent a decree for general familiarization in the territory under the
administration of the Second Little Russian Collegium.
Key words: the Second Little Russian Collegium, the Offi ce of the
General Military Artillery, decree, Empress Catherine II, lottery.
13.03.2019 р.
УДК 94(477.5)551.509.68«1784»
Л.В. Артемова
ВІДБУДОВА ГЛУХОВА
ПІСЛЯ ПОЖЕЖІ 1784 РОКУ
У статті поданий документ (рапорт) періоду правління Ка-
терини II, адресований генерал-губернатору Малоросії П.О. Ру-
мянцеву-Задунайському, щодо відбудови Глухова після нищівної
пожежі 1784 року. Документ визначає особливості реконструк-
ції міста відповідно до історичної забудови і нового переплану-
вання та наголошує на проблемних питаннях, які виникали внас-
лідок відродження міського середовища.
Ключові слова: Глухів, пожежа 1784 року, граф Румянцев-Заду-
найський, конфірмований план, прямокутна мережа вулиць, форш-
тадт, планування, селітебна земля, нові дороги.
У фондах Центрального державного історичного архі-
ву України у Києві (ЦДІАК) є чимало документів, у яких
зберігається інформація щодо різних періодів розвитку
літописного Глухова. Шляхом реконструкції та інтерпре-
тації подій минулого за допомогою достовірних архівних
матеріалів можна врешті-решт отримати правильне уяв-
лення про те чи інше явище або постать.
Як за часів совєтської України, так і в роки незалеж-
ності проведений системний аналіз доступних першодже-
рел істотно посприяв оптимальним студіюванням зна-
чення глухівського періоду української історії, допоміг
об’єктивно оцінити історико-культурну спадщину Глухо-
ва. Ці дослідження вилились у чималу кількість наукових
праць і окремі монографії таких авторів, як В.К. Ткачен-
ко [1], Д.Г. Гумілевський [2], В.І. Бєлашов [3], В.В. Вечер-
ський [4], Ю.О. Коваленко [5].
Нашу увагу в архівному фонді № 5 ЦДІАКу привернув
документ, який унаочнює події, що відбувались у Глухові
кілька сотень років тому. У даній публікації йдеться про
епізод, який остаточно поклав кінець бурхливому життю
колись столичного Глухова, а саме про пожежу 1784 року
та відбудову міста після знищення його вогнем.
Серед архівних документів збереглися свідчення про
глухівську пожежу, які не лише висвітлюють причину ви-
никнення лиха, але й перераховують кількість споруд Глу-
хова, що потерпіли від вогню. Докладний опис останніх
поданий у науковій праці Ю.О. Коваленка «Глухівська по-
жежа 1784 року у документах» [5, с. 232–233]. Проте, роз-
будові та реконструкції історичного міста та його струк-
турних елементів після пожежі не присвячено жодної
публікації дослідників.
Природному стихійному лихові та руйнівному факто-
рові – пожежі 1784 року у Глухові – передував наказ Кате-
рини II від 1782 року, за яким загальноімперське адміні-
стративно-територіальне урядування поширювалося на
всю територію Гетьманщини. Отже, Глухів утратив ста-
тус адміністративного центру Лівобережної України, пе-
ретворившись на рядове повітове містечко Новгород-Сі-
верського намісництва [4, с. 92].
Незважаючи на втрату політичного статусу Глухова і
намагання царського уряду перетворити його у провін-
ційний населений пункт, колишня гетьманська столиця
j
|