Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства

У статті подається аналіз природоохоронної діяльності Неплюєвського братства, становлення універсалій екологічної культури та традицій в Неплюєвському братстві, що стають інтеграційним механізмом формування буття людини в культурі і через культуру. Аналізуються природоохоронні чинники, що детерміну...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Шевель, А.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Нова історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180945
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства / А.О. Шевель // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 271-274. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180945
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1809452021-10-25T01:26:44Z Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства Шевель, А.О. Нова історія У статті подається аналіз природоохоронної діяльності Неплюєвського братства, становлення універсалій екологічної культури та традицій в Неплюєвському братстві, що стають інтеграційним механізмом формування буття людини в культурі і через культуру. Аналізуються природоохоронні чинники, що детермінують культуру буття братчиків. Визначається понятійно-категоріальний апарат культури буття людини як генерального простору людської життєдіяльності. В статье дается анализ природоохранной деятельности Неплюевского братства, становление универсалий экологической культуры и традиций в Неплюевском братстве, которые становятся интеграционным механизмом формирования бытия человека в культуре и через культуру. Анализируются природоохранные факторы, детерминирующие культуру бытия братчиков. Определяется понятийно-категориальный аппарат культуры бытия как генерального пространства человеческой жизнедеятельности. The article provides an analysis of the environmental activities of the Nepliuiev brotherhood, the formation of universals of ecological culture and traditions in the Nepliui ev brotherhood, which become an integration mechanism for the formation of human being in culture and through culture; the analysis of environmental factors determining the culture of being of brothers is given; the conceptual-categorical apparatus of the culture of being and being of human culture as the general space of human activity is determined. 2019 Article Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства / А.О. Шевель // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 271-274. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180945 392:502.175(477)(043.3) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Шевель, А.О. Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства Сіверщина в історії України
description	У статті подається аналіз природоохоронної діяльності Неплюєвського братства, становлення універсалій екологічної культури та традицій в Неплюєвському братстві, що стають інтеграційним механізмом формування буття людини в культурі і через культуру. Аналізуються природоохоронні чинники, що детермінують культуру буття братчиків. Визначається понятійно-категоріальний апарат культури буття людини як генерального простору людської життєдіяльності.
format	Article
author	Шевель, А.О.
author_facet	Шевель, А.О.
author_sort	Шевель, А.О.
title	Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства
title_short	Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства
title_full	Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства
title_fullStr	Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства
title_full_unstemmed	Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства
title_sort	природоохоронна діяльність неплюєвського братства
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2019
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180945
citation_txt	Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства / А.О. Шевель // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 271-274. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT ševelʹao prirodoohoronnadíâlʹnístʹneplûêvsʹkogobratstva
first_indexed	2025-07-15T21:22:16Z
last_indexed	2025-07-15T21:22:16Z
_version_	1837749566198251520
fulltext	ISSN 2218-4805 271 дуемое составителем статического расчета лабораторное испытание материалов: кирпича и прокладных каменных или бетонных плит – едва ли достигнут цели для кирпи- ча, в следствии неоднородности и разного сопротивле- ния отдельных камней-кирпичей. Если же стены бараба- на в нижней части, вследствие получающегося слишком большого давления для опилочного кирпича, сделать из обыкновенного кирпича как сказано в заключении рас- чета, то в следствии большого веса барабана в этом слу- чае, расчетные нагрузки арок существенно изменять- ся и получится напряжение больше вычисленных (Іл. 5). В виду вышеизложенного считаю для безопасности и прочности всего сооружения необходимым сделать раз- грузные и тем более главные арки из тесанного камня вместо кирпича» [5, арк. 31] (Іл. 6). Проект храму, як зазначається у документі, було за- мовлено видатному російському архітектору Володи- миру Олександровичу Покровському. За його проекта- ми збудовано 17 громадських будівель та пам’ятників малої архітектурної форми, а також 7 храмів. За роботу над Феодорівським собором (м. Пушкін, поблизу Петер- бурга) та собором св. Олександра Невського у Варша- ві В.О. Покровський отримав орден св. Анни третього ступеню; званням професора були відзначені заслуги архітектора при будівництві храму-пам’ятника Святи- теля Олексія в Лейпцизі; у 1907 р. Імператорська ака- демія мистецтв обрала Володимира Олександровича академіком, а в 1913 р. він був удостоєний звання ар- хітектора Найвищого двору [6; 7]. За архітектурним стилем проект церкви у Воздвижен- ському був дуже схожий із розробленим В. Покровським хра- мом Покрови Пресвятої Богородиці (збудований в 1906 р.) в Київській області, с. Пархомівка. Дослідники відносять цей храм до неоросійського стилю з елементами модерну [8]. На жаль, с. Воздвиженське не збагатилося новою святи- нею. Причини, які завадили будівництву, невідомі, мож- на робити лише припущення. Якщо проект храму роз- глядався у 1910 р., а всі підготовчі процедури затяглись, початок Першої світової війни, вірогідно, відклав це пи- тання на невизначений термін. З’ясування причин і об- ставин цієї справи потребує подальших наукових пошуків. ПОСИЛАННЯ 1. Неплюев Н. Воздвиженская школа – колыбель Трудового братства / Н. Неплюєв. – СПб.: Паровая скоропечатня Я.И. Ли- бермана, 1895. – 180 с. 2. Неплюев Н.Н. Трудовое братство и школы его / Н.Н. Не- плюев – СПб.: Типография В. Тиханова, 1900. – 125 с. 3. Сайт Крестовоздвиженского храма села Воздвиженское. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://vozdwi.church.ua. 4. Зруйновані храми Сумщини. – Т 2. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://issuu.com/history.sumy/docs/. 5. Держаний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 2150, 39 арк. 6. Покровский Владимир Александрович (архитектор). – [Элек- тронный ресурс]. – Режим доступа: https://wiki2.org/ru/. 7. Архитекторы Петербурга: Владимир Покровский. – [Электро- нный ресурс]. – Режим доступа: https://www.nrfmir.ru/en/content/. 8. Церковь во имя Покрова Пресвятой Богородицы в селе Пар- хомовка (1903–1906). – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://spzh.news/ru/istorija-i-kulytrua/. Мирошниченко Н.А. Святыни села Воздвиженское (конец XIX – начало XXI ст.) Статья посвящена храмам села Воздвиженское, которые дей- ствовали с конца XIX века до нынешнего времени. В статье впервые публикуется документ о строительстве Трудовым братством но- вого каменного храма в с. Воздвиженское. Ключевые слова: храм, Н.Н. Неплюев, с. Воздвиженское, Тру- довое братство. Miroshnychenko N.О. Shrines of the village of Vozdvyzhen- ske (the end of XIX – the beginning of the 21st centuries) The article is devoted to the temples of the village of Vozdvyzhenske which acted since the end of the 19th century to present time. In the article the document about construction of the new stone temple by the Labour fraternity in the village of Vozdvyzhenske for the fi rst time published. Key words: temple, M.M. Nepliuiev, Vozdvyzhensk e, Labour fraternity. 24.03.2019 р. УДК 392:502.175(477)(043.3) А.О. Шевель ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕПЛЮЄВСЬКОГО БРАТСТВА У статті подається аналіз природоохоронної діяльності Не- плюєвського братства, становлення універсалій екологічної куль- тури та традицій в Неплюєвському братстві, що стають інтегра- ційним механізмом формування буття людини в культурі і через культуру. Аналізуються природоохоронні чинники, що детерміну- ють культуру буття братчиків. Визначається понятійно-кате- горіальний апарат культури буття людини як генерального про- стору людської життєдіяльності. Ключові слова: екологія, екологічна культура, екологічні чин- ники, концепція стабільного розвитку суспільства, культура, при- рода, природоохоронна діяльність. Однією з найгостріших задач, що постали сьогодні пе- ред Україною, є проблема порятунку природи, щo зумов- лена передусім катастрофічним станом усіх екосистем (атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери). Вплив не- гативних чинників антропогенного походження на при- родне середовище сьогодні значно перевищує компенса- ційні можливості біосфери. У свою чергу, суспільство йде «услід» за екологічними подіями, не випереджаючи їх, і реагує лише на наслідки у формі регіональних катастроф. Економіка України, яка десятиліттями формувалася без урахування об’єктивних потреб та інтересів народу, на- лежної оцінки екологічних можливостей окремих регіо- нів, стала однією з екологічно «найбрудніших». Вона пе- ренасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями. Отруйним тягарем на природу України лягають забруднені пести- цидами і отрутохімікатами, пересичені радіацією ґрунти і водойми. І це звичайно не весь перелік негативних фак- торів, які призвели до сучасної екологічної катастрофи. j Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 272 Питання природоохоронної діяльності розглядають у своїх працях українські вчені: В. Андрущенко, Г. Ба- люк, Г. Білявський, О. Васюта, В. Вербицький, Т. Галушкі- на, Т. Гардащук, М. Горін, Б. Данилишин, М. Демчишин, К. Дергачова, Є. Камінський, А. Качинський, М. Кисельов, О. Кіндратець, В. Крисаченко, А. Кудряченко, Л. Мельник, Г. Марушевський, Я. Мовчан, В. Мокрий, М. Ожелечко, С. Позняк, Л. Руденко, А. Сальнікова, С. Семенець, А. Сі- ленко, С. Степаненко, А. Толстоухов, О. Таріко, М. Хиль- ко, І. Черваньов, С. Чумаченко, В. Шевчук, А. Яцик та ін. Теоретичним фундаментом нашого дослідження є кни- га професора Л. Мельника «Машина часу» М.М. Неплюєва (Социально-экономический анализ) [3]. Будь-який процес містить у собі інформацію про ми- нуле і майбутнє. Екологічна культура є процесом утво- рення нових цінностей, ставлення до світу природи як переосмислення екокультурного надбання наших пред- ків. Майбутнє визначається теперішнім станом форму- вання екологічної свідомості, екологічної культури і ви- бором шляху подальшого розвитку людства. Системам зі складною організацією не можна нав’яза- ти шлях розвитку. Наше завдання – дослідити і зрозумі- ти природні закономірності, тенденції розвитку системи, маючи на увазі, що таких шляхів розвитку може бути де- кілька. І навіть слабкий вплив на систему, правильно об- раний у часовому та структурному плані, може сприяти її переходу на іншу траєкторію руху. Отже, синергетичний підхід до екологічних проблем та процесу екологічної ін- культурації дає підстави стверджувати, що песимістичний прогноз загибелі нашої цивілізації разом зі знищенням природи – не єдиний можливий напрям еволюції. Аль- тернативний напрям розвитку, на думку багатьох сучас- них науковців, може ґрунтуватися на ідеях концепції ста- більного розвитку суспільства (Sustainable development), що передбачає скоординований еколого-соціально-еко- номічний розвиток людства, створення стабільних умов життя для теперішнього і майбутнього поколінь таким чином, щоб якість життя, безпека людей, стан довкіл- ля не мали тенденції погіршення, а соціальний прогрес ураховував потреби кожної людини [1, c. 297]. Вважаємо, що приклад життя Неплюєвського братства є першою в історії України спробою реалізації на практиці концеп- ції стабільного розвитку суспільства. Метою нашого дослідження є аналіз природоохорон- ної діяльності Неплюєвського братства. У статті автор ставить перед собою завдання описати позитивні приклади природоохоронної діяльності в Не- плюєвському братстві, проілюструвати соціальні і еконо- мічні успіхи Братства, що не порушували гармонії в природі. Професор Л. Мельник наголошує, що Україна володіє колосальним людським і природним потенціалом, а пра- цездатні українці спроможні створити щасливе життя для людей на основі суспільного прогресу, як їх великий попе- редник М.М. Неплюєв із усіма своїми послідовниками [3, с. 147]. Вважаємо, що екологічний порятунок України має здійснюватися на основі знань та позитивних прикладів природоохоронної діяльності людини. Для регуляції соціального життя, суспільних відносин суспільство не може обійтися без звернення до тих чи ін- ших абсолютних утворень. Це ідеали, цінності, норми. Вони виконують функції еталонів поведінки і діяльності, а найголовніше – служать основою та обґрунтуванням рі- шень, оцінок, дій, до того ж останнім, або навіть остаточ- ним обґрунтуванням. Саме ця функція вимагає, щоб ідеа- ли, цінності і норми, про які йдеться, мали незаперечний і загальний характер, тобто були абсолютними [2, с. 23]. Досвід Неплюєвського братства є унікальним не тільки (а можливо, не стільки) своїми колосальними соціальними і економічними успіхами. Фактично на українській землі майже півстоліття у двох історичних епохах (при царизмі і після нього) в реальному житті реалізовувалися найсмі- ливіші мрії про ідеальне суспільство. У Братстві швидки- ми темпами впроваджувалися найостанніші (на поточ- ний момент часу) технічні досягнення людства: чорне і кольорове фото, телефон, електрика, трактор, радіо і т. п. Братчики отримували першокласну загальну, професій- ну (на рівні нинішнього бакалавра) і культурну (грали на музичних інструментах, співали, малювали, створювали літературні твори, грали в театрі та ін.) освіту. Вони от- римували і чудовий фізичний розвиток (займалися гім- настикою, фізкультурними «втіхами» – так називали тоді спорт). Все це сприяло відмінному особистісному розвит- ку, формуванню лідерських та моральних якостей, здат- ності постійно генерувати інновації і т. д. Приголомшують економічні успіхи Братства. Середня врожайність у його господарствах значно перевищу- вала показники інших господарств, розташованих на- віть на більш родючих землях. За всю історію Братства не було неврожаїв, чому сприяли багаторічні сівозмі- ни (8-, 10- і 13-річні цикли) і висока культура ведення господарства, включаючи застосування прогресивних насіннєвих матеріалів, порід худоби, засобів механі- зації тощо. До 20-х років ХХ ст. господарство Братства фактично стало набувати контурів аграрно-промисло- вого кластера за провідної ролі наукової селекції (ви- робництво генетичної інформації в формі нових сор- тів рослин і порід тварин). У Братстві не робили спроб підкорення природи та спроб її експлуатації. Тут співпрацювали з природою на основі любові і синергетичного взаємного доповнення. На Всеросійській сільськогосподарській виставці (анало- га ВДНГ радянських часів) у 1911 році братський маєток був нагороджений великою Золотою медаллю [3, c. 36]. Екологічні й економічні інтереси суспільства об’єктив- ні: між ними є як єдність, так і протилежність. Вони єдині, оскільки необхідно забезпечувати матеріальний добробут людей, але й протилежні за змістом, метою і методами їх досягнення. Екологічні інтереси ґрунтуються на біологіч- них законах розвитку. Їх мета – забезпечити якість навко- лишнього середовища. Без цієї умови людина просто не ISSN 2218-4805 273 може вижити як біологічна істота. Економічні ж інтереси відображають соціальні закони розвитку суспільства, і їх основна мета – задоволення матеріальних потреб люди- ни шляхом експлуатації природних ресурсів. Слід також враховувати, що екологічні аспекти обов’язково присут- ні в усіх великомасштабних економічних заходах, і на- віть тоді, коли вони не усвідомлюються. Суперечності між економічними потребами суспіль- ства і можливостями навколишнього середовища іно- ді досягають значної гостроти і можуть бути розв’язані лише шляхом оптимізації природокористування, змен- шення антропогенного тиску на природу. Природа вже не в змозі нейтралізувати результати господарської ді- яльності суспільства. Наведемо конкретні цифри і факти діяльсті Братства. У 1929 році, незадовго до свого майже повного розгону, Воздвиженська артіль (перейменована в «Сільськогоспо- дарську артіль ім. Жовтневої революції») складалася з 530 членів і мала найвищу агрокультуру, потужну господарську інфраструктуру. Вона включала в себе наступні складові: рільництво (1000 га) з використанням новітньої техніки (у т. ч. 7 тракторів), луговодство (160 га), тваринництво з потужним племінним господарством, бджільництво (на 50 вуликів), садівництво (87 га), лісове господарство (330 га) з розплідником, лісопильний завод, цегельний завод (про- дуктивністю в 25 тис. шт. на добу), млин, торфорозроб- ки, заводи (виноробний і з переробки продукції тварин- ництва), індустріальні майстерні (ковальсько-слюсарну, теслярську, столярну, шевську), телефонну мережу, елек- тростанцію з електромережею (освітлення і 12 електро- моторів), готель, громадські столові, ясла, клуб [3, c. 38]. Чим глибше знайомишся з діяльністю неплюївців, тим ясніше розумієш, що ніякого дива у вигляді окремо взя- того передового методу не існувало. Підвищення продук- тивності праці відбувалося на основі запровадження ін- новацій. Новації органічно входили до змісту будь-яких видів господарювання Братства упродовж усієї його пів- столітньої історії. Вони народжувалися завжди, постійно змінюючи одна одну: великі і маленькі, «свої» і запози- чені (ось де виявилася затребуваною регулярно отриму- вана періодика). Тут безглуздо було говорити про пере- довиків – вони були присутні скрізь. Бо все Братство на кілька кроків йшло попереду інших, жадібно вбираючи саме передове, що з’являлося у світі. Та й що могло бути головним для людей, які не вважали гроші основним міри- лом успіху життя? Тільки творчість. А творчість – завжди пошук нового. Це означає, що на перший план виходить пошук засобів розв’язання суперечностей між економіч- ним поступом і збереженням довкілля, досягнення повної збалансованості між цими сферами. Ігнорування цієї єд- ності, нехтування тим, що сама природа є основою люд- ської життєдіяльності, – одна з гносеологічних і діяль- нісних причин екокризи, що настає. Ось чому теза про сутнісну єдність економіки і екології, або як вона реалі- зується у виробництві чи в інших формах діяльності лю- дей, «є наріжним каменем, на якому будуватиметься ви- рішення проблем навколишнього середовища» [4, с. 162]. Так, економічне життя Братства концентрувалося навколо сільськогосподарського виробництва. І цілком можливо, що у 80-х або 90-х рр. ХХ ст. тут би сформував- ся технопарк, основу якого склали біотехнології. Іншим напрямком могло б стати виробництво екологічно орі- єнтованих технологій, наприклад, на основі біогазових установок. Не виключено, що цей куточок землі також став би центром розвитку та експорту екологічно орієн- тованих великих і малих архітектурних рішень (зокрема, зеленого містобудування та квітництва – і те, й інше тут було представлено). Зрозуміло, це лише лінійна екстра- поляція можливих історичних подій. Вона не дозволяє охарактеризувати віртуальні якісні зміни стану Братства. Воздвиженський феномен накопичував енергетичний та інформаційний потенціал, колосально збільшуючи різно- маніття напрямків прояву творчої енергії. Тому не дивно, якщо б паростки Братства дали сходи у зовсім несподіва- ному напрямі – наприклад, виробництві засобів інфор- маційної медицини або створенні програмного продук- ту для комп’ютерів [3, c. 70]. Природа не тільки годувала і забезпечувала учасни- ків Братства матеріальними благами, але і підживлюва- ла їх інформаційно, обдаровуючи умінням сприймати гармонію і красу, почуттям оптимізму, відчуттям сили і впевненості, натхненням і творчим потенціалом. І люди відповідали їй взаємністю, облагороджуючи при- родні ландшафти та лісові угіддя. Зокрема, старий ліс, що прилягав до хутора Воздвиженський, був розчище- ний, перетворений у привабливий, тихий, мальовни- чий парк. Тут реалізовувався принцип, сформульова- ний П.П. Бобровським у 1973 р.: «Все в природі – для людини, як і людина – для всього» [3, c. 79]. Неплюєвці не «підкорювали», а раділи природі, з вдяч- ністю приймаючи і використовуючи всі її сили і блага. Так само із задоволенням, без надриву, запроваджувалися і будь-які інновації, що стали невід’ємною складовою тру- дового і побутового життя братчиків [3, c. 123]. У Братстві були закладені основи сталого природо- користування (того, яке відповідає принципам стало- го розвитку) [3, c. 134]. Провідна думка концепції скоординованого розвит- ку – взаємодія усіх верств населення, наукової й куль- турної спільноти у вирішенні найактуальнішої цивілі- заційної проблеми: забезпечити якість життя людини і зберегти довкілля не тільки, як джерело ресурсів для майбутніх поколінь, а й як умову біологічного існуван- ня виду Homo Sapiens і духовного розвитку людської цивілізації. Для цього необхідні зміни ціннісних кри- теріїв якості життя людини: не кількісне зростання ма- теріальних статків, а повноцінний всебічний розвиток людської індивідуальності, розкриття інтелектуальних і творчих можливостей особистості, усвідомлення своєї ролі і місця в Універсумі, а, отже, – відповідальність за Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 274 продовження життя на планеті. Опанування екологіч- ної культури, як провідної складової духовного розвит- ку, дає надію індивіду на повноцінну самоактуалізацію. Будь-який процес містить у собі інформацію про ми- нуле і майбутнє. Отже, екологічна культура є процесом утворення нових цінностей, ставлення до світу приро- ди з переосмисленням екокультурного надбання наших предків. Майбутнє визначається теперішнім станом фор- мування екологічної свідомості, екологічної культури, ви- бором шляху подальшого розвитку людства. Таким чином, екологічні цінності являють собою си- стему категорій, норм та установок, які визначають від- ношення людини до природи та інших живих істот. Ці відношення містять у собі когнітивний, експресивний і оціночний фактори. Цінності, проголошені у Неплюєвському братстві, залишаються актуальними і в умовах сьогодення та є ефективними регуляторами й чинниками людської ді- яльності, здатними вивести українське суспільство з екологічної кризи. ПОСИЛАННЯ 1. Большак Л.І. Екологічна парадигма як принцип і основа розвитку екологічної культури і освіти / Л.І. Большак // Науко- ві записки КУТЕП. – 2011. – Вип. 10. – Серія: «Філософські нау- ки». – С. 297–310. 2. Макутон П.Я. Світоглядні ідеали і цінності, їх місце і роль в культурі / П.Я. Макутон // Актуальні проблеми духовності: Збір- ник наукових праць / Криворізький державний пед. університет. – Кривий Ріг: І.В.І., 2002. – С. 19–29. 3. Мельник Л.Г. «Машина времени» Н.Н. Неплюева (Социаль- но-экономический анализ): монография / Л.Г. Мельник. – Сумы: Университетская книга, 2018. – 368 с. 4. Урсул А.Д. Перспективы экоразвития / А.Д. Урсул. – М.: На- ука, 1990. – 270 с. Шевель А .А . Природоохранная деятельность Неплювского братства В статье дается анализ природоохранной деятельности Не- плюевского братства, становление универсалий экологической культуры и традиций в Неплюевском братстве, которые стано- вятся интеграционным механизмом формирования бытия челове- ка в культуре и через культуру. Анализируются природоохранные факторы, детерминирующие культуру бытия братчиков. Опре- деляется понятийно-категориальный аппарат культуры бытия как генерального пространства человеческой жизнедеятельности. Ключевые слова: экология, экологическая культура, эколо- гические факторы, концепция устойчивого развития общества, культура, природа, природоохранная деятельность. Shevel A.O. Environmental protection activities оf Ne- pliuiev brotherhood The article provides an analysis of the environmental activities of the Nepliuiev brotherhood, the formation of universals of ecological culture and traditions in the Nepliui ev brotherhood, which become an integration mechanism for the formation of human being in culture and through culture; the analysis of environmental factors determining the culture of being of brothers is given; the conceptual-categorical apparatus of the culture of being and being of human culture as the general space of human activity is determined. Key words: ecology, ecological culture, environmental factors, the concept of sustainable development of society, culture, nature, environmental activities. 02.03.2019 р. УДК 94(977):37.091«1905/1907» В.М. Крижанівський ВИХОВАНЦІ ГЛУХІВСЬКОГО УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЇ (1905–1907) ТА КОНСЕРВАТИВНОГО КУРСУ П. СТОЛИПІНА У статті проаналізовано спроби захисту корпоративних та професійних прав вихованцями та випускниками Глухівсько- го учительського інституту в роки Першої російської революції та епоху П. Столипіна. Ключові слова: учительський інститут, університет, вихо- ванці, інтернат, революція. У радянську та пострадянську добу склалася певна іс- торіографічна традиція осмислення участі вихованців Глухівського учительського інституту в суспільному русі епохи революційного піднесення (1905–1907) та доби кон- сервативного курсу П. Столипіна. Незалежно від ідеоло- гічних переконань істориків та краєзнавців найбільшу підтримку отримала думка, що заворушення в інституті 1905–1907 рр. були зумовлені політизацією вихованців, які ідентифікували себе з певними політичними силами (есерами, соціал-демократами, «спілчанами» тощо). Ра- зом із тим, у фокус вивчення не потрапило питання захи- сту, вираження, реалізації вихованцями корпоративних, професійних інтересів, реформаторських проектів у рево- люційну та постреволюційну добу [4; 6; 7; 25; 26; 28; 30]. Спочатку доречно кілька слів сказати про елітарну касту «вчителів міських училищ», яку формували випускники учительських інститутів. На 1905 р. десять учительських інститутів Російської імперії за тридцять років випустили близько 3–4 тисяч вихованців, а ще 1500 осіб проходили поточний курс навчання. Варто відмітити престижність освітніх закладів такого типу, оскільки навчання в них да- вало можливість збіднілим дворянам, амбітним містянам та селянам зробити успішну чиновницьку кар’єру та мате- ріально забезпечити родину. Так, наприклад, випускник Глухівського учительського інституту 1901 р. С.І. Клоч- ко-Жовнір згадував, що для його батька відправлення сина в учительський інститут було своєрідною спробою «вивести в люди», «зробити панком» [1, арк. 4–6]. Закономірно, що амбітна кількатисячна професійна спільнота (вихованці інститутів та вчителі міських учи- лищ) мала репрезентувати свої інтереси в роки Першої загальноімперської революції. Зрозуміло, що вихованці Глухівського учительського інституту були органічною складовою цієї професійної групи. Глухівський учительський інститут поступово втягу- вався в революційний вихор. Усе розпочалося із січнево- го (1905) самовбивства П. Боброва, що було підкріплене травневим бойкотом вранішньої та вечірньої молитви, служби в домовій церкві св. Дмитрія Ростовського. Утім інститут до осені 1905 р., порівняно з іншими середніми навчальними закладами Російської імперії, був клондай- j

Природоохоронна діяльність Неплюєвського братства

Репозитарії

Схожі ресурси