Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

У статті йдеться про історію Новгород-Сіверського духовного училища у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. за даними єпархіальної преси Чернігівщини.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Блакитний, М.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Назва видання:Сіверщина в історії України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180942
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / М.М. Блакитний // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 261-262. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-180942
record_format dspace
spelling irk-123456789-1809422021-10-25T01:26:59Z Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) Блакитний, М.М. Нова історія У статті йдеться про історію Новгород-Сіверського духовного училища у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. за даними єпархіальної преси Чернігівщини. В статье говорится об истории Новгород-Северского духовного училища во второй половине ХІХ – в начале ХХ вв. по материалам епархиальной прессы Черниговщины. The article talks about the history of the Novhorod-Siverskyi religious school in the second half of the XIX - at the beginning of the XX centuries on the materials of the diocesan press of Chernihiv region. 2019 Article Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / М.М. Блакитний // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 261-262. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180942 281.9 (477.51) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Нова історія
Нова історія
spellingShingle Нова історія
Нова історія
Блакитний, М.М.
Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Сіверщина в історії України
description У статті йдеться про історію Новгород-Сіверського духовного училища у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. за даними єпархіальної преси Чернігівщини.
format Article
author Блакитний, М.М.
author_facet Блакитний, М.М.
author_sort Блакитний, М.М.
title Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
title_short Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
title_full Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
title_fullStr Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
title_full_unstemmed Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
title_sort новгород-сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики чернігівщини (друга половина хіх – початок хх ст.)
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2019
topic_facet Нова історія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180942
citation_txt Новгород-Сіверське духовне училище за матеріалами духовної періодики Чернігівщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / М.М. Блакитний // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 261-262. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv AT blakitnijmm novgorodsíversʹkeduhovneučiliŝezamateríalamiduhovnoíperíodikičernígívŝinidrugapolovinahíhpočatokhhst
first_indexed 2025-07-15T21:21:53Z
last_indexed 2025-07-15T21:21:53Z
_version_ 1837749522151768064
fulltext ISSN 2218-4805 261 УДК 281.9 (477.51) М.М. Блакитний НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ ДУХОВНЕ УЧИЛИЩЕ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДУХОВНОЇ ПЕРІОДИКИ ЧЕРНІГІВЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.) У статті йдеться про історію Новгород-Сіверського духовно- го училища у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. за даними єпархіальної преси Чернігівщини. Ключові слова: Чернігівська єпархія, училище, учень, округ. Публікації періодичних видань Чернігівської єпархії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – «Черниговских епархиальных известий», «Веры и жизни», «Черниговс- кого церковно-общественного вестника» – дають змо- гу прослідкувати історію духовних навчальних закладів Чернігівщини у період з 1861 по 1917 рр., а саме: Черні- гівської духовної семінарії, Чернігівського єпархіального жіночого училища, Чернігівського, Новгород-Сіверсько- го та Стародубського духовних чоловічих училищ, почат- кових народних училищ та церковно-приходських шкіл. Так, матеріали даних єпархіальних видань дозволяють відновити окремі сторінки історії Новгород-Сіверського духовного училища, яке постало у 1818 р. після реформу- вання духовної освіти на початку ХІХ ст. Публікації ду- ховних видань особливо цінні тим, що, вочевидь, не збе- рігся архів Новгород-Сіверського духовного училища, а, відтак, матеріали єпархіальної преси залишаються акту- альними. Їх потрібно залучати для висвітлення різних ас- пектів діяльності даного освітнього закладу. Відомості з історії Новгород-Сіверського училища у єпархіальних часописах і газетах представлені наступни- ми матеріалами: щорічними списками учнів, окремими відомостями з оцінками по навчальним предметам, що- річними фінансовими звітами, звітами з навчальної ча- стини, списками викладачів і службовців, журналами з’їз- дів духівництва Новгород-Сіверського училищного округу. Дані публікації дозволяють розкрити наступні питання з минувшини освітнього закладу: освітній і виховний про- цеси, побут, викладацький склад, матеріальне забезпе- чення, господарський аспект. В училищі могли навчати- ся діти не тільки церковнослужбовців, а й світських осіб. Навчальний заклад розташовувався на території Нов- город-Сіверського Спасо-Преображенського чоловічо- го монастиря. На рік тут навчалось 100–130 учнів (30 учнів – на повному забезпеченні, по 72 крб. на кожно- го за рік; 30 учнів – на неповному утриманні) [1, с. 99– 102]. Діяло 5 класів (перший – підготовчий), викладалося богослужіння, катехізис, географія, грецька і латинська мови, арифметика, російська мова, історія. Проти ле- дащих і «нравственно» зіпсованих учнів застосовува- ти, переважно, дії морального впливу, інколи – позбав- лення обіду, поставлення на коліна. Кращим у навчанні купляли і дарували книги. Учні, у переважній більшо- сті, знімали квартири [2, с. 147–148, 151]. У 70-х рр. ХІХ ст. навчальний заклад очолював В. Вино- градський. З 1883 до 1914 рр. наглядачем училища був О. Тро- їцький, у 1917 р. – протоієрей В. Дмитриєвський [3, с. 4]. З 1900 р. на сторінках єпархіального видання по- чали друкувати списки викладачів і службовців Нов- город-Сіверського духовного училища з біографічни- ми відомостями. Так, на той час наглядачем училища був статський радник О. Троїцький, його помічником – надвірний радник О. Петровський, викладачами пра- цювали: вчитель російської і церковно-слов’янської мови І. Борисоглібський; вчитель російської і церков- но-слов’янської мови В. Терлецький; вчитель грецької мови надвірний радник І. Боден-Беляцький; вчитель ла- тинської мови статський радник О. Прилежаєв; вчитель географії і арифметики, статський радник М. Зеньков; вчитель підготовчого класу, студент семінарії І. Гойден- ко; вчитель церковного співу Я. Петров; лікар, колезь- кий радник І. Жадкевич; фельдшер М. Баглаєв. Було і 2 надзирателя [4, с. 416–419]. Щороку на утримання училища і учнів надавалося 5–7 тис. руб.; з часом дана сума збільшилася і сягну- ла 12–13 тис. руб. Кошти, що надходили на утриман- ня училища, збиралися з церков Новгород-Сіверського училищного округу, до складу якого входили Новго- род-Сіверський, Глухівський, Кролевецький, частково Сосницький повіти [5, с. 129]. Серед основних проблем функціонування училища слід назвати часті хвороби учнів (через відсутність на- лежних санітарно-гігієнічних умов), відсутність присто- сованих приміщень, частину яких навчальний заклад ви- наймав у монастиря. Внаслідок слабкої матеріальної бази у 1879 р. постало питання про його реорганізацію і пере- ведення до Стародуба [6, с. 177–189]. У 1887 р. Св. Синод прийняв рішення про перебудо- ву корпусів духовного училища. 1892 року Кролевецька міська управа запропонувала депутатам єпархіального з’їзду, у випадку переведення училища до Кролевця, по- дарувати землю і надати грошову субсидію на будівниц- тво нових корпусів. У 1893 р. Св. Синод прийняв рішення про будівництво нового корпусу для навчального закла- ду на території Новгорода-Сіверського. З 1894 р. поча- лось збирання додаткових коштів з церков Новгород-Сі- верського училищного округу (щороку по 20 руб. з кожної церкви). У 1896 р. Новгород-Сіверська міська дума пода- рувала ділянку землі у місті. За попередніми розрахунка- ми на будівництво потрібно було 60 тис. руб. Збір коштів затягувався. Відомо, що у вже січні 1911 р. ця сума скла- ла 179 тис. руб. Питання подальшого їх використання по- требує окремого дослідження [7, с. 188–189]. У 1918 р. в училищі планували святкувати 100-річчя від дня його заснування. Вочевидь, готувалося видання збір- ника матеріалів з історії навчального закладу, але через події Першої світової війни, революційні зміни і грома- дянську війну цього не відбулося [8, с. 1]. Подаємо список найбільш відомих випускників Нов- Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 262 город-Сіверського духовного училища: Ісаак Мазепа – український політичний, державний діяч, керівник уряду УНР періоду Директорії; Петро Смолічев – український археолог, історик, кра- єзнавець; Микола Кибальчич – винахідник; Олексій Грищенко – художник, графік, мистецтвозна- вець, мемуарист; Гаврило Пясецький – дворянин, історик, педагог, стат- ський радник, член Орловської вченої архівної комісії; Олександр Липський – дійсний статський радник, ке- рував «Домом призрения» у Санкт-Петербурзі; архієпископ Феодосій (Микола Феодосієв) – архієпис- коп Віленський і Лідський (до 1939 р.). Таким чином, матеріали духовних видань Чернігів- ської єпархії, які виходили у другій половині ХІХ – на по- чатку ХХ ст., дозволяють відновити окремі сторінки іс- торії Новгород-Сіверського духовного училища в даний історичний період. ПОСИЛАННЯ 1. Отчет о приходе, расходе и остатке сумм епархиального ведомства по Новгород-Северскому духовному училищу за 1877 год // Черниговские епархиальные известия (далі – ЧЕИ). – 1879. – № 6. – Часть официальная. – С. 99–102. 2. Журнал съезда духовенства Новгород-Северского училищно- го округа // ЧЕИ. – 1869. – № 2. – Часть официальная. – С. 147–153. 3. Некролог А.В. Троцкого // Черниговский церковно-обще- ственный вестник. – 1915. – № 2. – С. 4; 1917. – 10 січня. – С. 4. 4. Список служащих в Новгород-Северском духовном учили- ще за 1899–1900 учебный год // ЧЕИ. – 1900. – № 17. – Часть офи- циальная. – С. 416–419. 5. Журнал съезда депутатов духовенства Новгород-Северско- го училищного округа // ЧЕИ. – 1880. – № 10. – Часть официаль- ная. – С. 129. 6. Разные известия по епархии // ЧЕИ. – 1880. – № 15–16. – Часть официальная. – С. 177–189, 191. 7. Акт временного ревизионного комитета по Новгород-Се- верскому духовному училищу // ЧЕИ. – 1908. – № 6. – Часть офи- циальная. – С. 188–189. 8. Объявление // Черниговский вестник. – 1917. – № 5. – С. 1. Блакитный М.М. Новгород-Северское духовное училище по материалам духовной периодики Черниговщины (вторая половина ХІХ – начало ХХ вв.) В статье говорится об истории Новгород-Северского духов- ного училища во второй половине ХІХ – в начале ХХ вв. по мате- риалам епархиальной прессы Черниговщины. Ключевые слова: Черниговская епархия, училище, ученик, округ. Blakitny M.M. Novhorod-Siverskyi religious school on the materials of the spiritual periodicals of Chernihiv region (the second half of the XIX - the beginning of the ХХ centuries) The article talks about the history of the Novhorod-Siverskyi religious school in the second half of the XIX - at the beginning of the XX centuries on the materials of the diocesan press of Chernihiv region. Key words: Chernihiv diocese, school, student, district. 05.02.2019 р. УДК 94(477):908 Н.В. Міллер Т.М. Рязанова ТАЄМНИЦІ РОДИНИ МУРАШКІВ, АБО ХТО РОБИВ ІКОНОСТАСИ ДЛЯ ВОРОНІЗЬКИХ ЦЕРКОВ? Робота написана до 175-річчя від дня народження відомого ху- дожника, педагога, засновника Київської рисувальної школи – Ми- коли Івановича Мурашка. У статті розглядаються деякі родинні таємниці відомих митців Мурашків, подаються нові матеріали щодо проживання сім’ї Мурашків у містечку Вороніж (колишньо- го Глухівського повіту). Ключові слова: Л.Й. Леонтьєва, М.І. Мурашко, О.І. Мурашко, О.О. Мурашко, художник, іконописець, родина Мурашків, Вороніж, Покровська церква, Власкови, Бардакови. Розвиток українського художнього мистецтва, його історію не можна уявити без творчості цілої плеяди ви- датних майстрів пензля, серед яких чільне місце посі- дає родина живописців Мурашків. Вихідцями з неї є: Олександр Олександрович Мурашко (07.09.(н. ст.)1875– 14.06.1919), визначний український живописець, педа- гог, громадський діяч; Микола Іванович Мурашко (20.05. (н. ст.)1844–22.09.(н. ст.)1909) – художник, педагог, мис- тецтвознавець, критик та історик мистецтва, фундатор першої національної художньої школи; Олександр Іва- нович Мурашко (1833(?)–1910) – знаний іконописець, майстер іконостасів, різьбяр по дереву, чиї іконоста- си становлять самобутнє явище сакрального мистецтва України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Актуальність роботи вбачаємо у важливості розширен- ня краєзнавчих досліджень, вивченні історії рідного краю та його непересічних особистостей, до яких і належить ро- дина художників Мурашків. Новизна статті полягає в тому, що вперше досліджуються зв’язки відомих митців із міс- течком Воронежем колишнього Глухівського повіту (нині Шосткинський район Сумської області). Наразі залишаєть- ся зовсім невивченим глухівський період проживання ро- дини. Ані місця, де мешкали Мурашки (хоча одна з вулиць Глухова нещодавно названа їхнім ім’ям) і де знаходилась їхня іконописна майстерня, ані парафії, до якої належала родина, донині не встановлено. Жодна краєзнавча стаття попередніх років [1; 2; 3; 4; 5] не дає відповіді на поставле- ні запитання. Автори просто констатують факт, що Микола Мурашко народився у Глухові в родині різьбяра іконостасів; у ньому і пройшло його дитинство. Насправді, у життєписі цієї родини існує багато білих плям. Поштовхом до прове- дення дослідження стали деякі відомості з сімейних таєм- ниць родини Мурашків, які знайомі, гадаємо, тільки краєз- навцям Воронежа. Отже, метою нашої роботи є вивчення біографій представників родини Мурашків – відомих ху- дожників, іконописців, фундаторів української мистецької школи, та дослідження фактів їхнього проживання у Воро- нежі й родинних і дружніх зв’язків із деякими вороніжцями. Відомий виходець із Воронежа, вчений, етнограф, ар- хеолог і краєзнавець Іван Спиридонович Абрамов (1874– j