Відбудова Глухова після пожежі 1784 року

У статті поданий документ (рапорт) періоду правління Катерини II, адресований генерал-губернатору Малоросії П.О. Румянцеву-Задунайському, щодо відбудови Глухова після нищівної пожежі 1784 року. Документ визначає особливості реконструкції міста відповідно до історичної забудови і нового переплануван...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Артемова, Л.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180927
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Відбудова Глухова після пожежі 1784 року / Л.В. Артемова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 182-185. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180927
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1809272021-10-25T01:26:22Z Відбудова Глухова після пожежі 1784 року Артемова, Л.В. Польсько-литовська доба та Гетьманщина У статті поданий документ (рапорт) періоду правління Катерини II, адресований генерал-губернатору Малоросії П.О. Румянцеву-Задунайському, щодо відбудови Глухова після нищівної пожежі 1784 року. Документ визначає особливості реконструкції міста відповідно до історичної забудови і нового перепланування та наголошує на проблемних питаннях, які виникали внаслідок відродження міського середовища. В статье представлен документ (рапорт) периода правления Екатерины II, адресованный генерал-губернатору Малороссии П.А. Румянцеву-Задунайскому, по восстановлению Глухова после сокрушительного пожара 1784. Документ определяет особенности реконструкции города в соответствии с исторической застройкой и новой перепланировкой. Обращает внимание на проблемные вопросы, которые возникали в результате возрождения городской среды. The article presents a document (report) of the reign of Catherine II, addressed to the governor-general of Little Russia, P.A. Rumiantsev- Zadunaisky, for the restoration of Hlukhiv after a crushing fire in 1784. The document defines the features of the reconstruction of the city in accordance with the historical buildings and the new redevelopment. He draws attention to the problematic issues that have arisen as a result of the revival of the urban environment. 2019 Article Відбудова Глухова після пожежі 1784 року / Л.В. Артемова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 182-185. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180927 94(477.5)551.509.68«1784» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина
spellingShingle	Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Артемова, Л.В. Відбудова Глухова після пожежі 1784 року Сіверщина в історії України
description	У статті поданий документ (рапорт) періоду правління Катерини II, адресований генерал-губернатору Малоросії П.О. Румянцеву-Задунайському, щодо відбудови Глухова після нищівної пожежі 1784 року. Документ визначає особливості реконструкції міста відповідно до історичної забудови і нового перепланування та наголошує на проблемних питаннях, які виникали внаслідок відродження міського середовища.
format	Article
author	Артемова, Л.В.
author_facet	Артемова, Л.В.
author_sort	Артемова, Л.В.
title	Відбудова Глухова після пожежі 1784 року
title_short	Відбудова Глухова після пожежі 1784 року
title_full	Відбудова Глухова після пожежі 1784 року
title_fullStr	Відбудова Глухова після пожежі 1784 року
title_full_unstemmed	Відбудова Глухова після пожежі 1784 року
title_sort	відбудова глухова після пожежі 1784 року
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2019
topic_facet	Польсько-литовська доба та Гетьманщина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180927
citation_txt	Відбудова Глухова після пожежі 1784 року / Л.В. Артемова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 182-185. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT artemovalv vídbudovagluhovapíslâpožeží1784roku
first_indexed	2025-07-15T21:16:44Z
last_indexed	2025-07-15T21:16:44Z
_version_	1837749192754200576
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 182 объявленій и лотерейныхъ билетовъ продавано и печатано не было, и никтобъ изъ подданыхъ ея ИМПЕРАТОРСКАГО ВЕЛИЧЕСТВА ни для какихъ лотерей, хотя бы оныя и въ чу- жихъ державахъ разыгрываны были, не подписывался, и въ оныя не входилъ и билетовъ не бралъ, подъ какимъ бы то видомъ не было, о томъ отъ Правительствующаго Сената во всемъ государствѣ публиковать; о чемъ симъ и публикуется. Подлинный за подпи- саніемъ Правитель- ствующаго Сената М. П. Место печати Печатанъ въ Санктпетербургѣ Правительствующемъ Сенатѣ 1 июня 7 дня 1771 года ПОСИЛАННЯ 1. Струкевич О. К. Канцелярія Генеральної військової артилерії // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2007. – 528 с.: іл. 2. ЦДІАК України, ф. 1641, оп. 1, спр. 235. 3. Майстров Л. Теория вероятностей: исторический очерк / Отв. ред. И.Б. Погребысский. – М.: Наука, 1967. – 321 c. 4. Устав благочиния или Полицейской: Часть первая. – [Электро- нный ресурс]. – Режим доступа: https://www.prlib.ru/item/388866. 5. По вопросу об учреждении лотереи: Доклад императри- це Екатерине II 1771 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/XVIII/EkaterinaII/ Russkaja_starina/8/text.htm Цит.: По вопросу об учреждении ло- тереи. Доклад императрице Екатерине II 1771 г. // Русская ста- рина. – 1886. – № 8. Абакумова В.И. Из фонда «Канцелярия Генеральной военной артиллерии, г. Глухов, Нежинского полка» (ЦГИАК) Публикуется Указ императрицы Екатерины II о запрете прове- дения в государстве лотереи. Печатная копия документа хранит- ся в фонде Центрального государственного исторического архива Украины (Киев). Указ был получен Канцелярией Генеральной воен- ной артиллерии, которая размещалась в Глухове. Канцеляристы разослали указ для повсеместного ознакомления на территории, находящейся в сфере управления Второй Малороссийской коллегии. Ключевые слова: Вторая Малороссийская коллегия, Канце- лярия Генеральной военной артиллерии, императрица Екатери- на II, указ, лотерея. Abakumova V.I. From the fund of the «Offi ce of the Gen- eral military artillery» Hlukhiv, Nizhyn regiment”(TSDIAK) The Decree of Empress Catherine II on banning lottery in the state is published. A hard copy of the document is stored in the fund of the Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv. The Offi ce of the General Military Artillery received the decree, which was located in Hlukhiv. The clerks sent a decree for general familiarization in the territory under the administration of the Second Little Russian Collegium. Key words: the Second Little Russian Collegium, the Offi ce of the General Military Artillery, decree, Empress Catherine II, lottery. 13.03.2019 р. УДК 94(477.5)551.509.68«1784» Л.В. Артемова ВІДБУДОВА ГЛУХОВА ПІСЛЯ ПОЖЕЖІ 1784 РОКУ У статті поданий документ (рапорт) періоду правління Ка- терини II, адресований генерал-губернатору Малоросії П.О. Ру- мянцеву-Задунайському, щодо відбудови Глухова після нищівної пожежі 1784 року. Документ визначає особливості реконструк- ції міста відповідно до історичної забудови і нового переплану- вання та наголошує на проблемних питаннях, які виникали внас- лідок відродження міського середовища. Ключові слова: Глухів, пожежа 1784 року, граф Румянцев-Заду- найський, конфірмований план, прямокутна мережа вулиць, форш- тадт, планування, селітебна земля, нові дороги. У фондах Центрального державного історичного архі- ву України у Києві (ЦДІАК) є чимало документів, у яких зберігається інформація щодо різних періодів розвитку літописного Глухова. Шляхом реконструкції та інтерпре- тації подій минулого за допомогою достовірних архівних матеріалів можна врешті-решт отримати правильне уяв- лення про те чи інше явище або постать. Як за часів совєтської України, так і в роки незалеж- ності проведений системний аналіз доступних першодже- рел істотно посприяв оптимальним студіюванням зна- чення глухівського періоду української історії, допоміг об’єктивно оцінити історико-культурну спадщину Глухо- ва. Ці дослідження вилились у чималу кількість наукових праць і окремі монографії таких авторів, як В.К. Ткачен- ко [1], Д.Г. Гумілевський [2], В.І. Бєлашов [3], В.В. Вечер- ський [4], Ю.О. Коваленко [5]. Нашу увагу в архівному фонді № 5 ЦДІАКу привернув документ, який унаочнює події, що відбувались у Глухові кілька сотень років тому. У даній публікації йдеться про епізод, який остаточно поклав кінець бурхливому життю колись столичного Глухова, а саме про пожежу 1784 року та відбудову міста після знищення його вогнем. Серед архівних документів збереглися свідчення про глухівську пожежу, які не лише висвітлюють причину ви- никнення лиха, але й перераховують кількість споруд Глу- хова, що потерпіли від вогню. Докладний опис останніх поданий у науковій праці Ю.О. Коваленка «Глухівська по- жежа 1784 року у документах» [5, с. 232–233]. Проте, роз- будові та реконструкції історичного міста та його струк- турних елементів після пожежі не присвячено жодної публікації дослідників. Природному стихійному лихові та руйнівному факто- рові – пожежі 1784 року у Глухові – передував наказ Кате- рини II від 1782 року, за яким загальноімперське адміні- стративно-територіальне урядування поширювалося на всю територію Гетьманщини. Отже, Глухів утратив ста- тус адміністративного центру Лівобережної України, пе- ретворившись на рядове повітове містечко Новгород-Сі- верського намісництва [4, с. 92]. Незважаючи на втрату політичного статусу Глухова і намагання царського уряду перетворити його у провін- ційний населений пункт, колишня гетьманська столиця j ISSN 2218-4805 183 ського «О будущем в городе Глухове на погорелых местах гражданских домов строении». При публікації рапорту збережено оригінальний пра- вопис документа. Его Сиятельству Высокоповелительному Господи- ну Генералъ Фелдмаршалу, Главнокомандующему кавалериею и второю дивизиею Сенатору киевско- му черниговскому и новогородскому Северскому Генералъ Губернатору, Коллегіи Малороссіискои Президенту, кирасирского военного Ордина Пол- ку Полковнику, всехъ Россїискихъ Ординовъ, ко- ролевскаго Прускаго Чернаго Орла и Голштінскаго Святыя Анны Кавалеру, Графу Петру Александрови- чу Румянцеву Задунаискому. РАПОРТЪ Его превосходительство господинъ генералъ майоръ, иновогородскои Северскои губернаторъ Илья Богдано- вичъ Бибиковъ вбытность свою, здесь словесно а потомъ даннымъ отъ 3 числа сентября подъ № 681 ордеромъ изволилъ мне приказать какъ в городе такъ инафорш- татахъ на погорелых местахъ здешнимъ, гражданамъ строитя позволять прямыми улицами по опробованному ЕЯ ИМПЕРАТОРСКИМЪ ВЕЛИЧЕСТВОМЪ в 9 день июля мца 1765 году плану, по которому губернскимъ земле- меромъ господиномъ майоромъ Рахмановымъ с уездны- ми землемерами всредине города все улицы и кварталы прокопанными линиями назначены и великая часть се- лидебнои земли отходить наулицыи торговыя площади, то я нена ходя способа всехъ гражданъ удовольствовать другими землями вместо бывших подъ ихъ строения- ми которыми оне покуплямъ и по наследству владели. Осмеливаюсь вашего Сиятельства покорнеише просить на подносимои при семъ мои докладъ оснабдениі высо- кою резолюциею. А каковъ я отъ его превосходительства господина генералъ майора и губернатора ордеръ имею, со онаго копию усего подношу. Полковникъ Глуховскіи Комендантъ Евдокимъ Простоквашинъ № 598 5 cентября 1784 году, Глуховъ Отъ полковника и глуховскаго коменданта Про- стоквашина о будущемъ в городе Глухове напого- релыхъ местахъ гражданскихъ домовъ строеніи, покорнеишіи докладъ 1. Всемъ темъ гражданамъ кои просять дозволенія всреди- не города на своихъ покупле и понаследству приобретен- ныхъ или земляхъ кнаступающеи зиме построить избы де- ревянныя согорожею плетневою ікольями дать ли имъ оное. 2. По большимъ улицамъ отъ московскихъ до киевскихъ и отпутивльскихъ до белополовскихъ воротъ, и втехъ продовжувала залишатися великим столичним містом. Знищити Глухів, як культурний центр і наочний символ колишньої української автономії, керманичам Російської імперії допомогла велика пожежа 1784 року. Вона спопе- лила майже половину його будівель [3, с. 82]. Втрата архітектурних домінант міста супроводжувалася зламом історично сформованої мережі: згідно з проектом перепланування Глухова все місто отримувало перехрес- но-рядове розпланування з квадратними кварталами [6, с. 270]. На відміну від реконструкції Глухова доби Гетьман- щини, здійсненої під керівництвом архітектора Андрія Ква- сова, «за новим конфірмованим планом», який пройшов апробацію та перевірку на практиці і був офіційно схвале- ний «Єя Імператорською Величністю», нові вулиці і площі «прорізалися» через уже зведені будинки та власні ділян- ки буквально «по живому». У такий спосіб, зберігаючи ві- зуально-інформаційний каркас історичного міста, Глухів отримав нову прямокутну мережу вулиць, які інколи пору- шували збережену і сталу протягом століть забудову садиб- ного типу. «Всі вулиці та квартали були розмічені земле- мерами прокопаними лінями, при цьому велика частина селітебної землі відходила на вулиці та торгові площі» [7, акр. 20]. Такі адміністративні заходи та зміщення селітеб- ної зони, призначеної для розміщення житла, зустріли ціл- ком зрозумілий опір населення. Реконструкція Глухова після пожежі 1784 року, що була викликана новими життєвими потребами, просувалася з великими труднощами. Його мешканці просили дозво- лу «у середині міста на своїх придбаних землях, чи землях отриманих у спадок відбудувати знищене пожежею жит- ло до зими» [7, арк. 21]. Місця, де до пожежі були «торгові ряди у вигляді дерев’яних та кам’яних лавок з красним то- варом, за новим планом віддавалися під особисту забудо- ву» [7, арк. 24]. Проте чиновники, «вважаючи ці ділянки землі своєю власністю, почали без дозволу будувати знову на них свої лавки» [7, арк. 22]. Найбідніші верстви населення до по- жежі жили «уздовж самих великих доріг Глухова у малень- ких будиночках» [7, арк. 23]. Частина цих помешкань за но- вим планом відійшла на нові дороги та площі, як наслідок – для житлового будівництва біднякам відводили вільні міс- ця на форштадтах. «У багатьох мешканців Глухова садибні забудови перетиналися, ділилися навпіл новими дорогами і на двох сторонах дороги залишалося по невеликій частині, так що ніяким чином побудувати житло на них уже було не можна» [7, арк. 25]. Крім іншого постало актуальне питання «де взяти людей для будівництва нових доріг та площ, які проходили через різні будівлі, льохи тощо, адже колодни- ків у місті тільки 10 чоловік» [7, арк. 26]. Ці та інші питання планування та розбудови міста піс- ля пожежі 1784 року і суть даної проблеми висвітлені у наведеному нижче документі. До наукового обігу уперше вводиться офіційне пись- мове повідомлення (рапорт) полковника і глухівського коменданта Євдокима Простоквашина до генерал-губер- натора Малоросії фельдмаршала П. Румянцева-Задунай- Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 184 самыхъ кварталахъ вкоихъ по конфирмованному плану назначено строить каменные домы о двухъ этажахъ слав- ками, позволять ли ныне на первои случаи строить ма- ленкия избы сдвориками деревянныя, и покакому плану, и брать ли отнихъ какие обязательства или безъ плановъ и безъ обязательствъ. 3. Натехъ местахъ где прежде пожара построены были разными чиновниками каменныя и деревянныя для крас- ныхъ товаровъ лавки отдаваемыя ими наоткупъ купече- ству по опрабованному плану положено быть домамъ, но те чиновники щитая оныя земли имъ принадлежащими строють ныне свои лавки. То сие строение оныхъ имъ по- зволить ли или запретить. 4. По конфирмованному плану положено, около церквеи Святыя троицы и Святителя Николая зделать каменную ограду и внутри оныхъ каменныя лавки. А ныне многия купцы имещане просять дозволения построить на техъ местахъ лавки на первои случаи деревянныя и лицем на дорогу аневнутрь ограды. Сие имъ позволить ли. 5. Торгующия здесь тулския и калужския купцы по прозбе ихъ и стехъ городовъ исключенныя и причис- ленныя вглуховское купечество просят позволения по- строить имъ собственныя напервои случаи деревянныя дома вназначенномъ квартале подороге идущеи отпутив- лскихъ до белополовскихъ воротъ. Между большаго ка- зенного каменного дома и церкви Святыхъ Трехъ Анас- тасіи, противъ бывшихъ домовъ господъ Оболонского и Марченка, что былъ Безбородкинъ длиною по дороге на тритцать семъ, а шириною на дватцать шесть трехъ аршинныхъ саженяхъ. А какъ оне своихъ земель неиме- ли, а жили всегда внаемныхъ домахъ. Енежъ место, ко- его оне просять было ничемъ незастроеное и никто изъ гражданъ ни панок претензіи кнему неимеетъ, то я давъ имъ позволеніе выстроить на немъ шесть домовъ отведя каждому на одинъ длиною двенатцать а шириною три- натцать сажень. Вкоихъ оне и кладовыя для товаровъ анбары иметь будуть. Однакожъ для лутчаго утвержде- нія и спрашивае на сие опробаціи, и не будетъ ли дано имъ на те домы плановъ. 6. Крайне недостаточнымъ гражданамъ имевшимъ до пожара внутри города и на самыхъ большихъ дорогахъ маленкие свои домики. Ныне насамыхъ техъ же местахъ позволители имъ строится или велеть продать и имъ дру- гие места отвесть на форштатахъ свободныя. А техъ у ко- торыхъ места отошли на вновъ назначенныя дороги и по- дплощади какимъ образомъ удовольствовать. 7. Подороге болшои отъ киевскихъ кмосковскимъ воро- тамъ на правои руке перваго квартала задняя часть за- хватила каменную монастырскую ограду, которую ныне сломать ли или еще оставить такъ. А домы потой улице позволить ныне построить уступя несколько отъ ограды. 8. За отшедшия навновь назначенныя по конфирмован- ному плану дороги и торговыя площади бывшия поныне подворовымъ селеніемъ и подлавками для красныхъ то- варовъ земли, и скакихъ имянно другихъ гражданъ удо- вольствовать. 9. У многихъ гражданъ въ городе дворовыя места новыми дорогами пересечены пополамъ, и осталось имъ оныхъ на обоихъ сторонахъ дороги помалои части, такъ что ни- коимъ образомъ пастроится нанихъ уже неможно. Но оне желаютъ домы свои иметь всредине города. То и скакихъ местъ отвесть имъ другие и что учинить со оставшими придорогахъ малыми ихъ частями. 10. Те земли накоихъ до пожара были построены казен- ныя домы и имянно первои где жилъ господинъ генералъ порутчикъ и кавалеръ князь Мещерскои, второй где жилъ архитекторъ Квасовъ, третеи называемои воинсковыхъ канцеляристовъ куренемъ, четверок где была волная ап- тека, такъ же подъ лавками и маленькими домиками от- даваемыми внаемъ, скоихъ деньги сбиралися на Анаста- сиевскую церковь, гражданамъ требующимъ местъ заихъ отшедшии подъ дороги и подъ торговыя площади зем- ли, отводить ли исплатежемъ ли вказну или безъ всего. 11. Всякомули гражданину подъ домы земли отъ весть по- равнои части и поскольку имянно длины и ширины са- жень или такое количество сколько ево собственнои по крепостямъ владеемои поддороги и подплощади отошло. 12. На форштате замосковскими воротами саженяхъ вде- сяти от городскаго валу построены были разными чино- вниками весьма стесненно лавки шалаши и ящики и от- давались занемалую сумму денегъ купцамъ и мещанамъ внаемъ, которыя въ них продавали бочками ведрами и мелочными мерами деготь, масло, сало, соль, свежее и соленое мясо и рыбу, овсъ и сено, и всякие мелочные де- ревянные ременныя, пенковыя и личные вещи. Нынежъ поданому мне отъ его превосходительства господина ге- нералъ майора и новогородского Северского губернатора Ильи Богдановича Бибикова ордеру повеленно тамо ос- тавить площадь отрва на тритцать сажень накоторую все оныя лавочные места отошли и иметь ихъ уже негде. Кои неповеленноль будетъ построить намосковскои и путив- лскои дорогахъ вконцахъ селенеи насвободныхъ земляхъ, и всемли чиновникамъ напостроение ихъ места отвесть, или однимъ только купцамъ и мещанамъ. 13. Мясныя лавки неповелено ли будетъ приказать по- строить на белополовскомъ форштате, позади торговыхъ бань внизу на свободномъ месте отгородского валу саже- няхъ втритцати лежащем поручью идущему и споганого ставка въ большое озеро. ISSN 2218-4805 185 14. Некоторые граждане жалуются что ихъ каменные по- греба пришли навновь назначенныя дороги и должны за- сыпаны быть, им же оныя стоять немалыхъ сумъ денегъ, и при бывшемъ пожаре остались безъ всякого повреж- денія, которыя приплонировании дороги засыпать ли. Безъ того же по дорогамъ проезда иметь будеть неможно. 15. Для плонирования въ городе всхъ вновь назначенныхъ дорогъ, которыя проложены чрезъ бывшия строеніи по- греба и ледники, оттуда работныхъ людеи взять ибо ко- лодников здесь находится только десять человек. Есть ли же ко оному употребить однихъ только гражданъ то оне почувствовать могутъ немалое отягощеніе.Тем паче что изнихъ многия заниматся должны строениемъ для себя домовъ на место сгоревших. Полковникъ Глуховскои Комендантъ Евдокимъ Простоквашинъ 5 сентября, 1784 году, Глуховъ Сподіваємось, що наведений текст документа буде до- датковим джерелом для дослідження особливостей ре- конструкції міста Глухова після пожежі 1784 року відпо- відно до історичної забудови і нового перепланування. ПОСИЛАННЯ 1. Ткаченко П. Глухів: історико-краєзнавчий нарис. – Харків, 1968. – 214 с. 2. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 7. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды. – Чернигов, 1873. – 279 с. 3. Бєлашов В.І. Глухів – столиця гетьманської і Лівобережної України. – Глухів, 1996. – 143 с. 4.Вечерський В.В., Бєлашов В.І. Глухів. – К., 2003. – 164 с. 5.Коваленко Ю.О. Глухівська пожежа 1784 року у докумен- тах // Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. Ви- пуск 4. – Київ-Глухів, 2011. – С. 232–235. 6. Вечерський В.В. Гетьманські столиці України. – К., 2008. – 317 с. 7. Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 54, оп. 1, спр. 3251. Артемова Л.В. Восстановление Глухова после пожара 1784 года В статье представлен документ (рапорт) периода правления Екатерины II, адресованный генерал-губернатору Малороссии П.А. Румянцеву-Задунайскому, по восстановлению Глухова после сокрушительного пожара 1784. Документ определяет особенно- сти реконструкции города в соответствии с исторической за- стройкой и новой перепланировкой. Обращает внимание на про- блемные вопросы, которые возникали в результате возрождения городской среды. Ключевые слова: Глухов, пожар 1784, граф Румянцев-Заду- найский, конфирмованый план, прямоугольная сеть улиц, форш- тадт, планирование, селитебная земля, новые дороги. Artemova L.V. Restoration of Hlukhiv after the fi re in 1784 The article presents a document (report) of the reign of Catherine II, addressed to the governor-general of Little Russia, P.A. Rumiantsev- Zadunaisky, for the restoration of Hlukhiv after a crushing fi re in 1784. The document defi nes the features of the reconstruction of the city in accordance with the historical buildings and the new redevelopment. He draws attention to the problematic issues that have arisen as a result of the revival of the urban environment. Key words: Hlukhiv, Hlukhiv fi re 1784, earl Rumiantsev-Zadunaisky, confi rmed plan, rectangular street network, forstat, planning, residential land, new roads. 24.03.2019 р. УДК 1(091)(477)Козельський М.Й. Заремський ВПЛИВ КОНЦЕПЦІЇ Е. ШЕФТСБЕРІ НА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ Я. КОЗЕЛЬСЬКОГО Розглянуто співвідношення фундаментальних понять мораль- ної філософії українського мислителя XVIII ст. Якова Козельського – «прямої істини» і «прямої доброчесності» – з концептуалісти- кою емпіричної етики англійського філософа Ентоні Шефтсбері. Ключові слова: «пряма істина», «пряма доброчесність», мо- ральна філософія, Я.П. Козельський, Е.Е.К. Шефтсбері. Епоха Просвітництва, розквіт якої припадає на XVIII століття, своєрідною «осьовою координатою» має філо- софські концепції людини, що виникли в Західній ци- вілізації і мали яскраво виражену людиноцентричну спрямованість. Вони склали новий етап в осмисленні людської сутності, у результаті якого з’явився особливий напрямок людинознавства – філософська і педагогічна антропологія. Яскравим свідченням цього є філософ- ська та педагогічна творчість українського мислителя Якова Павловича Козельського (1728–1794). Цей уро- дженець Полтавщини у період з 1770 по 1778 рр. пра- цював завідувачем архівного відділу Малоросійської колегії у місті Глухові. Основні етапи життя і творчості, формування філософ- ських і соціально-політичних поглядів ученого і педаго- га-практика проходили в умовах поглиблення супереч- ностей суспільного ладу в Російській імперії у XVIII ст., загостренням боротьби в галузі політичної ідеології і філософського її обґрунтування, викликаних розповсю- дженням ідей західноєвропейського Просвітництва, яке ставило за мету подолання існуючих недоліків у суспіль- них відносинах шляхом удосконалення природи людини через зміну політики, побуту, законодавства, вихован- ня людини на засадах добра, справедливості, гуманно- сті, поєднаних із розвитком науки та освіти. Я. Козельський – учений, перекладач, педагог, мис- литель-гуманіст, спираючись на всю сукупність до- сягнень науки і філософії свого часу, виступив із тео- ретичним обґрунтуванням власного просвітницького проекту, адаптованого до російської дійсності, який повністю був суголосним із провідними ідеями і ви- могами європейського Просвітництва. Історики філософії активно досліджували період, який нас цікавить. Західноєвропейські філософські сис- теми XVIII століття розглядали у своїх роботах Т. Ар- тем’єва, В. Асмус, В. Біблер, М. Виноградов, П. Гайден- ко, А. Гордієнко, В. Гусєв, В. Кузнєцов, Б. Меєровський, І. Нарський, П. Шашкевич. Серед вітчизняних дослі- джень слід назвати твори І. Бака, Ю. Когана, В. Ерна, Я. Колубовського, І. Огородника, М. Русина, М. Була- това, В. Табачковського, В. Лісового, В. Кременя, В. Пе- трушова, Л. Лопатіна, М. Сафонова, П. Столп’янського, Ю. Шемшученка, В. Ярошовця та багатьох інших. Пев- j

Відбудова Глухова після пожежі 1784 року

Institution

Ähnliche Einträge