Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО)
У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми формування місцевої владної структури – Глухівського повітового партійного комітету – у період Української революції 1917–1921 рр. Аналізуються матеріали, що констатують стиль роботи партійних органів влади на місцях; виокремлюються організац...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180951 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 293-296. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180951 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809512021-10-27T01:26:23Z Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) Мошик, І.В. Нова історія У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми формування місцевої владної структури – Глухівського повітового партійного комітету – у період Української революції 1917–1921 рр. Аналізуються матеріали, що констатують стиль роботи партійних органів влади на місцях; виокремлюються організаційні заходи партійного керівництва, спрямовані на розбудову радянської держави та якісно нової комуністичної свідомості. В статье на базе архивных источников исследуются проблемы формирования местной властной структуры – Глуховского уездного партийного комитета – в период Украинской революции 1917–1921 гг. Анализируются материалы, которые демонстрируют стиль работы партийных органов власти на местах и организационные меры, направленные на развитие советского государства и качественно нового коммунистического сознания. In the article on the basis of archival sources, the problems of the formation of the local government structure – the Hlukhiv district party committee – are investigated during the period of the Ukrainian Revolution of 1917–1921. The materials, which state the style of work of the local authorities in the field are analyzed; the organizational measures of the party leadership aimed at building up the Soviet state and qualitatively new communist consciousness are singled out. 2019 Article Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 293-296. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180951 94(477.5):323.272:930.25 «1917/1921» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Мошик, І.В. Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) Сіверщина в історії України |
| description |
У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми
формування місцевої владної структури – Глухівського повітового партійного комітету – у період Української революції 1917–1921 рр. Аналізуються матеріали, що констатують стиль роботи
партійних органів влади на місцях; виокремлюються організаційні заходи партійного керівництва, спрямовані на розбудову радянської держави та якісно нової комуністичної свідомості. |
| format |
Article |
| author |
Мошик, І.В. |
| author_facet |
Мошик, І.В. |
| author_sort |
Мошик, І.В. |
| title |
Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) |
| title_short |
Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) |
| title_full |
Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) |
| title_fullStr |
Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) |
| title_full_unstemmed |
Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) |
| title_sort |
становлення та організація влади більшовиків у глухівському повіті у період української революції 1917–1920 рр. (за документами цдаго) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180951 |
| citation_txt |
Становлення та організація влади більшовиків у Глухівському повіті у період Української революції 1917–1920 рр. (за документами ЦДАГО) / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 293-296. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT mošikív stanovlennâtaorganízacíâvladibílʹšovikívugluhívsʹkomupovítíuperíodukraínsʹkoírevolûcíí19171920rrzadokumentamicdago |
| first_indexed |
2025-07-15T21:23:31Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:23:31Z |
| _version_ |
1837749631817089024 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
293
7. ДАЧО, ф. Р-67, оп. 1, спр. 135, 125 арк.
8. ДАЧО, ф. Р-67, оп. 1, спр. 376, 111 арк.
9. П’ятницька церква в Чернігові / Л. Нижник, А. Гаркуша. –
Чернігів: Десна Поліграф, 2015. – 120 с.
10. ДАЧО, ф. Р-67, оп. 1, спр. 460, 82 арк.
11. ДАЧО, ф. Р-67, оп. 1, спр. 415, 57 арк.
12. ДАЧО, ф. Р-67, оп. 1, спр. 473, 387 арк.
13. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України, ф. 166, оп. 9, спр. 1483, 165 арк.
14. Віроцький В.Д. Храми Чернігова / В. Віроцький – К.: Тех-
ніка, 1998. – 207 с.
Глухенький А.А. Священники синодальной религиозной
общины Борисоглебского собора г. Чернигова в 20–30-х
годах ХХ века
В статье речь идет о деятельности синодальной религиозной
общины Борисоглебского собора г. Чернигова в 20–30-х годах ХХ
века. Освещается деятельность священников синодальной церкви.
Ключевые слова: Борисоглебский собор, синодальная рели-
гиозная община, священник Александр Сахаров, священник Гера-
сим Смоличев, священник Сергей Колосков.
Hluhenkyi A.A. The priests of the synodal religious com-
munity of the Cathedral of St. Borys and Hlib in 1920–1930s
in Chernihiv
The article is devoted to the work of the synodal religious community
of the Cathedral of St. Borys and Hlib in Chernihiv in 1920–1930s. The
activity of the priests of the synodal church is represented.
Key words: the Cathedral of St Borys and Hlib, the synodal religious
community, the priest Oleksandr Sakharov, the priest Herasym Smolichev,
the priest Serhii Koloskov.
19.02.2019 р.j
УДК 94(477.5):323.272:930.25 «1917/1921»
І.В. Мошик
СТАНОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ
БІЛЬШОВИКІВ У ГЛУХІВСЬКОМУ ПОВІТІ
У ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
1917–1920 рр. (ЗА ДОКУМЕНТАМИ ЦДАГО)
У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми
формування місцевої владної структури – Глухівського повіто-
вого партійного комітету – у період Української революції 1917–
1921 рр. Аналізуються матеріали, що констатують стиль роботи
партійних органів влади на місцях; виокремлюються організацій-
ні заходи партійного керівництва, спрямовані на розбудову радян-
ської держави та якісно нової комуністичної свідомості.
Ключові слова: органи державної влади, радянське керівниц-
тво, партійний комітет, комсомольці, Комуністична партія біль-
шовиків, Глухівський повіт.
Реформування та вдосконалення органів державної
влади обумовлює необхідність дослідження історич-
них особливостей їхнього формування на певних ета-
пах розвитку суспільства. Особливо актуальною постає
ця проблема в сучасних умовах децентралізації влади,
коли від діяльності органів місцевого самоврядування
залежить стабільність розвитку регіону. Для убезпечен-
ня ризиків помилок при формуванні та діяльності ор-
ганів місцевої влади, варто скористатися досвідом ор-
ганізації та функціонування владних органів на місцях
у період становлення радянської влади. Підґрунтям для
дослідження зазначеної проблеми є архівні докумен-
ти, які слід не тільки ретельно вивчати та аналізувати,
а й оприлюднювати.
У історичній науці з проблеми, що досліджується, мало
відповідних робіт, а ті з них, які видані, розглядають
лише обмежене коло питань формування та діяльності
органів місцевої влади у період Української революції
1917–1921 років. Крім того, окремі студіювання рясні-
ють ідеологічними маніпуляціями, неправдою, виснов-
ками, які далекі від справжнього бачення реальності [1].
Окремі аспекти функціонування місцевих
органів влади радянської України досліджено у
працях В.Д. Гончаренка [2], В.С. Калиновського [3],
І.Б. Коліушко [4], Г.В. Лаврика [5], В.В. Стрільця [6] та інших
сучасних вітчизняних учених. Перебіг революційних
подій 1917–1920 рр. на Глухівщині викладений у роботі
В.І. Бєлашова [7]. Проте потребують аналізу проблеми
становлення та функціонування місцевих органів влади
Глухівщини у зазначений період.
Виходячи з того, що становлення радянських орга-
нів місцевої влади залежало від реалізації на практиці
більшовицької моделі соціалізму, предметом досліджен-
ня обрано процеси та явища, пов’язані із формуванням
державної та партійної влади на місцях в УРСР у роки
Української революції.
Об’єктом дослідження є архівні документи Централь-
ного державного архіву громадських об’єднань України.
У фондах архіву зберігаються документи, які є без-
заперечними свідками проблем і труднощів, з якими
зіштовхнулося радянське керівництво при формуванні
місцевих органів влади у період національно-визволь-
них змагань 1917–1920 рр. Переглянувши низку доку-
ментальних свідчень щодо Глухівського повіту [8], варто
зауважити, що становлення радянської влади у регіоні
не було таким безхмарним та помпезним, яким його на-
магалися показати політичні пропагандисти тих часів.
Місцеве населення з острахом і пересторогою сприй-
мало більшовицькі нововведення та радянські форми
влади. Часто його дратували незрозумілі партійні над-
будови, що контролювали владний процес, тому чисель-
ність партійних та комсомольських організацій на міс-
цях у той час була мізерною.
Наведений нижче архівний документ засвідчує ме-
тоди здійснення поточної роботи більшовиками. Сама
форма викладу матеріалу, що подається до керівної ін-
станції, констатує стиль роботи партійних та радян-
ських органів влади. Жодного прізвища, жодної назви
населеного пункту, жодного співвідношення з конкрет-
ними подіями чи явищами, що відбувалися на той час
у регіоні. Однак, навіть у такому обмеженому інфор-
маційному вакуумі, у документі можливо виокреми-
ти низку даних, що є цінними для аналізу регіональ-
них проблем того часу.
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
294
Переглядаючи доповідь про діяльність Глухівсько-
го повітового партійного комітету, насамперед, відчу-
ваєш подих тієї епохи, але, поряд із цим, прослідкову-
ється розгубленість і безпорадність автора, що займає
керівну посаду і вимушений у таких складних політич-
них умовах вирішувати непосильні організаційні пи-
тання. Загальна безособовість поданого матеріалу де-
монструє зневажливе ставлення влади до конкретної
людини, яка була невід’ємною складовою нового ра-
дянського суспільства.
Документ подається мовою оригіналу, зі збереженням
стилістичних, лексичних і орфографічних особливостей.
В Центральний комітет
Комуністичної партії більшовиків
ДОКЛАД
О ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГЛУХОВСКОГО УПАРКОМА
При занятии г. Глухова был создан временный Коми-
тет из трех человек, который принялся за восстановле-
ние бывших комячеек и подготовку к уездной партийной
конференции. Конференция была созвана 27 ноября 1919 г.,
где были делегаты из пяти комячеек. На Конференции был
избран Упарком из пяти человек. Работа этого Комите-
та не была продуктивна, ввиду того, что большинство
членов Паркома были в командировке. Один был на Все-
российском Съезде Советов. Двое других ездили в Москву
и Чернигов за инструкциями, деньгами и литературой,
так как без этого невозможно было работать. Остава-
лось два члена, которые кроме партийной работы были
перегружены ввиду отсутствия работников. Первым де-
лом этот Парком разослал товарищей по уезду для ор-
ганизации власти на местах. В это самое время Глуховс-
кий уезд очутился в исключительном положении, в связи
с сильным развитием бандитизма, который не давал во-
зможности вести политическую работу в уезде. Посыла-
емые товарищи обезоруживались, избивались и были слу-
чаи, когда совершенно убивались так, что вся работа была
анулирована. В это время партийному Комитету приш-
лось принять энергичные меры по ликвидации бандитиз-
ма. Упаркому пришлось сноситься с Центром и выезжать
в некоторые места для получения реальной силы. И благо-
даря усердиям Партийного Комитета удалось вытребо-
вать достаточно вооруженной силы для борьбы с банди-
тизмом. Много в это время пришлось работать Упаркому
по подготовке к уездному съезду Советов. Больше двадца-
ти товарищей были оторваны от Советской работы и
посланы по уезду, конечно в те места, где бандитизм не
был так развит и где можно было работать. Эти това-
рищи в течение двух недель работали в уезде, распускали
Комбеды, организовывали сельские советы и производили
выборы на уездный Съезд Советов. И благодаря этой ра-
боте Съезд прошел очень хорошо.
По ликвидации вышеуказанного Организация присту-
пила к работе. Ввиду того, что ячейки в уезде были разру-
шены за исключением Шостенской организации (которая
выделена в самостоятельную единицу) Упаркому пришлось
выработать фактически городскую организацию совмест-
но с коммунистами трех ячеек воинских, стоящих в уезде
войск. Выборы состоялись 5 февраля 1920 г.
Парком был избран в составе семи товарищей и разбит
на отделы:
1. Секретариат или Общий отдел
2. Полит-Просвет отдел с подотделом
а) работа в профсоюзах
б) работа Красной Армии
в) работа Молодежи
г) работа среди женщин
3. Работа в деревне.
Указанными отделами заведывают товарищи члены
Комитета, освобожденные от всякой Советской работы.
Парком в настоящее время заседает три, четыре раза
в неделю, а Президиум Упаркома каждый день.
Общие собрания бывают еженедельно (по четвергам).
Паркомом разбираются все важные вопросы, касающие-
ся организационно-административные, профессиональ-
ные, финансовые, советские, нарушения партийной дисци-
плины и приостановления действия, конфликты, агитация.
В настоящее время в городе действует 4 ячейки, в уезде
ячейка, численностью 4 кандидацты из них большей частью
рабочие и красноармейцы (партийный стаж трудно уста-
новить за неимением определенных документов о его преж-
ней партийной деятельности).
За все время существования Упаркома циркулярных пи-
сем получено от ЦК – 8, причем они получались очень неак-
куратно 1 до 1 в ½ месяца. Литературы за это время по-
слано на уезд довольно много. За это время Парком имеет
371 входных № и исходных № – 415.
В начале января месяца 6-го Паркомом была произведена
перерегистрация организации Уездной, но в следствии раз-
вившегося анархо-бандитизма – цель перерегистрации не
достигнута. Теперь же Паркомом постановлено произве-
сти перерегистрацию в начале марта.
Военный отдел только организован и находится в ста-
дии организационной. Военное обучение организации уже
вводится. Взаимоотношения Политпросветотдела с
Агитпросветом хорошие. Политпросветотделом раздает-
ся литература ячейкам гарнизона уезда. Вводятся беседы,
митинги и доклады по разным вопросам в ячейках совмест-
но с Агитпросветом и Наробразом. Секция работы среди
женщин пока отсутствует за неимением организаторов.
Работа в Профсоюзах не велась до сих пор абсолютно.
Профсоюзы находились в самом плачевном состоянии в орга-
низационном смысле. Упаркомом обращено внимание глав-
ным образом на производственные союзы, (ибо ядро орга-
низации должно находиться в чистых пролетарских руках).
Посещаются, для организации и беседы с рабочими, не-
которые предприятия. Хотя рабочие своим нутром и чув-
ствуют свою близость к Советской власти, но все-таки нас
глубоко не понимают. На основании постановления Парко-
ма все коммунисты вошли в состав профсоюзов и в проф-
ISSN 2218-4805
295
союзах начинает уже шевелиться политическая мысль. В
самом близком будущем в каждом предприятии будут ор-
ганизованы читалки и постепенно беспартийных рабочих
будем привлекать в свои ряды. Главным образом мешают
эти «спецы» бывшие хозяева оставленные в качестве за-
ведывания. Они хотя и косвенно, но мешают политической
мысли рабочих. Завкомы мы обязали давать отчеты рабо-
чим. Делаются доклады по Советскому строительству в
хозяйственных и других отношениях.
В ближайшем будущем профсоюзы начнут краснеть и
явятся той прочной опорой на которой с успехом будет
строиться Советская власть. Создан и «Дом труда», где
часто собираются рабочие, делаются доклады, лекции и
митинги-концерты.
Работа в деревне. Самое главное внимание было об-
ращено Управкомом на этот Отдел. В основу работы в
деревне были положены тезисы Всероссийского совеща-
ния по работе в деревне был подобран кадр коммунистов
крестьян непосредственно знакомые с деревней. Уезд
разбит на районы-волости. На каждую волость назначен
ответственный организатор, причем ответственный ор-
ганизатор живет в волости и знакомится с ее нуждами
и начинает вести работу (организовывает ячейки, ком-
сомол, избы-читальни). Назначено на 7 волостей, имею-
щихся в уезде 7 ответственных организаторов. Кроме
этого каждое воскресенье все ответственные коммуни-
сты выезжают на уезд для проверки работы. После не-
которой работы в деревне всякого рода слухи начинают
ликвидироваться и работа налаживаться.
В уезде имеются организованные Наробразом с по-
мощью нашей за все время: библиотек 18, народных до-
мов 9, просветительских кружков 20, изб-читалень 3,
школ для взрослых 4.
Работа среди молодежи ведется только 2 недели. В
этой области совершенно отсутствуют работники, но
все-таки в уезде созданы кружки молодежи, хотя без вся-
кой политической окраски, но все-же нами постепенно в
этих кружках будут созданы Комсомолы. В уезде среди мо-
лодежи замечается очень сильное оживление. В городе уже
нами созданы 2 союза (районные), открыты там клубы и
проектируется открытие там школ грамоты и профес-
сиональных. После организации районов будет создан Цен-
тркомсомол, а потом и Уездкомсомол. На днях будет из-
дан устав, а затем и брошюра о Комсомолах.
Бюро субботников выбрано 12 февраля и уже прове-
дено за это время 2 субботника-воскресника. В воскре-
сенье приняли участие первый раз 50 товарищей и второй
раз 100 товарищей. Результаты работы очень хоро-
шие (была произведена очистка путей от снега и льда,
а также очистка ж.д. от навоза, грязи и т.п.). Во вто-
ром воскреснике принимали участие более 50-ти беспар-
тийных товарищей.
Паркомом в настоящее время подготовляется беспар-
тийная конференция, которая состоится в середине
марта месяца.
Паркомом разобраны несколько конфликтов: между
Военкомом и Президиумом Исполкома, а также между
некоторыми товарищами. Дисциплинарную часть Пар-
ком выполняет сам разбирая сам все дела касающиеся
вышеуказанного.
В настоящее время проводится «Неделя Фронта», резуль-
таты хорошие. Крестьяне и население охотно участуют.
Пропаганда и агитация. Для далее сильного полити-
ческого развития членов профсоюзов и партии открыта
школа политической грамоты в основу которой положены
тезисы товарища Бухарина, выдвинутые им на Всерос-
сийской Конференции Коммун. Школа уже функциониру-
ет, число слушателей превышает 100 человек, с проведе-
нием-же партийной недели из рядов беспартийных наша
партия получает новых членов, так-как многие рабочие
начинают уже понимать нас.
По текущему моменту и на разные темы. О междуна-
родном положении, задачах Советской власти и др. нами
еженедельно устраиваются митинги и даются доклады пе-
ред членами профсоюзов и Красноармейского гарнизона, а
также в уезде куда выезжают ответственные товарищи.
Население относится к нам благожелательно. Главным
образом не достают дрова (таковое вследствии за царив-
шего в уезде бандитизма невозможно было заготовить).
В общем Парком докладывая вышеизложенное добавляет,
что главным тормозом в работе является недостаток
работников и просит ЦК если возможно дать таковых.
С коммунистическим приветом Упарком.
1920 г. Февраля 23 дня.
[9, арк. 137–138 зв.].
ПОСИЛАННЯ
1. Гонтар А.В. Городские Советы Украины: История становле-
ния и развития. – К.; О.: Вища школа, 1990. – 204 с.; Гусев К.В.,
Дробижев В.З. Рабочий класс в управлении государством (1926–
1937 гг.). – М., 1968. – 100 с.; Давидюк А.Т. Политическая актив-
ность рабочего класса. – Львов. 1986. – 157 с.; Ким А.И. Советское
избирательное право. – М., 1965. – 608 с.; Кукушкин Ю.С. Сель-
советы и классовая борьба в деревне (1921–1932 гг.). – М.:МГУ,
1968. – 294 с.; Лепёшкин А.И. Местные органы власти Советс-
кого государства (1921–1936 гг.). – М., 1957. – 411 с.
2. Гончаренко В.Д. Правовий статус населення України за Кон-
ституцією УСРР 1919 р. // Вісник Академії правових наук. – 2011.
– № 4. – С. 58–l69.
3. Калиновський В.С. Регіональна виконавча влада України:
історія та сучасність. – К., 2007. – 410 с.
4. Коліушко В.Б. Виконавча влада та проблеми адміністратив-
ної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.
5. Лаврик Г.В. Виборча система України: пошук оптимальної
моделі за 100 років // Матеріали міжнародної науково-практич-
ної конференції «Інноваційний потенціал та правове забезпе-
чення соціально-економічного розвитку України: виклик гло-
бального світу» 19–20 квітня 2017 р. – Т. 1. – С. 308–314.
6. Стрілець В.В. Нормотворча та організаційна діяльність
революційних комітетів Полтавської губернії в господар-
ській сфері (грудень 1919 – квітень 1920 рр.) // Науковий віс-
ник Ужгородського національного університету. Серія: Право.
– № 36(1). – С. 15–20.
7. Бєлашов В.І. Глухів – столиця Гетьманщини. (До Глухів-
ського періоду історії України (1708–1782 рр.). – Глухів: РВВ
ГДПУ, 2005. – 220 с.
8. Центральний державний архів громадських обєднань
України (далі ЦДАГО України), ф.1, оп. 20, спр. 587, 154 арк.;
спр. 841, 16 арк.; спр. 1234, 120 арк.
9. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 285, 155 арк.
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
296
Рис. 1. Тит Ковбаса, 1906 р.
Мошик И.В. Становление и организация власти
большевиков в Глуховском уезде в период Украинской
революции 1917–1920 гг. (по документам ЦГАОО)
В статье на базе архивных источников исследуются проблемы
формирования местной властной структуры – Глуховского уездно-
го партийного комитета – в период Украинской революции 1917–
1921 гг. Анализируются материалы, которые демонстрируют
стиль работы партийных органов власти на местах и организа-
ционные меры, направленные на развитие советского государства
и качественно нового коммунистического сознания.
Ключевые слова: органы государственной власти, советское
руководство, партийный комитет, комсомольцы, Коммунистиче-
ская партия большевиков, Глуховский уезд.
Moshik I.V. The formation and organization of the Bolshe-
vik authorities in the Hlukhiv district during the Ukrainian
Revolution of the 1917–1920s years (аccording to the docu-
ments of the TSDAHO)
In the article on the basis of archival sources, the problems of the
formation of the local government structure – the Hlukhiv district
party committee – are investigated during the period of the Ukrainian
Revolution of 1917–1921. The materials, which state the style of work
of the local authorities in the fi eld are analyzed; the organizational
measures of the party leadership aimed at building up the Soviet state
and qualitatively new communist consciousness are singled out.
Key words: state authorities, Soviet leadership, party committee,
Komsomol, Communist Party of Bolsheviks, Hlukhiv district.
17.04.2019 р. j
УДК 94(477) Т.Ковбаса «1889/1931»
В.Д. Кириєвський
А.В. Магдич
УКРАЇНСЬКИЙ ЕСЕР ТИТ КОВБАСА
Стаття підготовлена до 130-річчя від дня народження дія-
ча Української революції 1917 –1921 рр. Тита Васильовича Ков-
баси (1889–1931 рр.) – політичного в’язня (1908–1917 рр.), який
в 27-річному віці був обраний 12 (25) листопада 1917 р. по спис-
ку від Української партії соціалістів-революціонерів та Україн-
ської селянської спілки депутатом Всеросійських установчих збо-
рів від Чернігівської губернії.
Ключові слова: вчитель, есер, в’язниця, заслання, революція,
вибори, хвороби.
На початку ХХ століття молодь села Локотки захопи-
лася соціалістичними революційними ідеями, привне-
сеними з Глухова своїми ж одногодками, які навчалися
там. Характерним представником локотківської молоді
можна вважати Тита Васильовича Ковбасу. Він народив-
ся1 (13) квітня 1889 р. в селі Локотки Воронізької волості
Глухівського повіту Чернігівської губернії. Батько Тита
– козак Василь Юхимович – був волосним старостою,
обирався депутатом (гласним) Глухівського земства [5,
с. 17]. Дід, Юхим Зіновійович, був старостою села, орга-
нізував селян на викупівлю поміщицьких земель, при- Рис. 2. Никанор Ярошевич
|