Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939)
Розглянуто діяльність Греко-католицької богословської академії у Львові у галузі археології, яка поряд з Львівським університетом, Науковим товариством імені Шевченка та низкою музеїв зайняла помітне місце у розвитку археологічної науки у міжвоєнний період. Й. Сліпий та А. Шептицький відразу після...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180956 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) / Н.М. Булик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 317-323. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Розглянуто діяльність Греко-католицької богословської академії у Львові у галузі археології, яка поряд з Львівським університетом, Науковим товариством імені Шевченка та низкою музеїв
зайняла помітне місце у розвитку археологічної науки у міжвоєнний період. Й. Сліпий та А. Шептицький відразу після заснування академії ввели до навчальних програм біблійну, християнську
і церковну археологію. В скорому часі цей перелік доповнився курсом «Археологія України». Свідченням того, що археології відводилось далеко не останнє місце, було запрошення на роботу Ярослава
Пастернака. Він підготував лекційні курси з археології Палестини,
а згодом приступив до розробки спеціального курсу з української
археології спеціально для майбутніх священиків. У 1932 р. світ побачила його «Коротка археологія західноукраїнських земель», яка
було написана як підручник для студентів-богословів.
Окремою сторінкою у діяльності Богословської академії була
організація т. зв. археологічних екскурсій, під час яких студенти
мали змогу брати участь у археологічних розкопках під керівництвом Ярослава Пастернака. В такий спосіб вони знайомилися з
пам’ятками, щоб в майбутньому зберегти від нищення нашу минувшину, долучалися до формування археологічної збірки музею, а
керівництво академії фінансово підтримувало наукові дослідження на низці археологічних пам’яток. |
|---|