Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках
У статті досліджується процес формування та функціонування системи сільських виконавців на Шосткинщині у період 1924–1925 років, проводиться аналіз їх чисельності. Наводяться списки сільських виконавців у розрізі населених пунктів району....
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180953 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках / О.В. Кужельна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 304-309. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180953 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809532021-10-26T01:26:00Z Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках Кужельна, О.В. Нова історія У статті досліджується процес формування та функціонування системи сільських виконавців на Шосткинщині у період 1924–1925 років, проводиться аналіз їх чисельності. Наводяться списки сільських виконавців у розрізі населених пунктів району. В статье исследуется процесс формирования и функционирования системы сельских исполнителей на Шосткинщине в период 1924–1925 годов, анализируется их численность. Приводятся списки сельских исполнителей по населенным пунктам района. In the article covers a process of forming and functioning of the system of rural executors is probed in Shostka district in 1924–1925, the analysis of their quantity is conducted. Lists over of rural performers of district are brought. 2019 Article Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках / О.В. Кужельна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 304-309. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180953 94(477)«1924/1925» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Кужельна, О.В. Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках Сіверщина в історії України |
| description |
У статті досліджується процес формування та функціонування системи сільських виконавців на Шосткинщині у період 1924–1925 років, проводиться аналіз їх чисельності. Наводяться списки
сільських виконавців у розрізі населених пунктів району. |
| format |
Article |
| author |
Кужельна, О.В. |
| author_facet |
Кужельна, О.В. |
| author_sort |
Кужельна, О.В. |
| title |
Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках |
| title_short |
Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках |
| title_full |
Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках |
| title_fullStr |
Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках |
| title_full_unstemmed |
Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках |
| title_sort |
впровадження системи сільських виконавців на шосткинщині у 1924–1925 роках |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180953 |
| citation_txt |
Впровадження системи сільських виконавців на Шосткинщині у 1924–1925 роках / О.В. Кужельна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 304-309. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT kuželʹnaov vprovadžennâsistemisílʹsʹkihvikonavcívnašostkinŝiníu19241925rokah |
| first_indexed |
2025-07-15T21:23:47Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:23:47Z |
| _version_ |
1837749644716670976 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
304
УДК 94(477)«1924/1925»
О.В. Кужельна
ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ
СІЛЬСЬКИХ ВИКОНАВЦІВ
НА ШОСТКИНЩИНІ У 1924–1925 РОКАХ
У статті досліджується процес формування та функціонуван-
ня системи сільських виконавців на Шосткинщині у період 1924–
1925 років, проводиться аналіз їх чисельності. Наводяться списки
сільських виконавців у розрізі населених пунктів району.
Ключові слова: сільські ради, сільські виконавці, Шосткин-
ський район.
Одними з перших владних низових структур «нової
формації» 1920-х років на селі були комнезами. Пізніше
розпочався процес створення колгоспів та радгоспів. У
«проміжку» між цими інституціями знаходилась система
сільських виконавців. Досліджуючи структуру державної
влади цього періоду, С. Кульчицький та І. Єфіменко зазна-
чали: «Майже одночасно зі зникненням з лав державних
службовців комнезамівців з’явилася ще одна категорія
службовців, відповідальних за виконання державної по-
літики на селі, – сільські виконавці» [1, с. 263].
Дана тема майже не вивчена ані на державному, ані на
регіональному рівнях. Пояснення терміну «сільські вико-
навці» відсутнє навіть у енциклопедичних виданнях. Не-
велика за обсягом стаття «Сільські виконавці» розміще-
на у другому томі «Історії державної служби в Україні» [1,
с. 263–266]. Поодинокі згадки про застосування інституту
сільських виконавців на виконання повноважень органів
міліції наводяться, зокрема, у виданні А. Тимченко [2] та
статті В. Бондар [3]. Більш детально дана тема розкрита
в статті В. Дубовика «Еволюція охорони права у вітчиз-
няних територіальних громадах» [4].
Використовуючи нормативні документи 1924 року та до-
кументи Державного архіву Сумської області, автор статті
намагається дослідити процес формування та функціону-
вання системи сільських виконавців саме на Шосткинщи-
ні (на той час Шостенський район Новгород-Сіверського
округу Чернігівської губернії) у період 1924–1925 років.
9 липня 1924 року вийшла постанова Всеукраїнського
Центрального Виконавчого Комітету та Ради народних
комісарів № 152 «Про сільських виконавців» [5, с. 340–
343]. Як зазначено в преамбулі даного нормативного до-
кумента, постанова приймалася «для того, щоб сільські
ради успішно й вчасно виконували завдання в справі охо-
рони громадського ладу, задля особистої й майнової без-
пеки громадян та впорядкування і розвитку громадської
самодіяльності» [5, с. 340]. Сільських виконавців признача-
ла сільська рада з числа сільських мешканців одного села
«по черзі на речинець (строк, термін – О. К.) від 3-х до 4-х
місяців». Кількісний склад визначався райвиконкомом у
наступному розрахунку: молодших сільських виконавців
– одного на 10–15 дворів, старших сільських виконавців
– одного на 100–120 дворів [5, с. 340–341].
Сільськими виконавцями могли бути особи віком 18–45
років, які не позбавлені виборчих прав і не перебувають
під судом і слідством (стаття 3 постанови). Окремою осо-
бливою вимогою до старших сільських виконавців було те,
що вони «обов’язково повинні бути письменні» [5, с. 341].
У статті 4 постанови були визначені основні обов’яз-
ки сільських виконавців: «наглядати за додержанням,
у обслуговуваному ними участку, громадського ладу й
безпеки, затримувати й супроводжувати до сільради
винних у злочинстві, виявляти неплатіїв податку, вру-
чати окладні листи й оповістки, оповіщати мешканців
свого участку про збори й розпорядження Сільради та
Райвиконкому» [5, с. 341]. У разі виконання «міліцій-
ських» обов’язків сільські виконавці підпорядковували-
ся безпосередньо начальнику міліції району [5, с. 341].
Посади сільських виконавців прирівнювалися до дер-
жавних службовців. «Сільські виконавці, – вказувалося у
постанові, – за невиконання своїх службових обов’язків
відповідають як урядові особи». Але при цьому вони не
отримували заробітної плати: «Сільські виконавці, вико-
нуючи свої обов’язки порядком громадського відбутку,
не дістають жодного утримання» [5, с. 341–342]. Вико-
нуючи свої повноваження, сільські виконавці обов’яз-
ково повинні були мати при собі «видані сільрадою по-
свідчення про свою посаду» [5, с. 342].
Усі громадяни, що не підпадали під дію ст. 3 поста-
нови, оподатковувалися «спеціальним збором», розмір
якого встановлювали «губерніальні виконавчі комітети».
Отримані таким чином кошти використовувалися на по-
треби сільської ради і йшли на оплату витрат «до охоро-
ни громадського ладу, особистої й майнової безпеки або
на впорядкування відповідних сіл» [5, с. 342].
Єдиною своєрідно «пільгою» для сільвиконавців було
те, що «жодних інших громадських відбутків … сільські
виконавці протягом часу своєї служби на цих посадах, а
також і шістьох місяців після цього – не несуть» [5, с. 342].
У прийнятій 12 жовтня 1924 р. постанові Всеукра-
їнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради
народних комісарів № 279 «Про затвердження Поло-
ження про сільські ради» зверталася увага на повно-
важення сільських рад щодо сільських виконавців [6,
с. 864–876]. Так, згідно підпункту 5 пункту А частини
дев’ятої розділу ІІ до компетенції сільських рад нале-
жало: «призначати молодших і старших сільських ви-
конавців, згідно з Положенням про них, а також при-
значати інших урядових осіб сільради» [6, с. 867]. Серед
повноважень голови сільської ради в адміністративній
галузі зазначалися наступні: «Безпосередньо керува-
ти діяльністю молодших і старших сільських виконав-
ців згідно з чинним про них Положенням» [6, с. 872].
На початковій стадії запровадження інституту сіль-
ських виконавців безумовно виникало чимало організа-
ційних питань. Чисельність перших обраних сільських
виконавців «не дотягувала» до встановленої норми.
Так, за результатами розгляду питання «О назначении
сельских исполнителей» на засіданні Івотської сіль-
ISSN 2218-4805
305
ської ради 5 жовтня 1924 р. було обрано лише 2 стар-
ших і 13 молодших виконавців [7, арк. 9]. Менш ніж за
місяць чисельність виконавців в с. Івот значно зросла
і станом на 02.11.1924 р. становила 10 старших і 48 мо-
лодших сільських виконавців [7, арк. 80].
З метою налагодження роботи виконавців на селі та
надання відповідних роз’яснень щодо їх призначен-
ня була розроблена «Инструкция о порядке назначе-
ния и деятельности и обязанностях исполнителей, из-
данная во исполнение постановления ВУЦИК и СНК от
9.07.1924 года «О сельских исполнителях» (далі – Інструк-
ція) [7, арк. 75–76 зв.]. Інструкція, підписана наркомом
внутрішніх справ Балицьким та наркомом юстиції Рей-
хелем, була надіслана до відділів міліції, які в свою чергу
довели її до відома та керівництва сільських рад. Доку-
мент значно доповнював коло осіб, які могли бути об-
раними сільськими виконавцями, та дещо розширював
їхні повноваження. Так, у відповідності до пункту 1 Ін-
струкції до списків сільських виконавців могли включа-
тися жінки та особи, що знаходилися під судом та слід-
ством. Примітка 2 до п. 1 наголошувала, що «сельсовету
предоставляется право в исключительных случаях наз-
начать граждан из числа находящихся под судом и след-
ствием, если таковые пользуются доверием» [7, арк. 75].
У відповідності до п. 6 Інструкції обрані на посаду
сільські виконавці повинні були заноситись до спеці-
альних книг обліку, зразки яких надсилалися до сіль-
ських рад, та мати посвідчення. Окрім того зазначало-
ся, що сільським виконавцям «выдается отличительный
знак – повязка на правый рукав, с обозначением села и
порядкового номера по списку» [7, арк. 76].
В Інструкції наводився перелік осіб, які звільнялися
від обов’язків сільських виконавців. До їх числа належа-
ли голови і члени виконкомів, сільських рад, президій
райвиконкомів і сількомнезамів, президій селянських
комітетів взаємодопомоги, службовці радянських та ко-
оперативних підприємств та закладів. Звільнялися від
обов’язків сільських виконавців жінки за 2 місяці до по-
логів та після пологів на час кормління дитини, а також
жінки, що мали дітей до 8-річного віку, при відсутності
особи, що могла б за ними доглядати. Не призначалися
сільськими виконавцями члени родин червоноармій-
ців на термін їхньої служби в Червоній Армії. Окрему
категорію «не» виконавців становили особи, що хворі-
ли (на період тимчасової непрацездатності), та особи з
фізичними вадами [7, арк. 75 зв.].
У відповідності до п. 25 Інструкції сільські виконав-
ці при виконанні покладених на них повноважень нес-
ли відповідальність як посадові особи в дисциплінарно-
му та карному порядку [7, арк. 76 зв.].
Інструкція ширше, ніж постанова, окреслювала коло
повноважень сільських виконавців. У пункті 23 Інструк-
ції зазначалося:
«На сельских исполнителей возлагается:
а) наблюдение за порядком и спокойствием в селении
и принятие мер по восстановлению нарушенного поряд-
ка, наблюдение /…/ за чистотой и санитарным состоянием
селения и исправным содержанием дорог;
б) сообщение предсельсовету и начальнику районной
милиции о совершенных в их участках преступлениях,
самоубийствах, найденных человеческих трупах и охра-
на их и всей обстановки положения вещей /…/до при-
бытия милиции /…/;
в) сообщение председателю сельсовета и началь-
нику милиции района о всех прибывающих в селение
посторонних гражданах, /…/ о случаях самогонно-ва-
рения, появление дезертиров и вообще о всех подоз-
рительных /…/ лицах;
г) препровождение в сельсовет или милицию всех за-
держанных, конвоирование лиц, направляемых этапным
порядком, до ближайшего совета;
д) наблюдение за выполнением населением противо-
пожарных и вообще правил, предотвращающих несчаст-
ные случаи;
е) в случае возникновения пожаров наводнения и т.п.
бедствий принять меры по борьбе с таковыми и спасе-
ние как людей, так и имущества;
ж) проведение заданий по привлечению населения к
трудповинности для борьбы с пожарами, наводнениями
и другими стихийными бедствиями;
з) сообщение предсельсовета о всех случаях появле-
ния в селениях эпидемических заболеваний;
и) содействие органам власти по наблюдению за тем,
чтобы не проводилась порубка лесов, потрава полей, ого-
родов, лугов и садов и сообщение о всех таких нарушени-
ях /…/ предсельсовета и начраймилиции;
к) оказание содействия милиции по наблюдению за
порядком на ярмарках и базарах;
л) сопровождение до ближайшего селения ценностей,
препровождаемых райисполкомами в окружной центр;
м) содействие подлежащим органам и выяснение не-
платильщиков налогов/…/;
н) объявление гражданам /…/ распоряжений органов
власти, оповещение об общих собраниях, вручение оклад-
ных листов, повесток» [7, арк. 76–76 зв.].
Під час виконання окремих повноважень сільським
виконавцям навіть надавалося право використовувати
зброю, яке обумовлювалося винятковою необхідністю
(для відсічі нападу на них, з метою охорони осіб від на-
падів, що загрожують їхньому життю, та спробі втечі за-
арештованого [7, арк. 76–76 зв.].
Незважаючи на широке коло функцій, які повинні були
виконувати сільські виконавці, пріоритетними залиша-
лися повноваження по охороні громадського порядку.
В. Дубовик у своїй статті зазначав: «З огляду на їхній ста-
тус посадових осіб та підпорядкування сільраді, приму-
совий, а не добровільний характер здійснення обов’язків,
сільських виконавців необхідно вважати саме правоохо-
ронними посадовцями (курсив – О.К.), які фактично висту-
пали від імені сільської ради» [4, с. 129].
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
306
Сільські виконавці були своєрідними зв’язковими
між сільською радою, населенням та міліцією. Пунктом
14 Інструкції зазначалося: «При привлечении сельиспо-
лнителей к содействию органам милиции по поддержа-
нию общественного порядка … исполнители поступают в
распоряжение Начальника милиции района и подчиня-
ются таковому непосредственно» [7, арк. 75 зв.].
Так, сільські виконавці Шосткинщини повинні були
доставляти повістки громадянам, чергувати в Управлін-
ні Шостенської райміліції та арештантському домі («Ар-
домі») [9, арк. 65]. При покладанні на сільських виконав-
ців обов’язків по охороні правопорядку, спостерігалися
випадки зловживань з боку працівників районної міліції.
Так, зокрема, на них покладали «господарські» обов’яз-
ки. У зв’язку з цим було видано наказ № 7 по Управлінню
Шостенської районної міліції та розшуку від 27 лютого
1925 року, у § 4 якого зазначалося: «Наблюдаются случаи,
когда сотрудниками вверенной мне милиции заставля-
ются приходившие на дежурство с. исполнители, топить
печки, носить воду и даже быть уборщиком, что недопу-
стимо и ... отступление от «положения о сельисполните-
лях», объявленного в Инструкции, изданной во исполне-
ние постановления ВЦИКа и СНК от 9.07.1924 года, в целях
предотвращения подобного рода явлений приказываю:
использование с. исполнителей в этом отношении не
допустимо и использование последних производить по
прямым обязанностям, т. е. восстановление связи с сель-
советами и районами, вызова граждан, а также и дежур-
ство их по Управлению и Ардому» [9, арк. 65 зв.].
Сільські ради повинні були не лише призначати сіль-
ських виконавців, а й складати графіки їхнього чергуван-
ня, які направлялися до районної міліції.
Наприкінці 1924 – на початку 1925 року на Шосткин-
щині в основному сформувався інститут сільських вико-
навців. На виконання припису («предписания») началь-
ника міліції від 15 січня 1925 року № 5246 сільські ради
надали управлінню Шосткинської районної міліції спис-
ки сільських виконавців. Списки надходили до районної
міліції з 17 по 31 січня 1925 року. Їх аналіз дає змогу от-
римати уявлення про чисельність сільських виконавців по
кожній сільській раді, встановити співвідношення кіль-
кості дворів до чисельності сільських виконавців у насе-
лених пунктах Шосткинщини, з’ясувати, чи відповідає
кількість виконавців встановленим нормам.
Співвідношення кількості дворів та чисельності
сільських виконавців у населених пунктах
Шосткинщини (січень 1925 року)*
Назва
населеного
пункту
К
іл
ьк
іс
ть
д
во
рі
в
Чисельність
сільських
виконавців
Припадає
дворів на одного
сільського
виконавця
молод-
ших
стар-
ших
молод-
шого
стар-
шого
с. Богданівка** 390 25 4 15,6 97,5
м. Вороніж 1360 58 11 23,4 123,6
с. Гамаліївка 149 3 1 49,7 149
с. Івот 943 48 10 19,6 94,3
с. Крупець 168 9 1 18,7 168
с. Маків 348 21
Не
вказа-
но
16,6 -
с. Миронівка 214 14 2 15,3 107
с. Ображіївка 675 39 7 17,3 96,4
с. Пирогівка** 183 15 2 12,2 91,5
с. Погребки 329 8 1 41,1 329
с. Свірж 107 11 1 9,7 107
с. Собичів 383 24 4 16 96
[9, с. 72, 82, 84; 7 арк. 80, 82, 84, 86, 88,89, 91, 92 зв., 94,
96, 98–100]
*У графі «кількість дворів» використані дані з видан-
ня Чернігівського губстатбюро «Список населенных мест
Черниговской губернии. 1924» [9, с.72, 82, 84]
**Села Богданівка і Пирогівка у вищевказаному стат.
виданні зазначені як населені пункти Риковського райо-
ну [9, с. 72]. Пізніше ці села увійшли до складу Шостен-
ського району.
Як видно з таблиці, з 12 наведених населених пунк-
тів Шосткинщини лише у 5 селах (Богданівка, Миро-
нівка, Пирогівка, Свірж, Собичеве) кількість сільських
виконавців приблизно відповідала встановленій нормі
(1 молодший виконавець на 10–15 дворів). Значно «не
дотягували» до норми села Гамаліївка та Погребки, де
один молодший сільський виконавець припадав відпо-
відно на 49,7 та 41,1 дворів. По кількості старших сіль-
ських виконавців співвідношення більш-менш дотри-
мувалося в усіх населених пунктах, за винятком села
Крупець, де на 168 дворів припадав 1 старший вико-
навець, та с. Погрібки, в якому на 329 дворів був лише
один старший виконавець.
Списки сільських виконавців, що зберігаються у Дер-
жавному архіві Сумської області (ф.-Р. 4861, оп. 1, спр. 49),
можуть бути цікавими для тих, хто займається генеалогі-
єю, краєзнавством, дослідженням історії населених пунк-
тів Шосткинщини (додаток 1).
Започатковуючи систему «сільських виконавців», влада
намагалася залучити пересічних громадян до вирішен-
ня питань життєдіяльності громад. Розрахунок, зробле-
ний автором статті, дозволяє встановити, що за 3 роки
(умовно взятий період) хоча б один представник від сіль-
ського двору або кожен 5–9 мешканець села побував на
посаді сільського виконавця. На думку С. Кульчицько-
го та І. Єфіменка, «сільські виконавці становили ваго-
му частку сумнозвісних сільських «активістів» періоду
масової колективізації … у 1932–1933 рр.» [1, с. 265]. Це
цікавий погляд на «результати» функціонування систе-
ми сільських виконавців на рубежі 1920-х – 1930-х років,
який може стати темою вже зовсім іншого дослідження.
ISSN 2218-4805
307
Додаток 1
Списки сільських виконавців
Шосткинського району (січень 1925 року)
с. Богданівка
Старшие
1. Захарченко Алексей
Емельянович
2. Фесенко Павел Платонович
3. Титович Антон Иванович
4. Матвеенко Николай
Пименович
Младшие
1. Денисенко Петр Трофимович
2. Матвеенко Терентий
Пименович
3. Бойко Иван Леонович
4. Матвеенко Стефан Данилович
5. Титович Пантелеймон
Емельянович
6. Захарченко Макар Стефанович
7. Хоменко Лука Семенович
8. Хохлов Фома Панфилович
9. Захарченко Федос Игнатович
10. Захарченко Антон Ефимович
11. Буйницкий Тимофей Акимов.
12. Кудрявец Петр Викторович
13. Илькун Дмитрий
Прокофьевич
14. Савченко Семен Маркович
15. Захарченко Петр Акимович
16. Тур Яков Михеевич
17. Галич Николай Иванович
18. Ничипоренко Савва Иванович
19. Захарченко Дмитрий
Никодимович
20. Денисенко Михаил Маркович
21. Суховей Филипп Евменович
22. Великоконь Тихон Корнеевич
23. Левченко Виктор Демьянович
24. Захарченко Петр Евстафиевич
25. Билевич Петр Евтихиевич
Містечко Вороніж
Старшие
1. Божок Георгий Захарович
2. Бурдюг Архип Иванович
3. Жидченко Григорий Ст.
4. Гладкий Петр
5. Гладкий Яков
6. Кулеш Николай
7. Матвеенко Федор Ан.
8. Чайка Демид Демент.(?)
9. Чайка Иван Ареф.
10. Шевченко Трофим
11. Надточей Иван
Младшие
1. Пискун Григорий Михайлович
2. Матвиенко Николай Фед.
3. Помазан Стефан Устимович
4. Левченко Григорий Иванович
5. Третьяк Иван Кузьмич
6. Приходько Иван Филиппович
7. Ковтун Михаил Харитонович
8. Таванец Иван Моисеевич
9. Степаненко Андрей
10. Шаповалов Яков Петрович
11. Крысько Михаил Николаевич
12. Таванец Егор Терентьевич
13. Метла Василий Денисович
14. Чайка Леонтий Васильевич
15. Новик Василий
16. Степаненко Павел Иванович
17. Черняховский Федор Петрович
18. Божок Павел Иванович
19. Кушнер Михаил
20. Власко Филипп
21. Божко Тарас
22. Лопан(?) Егор Емельянович
23. Ярошко Дмитрий
24. Тарасенко Андрей
25. Воронец Иван
26. Иващенко Потап
27. Ковпак Иван Иванович
28. Панченко Корней
29. Потебня Григорий
30. Кривошей Петр
31. Макаренко Михаил
32. Воронец Пантелеймон
33. Роскарыка Антон Н.
34. Иващенко Иван
35. Левченко Василий
36. Левченко Николай Фед.
37. Антоненко Петр Сергеевич
38. Кулик Петр Тр.
39. Дяченко Федор
40. Мисик Павел
41. Деркач Матвей
42. Воронец Иван Григорьевич
43. Харченко Яков Павлович
44. Антоненко Федор Васильевич
45. Николаенко Иосиф
46. Кобылеха Иван Андреевич
47. Михайлов Андрей
48. Кролевецкий Стефан Л.
49. Юрченко Михаил И.
50. Кулеш Николай И.
51. Тарасенко Петр Лук.
52. Портянко Василий Ст.
53. Пилипейко Даниил И.
54. Цимберов Биня(?)
55. Валинштейн(?) Израил
56. Шкура Митрофан Лук.
57. Лапицкий Илья Николаевич
58. Куриленко Павел
Никифорович
с. Гамаліївка
Старшие
1. Будик Митрофан Маркович
Младшие
1. Масюк Семен Григорьевич
2. Скляр Семен(?) Яковлевич
3. Зюзько Демьян Ильич
с. Івот
Старшие
1. Деконенко Владимир Петр.
2. Шкут Константин Степ.
3. Базилевич Владимир
4. Булитко Иван Антон.
5. Коваленко Иван Кипр.
6. Васильцов Михаил Демид.
7. Екименко Павел Иванов.
8. Гавриленко Александр
9. Есюк Павел Михайл.
10. Евменов Иван Исидор.
Младшие
1. Марченко Андреян Ил.
2. Барановский Григорий Ст.
3. Бонько Михаил Мак.
4. Оснач Алексей Георг.
5. Романенко Андрей Григ.
6. Еременко Александр Ефим.
7. Шкут Ефим Григ.
8. Оснач Иван Алексеев.
9. Оснач Николай Козь.
10. Кремлянец Стефан Алек.
11. Хрущ Павел Акимов.
12. Евменов Петр Панфил.
13. Жительный Василий Фед.
14. Романовский Иван Каленк.
15. Лисица Павел Карп
16. Паньков Николай Данилов.
17. Паромошка Александр Яковл
18. Таперик Иван Серг.
19. Хрущ Иван Тарасов.
20. Рогутько Кондрат Дмитр.
21. Романенко Василий Андр.
22. Карпенко Александр Кален.
23. Пищик Михаил Романов.
24. Коваленко Алексей Илар.
25. Сомонов Григорий Демидов.
26. Белоусов Иван Денис.
27. Белоус Григорий Игнат.
28. Галай Михаил Никит.
29. Самонов Дмитрий Павлов.
30. Самонов Василий Евграфов.
31. Денисенко Афанасий Павлов
32. Оснач Антон Шконд (?)
33. Булитко Иван Павлов.
34. Явор Петр Васил.
35. Радченко Иван Филипп.
36. Хоменко Петр Максим.
37. Веремеенко Яков Терент.
38. Сисоев (?) Иван Харитонов.
39. Петренко Григорий Павлов.
40. Палатный Федор Васил.
41. Петренко Петр Михайл.
42. Марченко Николай Антон.
43. Палатный Михаил Никол.
44. Пархоменко К (?) Коз.
45. Карман Григорий Давидов.
46. Марченко Павел Леонт.
47. Щербак Михаил Андр.
48.Клюев Павел Семен.
с. Крупець
Старшие
1. Гой Даниил Нилович
Младшие
1. Коструба Никифор Петрович
2. Лях Леонтий Елисеевич
3. Ерохов Егор Федорович
4. Гой Николай Яковлевич
5. Гой Петр Иванович
6. Геремес Иван Трофимович
7. Благуш Кузьма Егорович
8. Науменко Егор Романович
9. Гой Кирик Харитонович
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
308
с. Макове
Старшие Младшие
1. Майборода Никита Иванович
2. Плодистый Андрей Ефимович
3. Плодистый Максим Ефимович
4. Таран Иван Илларионович
5. Леоненко Николай
Максимович (?)
6. Гармаш Иван Павлович
7. Ветошинский Андрей Влад.
8. Карпенко Владимир Павлович
9. Леоненко Андрей Иванович
10. Николаенко Захар Иосифович
11. Даценко Андрей Стефанович
12. Гармаш Павел Евдокимович
13. Ковальков Николай Григорьев.
14. Черкай Семен Лукьянович
15. Савченко Арсентий Павлович
16. Даценко Григорий Яковлевич
17. Носовский Пантелей Венедикт.
18. Дежко Захар Евдокимович
19. Чабан Карп (?) Николаевич
20. Певень Андриан Васильевич
21. Данилин Павел Алексеевич
с. Миронівка
Старшие
1. Козел Николай Ефимович
2. Черкай Харитон Демьянович
Младшие
1. Полевик Федот Григорьевич
2. Москаленко Савва (?) Гаврилов.
3. Орел Василий Семенович
4. Черкай Тит Митрофанович
5. Черкай Семен Макарович
6. Орел Сергей Захарович
7. Черкай Никифор Петрович
8. Черкай Павел Алексеевич
9. Черкай Иван Анисимович
10. Пищик Аникий Михайлович
11.Черкай Федор Николаевич
12.Черкай Марк Федотович
13.Черкай Яков Николаевич
14.Черкай Яков Павлович
с. Ображіївка
Старшие
1. Масич Николай Григорьевич
2. Вовденко Тихон Андреевич
3. Коваленко Никифор
Федорович
4. Костянко Мирон Степанович
5. Садовой Иван Климович
6. Марченко Антон
Климентьевич
7. Вареник Григорий
Илларионович
Младшие
1. Вареник Андрей Панфилович
2. Андрусенко Михаил Прохоров.
3. Вареник Гигорий Емельянович
4. Вареник Андрей Семенович
5. Вареник Макар Ларионович
6. Вареник Петр Стефанович
7. Вареник Павел Федорович
8. Андрусенко Илларион Егоров.
9. Степанищенко Захарий Григор.
10. Мороз Евмен Гаврилович
11. Левченко Федор Аксентьевич
12. Гузь Макар Маврьевич
13. Моисеенко Федор Корнеевич
14. Шиман Петр Григорьевич
15. Марченко Даниил Миронович
16. Лазненко Тимофей Гаврилов.
17. Коваленко Антон Авачаров (?)
18. Коваленко Андрей Авачаров (?)
19. Коваленко Федор Данилович
20. Дегтярь Захарий Владимиров.
21. Северинко Яков Федотович
22. Вареник Гавриил Кузьмич
23. Малышок Игнат Григорьевич
24. Масич Дмитрий Акимович
25. Андрусенко Леонтий Кирил.
26. Корх Иван Иванович
27. Малышок Кондрат Сергеевич
28. Садовой Григорий
29. Садовой Федот Яковлевич
30. Малышок Григорий Андреев.
31. Малышок Семен Прохорович
32. Лысенко Владимир
33. Мороз Федор Евхимович
34. Медведь Григорий Александр.
35. Левченко Леонтий Ильич
36. Трофимец Стефан Михайлов.
37. Чещевой Иван Тимофеевич
38. Щербань Григорий Никитич
39. Залозный Аксентий
с. Пирогівка
Старшие
1. Гриценко Фома Дмитриев.
2. Тарасенко Андрей Акакиевич
Младшие
1. Еременко Никита Панфилов.
2. Сергеенко Даниил Николаев.
3. Гриценко Ефим Антон.
4. Барко Иван Максим.
5. Илькун Афанасий Илларион.
6. Скляр Петр Антонов.
7. Еременко Прокофий Яковлев.
8. Кутька Петр Акимович
9. Балык Федор Васильевич
10. Шестоухов Алексей Михайлов.
11. Покрова Савва Александр.
12. Лифиренко Михей Николаев.
13. Слюсаренко Давид Петров.
14. Пупач Василий Савельев.
15. Шаронов Алексей Афанасьев
с. Погребки (Погрібки)
Старшие
1. Атрошка Иван Стефан.
Младшие
1. Борисенко Михаил
2. Товкач Федос Демидов.
3. Мойсеенко Стефан Пимон.
4. Регот Григорий Артем
5. Фролов Михаил Стефан.
6. Пещенко Илья(?) Иванов.
7. Журавель Прокофий Анд.
8. Фролов Захарий Мар.
с. Свірж
Старшие
1. Козлов Павел Федоров.
Младшие
1. Саввич Феодор Нестеров.
2. Васильцов Яков Григор.
3. Шевцов Николай Иванов.
4. Курносенко Яков Иванов.
5. Авдеенко Ефим Гаврил.
6. Шевцов Денис Яковл.
7. Васильцов Никита Григор.
8. Макаренко Яков Филимон.
9. Буденок Андрей Антон.
10. Савченко Ануфрий Иванов.
11. Ухов Тарас Косьмин.
с. Собичеве
Старшие
1. Пуд Филипп Семенович
2. Юрченко Сергей Корнеевич
3. Сорбат Андрей Корнеевич
4. Савченко Марк Антонович
Младшие
1. Кошель Захар Анисимович
2. Писарец Антон Остапович
3. Захарченко Радион
Константинович
4. Кучер Дмитрий Андреевич
5. Декунов Станислав Иосифович
6. Пилипенко Александр
Варфоламеевич
7. Манжос Матвей Ефимович
8. Романцов Степан Моисеевич
9. Демченко Гавриил
Венедиктович
10. Мозок Степан Григорьевич
11. Романцов Иван Ефимович
12. Лысенко Антон Григорьевич
13. Юрченко Михаил Савельевич
14. Екименко Ефрем Лукич
15. Лысенко Корней Яковлевич
16. Астапенко Максим Прокофьев.
17. Загородный Савелий Иванов.
18. Герасименко Никита
Харитонович
19. Герасименко Тихон
Харитонович
20. Рыбалка Гаврило Петрович
21. Редька Иван Кондратьевич
22. Пуд Егор Иванович
23. Кривонос Иван Федорович
24. Писарец Андрей Кириллович
ПОСИЛАННЯ
1. Кульчицький С., Єфіменко І.І. Структура державної влади в
умовах формування тоталітарного ладу// Історія державної служ-
би в Україні: у 5 т. – К., 2009. – Т. 2. – С. 229–288.
2. Тимченко А.П. Правовые основы организации и деятель-
ности милиции Украины в 1917–1941 гг. Учебное пособие. – Лу-
ганск, 1998. – 86 с.
3. Бондар В.О. Структура та повноваження органів міліції на
селі в 20-ті роки ХХ ст. // Наукові праці історичного факульте-
ISSN 2218-4805
309
ту Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 1999. –
Вип. VІІІ. – С.49–53
4. Дубовик В. Еволюція охорони права у вітчизняних територі-
альних громадах // Актуальні проблеми держави і права. Збірник
наукових праць. Випуск 69. – Одеса, 2013. – С. 125–132 .
5. Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-селянського
уряду України. № 15. Відділ перший. 9 серпня 1924 р. – С. 319–347.
6. Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-селянського
уряду України. № 46. Відділ перший. 13 грудня 1924 р. – С. 851–876.
7. Державний архів Сумської області (далі – ДАЧО), ф.-Р. 4861,
оп. 1, спр. 49.
8. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924. –
Чернигов, 1924. – 165 с.
9. ДАЧО, ф.-Р. 4861, оп. 1, спр. 24.
Кужельная Е.В. Введение системы сельских исполнителей
на Шосткинщине в 1924–1925 годах
В статье исследуется процесс формирования и функциони-
рования системы сельских исполнителей на Шосткинщине в пе-
риод 1924–1925 годов, анализируется их численность. Приводят-
ся списки сельских исполнителей по населенным пунктам района.
Ключевые слова: сельские советы, сельские исполнители,
Шосткинский район.
Kuzhelna О.V. Introduction of the system of rural execu-
tors in Shostka district in 1924–1925
In the article covers a process of forming and functioning of the
system of rural executors is probed in Shostka district in 1924–1925,
the analysis of their quantity is conducted. Lists over of rural performers
of district are brought.
Key words: village soviets, rural executors, Shostka district.
17.02.2018 р.j
УДК 94 (477.51)«1920/1939»
Р.І. Огієвська
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
БАТУРИНА У 20-30-х рр. XX ст.
За допомогою архівних та історичних джерел у статті роз-
кривається соціально-економічний розвиток Батурина в міжво-
єнний період 1920 –1939 рр.
Ключові слова: Батурин, радянська влада, промисловість,
освіта, культура.
Сто років минуло відтоді, як на території України було
встановлено радянську форму державності. За декретом
від 6 січня 1919 р. Україна стала Українською Соціаліс-
тичною Радянською Республікою (УСРР). 10 березня було
розглянуто і затверджено проект першої Конституції Ра-
дянської України.
В Батурині радянську владу було встановлено у грудні
1919 р. Створюючи новий державний апарат, уряд УСРР
оголосив про ліквідацію всіх органів попередньої вла-
ди, розпуск судових установ, що призвело до змін у со-
ціальній структурі населення. Повноваження на місцях
передавали надзвичайним органам – ревкомам і ко-
мітетам бідноти, які утворювались з безумовних при-
хильників радянської влади. До складу Батуринського
волосного комітету бідноти увійшло 80 представників,
які почали організовувати трудящих на відбудову зруй-
нованого господарства. Під впливом радянської влади
поступово зникали сліди «старого» життя та змінював-
ся вигляд самого міста. На території Батурина станом
на 1920 р. знаходилося 882 двори, де мешкало 4200 осіб
(чоловіків – 2000, жінок – 2200), з яких 1462 особи скла-
дало працездатне населення [1, с. 460].
У березні 1920 р. відбулися вибори до Батуринської
сільської ради, яку очолив М.Г. Біліченко. У селах, се-
лищах та хуторах ради робітничих, селянських та чер-
воноармійських депутатів створювались з розрахунку
1 депутат на 100 жителів, але не менше 5 і не більше
50 депутатів на кожне поселення; строк повноважень
депутатів становив 3 місяці [2, с. 173]. До складу Бату-
ринської сільської ради увійшло 35 депутатів [3, с. 149].
Влітку 1920 р. був створений комітет незаможних селян
(КНС) як частина адміністративного механізму, запро-
вадженого урядом УСРР у формі тимчасових надзви-
чайних органів, наділених широкими повноваження-
ми. Комнезами займалися розподілом між бідняками
конфіскованих панських та надлишків куркульських
земель, знарядь праці, худоби, зерна, допомагали бід-
ноті обробляти землю і збирати врожай.
Влада УСРР зобов’язала жителів Батурина у примусо-
вому порядку здавати запаси зерна та інших сільсько-
господарських товарів за державними (украй низькими)
розцінками, а ринкова торгівля цими товарами забороня-
ла ся і розглядалася як спекулятивна. Така політика здо-
була назву «продовольча розкладка». Це була фактична
конфіскація товару в селян. Циркуляром від 11 травня
1920 р. Наркомпрод УСРР роз’яснив, що державна про-
дрозкладка є обов’язковою для виконання без права її
зменшення кожною волостю республіки. Для вилучен-
ня продовольства в Батурині була створена спеціальна
продовольча комісія [1, с. 459]. Вона брала безпосередню
участь у проведенні продрозкладки на території Бату-
ринської волості. З доповіді про перебіг продрозкладки
в Батурині відомо: «…принимались всякие администра-
тивные воздействия, не останавливались ни перед чем,
производились принудительные изъятия. Так же прини-
мался целый ряд других репрессивных мер» [1, с. 482].
Продрозкладка стала причиною голоду 1921–1923 рр.
У грудні 1921 р. голодувало 12% населення України, в
січні 1922 р. – 20%, а в травні – уже 48%, тобто не мен-
ше 10 млн. осіб. Особливо болісно цей голод відбився на
дітях. Маємо наступні відомості по Батурину про захво-
рювання внаслідок голоду з 1 січня по 1 червня 1922 р.:
«У восьми місцевих жителів зафіксовано загальне вис-
наження, двоє жителів Батурина захворіли на курячу
сліпоту, у десяти осіб діагностували цингу, ще у п’яти
місцевих та трьох приїжджих – гостре шлунково-киш-
кове захворювання [1, с. 479].
На початку 1923 р. Постановою ІІІ-ї сесії Всеукраїн-
ського центрального виконавчого комітету ВУЦВК було
|